Програма " Педагогіка вищої школи" Спрямування педагогічне Тема роботи : Організація самостійної роботи студентів Шепетівського технікуму пдату затверджена наказом

Вид материала

Документы

Содержание Організаційно- методичні основи самостійної роботи студентів у шепетівському технікумі пдату 3.2 Експериментальне дослідження ефективності організації самостійної роботи студентів

Подобный материал:

• Робоча програма виробничої практики (науково-педагогічне (педагогічне) стажування), 118.52kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
• Рекомендації до самостійної роботи робоча навчальна програма, 1709.64kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку», 896.47kb.
• Підприємство, організація затверджена наказом Мінстату України від 27. 10., 18.56kb.
• Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 222.59kb.
• 2. Організації самостійної роботи студентів Форми самостійної роботи, 43.14kb.
• Програма курсу І методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, 665.46kb.
• Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни, 183.12kb.

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЙНО- МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ШЕПЕТІВСЬКОМУ ТЕХНІКУМІ ПДАТУ


3.1 Методика організації наскрізної самостійної роботи студентів з дисципліни "Інформаційні системи і технології в обліку"


Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на цьому освітньому або кваліфікаційному рівні. Навчальним планом зі спеціальності «Бухгалтерський облік» не відрегульовано порядок виконання індивідуальних самостійних робіт, відсутній перелік обов’язкових дисциплін для них, а також зміст , обсяги і алгоритми виконання індивідуальних самостійних робіт.

Вказані питання повинні розглядатися у типових програмах. Але з багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин спостерігається домінування індивідуальних робіт з одних дисциплін та зменшення кількості або повної відсутності з інших. Отже виникає необхідність у розробці нормативів планування індивідуальної самостійної роботи.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, студент протягом доби навчається в середньому 6 годин в аудиторіях за режимим, передбаченим основним розкладом, і 3 години поза розкладом.

Відповідно до вимог кредитно –трансферної системи на самостійну роботу студентів слід виділити не менше 50% загального обсягу навчального часу студента.

Частка самостійно роботи з відведеного навчального часу на дисципліну визначається залежно від змісту останньої, традицій навчального закладу, типу організації навчального процесу — класичної , кредитно – модульної тищо[8, С. 104].

Кращим варіантом, більш раціональними з погляду оптимізації використання нормативного часу, слід вважати застосування наскрізної форми планування і організації самостійної роботи.

У наведених нижче матеріалах розроблено механізм програмування самостійної роботи студентів з дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку» , проте наскрізна самостійна робота може бути використана для будь –яких інших освітніх дисциплін.

Головним документом , який визначає обсяг та зміст навчальної інформації з дисципліни , є її програма На сьогодні вимоги до самостійного вивчення програмного матеріалу змінилися в бік збільшення мінімальної частки від 30 до 50 і більше відсотків загальної інформації. Так згідно робочої програми з дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку» , див. додаток Д, визначено певний розподіл часу рис. 5.




Загальний обсяг навчального часу дисципліни



45% 55%

Аудиторні Самостійна робота

заняття студентів






15% 30% 20% 35%

Лекції

Семінарські заняття

Лабораторно – практичні заняття

Вивчення теоретичного матеріалу

Виконання індивідуальних робіт

Рис. 5. Схема розподілу загального обсягу навчального часу на дисципліну «Інформаційні системи і технології в обліку»

Про обсяги та зміст самостійної роботи я довожу до студентів на перших заняттях, які , як правило, мають характер організаційних. За цього даю перелік тем, окремих питань, які будуть вивчатися студентами самостійно, акцентую увагу на формі контролю їх вивчення та порядку атестації. Важливим моментом на етапі поділу матеріалу на аудиторний та позааудиторний є інформаційно- методичне забезпечення. Чіткість і конкретність методики, глибина та детальність дій студента із самостійного вивчення матеріалу повинна бути добре розроблена, що , з одного боку, вносить чіткість у роботу студента, а з іншого — зменшує пряму дію педагога.

При організації самостійної роботи студентів виділяють рівні її складності .

Перший рівень – репродуктивний . Вміння вітворити опрацьовані знання.

Другий рівень - пошуковий. Вміння знаходити цікаві факти, застосовувати свої надбання.

Третій рівень – творчий. Аналітияний підхід до здобуття знань, творче ї застосування. На цьому рівні інформація зазначає значних перетворень, у студента формуються логічні зв’язки, які призводять до ефективності здобутих знань.

Враховуючи рівні складності самостфйної роботи студентів мною розроблено дидактичні матеріали для самостійної роботи студентів з дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку» , додаток Ж, в яких можна виділити наступні складові:

1. Структурована робоча програма з розподілом навчального матеріалу на модулі ( додаток Д) та з виділенням матеріалу для самостійного вивчення.
   
2. Створення з кожного модуля інформаційних матеріалів під самостійне вивчення.
   
3. Розробка діагностичних матеріалів контролю якості вивчення студентом окремих модулів ( контрольні запитання, тести, алгоритми розрахунків, побудова схем, практичні завдання).
   
4. Розробка графіків поточної звітності та консультацій з роботи.
   

Весь матеріал по контролю якості вивчення студентом окремих модулів , винесених на самостійне вивчення , можна поділити на три категорії:

А – матеріали, знання якого оцінюються мінімально – позитивною оцінкою. Як правило, він представлений у формі запитань для поточного контролю знань та тестів для самоконтролю. Позитивне виконання яких є підставою для оцінювання студента на «задовільно».

Б - матеріал, знання , які разом з основним (група А) є підставою для оцінювання студента на «Добре». Він представлений у вигляді заповнення логічних ланцюжків мислення, побудови схем і носить завершальний характер , може бути підставою для посилання в групу В.

В – завершальний класичний ланцюговий варіант контролю , якмй передбачає виконання практичних завдань з використанням технічного і програмного забезпечення. Виконання якого є підставою для оцінювання студента на «Відмінно».

Розроблена мною методика організації наскрізної самостійної роботи націлена на проведення якісного контролю знань і відно їх оцінка . Дана методика представлена у вигляді дидактичних матеріалів для самостійної роботи студентів з дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку» додаток Ж.

Послідовність проведення перевірки знань представлена на рис.7.

Найкращий варіант ланцюгового контролю - з використанням комп’ютерних технологій – Іnternet чи локальних внутрівузівських систем. За цього змінюється технологія складання інформаційних методичних матеріалів щодо розміщення їх на електронних носіях із відкритим (спрощеним) доступом до них, який регулюється чітким алгоритмом.

А Б В



Основні питання Матеріали для Практичне

для контролю логічного мислення виконання




І.Дайте характеристику ІІІ. Логічний ланцюжок V.Сформувати первинний

документів, що викори- мислення щодо заповнення документ в системі 1С:

стовуються в реквізитів діалогового вікна на відображення такої обліку розрахунків з документа "Договір", операції: придбано від постачальниками і підряд. "Прибуткова накладна" Шепетівської афтобази

ІІ. Тести по обліку ІV. Побудувати схему 200 л дизпалива за ціною

розрахунків з постач. і відображення операцій 6,95 грн. за 1л. та 100 л

підрядчиками придбання активів. бензину А-76 —7,80 грн.







Оцінка «Задовільно»


Оцінка «Добре»




Оцінка «Відмінно»





Рис.7.Структура схеми рівневого контролю самостійного вивчення матеріалу (Зразок для питання «Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками»).

Самостійна робота як вид навчальної діяльності матиме ефективність за таких умов:

• якщо ця робота чітко організована з боку викладача;
  
• якщо вона є складовою навчально-виховного процесу, а не епізодичним явищем;
  
• якщо за самостійною роботою студентів здійснюється педагогічний контроль (оцінка і корекція знань).
  

Одним з найважливіших етапів організації самостійної роботи студентів є здійснення контролю. Самостійна робота ніколи не буде ефективною, якщо контроль, керівництвом, консультування буде відсутній. Тому на всіх етапах самостійної діяльності студента непрямий, опосередкований вплив педагога-керівника є обов’язковим. Мистецтво останнього полягає в тому, щоб студент не відчував прямого тренінгу режиму роботи. В протилежному випадку втрачаються елементи самостійності і процес перетворюється на звичайну планову навчальну роботу.

На основі узагальнення положень численних досліджень із проблем організації самостійної роботи студентів визначено цілі та завдання самостійної роботи на сучасному етапі розвитку вищої освіти, розроблено структурну модель циклу самостійної роботи з дисципліни, яка складається з чотирьох етапів.

І етап – визначення обсягу та характеру самостійної роботи. Тут необхідно: визначення обов’язкового для опанування мінімуму понятійного апарату та перелік знань, умінь, навичок щодо даної дисципліни; визначення основних та додаткових інформаційних джерел; розподіл матеріалу відповідно до кількості навчальних годин; визначення обсягу самостійної роботи з кожної теми дисципліни; визначення виду завдань для самостійної роботи;  визначення пошукових творчих робіт.

ІІ етап – організація самостійної роботи. Це: розробка інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи дисципліни, що включає в себе комплекс навчальних книг, серію підручників, тексти лекцій, пам’ятки, роздатковий матеріал до лекцій (таблиці, графіки, схеми, рисунки тощо), креслення, схеми, таблиці для практики, збірник завдань – задач для самостійної роботи, огляди, журнали, інструкційні карти для практичних занять, методичні рекомендації, методичні посібники для самостійної роботи, графіки здачі завдань, плани, програми дисципліни, занять, плани семінарів, робочі зошити; розробка графіка- щоденника виконання і здачі завдань з самостійної роботи; надання допомоги: порада, підказка, навідне питання, побажання, зауваження тощо; проведення консультацій.

ІІІ етап – відстежування якості самостійної роботи, в основі чого знаходяться способи перевірки самостійної роботи: перевірка діяльності за індивідуальним планом; фронтальні опитування; взаємоперевірка, самоконтроль; вибірковий контроль на визначення ступеня самостійності; ігрові прийоми контролю. Під час перевірки викладач визначає: відповідність виконаної роботи завданню; обсяг та якість виконаної роботи; ступінь самостійності під час виконання завдань; усвідомлення підходів до виконання роботи; творчий підхід до виконання завдань.

ІV етап – підведення підсумків самостійної роботи. Ефективність індивідуального опанування студентом змісту дисципліни оцінюється як під час звичайних, так і узагальнюючого заняття з виставленням у журналі (спеціальна графа) оцінки. Остання враховується під час виставлення студентам підсумкової оцінки опанування дисципліни.


3.2 Експериментальне дослідження ефективності організації самостійної роботи студентів


Успішність самостійної роботи студентів визначається перш за все підготовленістю їх до такої навчальної діяльності. За своєю суттю самостійна робота передбачає максимальну активність студентів у різних аспектах: організація розумової праці, пошук гармонії, прагнення зробити значення переконаннями.

Основними правилами самостійної роботи можуть бути такі:

- у самостійну роботу слід входити послідовно;

- вироблення власного режиму життя , навчальної діяльності з першого дня навчання;

- послідовність у вирішенні будь-яких справ, зокрема навчальних проблем;

- установлення власного інтересу до знань як основи майбутньої професії.

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури можна зробити висновок, що зараз вивчення організації самостійної роботи проводиться за різними напрямами: планування й фізичні витрати часу на самостійну роботу; впровадження таких організаційних форм і методів , які активізують самостійну діяльність ; організація самостійної роботи залежно від індивідуальних особливостей тих, хто навчається.

Ефективність самостійної роботи студентів залежить від частоти і глибини контролю. Різноманітність форм завдань, їх нетрадиційність, особисте сприйняття дозволяє суттєво активізувати самостійну роботу студентів. У проведених дослідженнях використовувалися різні методи контролю знань: контрольні роботи, тестування, усне опитування, бліцопитування, письмові завдання, виступи з рефератами, повідомленнями, словесні ігри (кросворди, словограми, чайнворди), аналітичні диктанти, розв’язування пізнавальних задач.

Важливим структурним елементом процесу самовиховання є самоконтроль як властивість особистості, пов’язана з виявом активності і самостійності. Без самоконтролю не забезпечується самостійна робота, під час якої студенти можуть проводити фронтальний, індивідуальний самоконтроль, а також взаємоперевірку.

Здійснення самоконтролю має відбуватися відповідно до структурних ланок моделі: підготовка до самоконтролю, що включає засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, який відноситься до даної роботи, аналіз роботи для виявлення сенсорних ознак, які слугують сигналами для самоконтролю, оволодіння прийомами самоконтролю та способами рішення інтелектуальних задач, організація вправ з студентами по оволодінню даними ознаками і прийомами; з’ясування студентами мети діяльності; початкове ознайомлення з кінцевим результатом і способами його отримання; проведення самоконтролю, звірка ходу роботи і отриманого результату із зразками, оцінка стану виконуваної роботи; корекція роботи на основі даних самооцінки, уточнення плану виконання роботи, наявність удосконалень. Оцінка стану виконуваної роботи складається з встановлення допущених помилок, їх аналізу та виявлення причин (констатація стану) [14, С. 45].

Для визначення загального рівня сформованості умінь самостійно працювати було розроблено показники, якісні й кількісні оцінки. До критеріїв наявності умінь самостійної роботи з навчальною літературою можна віднести: уміння відшукати навчальну та нау­кову літературу за порадою ви­кладача; самостійно підібрати літературу до даної теми; опрацювати теоретичний матеріал (складати конспект); уміння само­стійно розв’язати розрахун­кове завдання. Серед критеріїв наявності інтересу до спеціальної дисципліни основними вважаються: бажання більше знати з цієї дисципліни (студенти самостійно використовують додаткову літературу під час підготовки до занять, а для перевірки своїх знань – питання для самоконтролю); позитивне відношення до навчального матеріалу (зацікавленість у одержанні додаткової інформації) та до навчально-пізнавальної діяльності; інтелектуальна активність; прагнення до самоосвіти (студенти проводять свої дослідження під керівництвом викладача або самостійно).

       У ході констатуючого експерименту, проведеного на стаціонарному відділені Шепетівського технікуму ПДАТУ ( 1-2 курси) серед спеціальностей : «Бухгалтерський облік», «Фінанси і кредит», нами використовувались такі методи дослідження: анкетування (49 студентів), спостереження за діяльністю студентів, бесіди зі студентами, тестування.

З метою експериментальної перевірки розробленої нами методики було проведено формувальний експеримент, у результаті якого доведено ефективність експериментальних дій, методики дослідження, а також виявлено зміну рівнів засвоєння знань із спеціальних дисциплін студентами в аграрному технікумі.

В експериментальній роботі у процесі дослідження ми передбачали такі дії: вибір експериментальних і контрольних груп; впровадження розробленої нами методики у навчально-виховний процес технікуму; визначення рівнів сформованості умінь самостійної роботи у студентів до початку та після закінчення формувального експерименту; зіставлення рівнів засвоєння знань спеціальних дисциплін у контрольних і експериментальних групах.

В аспекті формувального експерименту є визначення актуальності впливу застосування методів активізації самостійної діяльності на рівень засвоєння знань, умінь, навичок й успішності навчання студентів, з’ясування особливості організації і керівництва самостійною роботою та умов, за яких дана робота результативна, встановлення найефективніших прийомів і методів їх запровадження, що забезпечують активізацію самостійної роботи і сприяють засвоєнню студентами знань та набуттю стійких навичок.

Експериментальна методика створювалася з урахуванням дидактичних умов, визначених на підготовчому етапі формувального експерименту. Дана методика організації самостійної роботи студентів передбачає поступове ускладнення завдань. На перших заняттях студентів навчають основним правилам самостійної роботи: швидко читати і конспектувати, складати опорні конспекти, далі – розвивають у них уміння самостійно робити висновки, даючи можливість узагальнювати та систематизувати матеріал, розв’язувати пізнавальні задачі, вирішувати проблемні ситуації. Студентам подаються завдання для позааудиторної самостійної роботи у вигляді інструкційних (методичних) вказівок. Консультації з позааудиторної самостійної роботи проводяться після лекційних занять. Самостійна робота контролюється   на  семінарах. Інструкційні   вказівки до позааудиторної самостійної роботи включають: завдання проблемного характеру, посилання на літературні джерела, питання для самоконтролю, логічних ланцюжків митсленя , виробничих ситуацій та тестів.

Ефективність розробленої експериментальної методики, застосування методів активізації самостійної діяльності студентів визначалися порівнюванням даних констатувального і формувального експериментів. Як показали порівняння таблиць і полігонів розподілу частот для констатувального і формувального експериментів, застосування методів активізації самостійної діяльності студентів під час вивчення спеціальних дисциплін підвищує рівень умінь самостійної роботи з навчальною літературою, поліпшує уміння самостійного розв’язку прикладних задач, підвищує рівень прагнень до самоосвіти .

Про правильність визначення педагогічних умов свідчать результати екзаменаційної сесії після завершення експериментальної роботи  .

У студентів експериментальних груп виявили вищий ступінь засвоєння матеріалу, оскільки 34,0% мали відмінні оцінки, а в контрольних групах їх виставлено тільки 9,9%. Рівень задовільних оцінок у експериментальних групах становить 18,4% порівняно з контрольними групами – 48,5%. Крім цього, в контрольних групах є студенти з незадовільними оцінками – 6,9%.

Результати формуючого експерименту підтвердили правомірність основної гіпотези нашого дослідження щодо розробки методики самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін. Аналіз даних формуючого експерименту дозволив установити міру ефективності виділеної методики самостійної роботи. В експериментальних групах активність студентів зросла на 12%, самостійність у вирішенні навчально-пізнавальних завдань – на 28%, навички роботи в колективі покращали на 13%, інтерес до економічних дисциплін зріс на 11%. В контрольних групах цей відсоток відповідно складає: активність – 4%; самостійність – 9%; вміння працювати в колективі – 5%; інтерес– 4%. На підставі спостереження було відзначено позитивні зрушення у проявах розумової активності й емоційного ставлення до самостійної роботи . Відбулися позитивні зміни в мотиваційній сфері студентів – почалась поступова трансформація мотивів із навчально-пізнавальних у професійні й особистісно значущі.

На підставі результатів формувального експерименту з’ясували, що застосування методів активізації самостійної діяльності студентів позитивно впливає на підвищення пізнавального інтересу студентів до процесу навчання, навчальної мотивації, ефективності навчального процесу.

Використання персональних комп’ютерів дає змогу розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, інтерес до теми, що вивчається; удосконалювати форми і засоби організації самостійної роботи студентів. Використання комп’ютерної техніки зумовило появу нових форм організації навчального процесу, за яких студент виступає суб’єктом навчальної діяльності. Комп’ютер вирішує досить складні задачі самостійного освоєння знань за допомогою евристичних засобів. Змінюється статус студента, він усвідомлює себе особистістю, яка самостійно приймає певні рішення і відповідає  за одержаний результат. Використання електронного підручника доцільне лише в комплекті з іншими системами, не заперечуючи, а взаємно доповню­ючи друковані видання.

Особливості професійної підготовки студентів Шепетівського технікуму полягають у тому, що в умовах реорганізації сільського господарства, упровадження нетрадиційних форм господарювання здійснюється постійне оновлення спектру професійних обов’язків сучасних аграріїв і, як наслідок, зміна значення основних видів навчальної діяльності студентів, зокрема самостійної роботи із набуття умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури, програмно-методичної документації свідчать, що в агроколеджах мають місце окремі елементи організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. На основі конкретизованих критеріїв (мотиваційний, організаційно-діяльністний, технологічний, оцінювально-контролюючий) визначено рівні організації: високий, середній, низький. Результати констатуючого зрізу дозволили виявити недостатню ефективність організації самостійної роботи студентів, яка не стала органічною складовою навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Організація СРС повинна забезпечити на структурному та функціональному рівнях взаємодію всіх учасників навчального процесу, для формування умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки в професійній діяльності майбутніх аграріїв.

На основі теоретичних узагальнень, емпіричних досліджень розроблено модель організації СРС, базисом якої є три напрямки: організаційно-освітній (макрорівень), виконавчий (мінірівень), самоосвітній (мікрорівень). Кожен з визначених вище напрямків організації самостійної роботи включає чотири основних компоненти: планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз. Основні компоненти відображають процесуальну сутність організації самостійної роботи на організаційно-освітньому, виконавчому і самоосвітньому рівнях. У самоосвітньому напрямку організації СРС ці складові трансформуються в самопланування, самоорганізацію, саморегулювання та самоконтроль-самоаналіз.

Між основними складовими компонентами, що функціонують на різних рівнях, діють прямі та зворотні зв’язки, які визначають послідовність їх реалізації в процесі організації самостійної роботи. Необхідно зазначити, що деякі компоненти можуть здійснюватися паралельно. В інтегрованій сукупності встановлені зв’язки та складові компоненти, що функціонують на різних рівнях, утворюють циклічну структуру.

Організація самостійної роботи студента включає два етапи: підготовчий і функціональний. Перший передбачає реалізацію структурних компонентів моделі організації СРС: на макрорівні – планування та організацію; на мінірівні та мікрорівні відповідно – планування та самопланування. Функціональний включає в себе такі структурні компоненти: регулювання та контроль-аналіз на макрорівні; організація, регулювання та контроль-аналіз на мінірівні; самоорганізація, саморегулювання та самоконтроль-самоаналіз на мікрорівні.

Реалізація моделі СРС здійснюється при створенні таких педагогічних умов: структурування змісту навчального матеріалу за теоретичним та практичним компонентами на основі виявлення взаємозалежних та морфологічних зв’язків між змістовими навчальними елементами; активізація самостійної навчальної діяльності через застосування специфічних форм самостійної роботи: індивідуальний практикум, розрахунковий та художній проекти; реалізація індивідуального та диференційованого навчання; застосуванні модульної технології навчання; дотримання ергономічних факторів та забезпечення безпеки життєдіяльності.

Визначено комбіновані системи проведення самостійної роботи студентів, яким відповідає певна форма СРС, а саме: “самостійна робота із вступним інструктажем” – пробні вправи та виконання завдань на практичному занятті; “самостійна робота із консультантом” – індивідуальний практикум; “самостійна робота в парі” – розрахунковий та художній проекти. Самостійна робота студентів поділяється на: репродуктивну, реконструктивну, пошукову, творчу.

Експериментально доведено та статистично підтверджено якісний вплив основних комбінованих систем СРС на ефективність формування рівнів предметних і професійних умінь.

Обчислений коефіцієнт кореляції r=0,934 (за К.Пірсоном) свідчить про те, що якість виконаних завдань індивідуального практикуму на 93% впливає на результати підсумкового екзамену. Статистична оцінка значущості коефіцієнта кореляції проведена за допомогою t-розподілу Стьюдента. Фактично обчислене значення t_розр=12,559 > t_крит=1,714 вказує на його значущість, що суттєво у нашому дослідженні. Індивідуальний практикум є однією з оптимальних комбінованих систем проведення СРС для формування умінь та навичок роботи з комп’ютерною технікою.

Аналіз числових даних показав, що відсоток студентів, які оволоділи уміннями на ІІІ та IV рівнях, у контрольній групі становить 47,3, а в експериментальній – 79,52. Результати відстроченого контролю (через 3 та 6 місяців після основного екзамену) свідчать, що в контрольній групі на ІІІ і IV рівнях через 6 місяців залишилося 29,2% студентів, а в експериментальній – 67,47%. Це підтверджує, що процес формування умінь і навичок отримав новий якісний розвиток. Статистично підтверджено вплив організації СРС на підвищення рівнів сформованості професійних умінь. Це доводить обчислений коефіцієнт взаємного узгодження С=0,336. Істотність даного впливу перевірено за допомогою -критерію. Фактично обчислене значення =35,562 >> =7,815, що є суттєвим у нашому дослідженні.

Розроблена методика наскрізної самостійної роботи студентів з дисципліни “Інформаційні системи і технології в обліку ” передбачає реалізацію загальноосвітнього та професійного напрямків у підготовці аграріїв, які втілюються через навчально-пізнавальні модулі, що розподілені на базові, загальноосвітні та професійні. Програма забезпечує можливість оперативної зміни компонентів змісту освіти в аспекті розвитку прикладного програмного забезпечення та адаптацію до індивідуальних особливостей студента, його інтелектуального та розумового розвитку. Розроблено комплексні навчально-методичні матеріали, які репрезентували в собі ідеї організації самостійної роботи студентів для формування умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки в професійній діяльності: інформаційно-методичний збірник СРС; збірку завдань для практичних занять; індивідуальний практикум для самостійної роботи; методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів (для викладачів)