Програма " Педагогіка вищої школи" Спрямування педагогічне Тема роботи : Організація самостійної роботи студентів Шепетівського технікуму пдату затверджена наказом

Вид материала

Документы

Содержание Особливості навчання фахівців галузі знань 0305 “економіка та підприємництво" у шепетівському технікумі пдату 2.2 Організація самостійної роботи студентів Шепетівського технікуму ПДАТУ по спеціальності 5.03050901 "Бухгалтерський облік "

Подобный материал:

• Робоча програма виробничої практики (науково-педагогічне (педагогічне) стажування), 118.52kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
• Рекомендації до самостійної роботи робоча навчальна програма, 1709.64kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з курсу «Організація обліку», 896.47kb.
• Підприємство, організація затверджена наказом Мінстату України від 27. 10., 18.56kb.
• Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 222.59kb.
• 2. Організації самостійної роботи студентів Форми самостійної роботи, 43.14kb.
• Програма курсу І методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, 665.46kb.
• Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни, 183.12kb.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0305 “ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО" У ШЕПЕТІВСЬКОМУ ТЕХНІКУМІ ПДАТУ

2.1 Характеристика процесу навчання студентів у Шепетівському технікумі ПДАТУ

Дослідження в роботі проводиться за матеріалами Шепетівського технікуму Подільського державного аграрно - технічного університету, який розташований в м. Шепетівка по проспекту Мира, 25.

Технікум був заснований у 1938 році в селі Гнатівні Меджибізького району Хмельницької області.

В 1941 році фашистська навала зруйнувала всю матеріальну базу, яку мав технікум. Після звільнення Хмельницької області від фашистських загарбників в 1944 році наказом Міністерства сільського господарства технікум відновив свою роботу в селі Говори Віньковецького району, а в 1946 році заклад переведено в село Зіньків того ж району.

У відповідності з наказом Міністерства сільського господарства і заготівель УРСР №466 від 25.07.1953 року технікум переведено в місто Шепетівку і наказом №103 15/3-47 по Міністерству сільського господарства УРСР перейменований в бухгалтерський технікум.

За наказом Міністерства аграрної політики України № 597 від 02.11.2005 року «Про створення відокремлених структурних підрозділів Подільського державного аграрно-технічного університету» навчальний заклад реорганізовано у відокремлений структурний підрозділ з назвою Шепетівський технікум Подільського державного аграрно-технічного університету.

Порядок організації навчального процесу в технікумі визначається відповідно до Закону України «Про вищу освіту», державних стандартів освіти, Положення про організацію навчального процесу у інших навчальних закладах.

Технікум заснований на державній формі власності і підпорядкований Міністерству аграрної політики України. Рівень акредитації - перший.

За роки існування технікум підготував понад 14 тисяч спеціалістів сільськогосподарського виробництва, які успішно працюють в усіх куточках України, а також країн СНД. Багато з них сьогодні займають відповідальні посади в апаратах державних установ та відомств, стали керівниками і головними спеціалістами підприємств, організацій, органів влади.

Основними структурними підрозділами технікуму є:

• відділення денної форми навчання – спеціальності «Бухгалтерський облік» та «Фінанси і кредит»
  
• відділення заочної форми навчання – спеціальність «Бухгалтерський облік»
  
• підрозділи для забезпечення навчально-виховного процесу та соціально-побутових умов: бібліотека з читальним залом, спортивно-оздоровчий комплекс, тренажерний зал, буфет, гуртожитки, господарський комплекс.
  

Навчання студентів проводиться у 18 спеціалізованих кабінетах. До послуг студентів 2 комп’ютерних класи (з виходом в Інтернет). Навчальні кабінети та лабораторії повністю забезпечують навчально-виховний процес в технікумі.

Студентська бібліотека з читальним залом укомплектована великим фондом навчальної, наукової, художньої літератури та періодичними виданнями.

Навчають студентів 45 досвідчених викладачів, серед яких 2 Відмінники аграрної освіти і науки, 5 викладачів-методистів, 29 – мають вищу та першу категорії, а також ті, які відмічені Почесними грамотами навчально-методичного центру по підготовці молодших спеціалістів Міністерства аграрної політики України.

В технікумі на двох відділеннях за спеціальностями навчається більше як 550 студентів.

Навчальний заклад надає освітні послуги для здобуття робітничої професії «Оператор комп’ютерного набору».

Технікум є структурним підрозділом Університету і проводить освітню діяльність , пов’язану із здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, за двома спеціальностями : «Бухгалтерський облік», «Фінанси і кредит».

Основними структурними підрозділами технікуму є відділення денної форми навчання, яке щорічно випускає понад 150 студентів та заочне відділення.

Головними завданнями технікуму є ( див. додаток А):

- провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну,виховну, культурну, методичну діяльність;

- забезпечення умов для оволодіння знань про людину,природу і суспільство;

-формування зрілої, творчої особистості;

- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян;

- формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства;

- забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги у стосунках між працівниками та студентами;

- забезпечення набуття студентами знань для роботи на підприємствах, підготовка їх до професійної діяльності;

- забезпечення виконання умов державного контракту та інших угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

- інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що склалася на ринку зайнятості;

- перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, просвітницька діяльність.

Наказами Міністерства освіти і науки України від 23.01.04 №48, №49 та від 20.10.04 №812 передбачено впровадження в значній частині вищих навчальних закладів кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Одним із визначальних суть та переваги КМСОНП факторів, порівняно з існуючими системами організації навчального процесу, є значна активі­зація самостійної роботи студентів [5].

Шепетівський технікум ПДАТУ у 2003-2004 навчальному році розпочала підготовку фахівців за вимогами кредитно-модульної сис­теми як засобу інтеграції ВНЗ України до Болонського процесу. Кредитно-модульна система передбачає побудову навчального процесу на нових прин­ципах, які базуються на розпізнаванні робочих програм, мобільності суб'єктів навчального процесу та гнучкості її складових — модулях, опера­тивному, незалежному від людського фактора контролю знань [3].

В основі кредитно-модульної системи лежать передові педагогічні технології - особистісно орієнтовані на максимальне усвідомлення необхідності виконання навчальних задач та введення елементів наскрізності, перехід від академічних цілей в учінні до прикладних, праг­матичних.

Одним із визначальних факторів суті та переваги КМСОНП порівняно з традиційною системою організації навчального процесу є значна активізація самостійної роботи студентів. Навчальний час студента вищого навчального закладу освіти перед­бачає вивчення дисциплін спеціальності в аудиторіях під керівництвом дача та самостійне опрацювання матеріалу в лабораторіях, інформаційних центрах-бібліотеках, комп'ютерних залах тощо.

У сучасному світі знання знання та технології змінюються настільки швидко, що навчальні плани з конкретних дисциплін не встигають за цими змінами. Окрім цього , в технікумі, перехід від шкільної системи навчання із систематичним щоденним конролем над виконанням навчального процесу до самостійної роботи із періодичним конролем знань, викликає складнощі щодо адаптації в нових умовах. У зв’язку із цим, організація навчального процесу потребує врахування максимальної кількості факторів. Які впливають на кінцевий результат — високу якість підготовки фахівців.

На першому курсі студенти, які навчаються на базі 9-ти класів, засвоюють програму середньої школи 10-го та 11-го класів за шкільною системою навчання, але інтенсивніше. На другому курсі вони починають вивчати спеціальні дисципліни, які складають основу майбутньої спеціальності, відбувається перехід від 12- до 5-бальної системи оцінювання.

На цьому етапі виникають труднощі об’єктивного та суб’єктивного характеру, які ускладнюють якість засвоєння знань. До об’єктивних причин можна віднести те, що більшість навчальних програм спеціальних дисциплін , затверджені Міністерством освіти і науки , далекі від досконалості. Наприклад, з дисципліни «Фінансовий облік» програмою передбачено до 50 % матеріалу на самостійне вивчення студентам.

Брак часу для прведення лекцій обумовлено зміною тривалості занять Лекційна пара триває 1 годину 20 хвилин. У той же час об’єм лекцій та інших аудиторних занять ( лабораторні й практичні) розраховано на 1 годину 30 хвилин ( 2 уроки по 45 хвилин із перервою 5 хвилин між заняттями). Таким чином, із навчального процесу вилучається 10 хвилин на кожній парі. Крім цього, плідне засвоєння матеріалу , за багаторічними спостереженнями , відбувається ппротягом 35-40 хвилин, а далі настає «поріг сприйнятливості», коли увага студента слабне, і якість засвоєння матеріалу залежить вже від здібностей і майстерності викладача.

На фоні об’єктивних причин процес навчання ускладнюють суб’єктивні причини, які можна сформулювати таким чином:

• у студентів , які навчаються на 2-му курсі відсутні навички конспектування лекційного матеріалу і самостійної роботи студентів із джерелами інформації;
  
• через великий об’єм матеріалу, винесеного для самостійного опрацювання , обмежені можливості для творчості студентів;
  
• можливості для творчого мислення педагога також обмежені через брак часу.
  

Розвиток у студентів умінь та навичок працювати самостійно - важ­лива складова навчально-виховного процесу. Навчити студентів само­стійно здобувати знання, удосконалювати уміння та навички - основне завдання викладача. Девіз педагогіки Монтессорі: «Допоможи мені зробити це самому», - повинен бути наріжним каменем навчального проце­су під час підготовки спеціалістів [34, С. 102].

У нормативних документах відсутній чіткий поділ загального обсягу годин на аудиторні та самостійні. В реальних умовах, під час складання робочих навчальних планів, відправними точками формування характе­ру поділу є традиції закладу освіти, факультету, рівень викладання тієї чи іншої дисципліни і, в багатьох випадках, наявність наукової школи та позиція авторитетних педагогів-науковців, які їх очолюють.

Проте законодавчо передбачено мінімальну частку (1/3 загального обсягу) навчального часу на самостійне вивчення студентом програмно­го матеріалу. Організація аудиторної роботи детально розроблена і вклю­чає в себе лекції, семінари, практичні заняття, лабораторні роботи. Орга­нізація самостійної роботи, з огляду на її специфіку, зміст, різні види, методично розроблена недостатньо.

Досвід організації навчального процесу в Шепетівський технікум ПДАТУ, створення постійно діючої мотиваційної атмосфери доводить, що остання, як правило, повністю спрацьовує в період навчання і, що головне, розвиває загально-соціальні, навчально-пізнавальні, професійні мо­тиви, закладає в студента стійкий механізм мотиваційності у вчинках, в умінні їх шукати, розставляти пріоритети за рейтингом стратегічної чи ситуаційної значимості.


2.2 Організація самостійної роботи студентів Шепетівського технікуму ПДАТУ по спеціальності 5.03050901 "Бухгалтерський облік "


Закон України «Про вищу освіту» переорієнтує процес навчання в бік самостійного отримання знань [1, С. 74].

Самостійна робота студента в сучасних умовах — це один із основних методів самостійного набуття знань. Життям доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіді, думці і дії будуть насправді міцні.

Успішність самостійної роботи студентів визначається передусім підготовленістю їх до такої навчальної діяльності. За суттю в самостійній роботі передбачається максимальна активність студентів у різних аспектах: організації розумової праці, пошуку гармонії, прагненні зробити знання переконливими. Завдання викладача технікуму в даному питанні полягає в тому, щоб допомагати студентам формувати в собі бажання і вміння самостійно вчитися.

Результативна така самостійна робота, яка забезпечує досягнення кінцевого результату як сукупності продуктів самостійної навчальної діяльності, набутого досвіду, системного опосередкованого управління з боку викладачів з урахуванням при цьому внутрішніх, психологічних особливостей студентів і створення дидактичних умов навчальної діяльності.

Самостійну роботу студентів умовно можна розділити на три рівні рис.4.


Самостійна робота







Доаудиторна Аудиторна Позааудиторна


Рис.4 Рівні самостійної роботи студентів.

Доаудиторна самостійна робота передбачає виконання упереджувальних завдань. Напрям ізміст таких завдань — зацікавити студентів і активізувати їх розумову діяльність , підготувати грунт до вивчення нової теми

Найчастіше упереджу вальні завдання носять попередньо ознайомлювальний характер ( значення, історія розвитку, цікаві факти).

Аудиторна самостійна робота — це практична , лабораторна робота, яка виконується під керівництвом викладача в аудиторії.

В технікумі аудиторна самостійна робота студентів поєднується із традиційними формами, методами та прийомами організації навчального процесу. Так, наприклад, розповідь викладача займає половину часу визначеного на лекцію, а решта часу відводиться на активізацію мисленнєвої діяльності студентів, закріплення щойно набутих теоретичних знань, вирішення проблемних питань лекцій, тобто застосовуються елементи бесіди під час проведення лекцій. Результативнішим буде цей метод, у вигляді роздумів, де висувається проблема, яка потребує колективного вирішення. Тому, до активної співпраці у проведенні лекції залучаютьяс студенти, шляхом проведення евристичної бесіди, що подає не загальновідомі істини, а невідомі та цікаві положення теми.

Позааудиторна самостійна робота — важливий елемент у системі навчання. Це більш зріле, кваліфіковане ( бо базується на попередній підготовці) виконання певних завдань [21, С. 47].

Всі завдання, що виконуються студентами технікума в позааудиторний час, підлягають систематизації та доводяться до студента у викляді структурно-логічної моделі:

• плану- графіка самостійної роботи;
  
• всі без винятку завдання враховують , розраховуючи бюджет часу студентами;
  
• завдання для набуття практичних навичок повинні посідають головне місце в системі завдань ;
  
• видаються завдання для самостійної роботи студентів, які відповідають таким вимогам :
  

а) професійно орієнтовані, зв’язані з пов’язаними дисциплінами;

б) диференційовані — завдання різних рівней складності;

- будь-яке завдання підлягає контролю з боку викладача.

Позааудиторна самостійна робота студентів Шепетівського технікуму ПДАТУ зі спеціальності «Бухгалтерський облік» має відповідну структуру рис.5.


Структура позааудиторної самостійного роботи студентів

Шепетівського технікуму ПДАТУ







Підготовка Виконання індиві- Курсове

до занять дуальних завдань проектування



Опрацювання Описові роботи Курсові

конспекту лекцій роботи



Опрацювання Реферати

посібників


Підготовка до Розрахункові

практичних занять роботи



Підготовка до Задачі

семінарських занять


Рис.5. Структура самостійної навчальної роботи студентів


У формуванні професійного світогляду у висококваліфікованого фахів­ця саме позааудиторна самостійна робота відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки лише самостійний пошук істини розширює фахові знання, допомагає набути стабільних кваліфікаційних умінь, закріплює виробничі навики, привчає працювати постійно і творчо, сміливо вирішувати по­ставлені викладачем, а в майбутньому і виробництвом, завдання.

Позитивна сутність самостійної роботи усіх трьох рівні лежить у свідомому ставленні до навчання.

Навчання студента самостійно працювати вимагає творчо­го пошуку, різних форм педагогічного впливу, розробки різноманітних ме­тодичних матеріалів для кожної дисципліни, використання сучасних тех­нічних засобів навчання, розробки активнодіючих алгоритмів самостійної роботи [31, С.84].

Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільних від обов’язкових навчальних дисциплін і регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчаль­них закладах України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 р. №161[4].

Положенням передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, визначається робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 від загального обсягу на­вчального часу , відведеного студенту для вивчення конкретної дисципліни.

За регламентні нормативні документи планування самостійної роботи на сьогодні приймаються :

1. Положення про організацію навчального процесу у вищих ннавчвльних закладах за класичною формою.
   
2. Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та перелік основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників вищих навчальних закладів ( Наказ МОН України від 07.08.2002 р. №40).
   
3. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно- модульній системі підготовки фахівців (Наказ МОН України від 23.01.2004 р. №48).
   

Завдання самостійної роботи студентів:

- навчити студентів самостійно працювати з літературою:

- творчо сприймати навчальний матеріал і осмислювати його;

- сформувати навички щоденної самостійної роботи з метою одержання та узагальнення знань, умінь і навичок. Над цими завданнями працює весь викладацький склад технікуму.

З метою підвищення ефективності самостійної роботи у Шепетівському технікумі викладачі формують у студентів вміння самостійно поповнювати знання в стрімкому потоці інформації. По-перше, щоб адаптувати студентів до умов навчання , проводять психологічний лекторій на таку тематику: «Правила складання конспекту», «Правила ефективного навчання», бібліотекарі вчать, як користуватися каталогами, літературою. По-друге, викладачі систематично проводять фронтальний контроль за результатами самостійної роботи. По-третє, вдумливо реалізовують методичні принципи за основним критерієм ефективності самостійної роботи студентів – поєднання показників, визначених метою навчання, з фактично одержаними результатами.

Викладачами з бухгалтерського обліку розроблена і функціонує ціла система для самопідготовки студентів. У кабінетах є напвчально –методичні комплекси для самостійної роботи студентів, котрі включають перелік питань по тій чи іншій темі, рекомендовану літературу і засоби для самоконтролю знань у вигляді ситуаційних задач, тестового контролю, кросвордів, індивідуальних завдань(написання рефератів).

Зміст самостійної роботи студентів з економічних дисциплін визначається навчальною програмою дисциплін та робочою програмою вивчення дисципліни.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально- методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни:

- основна література( підручники, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники);

- додаткова література( наукова, фахова, монографічна, перодична);

- методичні матеріали (методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи студентів.

Під час планування самостійної роботи викладачі подають програму самостійного вивчення з навчальної дисципліни у вигляді таблиці ( табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Програма самостійного вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік».

Тема,яка виноситься на самостійне вивчення	Кількість годин	Опорні знання	Знання і навички, якими необхідно володіти	Вид навчального завдання для самостійного вивчення	Форми контролю	Літера- тура

При вивчення дисципліни «Фінансовий облік » студентам подаються такі види завдань для самостійної роботи:

- переробка інформації, отриманої безпосередньо на обов’язкових навчальних заняттях;

- самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту;

- написання рефератів, повідомлень;

- виконання підготовчої роботи до практичних занять;

- підготовка доповідей на проблемні питання.

Успішне виконання самостійної роботи можливе за умови наявності у студентів певних навичок: уміння працювати з книгою ( складати план, конспект, реферат); проводити аналіз навчального матеріалу.

При читання тексту студенту пропонується такий алгоритм: прочитавши повністю речення необхідно вибрати для себе ключові слова, які як найкраще пояснюють його зміст ( можна записати) , далі логічно ув’язати ці ключові слова за змістом і декілька раз їх повторити.

Методика навчання конспектуванню визначається змістом самих понять “конспек” і “конспектування”. Конспект — це стислий письмовий переказ, у якому з одного боку, потрібно набагато більша відточеність формувань, ніж в усній мові, а з іншого — необов’язкові плавні переходи від однієї частини до іншої. В основі конспектування , як стислого переказу, лежить виділення головного змісту тексту — суттєвих думок. Головне у складанні конспекту — це уміння виділити раціональне зерно стосовно досліджувальної проблеми. Дослідження доводять, що самостійно сформульована фраза запам’ятовується в 7 разів швидше , ніж продиктована. Тому на перших лекціях викладач для студентів демонструє зразок однієї з найбільш важливих і насиченних сторінок конспекту, де наглядно показано розміщення рисунків і схем, їх поєднання з текстом , вимоги до оформлення схем, заздалегідь передбачене вільне місце для заміток, питань і уточнень при самостійному опрацюванні теоретичного матеріалу.

На початку проведення теоретичних занять з бухгалтерського обліку подаються основні поняття з теми. Є необхідність на першому занятті Вступ нагадати (якщо є необхідність – навчити) студентів основним правилам самостійної роботи: складати ОІС(опорно-інформаційні схеми) та тези-відповіді за визначеним алгоритмом; визначати основні та додаткові (допоміжні) скорочення та опорні сигнали з дисципліни; правилам ведення конспекту. Закріплення матеріалу бажано проводити, використовуючи такі методи контролю, як: аналіз виробничої ситуації, усний фронтальний, тестування. Виробничу ситуацію можна розіграти таким чином:  Ви – головний бухгалтер . Вам необхідно організувати ведення обліку на підприємтсві. Ваші дії. Реалізувавши свій власний досвід та знання даної проблеми з інших дисциплін користуючись ОІС, студенти, під час диспуту, визначать вірні заходи при розв’язанні виробничої ситуації .

Основні правила швидкісного читання для студентів, які ми пропонуємо, мають вигляд пам’ятки: приступаючи до читання, необхідно ясно усвідомити і чітко уяснити його мету; потрібно сконцентрувати увагу на частинах інформації; замінювати швидкість читання тексту в залежності від його складності: повільне читання – для інформації, що безпосередньо відповідає меті, збільшена швидкість – для описового тексту, сповільнена – для тексту з доказами, висновками; необхідно розуміти значення цілого речення: потрібно відмовитись від звичок: вертатись очима до прочитаного, водити пальцем за рядками, повертаючи голову, повторювати про себе текст, який ви читаєте; необхідно виробляти у себе зосередженість, яка характеризується великим проміжком часу роботи над текстом без відволікання: перший період самовиховання полягає у необхідності складання вами щохвилинного плану роботи і дотримання його; під час читання на полях книги, журналу проставляти олівцем маргіналії [19, С.5].

Конспектування включає декілька етапів роботи: відбір із запропонованої інформації самої суттєвої; переведення обробленої інформації на свою мову з попутним скороченням; запис цього скороченого тексту; перевірка конспекту при повторному читанні чи перегляді тексту, коли виправляються окремі недоречності та помилки. Конспект – це глибокий науковий аналіз конспектованого матеріалу з додатковими записами, коментарями, замітками, з власними узагальненнями і висновками.

Існують різні види конспектів: плановий конспект (напевно краще було б назвати його планом-конспектом). Під час створення такого конспекту спочатку пишеться план. Далі на окремі пункти плану “нарощується” текст. Це можуть бути цитати або вільно викладений текст. Такий конспект, як правило, використовується під час підготовки до якогось усного виступу. Він допомагає зрозуміти текст, що вивчається і краще його запам’ятати. Текстуальний конспект представляє собою монтаж цитат. Тематичний конспект є коротким викладенням теми, розкритої з декількох джерел. Він може бути пов’язним і розділеним на пункти плану; стислим і детальним. Крім того, в ньому можуть міститися цитати і схеми[19].

Вільний конспект включає в себе і власні формулювання і цитати. У ньому можуть бути пов’язні переходи від однієї частини до іншої і можуть ці переходи бути відсутні. Такий конспект є найкориснішим, так як необхідність формулювати самостійно завжди вимагає глибшого проникнення в текст і сприяє його запам’ятовуванню.

Правильно складений конспект в значній мірі полегшить підготовку до контрольних, заліків, екзаменів.

Вибір виду фіксації матеріалу залежить, перш за все, від мети конспектування. Велику роль тут, також, грає новизна і важливість інформації для того, хто конспектує. Конспекти різних людей відрізняються один від одного. Це пов’язано, перш за все, з тим, що люди володіють різним запасом інформації, тезаурусом ( в перекладі з латинської – “сховище”), який впливає на зміст конспекту. Під час конспектування нова інформація з’єднується з тією, що зберігається в тезаурусі, і саме тому чужі конспекти, як правило, виявляються некорисними. На конспекті лежить печатка індивідуальності тієї людини, яка його складає.

Найдоцільніше писати конспекти в процесі роботи з літературними джерелами на окремих аркушах паперу стандартних розмірів. Записи слід виконувати тільки на одному боці аркушів. Завдяки цьому надалі до конспекту зовсім нескладно внести необхідні доповнення або корективи, при необхідності поміняти місцями окремі частини записів (що неможливо зробити коли є записи з обох боків аркушів паперу). Так само можна робити доповнення, пояснення (власні коментарі) на зворотному боці кожного аркуша паперу чи призначених для цього полях поруч з уже наявним текстом (доцільна ширина полів біля 1/4 ширини аркуша паперу), ставлять певні позначки і так само позначають відповідні доповнення чи пояснення, розміщені на звороті (чистому) аркуші або на полях

Конспектування виробляє у студента навички написання рефератів.

Реферат ( лат. reffere – доповідати, повідомляти) – це короткий виклад змісту будь-якої книги, теми, окремого питання прочитаного джерела. Реферат оформляють у вигляді вільного запису, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами, і супроводжуючи текст виписками, цитатами, ілюстрованими матеріалами.

Необхідно навчити студентів користуватися великою кількістю джерел для написання реферату. Це дає можливість повноцінніше висвітлити тему і навчитись зіставляти вислови, думки , цифрові дані різних авторів, різних років видання, що сприяє виробленню власної думки студента і є рушійним фактором формування елементів дослідницького мислення.

Метод проектів можна розглядати як концентровану форму самостійної роботи. Більшість учених –педагогів, вважають , що вивчення кожної навчальної дисципліни має закінчуватися самостійною індивідуальною роботою, яка направлена на відпрацювання механізму переходу знань, отриманих на навчальних заняттях, в уміння ними користуватися. Для окремих тем, розділів це можуть бути маломісткі завдання :розрахункові, описові, реферативні.

Для навчальної дисципліни загалом — це курсові роботи. Однак термін «Курсова робота» слід вважати справедливим, якщо робота виконується за академічний курс і містить в собі елементи з тих дисциплін, які викладаються протягом року (курсу). У деяких вищих навчальних закладах Росії такі комплексні роботи носять назву «міждисциплінарні», а в межах окремих дисциплін – «дисциплінарні». Можна погодитись із такою постановкою в термінології, оскільки вона ближча за суттю.

Навчальним планом із підготовки молодших спеціалістів передбаче­но виконання низки маломістких самостійних робіт різної складності та комплексних робіт - курсових робіт . Студенти Шепетівського технікуму ПДАТУ виконують курсову роботу із дисципліни: «Фінансовий облік». Паралельно виконують домашні завдання, описові роботи, реферати з окремих тем.

Забезпечення студентів усіма необхідними інформаційно-методичними розробками спрямовується на зведення до мінімуму можливі непродуктивні витрати часу і створити передумови до раціональної організації їх навчальної праці.

Особливу увагу слід приділяти підвищенню ефективності проведен­ня самостійної роботи як такої, що законодавчо складає не менше 30% навчального часу студента і на початок XXI століття є основною формою отримання знань та «альфою» і «омегою» найпередовішої сучасної техно­логії - особистісної орієнтації освіти на суб'єкт учіння [27, С. 76].

Входження України в Європейський простір, зокрема в Болонський про­цес, зобов'язує нас прийняти нові правила організації навчального процесу та методики проведення занять, які будуються, з одного боку на узгодженні, а з іншого - на значній активізації самостійної роботи студента.

Назріла необхідність зарегулювати проведення самостійної діяльності єдиною ідеєю, наріжним каменем якої повинна бути доктрина: «Все, що я пізнаю, знаю, для чого воно мені потрібно і де я можу це застосувати», а також навести порядок, розробити мотиваційну систему, яка б дозво­лила зарегулювати проведення самостійної діяльності учнів, студентів і викладачів.

Наведемо частину характерних мотивів:

1. Бажання зекономити час на особисте життя (вечори відпочинку, перегляд фільмів, читання книг, суспільні відносини, можливість заробити гроші тощо).

2. Бажання здати виконані індивідуальні роботи згідно з графіком і отримати додатковий час для власних цілей.

3. Бажання виключити необхідність дублювання виконання завдань у межах однієї дисципліни, групи чи курсу, і знову ж таки - зеко­номити час.

4. Бажання бачити практичну (прагматичну) мету під час виконан­ня завдання (принцип педагогіки М. Монтессорі: «Я хочу знати, для чого це потрібно і де це може стати в нагоді»).

5. Бажання уникнути конфлікту і негативних наслідків у стосунках із викладачем, який дає завдання.

6. Бажання вигідно виглядати на фоні успішного виконання робіт перед своїми колегами.

7. Бажання отримати зменшення розмірів завдань, їх кількості, за своєчасність виконання.

8. Бажання отримати більшу стипендію за кращу успішність.

9. Бажання отримати високе місце в рейтингу групи, курсу, спеціаль­ності з наступними пільгами, які чинні в навчальному закладі.

Аналіз стану самостійної роботи в технікумі дав можливість констатувати: організація та здійснення самостійної роботи в навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації має певні особливості. У загальному всі навчальні заклади тією чи іншою мірою займаються проблемою організації самостійної роботи студентів: викладачі розробляють методичне забезпечення самостійної роботи студентів, складають завдання для контролю та самоконтролю знань, дають рекомендації з ведення конспектів, записів; вимоги до написання творчих робіт. Методика навчання в технікумі має свої традиції. Разом з тим у діючій системі недостатньо враховуються дидактичні умови навчальної діяльності, які містять в собі резерви активізації самостійної роботи студентів.