В умовах значної регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів держава повинна виконувати функції вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів

Вид материалаДокументы

Содержание


Нормативно-правове забезпечення завдання
Організаційне забезпечення завдання
Інформаційно-методичне забезпечення завдання
Пріоритетна мета 2.3
Оперативна мета 2.3.1
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   45




Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн..

1

2

3

4

Нормативно-правове забезпечення завдання











1. Розробити проект ЗУ "Про формування, виконання, розміщення та відповідальність за державне замовлення на підготовку кадрів".










2. Скасувати нормативні акти щодо передавання до управління МОНмолодьспорту України вищих навчальних закладів, які перебувають в управлінні інших центральних органів виконавчої влади, з урахуванням специфіки підготовки кадрів, як передчасні та непідготовлені заходи.










3. Надати ВНЗам більших прав та створити умови щодо здійснення господарської, науково-виробничої діяльності шляхом утворення освітньо-науково-виробничих комплексів, технополісів за схемою “школа – робітнича професія із стажуванням на виробництві – вища освіта із трудовими навичками – робота за фахом – новий рівень вищої освіти – нова робота” тощо.









Організаційне забезпечення завдання











1. Провести інвентарізацію ВНЗів щодо наявності належного матеріально-технічного, кадрового та освітньо-методичного забезпечення з метою визначення їх класичної складової, укрупнення та інтеграції.










2. Здійснити перехід у підготовці фахівців з вищою освітою від академічної (за принципом – навчання як тимчасовий засіб боротьби з безробіттям) до професійної освіти шляхом ранньої профадаптації студентів до майбутньої професії, участі роботодавців у попередньому відборі потенційних працівників у студентських осередках.










3. Згорнути напрями підготовки за фахами, які не відповідають вітчизняній економічній практиці та міжнародним аналогам.










4. Знизити комерціалізацію вищої освіти шляхом законодавчо встановленої 25,0% квоти прийняття до державних ВНЗів студентів за кошти фізичних осіб за стратегічними (освіта, медицина, національна безпека, соціальний захист тощо) та пріоритетними (нафто-, газовидобуток, транспорт, туристична діяльність, інноваційне машинобудування, ряд підгалузей сільського, лісового, рибного господарства та АПК, будівництво тощо) для держави напрямами.










5. Орієнтувати найбільш привабливі та успішні ВНЗи на комерційну підготовку іноземних студентів та вітчизняної молоді для роботи за кордоном.









Інформаційно-методичне забезпечення завдання











Визначати фахи, обсяги прийому до ВНЗів, напрями підготовки центрами зайнятості та об'єднаннями роботодавців













Оперативна мета 2.2.3

Досягти збалансованості обсягів та якості освітніх послуг з вимогами роботодавців та ринку праці




Кількісно вимірювана мета:
  1. Рівень працевлаштування випускників за фахом, %
  2. Обсяг фінансування освіти з боку роботодавців, млн. грн.




Завдання

Термін виконання

Відповідальні за виконання

Орієнтовні обсяги та джерела фінансування, тис. грн..

1

2

3

4

1. Подовження навчання студентів та учнів визначених навчальних закладів за окремими фахами на термін 1-2 роки шляхом державного замовлення на їх підготовку (перепідготовку) за випитаними робітничими професіями, навчання за суміжною другою вищою освітою, за умови їх працевлаштування та обов`язкових "відробітків" на протязі 3 років










2. Підготовка за робітничими професіями та суміжною другою вищою освітою інтегрованих кваліфікованих робітників, клерків та фахівців для таких видів економічної діяльності, як житлово-комунальне господарство, енергозбереження та альтернативна енергетика, освоєння та видобуток корисних копалин, утилізація та переробка відходів, вироблення та переробка сільськогосподарської (лісогосподарської) продукції, водних та інших природних ресурсів, у т.ч. біопалива, ремісництво, регіональна економіка та розміщення продуктивних сил, геодезія та картографія, землекористування, частково – сфери державного управління, будівництва, рекреації та туризму, транспорту, транспортного машинобудування та промисловості будівельних матеріалів, фармацевтичної галузі, інформаційних технологій та соціального страхування










3. Підвищення професійної та регіональної мобільності випускників навчальних закладів й учнів загальноосвітніх шкіл) шляхом додаткового поглибленого вивчення англійської мови відповідно до європейського стандарту рівня мовних знань, освоєння новітніх програмних продуктів та інформаційних технологій










4. Кардинальна зміна механізму держзамовлення на підготовку кадрів навчальними закладами шляхом спрямування 50,0% обсягу держзамовлення на "утримання" навчальних закладів та реалізацію так званого соціального характеру підготовки кадрів (коли підготовка здійснюється заради підготовки, тобто у повному (частковому) відриві від потреб економіки), а решта – формується через погодження із системою Державної служби зайнятості, тобто квотується відповідно до середньої потреби на професію (фах) за останні 5 років (на національному чи регіональних ринках праці)










5. Запровадження механізму залучення тимчасово незайнятих керівників, фахівців та робітників підприємств, організацій та установ країни до їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на базі окремих навчальних закладів за рахунок змішаного (із держбюджетним) фінансування













Продовження 2.2.3

1

2

3

4

6. Проведення незалежної експертизи (соціальний аудит та сертифікаційні процедури) навчальних закладів, які отримуватимуть преференції держави на відповідну форму навчання










7. Визначення, прийняття та включення до бюджетних видатків витрат на матеріальне та пільгове стимулювання роботодавців щодо направлення на навчання з відривом від виробництва тимчасово незайнятих (надлишкових) працівників шляхом відстрочки з податкових виплат, "відстрочених" кредитів, часткової проплати освітніх послуг, безвідсоткових позик тощо










8. Оптимізація видатків на утримання державних навчальних закладів шляхом проведення прозорого глибокого моніторингу результатів та якості діяльності вітчизняної сфери підготовки кадрів а потім, у контексті заходів системної реформи сфери освіти внесення пропозицій, освітянської громадськості










9. Формування окремого Державного фонду на фінансування підготовки кадрів шляхом перерозподілу до нього частки відрахувань на загальнодержавне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань










10. Реформа загальноосвітніх навчальних закладів, спрямована на персоніфікацію та професіоналізацію підготовки учнів шляхом запровадження ранньої, починаючи із 4-5 класів, профорієнтаційної роботи із дітьми, більш повне ознайомлення школярів з екологічними, валеологічними, правовими, соціальними, етно-демографічними, національно-патріотичними, культурними предметами










11. Створення для учнів 9-11 (12) класів регіональних центрів із професійно-технічної підготовки старшокласників, міжВНЗівських регіональних центрів із підготовки випускників шкіл до вступу до університетів (за інтегрованими галузями знань), міжшкільних профорієнтаційних центрів, зорієнтованих, перш за все, на підвищення престижності робітничих професій та продуктивної праці










12. Поступовий перехід до змішаного фінансування навчальних закладів, їх переформатування: за формою власності – на державні, відомчі, муніципальні, приватні, корпоративні, системи центрів зайнятості; за функціональними завданнями та повноваженнями –національні, регіональні, міждержавні, університети для осіб “третього віку” (навчання осіб віком старших 50 років); за змістом навчання – класичні, технологічні, спеціалізовані, соціальні тощо










13. Підготовка та запровадження змішаної форми оплати за навчання, за якої усі без винятку студенти платитимуть, наприклад, 20,0% від загальної суми, а решту покриватиме змішане (держава, регіон, роботодавець) фінансування













Пріоритетна мета 2.3

Стимулювати розвиток фермерських господарств та самозайнятості з використанням сучасних індустріальних технологій




Оперативна мета 2.3.1

Створити систему кредитування та страхування сільських господарств




Кількісно вимірювана мета:

Питома вага фермерських господарств, що отримали кредит, до їх загальної кількості у регіонах за рік, %