Geum.ru

Перспективи співробітництва між єс та Чорноморським регіоном: чинники за та проти

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Ірина Максименко


Перспективи співробітництва між ЄС та Чорноморським регіоном:

чинники за та проти


Перспективи співробітництва між розширеною Європою та Чорноморським регіоном (ЧР) є і вони досить очевидні. Але для того, щоб вони трансформувалися в результати співпраці, необхідно опрацювати наступні моменти: по-перше, питання регіональної ідентичності та фактор спільності інтересів країн Чорного моря; по-друге, ефективність присутності Європейського Союзу в регіоні; по-третє, формування Стратегії ЄС відносно Чорноморського регіону зусиллями країн регіону.

Єдина регіональна ідентичність не може бути принесеною ззовні ні сама по собі, ні враховуючи інтереси всіх учасників. Тому ця ідентичність ЧР повинна бути досягнута тільки бажанням і зусиллями регіональних держав. В той же час усі чудово усвідомлюють складність цього процесу та тривалість його здійснення. Дійсно, не дивлячись на чітке розуміння та постійне обговорення причин, що стоять на шляху до ефективного регіонального співробітництва, держави ЧР продовжую залишатися розділеними з ряду причин: - збереження в деяких країнах пріоритету національних інтересів над спільними регіональними; а також велика кількість різноманітних ініціатив, які пропонуються одними країнами та відкидаються іншими - членство в таких організаціях як НАТО та ЄС; - участь в субрегіональних структурах ОЧЕС, ГУАМ, СДВ, Чорноморський форум, Black Sea Harmony, Blackseafor т.і.; - відсутність чіткої уяви та моделі подальшого регіонального співробітництва; - відсутність послідовного та впливово лідера; - все ще існуючі протиріччя та проблеми у взаємостосунках між країнами регіону (заморожені конфлікти, відносини з НАТО); - обмеженість ресурсів багатьох країн ЧР, що примушує керівництво цих держав обирати тільки ті напрямки або варіанти розв’язання проблем, які дадуть реальні результати або переваги для країни.

Тому заявлене регіональне співробітництво з самого початку не вийшло на широкомасштабний рівень. Крім вище перелічених перешкод на шляху до регіональної співпраці, останніми роками зросла роль такого чинника, як інтереси так званих внутрішньо-зовнішніх гравців: ЄС, США, НАТО та Росія. Конфлікт інтересів цих гравців призводить до наступних явищ:

- ще більша дивергентність особистих інтересів,

- пріоритет в розвитку двосторонніх відносин,

- відсутність транспарентності, відкритості, а отже довіри, порозуміння і загального бачення формату майбутнього регіонального співробітництва,

- низький рівень зацікавленості в діючих механізмах регіональної співпраці.

Слід відмітити, що Європейський Союз розглядається всіма державами ЧР як один з головних плацдармів для розвитку багатофункціональної регіональної співпраці. На сьогоднішній день ЄС залучений в ЧР по наступних напрямках:
  1. розширення, в сферу якого потрапили Румунія та Болгарія, а також як країна-кандидат є задіяною Туреччина;
  2. Європейська політика сусідства, яка включає Україну, Молдову і Кавказ, метою якої є демократизація політик та інститутів, трансформація суспільства, демократичний контроль над економікою;
  3. стратегічне партнерство з Росією;
  4. процеси демократизації в країнах для розвитку національного добробуту;
  5. формування європейського економічного простору з метою вільного пересування капіталів, товарів послуг і кваліфікованих працівників на периферії ЄС;
  6. взаємодія з існуючими регіональними ініціативами.

Не дивлячись на геостратегічну важливість ЧР для Європейського Союзу і його участь в регіональних процесах, Стратегія ЄС відносно ЧР була відсутня тривалий час. Комісія ЄС тільки в квітні цього року направила до Ради ЄС та Європарламенту документ для розгляду під назвою «Black Sea Synergy – а new regional cooperation initiative». В той же час наголошується, що цей документ не є пропозицією про незалежну чорноморську стратегію ЄС, а всього лише є результатом консультацій між ЄС і країнами ЧР з питань загальних інтересів.

Документом зокрема передбачається проведення регулярних зустрічей керівництва ЄС з міністрами закордонних справ шести чорноморських держав, а також Греції, Вірменії, Азербайджану і Молдови з метою обговорення питань отримання газу і нафти з Каспія, боротьби з сепаратизмом, нелегальною міграцією і контрабандою, захисту навколишнього середовища і створення нових транспортних комунікацій. Передбачається використання існуючих структур і організацій (ОЧЕС, ГУАМ, СДВ, Чорноморський форум) для проведення заходів співпраці між ЄС і чорноморськими державами.

В той же час слід відмітити низку чинників, які спостерігаються в діях ЄС в регіоні та мають негативний вплив на перспективи співробітництва:
    • тривале ігнорування факту стратегічної важливості регіону для континенту,
    • дублювання дій від самого початку та брак координації з боку усіх організацій,
    • відсутність чітких перспектив майбутнього членства в ЄС для країн ЧР та невирішеність питання кінцевих кордонів ЄС,
    • неефективність політичного діалогу та діалогу з питань безпеки,
    • слабо виражена «додаткова привабливість»,
    • відсутність належного фінансування,
    • найбільш розвинуті країни не отримують вигоду від того або іншого напрямку регіональної взаємодії,
    • різнорідність регіону, що призводить до надмірного фокусування на Росію.

Таким чином, ініціативи ЄС повинні бути сфокусованими на інтеграцію різноманітних інтересів і послідовному регіональному співробітництві в ЧР. Головною задачею зараз для ЄС – виробити пріоритетність, яку повинні акцентувати та лобіювати держави ЧР в структурах ЄС з метою досягнення дійсно ефективної регіональної співпраці. Можна припустити, що на користь всіх учасників розширеного ЧР та існуючих інститутів взаємодії, пріоритетність повинна концентруватися на наступних напрямках:

- транспортна сфера

- енергетичні питання

- внутрішня безпека

- демократизація

- захист навколишнього середовища.

Особлива увага слідує приділити залученню таких інструментів як DABLAS, TRACECA, Black Sea and Danube Commissions, Black Sea Strategic Action Plan, Baku Process, INOGATE, ENP, BSEC, CDC, ODED-GUAM. Велике значення грають програми і інструменти інших організацій – ОБСЄ, ЄБРР, Європейського Інвестиційного Банку, Всесвітнього банку і т.д. Головними формами практичного співробітництва з цих напрямках повинні статі наступні вектори: - надання технічної допомоги для поглиблення співробітництва; - розробка регіональних програм; - проведення спільних акцій і заходів; - спільне фінансування проектів; - координація з регіональними програмами і проектами ЄС, які вже реалізуються в Чорноморському регіоні; - залучення міжнародних фінансових структур ЄБРР, ЧБТР, Європейського інвестиційного банку; - розвиток міжпарламентської взаємодії; - залучення бізнес і науково-дослідних структур, що працюють в регіоні (Бізнес Рада країн ОЧЕС, Міжнародний центр чорноморських досліджень, т.д.). При цьому важливим моментом є те, що розвиток співробітництва у різних сферах повинен базуватися на принципі step-by-step.

Для досягнення максимального позитивного ефекту присутності ЄС в ЧР, що в першу чергу відповідає інтересам чорноморських країн, необхідно лобіювати наступні позиції при виробленні Стратегії ЄС в ЧР:

- не складати довгий список пріоритетів, але сфокусуватися на реальних проектах в межах вказаних напрямків;

- раціональним буде підтримати структуризацію й об'єднання вже існуючих регіональних ініціатив, інститутів і механізмів;

- необхідно підтримувати найбільш перспективні регіональні ініціативи, як наприклад ОЧЕС, допомагати їм в процесі конкретизації та звуження напрямків ключової взаємодії між країнами регіону;

- прагнення країн ЧР до досягнення загальної регіональної ідентичності повинне підтримувати інтеграційну динаміку континентального і глобального рівнів (розширення НАТО і ЄС, Європейська політика сусідства, Стратегія енергетичної безпеки, і т.п.)

- регіональна кооперація Чорноморського регіону повинна постійно переконувати ЄС в його важливості для регіону та направляти розроблені проекти співпраці та розвитку пріоритетних питань. Сьогодні це: - розвиток інфраструктури, зокрема транспортної, енергетичної та телекомунікаційної, включаючи їх подальшу інтеграцію до загальноєвропейської мережі; - торгівельне та економічне співробітництво, особливо в рамках трансграничного та прикордонного співробітництва; - розвиток і створення сприятливих умов для інвестиції; - боротьба з організованою злочинністю, торгівлею людьми і наркоторгівля; - боротьба з тероризмом; - екологічний захист; - розвиток наукової та технологічної співпраці; - управління й інституційна трансформація; - співпраця у сфері запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, що для учасників ОЧЕС має велике значення.


Надруковано у: Перспективи співробітництва між ЄС та регіональними організаціями Чорноморського регіону: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: НІПМБ, 2007. – 182 с. – с. 43-47.