Міжнародна угода про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та регіону р. Тиса Хартія „Тиса”
| Вид материала | Документы |
- Стратегічний розвиток регіону організаційно-правові форми розробки та реалізації стратегії, 709.19kb.
- Н. О. Могильна, В. А. Омельяненко, В. О. Садовий, 129.21kb.
- Методика вивчення галузевої структури господарства регіону. Методика комплексного дослідження, 100.88kb.
- Перспективи співробітництва між єс та Чорноморським регіоном: чинники за та проти, 59.68kb.
- Законом України "Про колективні договори І угоди" з метою створення кращих умов для, 301.4kb.
- Удові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними, 36.82kb.
- Ііі курс, 1-й семестр Назвіть, будь ласка, головні органи оон? Рада Безпеки Генеральна, 329.48kb.
- Програма розвитку енергетичного потенціалу Харківського регіону до 2015 року, 18.37kb.
- Теоретико-методологічні основи підвищення конкурентоспроможності регіону генеза розвитку, 1118.84kb.
- Міжнародна конференція “ Переосмислюючи Близький Схід: Цінності, Інтереси та Проблеми, 586.67kb.
Міжнародна угода
про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та регіону р. Тиса
Хартія „Тиса”
Долина річки Тиса, оповитий закарпатськими горами /водозбірна територія р. Тиса складає 157 тисяч квадратних кілометрів/, тобто майже недоторкане природне середовище Карпатсько-тисянського регіону з 16 мільйонним населенням,
романтичні місцевості Карпат,
річка Тиса як первісна сила природи, що виривається з карпатських гір
Притоки річки Тиси: р. Вішо, Іза, Теребля, Тересва, Ріка, Тур, Самош, Красна, Бодрог, Кевреши, долини Марош,
ліси Карпатських гір, а також нашого середньогір’я, на схилах горбів та заплавин
привабливі для відпочинку, релаксації береги річок, особливий водний світ озер, стариць,
мінеральні та термальні води, наділені лікуючими якостями
чарівна флора та фауна національних парків
наші особливі скарби, джерело нашого майбутнього багатства.
Громадянин багатої Європи, виснажений від погонів виробництва та споживання, скоро шукатиме відпочинок іншого роду, мирні пригоди, спокій, релаксацію. І в якості туриста, і в якості інвестора, і як можливий майбутній житель цього краю. Карпатсько-тисянський регіон, краї долини р. Тиса самі пропонують себе для пізнання, для пригод, для відпочинку, для створення нових робочих місць.
Нам всіх хочеться, щоб Карпатсько-тисянський регіон, оповита карпатськими горами водозбірна територія площею 157 тисяч квадратних кілометрів /на території якої проживають 16 мільйонів мешканців/ на тривалий період могли зберегти для наших дітей, внуків, а також відвідувачів, які приїжджають сюди з добрим серцем та чистою совістю.
- Карпатсько-тисянський регіон, мешканці долини р. Тиса в Україні, Румунії, Словаччині, Угорщині та Сербії бажають жити в безтурботному спокої, мирі, безпеці, взаєморозумінні. /Включаючи безпеку від стихійних сил природи, тобто руйнівних паводків, а також запобігання екологічних катастроф, викликаних людською ненажерливістю./
- Метою даної Угоди являється „підтягнення” Карпатсько-тисянського регіону, відповідних територій п’яти країн — України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Сербії — до рівня розвиненої Європи.
- Учасниками даної Угоди являються всі 16 мільйонів громадян, що проживають, працюють, ведуть господарювання у відповідних регіонах п’яти країн, незалежно від нації, національності, раси, віросповідання. Політичних поглядів, а також учасниками є функціонуючі в даних регіонах заклади, підприємства, організації та їх працівники.
- Дана Угода робить акцент перш за все на захисті навколишнього природного середовища, незважаючи на це поширює свою дію і на економічне та суспільне життя, на якомога ширшу територію у сфері культури, освіти та розповсюдження знань.
- Дана угода укладена за суспільною ініціативою — за ініціативою органів місцевого самоврядування та громадськості. Громадська організація, яка піклується про реалізацію цілей даної Угоди, не просить і не приймає матеріальної допомоги від політичних партій.
- Реалізацію поставленої мети даної Угоди ініціюють, організовують та контролюють в першу чергу спеціалісти, активісти органів місцевих самоврядувань, громадських організацій та рухів у відповідних країнах.
- Сторони, що підписують дану Угоду, на європейських та інших міжнародних форумах представлятимуть інтереси мешканців Карпатсько-тисянського регіону.
- Сторони, що підписують дану Угоду, заявляють, що розвиток Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса в даних державах вважається не виключно завдання захисту навколишнього та природного середовища, водогосподарства, захисту від катастроф, і не тільки завдання органів місцевого самоврядування, а в кожній відповідній країні завдання, яке потребує співпрацю сього суспільства, темп розвитку ефективно прискорює система систематично організованої співпраці державної сфери, сфери органів місцевого самоврядування, підприємницької та бізнес-сфери, а також цивільної сфери, саме тому сторони, що підписують дану Угоду пропонують та ініціюють якомога ширше об’єднання вищенаведеного.
- Бажаємо, щоб розвиток Карпатсько-тисянського регіону отримало публічність на вітчизняних та міжнародних форумах! Тримання в секреті, промовчування чи неповна інформування із-за обережності викликає не довіру, а лише підсилює сумніви. Виходячи з цього Сторони, що підписують дану Угоду, бажають та оголошують повну громадську гласність.
Нижчепідписані, в долині р. Тиса, оповитій Карпатами, тобто в Карпатсько-тисянському регіоні
на 157 тисячах квадратних кілометрах країв від Карпат до р. Дунай
на Закарпатті
на Тисянській рівнині
у Воєводині
у Трансільванії, в Партіумі, Бачка та Банаті
включаючи Україну, Румунію, Словаччину, Угорщину, Сербію
великий міжнародний регіон, що охоплює р. Тису та її притоки
тобто мешканці Карпатсько-тисянського регіону
органи місцевого самоврядування
представники водогосподарських, природоохоронних організацій та організацій із захисту краю, організацій з питань захисту від катастроф та запобігання стихійних лих, державних, цивільних організацій та органів місцевого самоврядування,
євро-регіональна співробітництво, національні парки та заповідні території
представники наукових інститутів та інших недержавних організацій, спілок та рухів
виходячи з невідкладного важливого спільного обов’язку, підписуючи дану Міжнародну угоду — з непохитним бажанням реалізації вищенаведеного — ми повідомляємо народу, уряду України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Сербії, Європі, відповідним органам Європейського Союзу, ООН та всім компетентним органам про Карпатсько-тисянський регіон, про долину р. Тиса.
1. Назва даної Угоди: ХАРТІЯ „ТИСА”, тобто
Міжнародна угода про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та річку Тиса
2. Наша Угода, Хартія „Тиса”, вважається нами такою, яка поширює свою дію на водозбірну територію р. Тиса площею 157 тисяч квадратних кілометрів, на територію України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії, а також по Європейському Союзі та у відповідних органах ООН.
3. Ідентифікуючись із Водним Рамковим Принципом Європейського Союзу спільно заявляємо та беремо на себе відповідальність за те, що вода не є звичайним торгівельним товаром, а такою спадщиною, яка потребує захисту, турботи та піклування. Ми надаємо особливого значення захисту водозбірній території р. Тиса в такому дусі як в межах Європейського Союзу, так і за його межами. Використання даного принципу вважається нами у питанні захисту поверхневих та ґрунтових вод.
* * *
1. Після паводків долині р. Тиса, у Карпатсько-тисянському регіоні у 1998, 2001, а також 2005 та 2006 років, після забруднення ціанідом та важкими металами від м. Нодьбаньо 30 січня 2000 року по річках Самош та Тиса, що мало наслідки і щодо р. Дунай стало доведеним, що неможливо думати про навколишнє природне середовище, про наші води, р. Тису та її притоки, про водозбірну територію р. Тиса, про долину р. Тиса, як ми думали раніше. На нові виклики ми зможемо відповісти тільки організовуючись на нові основи!
2. Високо цінуємо намагання урядів, науковців, дослідників, спеціалістів у сфері водогосподарства, захисту від катастроф, захисту навколишнього та природного середовища відповідних країн, спрямоване на зменшення викликаних стихіями загроз, їх дослідження, пропозиції, вжиті ними заходи, плани, спрямовані на нове, більш ефективне використання Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, їх проекти щодо мешканців долини р. Тиса, їх економічного піднесення, а також здійснені ними кроки по реалізації цих проектів. Тим не менш ми чітко заявляємо, що для подальших кроків вважаємо за необхідне основані на міжнародній співпраці спільні виступи, створення небаченої до нині гармонії центрального та місцевих органів влади, економічної та бізнес-сфери, місцевої громадськості, цивільної сфери у відповідних державах, у Європейському Союзі.
3. Карпатсько-тисянський регіон, долина р. Тиса нині являється унікальною частиною Європи, на 157 тисячах квадратних кілометрах із 16 мільйонним населенням утворює міжнародний великий регіон, якому постійно загрожують як паводки, так і екологічні катастрофи, в результаті яких у Карпатсько-тисянському регіоні вздовж р. Тиса та її притоки неможливо забезпечити безпеку життя мешканців та їх майна, гарантувати їх право на безпечне навколишнє середовище згідно вимог розвитку, тому це право постійно порушується.
4. Витрати на реконструкцію шкод, що виникли та виникають в результаті екологічної катастрофи, тобто паводків, обтяжують національні бюджети в цілому, крім цього впливають на бюджет ЄС. Саме тому громадяни, котрі проживають та ведуть господарювання в Карпатсько-тисянському регіоні, і крім тих, кого безпосередньо торкаються дані проблеми — кожен громадянин, уряд України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії, а також ЄС повинні мати за спільну мету організацію Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, цього міжнародного великого регіону зацікавлені у вирішенні наболілих проблем:
перш за все зменшення ризику стихійних лих та паводків, внутрішніх вод та засухи,
сприяння введенню умов розвитку краю, спрямованого на постійний розвиток, що потребує менше коштів, більш лагідне, та завдає менше шкоди природному середовищу,
і в результаті підняття на рівень розвиненої Європи долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону на основі гармонії природи та суспільства разом із збереженням джерел природи та навколишнього середовища.
5. Сприяння даному розвитку з боку Європейського Союзу на данина так званому бідному родичу, а включення до нині не відкритих країв Європи з незрівнянним багатством до кровообігу розвиненої Європи на взаємовигідній основі.
Джерелом нашого багатства є романтичні краї від Карпат то Дунаю, наші гори, ліси, річкові долини, озера, стариці, їх прекрасна фауна та флора, наші мінеральні води, термальні та лікувальні води, та послуги в результаті їх наявності: спорт, туризм, рекреація, збереження здоров’я, лікування тощо,
такі унікальні на всьому світі особливості, як
джерела та мінеральні води Карпатських гір
алергологічна лікарня солотвинського солерудника (Україна, Закарпатська область, Солотвино)
колопська лікувальна глина (Угорська Республіка, регіон Північного Алфелда, області Яс-Нодькун-Солнок медьє, Тісашьюль)
термальні та лікувальні води тисянського Алфелда
виноробні краї Виноградово, Берегово, Токай, Кішкуншаг, Тісазуг, Чонград тощо,
багаті на фрукти та зерна краї
а також покликання громадян, які носять в своїх генах тисячолітні традиції та обробляють ці землі як справжні господарі, їх відданість цим краям.
Джерелом нашого багатства є віддана праця педагогів, науковців, дослідників, численних університетів, інститутів, наукових закладів, закладені в них знання та постійне бажання пізнавати.
6. Вода — джерело життя. Без води немає життя. Коли серед наших багатств ми називаємо наші води — природні води, джерела, річки, стариці, різноманітність життя на водних місцях, мінеральні та термальні води — ми прекрасно усвідомлюємо того, що у 21 столітті вартість придатної для використання, чистої води, питної води виросте у багато разів.
Саме тому нашою метою є збереження стратегічних резервів води, стратегічних резервів питної води для наших нащадків, онуків та для онуків наших онуків. Задля забезпечення цього по водозбірній території р. Тиса, у Карпатсько-тисянському регіоні ініціюємо
- ліквідацію промислових джерел забруднення
- перешкоджання заснування нових джерел забруднення
- ліквідацію комунальних джерел забруднення, включаючи несанкціоновані поклади відходів по річковим берегам та перешкоджання утворенню нових.
Керуючись принципом загального значення „стічні води не повинні потрапляти у р. Тиса та її стариці без очищення” ініціюємо у населених пунктах вздовж р. Тиса та її стариць влаштування каналізаційної системи, збір стічних вод та поводження зі стічними водами.
Ініціюємо — у місцях, де це відсутня — організацію збору відходів, реалізацію систем переробки відходів по окремим регіонам, використання відходів у біоенергетичні та інші цілі, ліквідацію відходів шляхом, що не шкодить навколишньому природному середовищу, їх безпечне розміщення.
Ініціюємо відкриття та позначення до нині невідкритих природних ресурсів Карпатсько-тисянського регіону, позначення відомих природних ресурсів, а також постійну підтримку їх стану. З метою реалізації цього пропонуємо скласти кадастр природних джерел Карпатсько-тисянського регіону.
7. З метою забезпечення безпеки життя та власності на більш високому рівні підтримуємо водогосподарство у новому дусі, запланованих на Закарпаття та на Тисянську рівнину, улаштування водогосподарських об’єктів, якомога швидшу реалізацію рівнинних природних водосховищ у швидкому темпі таким чином, щоб вони не стали новим тягарем для краю, для його мешканців, а сприяло їх добробуту. До числа рівнинних водосховищ ми пропонуємо включити так звані глибокі чистини Тисянської рівнини, які могли би послужити новим водним життєвим простором, сприяючи різноманітності природного середовища, що мало ю позитивний вплив на якість життя мешканців та відвідувачів, кліматичні умови їх середовища.
Беручи до уваги постійну загрозу та наслідки паводків, внутрішніх вод та посух, незважаючи на попередній досвід ми підтримуємо єдині комплексні програми розвитку краю та місцевості, основані на широкомасштабно-обговорені основні принципи, що служать більш гуманній співпраці річкового господарства, водогосподарства, лісового господарства, сфери захисту середовища та захисту природи, і людей, котрі проживають та ведуть господарювання у даних місцевостях, та в розробці та реалізації яких ми також можемо брати участь власними засобами та можливостями.
Чим швидша реалізація даних великих — частково вже розроблених — програм являється першочерговим питанням для громадян, урядів та розвиненої Європи. Задля їх реалізації принципи та практика ЄС в аграрній сфері та сфері розвитку місцевості, тобто екологічно-соціальна аграрна модель, а також національні аграрні природо-захисні програми, у яких захист навколишнього природного середовища вважається мешканцями цих країв постійною суспільною послугою, вигоду від якої отримують всі, все суспільство, вся Європа, адже чисті води, природнім шляхом доглянуті місцевості, озера, річки, стариці, ліси, луги се більше й більше дорожчі сцени життя, відпочинку, рекреації для мешканців та відвідувачів.
8. Суспільство та економіка, що залежить від великих систем електропостачання, постійно зустрічається з наслідками своєї беззахисності. Ціни на енергію постійно піднімаються, а енергоресурси постійно і загрозливо зменшуються, тому нам потрібно реорганізувати енергогосподарство, і потрібно перейти на таку систему, де б ми самі могли забезпечити умови енергозабезпечення у якомога більшій мірі. Нам потрібно залучити сили природи, енергоресурси, що відновлюються, у процес вироблення енергії без заподіяння шкоди природі!
Де це можливо, беручи до уваги порядок функціонування природи до вироблення енергії потрібно залучити наші річки, потрібно скористатися енергією вітру та Сонця у якомога більшій мірі. Використання відходів аграрного та лісопереробного сектору, використання яких іншим шляхом не можливо, в локальних електростанціях відповідних розмірів таким чином, щоб не заподіяти шкоди навколишньому середовищу, шляхом використання біомаси ми отримуватимемо дешеву енергію, яка не шкодить навколишньому середовищу. Тому просимо наші уряди, держав-членів ЄС, а також уряд України та Сербії, керівників та організацій відповідних регіонів, щоб сприяли розповсюдженню власних регіональних, локальних енергоцентрів, основаних на ресурси, що відновлюються, та біо-електростанцій з використанням біоенегрії та біомаси, що вироблятимуть тепло, чи тепло та енергію.
9. Затримка у вирішенні проблем долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону, що простягається по території від Карпат до р. Дунай, у вирішенні проблематики р. Тиса викликана між іншим встановленням нового обличчя самої Європи, в результаті некомпетентного підходу до нових викликів та побоювань, спричинених прийняттям нових членів-держав, та повільності у вирішенні непорозумінь.
Ми, мешканці долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону заявляємо, що на місці нашого проживання ми бажаємо жити і трудитися у мирі, безпеці, спокої, ми не бажаємо масово покидати місце, де ми народилися та мешкаємо.
Час, що пройшов після розширення ЄС 1 травня 2004 року, не були виправдані побоювання громадян держав – старих членів ЄС щодо масової міграції з країн – нових членів. Це саме характеризує період з часу прийняття Румунії та Болгарії 1 січня 2007 року.
Карпатсько-тисянський регіон, долина р. Тиса знаходиться на території п’яти держав. Угорщина, Румунія та Словаччина являються повноцінними членами ЄС, Україна та Сербія — безпосередні його сусіди. Виходячи з різних позицій даних держав вони отримують по різному із фондів розвитку ЄС.
Ефективне вирішення проблем долини р. Тиса (що простягається на території площею 157 тисяч квадратних кілометрів), Карпатсько-тисянського регіону можливе лише на основі спільно прийнятих принципів, та спільної їх реалізації!
Програми сусідства лише частково вирішують наші проблеми. Саме тому ми звертаємося до ЄС, наших урядів з проханням, щоб вони вирішували питання виходячи з прийнятих нами основних принципів, а проблеми Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса нам потрібно вирішувати спільними зусиллями: ми бажаємо, щоб кордони ЄС не стали для нас новою непоборною перешкодою.
Саме тому пропонуємо забезпечення якомога вільнішого пересування людей та товарів у Карпатсько-тисянському регіоні незалежно від того, паспортами якого рівня володіє той чи інший громадянин, де вироблялась та чи інша продукція. З нашого боку ми впевнено дивимося в очі глобалізаційних процесів, приймає громадян ЄС зі спокійним серцем та довірою, чесно розплачуємось за товари та технології, вироблені в ЄС.
Географічний центр Європи знаходиться на Україні, у Закарпатській області між селами Ділове та Круглий. Ми запрошуємо та чекаємо на всіх, хто бажає відкрити для себе географічний центр Європи, завоювати його, та бажає познайомитися з мальовничими краями Карпат та долини р. Тиса.
10. Річка Тиса простягається вздовж державних кордонів між Румунією та Україною, Угорщиною та Україною, Словаччиною та Угорщиною. Громадян, що проживають по берегах річки Тиса сьогодні розділяє в більшій мірі, ніж об’єднує. Пропонуємо політикам ЄС та політикам тих країн, які мають відношення до Карпатсько-тисянського регіону, дослідити, яким чином може служити річка спільному піднесенню мешканців, котрі проживають біля Тиси, а також добробут ЄС в цілому.
11. Пропонуємо заснування єдиного спільного національного парку на територіях під охороною Закарпаття, румунського Мароморош, областей Сотмар та Бігор медьє, Сотмарсько-Берегської рівнини, а також області Гойду-Бігор медьє.
12. Пропонуємо провести модернізацію транспортних мереж, розвиток рівня залізничного та дорожнього транспортування, спрощення системи перетину кордону, збудувати нові мости, відкрити нові пункти перетину державних кордонів, наново відкрити вже існуючі, що не функціонують. З метою реалізації вищенаведеного ми проголошуємо — символічно та на діях — нову мостову програму для наших країн та Європи. Транспортні коридори по новим мостам над р. Тиса мають стати символічними та реальними шляхами для наших нових зв’язків.
Підтримуємо поетапну побудову Північно-Трансільванської магістралі, що об’єднуватиме Західну Європу та Балканський півострів, до якого Угорщина приєднуватиметься трасою М4-М8, підтримуємо побудову автостради Будапешт–Одеса: Будапешт – Ніредьгаза – Сату Маре – Нодьбаньо – Борша – Сучава – Яші – Кишинів – Тирасполь – Кучурган – Одеса.
До числа шляхів пересування ми хочемо включити і водний транспорт, як найдешевший та найменш шкідливий для навколишнього середовища спосіб пересування. З огляду на це ми підтримуємо використання водних засобів пересування, які пристосовуються до рівня води та умов русла. Ми не повинні пристосовувати річку до наших уявлень, ми повинні пристосовувати наші уявлення до річки!
Ми пропонуємо модернізувати залізничні мережі, підняти на вищий рівень комфорту залізничного пересування, прокладання залізниці з м. Чоп до столиці Закарпаття м. Ужгород, а також від м. Вашарошнамень до м. Берегово, що відповідає європейським стандартам.
13. Вирішення проблем Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, використання на практиці принципу розвитку, що можливо утримувати на рівні, усвідомлені думки та дії, спрямовані на захист навколишнього природного середовища, широкомасштабне розповсюдження використання джерел енергії, що відновлюються, комплексний розвиток місцевості, природне використання середовища, пізнання та донесення до інших незрівнянних цінностей великого міжнародного Карпатсько-тисянського регіону, що простягається на території площею 157 квадратних метрів, потребує нового світогляду.
Тому пропонуємо реалізувати інвестиції в першу чергу у громадський фонд, в людські резерви, освіту, у підвищення кваліфікації різної форми починаючи з дошкільного виховання до університету, і до кінця під час навчання протягом всього життя.
Пропонований нами Міжнародний тисянський інститут може стати своєрідним двигуном у систематизації, передачі, навчанні інформації про Карпатсько-тисянський регіон, де на перший план виходить не саме місцезнаходження, а його можливий вплив як у п’яти причетних державах, так і в Європі в цілому.
Міжнародний тисянський інститут функціонувати добре тоді, коди розбудовуватиме широкомасштабні зв’язки з організаціями, дослідними інститутами, університетськими та інститутськими кафедрами, науковими організаціями та закладами, а також науковими-технологічними практичними закладами, пов’язаними з тематикою вирішення проблем Карпатсько-тисянського регіону, та завдяки широкому застосуванню засобів передачі відомостей сприятиме суспільному, економічному піднесенню Карпатсько-тисянського регіону, пізнанню цінностей міжнародного великого регіону, що простягається від Карпатських гір до р. Дунай.
14. Ми, що підписуємо Хартію “Тиса” — Міжнародну угоду, що займається вирішенням проблем розвитку Карпатсько-тисянського регіону, водозбірної території р. Тиса — продовжуватимемо роботу, яка розпочалася 3 листопада 2005 року у м. Тісароф. З метою застосування вищенаведених принципів та використання практики, яка вважається нами підходящою, ми ініціюємо створення Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”.
Стати членами
професійної, громадської ради
Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”
запрошуються наступні особи:
Директор у відставці Гортобадьського національного парку, еко-біолог доктор Чобо Араді
/м. Дебрецен/,
Інженер-економіст , уродженець м. Солянок Іштван Балог / м. Мух, Німеччина /
Член Комісії регіонів ЄС, міський голова м. Тісолодань Ференц Бенкев
Директор Корцогського дослідного інституту Центру аграрних наук Дебреценського університету доктор Лайош Блашко
Міський голова м. Виноградів Іштван Бочкаї
Директор „ФЕТІКЕВІЗІГ” Гашпар Боднар /м. Ніредьгазо/
Міський голова м. Кунсентмартон Мігаль Цуці
Голова Клубу “Тиса” м. Солнок, гідробіолог доктор Йожеф Гомор
Керівник групи „ФЕТІКЕВІЗІГ”, голова професійної групи з водогосподарства та водного будівництва Інженерної палати області Яс-Нодькун-Солнок медьє Матяш Гарфо
/м. Солнок/
Член Академії наук України, директор Закарпатського біосферного резервату доктор Федір Дмитрович Гамор /м. Рахів/
Галузевий державний секретар Міністерства з питань захисту природного середовища та водогосподарства Угорської Республіки Ласло Гарасті /м. Будапешт/
Керівник експедиції “За чистоту Тиси”, що розпочалась 5 вересня 2006 року у м. Буштино та тривала до 8 жовтня, і під час якої проплив 852 кілометри вздовж річки до м. Тітел Пал Гідвейгі-Юштеш /Угорщина, м. Вац/
Міський голова м. Зента Аттіло Югас /Сербія, Воєводина/
Міський голова м. Нодьтаркань Йожеф Копас /Словаччина/,
Завідуючий кафедрою Екології Сегедського наукового університету доктор Ласло Кермецзі
Експерт з питань захисту навколишнього природного середовища Іштван Леврінц /Нодькерю/
Виконавчого керівника Товариства “БОКАРТІС” доктор Гейза Молнар /Бодрогкез, Залкод/
Завідуючий кафедрою гідробіології Дебреценського університету доктор Шандор Алекс Нодь
Радник Пейтер Сабо /м. Тісадоб/
Директор Інституту географічних наук Угорської академії наук доктор Ференц Швейцер /м. Будапешт/
Завідуючий Кафедрою експериментальної фізики Сегедського наукового університету, фізик доктор Шандор Сотмарі /м. Сегед, м. Солнок/
Радник з питань грантів ЄС, економіст Іштван Н. Орбан /м. Чонград/
Викладач інституту доктор Альберт Товт /м. Кішуйсаллаш, м. Мезевтур/
Голова Природоохоронного товариства “Гео-Енвірон”, викладач географії доктор Імре Товт /м. Сегед/
Міський голова м. Одо Ференц Юрмені /Сербія, Воєводина/
Галузевий державний секретар Міністерства з питань захисту природного середовища та водогосподарства Угорської Республіки Міклош Варга /м. Будапешт/
(Подальші члени професійної, громадської ради Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса” вибиратимуться з числа гідних на те громадян відповідних держав).
Стати членами
оперативної комісії
Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”
запрошуються наступні особи:
Співробітник Рахівської районної державної адміністрації Єва Репарук
Громадський активіст Шандор Егрі /м. Солнок/
Голова Екологічного товариства ім. Лайоша Біров Йожеф Комша /м. Сату Маре/
Секретар м. Тісалуц доктор Мігаль Пулінка /Бодрогкерестур/
Голова Виноградівської районної організації “Агро- та зелений туризм” Кароль Сабо
Керівник Закарпатського туристичного інформаційного центру Йожеф Торпої /м. Ужгород, м. Берегово/
Директор тісакюртського дендрарію, винороб Ласло Талош
Радника міського голови Золтан Ватої /м. Зента, Сербія, Воєводина/
м. Виноградів Закарпатської області, Україна
18 травня 2007 року
Міжнародна угода
про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та регіону р. Тиса
Хартія „Тиса”
Долина річки Тиса, оповитий закарпатськими горами /водозбірна територія р. Тиса складає 157 тисяч квадратних кілометрів/, тобто майже недоторкане природне середовище Карпатсько-тисянського регіону з 16 мільйонним населенням,
романтичні місцевості Карпат,
річка Тиса як первісна сила природи, що виривається з карпатських гір
Притоки річки Тиси: р. Вішо, Іза, Теребля, Тересва, Ріка, Тур, Самош, Красна, Бодрог, Кевреши, долини Марош,
ліси Карпатських гір, а також нашого середньогір’я, на схилах горбів та заплавин
привабливі для відпочинку, релаксації береги річок, особливий водний світ озер, стариць,
мінеральні та термальні води, наділені лікуючими якостями
чарівна флора та фауна національних парків
наші особливі скарби, джерело нашого майбутнього багатства.
Громадянин багатої Європи, виснажений від погонів виробництва та споживання, скоро шукатиме відпочинок іншого роду, мирні пригоди, спокій, релаксацію. І в якості туриста, і в якості інвестора, і як можливий майбутній житель цього краю. Карпатсько-тисянський регіон, краї долини р. Тиса самі пропонують себе для пізнання, для пригод, для відпочинку, для створення нових робочих місць.
Нам всіх хочеться, щоб Карпатсько-тисянський регіон, оповита карпатськими горами водозбірна територія площею 157 тисяч квадратних кілометрів /на території якої проживають 16 мільйонів мешканців/ на тривалий період могли зберегти для наших дітей, внуків, а також відвідувачів, які приїжджають сюди з добрим серцем та чистою совістю.
- Карпатсько-тисянський регіон, мешканці долини р. Тиса в Україні, Румунії, Словаччині, Угорщині та Сербії бажають жити в безтурботному спокої, мирі, безпеці, взаєморозумінні. /Включаючи безпеку від стихійних сил природи, тобто руйнівних паводків, а також запобігання екологічних катастроф, викликаних людською ненажерливістю./
- Метою даної Угоди являється „підтягнення” Карпатсько-тисянського регіону, відповідних територій п’яти країн — України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Сербії — до рівня розвиненої Європи.
- Учасниками даної Угоди являються всі 16 мільйонів громадян, що проживають, працюють, ведуть господарювання у відповідних регіонах п’яти країн, незалежно від нації, національності, раси, віросповідання. Політичних поглядів, а також учасниками є функціонуючі в даних регіонах заклади, підприємства, організації та їх працівники.
- Дана Угода робить акцент перш за все на захисті навколишнього природного середовища, незважаючи на це поширює свою дію і на економічне та суспільне життя, на якомога ширшу територію у сфері культури, освіти та розповсюдження знань.
- Дана угода укладена за суспільною ініціативою — за ініціативою органів місцевого самоврядування та громадськості. Громадська організація, яка піклується про реалізацію цілей даної Угоди, не просить і не приймає матеріальної допомоги від політичних партій.
- Реалізацію поставленої мети даної Угоди ініціюють, організовують та контролюють в першу чергу спеціалісти, активісти органів місцевих самоврядувань, громадських організацій та рухів у відповідних країнах.
- Сторони, що підписують дану Угоду, на європейських та інших міжнародних форумах представлятимуть інтереси мешканців Карпатсько-тисянського регіону.
- Сторони, що підписують дану Угоду, заявляють, що розвиток Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса в даних державах вважається не виключно завдання захисту навколишнього та природного середовища, водогосподарства, захисту від катастроф, і не тільки завдання органів місцевого самоврядування, а в кожній відповідній країні завдання, яке потребує співпрацю сього суспільства, темп розвитку ефективно прискорює система систематично організованої співпраці державної сфери, сфери органів місцевого самоврядування, підприємницької та бізнес-сфери, а також цивільної сфери, саме тому сторони, що підписують дану Угоду пропонують та ініціюють якомога ширше об’єднання вищенаведеного.
- Бажаємо, щоб розвиток Карпатсько-тисянського регіону отримало публічність на вітчизняних та міжнародних форумах! Тримання в секреті, промовчування чи неповна інформування із-за обережності викликає не довіру, а лише підсилює сумніви. Виходячи з цього Сторони, що підписують дану Угоду, бажають та оголошують повну громадську гласність.
Нижчепідписані, в долині р. Тиса, оповитій Карпатами, тобто в Карпатсько-тисянському регіоні
на 157 тисячах квадратних кілометрах країв від Карпат до р. Дунай
на Закарпатті
на Тисянській рівнині
у Воєводині
у Трансільванії, в Партіумі, Бачка та Банаті
включаючи Україну, Румунію, Словаччину, Угорщину, Сербію
великий міжнародний регіон, що охоплює р. Тису та її притоки
тобто мешканці Карпатсько-тисянського регіону
органи місцевого самоврядування
представники водогосподарських, природоохоронних організацій та організацій із захисту краю,
організацій з питань захисту від катастроф та запобігання стихійних лих,
державних, цивільних організацій та органів місцевого самоврядування,
євро-регіональна співробітництво,
національні парки та заповідні території
представники наукових інститутів та інших недержавних організацій, спілок та рухів
виходячи з невідкладного важливого спільного обов’язку, підписуючи дану Міжнародну угоду — з непохитним бажанням реалізації вищенаведеного — ми повідомляємо народу, уряду України, Румунії, Словаччини, Угорщини та Сербії, Європі, відповідним органам Європейського Союзу, ООН та всім компетентним органам про Карпатсько-тисянський регіон, про долину р. Тиса.
1. Назва даної Угоди: ХАРТІЯ „ТИСА”, тобто
Міжнародна угода про розвиток Карпатсько-тисянського регіону та річку Тиса
2. Наша Угода, Хартія „Тиса”, вважається нами такою, яка поширює свою дію на водозбірну територію р. Тиса площею 157 тисяч квадратних кілометрів, на територію України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії, а також по Європейському Союзі та у відповідних органах ООН.
3. Ідентифікуючись із Водним Рамковим Принципом Європейського Союзу спільно заявляємо та беремо на себе відповідальність за те, що вода не є звичайним торгівельним товаром, а такою спадщиною, яка потребує захисту, турботи та піклування. Ми надаємо особливого значення захисту водозбірній території р. Тиса в такому дусі як в межах Європейського Союзу, так і за його межами. Використання даного принципу вважається нами у питанні захисту поверхневих та ґрунтових вод.
* * *
1. Після паводків долині р. Тиса, у Карпатсько-тисянському регіоні у 1998, 2001, а також 2005 та 2006 років, після забруднення ціанідом та важкими металами від м. Нодьбаньо 30 січня 2000 року по річках Самош та Тиса, що мало наслідки і щодо р. Дунай стало доведеним, що неможливо думати про навколишнє природне середовище, про наші води, р. Тису та її притоки, про водозбірну територію р. Тиса, про долину р. Тиса, як ми думали раніше. На нові виклики ми зможемо відповісти тільки організовуючись на нові основи!
2. Високо цінуємо намагання урядів, науковців, дослідників, спеціалістів у сфері водогосподарства, захисту від катастроф, захисту навколишнього та природного середовища відповідних країн, спрямоване на зменшення викликаних стихіями загроз, їх дослідження, пропозиції, вжиті ними заходи, плани, спрямовані на нове, більш ефективне використання Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, їх проекти щодо мешканців долини р. Тиса, їх економічного піднесення, а також здійснені ними кроки по реалізації цих проектів. Тим не менш ми чітко заявляємо, що для подальших кроків вважаємо за необхідне основані на міжнародній співпраці спільні виступи, створення небаченої до нині гармонії центрального та місцевих органів влади, економічної та бізнес-сфери, місцевої громадськості, цивільної сфери у відповідних державах, у Європейському Союзі.
3. Карпатсько-тисянський регіон, долина р. Тиса нині являється унікальною частиною Європи, на 157 тисячах квадратних кілометрах із 16 мільйонним населенням утворює міжнародний великий регіон, якому постійно загрожують як паводки, так і екологічні катастрофи, в результаті яких у Карпатсько-тисянському регіоні вздовж р. Тиса та її притоки неможливо забезпечити безпеку життя мешканців та їх майна, гарантувати їх право на безпечне навколишнє середовище згідно вимог розвитку, тому це право постійно порушується.
4. Витрати на реконструкцію шкод, що виникли та виникають в результаті екологічної катастрофи, тобто паводків, обтяжують національні бюджети в цілому, крім цього впливають на бюджет ЄС. Саме тому громадяни, котрі проживають та ведуть господарювання в Карпатсько-тисянському регіоні, і крім тих, кого безпосередньо торкаються дані проблеми — кожен громадянин, уряд України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Сербії, а також ЄС повинні мати за спільну мету організацію Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, цього міжнародного великого регіону зацікавлені у вирішенні наболілих проблем:
перш за все зменшення ризику стихійних лих та паводків, внутрішніх вод та засухи,
сприяння введенню умов розвитку краю, спрямованого на постійний розвиток, що потребує менше коштів, більш лагідне, та завдає менше шкоди природному середовищу,
і в результаті підняття на рівень розвиненої Європи долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону на основі гармонії природи та суспільства разом із збереженням джерел природи та навколишнього середовища.
5. Сприяння даному розвитку з боку Європейського Союзу на данина так званому бідному родичу, а включення до нині не відкритих країв Європи з незрівнянним багатством до кровообігу розвиненої Європи на взаємовигідній основі.
Джерелом нашого багатства є романтичні краї від Карпат то Дунаю, наші гори, ліси, річкові долини, озера, стариці, їх прекрасна фауна та флора, наші мінеральні води, термальні та лікувальні води, та послуги в результаті їх наявності: спорт, туризм, рекреація, збереження здоров’я, лікування тощо,
такі унікальні на всьому світі особливості, як
джерела та мінеральні води Карпатських гір
алергологічна лікарня солотвинського солерудника (Україна, Закарпатська область, Солотвино)
колопська лікувальна глина (Угорська Республіка, регіон Північного Алфелда, області Яс-Нодькун-Солнок медьє, Тісашьюль)
термальні та лікувальні води тисянського Алфелда
виноробні краї Виноградово, Берегово, Токай, Кішкуншаг, Тісазуг, Чонград тощо,
багаті на фрукти та зерна краї
а також покликання громадян, які носять в своїх генах тисячолітні традиції та обробляють ці землі як справжні господарі, їх відданість цим краям.
Джерелом нашого багатства є віддана праця педагогів, науковців, дослідників, численних університетів, інститутів, наукових закладів, закладені в них знання та постійне бажання пізнавати.
6. Вода — джерело життя. Без води немає життя. Коли серед наших багатств ми називаємо наші води — природні води, джерела, річки, стариці, різноманітність життя на водних місцях, мінеральні та термальні води — ми прекрасно усвідомлюємо того, що у 21 столітті вартість придатної для використання, чистої води, питної води виросте у багато разів.
Саме тому нашою метою є збереження стратегічних резервів води, стратегічних резервів питної води для наших нащадків, онуків та для онуків наших онуків. Задля забезпечення цього по водозбірній території р. Тиса, у Карпатсько-тисянському регіоні ініціюємо
- ліквідацію промислових джерел забруднення
- перешкоджання заснування нових джерел забруднення
- ліквідацію комунальних джерел забруднення, включаючи несанкціоновані поклади відходів по річковим берегам та перешкоджання утворенню нових.
Керуючись принципом загального значення „стічні води не повинні потрапляти у р. Тиса та її стариці без очищення” ініціюємо у населених пунктах вздовж р. Тиса та її стариць влаштування каналізаційної системи, збір стічних вод та поводження зі стічними водами.
Ініціюємо — у місцях, де це відсутня — організацію збору відходів, реалізацію систем переробки відходів по окремим регіонам, використання відходів у біоенергетичні та інші цілі, ліквідацію відходів шляхом, що не шкодить навколишньому природному середовищу, їх безпечне розміщення.
Ініціюємо відкриття та позначення до нині невідкритих природних ресурсів Карпатсько-тисянського регіону, позначення відомих природних ресурсів, а також постійну підтримку їх стану. З метою реалізації цього пропонуємо скласти кадастр природних джерел Карпатсько-тисянського регіону.
7. З метою забезпечення безпеки життя та власності на більш високому рівні підтримуємо водогосподарство у новому дусі, запланованих на Закарпаття та на Тисянську рівнину, улаштування водогосподарських об’єктів, якомога швидшу реалізацію рівнинних природних водосховищ у швидкому темпі таким чином, щоб вони не стали новим тягарем для краю, для його мешканців, а сприяло їх добробуту. До числа рівнинних водосховищ ми пропонуємо включити так звані глибокі чистини Тисянської рівнини, які могли би послужити новим водним життєвим простором, сприяючи різноманітності природного середовища, що мало ю позитивний вплив на якість життя мешканців та відвідувачів, кліматичні умови їх середовища.
Беручи до уваги постійну загрозу та наслідки паводків, внутрішніх вод та посух, незважаючи на попередній досвід ми підтримуємо єдині комплексні програми розвитку краю та місцевості, основані на широкомасштабно-обговорені основні принципи, що служать більш гуманній співпраці річкового господарства, водогосподарства, лісового господарства, сфери захисту середовища та захисту природи, і людей, котрі проживають та ведуть господарювання у даних місцевостях, та в розробці та реалізації яких ми також можемо брати участь власними засобами та можливостями.
Чим швидша реалізація даних великих — частково вже розроблених — програм являється першочерговим питанням для громадян, урядів та розвиненої Європи. Задля їх реалізації принципи та практика ЄС в аграрній сфері та сфері розвитку місцевості, тобто екологічно-соціальна аграрна модель, а також національні аграрні природо-захисні програми, у яких захист навколишнього природного середовища вважається мешканцями цих країв постійною суспільною послугою, вигоду від якої отримують всі, все суспільство, вся Європа, адже чисті води, природнім шляхом доглянуті місцевості, озера, річки, стариці, ліси, луги се більше й більше дорожчі сцени життя, відпочинку, рекреації для мешканців та відвідувачів.
8. Суспільство та економіка, що залежить від великих систем електропостачання, постійно зустрічається з наслідками своєї беззахисності. Ціни на енергію постійно піднімаються, а енергоресурси постійно і загрозливо зменшуються, тому нам потрібно реорганізувати енергогосподарство, і потрібно перейти на таку систему, де б ми самі могли забезпечити умови енергозабезпечення у якомога більшій мірі. Нам потрібно залучити сили природи, енергоресурси, що відновлюються, у процес вироблення енергії без заподіяння шкоди природі!
Де це можливо, беручи до уваги порядок функціонування природи до вироблення енергії потрібно залучити наші річки, потрібно скористатися енергією вітру та Сонця у якомога більшій мірі. Використання відходів аграрного та лісопереробного сектору, використання яких іншим шляхом не можливо, в локальних електростанціях відповідних розмірів таким чином, щоб не заподіяти шкоди навколишньому середовищу, шляхом використання біомаси ми отримуватимемо дешеву енергію, яка не шкодить навколишньому середовищу. Тому просимо наші уряди, держав-членів ЄС, а також уряд України та Сербії, керівників та організацій відповідних регіонів, щоб сприяли розповсюдженню власних регіональних, локальних енергоцентрів, основаних на ресурси, що відновлюються, та біо-електростанцій з використанням біоенегрії та біомаси, що вироблятимуть тепло, чи тепло та енергію.
9. Затримка у вирішенні проблем долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону, що простягається по території від Карпат до р. Дунай, у вирішенні проблематики р. Тиса викликана між іншим встановленням нового обличчя самої Європи, в результаті некомпетентного підходу до нових викликів та побоювань, спричинених прийняттям нових членів-держав, та повільності у вирішенні непорозумінь.
Ми, мешканці долини р. Тиса, Карпатсько-тисянського регіону заявляємо, що на місці нашого проживання ми бажаємо жити і трудитися у мирі, безпеці, спокої, ми не бажаємо масово покидати місце, де ми народилися та мешкаємо.
Час, що пройшов після розширення ЄС 1 травня 2004 року, не були виправдані побоювання громадян держав – старих членів ЄС щодо масової міграції з країн – нових членів. Це саме характеризує період з часу прийняття Румунії та Болгарії 1 січня 2007 року.
Карпатсько-тисянський регіон, долина р. Тиса знаходиться на території п’яти держав. Угорщина, Румунія та Словаччина являються повноцінними членами ЄС, Україна та Сербія — безпосередні його сусіди. Виходячи з різних позицій даних держав вони отримують по різному із фондів розвитку ЄС.
Ефективне вирішення проблем долини р. Тиса (що простягається на території площею 157 тисяч квадратних кілометрів), Карпатсько-тисянського регіону можливе лише на основі спільно прийнятих принципів, та спільної їх реалізації!
Програми сусідства лише частково вирішують наші проблеми. Саме тому ми звертаємося до ЄС, наших урядів з проханням, щоб вони вирішували питання виходячи з прийнятих нами основних принципів, а проблеми Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса нам потрібно вирішувати спільними зусиллями: ми бажаємо, щоб кордони ЄС не стали для нас новою непоборною перешкодою.
Саме тому пропонуємо забезпечення якомога вільнішого пересування людей та товарів у Карпатсько-тисянському регіоні незалежно від того, паспортами якого рівня володіє той чи інший громадянин, де вироблялась та чи інша продукція. З нашого боку ми впевнено дивимося в очі глобалізаційних процесів, приймає громадян ЄС зі спокійним серцем та довірою, чесно розплачуємось за товари та технології, вироблені в ЄС.
Географічний центр Європи знаходиться на Україні, у Закарпатській області між селами Ділове та Круглий. Ми запрошуємо та чекаємо на всіх, хто бажає відкрити для себе географічний центр Європи, завоювати його, та бажає познайомитися з мальовничими краями Карпат та долини р. Тиса.
10. Річка Тиса простягається вздовж державних кордонів між Румунією та Україною, Угорщиною та Україною, Словаччиною та Угорщиною. Громадян, що проживають по берегах річки Тиса сьогодні розділяє в більшій мірі, ніж об’єднує. Пропонуємо політикам ЄС та політикам тих країн, які мають відношення до Карпатсько-тисянського регіону, дослідити, яким чином може служити річка спільному піднесенню мешканців, котрі проживають біля Тиси, а також добробут ЄС в цілому.
11. Пропонуємо заснування єдиного спільного національного парку на територіях під охороною Закарпаття, румунського Мароморош, областей Сотмар та Бігор медьє, Сотмарсько-Берегської рівнини, а також області Гойду-Бігор медьє.
12. Пропонуємо провести модернізацію транспортних мереж, розвиток рівня залізничного та дорожнього транспортування, спрощення системи перетину кордону, збудувати нові мости, відкрити нові пункти перетину державних кордонів, наново відкрити вже існуючі, що не функціонують. З метою реалізації вищенаведеного ми проголошуємо — символічно та на діях — нову мостову програму для наших країн та Європи. Транспортні коридори по новим мостам над р. Тиса мають стати символічними та реальними шляхами для наших нових зв’язків.
Підтримуємо поетапну побудову Північно-Трансільванської магістралі, що об’єднуватиме Західну Європу та Балканський півострів, до якого Угорщина приєднуватиметься трасою М4-М8, підтримуємо побудову автостради Будапешт–Одеса: Будапешт – Ніредьгаза – Сату Маре – Нодьбаньо – Борша – Сучава – Яші – Кишинів – Тирасполь – Кучурган – Одеса.
До числа шляхів пересування ми хочемо включити і водний транспорт, як найдешевший та найменш шкідливий для навколишнього середовища спосіб пересування. З огляду на це ми підтримуємо використання водних засобів пересування, які пристосовуються до рівня води та умов русла. Ми не повинні пристосовувати річку до наших уявлень, ми повинні пристосовувати наші уявлення до річки!
Ми пропонуємо модернізувати залізничні мережі, підняти на вищий рівень комфорту залізничного пересування, прокладання залізниці з м. Чоп до столиці Закарпаття м. Ужгород, а також від м. Вашарошнамень до м. Берегово, що відповідає європейським стандартам.
13. Вирішення проблем Карпатсько-тисянського регіону, долини р. Тиса, використання на практиці принципу розвитку, що можливо утримувати на рівні, усвідомлені думки та дії, спрямовані на захист навколишнього природного середовища, широкомасштабне розповсюдження використання джерел енергії, що відновлюються, комплексний розвиток місцевості, природне використання середовища, пізнання та донесення до інших незрівнянних цінностей великого міжнародного Карпатсько-тисянського регіону, що простягається на території площею 157 квадратних метрів, потребує нового світогляду.
Тому пропонуємо реалізувати інвестиції в першу чергу у громадський фонд, в людські резерви, освіту, у підвищення кваліфікації різної форми починаючи з дошкільного виховання до університету, і до кінця під час навчання протягом всього життя.
Пропонований нами Міжнародний тисянський інститут може стати своєрідним двигуном у систематизації, передачі, навчанні інформації про Карпатсько-тисянський регіон, де на перший план виходить не саме місцезнаходження, а його можливий вплив як у п’яти причетних державах, так і в Європі в цілому.
Міжнародний тисянський інститут функціонувати добре тоді, коди розбудовуватиме широкомасштабні зв’язки з організаціями, дослідними інститутами, університетськими та інститутськими кафедрами, науковими організаціями та закладами, а також науковими-технологічними практичними закладами, пов’язаними з тематикою вирішення проблем Карпатсько-тисянського регіону, та завдяки широкому застосуванню засобів передачі відомостей сприятиме суспільному, економічному піднесенню Карпатсько-тисянського регіону, пізнанню цінностей міжнародного великого регіону, що простягається від Карпатських гір до р. Дунай.
14. Ми, що підписуємо Хартію “Тиса” — Міжнародну угоду, що займається вирішенням проблем розвитку Карпатсько-тисянського регіону, водозбірної території р. Тиса — продовжуватимемо роботу, яка розпочалася 3 листопада 2005 року у м. Тісароф. З метою застосування вищенаведених принципів та використання практики, яка вважається нами підходящою, ми ініціюємо створення Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”.
Стати членами
професійної, громадської ради
Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”
запрошуються наступні особи:
Директор у відставці Гортобадьського національного парку, еко-біолог доктор Чобо Араді
/м. Дебрецен/,
Інженер-економіст , уродженець м. Солянок Іштван Балог / м. Мух, Німеччина /
Член Комісії регіонів ЄС, міський голова м. Тісолодань Ференц Бенкев
Директор Корцогського дослідного інституту Центру аграрних наук Дебреценського університету доктор Лайош Блашко
Міський голова м. Виноградів Іштван Бочкаї
Директор „ФЕТІКЕВІЗІГ” Гашпар Боднар /м. Ніредьгазо/
Міський голова м. Кунсентмартон Мігаль Цуці
Голова Клубу “Тиса” м. Солнок, гідробіолог доктор Йожеф Гомор
Керівник групи „ФЕТІКЕВІЗІГ”, голова професійної групи з водогосподарства та водного будівництва Інженерної палати області Яс-Нодькун-Солнок медьє Матяш Гарфо
/м. Солнок/
Член Академії наук України, директор Закарпатського біосферного резервату доктор Федір Дмитрович Гамор /м. Рахів/
Галузевий державний секретар Міністерства з питань захисту природного середовища та водогосподарства Угорської Республіки Ласло Гарасті /м. Будапешт/
Керівник експедиції “За чистоту Тиси”, що розпочалась 5 вересня 2006 року у м. Буштино та тривала до 8 жовтня, і під час якої проплив 852 кілометри вздовж річки до м. Тітел Пал Гідвейгі-Юштеш /Угорщина, м. Вац/
Міський голова м. Зента Аттіло Югас /Сербія, Воєводина/
Міський голова м. Нодьтаркань Йожеф Копас /Словаччина/,
Завідуючий кафедрою Екології Сегедського наукового університету доктор Ласло Кермецзі
Експерт з питань захисту навколишнього природного середовища Іштван Леврінц /Нодькерю/
Виконавчого керівника Товариства “БОКАРТІС” доктор Гейза Молнар /Бодрогкез, Залкод/
Завідуючий кафедрою гідробіології Дебреценського університету доктор Шандор Алекс Нодь
Радник Пейтер Сабо /м. Тісадоб/
Директор Інституту географічних наук Угорської академії наук доктор Ференц Швейцер /м. Будапешт/
Завідуючий Кафедрою експериментальної фізики Сегедського наукового університету, фізик доктор Шандор Сотмарі /м. Сегед, м. Солнок/
Радник з питань грантів ЄС, економіст Іштван Н. Орбан /м. Чонград/
Викладач інституту доктор Альберт Товт /м. Кішуйсаллаш, м. Мезевтур/
Голова Природоохоронного товариства “Гео-Енвірон”, викладач географії доктор Імре Товт /м. Сегед/
Міський голова м. Одо Ференц Юрмені /Сербія, Воєводина/
Галузевий державний секретар Міністерства з питань захисту природного середовища та водогосподарства Угорської Республіки Міклош Варга /м. Будапешт/
(Подальші члени професійної, громадської ради Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса” вибиратимуться з числа гідних на те громадян відповідних держав).
Стати членами
оперативної комісії
Міжнародної організації розвитку “Карпати-Тиса”
запрошуються наступні особи:
Співробітник Рахівської районної державної адміністрації Єва Репарук
Громадський активіст Шандор Егрі /м. Солнок/
Голова Екологічного товариства ім. Лайоша Біров Йожеф Комша /м. Сату Маре/
Секретар м. Тісалуц доктор Мігаль Пулінка /Бодрогкерестур/
Голова Виноградівської районної організації “Агро- та зелений туризм” Кароль Сабо
Керівник Закарпатського туристичного інформаційного центру Йожеф Торпої /м. Ужгород, м. Берегово/
Директор тісакюртського дендрарію, винороб Ласло Талош
Радника міського голови Золтан Ватої /м. Зента, Сербія, Воєводина/
м. Виноградів Закарпатської області, Україна
18 травня 2007 року