В умовах значної регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів держава повинна виконувати функції вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів
Вид материала | Документы |
- Про надходження І використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного, 84.44kb.
- Про надходження І використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного, 229.85kb.
- Про надходження І використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного, 221.94kb.
- Регіональна політика, 1716.92kb.
- Микола мних: «Держава повинна виконувати відповідні функції, які передбачаються Конституцією», 108.77kb.
- Лекция 1-3 стратегічний розвиток регіону, 287.54kb.
- Україна розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської, 65.13kb.
- Тема: Порівняльна економіко-географічна характеристика регіонів Азії Мета, 29.87kb.
- ДГ10 аналіз міжнародного досвіду підвищення конкурентоспроможності регіонів, 129.88kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 30.09kb.
Завдання | Термін виконання | Відповідальні за виконання | Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн. |
Нормативно-правове забезпечення завдання | | | |
1. Розробити Інвестиційний кодекс України. | | | |
2. Удосконалити процедуру ввезення в Україну та вивезення за її межі капіталу в процесі інвестиційної діяльності. | | | |
Організаційне забезпечення завдання | | | |
1. Спростити порядок одержання інвесторами документів дозвільного характеру, необхідних для здійснення інвестиційних проектів, порядку реєстрації іноземних інвестицій, сертифікації продукції. | | | |
2. Удосконалити механізм фінансового оздоровлення вітчизняних підприємств, підвищення рівня їх капіталізації. | | | |
3. Розвити сучасну інфраструктуру регіонів України, у т.ч. торговельну, транспортну, інженерну, телекомунікаційну, заклади громадського харчування, розважальні заклади, підприємства готельного господарства з метою заохочення іноземних інвесторів. | | | |
4. Розробити та впровадити механізм сприяння створенню спільних підприємств за участю іноземних інвесторів, у т.ч. в аграрному секторі економіки. | | | |
Кадрове забезпечення | | | |
1. Удосконалити підготовку фахівців у сфері інвестиційної діяльності. | | | |
2. Організувати підвищення кваліфікації фахівців органів державного управління з питань інвестиційної діяльності. | | | |
Інформаційно-методичне забезпечення завдання | | | |
1. Надавати роз'яснення положень законодавства України з питань інвестиційної діяльності. | | | |
2. Організувати видання інформаційно-аналітичних матеріалів з питань соціально-економічного розвитку та інвестиційних можливостей регіонів України. | | | |
3. Організувати постійно діючу виставку інвестиційних проектів регіонів України із залученням на неї іноземних ділових кіл. | | | |
4. Запровадити постійний моніторинг процесу залучення іноземних інвестицій в економіку регіонів. | | | |
5. Проводити рейтингові оцінки інвестиційної привабливості регіонів, галузей та суб'єктів господарювання з висвітленням їх результатів серед потенційних інвесторів. | | | |
Оперативна мета 2.4.3 Зміцнити фінансово-кредитне забезпечення розвитку малого підприємництва | | Кількісно вимірювана мета: Кількість та питома вага малих підприємств, які отримали кредит, у загальній кількості малих підприємств, одиниць, % |
Завдання | Термін виконання | Відповідальні за виконання | Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн. |
Нормативно-правове забезпечення завдання | | | |
1. Створити систему гарантій комерційним банкам щодо кредитування суб'єктів малого підприємництва. | | | |
2. Поширити використання можливостей фінансового лізингу та франчайзингу. | | | |
3. Збільшити обсяги мікрофінансування та мікрокредитування малого підприємництва. | | | |
4. Сприяти венчурному фінансуванню малого підприємництва. | | | |
5. Розвивати кредитні спілки як один із додаткових джерел мікрокредитування. | | | |
6. Впровадити нові форми кредитування малого підприємництва – спілки взаємного кредитування, ломбарди. | | | |
7. Прискорити створення регіональних агентств підтримки малого та середнього бізнесу. | | | |
8. Забезпечувати державну підтримку кредитування малого бізнесу шляхом створення кредитно-гарантійних установ, кредитних ліній міжнародних банків тощо. | | | |
Оперативна мета 2.4.4 Розробити комплексні регіональні програми сприяння розвитку малого підприємництва | | Кількісно вимірювана мета:
|
Завдання | Термін виконання | Відповідальні за виконання | Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн. |
1. Провести комплексне дослідження та організувати моніторинг стану розвитку малого підприємництва в країні за регіональною ознакою. | | | |
2. Провести аналіз чинників, що впливають на розвиток малого підприємництва (нормативно-законодавчі, фінансові, організаційні, кадрові, інформаційні, методичні, інфраструктурні тощо). | | | |
3. Розробити регіональні програми сприяння розвитку підприємництва та організувати постійний контроль за їх виконанням з боку місцевих органів влади. | | | |
Оперативна мета 2.4.5 Оздоровлення* депресивних регіонів | | Кількісно вимірювана мета: Кількість депресивних регіонів, у яких якість життя мешканців поліпшено до середнього рівня у країні. |
Завдання | Термін виконання | Відповідальні за виконання | Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн. |
На державному рівні | | | |
1. Визначити критерії** і принципи формування державного переліку депресивних регіонів та міст-претендентів на отримання спеціальної та додаткової підтримки з Державного бюджету для проведення їх соціально-економічного та екологічного оздоровлення, включаючи методи “розвантаження”. | | | |
2. Визначити цілі та принципи надання спеціальної та додаткової державної підтримки. | | | |
3. Розробити механізм надання підтримки регіонам та містам, стан яких можна оцінити як особливо кризовий, що невпинно погіршується та нездатний до поліпшення***. | | | |
4. Підготувати процедуру тендерного відбору депресивних територій та міст з метою їх пріоритетного фінансування з Державного бюджету. | | | |
5. Розробити державні програми щодо оздоровлення депресивних територій та міст. | | | |
6. З метою ліквідації негативних наслідків закриття шахт у шахтарських містах необхідно: | | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| |||
* Під оздоровленням слід розуміти систему заходів адміністративно-правового, фінансового та соціально-економічного характеру, яка забезпечує приведення до структурно-кількісної взаємовідповідності основних параметрів життєдіяльності регіону: робочих місць, кадрів, промислової та житлово-комунальної інфраструктури. ** До критеріїв депресивності слід віднести темпи, масштаби та тривалість спаду виробництва, зниження рівня життя населення (рівень бідності, рівень безробіття), негативні зміни в екології та неможливість вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем регіонів власними силами внаслідок нестачі необхідних коштів. *** Оздоровлення, перш за все, передбачає “розвантаження” депресивних регіонів від господарсько неефективних та соціально надлишкових об'єктів, а також незайнятого населення, створення умов щодо залучення ефективного підприємництва на ринкових засадах. |
Продовження 2.4.5 | |||
1 | 2 | 3 | 4 |
| | | |
| | | |
| | | |
На регіональному рівні | | | |
1. Доручити відповідним облдержадміністраціям вивчити потенційні можливості збереження старих і створення нових робочих місць у вугільних регіонах та розробити програму їх формування, яка включатиме: інформаційну базу щодо структури зайнятості (регіональну, галузеву, професійно-кваліфікаційну, статевовікову тощо) та загальної потреби населення у робочих місцях; основні напрями сприяння зайнятості виходячи із загальноекономічних вимог до структури зайнятості; пріоритетні напрями розвитку галузей економіки та соціально-економічного потенціалу регіону; інвестиційний та фінансовий механізм створення робочих місць на базі широкого розвитку суб'єктів малого підприємництва. | | | |
2. Доручити відповідним місцевим органам влади вивчити трудову мотивацію вивільнюваних шахтарів і розробити заходи щодо професійної орієнтації та підготовки (перепідготовки) колишніх працівників шахт, створення нових робочих місць з урахуванням їх професійної мобільності. | | | |
3. Доручити відповідним регіональним та місцевим органам влади здійснювати підбір перспективних професій, за якими ведеться перенавчання та перепідготовка вивільнюваних шахтарів, виходячи з аналізу наявних вакансій на ринку праці вугільних регіонів. | | | |
4. Органам регіонального управління разом з іншими зацікавленими організаціями розробити програми розвитку трудової маятникової та стаціонарної міграції зі зміною постійного місця мешкання до праценедостатніх регіонів України та із забезпечення розвитку вахтового методу із зазначенням джерел та обсягів їх фінансування. | | | |
5. Органам виконавчої влади створити регіональні системи моніторингу трудової міграції, обліку громадян, які покинули межі регіону та країни, Іnternet-портали з інформацією про трудову міграцію та вакансії у вугільних областях. | | | |
6. Обласним адміністраціям разом з міськими (районними) центрами зайнятості населення, іншими профільними органами управління розглянути комплекс проблем, пов'язаних з фінансуванням будівництва нових будинків у містах та в сільській місцевості, розширенням мережі шосейних шляхів між малими містами, селищами та селами для стимулювання вивільнюваних шахтарів і членів їх сімей до зміни місця мешкання, а також розвитку трудової маятникової міграції та вахтового методу. | | | |
7. Обладміністраціям узгоджувати плани будівництва нових будинків і шосейних шляхів з центрами зайнятості населення щодо перекваліфікації гірників (робітників з видобутку вугілля, прохідників, електрослюсарів тощо) на будівельно-шляхові роботи. | | | |
8. Розробити заходи щодо стимулювання фермерства та малого підприємництва в сільській місцевості на базі місцевих природних і сировинних ресурсів із зазначенням джерел фінансування як упереджувального заходу для подальшого працевлаштування вивільнених шахтарів. | | | |
9. Місцевим органам влади розробити програму компенсації збитків сім'ям працівників вугільних підприємств, що втратили роботу внаслідок реструктуризації вугільної галузі, із забезпеченням контролю за наданням компенсацій, витратами на соціально виправдані цілі (навчання і перенавчання, підтримка здоров'я, працевлаштування, підприємництво, ремонт і будівництво житла тощо). | | | |
Оперативна мета 2.4.6 Проаналізувати діяльність вільних економічних зон (ВЕЗ) та територій приоритетного розвитку (ТПР) щодо ефективності їхньої роботи стосовно залучення інвестицій та створення нових робочих місць та визначити напрями їхньої подальшої діяльності. | | Кількісно вимірювана мета:
|
Завдання | Термін виконання | Відповідальні за виконання | Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн. |
1 | 2 | 3 | 4 |
Нормативно-правове забезпечення 1. З метою оптимізації умов функціонування ВЕЗ та ТПР і забезпечення контролю за їх діяльністю розробити рамковий законопроект, яким передбачалося б комплексне внесення змін та доповнень до окремих норм чинного законодавства: | | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
Організаційне забезпечення 1. Провести комплексний аналіз функціонування ВЕЗ та ТПР з позицій їх ефективності та доцільності. | | | |
2. Уніфікувати порядок розгляду і погодження інвестиційних проектів центральними органами виконавчої влади з метою забезпечення сприяння проектам, які відповідають державним інтересам та розвитку регіонів. | | | |
Продовження 2.4.6 | |||
1 | 2 | 3 | 4 |
3. Впровадити транспортно-транзитні (консигнаційні зони, порто-франко) та локальні ВЕЗ, які не потребують значних фінансових коштів на їх створення. | | | |
4. Орієнтувати для створення ВЕЗ території з привабливими умовами для потенційних інвесторів у сфері туризму та рекреації, виробництві екологічної харчової продукції, екологічного палива тощо. | | | |
Інформаційно-методичне забезпечення 1. Розробити методичні матеріали щодо валютно-фінансових умов, митного регулювання ВЕЗ та ТПР, прогнозування очікуваних результатів їх економічної діяльності тощо. | | | |
2. Розробити методику обчислення комплексної ефективності, яка дозволяла б розраховувати зростання сукупного суспільного продукту від діяльності інвестиційних підприємств у ВЕЗ та ТПР. | | | |
3. Удосконалити організацію рекламного забезпечення діяльності ВЕЗ та ТПР шляхом проведення виставок, ярмарок, форумів, рекламних акцій у ЗМІ з метою залучення інвестицій. | | | |
-
Стратегічний напрям № 3
Підвищення соціального захисту населення шляхом ефективного використання бюджетних коштів
Пріоритетна мета 3.1
Підвищити ефективність соціального захисту працівників
Пріоритетна мета 3.2
Створити умови для надання ефективної допомоги вразливим верствам населення, які не є учасниками системи соціального страхування
Оперативна мета 3.1.1
Створити умови для запобігання масовому вивільненню робочої сили з підприємств у разі їх банкрутства під час членства України в СОТ
Оперативна мета 3.2.1
Сформувати систему державних соціальних стандартів та адаптувати національне законодавство в соціально-трудовій сфері до вимог законодавства Європейського Союзу
Оперативна мета 3.1.2
Реформувати організаційну структуру органів державної виконавчої влади, що реалізують завдання соціальної політики
Оперативна мета 3.2.2
Сформувати відповідну спеціалізовану соціальну інфраструктуру для надання всіх видів пільг та соціальних послуг на адресній основі
Оперативна мета 3.2.3
Підвищити рівень якості життя інвалідів
Оперативна мета 3.2.4
Упорядкувати існуючу в країні систему пільг із заміною їх на адресну грошову допомогу