Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   73

Кохана М.Ф.

cт. гр.ФУПФмз-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Вовна Н.І.

Методика планування фінансових ресурсів у контексті забезпеченні фінансової рівноваги промислових підприємств


Фінансова рівновага діяльності і розвитку підприємства досягається через планування, оскільки вона визначається як певний (динамічний) процес, пов’язаний із збалансуванням прибутку, ризиків діяльності, спроможністю підприємства до ефективного формування та використання фінансових ресурсів на плановий період, що забезпечуватиме його розвиток.

У науковій літературі практично не розглядається підхід досягнення фінансової рівноваги шляхом застосування фінансового планування діяльності промислових підприємств.

Для визначення методики планування формування та використання фінансових ресурсів у контексті забезпеченні фінансової рівноваги промислових підприємств слід описати процес планування з урахуванням процедури оцінки якості показників фінансового плану. При цьому потребує визначення механізм урахування чи скорочення факторів кон’юнктурного впливу на розвиток підприємства. Основні положення концептуального підходу реалізуються через визначення завдань, принципів і методів фінансового планування, що визначають структуру системи планування.

У плануванні фінансову рівновагу як певний процес можна пов’язувати із збалансуванням прибутку, інших фінансових ресурсів та ризиками діяльності, можливостей підприємства адаптуватися до їх впливу. Ефективність адаптації у поточному та майбутніх періодах забезпечується за мінімальних витрат ресурсів і часу, а саме за системності фінансового планування. Системність передбачає визначення сукупності взаємопов’язаних фінансових планів та процедур їх складання на кожному рівні процесу планування. Системний характер ґрунтується на визнанні єдності елементів системи та наявності взаємозв’язків між ними. Вона передбачає комплексний підхід до основних фінансових індикативно-цільових показників розвитку підприємства, визначених у стратегічних фінансових планах, і реалізується в процесі тактичного планування в щільному взаємозв’язку з наявними фінансовими можливостями.

Таким чином, до основних положень методики планування формування і використання фінансових ресурсів у контексті забезпечення фінансової рівноваги промислових підприємств можна віднести:

— послідовність фінансового планування, що передбачає безперервність процесу планування та періодичність складання планів на певний плановий період, у разі перервності плану внаслідок впливу ризиків, які перевищують передбачений у плануванні показників рівень суттєвості;

— дотримання тенденції рівноваги через урахування макроекономічних показників, які є індикаторами середовища діяльності, та вибір виду фінансового планування відповідно до планового періоду (фінансове прогнозування, фінансове стратегічне і тактичне планування);

— спрямування процесу планування від початку планового періоду до поетапного досягнення визначеної мети;

— дотримання ефективної структури джерел фінансування із визначенням пріоритетних напрямів використання ресурсів;

— збалансування плану та розрахунок планових показників, який передбачає оцінку грошових статей за методом дисконтування з урахуванням рівня ризику та негрошових статей за ринковою (справедливою) вартістю на кінець планового періоду;

— здійснення коригування фінансових планів за умови перервності процесу реалізації плану, скорочення чи подовження планового періоду.

Отже, питання фінансової рівноваги на рівні суб’єктів господарювання досліджуються протягом багатьох років, але найактуальнішими вони стають у періоди зростання факторів кон’юнктурного впливу на діяльність суб’єктів. Фінансова рівновага діяльності та розвитку підприємства найбільш ефективно досягається через планування, оскільки вона визначається як певний процес, пов’язаний із збалансуванням прибутку і ризиків діяльності та спроможністю підприємства ефективно формувати й використовувати фінансові ресурси. Основні положення концептуального підходу фінансової рівноваги у плануванні формування і використання фінансових ресурсів визначені для обґрунтування механізму реалізації концептуального підходу, відповідного методичного і організаційного забезпечення фінансового планування діяльності промислових підприємств.
Література

1. Бланк И. А. Управление финансовой стабилизацией предприятия / И.А. Бланк. – К.: Эльга; Ника-Центр, 2003. – 483 с.

2. Любанова Т. П. Стратегическое планирование на предприятии : учеб. / Т. П. Любанова, Л. В. Мясоедова, Ю. А. Олейникова. – М. : ПРИОР, 2001. – 272 с.

3. Фінансова політика в контексті фінансового планування : матеріали наук.-практ. конф. [„Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах”], (К., 23–24 берез. 2007 р. Ч. 1.) / НДФІ; редкол. : І. Я. Чугунов (голова) [та ін.]. – К. : НДФІ, 2007. – С. 93–98.

4. Фінансовий менеджмент : підруч. / [А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Бу-ряк та ін.] ; кер. кол. авт. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін ; Київський нац. економічний ун-т. – К. : КНЕУ, 2005. – 535 с.


УДК 658.14/.17

Кошельник І.В.

ст. гр. ФУПФм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Собко О.М.

Управління фінансовими ресурсами державних підприємств в умовах світової кризи


В системі основних економічних ресурсів важлива роль належить фінансовим ресурсам, їх достатня наявність – необхідна умова успішного функціонування будь-якого підприємства. Однією з найскладніших, є проблема формування фінансових ресурсів підприємств в умовах ринкової економіки. Основною метою формування фінансових ресурсів підприємства є абсолютне задоволення його фінансових потреб, які забезпечують передбачені темпи його стійкого розвитку в наступному періоді. Особливо актуальним є це питання для державних підприємств і вимагає нагальної розробки нових і вдосконалення вже існуючих систем, методів, методик, прийомів та інших засобів управління, спрямованих на забезпечення державних підприємств достатнім обсягом фінансових ресурсів, залучення нових джерел фінансування та підвищення ефективності виробництва.

Варто відзначити, що розвиткові теорії та практики формування і використання фінансових ресурсів сприяли праці таких відомих вітчизняних вчених як: В.В. Бочаров, О.Д.Василик, М.І.Горбатко, З.В.Гуцайлюка, О.М.Загородня, В.М.Івахненко, М.Я.Коробов, Т.Г. Майборода та інших. Серед зарубіжних авторів згадані питання розглядались у наукових працях М.І.Баканова, І.Т.Балабанова, В.В.Бочарова, В.В.Ковальова, М.Н.Крейніної, Є.В.Негашева, Р.С.Сайфуліна, А.Д.Шеремета та інших.

Незважаючи на значні здобутки у дослідженні вказаних питань, ряд проблем формування та використання фінансових ресурсів підприємств вимагає подальших досліджень та наукових розробок. Управління фінансовими ресурсами підприємств полягає в обгрунтуванні, прийнятті і реалізації управлінських рішень щодо ефективного використання та залучення фінансових ресурсів у необхідному обсязі і встановлення його оптимальної ефективності.

Фінансові ресурси формують у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності — у формуванні відповідних джерел грошових коштів. Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. Вони залежать від форми власності, на основі якої створюється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації тощо. Державне підприємство створюється органом державної влади на базі відокремленої частини державної власності і входить до сфери його управління. Статутний капітал державного підприємства формується органом, який його створює і не може бути меншим, ніж 15 тис. мінімальних заробітних плат [1]. Згідно фінансової звітності ДП «Радивилівського КХП», статутний капітал підприємства у 2006 р. становив 27814,5 тис. грн., у 2007 р. сума статутного капіталу була рівна 27609,0 тис. грн., у 2008 р. статутний капітал становив (за рахунок придбання основних засобів на суму 2682,6 тис. грн.) 30291,6 тис. грн., а у 2009 р. він зменшився до 27412,8 тис. грн. (за даними на кінець року) [2]. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Слід зазначити, що фінансове забезпечення діяльності державних підприємств відбувається за рахунок власних та залучених, зокрема, із Державного бюджету України,  коштів, що потребують ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. На сьогоднішній день Державний бюджет України на 2010 рік є не затвердженим, що тягне за собою проблеми фінансування державних підприємств. Окрім того, на розвиток підприємств негативно впливає кризова ситуація в країні, зокрема низька купівельна спроможність населення, неплатоспроможність основних підприємств, недосконале законодавство, недостатнє методичне і організаційне забезпечення санації та процесів, державної підтримки підприємств.

Отже, вирішення проблем формування фінансових ресурсів обумовлює необхідність планування потрібного обсягу фінансових ресурсів у перспективі, визначення оптимального співвідношення власних та залучених коштів, а також мінімізації їх вартості.
Література

1. Майборода Т.Г. Як подолати фінансову кризу? // Цінні папери України. – 2008 рік. - № 42. – с. 25 – 26.

2. Фінансова звітність ДП «Радивилівський КХП» за 2006 – 2009 рр.

УДК 336.717