Лекция 1-3 стратегічний розвиток регіону
| Вид материала | Лекция |
- Стратегічний розвиток регіону організаційно-правові форми розробки та реалізації стратегії, 709.19kb.
- Міжнародна угода про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та регіону р. Тиса Хартія, 378.37kb.
- Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Жовтневої, 816.26kb.
- Методика аналізу грошових потоків у довгостроковому періоді Оцінка інвестиційних проектів, 711.98kb.
- Н. О. Могильна, В. А. Омельяненко, В. О. Садовий, 129.21kb.
- Організаційному комітету ХІХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій, 425.17kb.
- Методика вивчення галузевої структури господарства регіону. Методика комплексного дослідження, 100.88kb.
- Відомі підприємці Донецької області. Їхній внесок в економічний розвиток Донецького, 122.18kb.
- Стратегічний план Національної академії мистецтв України за бюджетними призначеннями,, 38kb.
- 21 жовтня в Чорноморському державному університеті, 12.8kb.
ЛЕКЦИЯ 1-3
СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ
Додаток 7.1
Перелік показників, які враховуються у Методиці визначення комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку регіонів / Затверджено постановою КМУ від 4 лютого 2004 р. № 113
| № з/п | Найменування показника |
| 1 | Темп зростання (зниження) виробництва промислової продукції (робіт, послуг), % |
| 2 | Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) га одну особу, грн. |
| 3 | Темп зростання (зниження) валової продукції сільського господарства, % |
| 4 | Валова сільськогосподарська продукція на одну особу, грн. |
| 5 | Темп зростання (зниження) обороту роздрібної торгівлі (з урахуванням товарообороту як юридичних, так і фізичних осіб), % |
| 6 | Обсяг обороту роздрібної торгівлі на одну особу (з урахуванням товарообороту як юридичних, так і фізичних осіб), грн. |
| 7 | Обсяг реалізованих послуг на одну особу, грн. |
| 8 | Рівень оплати за спожиту електроенергію, % |
| 9 | Рівень оплати за природний газ, % |
| 10 | Коефіцієнт покриття експорту імпортом, % |
| 11 | Темп зростання (зниження) втрат збиткових підприємств від звичайної діяльності до оподаткування, % |
| 12 | Темп зростання (зниження) прибутку прибуткових підприємств від звичайної діяльності до оподаткування, % |
| 13 | Питома вага прибуткових підприємств у загальній кількості підприємств, % |
| 14 | Темп зростання (зниження) доходів місцевих бюджетів (без трансфертів), % |
| 15 | Обсяг доходів місцевих бюджетів на душу населення (без трансфертів), грн. |
| 16 | Темп зміни співвідношення податкового боргу до податкових надходжень за звітний період до зведеного бюджету, % |
| 17 | Темп зростання (зниження) обсягу надходжень податків і платежів до зведеного бюджету, % |
| 18 | Темп зростання (зниження) інвестицій в основний капітал, % |
| 19 | Обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу, грн. |
| 20 | Темп зростання (зниження) обсягу робіт, виконаних за контрактами будівельного підряду, % |
| 21 | Обсяг інвестицій у житлове будівництво на одну особу (в діючих цінах), грн. |
| 22 | Частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості підприємств, % |
| 23 | Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції, % |
| 24 | Кількість зареєстрованих малих підприємств на 10 тис. населення |
| 25 | Темп зростання (зниження) реальної заробітної плати, % |
| 26 | Темп зростання (зменшення) співвідношення між заробітною платою та фактичною величиною прожиткового мінімуму, % |
| 27 | Темп зростання (зниження) суми заборгованості з виплати заробітної плати за звітний період (з початку року), % |
| 28 | Частка штатних працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, % |
| 29 | Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг, % |
| 30 | Темп зростання (зниження) боргу за житлово-комунальні послуги, % |
| 31 | Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, % |
| 32 | Індекс споживчих цін на продовольчі товари (до початку року), % |
| 33 | Кількість померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених |
| 34 | Темп збільшення (зменшення) кількості зареєстрованих злочинів, % |
| 35 | Кількість злочинів на 1000 осіб |
Додаток 1.2
Рис. 1.1 Схема інструментарію реалізації ССЕРР на основі моніторингу
Додаток 1.3
Групування регіональних показників за інструментами моніторингу реалізації ССЕРР
Нами пропонується наступне групування регіональних показників за інструментами моніторингу реалізації ССЕРР (Додаток 1.3):
1 група «Економічні»: вартість основних фондів та їх ступень зношеності; обсяг транспортних перевезень різними видами транспорту та кількість транспортних мереж; обсяг виробництва промислової продукції (робіт, послуг) та темпи зростання (зниження); обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), у т.ч. – на одну особу; оборот роздрібної торгівлі та тепм її зростання (зниження); обсяг реалізованих послуг на одну особу; експорт продукції та послуг; імпорт продукції та послуг; рівень покриття експорту імпортом; кількість збиткових підприємств та їх втрати, у т.ч. – темпи втрат; кількість прибуткових підприємств у загальній кількості; кількість зареєстрованих малих підприємств; індекс споживчих цін на продовольчі товари; валовий регіональний продукт (ВРП), валова додана вартість (ВДВ) у т.ч. – на душу населення; обсяг оптової торгівлі та її динаміка; кількість місць вуличної торгівлі; рентабельність промислової продукції; індекс роздрібних цін і цін виробників; трудомісткість виробництва внутрішнього продукту; питома вага регіону у господарському комплексі країни; місце регіону у господарському комплексі країни; товарообіг на душу населення; продуктивність праці.
Підгрупа 1.1. «Інвестиційний потенціал»: інвестиції за групами вкладення; тем зростання (зниження) інвестицій в основний капітал; обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу; обсяг робіт, виконаних за контрактом будівельного підряду та його темп зростання (зниження); обсяг інвестицій у житлове будівництво; прямі іноземні інвестиції.
Підгрупа 1.2 “Інноваційний потенціал”: підприємства, які впроваджують інновації; кількість науково-дослідних організацій; кількість вищих навчальних закладів; кількість отриманих патентів; кількість докторів і кандидатів наук; частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості підприємств; питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції.
Підгрупа 1.3 “Трудовий потенціал”: кваліфікація трудових ресурсів; чисельність зайнятих (за віковими групами) та рівень зайнятості.
Підгрупа 1.4 “Соціально-економічний потенціал”: рівень середньої заробітної плати та темпи її зростання (зниження); рівень реальної заробітної плати та темпи її зростання (зниження); співвідношення між заробітною платою та фактичною величиною прожиткового мінімуму; заборгованість з виплати заробітної плати та темпи її зміни за звітний період; частка штатних працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату та їх кількість; фонд оплати праці за видами підприємств і видами економічної діяльності.
2 група “Фінансові”: доходи місцевого бюджету (без трансферів) та темп зростання (зниження) їх надходжень; обсяг доходів місцевого бюджету (без трансферів) на душу населення; темп зміни співвідношення податкового боргу до податкових надходжень за звітний період до зведеного бюджету; темп зростання (зниження) обсягу надходжень податків і платежів до зведеного бюджету; видатки місцевого бюджету (за статтями); перевищення видатків місцевого бюджету над доходами; дебіторська (кредиторська) заборгованість, ліквідність, фінансова стійкість підприємств; обсяг кредитів та депозитів та їх ставка.
3 група “Соціальні”: кількість безробітних та рівень безробіття; рівень оплати за електроенергію, газ, тепло, воду; темп зростання (зниження) боргу населення за ЖКП з початку року; кількість померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених; кількість зареєстрованих злочинів та темп їх зміни; кількість злочинів на 1000 осіб; середньодушові грошові доходи населення; співвідношення доходів 20% найбільш та 20% найменш забезпеченого населення; коефіцієнт природного приросту населення; коефіцієнт міграційного приросту населення; кількість іммігрантів та емігрантів; очікувана тривалість життя при народженні; загальна площа житлових будинків; кількість місць на учнів у школах; кількість місць на дітей у дошкільних закладах; обсяг введення в дію об’єктів невиробничого призначення; вартість об’єктів соціальної інфраструктури; торговельна площа магазинів; кількість закладів громадського харчування та міст у них; кількість об’єктів побутового обслуговування; кількість дитячих дошкільних закладів; кількість шкіл; кількість ПТУ та коледжів (технікумів); кількість спортивних залів та їх площа; кількість басейнів та їх площа; кількість спортивних майданчиків; кількість будинків відпочинку; кількість пансіонатів; кількість турбаз і баз відпочинку; кількість молодіжних таборів; кількість закладів культури (клуби, бібліотеки, театри, кінотеатри); грошові доходи населення; споживання основних продуктів харчування населенням; кількість амбулаторно-поліклінічних закладів; кількість робочих місць, які необхідно створити.
Підгрупа 3.1 “Екологічний стан”: рівень забруднення водного басейну; рівень забруднення повітряного басейну; рівень забруднення ґрунтів; обсяг накопичених відходів; стан навколишнього середовища; площа земель сільськогосподарського призначення; площа земель лісового фонду.
4 група “Організаційні”. Обираються окремо у кожному конкретному випадку при визначенні проблем розвитку регіону, мети та завдань щодо їх вирішення за розробленою ССЕРР. При цьому за кожним завданням обираються відповідальні виконавці, які приймають участь у їх вирішенні та відповідають за якість зміни показників, що визначені у ССЕРР. Відтак, організаційні інструменти моніторингу є підсумковими показниками, в яких інтегруються результати досягнення визначеної мети реалізації ССЕРР за економічними, фінансовими, соціальними показниками.
Додаток 1.4
Рис. 1.2. Механізм моніторингу реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіону
Додаток 1.5
Рис. 1.3. Алгоритм розрахунку інтегрального показника реалізації ССЕРР за інструментами моніторингу
ЛЕКЦІЯ 4
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
МЕТА:
1. М.У. здійснює функції управління щодо вирішення питань місцевого значення, виходячи з локальних інтересів населення, його історичних, національних та інших особливостей і традицій, реалізуючи закріплені державним правом повноваження.
2. М.У. спирається на права, обов'язки та відповідальність органів влади місцевого самоврядування і локалізується в межах місцевого співтовариства, тобто поширюється на населення, яке проживає на території певної муніципальної освіти.
3. М.У. узгоджується з державним управлінням.
4. М.У. активно взаємодіє з державним управлінням з питань, що поєднує триєдиний інтерес: держави в цілому, його окремого регіону (суб'єкта федерації) і конкретного місцевого співтовариства.
5. Для організації постійної взаємодії та вирішення окремих питань, а також для розробки умов укладених договорів і угод органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють спільні координаційнійні ради (органи).
6. Досягнення якісного надання послуг громадянам, які звертаються в органи місцевої влади.
7. Формування цивілізованих відносин між владою, громадою, бізнесом та мешканцями
ЗАВДАННЯ:
1. Забезпечення життєдіяльності громадян і їхніх організацій в окремих місцевостях - муніципальних утвореннях (у місті, районі, селі, станиці, аулі, селищі і т.п .).
2. Місцева (муніципальна) влада і державна влада, а значить і муніципальне і державне управління тісно взаємопов'язані: у них одне джерело влади - народ, вони виконують спільну для всіх функцію: забезпечують нормальні умови життєдіяльності громадян, покликані захищати їх права, свободи і законні інтереси.
3. Взаємодія органів державного і муніципального управління при вирішенні питань, що мають взаємний інтерес, повинні ґрунтуватися на дотриманні вимог законодавства.
4. Основними формами взаємовідносин державних і муніципальних органів влади, що здійснюються без взаємної передачі повноважень один одному, є договори та угоди, а також спільне створення державно-муніципальних організацій, що виконують спільні завдання та функції.
5. Акти про спільне вирішення питань органами державної влади та органами місцевого самоврядування не можуть обмежувати гарантовану Конституцією самостійність місцевого самоврядування і порушувати статути і положення муніципальних утворень.
6. Договірна форма взаємовідносин є основною і застосовується у всіх випадках, коли умови взаємодії вимагають детального визначення прав, обов'язків і відповідальності договірних сторін, а також якщо вони пов'язані з витрачанням фінансових коштів, що обумовлюють обов'язкове затвердження договору законодавчим органом державної влади та представницьким органом місцевого самоврядування.
ЛЕКЦІЯ 5
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАДАННЯ МУНІЦИПАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Додаток 5.1
ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ МУНІЦИПАЛЬНИХ ПОСЛУГ:
Місто Бердянськ
Одним із перших в Україні впровадило технологію муніципального управління на основі системи управління якістю ISO 9001:2000/2008/2009.
Мета цього управлінського методу – досягнення якісного надання послуг громадянам, які звертаються в органи місцевої влади.
Ухвалюючи рішення щодо впровадження системи з сертифікацією послуг у системі ISO 9001:2000/2008/2009, місцеві адміністрації повинні враховувати переваги діючої моделі управління (якість управлінських послуг, адресність, соціальна спрямованість муніципальних послуг, престиж влади).
Інноваційний характер проякісного управління виконавчими комітетами відповідає нормам і стандартам Європейського Союзу, що сприяє росту інтегрованості економіки українських міст у європейський економічний простір, розвитку й стимулюванню партнерських зв’язків між містами Європи, переходу до сучасних стандартів життєдіяльності городян. Діяльність муніципалітету забезпечує міський розвиток, характер і форми якого визначені національним законодавством про місцеве самоврядування.
Система управління якістю ISO 9001:2000/2008/2009 муніципальних послуг виступає одним із діючих механізмів, апробованих закордонною практикою управління, формування цивілізованих відносин між владою, громадою, бізнесом та мешканцями, тому необхідне впровадження інноваційних форм муніципального управління до вітчизняного політико-адміністративного середовища. Впровадження системи ISO 9001 є не витратами, а, за економічним змістом, інвестицією у якість персоналу, процесів, оптимізацією використання ресурсів, послуг і робіт [1].
Місто Луганськ
Співпраця з німецьким товариством технічного співробітництва (GTZ) в рамках реалізації на Луганщині проекту «Підвищення якості муніципальних послуг в Україні», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Робота в рамках проекту передбачається за трьома напрямами:
розроблення стратегій розвитку та підтримки надання муніципальних послуг у містах-партнерах;
створення умов для розвитку міжмуніципального співробітництва;
опрацювання досвіду Луганщини та його представлення на національному рівні для використання в інших регіонах України. У зв’язку з цим особливого значення набуває співробітництво з міжнародними організаціями, зокрема Радою Європи, яка розробила інструментарій з питань міжмуніципального співробітництва, що ефективно застосовується в багатьох європейських країнах.
Покращення якості муніципальних послуг та розвиток муніципального співробітництва є одним з пріоритетів діяльності уряду України у галузі реформування місцевого самоврядування.
Куратор – віце-прем’єр-міністр України з питань регіональної політики Віктор Тихонов [2].
Місто Алчевськ
Місто Вознесенськ
Підвищення якості муніципальних послуг почалося з активної співпраці з Програмою ООН по впровадженню заходів «Муніципальної програми врядувння та сталого розвитку».
Мерія зі спеціалізовано організацію уклали Договір співпраці, у рамках якого протягом 2007 року було проведено близько 50 тренінгів з апаратом виконавчого комітету міської ради та дано відповіді на питання, пов’язані із впровадженням системи якості.
Паралельно з тренінгами співробітникам видавались конкретні задачі по опрацюванню необхідної документації, яка в майбутньому використовуватиметься персоналом апарату.
В результаті, було розроблено близько 100 інформаційних технологічних карт за типовими питаннями, що можуть бути предметом звернення громадян до міської ради (наприклад, по виділенню земельної ділянки, отриманню дозволу на будівництво, переведенню житлового фонду у нежитлове приміщення і т.д.
Це скоротило строки розгляду заяв громадян, а також мінімізувати контакти жителів по їхньому одному конкретному зверненню з посадовими особами міської ради та її виконавчого органу.
Сформовано нову організаційну структуру апарату, спрямована на викорінення паралелізму у виконанні функцій фахівців виконавчого комітету міської ради. Нова організаційна структура налічує 134 працівника, включаючи особу, відповідальну за контроль над системою якості (раніше оргструктура налічувала 125 співробітників).
Близько 2 днів на тиждень працівники брали участь у тренінгах та практичній роботі по розробці інформаційних технологічних карт.
Відбудова процесу надання муніципальних послуг у розрізі типів основних процесів міської ради ґрунтується на:
системному розподілі повноважень та відповідальності в усіх струтурних підрозділах міської ради;
зміні ментальності її персоналу, їхнього бачення щодо організації та виконання своїх посадових обов’язків;
забезпечення прозорості управлінських рішень.
У результаті покращення якості цього процесу підвищується рівень задоволеності жителів міста роботою міськвиконкому, викорінюється корупція, волокита та (або) суб’єктивність підходу до вирішення питань, з якими звертаються громадяни до місцевих органів влади.
Додаток 5.2
СУТНІСТЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАДАННЯ МУНІЦИПАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЗА СТАНДАРТАМИ ISO 9001:2000/2008/2009
(ЗА ВИМОГАМИ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ВРЯДУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ООН)
МЕТА
використання органами місцевого самоврядування системи управління якістю (СУЯ) муніципальних послуг у відповідності до міжнародного стандарту
ISO 9001:2000/2008/2009
- поліпшення якості послуг;
- підвищення ефективності діяльності;
- покращання іміджу органів місцевого самоврядування в цілому;
- збільшення керованості, гнучкості, здатності більш ефективно розв'язувати нагальні проблеми місцевих громад.
ПРИНЦИПИ
використання органами місцевого самоврядування системи управління якістю (СУЯ) муніципальних послуг у відповідності до міжнародного стандарту
ISO 9001: 2000/2008/2009
- Орієнтація на споживача – задоволення вимог споживача з урахуванням перспективи їх зростання та змін – є визначальним.
- Лідерство – визначення цілей організації, напрямків її діяльності та мотивуванні людей до їх активної участі в досягненні поставлених цілей.
- Залученість персоналу –найбільша внутрішня цінність організації – люди на всіх рівнях організаційної структури та їх активна участь в управлінні якістю надаваних послуг.
- Процесний підхід – більша продуктивність досягається тією організацією, яка керує діяльністю та пов'язаними з нею ресурсами як процесом.
- Системний підхід до управління – процеси, що мають місце в організації, повинні бути ідентифікованими, зрозумілими та взаємозв'язаними, творячи цілісну систему, стаючи джерелом вищої ефективності та результативності в досягненні цілей організації.
- Постійне вдосконалення – періодичний перегляд Політики і цілей організації в області якості у відповідності до постійно зростаючих вимог та очікувань споживачів.
- Прийняття рішень на основі фактів – ефективні рішення базуються на аналізі даних та інформації.
- Взаємовигідні відносини з постачальниками –взаємозв'язки між організацією та її постачальниками є системою взаємозалежностей.
Додаток 5.3
Рис. 5.1 Модель системи управління якістю, основою якої є процесс
Рис. 5.3. Типові процеси управління якістю в суб’єктах місцевого самоврядування
Додаток 5.4
| Затверджено стандарт ДСТУ-П ІWA 4:2006 "Системи керування якості. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 в суб'єктах місцевого самоврядування" | ||
| 27.10.2006 |
| |
| | ||
| | | |
| На виконання Плану державної стандартизації на 2006 рік та постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю органах виконавчої влади”, відповідно до Закону України „Про стандартизацію” наказом Держспоживстандарту України від 24.10.2006 року №310 затверджено пробний стандарт ДСТУ-П ІWА 4:2006 „Системи керування якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 в суб’єктах місцевого самоврядування”. Цей документ набуває чинності з 1 листопада 2006 року терміном на 1 рік. За цей період буде здійснено апробування його положень, що дасть можливість врахувати зауваження й пропозиції зацікавлених сторін щодо подальшого його затвердження у порядку, встановленому основоположними стандартами національної стандартизації. Мета цього стандарту полягає у реалізації органами місцевого самоврядування державної політики у сфері надання громадянам якісних, економічно ефективних та узгоджених публічних послуг, які сприятимуть сталому економічному розвитку і соціальній справедливості на місцевому рівні, відповідно до національно й регіональної політики. Стандарт розроблено, щоб забезпечити суб’єктів місцевого самоврядування узгодженими підходами до керування якістю. Його впровадження сприятиме: - поліпшенню якості послуг; - підвищенню ефективності діяльності; - покращанню свого іміджу в цілому; - збільшенню керованості, гнучкості, здатності до спрямування на розв’язання нагальних проблем місцевих громад. Вимогою сьогодення є забезпечення ефективних та прозорих адміністративних процедур, доброчесності та об’єктивності державних службовців. Прийняття стандарту надасть змогу органам влади та місцевого самоврядування спрямовувати та контролювати свою діяльність з тим, щоб задовольняти потреби та очікування пересічних громадян. | ||
Затверджено стандарт ДСТУ-П ІWA 4:2006 "Системи керування якості. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 в суб'єктах місцевого самоврядування", gov.ua/control/uk/publish/article/system?art_id=92689
| Держспоживстандарт України надає роз'яснення щодо заміни сертифікатів системи управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 на сертифікати, видані відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009 | |||
| 03.12.2010 | |
| |
| Роз’яснення Держспоживстандарту України щодо заміни сертифікатів системи управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 на сертифікати, видані відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009 Зважаючи на Настанови міжнародної організації (ISO) щодо запровадження міжнародного стандарту ISO 9001:2008 (документ ISO/TC 176/SC 2/№ 836 Implementation Guidance for ISO 9001:2008), а також на спільне комюніке ISO та IAF з цього питання, наказом Держспоживстандарту від 22 червня 2009 року № 225 затверджено національний стандарт ДСТУ ISO 9001:2009 «Системи управління якістю. Вимоги» (ISO 9001:2008, IDT) з наданням чинності з 1 вересня 2009 року. Згідно з пунктом 2 наказу Держспоживстандарту від 13 липня 2009 року № 250 чинність національного стандарту ДСТУ ISO 9001–2001 «Системи управління якістю. Вимоги» скасовувалась з 15 листопада 2010 року. Сертифікат системи управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009 замість виданого відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 можна було отримати від органу сертифікації, зареєстрованого в установленому порядку, за результатами наглядового аудиту на строк до закінчення терміну дії останнього. У зв’язку зі зверненнями вітчизняних підприємств щодо певних труднощів пересертифікації Держспоживстандартом був прийнятий наказ від 7 вересня 2009 року № 318 «Про внесення змін до наказу Держспоживстандарту від 13 липня 2009 року № 250», який передбачає що сертифікати системи управління якістю, видані відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001, мають такий самий статус, що сертифікати системи управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009, протягом періоду їх дії | |||
Держспоживстандарт України надає роз'яснення щодо заміни сертифікатів системи управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 на сертифікати, видані відповідно до ДСТУ ISO 9001:2009, 20 листопада 2010, gov.ua/control/uk/publish/article/system?art_id=143562
Додаток 5.5
Труднощі, з якими можуть стикнутися органи місцевого самоврядування при запровадженню системи управління якістю муніципальних послуг
- Неправильна мотивація або відсутність чіткого уявлення про цілі запровадженню системи управління якістю муніципальних послуг.
- Слабке усвідомлення та зобов'язання керівництва та персоналу, які не сприймають нових рішень та є неприязними до будь-яких нових ініціатив.
- Існуюча ієрархія в організації та слабка комунікація між окремими структурними підрозділами.
- Незрозумілість та суперечливість законодавчих актів, які регулюють порядок діяльності органів самоврядування, та посилання на верховенство законодавчих актів повідношенню до вимог стандарту ISO 9001.
Додаток 5.6
Основні переваги впровадження органами місцевого самоврядування системи управління якістю муніципальних послуг у відповідності до ISO 9001
• налагодження послідовної діяльності, що відповідає вимогам попередньо встановлених процедур надання соціальних послуг та їх регулярне вдосконалення;
• можливість підвищення рівня управління та контролю, наприклад, для підвищення рівня прозорості в системі внутрішнього документообігу, чіткого розподілу повноважень, завдань та відповідальності;
• високий та прогресуючий стандарт обслуговування та повний інформаційний пакет для членів територіальної громади;
• раціональне та ефективне використання ресурсів органів місцевого самоврядування, особливо людських;
• пристосування до функціонуючих в Європейському Союзі стандартів якості, що сприятиме у майбутньому легшому доступу до структурних фондів ЄС через підтвердження застосування міжнародних процедур управління якістю;
• збільшення якісних та перспективних контактів з потенційними грантодавцями, закордонними партнерами та інвесторами;
• сертифікат відповідності ISO є незамінним підтвердженням високої якості задоволення суспільних потреб територіальної громади.
Додаток 5.7
Загальні поняття та сутність електронного урядування
| Електронне урядування /e-governance/ - це спосіб організації виконавчої влади і місцевого самоврядування, за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, яка забезпечує функціонування певних служб у режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування громадянина з офіційними установами. |
| Електронне урядування передбачає здійснення державного керування, яке базується на можливостях інформаційно-телекомунікаційних технологій й цінностях відкритого цивільного суспільства. Характеризується спрямованістю на потреби громадян, економічною ефективністю, відкритістю для суспільного контролю й ініціатив. |
| У рамках концепції електронного урядування інтегруються інформаційні ресурси органів виконавчої влади і місцевого самоврядування міста, забезпечується доступ до них, а також створюється система он-лайнових послуг (у тому числі, тих, що мають вартісне вираження). |
| Значення системи електронного урядування міста полягає у використанні віртуального простору для вдосконалювання моделей надання послуг і підвищення ефективності функціонування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування міста, зниження витрат на утримання державного апарату. |
| Загальна концепція електронного урядування складається з двох взаємозалежних складових:
|
Рис. Додаток 5.8 Схема системи електронного урядування міста
Додаток 5.9
Користь для місцевої влади від упровадження системи електронного урядування міста:
- удосконалення системи управління, оптимізація структури державного апарату, значне зниження фінансових і матеріальних витрат на його утримання;
- єдиний захищений простір інформаційних ресурсів і документообігу між всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- введення системи постійного контролю за ситуацією та розвитком міста в цілому і окремих районів за всіма параметрами життєдіяльності міста, регіону або місцевості;
- підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності міста;
- введення дієвої системи внутрішнього контролю за роботою органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і окремих посадових осіб з боку керівництва органів виконавчої влади та місцевого самоврядування міста, а також їх підрозділів;
- доступ державних службовців в режимі реального часу до необхідної інформації в межах їх компетенції, можливість підвищувати їх кваліфікацію без відриву від місця роботи;
- об'єднання інформаційних ресурсів та послуг органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою зміцнення місцевого інформаційного простору;
- зміцнення довіри до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування міста і до держави в цілому з боку мешканців та суб’єктів підприємницької діяльності;
- більш ефективна взаємодія і співробітництво з державними органами зарубіжних країн і міжнародних неурядових організацій.
Додаток 5.10
Користь для бізнесу від упровадження системи електронного урядування міста:
- ефективна підтримка економічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності міста, що дозволить ефективно інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічний простір;
- створення єдиної платформи міста для просування інвестиційних та інноваційних проектів;
- значне зменшення рівня бюрократії і рівня корупції шляхом переведення державних послуг, що мають вартісне вираження, у систему державних мережевих (он-лайнових) послуг (реєстрація і перереєстрація компаній, надання статистичних даних, подача звітності, митне декларування тощо);
- вільний доступ до об'єктивної та достовірної інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування і прийняті ними рішення;
- можливість проходження всіх процедур звітності в податкові й інші органи влади в он-лайновому режимі за допомогою єдиного інтерфейсу спілкування
- публічні, відкриті процедури проведення державних закупівель й конкурсів;
- контроль за роботою органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і окремих посадових осіб.
Додаток 5.11
Користь для мешканців міста від упровадження системи електронного урядування міста:
- створення інтерфейсу спілкування громадянина з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування міста;
- надання в он-лайновому режимі всіх державних послуг - (реєстрація за місцем проживання, замовлення довідок, інших особистих документів, реєстрація автомобіля тощо);
- доступ до необхідної інформації, в тому числі матеріалів громадських бібліотек;
- можливість отримання освіти шляхом он-лайнового дистанційного навчання;
- можливість отримання невідкладної та планової медичної допомоги та консультацій;
- вільний доступ до об'єктивної і достовірної інформації про діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та прийняті ними рішення;
- контроль за роботою органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та окремих посадових осіб;
- пошук роботи, у тому числі в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування через відкриті кадрові конкурси на заміщення вакантних посад;
- можливість брати активну участь у суспільно-політичному житті міста, району.
ЛЕКЦІЯ 6
ДІАГНОСТИКА ЯКОСТІ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
Додаток 6.1
МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ У МУНІЦИПАЛЬНОМУ УПРАВЛІННІ
- модель “Project Excellence” (“Проектна досконалість”), яка застосовується в міжнародній практиці для оцінки проектів і є інструментом управління на основі якості;
- модель “CAF 2002” (“The Common Assessment Framework”), яка використовується для оцінки діяльності організацій з позицій результативності та сприяння розвитку;
- модель самооцінки в організаціях за методом Т. Конті (модель “EFQM”);
- модель оцінки організаційного розвитку в часі за методом М. Рензі.
СУТНІСТЬ ОЦІНКИ:
1. Оцінка суспільної корисності результатів проекту має визначатися з урахуванням впливу проекту як на безпосередніх споживачів його продукту, так і на зовнішнє середовище в цілому й враховувати задоволеність персоналу проекту і організації (останнє має ключове значення для створення стимулів належного виконання проекту).
2. Оцінка проекту має включати і внутрішній інституційний аспект, пов’язаний з чітким уявленням цілей, продукту, стратегії та планово-організаційного забезпечення проекту, відпрацюванням процесів його реалізації, попередньою оцінкою можливостей лідерства й потенціалу персоналу (це має ключове значення для впевненості у спроможності команди щодо виконання проекту в задуманому вигляді).
Додаток 6.2
СУТНІСТЬ МОДЕЛІ “PROJECT EXCELLENCE”
(“ПРОЕКТНА ДОСКОНАЛІСТЬ”)
1. Основний упор робиться на задоволення клієнта (у випадку муніципальних проектів – це “реалізація колективного замовлення територіальної громади щодо задоволення комплексу її потреб”).
2. Розподіл критеріїв на дві основні групи (сфери оцінювання).
Перша група – критерії управління проектом, за якими оцінюються відповідність цілей очікуванням і потребам учасників проекту, лідерство (якість дій менеджерів проекту), потенціал команди (учасників проекту), ефективність використання всіх ресурсів, процеси, що зумовлюють успішність проекту.
Друга група визначає критерії оцінки основних результатів діяльності та проекту окремо для споживачів продукту проекту, команди проекту та зацікавлених сторін (партнерів).
3. За кожним з критеріїв проект може набрати певну кількість балів, котра визначається експертами. Максимальна кількість балів у кожній сфері оцінювання – 500.
4. Експертна оцінка проекту з позицій якості й ефективності його очікуваних результатів надає можливість заздалегідь визначити рівень задоволення тих потреб, на реалізацію яких він спрямований.
Додаток 6.3
СУТНІСТЬ МОДЕЛІ “CAF 2002” (“THE COMMON ASSESSMENT FRAMEWORK”)
1. Дозволяє визначити власні критерії оцінювання проекту, які аналогічно моделі “Project Excellence” розподілені на дві групи:
Перша група –“критерії сприяння”, тобто лідерство, стратегії і плани, партнерство (залучені учасники), ресурси та процеси.
Друга група – критерії результативності, які орієнтують на оцінку кінцевих результатів з позицій задоволення потреб споживачів, замовників та учасників проекту, суспільства в цілому, а також на оцінку ступеню досягнення головної мети проекту.
2. Оцінка якості діяльності за моделлю “CAF 2002” проводиться на підставі самооцінки організації й проведення бенчмаркінгового аналізу.
Додаток 6.4
СУТНІСТЬ МОДЕЛІ САМООЦІНКИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ ЗА МЕТОДОМ
Т. КОНТІ (МОДЕЛЬ “EFQM”)
1. Самооцінка застосовується саме для виявлення слабких місць і проведення самодіагностики причин, які викликають їх появу.
2. На першій стадії йде виявлення слабких місць, ризиків, симптомів недосконалого виконання проекту – розбіжностей у діяльності та результатах (оцінка преференцій споживачів, цілей діяльності та іміджу, внеску та задоволення зацікавлених груп).
3. На другій стадії йде пошук причин цього в процесах і системних факторах (оцінка лідерства, ресурсів, стратегій і планів тощо).
4. Діагностичний підхід у моделі “EFQM” здійснюється в напряму від результатів до можливостей на відміну від моделей “Project Excellence” і “CAF 2002”, де спочатку оцінюються критерії управління проектом, а потім – його ресурси.
5. Визначаються різні типи оцінки з позицій забезпечення якості у внутрішньому та зовнішньому середовищі, з погляду задоволення споживачів на основі виявлення розходжень між цілями й результатами.
6. Далі здійснюється подальше оцінювання процесів й самої системи якості.
Додаток 6.5
СУТНІСТЬ МОДЕЛІ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАРКА РЕНЗІ
(ФІРМА “MANAGEMENT SYSTEMS INTERNATIONAL”)
1. Може слугувати методом стратегічного планування діяльності організації, а також сприяти формуванню проектної команди.
2. Забезпечує оцінку діяльності у часі й дозволяє не тільки оцінити свої ресурси, але й планувати наступні дії у напрямах покращання діяльності.
ЛЕКЦІЯ 7
АУТСОРСИНГ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ
Додаток 7.1
Загальне визначення поняття «аутсорсинг»
Аутсо́рсинг (ссылка скрыта outsourcing) це:
- у перекладі з англійської – пошук ресурсів у зовнішньому середовищі;
- передача або делегування окремих видів діяльності, що раніше виконувалися силами самої організації, спеціалізованим виконавцям – зовнішнім організаціям;
- передача компанією неосновних для компанії бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах ссылка скрыта — найчастіше з мотивів зменшення витрат на ці бізнес-процеси, або рідше, для покращення якості результату: послуг, виготовлюваних комплектуючих тощо;
- використання спеціальних послуг зовнішніх організацій з метою створення цінності кінцевого продукту (послуги);
Аутсорсинг бізнес-процесів (ссылка скрыта Business Process Outsourcing, BPO) — один із різновидом аутсорсингу, при якому організація передає на обслуговування іншої компанії непрофільні бізнес-процеси; є найбільш глибокою формою аутсорсингу, яка передбачає тісну співпрацю між замовником і постачальником послуг (аутсорсером).
Аутсорсинг завдань – передача на сторону окремих проектів із обмеженими термінами та обмеженим бюджетом.
Аутсорсинг у сфері інформаційних технологій (ІТ) – передавання сторонньому підряднику низки внутрішніх ІТ послуг та (або) внутрішніх ІТ сервісів компанії-замовника, у т.ч. – на основі використання (наприклад – аренди) його програмних продуктів, технічних засобів та фрагментів інфраструктури.
Додаток 7.2
Використання аутсорсингу органами місцевого самоврядування
ДОСТОІНСТВА АУТСОРСИНГУ:
- можливість концентрації на пріоритетних напрямах діяльності; отримання доступу до нових технологій;
- розділення ризиків; вивільняється ресурсів на інші цілі; розширення фінансової бази;
- збільшення оборотних коштів; зниження операційних витрат; отримання ресурсів, відсутніх усередині організації.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АУТСОРСИНГУ ЯК СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНУ ВЛАДИ:
• системний підхід до організації контрактних відносин, який полягає у відбудові та постійному аналізі відповідності всієї сукупності цілей і задач органу влади і доцільності залучення сторонніх організацій до виконання певних видів робіт;
• встановлення єдиних принципів виведення певних видів діяльності за рамки повноважень органів влади;
• забезпечення стійкої та регулярної взаємодії зі сторонньою організацією, на основі контрактних відносин;
• збереження відповідальності та контролю за результатами виконання роботи в органі влади.
ГОЛОВНА МЕТА ВПРОВАДЖЕННЯ АУТСОРСИНГУ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ВЛАДИ:
- підвищення ефективності здійснення державних функцій і надання державних і муніципальних послуг громадянам і підвищення рівня задоволеності громадян якістю державного управління
Додаток 7.3
П
'ЯТЬ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ АУТСОРСИНГУ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
