Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції

Вид материала

Содержание

Довгалюк О.П.
Зміст професіограми фахівця військово-соціального управління та необхідність її використання у процесі професійної підготовки ку
Службово-бойових завдань
Типологія міжкультурних конфліктів під кутом зору діяльності силових структур
Теоретичне дослідження засад організації виховної роботи у вищих навчальних закладах мвс україни

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

УДК 159.9

Довгалюк О.П., слухач магістратури АВВ МВС України, майор

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПАТРУЛЬНО-ПОСТОВОЇ СЛУЖБИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ СПЕЦІАЛЬНИХ МОТОРИЗОВАНИХ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН МІЛІЦІЇ ПРИ ОГОЛОШЕННІ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В ДЕРЖАВІ, ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПРИКЛАДНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Сучасний стан розвитку внутрішніх військ МВС України вимагає нових, сучасних підходів до підготовки військовослужбовців, розроблення та впровадження нових організаційних, психологічних технологій, які могли б забезпечити ефективне виконання службово-бойових завдань.

У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження низки психологічних напрямків вдосконалення підготовки та професійної діяльності військових фахівців спеціальних моторизованих військових частин міліції до виконання завдань патрульно – постової служби при оголошенні надзвичайного стану в державі, серед яких важливе значення має проблема психологічного супроводу дій особового складу.

Вивчення практики діяльності військ свідчить, що проблема психологічного супроводу військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС України при виконанні службово-бойових завдань у екстремальних ситуаціях є актуальною та потребує наукового забезпечення.

Проведене нами теоретичне дослідження виявило, що проблема психологічного супроводу дій військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції в ході виконання завдань по забезпеченню надзвичайного стану в державі, є недостатньо розробленою. На даний час відсутні практичні рекомендації щодо його здійснення. Все означене визначає актуальність дослідження даної проблеми.

Аналіз досліджень і публікацій дозволяє під психологічним супроводом розуміти комплекс психологічних заходів, спрямованих на дослідження, оцінку, прогнозування динаміки й корекцію психічного стану військовослужбовців, соціально-психологічних процесів, визначення ступеня боєздатності й підтримання оптимального її рівня в підрозділах у різні періоди професійної діяльності.

Метою психологічного супроводу військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції є підтримка психічного здоров’я та активності військовослужбовців, попередження негативних психічних проявів, які можуть статись під час виконання завдань, попередження конфліктів.

Досвід психологічного забезпечення виконання службово-бойових завдань особового складу та вивчення вимог керівних документів дозволив визначити, що психологічний супровід проводиться на всіх етапах виконання службово-бойових завдань особовим складом СМВЧМ.

Проведене теоретичне дослідження сутності та змісту психологічного супроводу військовослужбовців під час несення служби з охорони громадського порядку в умовах введення надзвичайного стану визначає, що складовими психологічного супроводу дій особового складу є:

- відбір особового складу і розстановка його по військових нарядах;

- здійснення психологічної підготовки особового складу до охорони громадського порядку в умовах введення надзвичайного стану;

- оцінка та прогнозування психологічного стану учасників виконання завдань з охорони громадського порядку;

- психологічна допомога особовому складу під час виконання завдань;

- психологічна і соціально-психологічна реабілітація та реадаптація особового складу, що залучався до виконання завдань з охорони громадського порядку

Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що при реалізації ефективного психологічного супроводу, об’єднанні зусиль всіх суб’єктів морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності, комплексного використання різноманітних методів та прийомів психологічного впливу, залучення всіх потенційних можливостей частини для позитивного впливу на особовий склад та його діяльність, повному використанні потенціалу всіх розглянутих складових психологічного супроводу можливе успішне виконання особовим складом поставлених завдань. Психологічний супровід дозволяє прогнозувати ефективність професійної діяльності військовослужбовців, дозволяє скоротити санітарні та психогенні втрати особового складу й підвищити боєздатність підрозділів.

Результатом проведення досліджень може стати розроблення програми психологічного супроводу дій особового складу СМВЧМ з метою її застосування в процесі підготовки правоохоронців до виконання завдань в умовах проведення заходів по забезпеченню надзвичайного стану в державі.

УДК 159.9

Кустодінчев Є.І., слухач магістратури АВВ МВС України, майор

ЗМІСТ ПРОФЕСІОГРАМИ ФАХІВЦЯ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ У ВВНЗ

У світі існує величезна кількість професій, вони охоплюють різні сфери людської діяльності, постійно змінюються разом із розвитком суспільства, науки і техніки, але при цьому багато професій зберігають свої головні ознаки і супроводжують людство протягом сторіч. Тому так важливо правильно скласти професіограму, виділити в ній найбільш істотні особливості.

Професіограма як правило використовується для професійної орієнтації, підготовки за фахом, призначення на посади та інше.

У науці і практиці професіографії було багато спроб опису і класифікації професій:

- за характером праці (фізична чи розумова); за предметом праці; за ознакою матеріального виробництва (професії виробничої сфери та професії невиробничої сфери); за професійними областями; за вимогами, що ставляться до працівника; за ступенем самостійності в праці; за напруженістю праці і т.п.

Професіограма складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини.

Тому складання професіограми майбутнього офіцера військово-соціального управління здійснюється з метою визначення придатності до обраної професії, навчання у вищому військовому навчальному закладі й подальшої професійної діяльності за конкретною спеціальністю. У наступний час в Академії внутрішніх військ відсутня професіограма, тому її розробка та наукове-обґрунтування для визначення професійної придатності майбутніх офіцерів військово-соціального управління для навчання у вищому військовому навчальному закладі є тим резервом, реалізація якого може значною мірою сприяти покращенню стану підготовки та підвищенню професійних якостей з набуттям досвіду у даній спеціальності.

За результатами проведення досліджень офіцерів-фахівців військово-соціального управління у змісті психограми, яка є складовою професіограми, повинні бути визначені особистісні характеристики даного фахівця, такі як:

- професійна спостережливість;

- здатність до комунікативної взаємодії з соціальним оточенням (установлення контакту з різними категоріями осіб);

- розуміння людей, узгодження станів і взаємодія, здійснення психологічного впливу;

- наявність розвиненої професійної пам’яті (наочно-образної, логічної, оперативної, зорової, слухової, рухової тощо);

- розвиненість навичок інтелектуальної діяльності при відборі та селекції службової інформації, обґрунтованість управлінських рішень, емоційна та психофізична стійкість до дій в екстремальних умовах, здатність до саморегуляції та самоконтролю, визначення вольових якостей (сміливості, принциповості, виправданого ризику).

Тому при використанні професіограми, для відбору абітурієнтів у вищій військовий навчальний заклад і підготовки майбутніх офіцерів військово-соціального управління, необхідно вище наведені особистісні характеристики враховувати при розробці програми їх підготовки за фахом.

Також при складанні професіограми необхідно чітко визначити:

- особливості професійної діяльності; обсяг спеціальної підготовки; необхідний рівень знань, умінь та навичок за фахом, а також інші особливості професійної діяльності, які дозволяють якісно підготувати майбутнього офіцера до виконання завдань підрозділами за призначенням.

Таким чином науково - обґрунтована професіограма може бути основою при відборі, у процесі навчання та при призначенні на посади.

УДК 159.9

Лютий В.М., слухач магістратури АВВ МВС України, капітан

ПСИХІЧНА СТІЙКІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ, ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПРИКЛАДНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Сучасний стан розвитку внутрішніх військ МВС України вимагає якісно нових підходів до підготовки військовослужбовців, розроблення та впровадження сучасних організаційних, психолого-педагогічних технологій, які могли б забезпечити ефективне виконання службово-бойових завдань.

У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження низки психолого-педагогічних напрямків вдосконалення психологічної підготовки військовослужбовців військових частин спеціального призначення внутрішніх військ МВС України до дій у екстремальних ситуаціях, серед яких важливе значення має проблема формування психічної стійкості у особового складу.

Аналіз досліджень і публікацій дозволяє під психічною стійкістю розуміти активно-дійовий стан особистості, що відображає зміст і умови професійного завдання і виявляється у здатності зберігати стан нормального функціонування психіки, доцільно діяти, незважаючи на перепони.

Психічну стійкість визначають такі найбільш значимі характеристики особистості як здатність та вміння за допомогою волі долати негативний вплив емоцій на діяльність, переборювати страх, нерішучість, а також зберігати самовладання при подальшому ускладненні ситуації.

Досвід виконання службово-бойових завдань підрозділами спеціального призначення, вивчення практики здійснення психологічної підготовки дозволяє стверджувати, що сформована психічна стійкість є умовою ефективного здійснення службово-бойової діяльності, підвищення рівня боєздатності та активності особового складу в екстремальних ситуаціях, досягнення психологічної безпеки особового складу.

Проведене теоретичне дослідження сутності та змісту формування психічної стійкості військовослужбовців до впливу екстремальних факторів, які виникають в ході виконання службово-бойових завдань, дозволив визначити конкретні методи її досягнення. Згідно наукових джерел основними серед них є:

демонстративні методи (показ дії спорядження, озброєння, бойових або захисних дій);

умовно-ситуативні методи (вирішення різноманітних завдань, тактичні навчання, тренування);
методи «реальних ситуацій» (виконання особами, що навчаються реальних дій за визначених умов).

У ході моделювання психологічних факторів впливу екстремальних обставин на особовий склад можна формувати та розвивати відповідні психологічні якості, необхідні для подолання негативних впливів.

Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що формування психічної стійкості у військовослужбовців військових частин спеціального призначення можливе лише за умови врахування психотравмуючих факторів екстремальної ситуації, визначення чинників, які впливають на виникнення та перебіг того чи іншого стану психіки людини в даних умовах та систематичного їх аналізу і впровадження у систему психологічної підготовки військовослужбовців.

Вивчення практики військ свідчить, що проблема формування психічної стійкості у військовослужбовців військових частин спеціального призначення внутрішніх військ МВС України при виконанні службово-бойових завдань у екстремальних ситуаціях є актуальною та потребує наукового забезпечення особливостей та з врахуванням специфіки діяльності зазначених підрозділів.

Таким чином, недостатнє вивчення проблеми формування психічної стійкості у військовослужбовців військових частин спеціального призначення, відсутність практичних рекомендацій щодо її формування методами та засобами психологічної підготовки особового складу й значний вплив психічної стійкості особового складу на якість виконання поставлених службово-бойових завдань в екстремальних умовах визначають актуальність її психологічного дослідження.

Результатом проведення досліджень може стати розроблення комплексно-цільової програми формування психічної стійкості військовослужбовців підрозділів спеціального призначення до дій у екстремальних ситуаціях.

УДК 159.9

Романов А.Б., слухач магістратури АВВ МВС України, майор

ПОПЕРЕДЖЕННЯ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МОТОРИЗОВАНИХ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН МІЛІЦІЇ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ

СЛУЖБОВО-БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ

Особливе місце в переліку службово-бойових завдань, які покладені на внутрішні війська згідно із Законом України "Про внутрішні війська МВС України" належить охороні громадського порядку. Це завдання виконують близько 60% частин та підрозділів, у тому числі спеціальні моторизовані військові частини міліції.

Психологічна особливість виконання завдань з охорони громадського порядку полягає в тому, що в процесі ії виконання на військовослужбовців здійснюється вплив стрес – факторів, подавляюча більшість яких, наближена до екстремальних. Стрес-фактори викликають одночасно дію суперечливих тенденцій в свідомості і професійній діяльності військовослужбовців: з одного боку, відпрацьовуються і закріплюються необхідні психічні утворення (знання, уміння, навички ) формується досвід, з іншої - виникають психоемоційні перенавантаження які викликають негативні психічні стани Така тенденція визначається тим, що доки психічна напруженість не перевищує межі корисності, професійні дії під ії впливом стають більш енергійними, надійними, швидкими. При позамежному підвищенні напруження яке переходить межу корисності - наступає дістрес, який викликає зниження рівня психічної активності та погіршення діяльності. Якщо своєчасно не попереджувати цю деструктивну тенденцію, не поновляти психологічні ресурси це може призвести до дістресу. У свою чергу дістрес, який супроводжується негативними станами, призводить до погіршення поведінки, інвертування мотивів, зниження здатності керувати своїми діями, до почуття невпевненості і зриву психічної діяльності. Під впливом негативних психічних станів можуть відбуватися патологічні зміни в психіці людини.

Аналіз результатів проведених нами досліджень дозволяє визначити напрями попередження негативних психічних станів які являють собою комплекс організаційних, психопрофілактичних, психогігієнічних та психокорекційних заходів які дозволять найбільш ефективно застосовувати особовий склад. До цих напрямків відносяться:

Організаційні заходи.

1. Використання ефективних методів діагностики негативних станів та прогнозування подальшої динаміки морально-психологічного стану особового складу.

2. Психологічна підтримка ( організаційні, психологічні, фармакологічні, вербальні заходи).

Психопрофілактичні заходи.

1. Своєчасне виявлення та профілактика у військовослужбоців невротичних реакцій, попередження фізіологічного виснаження (забезпечення повноцінного відпочинку, харчування, активного відпочинку), негативних психоемоційних станів з метою недопущення переходу їх у патологічні форми.

2. Зміцнення соціально - психологічного клімату, згуртованості в колективах, взаємної колективної відповідальності за виконання покладених завдань, попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації.

Психогігієнічні заходи.

1. Психологічне консультування яке допомагає військовослужбовцям розібратись у своїх психологічних проблемах, знайти оптимальні шляхи вирішення цих проблем, управляти конфліктними ситуаціями з урахуванням особливостей несення служби та категорій військовослужбовців, сформувати навички безпечної поведінки.

2. Формування у військовослужбовців внутрішніх військ відповідних професійно важливих психологічних якостей, психологічної стійкості і готовності до діяльності в екстремальних умовах.

Психокорекційні заходи.

1. Надання психологічної допомоги ( тренінги, психотерапевтичні процедури, навчання методам саморегуляції).

2. Проведення психокорекційної роботи, спрямованої на зміцнення й відновлення психічного здоров’я військовослужбовців.

УДК 159.9.019:377.35

Павлов Я.В., начальник курсу факультету №1 АВВ МВС України, старший лейтенант

ТИПОЛОГІЯ МІЖКУЛЬТУРНИХ КОНФЛІКТІВ ПІД КУТОМ ЗОРУ ДІЯЛЬНОСТІ СИЛОВИХ СТРУКТУР

Проблеми всебічного забезпечення дій сил охорони правопорядку і зокрема внутрішніх військ при виконанні службово-бойових завдань перебувають у центрі уваги науковців. Проте дослідження згаданих проблем здійснювалося в межах суто військових або суто психологічних питань, безвідносно до міжкультурної комунікації. Тим часом сучасна практика діяльності сил охорони правопорядку в цілому і внутрішніх військ зокрема поставила перед науковцями проблему службово-бойової діяльності і в дещо іншому ракурсі – у зв’язку із необхідністю виконувати службово-бойові завдання в умовах контактів із представниками інших комунікативних культур. Необізнаність із особливостями міжкультурної комунікації часто стає причиною конфліктів, ускладнює виконання поставлених завдань. До того ж результатом міжкультурних конфліктів часто стають масові безладдя, підпалювання приміщень іноземних представництв тощо. Отже, нагальною, такою, що потребує невідкладного рішення, стала проблема службово-бойової діяльності силових структур в умовах міжкультурного конфлікту. Її можна розглядати як соціальний запит суспільства. Викладене свідчить про актуальність теми цієї роботи.

На тлі детальної розробки проблем міжкультурної комунікації загалом звертає на себе увагу відсутність досліджень згаданої проблеми під кутом зору службово-бойової діяльності силових структур, зокрема внутрішніх військ. Навіть наявні типології конфліктів названий аспект не відтворюють.

Мета цієї роботи – виявити особливості типології міжкультурних конфліктів з урахуванням їх упливу на діяльність силових структур.

У цій роботі обрані такі ознаки для розмежування типів міжкультурних конфліктів: орієнтація на запобігання конфліктів; методи їх нейтралізації; особливості діяльності силових структур в умовах конфлікту.

За першою із ознак ми виділяємо міжкультурні конфлікти, яким можна запобігти, і ті, вирішення яких зовсім не залежить від особливостей діяльності силових структур. Розмежування конфліктів названих типів залежить від соціальних умов їх виникнення, причини, яка їх зумовила, і ступеня обізнаності суб’єктів правоохоронної діяльності з особливостями міжкультурної комунікації. Неможливо запобігти конфліктам, які виникли на політичному підґрунті – у таких ситуаціях завдання внутрішніх військ зводиться до контролю над плином подій і вчасної нейтралізації протистояння. У роботі характеризуються різновиди тих міжкультурних конфліктів, яких можна уникнути.

За методами нейтралізації конфліктної ситуації можна виділити такі, що нейтралізуються тільки силовими методами, і ті, що можуть бути усунуті за допомогою використання адекватних ситуації комунікативних стратегій і тактик. У роботі виявлено ознаки конфліктів останнього типу і схарактеризовано типізовані ситуації і комунікативні стратегії, що їм відповідають.

За третьою ознакою виділяємо міжкультурні конфлікти, які виникли поза межами силових структур, ті, що виникли між суб’єктами правоохоронної діяльності і угрупованнями різного типу, а також ті, що розв’язуються в межах підрозділів силових структур.

В роботі подана характеристика впливу конфліктів виділених типів на службово-бойову діяльність правоохоронців та на громадську думку в цілому.

Наступним етапом дослідження має стати обґрунтування комунікативних стратегій запобігання міжкультурним конфліктам різних типів та їх нейтралізації. Це питання розглядаємо як перспективу дослідження теми.

УДК 371.132

Черкашин А.І., професор кафедри тактико-спеціальної підготовки навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ, полковник міліції

ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСАД ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ

Успішне вирішення значних і відповідальних завдань, які покладені на органи внутрішніх справ в Україні Президентом, Верховною радою, Кабінетом Міністрів України залежить від ефективності організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України. Однією з найважливіших завдань підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ України є виховання професійно та особистісно зрілих фахівців, здатних до самостійного вирішення проблем, самовизначення, творчого саморозвитку та спроможних виконувати поставлені завдання на високому професійному рівні.

Перехід до ступеневої освіти в вищих навчальних закладах поставив нові завдання з організації виховної роботи з курсантами, а саме, підвищення рівня професійно спрямованого виховання курсантів, які могли б самостійно та активно діяти, як в навчальних, так і в умовах майбутньої оперативно-службової діяльності.

Нові погляди на особистість та професіоналізм випускників вищих навчальних закладів МВС України потребує узагальнення теоретичних наукових основ організації виховного процесу.

Процес адаптації курсантів до навчання та служби у вищих навчальних закладах МВС України у наукових працях розглядається з урахуванням особливостей професійної діяльності в органах внутрішніх справ (В. В. Конопльов, В. М. Павлушенко та ін.). та напряму підготовки фахівців (Г. І. Васильєв , О. В. Іванова та ін.).

Заслуговує уваги дослідження теоретичних ти методичних засад професійного розвитку, становлення та професійної готовності майбутніх працівників органів внутрішніх справ в вищих навчальних закладах МВС України (О. В. Бикова, Є. Г. Запорожцев , М.М. Козяр , О.М. Тогочинський , О.І. Федоренко, М.О.Чміль, Г.Х. Яворська та ін.).

Низка наукових досліджень присвячена проблемі підготовки працівників органів внутрішніх справ до спілкування в умовах оперативно-службової діяльності (М.М. Ісаєнка і М.С. Коваля ).

Питанням професійної правової свідомості, правової та педагогічної культури майбутніх працівників органів внутрішніх справ присвячені дослідження В.О. Безбородого, В. І. Зеленого, О.В. Косаревської, А.С. Морозова.

Аналіз досліджень у галузі педагогіки, загальної і юридичної психології, дає підстави стверджувати, що питанням удосконалення професійної підготовки, форм та методів підготовки працівників органів внутрішніх справ МВС України приділяється увага. Але з нашої точки зору, в наукових дослідженнях не отримала відображення проблема організації виховної роботи з майбутніми працівниками органів внутрішніх справ в вищих навчальних закладах МВС України, як цілеспрямована система професійно орієнтованого виховання.

Перспективним напрямком подальшого дослідження є розробка системи, форм та методів професійно-орієнтованого виховання курсантів у вищих навчальних закладах МВС України.

Blog

Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції

Содержание