Загальна інформаційно-аналітична довідка про стан та перспективи співробітництва між україною та європейським союзом в економічній сфері січень 2012 розділ І. Правова основа відносин між україною та єс

Вид материала

Содержание

Крім того, сторони обмінялися думками щодо міжнародних і регіональних питань, які становлять спільний інтерес.
Тринадцяте засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
Окрему увагу було приділено стану справ у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
3. Порядок денний асоціації Україна – ЄС
Розділ іі.
2. Переговори в рамках Робочої групи № 3 з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу: поточн
3. Переговори в рамках Робочої групи № 4 стосовно створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: поточний стан
Розділ іv.
2. Ініціатива ЄС “Східне партнерство”
Реалізація конкретних проектів
3. Функціонування Тематичної платформи № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” ініціативи ЄС “Східне партнерство
В рамках Тематичної платформи № 2 створено

Подобный материал:

ЗАГАЛЬНА

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

ПРО СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА

МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

січень 2012

РОЗДІЛ І.

ПРАВОВА ОСНОВА ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

1. Вступ

Європейська інтеграція є ключовим пріоритетом зовнішньої політики України, а також стратегією здійснення соціально-економічних реформ.

На сьогодні правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, яка була підписана у Люксембурзі 14.06.1994 та набрала чинності 01.03.1998.

2. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (далі – УПС) встановлює правові рамки співробітництва України і Європейського Союзу, а також визначає напрями інституційних і структурних реформ в Україні з метою створення умов для ефективного функціонування ринкової економіки, що передбачає здійснення конкретних заходів, основними з яких в економічній сфері є:

забезпечення умов для лібералізації взаємної торгівлі, включаючи можливість утворення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС;
наближення законодавства України до законодавства ЄС, створення ефективної системи забезпечення виконання законодавчих актів;
створення системи заохочення і захисту інвестицій, руху капіталу та обміну інформацією про можливості щодо інвестицій;
створення в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до положень УПС започатковано діяльність спільних органів:

Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС,

її робочого органу – Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС^¹, а також

Комітету з парламентського співробітництва.

Остаточно сформовано механізм регулярного діалогу на найвищому політичному рівні – Саміт Україна – Європейський Союз.

Довідково:

19.12.2011 у м. Київ відбувся П’ятнадцятий Саміт Україна – ЄС. Україну представляв Президент Віктор Янукович. Європейський Союз (ЄС) представляли Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Дурао Баррозу.

Під час Саміту сторони із задоволенням відзначили, що головні переговірники досягли спільного розуміння щодо повного тексту Угоди про асоціацію, яка визначить майбутню договірно-правову основу відносин Україна - ЄС. Крім того, наголосили, що наразі відкритий шлях для технічної підготовки остаточної консолідованої версії Угоди, в тому числі в частині глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, з метою її якнайскорішого парафування.

Лідери визнали виняткову важливість Угоди про асоціацію, яка є новим етапом у розвитку договірних відносин між Україною і ЄС та ставить за мету досягнення політичної асоціації та економічної інтеграції. Це включатиме всеосяжний процес наближення України до цінностей, стандартів і норм Європейського Союзу у всіх сферах співробітництва. У зв'язку з цим лідери підкреслили важливість активізації зусиль у виконанні Порядку денного асоціації Україна - ЄС.

Лідери обмінялися думками щодо майбутнього відносин України та ЄС, побудованих на цілях та принципах Угоди про асоціацію. Ця Угода про асоціацію залишає відкритим шлях до подальшого прогресивного розвитку відносин між Україною та ЄС. Лідери визнали, що Україна як європейська країна з європейською ідентичністю поділяє спільну історію та спільні цінності з країнами Європейського Союзу і визнали, що поступове зближення України і ЄС у політичній, економічній та правовій сферах сприятиме подальшому прогресу у відносинах ЄС - Україна. ЄС визнав європейські устремління України і вітає її європейський вибір.

Лідери позитивно відзначили прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації візового режиму і підтвердили свої спільні зобов'язання просуватися до безвізового режиму, який буде запроваджений у відповідний час після створення визначених у Плані дій умов для добре керованого та безпечного пересування людей. Як проміжний крок до запровадження безвізового режиму, вони привітали завершення переговорів щодо внесення змін до Угоди про спрощення візового режиму, що має на меті подальше спрощення процедур видачі віз громадянам України.

Крім того, сторони обмінялися думками щодо міжнародних і регіональних питань, які становлять спільний інтерес.

15.06.2010 в Люксембурзі відбулося Чотирнадцяте засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. Делегацію України очолилв Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Делегацію ЄС – Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кетрін Ештон.

У ході зустрічі сторони детально обговорили актуальні питання співробітництва між Україною та ЄС, а також виклики, які стоять перед Європою, що нині переживає економічний та фінансовий спад. ЄС закликав Україну здійснити рішучі зусилля для стабілізації економічної та фінансової ситуації, у співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інституціями, водночас усвідомлюючи, що це тягнутиме за собою відповідні нелегкі адаптаційні дії. ЄС, зокрема, прийняв до відома Програму економічних реформ, яку 3-го червня підписав Президент Янукович. ЄС підкреслив свою готовність підтримати Україну в реалізації реформ, зокрема тих, про які йдеться у Порядку денному асоціації Україна-ЄС. Ця підтримка здійснюватиметься через макрофінансову допомогу, нову Національну індикативну програму для України на найближчі три роки (2011-2013) та через програму Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках Східного партнерства. Предметом уваги були стан переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію, співробітництво у сфері зовнішньої та безпекової політики, торгівлі та економіки, питання візового діалогу та секторального співробітництва, зокрема в галузі енергетики.

У ході засідання сторони обговорили питання поліпшення бізнесового та інвестиційного клімату, боротьби з корупцією. У цьому контексті Європейська сторона привітала важливі кроки з поліпшення правових рамок державних закупівель в Україні.

Було обговорено результати міністерської зустрічі Україна-ЄС (9 червня 2010р.) на якій розглядалися питання юстиції, свободи та безпеки. Рада привітала ухвалення Плану дій щодо візової лібералізації для України.

13.11.2010 у м. Києві відбулося Тринадцяте засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Українську делегацію очолив заступник Голови Української частини Комітету, заступник Міністра економіки В. Т. П’ятницькій, делегацію Європейського Союзу - Ю. Мінгареллі, заступник Генерального Директора ГД ЄК "Зовнішні зносини".

У ході засідання сторони привітали започаткування імплементації Порядку денного асоціації Україна – ЄС та детально обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва, зокрема:

- політичний діалог, включаючи питання демократії, верховенства права, дотримання прав людини та основних свобод, а також питання зовнішньої політики і безпеки та боротьби з корупцією;

- економічні і соціальні реформи та розвиток;

- торгівля, ринкові та регуляторні реформи, митне співробітництво;

- юстиція, свобода та безпека, включаючи питання виконання Плану дій Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, спрощення візового режиму, міграційні питання та питання реадмісії;

- енергетика, транспорт та навколишнє середовище;

- міжлюдські контакти та допомогу ЄС Україні, включаючи започаткування програми Всеохоплюючої інституційної розбудови та надання Україні макрофінансової допомоги.

Окрему увагу було приділено стану справ у переговорах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сторони досягли домовленості щодо подальшого погодження Робочих висновків за результатами спільного засідання.

Законом України від 06.07.2005 № 2753-IV ратифіковано підписаний 29.04.2004 в м. Дублін Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення відповідних змін до цієї Угоди.

27 березня 2007 р. у м. Брюссель відбулося підписання Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та його державами-членами про приєднання Республіки Болгарія та Румунії до УПС в контексті чергового розширення ЄС у 2007 році, який 6 березня 2008 року ратифіковано Верховною Радою України.

Відповідно до статті 101 УПС, угода укладалась на десятирічний період із автоматичним продовженням на наступний рік.

3. Порядок денний асоціації Україна – ЄС

Оскільки процес переговорів та ратифікації Угоди про асоціацію є досить тривалим, під час Саміту Україна – ЄС, який відбувся 9 вересня 2008 року у м. Париж, Сторони досягли домовленості щодо розробки та впровадження перехідного інструменту практичної співпраці між Україною та ЄС (далі – новий практичний інструмент), який, водночас, має підготувати Україну та ЄС до імплементації Угоди про асоціацію та розпочне діяти ще до набуття нею чинності. Новий практичний інструмент має на меті встановити загальний перелік пріоритетів за секторальним принципом, виходячи із вже досягнутих домовленостей в рамках переговорів щодо Угоди про асоціацію.

В рамках Тринадцятого засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, яке відбулося 16 червня 2009 року, Сторони схвалили новий практичний інструмент – “Порядок денний асоціації Україна – ЄС” (далі – ПДА). 24 листопада 2009 року із завершенням обміну нотами між Сторонами щодо виконання відповідних внутрішніх процедур цей Порядок набув чинності.

ПДА розроблено на загальних принципах. Його метою є досягнення значних результатів шляхом прогресивної імплементації низки конкретних та практичних заходів. ПДА чітко визначає на секторальній основі ті галузеві пріоритети, які вимагають негайних дій до набуття чинності Угоди про асоціацію.

Пріоритети та заходи, погоджені в рамках ПДА, підлягають імплементації у поетапному порядку.

ПДА охоплює широке коло питань у таких сферах:

- політичний діалог;

- співробітництво з питань юстиції, свободи та безпеки;

- економічне співробітництво;

- торгівля та питання, пов’язані з торгівлею;

- співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерні питання;

- інші сфери співробітництва.

У сфері економічного співробітництва при виконанні ПДА Сторони співпрацюють для підтримки України у запровадженні повністю функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення її політик до політик ЄС відповідно до основних принципів макроекономічної стабільності, надійних державних фінансів, стабільної фінансової системи і сталого балансу платежів та, зокрема:

розвитку спроможності України у макроекономічному прогнозуванні;
зміцнення незалежності Національного банку України;
поширення досвіду ЄС, включаючи ЄЦБ, щодо грошового курсу, політик регулювання та нагляду за фінансовим і банківським секторами;
посилення стабільності та управління державними фінансами через імплементацію податкової реформи та реформи витрат;
зменшення залучення держави до процесу ціноутворення та впровадження процедур для повного ціновідтворення відповідно до найкращих практик ЄС;
подальший розвиток відкритих, конкурентних та прозорих правил та процедур приватизації та їх імплементація відповідно до найкращих практик ЄС.

Питання співпраці Сторін у сфері торгівлі та питань, пов’язаних з торгівлею стосуються напрямків щодо яких наразі ведуться переговори стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема щодо створення зони вільної торгівлі. Низка пріоритетів буде визначена після завершення переговорів.

Моніторинг виконання ПДА

Сторони домовились, що імплементація ПДА буде предметом щорічного звітування, моніторингу та оцінювання, а також, що у цьому процесі Сторони ставитимуть за мету здійснення, наскільки це можливо, загального спільного оцінювання щорічного прогресу.

З цією метою згідно з положеннями Розділу ІІІ.9 “Моніторинг та звітування” ПДА передбачено створення Спільного Комітету старших посадових осіб (далі – КСПО), який здійснює моніторинг і оцінку прогресу його імплементації.

25 листопада 2009 року в м. Брюссель проведено установче засідання КСПО.

26 січня 2010 року в м. Київ відбулося перше засідання КСПО під час якого Сторонами:

- погоджено Керівні принципи КСПО,

- обговорено результати імплементації ПДА,

- визначено перелік спільних пріоритетів виконання Порядку денного асоціації Україна – ЄС на 2010 рік.

Крім того, за ініціативою Європейської сторони у 2010 році проведено 2 відеоконференції КСПО (14.04.2010 та 23.09.2010) під час яких обговорювалися окремі питання виконання пріоритетів 2010 року.

20.05.2011 було проведено відеоконференцію під час якої сторони схвалили в цілому перелік пріоритетів ПДА на 2011-2012 рр., а також пропозиції КСПО щодо внесення змін до ПДА та проект Спільного звіту КСПО про імплементацію ПДА.

РОЗДІЛ ІІ.

ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

СТОСОВНО УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ

1. Переговори стосовно укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

22 січня 2007 року Радою Європейського Союзу з питань зовнішніх зносин затверджено мандат Європейській Комісії на проведення переговорів стосовно нового базового договору між Україною та Європейським Союзом.

У свою чергу Указом Президента України від 05.02.2007 № 76/2007 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 30.11.2007 № 1172/2007 та від 10.08.2010 № 804/2010) затверджено персональний склад делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також Директиви делегації України. Головою делегації України було визначено заступника Міністра закордонних справ (Клімкіна П. А.), який має двох заступників, обов’язки яких покладено на заступників Міністра економіки (Пятницького В. Т.) та заступника Міністра юстиції (Лутковську В.В.).

Довідково: У зв’язку із адміністративною реформою та змінами у керівництві центральних органів виконавчої влади Указ Президента України від 05.02.2007 № 76/2007 потребує внесення відповідних змін. Зокрема, ураховуючи, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від
13 липня 2011 р. № 662-р Пятницького В. Т. призначено Урядовим уповноваженим з питань європейської інтеграції.

Переговори щодо проекту Угоди про асоціацію побудовано за принципом “модульного” підходу. Зокрема, переговорний процес відбувається в рамках окремих робочих груп:

з питань зовнішньої політики та безпеки;
з питань співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;
з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу;
з питань створення зони вільної торгівлі.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як правонаступник Міністерства економіки України, є відповідальним за координацію переговорного процесу в рамках Робочої групи з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу та Робочої групи щодо створення зони вільної торгівлі.

2. Переговори в рамках Робочої групи № 3 з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу: поточний стан

Частина проекту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі - Угода), що належить до компетенції Робочої групи № 3 (з економічних, секторальних питань та питань щодо розвитку людського потенціалу) (далі – Робоча група), охоплює найбільшу кількість сфер – 30 – від енергетики та транспорту до культури і туризму, а саме:

Енергетика.

Макроекономічне співробітництво.
Управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль та зовнішній аудит.
Оподаткування.
Співробітництво у сфері статистики.
Навколишнє середовище.
Транспорт.
Космос.
Дослідження та розвиток технологій.
Політика у сфері промисловості та підприємництва.
Співробітництво у видобувній та металургійній галузі.
Фінансові послуги.
Законодавство про заснування та діяльність компаній.
Інформаційне суспільство.
Аудіовізуальна політика.
Туризм.
Сільське господарство та розвиток сільської місцевості.
Політика рибальства та морська політика.
Співробітництво щодо річки Дунай.
Захист прав споживачів.
Співробітництво з питань зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей.
Громадське здоров’я.
Освіта, навчання та молодь.
Культура.
Співробітництво у сфері спорту та фізичної культури.
Співробітництво з питань громадянського суспільства.
Транскордонне та регіональне співробітництво.
Участь в програмах та агентствах ЄС.
Легальний статус працівників.
Фінансове співробітництво, включаючи боротьбу із шахрайством.

До головних результатів переговорного процесу у рамках Робочої групи належить закріплення домовленості щодо формування додатків до тих розділів Угоди про асоціацію Україна – ЄС, в яких містяться посилання на наближення законодавства України до законодавства Європейського Співтовариства. Додатки фактично передбачають графіки адаптації із визначенням переліку актів законодавства ЄС та часових періодів імплементації їх положень в українське законодавство. Такий підхід максимально відображає прагнення забезпечити максимально глибоку економічну інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Окрім того, така деталізація зобов’язань щодо адаптації законодавства є основною доданою вартістю, що відрізнятиме Угоду про асоціацію від УПС.

Станом на січень 2012 року за результатами п’ятирічного (2007 – 2011 роки) переговорного процесу у рамках Робочої групи, а це 11 засідань та 94 відеоконференцій, Сторони попередньо погодили тексти та майже закрили обговорення усіх 30 розділів проекту Угоди. Наразі здійснюється узгодження окремих технічних питань у форматі обміну повідомленнями.

3. Переговори в рамках Робочої групи № 4 стосовно створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: поточний стан

Переговори між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі відбувалися в рамках окремої Робочої групи № 4.

Офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом відбулось 18 лютого 2008 р. у м. Київ під головуванням Президента України та Комісара Європейської Комісії з питань торгівлі.

Офіційні переговори відбувалися у рамках 3 блоків:

блоку з торгівлі товарами;
блоку щодо послуг, заснування компаній, інвестицій, руху капіталу та платежів;
блоку щодо правил торгівлі;

за наступними 18 напрямами:

Тарифна пропозиція;
Торгівля товарами;
Технічні бар’єри в торгівлі;
Інструменти торговельного захисту;
Санітарні та фітосанітарні заходи;
Сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері;
Протидія шахрайству;
Правила походження товарів;
Торговельні відносини в енергетичній сфері.
Послуги, заснування компаній, інвестиції, рух капіталу та поточні платежі.
Права інтелектуальної власності;
Географічні зазначення;
Конкурентна політика: антимонопольні заходи;
Конкурентна політика: державна допомога;
Державні закупівлі;
Торгівля та сталий розвиток;
Транспарентність;
Врегулювання суперечок.

Наповнення майбутньої ЗВТ спрямовується на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не має аналогів з попередньої практики Євросоюзу.

Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі “ЗВТ+” з акцентом на регуляторному співробітництві.

Формат “ЗВТ+” передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівлю послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ є приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.

Стратегія переговорів базувалася на необхідності досягненні балансу інтересів. Основним принципом, яким керувалася Українська делегація на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, було максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.

Водночас, з метою прискорення переговорного процесу та на виконання низки доручень вищого політичного керівництва Держави 01.03.2011 р. була утворена Спеціальна робоча група для проведення консультацій з окремими державами – членами ЄС для підтримки позиції України на переговорах щодо створення зони вільної торгівлі. Метою діяльності згаданої робочої групи було доведення безпосередньо до уповноважених установ держав-членів ЄС позиції Української сторони з проблемних питань переговорного процесу для врахування інтересів України та досягнення обопільно прийнятних та збалансованих домовленостей щодо майбутньої конфігурації зони вільної торгівлі між Сторонами.

Так, впродовж березня-квітня 2011 року такі консультації проведено з відповідними державними органами Австрії, Італії, Польщі, Португалії, Франції та ФРН. Впродовж липня ц.р. відбулися відповідні консультації з питань захисту географічних зазначень (Іспанія) та обговорення умов поступової лібералізації для України ринків послуг наземного транспорту країн-членів ЄС (Румунія та Словаччина). У вересні ц. р. відбулися консультації з Литовською та Латвійською Республіками для підтримки позиції України на переговорах з ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, зокрема у сфері транспортних послуг.

Також, за взаємної згоди Сторін 16-17 травня та 11-12 липня 2011 року в м. Брюсселі, 27-28 липня 2011 року у м. Києві та 15-16 вересня 2011 року у м. Брюсселі відбулись міжраундові робочі консультації, під час яких були обговорені найбільш принципові питання переговорного процесу між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, зокрема, доступ до ринку послуг, скасування експортних мит, доступ до ринку промислової продукції (легкові автомобілі та секонд-хенд), торговельні аспекти енергетичного співробітництва.

Усього відбулось вісімнадцять раундів офіційних переговорів. Впродовж заключної пленарної сесії XVІІІ раунду переговорів між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі (19–23.09.2011, м. Брюссель) Глави переговорних команд (Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції В. Т. Пятницький та директор Генерального Директорату Європейської Комісії з питань торгівлі Руперт Шлегельмільх) досягли домовленості, що у жовтні-листопаді 2011 року в рамках остаточного узгодження проектів текстів розділів та підготовки до підписання Угоди відбудеться продовження XVІІІ раунду переговорів з метою обговорення та пошуку компромісів щодо проблемних питань переговорного процесу, що залишилися. Відповідні зустрічі у форматі консультацій на рівні експертів та керівників переговорних груп, зокрема, відбулися 5 – 6 жовтня (у м. Києві) та 18 – 20 жовтня (у м. Брюсселі, Бельгія).

Разом з цим, 24 листопада ц. р. у м. Брюссель, Королівство Бельгія, були проведені експертні консультації, впродовж яких розглядалися питання:

скасування Україною експортних мит,

лібералізації Україною доступу до ринку легкових автомобілів,

запит України щодо додаткової лібералізації доступу до ринку ЄС (харчова сіль),

лібералізація ринку послуг.

Крім того, в рамках ХVІІІ раунду переговорів між Україною та ЄС стосовно створення зони вільної торгівлі (19–23.09.2011, м. Брюссель та 05–06.10.2011, м. Київ), а також офіційного візиту Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України А. П. Клюєва до Брюсселю (18–20.10.2011) сторонами досягнуто домовленості щодо проведення зустрічі у форматі: представники переговорних команд України та ЄС + представники ЄБРР та ЄІБ + представники автомобільної промисловості України та ЄС з метою обговорення проблемних питань, пов’язаних із лібералізацією доступу до ринку автомобілів України.

Відповідний захід проведено 29 листопада ц. р. Крім членів офіційної делегації України в переговорному процесі між Україною та ЄС стосовно укладання Угоди про асоціацію включаючи зону вільної торгівлі у заході взяли участь представники автомобільного бізнесу України, зокрема ЧАО “Єврокар”, Корпорації “Богдан”, Асоціації “Укравтопром”, ПАТ “Українська автомобільна Корпорація”.

У розвиток домовленостей, досягнутих за результатами П’ятнадцятого Саміту Україна – ЄС (19.12.2011, м. Київ) 22.12.2011 у м. Брюсселі керівниками делегацій – Урядовим уповноваженим з питань європейської інтеграції В. Т. Пятницьким і директором Генерального директорату “Торгівля” Європейської Комісії Р. Шлегельмільхом було підписано Двосторонній протокол про технічне завершення переговорів між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі.

Враховуючи завершення переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення зони вільної торгівлі, та з метою підготовки до виконання внутрішньодержавних процедур, а саме ратифікації Угоди, Мінекономрозвитку здійснює заходи стосовно громадського обговорення положень відповідної Глави про зону вільної торгівлі з ЄС та можливих наслідків її впровадження. З цією метою протягом жовтня – грудня 2011 року проведено низку семінарів та круглих столів у Києві та деяких регіонах України для представників промислових, бізнесових та наукових кіл, а також за участю представників СПО роботодавців та асоціацій. Проведення аналогічних заходів також передбачено впродовж січня – березня 2012 року.

Поряд з цим, з метою врахування інтересів українських товаровиробників та посилення конкурентоспроможності українських товарів в умовах функціонування зони вільної торгівлі, а також в рамках реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” Мінекономрозвитку було розроблено та погоджено з причетними органами виконавчої влади план заходів спрямованих на збільшення переваг та мінімізацію негативних наслідків від створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України.

15.06.2011 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 548-р “Про затвердження плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України”.

На сьогодні вищезгаданий план заходів виконується відповідно до термінів визначених в ньому.

РОЗДІЛ ІV.

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА В ОКРЕМИХ СФЕРАХ

1. Участь України у тематичних програмах і агентствах ЄС

Положення щодо участі України у агентствах ЄС, необхідних, зокрема, для забезпечення реалізації Угоди про асоціацію, а також інших агентствах ЄС, передбачені у проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Участь у програмах та агентствах ЄС має стати ефективним інструментом поглиблення співробітництва з ЄС та сприяти розробці та впровадженню державних стратегій у пріоритетних сферах.

4 грудня 2006 року Європейська Комісія оприлюднила повідомлення “Загальний підхід до можливостей країн-партнерів Європейської політики сусідства (ЄПС) брати участь в агентствах та програмах Спільноти”, в якому передбачено доступ України як країни-партнера ЄПС до діяльності внутрішніх агентств та програм Співтовариства.

Довідково:

Агентства Співтовариства створені з метою сприяння регулюванню діяльності окремих секторів на рівні Співтовариства. Конкретні умови та принципи участі України в агентствах мають встановлюватися двосторонніми угодами з кожним із агентств ЄС.

Тематичні програми ЄС спрямовані на розвиток внутрішніх політик ЄС в соціальній, гуманітарній, торговельно-економічній та інших сферах. Участь у програмах Співтовариства вимагає попереднього укладення рамкової угоди між Україною та ЄС, яка буде встановлювати загальні умови доступу, та слугуватиме основою меморандумів про взаєморозуміння, які визначатимуть детальні технічні, фінансові та адміністративні домовленості щодо участі в конкретних програмах.

З метою визначення пріоритетних програм та агентств ЄС, участь у яких є доцільною для України, вивчення умов участі в них, а також визначення органів виконавчої влади, відповідальних за налагодження такої співпраці, Мінекономрозвитку разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади було:

підготовлено Перелік центральних органів виконавчої влади України, відповідальних за налагодження співробітництва з тематичними програмами та галузевими агентствами ЄС та/або зацікавлених у такій співпраці (схвалений на 23 му засіданні Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС);
розроблено Методичні рекомендації щодо аналізу умов участі України в програмах та агентствах ЄС (схвалені на 24-му засіданні Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС).

Згідно з Методичними рекомендаціями центральні органи виконавчої влади здійснюють відповідний аналіз та підготовку узагальнених висновків про доцільність участі України в конкретних агентствах і програмах ЄС та надають їх для розгляду МЗС України, який із власними рекомендаціями передає його Секретаріату Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. У разі відсутності додаткових фінансових зобов’язань держави внаслідок приєднання до роботи агентства/програми, Секретаріат УЧК вносить питання участі на затвердження Українською частиною Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Впродовж Чотирнадцятого Саміту Україна-ЄС, який відбувся 22 листопада 2010 року у м. Брюссель було підписано Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства (далі - Протокол). Мінекономіки на початку 2011 року було розроблено проект Закону для ратифікації Протоколу.

21.09.2011 Верховною Радою України прийнято розроблений Мінекономрозвитку Закон України “Про ратифікацію Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства” (3764-VI) .

Протокол набув чинності 1 листопада 2011 року і дозволяє Україні брати участь у програмах Європейського Союзу ще до набуття чинності відповідними розділами Угоди про асоціацію, у таких сферах, як бізнес, підприємництво, енергетика, інформація, комунікація, технологія. Також, він створює правові підстави для оформлення умов участі України в програмах ЄС та надає можливість укладати меморандуми про взаєморозуміння щодо участі України у конкретних програмах ЄС.

При цьому конкретні умови участі України у кожній програмі ЄС, у тому числі механізм сплати фінансового внеску та його розмір мають бути визначені в рамках окремих переговорів з Європейською Комісією під час підготовки до укладання меморандумів про взаєморозуміння щодо участі у програмах Євросоюзу.

На сьогодні Україна вже бере участь у форматі співпраці в таких програмах ЄС, як:

“Сьома рамкова програма з досліджень і технологічного розвитку”,

“Статистична програма ЄС”,

“Молодь в дії”.

Крім того, представники центральних органів виконавчої влади впродовж 2011 року брали участь у заходах, що організовувались в рамках програми “Митниця 2013”. Також були здійснені заходи щодо налагодження співробітництва в рамках таких програм ЄС:

“Попередження та боротьба зі злочинністю”,

“Фінансовий інструмент цивільного захисту” та

“Механізм цивільного захисту”.

Крім того, Європейська служба зовнішньої діяльності (ЄСЗД) розпочала консультації з країнами – партнерами Європейської політики сусідства стосовно участі в тих програмах, які є на сьогодні закритими. Наразі ЄСЗД опрацьовує питання умов участі України у таких програмах Євросоюзу.

2. Ініціатива ЄС “Східне партнерство”

Ініціатива щодо підготовки пропозицій до посилення відносин Європейського Союзу із східними сусідами була виголошена Прем’єр-міністром Республіки Польща Д. Туском на засіданні Європейської Ради у березні 2008 р. у контексті схвалення державами-членами ЄС концепції Союзу для Середземномор’я.

26 травня 2008 р. міністри закордонних справ Республіки Польща та Королівства Швеція передали на розгляд глав зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС спільний позиційний документ щодо концепції “Східного партнерства”, який обговорювався державами-членами ЄС.

Польсько-шведські пропозиції були підтримані державами-членами на засіданні Європейської Ради 20 червня 2008 р., на виконання рішень якого Європейська Комісія 3 грудня 2008 р. представила Комунікацію “Східне партнерство”.

Ініціативу формально започатковано на Празькому установчому саміті “Східного партнерства” 7 травня 2009 р.

“Східне партнерство” передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на посилені угоди нового формату, створення поглиблених зон вільної торгівлі (ЗВТ+), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо.

Окрім низки двосторонніх програм “Східне партнерство” запроваджує багатосторонній вимір взаємодії між ЄС та країнами-партнерами.

Наразі “Східне партнерство” продовжує перебувати на етапі становлення: триває обговорення напрямів співробітництва, невизначеними залишаються механізми представлення та затвердження конкретних проектів, розробка яких розпочнеться на більш пізньому етапі.

Довідково:

Країнами-учасницями ініціативи “Східне партнерство” визначено Азербайджан, Білорусію, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Розглядалося питання залучення в якості спостерігачів інших країн, зокрема Російської Федерації. Наразі прийнято рішення про можливість залучення третіх сторін до реалізації окремих проектів “Східного партнерства” в разі доцільності.

Для забезпечення проведення відповідного діалогу між ЄС та країнами-учасницями створено чотири тематичні платформи:

- Тематична платформа № 1 “Демократія, належне управління та стабільність” (координатор Мін’юст);

- Тематична платформа № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” (координатор Мінекономіки);

- Тематична платформа № 3 “Енергетична безпека” (координатор Мінпаливенерго);

- Тематична платформа № 4 “Міжлюдські контакти” (координатор Бюро європейської інтеграції).

Досягнутий прогрес

Багатосторонній вимір СхП – функціонують чотири тематичні платформи, засідання яких проводяться двічі на рік. Вони є форумами для обміну досвідом та налагодження контактів між експертами ЄС та країн-партнерів. Тематичні платформи спільними рішеннями створюють панелі (робочі групи) більш вузької спеціалізації.

Реалізація конкретних проектів – незрозумілою залишається процедура розробки, подання, розгляду, схвалення, фінансування та подальшої реалізації конкретних проектів в рамках СхП. Робота за узгодженими напрямами (ініціативи-флагмани та двосторонні програми) також далека від реальної “проектної фази”.

Ініціативність окремих держав-членів ЄС щодо започаткування співробітництва в рамках СхП, що спостерігалася у 2009 р., здебільшого базувалася на прагненні використати для цього кошти ЄС. Разом з цим, фінансування в обсязі 600 млн. євро, які ЄС забезпечить на потреби СхП на період до 2013 року, чітко розподілене на реалізацію трьох напрямів Ініціативи – двосторонніх програм всеохоплюючої інституційної розбудови (175 млн. євро на 6 країн), двосторонніх програм регіонального розвитку
(75 млн. євро на 6 країн) та підтримки діяльності органів багатостороннього виміру СхП.

Відсутній прогрес і у створенні Трастового фонду, який мав би надавати кредити для реалізації проектів в рамках СхП.

Відповідно до спільної Комунікації Європейської Комісії та Високого представника ЄС у закордонних справах та політиці безпеки “Нова відповідь сусідству, що змінюється” (оприлюднена 25 травня 2011 р.), ЄК зобов’язалася виділити додатково 1,242 млрд. євро до 2013 року на потреби Європейської політики сусідства (ЄПС). Ці кошти передбачається розподілити між Південним Середземномор’ям та СхП.

3. Функціонування Тематичної платформи № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” ініціативи ЄС “Східне партнерство”

В рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство” було запроваджено роботу тематичної платформи № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” (далі – ТП № 2), координатором якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Дана платформа зосереджується на посиленні співпраці у таких сферах, як торгівля, нормативно-регуляторна співпраця з торговельних питань як передумови для ведення переговорів щодо поглиблених та всеохоплюючих угод про зони вільної торгівлі (ЗВТ+) між ЄС та країнами-учасницями Східного партнерства, навколишнє середовище та зміна клімату, співробітництво у сферах малого та середнього підприємництва, транспорту, ринку праці та соціальної політики тощо.

Впродовж 2009 – 2011 рр. відбулося шість засідань ТП № 2 у м. Брюссель (Королівство Бельгія):

- 2009 р. : 26 червня та 9 листопада;

- 2010 р. : 7 травня та 10 листопада;

- 2011р. : 19 травня та 13 жовтня.

Наступне засідання Платформи № 2 заплановане на весну 2012 р. (орієнтовно квітень – травень) у м. Брюссель (Королівство Бельгія).

В рамках Тематичної платформи № 2 створено:

Панель № 1 “Торгівля та регуляторне співробітництво в сфері торгівлі в рамках поглиблених зон вільної торгівлі”;

Панель № 2 “Захист навколишнього середовища та зміна клімату”;

Панель № 3 “З питань малого та середнього підприємництва”;

Панель № 4 “Співробітництво в сфері транспорту”.

Наразі розглядається питання започаткування окремої Панелі з питань співробітництва у сфері ринку праці та соціальної політики.

Діяльність в рамках Панелі № 1 “Торгівля та регуляторне співробітництво в сфері торгівлі в рамках поглиблених зон вільної торгівлі”

До пріоритетних напрямів діяльності Панелі № 1 “Торгівля та регуляторне співробітництво в сфері торгівлі в рамках поглиблених зон вільної торгівлі” включені наступні питання:

санітарні та фітосанітарні норми;
митні та торговельні процедури;
захист прав інтелектуальної власності;
державні закупівлі;
технічні норми та стандарти.
конкуренція (державна допомога);
торгівля товарами: доступ на ринок, правила походження товарів, статистика торгівлі та номенклатура товарів;
послуги та заснування компаній (секторальний підхід з особливим акцентом на фінансові послуги);
інвестиції, рух капіталу та платежів тощо.

Засідання Панелі з питань торгівлі проходять у форматі вузькопрофільних семінарів з метою обміну найкращими практиками країн-учасниць Східного партнерства, Європейської Комісії та держав-членів ЄС.

Засідання:

Впродовж 2009 – 2011 рр. відбулося десять засідань Панелі “Торгівля та регуляторне співробітництво в сфері торгівлі в рамках поглиблених зон вільної торгівлі”

Дата	Місце проведення заходу	Питання для обговорення на засіданні
2010 рік
29-30 березня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Поточні питання, митні питання та сприяння торгівлі
15-16 червня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Поточні питання, санітарні та фітосанітарні заходи
19-20 жовтня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Права інтелектуальної власності
16-17 листопада	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Державні закупівлі
25-26 листопада	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Перша зустріч формату “бізнес-бізнес”
2011 рік
2-3 лютого	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Технічне регулювання і стандарти
30-31 березня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Друга зустріч формату “бізнес-бізнес”
15 червня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Питання конкуренції та державної допомоги
20 жовтня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Питання у сфері послуг, інвестицій та руху капіталу
6 грудня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Питання торгівлі товарами

Діяльність в рамках Панелі № 2 “Захист навколишнього середовища та зміна клімату” (далі – Панель з питань клімату) зосереджено за двома напрямами:

наближення до законодавства ЄС щодо захисту навколишнього середовища;
боротьба зі зміною клімату.

Довготермінова задача даної Панелі є обмін досвідом, підтримка партнерів на шляху до імплементації екологічного законодавства Європейського Союзу. Завданнями Панелі з питань клімату є забезпечення стратегічного планування та тісної співпраці з розробки відповідних законодавчих актів, а також розвиток флагманської ініціативи з управління довкіллям.

Заходи в рамках Панелі з питань клімату мають проводитися по конкретних галузях екологічного законодавства, у тому числі управління життєдіяльністю (водні ресурси, відходи, повітря тощо). Панель з питань клімату передбачає реалізацію базового проекту щодо екологічного управління, до якого входитимуть створення загальної системи збору та розповсюдження даних для підтримки екологічної політики. В сфері боротьби зі зміною клімату відбуватиметься обмін досвідом та найкращою практикою між партнерами щодо торгівлі викидами з урахуванням співробітництва, налагодженого в рамках ICAP (International Carbon Action Partnership). Діяльність в рамках Панелі з питань клімату сприятиме підготовці країн-партнерів до імплементації глобальної угоди про боротьбу зі зміною клімату у період після 2012 р. Також забезпечуватиметься багатосторонній обмін думками та передовим досвідом з питань адаптації до зміни клімату, а також можливий розвиток багатосторонніх пілотних проектів у цій сфері.

Засідання:

Впродовж 2010 – 2011 рр. в рамках Панелі з питань клімату відбулись 4 заходи:

Дата	Місце проведення заходу	Питання для обговорення на засіданні
2010 рік
23 березня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Перше засідання Панелі, під час якого розглядались питання розвитку “зеленої економіки”, зокрема еко-інновацій
4 листопада	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	семінар “Зміни клімату: обмін європейським досвідом”
2011 рік
7 липня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	семінару з питань запровадження засад “Зелена економіка ”
29 вересня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	Друге засідання Панелі, під час якого розглядались питання перспектив створення системи обміну екологічною інформацією та напрями подальшої діяльності Панелі.

Діяльність в рамках Панелі “З питань малого та середнього підприємництва”

Під час третього засідання Тематичної платформи № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” ініціативи ЄС “Східне партнерство”
(7 травня 2010 року, м. Брюссель) було прийнято рішення про створення Панелі “З питань малого та середнього підприємництва” (далі – Панель з питань МСП).

Пріоритетні напрями роботи:

обмін інформацією стосовно наближення політики з питань малого та середнього підприємництва в ЄС та країнах-партнерах;

запровадження спільного проекту щодо функціонування політики у сфері підприємництва;

реалізація флагманської ініціативи з питань малого та середнього підприємництва;

організація зустрічей формату “бізнес-бізнес”.

Засідання:

Впродовж 2010 – 2011 рр. в рамках Панелі з питань МСП відбулось 4 заходи:

Дата	Місце проведення заходу	Питання для обговорення на засіданні
2010 рік
25 – 26 жовтня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	установче засідання Панелі з питань МСП.
2011 рік
16 – 17 березня	м. Брюссель (Королівство Бельгія)	семінар в рамках Панелі з питань МСП.
29 – 30 березня 2011 р.	м. Турин (Італія)	проведено зустріч на тему: “Оцінка політики щодо розміру людського капіталу в рамках Акта з питань малого бізнесу для Європи”.
15 – 17 червня	м. Прага (Чеська Республіка)	друге засідання Панелі з питань МСП, зустріч OECD та Міжміністерська конференція

Впродовж засідань Панелі з питань МСП обговорювались питання: впровадження проекту “Ефективність політики підприємництва”; доступу МСП до фінансових ресурсів, програм підтримки розвитку МСП, флагманської ініціативи з питань МСП.

Діяльність в рамках Панелі з питань транспорту

Під час шостого засідання Тематичної платформи № 2 “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС” ініціативи ЄС “Східне партнерство”
(13 жовтня 2011 року, м. Брюссель) було прийнято рішення про започаткування окремої Панелі з питань транспорту, діяльність якої буде спрямовано виключно на розгляд питань співпраці ЄС та країн-учасниць Східного партнерства в транспортній сфері (установче засідання Панелі відбулось 14 жовтня 2011р. у. м. Брюссель).

1 В свою чергу, в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС функціонують сім підкомітетів:

Підкомітет №1 “Торгівля та інвестиції”,

Підкомітет №2 “Економічні та соціальні питання, фінанси та статистика”,

Підкомітет №3 “Політика в сфері підприємств, конкуренція, співробітництво в регуляторній сфері”,

Підкомітет №4 “Енергетика, транспорт, ядерна безпека та екологія, інформаційне суспільство”,

Підкомітет №5 “Митне та транскордонне співробітництво”,

Підкомітет №6 “Юстиція, свобода та безпека”,

Підкомітет №7 “Наука та технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров’я”.

Blog

Содержание