Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції
| Вид материала | Документы |
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 871.49kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний, 5166.67kb.
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
- Історична довідка про Академію внутрішніх військ мвс україни, 51.69kb.
- З доповідей I міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення обліково-аналітичного, 4445.02kb.
- 20 років на варті правопорядку. Створення, становлення та розвиток внутрішніх військ, 164.03kb.
- Мвс україни харківський національний університет внутрішніх справ сумська філія наукове, 54.77kb.
УДК 17.021.3:355.1
Севрук І.І., к.філос.н., доцент, доцент кафедри соціальних та правових дисциплін АВВ МВС України
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР У ДОСЛІДЖЕННІ СУЧАСНОЇ АРМІЇ: ВІЙСЬКОВИЙ КОЛЕКТИВ ТА ЙОГО СУБКУЛЬТУРА
У сучасній вітчизняній теоретичній традиції армія розглядається здебільшого в контексті системного та структурно-функціонального підходів, що не дозволяє дати відповідь на запитання, чим власне військовий колектив як специфічна високорозвинена соціальна система (підсистема соціальної системи «Збройні Сили») вирізняється від інших соціальних систем (підсистем)?
На це запитання, застосовуючи лише означені підходи, відповіді не знайти, бо вони однаково досліджують військовий колектив чи особовий склад військового підрозділу, військову частину (полк, окремий батальйон, базу), як з’єднання, об’єднання та ін. Усі вони є соціальними підсистемами Збройних Сил та водночас розглядаються як самостійні соціальні системи.
Військовий колектив - це не тільки самостійна соціальна система, а особливе утворення, окреслене соціальною системою. Військовий колектив на відміну від всіх інших соціальних систем, має ще принаймні один вимір, який забезпечує йому цілеспрямованість, згуртованість, організованість та духовну єдність.
На наш погляд, цей вимір може бути осмисленим лише через соціокультурний підхід. Соціокультурний підхід допомагає виділити суто соціальні особливості людських спільнот, які необхідні для виконання всіх видів сумісної діяльності, порозуміння і, нарешті, перетворення його в нову якість - колектив.
Він спонукає розглянути людські спільноти, які становлять цілісну соціальну систему, через їхню субкультуру. У широкому значенні субкультура - це соціальний механізм взаємодії (методи, способи, зразки, засоби взаємодії) особистості з особистістю, особистості з групою, групи з іншими групами, особистості з колективом у цілому та групи з колективом, який забезпечує передачу досвіду, соціальних почуттів, обмін смислами, їхніми оцінками та ін.
Військовому колективу як специфічній соціальній системі властивий високий ступінь соціальної, ціннісно-орієнтаційної і світоглядної єдності.
Соціальна єдність військового колективу відображає наявність спільної системи усвідомлених соціальних цілей, єдиної думки і колективної свідомості під час прийняття рішень з важливих і значущих для всіх членів військового колективу питань, виконанні поставлених завдань військової діяльності та ін.
Ціннісно-орієнтаційна єдність відображає наявність однакових цінностей, на які орієнтуються всі члени цієї соціальної спільноти і на яких перетинаються їхні соціальні смисли.
Світоглядна єдність військового колективу - це певна духовна цілісність соціальної спільноти, члени якої використовують однакові способи духовно-практичного освоєння світу, зокрема соціальної дійсності, що поєднані єдиними смислами.
Отже, соціальна, ціннісно-орієнтаційна і світоглядна єдність у своїй інтеграційній взаємодії і взаємовпливі утворюють соціальну атмосферу військового колективу, що відображає особливий внутрішній соціальний простір, в якому проходить життєдіяльність військовослужбовців.
Соціальна атмосфера військового колективу, будучи інтеграційним відображенням всієї сукупності соціальних процесів, які відбуваються в ньому, характеризує його субкультуру. З іншого боку, соціальна атмосфера - це інтеграційне поєднання й відображення всієї сукупності колективних (соціальних) відносин, колективних традицій, колективних думок, соціальних почуттів і колективних референтних норм, які виникають внаслідок дії соціальної, ціннісно-орієнтаційної і світоглядної єдності та створюють соціальні умови життєдіяльності та функціонування військового колективу.
Отже, згідно соціокультурного підходу військовий колектив постає як специфічна високорозвинута самостійна соціальна система, в якій існує своя субкультура, неповторний внутрішній світ, неповторна соціальна атмосфера. Ця соціальна атмосфера і дозволяє військовослужбовцям даного підрозділу сприймати і реалізовувати базисні цінності колективу, усвідомлюючи в той же час свою відмінність від інших колективів. Саме вона і визначатиме характер та якості соціальних процесів, що будуть відбуватися у цьому військовому колективі.
УДК 130.3׃355
Семенов С.С., к.філос.н., заступник начальника кафедри соціальних та правових дисциплін АВВ МВС України, підполковник, Громико О.В., к.філос.н, доцент, доцент кафедри філософії Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, підполковник
РЕЛІГІЯ ЯК ФАКТОР ЗАПОБІГАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Для військових будь-якої держави особливої ваги набуває проблема зменшення або уникнення психологічних втрат, запобігання бойових психічних травм, взагалі стресових ситуацій у воїнів.
Психологічні втрати завжди мають місце під час ведення бойових дій, у ході військових навчань і просто у період проходження армійської служби. Згідно з оприлюдненими даними, у особового складу американської армії, наприклад, середній рівень таких втрат у період війни сягає 10-12%. Дуже високими ці втрати були під час ведення американцями бойових дій у В’єтнамі, де в окремих підрозділах вони становили до 60%. Навіть у мирний час порушення психіки зустрічаються у 6% військовослужбовців США.
Бойові психічні травми – це переживання великої сили, яке викликане короткочасним або тривалим впливом психотравмуючих факторів бойової обстановки, що веде до розладів психіки різних ступенів важкості. Така хвороба на певний час позбавляє бійця боєздатності і у більшості випадків характеризується станом сильного психічного пригнічення особистості. Її явні прояви – почуття страху та провини, паніка, психічний шок, приступи істерії, втрата орієнтації у просторі і часі, інші немотивовані дії, фізичний розлад здоров’я тощо.
В арміях зарубіжних країн окреслена проблема частково вирішується комплексом заходів, спрямованих на ідеологічну обробку військовослужбовців, надання їм необхідної медичної допомоги, здійснення психологічної підготовки до дій в екстремальних умовах, психологічної реабілітації у разі виникнення психічних розладів здоров’я. Значне місце у цих заходах посідають різноманітні форми і методи релігійної роботи. При цьому слід зазначити, що у провідних країнах переважна більшість солдат і офіцерів вважається віруючими.
Майже в усіх країнах організація релігійного впливу у військах будується на єдиних фундаментальних підходах, принципах, навіть на єдиних формах та методах роботи.
Впливаючи насамперед на психічний стан особистості, на емоційно-психологічні компоненти свідомості, цілеспрямовано маніпулюючи ними, релігія формує у релігійно-зорієнтованих військовослужбовців наперед задані якості. Серед них – рішучість, впевненість у собі, у правоті своїх дій, відсутність боязні можливої смерті, фізичного ушкодження тощо.
На війни не обійтись без жертв, але останні можуть бути значнішими, якщо військо депресовано, деморалізовано. Тому релігію з урахуванням правових та ідеологічних меж без побоювань слід використовувати і у нашій державі у цілях і в якості засобу профілактики морально-психологічного розладу у, насамперед, релігійно-зорієнтованих військовослужбовців. Причому робити це треба не тільки у воєнний, але й у мирний час.
Це важлива складова не тільки високої боєздатності але й забезпечення високого соціального авторитету війська, морально-психологічної, фізичної та професійної підготовленості її вихованців до виконання подальших соціально значущих функцій.
УДК 378.147
Чупрінова Н.Ю., к.філол.н., доцент, доцент кафедри соціальних та правових дисциплін АВВ МВС України
ЗАВДАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ У ВВНЗ
Навчально-дослідницька робота здійснюється переважно під час підготовки до аудиторних занять (лекційні, семінарські, лабораторні, практичні тощо) та участі у них.
Серед факторів, що сприяють формуванню відповідних якостей дослідника у процесі навчально-дослідницької діяльності курсантів, виділяємо особистісно-діяльний підхід до навчання, проблемне навчання, діалогізацію навчального процесу, оптимальне співвідношення індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання.
Наукова робота, яка включена у навчальний процес, передбачає виконання навчальних завдань науково-дослідницького характеру: написання рефератів, складання бібліографії, підготовка курсових і дипломних робіт, виконання курсантами передбачених кредитно-модульною системою індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ), участь у роботі ВНТКСіС тощо.
Досвід роботи засвідчує те, що виконання науково-дослідних праць з соціально-гуманітарних дисциплін у ВНТКСіС, здійснюється переважно курсантами молодших курсів. Така практика вимагає головними завданнями наукової діяльності визначити: розвиток у курсантів прагнення до досліджень у галузі соціально - гуманітарних дисциплін та накопичення досвіду цієї роботи; розвиток у майбутніх офіцерів внутрішніх військ творчого мислення та формування дослідницьких умінь та навичок; здобування навичок самостійної роботи з поглибленим вивченням соціально-гуманітарних дисциплін, виховання потреби постійно вдосконалювати свої знання, поширювати теоретичний кругозір та наукову ерудицію. Така наукова підготовка на молодших курсах дозволить курсантам старших курсів бути підготовленими для здійснення більш глибокої та ґрунтовної науково-дослідної діяльності. Сучасна система військової професійної підготовки повинна бути спрямована на підготовку офіцера нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише культ знань.
Кращі курсанти повинні мати постійну і відчутну мотивацію щодо відмінного навчання, творчих наукових пошуків, досягнення високих пізнавальних результатів, які виходять за межі середнього курсантського стандарту. Серед організаційних заходів, які сприятимуть заохоченню курсантів цілком виправдано слід передбачити рейтингову оцінку загального рівня курсантів, введення в навчальні плани спеціального дня наукової роботи за індивідуальним планом; надання можливості курсантам 1-2 рази на тиждень у позааудиторний час відвідувати наукові бібліотеки міста (з оплатою проїзду), давати рекомендації стосовно користування бібліотеками м. Харкова тощо. В силі залишаються такі моральні стимули, як подяки начальника Академії, начальника факультету, начальників кафедр, особисті урочисті зустрічі з ними кращих курсантів, рекомендація стосовно впровадження результатів дослідження у практику службово - бойової діяльності тощо . Необхідним є і розгляд питання про включення керівництва курсантською науковою роботою у навчальне навантаження наукових і науково-педагогічних працівників.
Практика підтверджує: лише спільними зусиллями, скоординованими діями можна забезпечити безперервність ланцюжка: здібний, активний курсант-дослідник - обдарований магістрант - високопрофесійний офіцер ВВ МВС України..
Осьодло В.І., к.психол.н., доцент, начальник кафедри психології та педагогіки Національного університету оборони України, полковник
САМОРЕАЛІЗАЦІЯ СУБ’ЄКТА
У ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
В умовах військово-професійного середовища вивчення особливостей самореалізації особистості офіцера стає особливо важливим. Під впливом психологічних чинників може відбуватися переоцінка офіцером свого професійного вибору, переживання професійної та екзистенційної криз, усвідомлення неможливості реалізувати соціальних функцій професіонала тощо. Все це позначається на професійній самореалізації суб’єкта ВПД, як найбільш можливому втіленні свого внутрішнього буттєвого потенціалу у професійній діяльності.
Професійна самореалізація вивчалася на військовослужбовцях офіцерського складу віком від 22 до 55 років за участю 576 чол. Враховуючи багатомірність, багатозначність й суперечливість феномену професійної самореалізації при її вивченні ми виходили із розуміння цього конструкта як переважно свідомого, цілеспрямованого процесу розкриття власного потенціалу особистості офіцера у різноманітній практичній діяльності. Основними причинами такої активності можуть виступати потреби, світогляд, уявлення, переконання й інтереси особистості офіцера, соціальні ролі та установки. Для комплексного дослідження професійної самореалізації були використані наступні методики: методика діагностики ситуативної самоак-туалізації особистості в адаптованому варіанті (ССО) та проективна методика “Завершення речень”.
За результатами оцінювання аналізувались уявлення офіцерів щодо: 1) професійної діяльності; 2) власного життя, цінностей; 3) особистісної самореалізації; 4) ставлення до фрустрацій, тривоги; 5) сім’ї. Для підвищення валідності отриманих результатів, відповіді оцінювалися групою експертів із трьох чоловік. Надійність суджень психологів визначалась співпадінням відповідей не менше 2-х чоловік.
Декодування відповідей здійснювалося за 3-х бальною шкалою: 0 – відсутність проблем у певній сфері; 1 – незначні проблеми, наявність емоційного конфлікту в цій сфері; 2 – суттєві проблеми у певній сфері.
Аналіз отриманих даних за методикою “Закінчення речень” дозволив виявити достовірні відмінності в середніх за шкалами “професійна діяльність”, “ставлення до фрустрацій, тривоги” та “ставлення до сім’ї (табл..1).
Таблиця 1
Динаміка установок офіцерів залежно від періоду професійного становлення
| Установки | Офіцери з різним професійним стажем | Відмінності між групами (t – критерій) | ||||
| 1 група (n=197) до 30 років | 2 група (n= 194) до 40 років | 3 група (n=185) до 55 років | ||||
| Сер. знач. | Сер. знач. | Сер. знач. | 1 і 3 | 1 і 2 | 2 і 3 | |
| Професійна діяльність | 1,08* | 0,52 | 0,57* | p < 0,05 | | |
| Власне життя, цінності | 0,62 | 0,38 | 0,47 | | | |
| Особистісна самореалізація | 1,02 | 1,16 | 1,46 | | | |
| Ставлення до фрустрацій | 1,34* | 0,87* | 0,22** | p < 0,05 | | p<0,05 |
| Ставлення до сімї | 0,89 | 0,64 | 0,21 | p < 0,05 | | |
Примітка: * Всі кореляції значимі при p < 0,05; * * при p < 0,01
Висновок: 1. У процесі професійної самореалізації у суб’єкта ВПД суттєвих змін зазнають установки щодо професійної діяльності, ставлення до фрустрації, тривоги та сім’ї. Отримані дані свідчать про те, що зміни в установках на різних етапах професійного становлення викликають певні труднощі в офіцерів на шляху побудови ними власної кар’єри.
2. На професійну самореалізацію впливають соціальні чинники, які найбільш чітко проявляються в діаді “особистість – військово-професійне середовище”. Наявність таких проблем вимагає набуття досліджуваними здатностей до розв’язання особистих та службових проблем, які знаходяться в їхній компетентності.
УДК 159.9
Балагура О.О., слухач магістратури АВВ МВС України, майор
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЧАСТИН ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЄВРО – 2012
Участь України в проведенні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року визначила правоохоронній системі держави широке коло завдань до щодо забезпечення громадського порядку. Особлива роль у виконанні даних завдань відводиться частинам внутрішніх військ МВС України. Саме особовий склад внутрішніх військ буде підтримувати правопорядок при проведенні футбольних матчів, протидіяти можливим хуліганським виявам з боку фанатів футбольних клубів, забезпечувати безпеку громадян в місцях проведення спортивних заходів та інше.
Якісне виконання означених завдань можливе за умов науково обґрунтованої системної та комплексної психологічної підготовки особового складу частин внутрішніх військ МВС України до їх здійснення.
Аналіз наукових джерел дозволив під психологічною підготовкою особового складу до виконання службово-бойових завдань розуміти систему взаємопов’язаних заходів, направлених на формування у військовослужбовців та військових колективів психологічних якостей, які б забезпечили їх психологічну готовність до активних та ефективних дій і психічну стійкість під час виконання завдань.
Вивчення керівних документів, проведення емпіричних досліджень, вивчення передового досвіду виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку дозволили встановити, що змістом даного виду психологічної підготовки є: мобілізація особового складу на виконання конкретних завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військовослужбовців, збереження його стійкості та керованості; досягнення високої бойової активності особового складу, його спроможності витримувати значні нервово-психічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів; прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу на особовий склад; організація комплексного захисту психологічних особливостей військовослужбовців; виховання у військовослужбовців твердої впевненості в надійності та ефективності техніки та спеціальних засобів, почуття відповідальності за їх стан; неухильне дотримання заходів безпеки під час виконання службово-бойових завдань, використання спеціальних засобів та техніки.
В ході проведеного дослідження нами були визначені наступні особливості психологічної підготовки особового складу частин внутрішніх військ до виконання завдань з охорони громадського порядку при проведенні Євро – 2012:
- спрямованість на формування у військовослужбовців психологічної стійкості до різноманітних за характером впливів на них з боку футбольних вболівальників;
- необхідність об’єктивної та всебічної поінформованості особового складу про характер дій вболівальників під час проведення футбольних матчів, а також можливі негативні психологічні впливи з їх сторони на особовий склад;
- необхідність використання при здійсненні психологічної підготовки всього арсеналу методів, форм та засобів психолого-педагогічного впливу на військовослужбовців які у своїй сукупності та взаємозв’язку дозволяють досягти належного рівня ефективності їх службово-бойової діяльності;
- спрямованість на усвідомлення особовим складом залежності успішності дій військовослужбовців від соціально-психологічних характеристик військового колективу, перш за все соціально-психологічного клімату, згуртованості, колективного настрою та інше;
- обов’язків характер відпрацювання в ході практичних занять дій особового складу при виникненні масових порушень громадського порядку;
- доцільність комплексного використання всіх видів підготовки особового складу для формування всебічної підготовленості військовослужбовців до дій при ускладненні обстановки.
Врахування даних психологічних особливостей при розробленні системи психологічної підготовки і практичних рекомендацій щодо її реалізації в практиці військ може у значній мірі сприяти вирішенню важливих державних завдань щодо якісного проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
УДК 159.9
Гончаров Є.І., слухач магістратури АВВ МВС України, майор
СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПІДГОТОВКИ СЛУХАЧІВ МАГІСТРАТУРИ, ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Аналіз стану навчально-виховного процесу у віщій воєнній школі свідчить про наявні потенційні можливості, щодо його удосконалення.
Проведенні емпіричні дослідження, дозволили одним із напрямків підвищення ефективності навчально-виховного процесу, визначити здійснення системи психологічного супроводу підготовки магістрів, як складової психологічного забезпечення навчальної діяльності слухачів.
В науковій літературі сутність психологічного супроводу визначається, як комплекс психологічних заходів, спрямованих на дослідження, оцінку, прогнозування динаміки й корекцію психічного стану військовослужбовців, соціально-психологічних процесів, визначення ступеня боєздатності й підтримання оптимального її рівня в підрозділах у різні періоди професійної діяльності.
Стосовно навчально-виховного процесу під психологічним супроводом підготовки слухачів магістратури в Академії ВВ МВС України розумітиме комплекс психологічних заходів, спрямованих на дослідження, оцінку, прогнозування динаміки й корекцію психічного стану офіцерів, соціально-психологічних процесів у навчальних колективах з метою досягнення визначених показників навчально-виховного процесу.
Теоретичний аналіз, проведений автором, дозволив до основних завдань психологічного супроводу підготовки магістрів віднести:
- вивчення морально-психологічного клімату в навчальних групах, виявлення соціальних проблем об`єктивного чи суб`єктивного характеру, розробка за результатами цієї роботи відповідних рекомендацій;
- формування у слухачів психологічної готовності до вирішення всіх навчальних завдань;
- формування культури навчальної та наукової праці, стійких мотивів, саморозвитку, самовдосконалення та успішного оволодіння змістом і обсягом знань, навичок й умінь;
- вивчення індивідуально-психологічних рис, властивостей, потреб, мотивації, рівня креативності, прагнення до само актуалізації офіцерів та надання їм науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації особистісних характеристик;
- профілактика соціально-психологічних передумов скоєння порушень громадського порядку, військової дисциплін, культури поведінки і правил військового етикету;
- проведення профілактичної психологічної роботи стосовно недопущення алкоголізму, зв'язків зі злочинним середовищем та девіантної поведінки слухачів;
- створення атмосфери психологічної захищеності офіцерів-слухачів, надання їм психологічної допомоги у вирішенні актуальних особистих проблем, протидія негативному інформаційно-психологічному впливові на офіцерів тощо.
Реалізація означених завдань можлива лише за умов комплексного та системного підходу до вирішення наявних проблем, тому надзвичайно актуальними питаннями постає розроблення і реалізація системи психологічного супроводу підготовки офіцерів магістратури.
Під системою психологічного супроводу розумітимемо сукупність взаємопов’язаних елементів, які дозволяють поєднати в єдине ціле діяльність суб’єкта і об’єкта психологічного забезпечення, визначити оптимальний перехід від мети до кінцевого результату за допомогою вибраних методів, прийомів, форм психолого-педагогічних впливів, використання доцільних засобів та створення належних умов навчальної діяльності слухачів.
Проведене анкетування слухачів магістратури, офіцерів структур виховної роботи та науково-педагогічних представників щодо ролі і місця психологічного супроводу в реалізації процесу вдосконалення навчально-виховного процесу, дозволяє стверджувати, що за допомогою розроблення та реалізації системи психологічного супроводу можливо в значній мірі подолати наявні недоліки в організації та здійсненні підготовки слухачів, задіяти наявні потенційні можливості і резерви, покращити соціально-психологічний клімат в навчальних групах та на якісному новому рівні підготувати їх до здійснення СБД після випуску.