Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія
| Вид материала | Документы |
- Методика та методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 165.69kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури, 191.68kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 198.54kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 332.26kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра історії Росії
УКЛАДАЧ:
проф. Горобець В.М.
МЕТОДИКА І МЕТОДОЛОГІЯ
НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ
для студентів спеціальності 6.030300 – Історія
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 7
від 23.04.2009 р.
Зав. кафедри історії Росії
проф. В.М.Мордвінцев
Декан історичного факультету
проф. В.Ф.Колесник
КИЇВ – 2009
Робоча навчальна програма з дисципліни «Методика і методологія науково-дослідної роботи»
Укладач: доктор історичних наук, професор Горобець Віктор Миколайович
Лектор: доктор історичних наук, професор Горобець В. М.
Погоджено
з науково–методичною комісією
«___»___________2009 р.
_____________
Вступ
Дана дисципліна «Методика і методологія науково-дослідної роботи» є спеціальним курсом. Викладається на ІУ курсі 7 семестру в обсязі 54 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота 28 год. та форма підсумкового контролю — залік
Мета і завдання навчальної дисципліни
Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів-істориків із сучасною методикою і методологією науково-дослідної роботи та можливостями їх використання на практиці, набуття слухачами навиків організації самостійної науково-дослідної роботи .
Предмет навчальної дисципліни
Предметом навчальної дисципліни є комплекс принципів наукового пошуку джерел дослідницької роботи, методик їхнього опрацювання та підготовки самостійних науково-дослідних робіт
Вимоги до знань та вмінь
Студенти повинні оволодіти новітніми методиками організації науково-дослідної роботи; знати критерії визначення актуальності та новизни наукового дослідження; вміти використовувати сучасні прийоми проведення наукових досліджень і форми оприлюднення її результатів
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Дана дисципліна пов’язана з нормативними курсами історії Росії та історії середніх віків, і є важливою в загальній схемі підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Курс складається з одного змістового модуля, який включає в себе лекції та самостійну роботу студентів. Лекційне та самостійне опрацювання матеріалу завершується рейтинговим контролем рівня знань.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння організації самостійної науково-дослідної роботи, пошуку й опрацювання джерел і спеціальної фахової літератури, постановки проблеми дослідження, визначення й обґрунтування його мети, завдання, хронологічних і географічних меж, формулювання робочої гіпотези наукового проекту, логічного викладу матеріалу та доходження доказових висновків.
Предметом самостійної роботи студентів є як самостійне вивчення окремих тем курсу, так і опрацювання ними та реферування різних зразків наукових статей і кваліфікаційних науково-дослідних робіт, а також підготовка власних наукових досліджень у формі наукових статей і бакалаврських робіт.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та письмової контрольної роботи
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату:
| ● глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції | - 9-10 балів; |
| ● обґрунтоване розкриття проблеми | - 7-8 балів; |
| ● тема розкрита неповно | - 5-6 балів; |
| ● реферат суто компілятивного рівня | - 3-4 бали; |
| ● розкритий лише окремий аспект | - 1-2 бали; |
| ● реферат не зарахований | - 0 балів |
Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):
а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;
б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;
в) поверхова відповідь – 5-6 балів;
г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;
д) розкриття окремого аспекту питання – 1-2 бали;
е) неправильна відповідь або її відсутність – 0 балів.
Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
По завершенню вивчення змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у змішаній усно-письмовій формі, коли студент готує на письмі певний компонент науково-дослідної роботи та здійснює його захист в усній формі.
МК виконується на останньому лекційному занятті змістового модуля.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 20 балів.
Критерії оцінювання модульного контролю (від 0 до 20 балів):
а) глибоке і всебічне розкриття питання у письмовій роботі та логічне обстоювання своєї позиції при захисті проекту – 18-20 балів;
б) повне розкриття питання у письмовій роботі та представлення власних поглядів на проблему при захисті проекту –14 -17 балів;
в) неповне розкриття питання у письмовій роботі та представлення власних поглядів на проблему при захисті проекту – 9-13 бали;
г) неповне розкриття питання у письмовій роботі та задовільне представлення власних поглядів на проблему при захисті проекту – 5-9 балів;
д) неповне розкриття питання у письмовій роботі та незадовільне представлення власних поглядів на проблему при захисті проекту чи їх повна відсутність – 0-4 бали.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Заліковий білет з курсу «Методика і методологія науково-дослідної роботи» містить одне теоретичне питання та одне практичне завдання, пов’язане з підготовленою студентом бакалаврською роботою, які оцінюються у діапазоні від 1 до 30 балів.
Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:
5 балів – неповна поверхова відповідь
10 балів – неповна відповідь з розкриттям окремих проблем питання
20 балів – повна відповідь
30 балів – повна вичерпна відповідь
Всього – 60 балів
Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.
До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється в екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).
| СУМА БАЛІВ | НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ |
| 90-100 | зараховано |
| 85-89 | |
| 75-84 | |
| 65-74 | |
| 60-64 | |
| 35-59 | не зараховано |
| 1-34 |
Тематичний план навчальної дисципліни:
| Назва теми | Кількість годин | ||
| Лекції | Самостійна робота | ||
| 1 | Вступ. Предмет і завдання курсу. | 2 | 2 |
| 2 | Вибір теми і предметного поля науково-дослідної роботи | 2 | 2 |
| 3 | Опрацювання фахової літератури | 2 | 2 |
| 4 | Джерела науково-дослідної роботи | 2 | 2 |
| 5 | Практика формування джерельної бази дослідження | 2 | 4 |
| 6 | Універсальність критичного методу дослідження | 2 | 2 |
| 7 | Сучасні методи науково-історичних досліджень | 2 | 2 |
| 8 | Текстові моделі представлення науково-дослідної роботи | 2 | 2 |
| 9 | Правила написання тексту науково-дослідної роботи | 2 | 2 |
| 10 | Вимоги до представлення бакалаврської роботи та її компоненти | 2 | 2 |
| 11 | Підготовка вступної частини і висновків бакалаврської роботи | 2 | 4 |
| 12 | Порядок апробації результатів дослідження та їх захист | 2 | 2 |
| 13 | Модульна контрольна робота | 2 | |
| | Всього за семестр | 26 | 28 |
Тема 1. Предмет і завдання курсу. (2 год.)
Постановка проблеми.
Визначення об’єкту і предмету, основних завдань курсу.
Тема 2. Вибір теми і предметного поля науково-дослідної роботи (2 год.)
Галузі сучасної історичної науки та їх характерні особливості
Дослідження монографічні та оглядові
Дослідження історичні та теоретичні
Основні етапи організації наукового дослідження
Організація співпраці з науковим керівником
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Проблемно сформулювати тему бакалаврської роботи
- Визначити належність бакалаврської роботи до однієї з галузей історичної науки
- Спланувати етапи реалізації наукового дослідження.
Тема 3. Опрацювання фахової літератури (2 год.)
Правила опрацювання спеціальної літератури (Які книги читати? І в якому порядку?)
Пошук інформації в бібліотеках. Провідні наукові бібліотеки України
Попередня бібліографічна карточка
Бібліографічний запис
Бібліографічний поклик
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Підготувати бібліографію праць, що відносяться до теми бакалаврської роботи
Тема 4. Джерела науково-дослідної роботи (2 год.)
Доступність джерел
Джерела наукової роботи з історії
Першоджерела і джерела вторинні
Джерела так звані «опосередковані» (хронічки, мемуари, щоденники, літературні тексти, епістолярна спадщина)
Джерела так звані «прямі» (законодавчі та публічно-правові акти, документи тощо)
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Підготувати список джерел, використаних при написанні курсових робіт.
- Здійснити їхню структуризацію за видами та важливістю у контексті дослідження проблеми
Тема 5. Практика формування джерельної бази дослідження (2 год.)
Джерела рукописні та опубліковані; їх співвідношення в процесі проведення дослідження та ступені пріоритетності почерпнутої з них інформації
Евристична робота в архівах і рукописних відділах бібліотек
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- 1. Підготувати список джерел, що потребують опрацювання при написанні бакалаврської роботи.
- Здійснити їхню структуризацію за видами та важливістю у контексті підготовки бакалаврської роботи
Тема 6. Універсальність критичного методу досліджень (2 год.)
Еволюція критичного методу в історичних дослідженнях і його універсальність.
Зовнішня («початкова») критики джерела.
Внутрішня («основна») критика.
Критика інтерпретацій.
Критика понять.
Історична герменевтика та семіотичний аналіз.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Підготувати реферат, присвячений застосуванню критичного методу досліджень під час написання бакалаврської роботи.
Тема 7. Сучасні методи науково-історичних досліджень (2 год.)
Структурний аналіз і «реконструкція» джерела
Квантитативний аналіз (кліометрика)
Мікроісторичний аналіз
Методики «усної історії»
Просопографічний аналіз
Компаративний підхід (історико-порівняльний метод)
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Підготувати огляд методів досліджень, застосованих під час написання бакалаврської роботи.
Тема 8. Текстові моделі представлення науково-дослідної роботи (2 год.)
Способи моделювання історичного простору.
«Зв’язкові поняття» та історичні метафори.
Риторичні стратегії історіописання.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Підготувати приклади застосування різних стратегій подачі матеріалу, що аналізується в процесі підготовки бакалаврської роботи.
Тема 9. Правила написання тесту науково-дослідної роботи
Адресування тексту НДР
Правила цитування джерел
Цитата — пара фраз — плагіат
Підрядкові примітки
Співвідношення “цитата - примітка”
Правила наукової етики
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Представити зразки правильно оформлених цитувань і покликів на джерела інформації.
Тема 10. Вимоги до представлення бакалаврської роботи та її компоненти (2 год.)
Порядок оформлення бакалаврської роботи.
Вимоги до вступної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до основної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до висновків бакалаврської роботи.
Що мають містити додатки бакалаврської роботи.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Представити зразки правильно оформлених додатків до бакалаврської роботи.
Тема 11. Підготовка вступної частини і висновків бакалаврської роботи (2 год.)
Формулювання актуальності теми наукової роботи; її складові елементи та критерії оцінки
Визначення об’єкту і предмету дослідження. Взаємозв’язок цих компонентів.
Обґрунтування вибору хронологічних і географічних меж.
Формулювання мети і завдань дослідження та проблема їхньої втіленості в основних частинах науково-дослідної роботи та у висновках.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
1. Представити зразки правильно оформленого вступу до бакалаврської роботи.
Тема 12. Порядок апробації результатів дослідження та їх захист (2 год.)
Можливі етапи і способи апробації результатів дослідження.
Презентаційний виступ дослідника.
Вимоги до представлення НДР на офіційний захист перед членами ДЕК
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
1. Підготувати представлення бакалаврської роботи на захист.
Контрольні запитання та завдання до змістового модуля
Галузі сучасної історичної науки та їх характерні особливості
Проблема актуальності теми наукової роботи; її складові елементи та критерії оцінки
Об’єкт і предмет дослідження
Вибір хронологічних меж і їх обґрунтування
Доступність джерел
Джерела наукової роботи з історії
Першоджерела і джерела вторинні
Джерела так звані «опосередковані» (хронічки, мемуари, щоденники, літературні тексти, епістолярна спадщина)
Джерела так звані «прямі» (законодавчі та публічно-правові акти, документи тощо)
Джерела рукописні та опубліковані; їх співвідношення в процесі проведення дослідження та ступені пріоритетності почерпнутої з них інформації
Пошук інформації в бібліотеках
Правила опрацювання спеціальної літератури
Еволюція критичного методу в історичних дослідженнях і його універсальність
Зовнішня («початкова») критики джерела
Внутрішня («основна») критика
Критика інтерпретацій
Критика понять
Історична герменевтика та семіотичний аналіз
Структурний аналіз і «реконструкція» джерела
Квантитативний аналіз (кліометрика)
Мікроісторичний аналіз
Методики «усної історії»
Просопографічний аналіз
Компаративний підхід (історико-порівняльний метод)
Підготувати список джерел, що потребують опрацювання під час написання бакалаврської роботи. Здійснити їхню структуризацію за видами та важливістю у контексті підготовки бакалаврської роботи
Підготувати огляд методів досліджень, застосованих під час написання бакалаврської роботи.
Способи моделювання історичного простору.
«Зв’язкові поняття» та історичні метафори.
Риторичні стратегії історіописання.
Правила цитування джерел
Цитата — пара фраз — плагіт
Вимоги до вступної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до основної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до висновків бакалаврської роботи.
Формулювання актуальності теми наукової роботи; її складові елементи та критерії оцінки
Визначення об’єкту і предмету дослідження. Взаємозв’язок цих компонентів.
Обґрунтування вибору хронологічних і географічних меж.
Формулювання мети і завдань дослідження та проблема їхньої втіленості в основних частинах науково-дослідної роботи та у висновках.
Можливі етапи і способи апробації результатів дослідження.
Вимоги до представлення НДР на офіційний захист перед членами ДЕК
Підготувати приклади застосування різних стратегій подачі матеріалу, що аналізується в процесі підготовки бакалаврської роботи.
Представити зразки правильно оформлених цитувань і покликів на джерела інформації.
Представити зразки правильно оформлених додатків до бакалаврської роботи.
Представити зразки правильно оформленого вступу до бакалаврської роботи.
Підготувати представлення бакалаврської роботи на захист.
Типове завдання для модульного контролю
Просопографічний аналіз.
Традиційно під поняттям «просопографія» розуміють вивчення життєвих стратегій, службових кар’єр, політичних позицій певних індивідів, що входять до тих чи інших соціальних груп. Як дослідницький напрям виник ще в 20-30-і роки ХХ ст. Первісні, зважаючи на пануючі на той час уявлення про соціальну структуру суспільства, впорядковану за класами чи станами, акценти робилися на вивченні саме великих соціальних утворень. Процес за «повернення в історію індивіда», що набрав особливої динаміки наприкінці 1970-х – упродовж 1980-х років, спричинив перегляд сприйняття поняття соціальної взаємодії, акцентувавши увагу насамперед на міжособистісних взаєминах. Відтак, у сучасному розумінні просопографічний аналіз передбачає детальне вивчення малих соціальних груп – професійних, політичних, родинно-свояцьких, злочинних тощо, між якими існують певні соціальні зв’язки. При такому підході просопографія зближується з мікроаналізом.
Вдаючись до застосування просопографічного аналізу, варто особливу увагу звертати на ті, критерії, за якими дослідник моделює уявну соціальну групу, аби не створити штучну модель, нехарактерну для даної історичної доби. Крім того, варто пам’ятати і про неможливість рівномірного включення в дослідження всіх членів досліджуваної групи – через цілком прогнозований брак джерел, що з однаковою точністю представляли кожного окремого члена групи.
ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ НА ЗАЛІК
Галузі сучасної історичної науки та їх характерні особливості
Дослідження монографічні та оглядові
Дослідження історичні та теоретичні
Проблема актуальності теми наукової роботи; її складові елементи та критерії оцінки
Об’єкт і предмет дослідження
Вибір хронологічних меж і їх обґрунтування
Організація співпраці з науковим керівником
Доступність джерел
Джерела наукової роботи з історії
Першоджерела і джерела вторинні
Джерела так звані «опосередковані» (хронічки, мемуари, щоденники, літературні тексти, епістолярна спадщина)
Джерела так звані «прямі» (законодавчі та публічно-правові акти, документи тощо)
Джерела рукописні та опубліковані; їх співвідношення в процесі проведення дослідження та ступені пріоритетності почерпнутої з них інформації
Пошук інформації в бібліотеках
Попередня бібліографічна карточка
Бібліографічний запис
Бібліографічний поклик
Правила опрацювання спеціальної літератури (Які книги читати? І в якому порядку?)
Евристична робота в архівах і рукописних відділах бібліотек
Еволюція критичного методу в історичних дослідженнях і його універсальність
Зовнішня («початкова») критики джерела
Внутрішня («основна») критика
Критика інтерпретацій
Критика понять
Історична герменевтика та семіотичний аналіз
Структурний аналіз і «реконструкція» джерела
Квантитативний аналіз (кліометрика)
Мікроісторичний аналіз
Методики «усної історії»
Просопографічний аналіз
Компаративний підхід (історико-порівняльний метод)
Способи моделювання історичного простору.
«Зв’язкові поняття» та історичні метафори.
Риторичні стратегії історіописання.
Адресування тексту НДР
Правила цитування джерел
Цитата — пара фраз — плагіт
Підрядкові примітки
Співвідношення “цитата - примітка”
Правила наукової етики
Порядок оформлення бакалаврської роботи.
Вимоги до вступної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до основної частини бакалаврської роботи.
Вимоги до висновків бакалаврської роботи.
Що мають містити додатки бакалаврської роботи.
Формулювання актуальності теми наукової роботи; її складові елементи та критерії оцінки
Визначення об’єкту і предмету дослідження. Взаємозв’язок цих компонентів.
Обґрунтування вибору хронологічних і географічних меж.
Формулювання мети і завдань дослідження та проблема їхньої втіленості в основних частинах науково-дослідної роботи та у висновках.
Можливі етапи і способи апробації результатів дослідження.
Презентаційний виступ дослідника.
Вимоги до представлення НДР на офіційний захист перед членами ДЕК
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
- Барг М.А. К вопросу о современной структуре предмета истории как науки // Всеобщая история: дискуссии, новые подходы. вып.1. М., 1989.
- Бессмертный Ю.Л. Как же писать историю? Методологические веяния во французской историографии 1994-1997 гг. // Новая и новейшая история. 1998. №4.
- Бессмертный Ю.Л. Многоликая история (Проблема интеграции микро- и макро подходов // Казус - 2000, М., 2000. С.52-61.
- Бессмертный Ю.Л. Некоторые соображения об изучении феномена власти и о концепциях постмодернизма и микроистории // Одиссей. Человек в истории. 1995. М., 1995. С.9-13.
- Бородкин Л.И. Историческая информатика: этапы развития // Новая и новейшая история. 1997. № 1. С.3-22.
- Бородкин Л.И. Многомерный статистический анализ в исторических исследованиях. М., 1986.
- Бородкин Л.И. Математические модели в исторических исследованиях: Deus ex machina? // Математические модели исторических процессов. М., 1996.
- Бородкин Л.И., Пиотух Н.В. Методологические проблемы исторической информатики и квантитативной истории // Новая и новейшая история. 1997. №3. С.87-106.
- Брагина Л.М. О методике количественного анализа социальных движений в средние века // Математические методы и ЭВМ в историко-типологических исследованиях. М., 1989.
- Гренди, Эдоардо. Еще раз о микроистории // Казус 1996. Индивидуальное и уникальное в истории. М., 1997.
- Гинзбург, Карло. Микроистория: две-три вещи, которые я о ней знаю // Современные методы преподавания новейшей истории. М., 1996. С.207-235.
- Гуревич А.Я. Историческая антропология: Проблемы социальной и культурной истории // Вестник АН СССР. 1989. Т.7.
- Гуревич А.Я. Историческая наука и историческая антропология // Вопросы философии. 1988. № 1. С.56-70.
- Гуревич.АЯ, Исторический синтез и школа "Анналов". М., 1993,
- Гуревич А.Я. Историческая наука и историческая антропология // Вопросы философии. 1988. № 1. С.56-70.
- Гуревич А.Я. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. 1991. №2/3. С.21-36.
- Количественные методы в исторических исследованиях. Учебное пособие для студентов вузов / Под ред. И.Д.Ковальченко. М., 1984.
- Ле Гофф, Жак. С небес на землю // Одиссей. Человек в истории. 1991. М., 1991. С.25-47.
- Ле Руа Ладюри Э. Застывшая история // Альманах THESIS. (Теория и история экономических и социальных институтов и систем). 1993. Вып.2.
- Леей, Джованни. К вопросу о микроистории // Современные методы преподавания новейшей истории. М., 1996. С.167-190.
- Математические методы в исследованиях по социально-экономической истории. М., 1975.
- Математические методы и ЭВМ в исторических исследованиях. М., 1985.
- Математические модели исторических процессов. М., 1996.
- Медик, Ханс. Микроистория // Альманах THESIS. (Теория и история экономических и социальных институтов и систем). 1994. Вып.4. С. 193-202.
- Миронов Б.Н., Степанов З.В. Историк и математика. Л., 1975.
- Московичи, Серж. Век толп: Исторический трактат по психологии масс. М., 1998.
- Московичи, Серж. Машина, творящая богов. М., 1998.
- Мучник В.М. Об антисциентистских тенденциях в западной историко-теоретической мысли 70-80-х гг. // Методологические и историографические вопросы исторической науки. Томск, 1990. Вып. 19. С.39-53.
- Нові перспективи історіописання / За ред. Пітера Берка. К., 2004.
- Поппер, Карл. Злиденність історизму. К., 1994.
- Репина Л.П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории // Одиссей. Человек в истории. 1996. С.25-38.
- Репина Л.П. Комбинация микро- и макроподходов в современной британской и американской историографии // Историк в поиске. Микро- и макроподходы к изучению прошлого. М., 1999. С.31-63.
- Рикер, Поль. Время и рассказ. М.-СПб., 2000.
- Рікер , Поль. Історія та істина. К., 2001.
- Савельева И.М., Полетаев А.В. История как теоретическое знание // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории. Вып. 2. М.: УРСС, 2000. С.15-33.
- Савельева И.М., Полетаев А.В. Эмпирические основания исторической науки // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории. Вып. 2. М.: УРСС, 2000. С.36-51.
- Славко Т.Н. Математико-статистические методы в исторических исследованиях. М., 1981.
- Тош, Джон. Стремление к истине. Как овладеть мастерством историка. М.: Весь Мир, 2000.
- Хвостова К.В. Количественный подход в средневековой социально-экономической истории. М., 1980.
- Хвостова К.В. Методологические проблемы применения математических методов в исторических исследованиях // Вопросы истории. 1975. №11.
- Хвостова К.В. Роль количественных методов в историческом познании // Вопросы истории. 1983. №4. С.62-76.
- Xвocmoвa K.B., Финн В.К. Проблемы исторического познания в свете современных междисциплинарных исследований. М., 1997.
- Шартье, Роже. История сегодня: сомнения, вызовы, у предложения // Одиссей - 1995. М., 1995. С.192-205.
- Эко, Умберто. Как написать дипломную работу: гуманитарные науки. М., 2003.
- Эмар, Морис. Образование и научная работа в профессии историка: современные подходы // Исторические записки. Теоретические и методологические проблемы исторических исследований. Вып.1 (119). М.: "Прогресс", 1995. С.7-22.
- Яковенко Н. Вступ до історії. К., 2007.
- Ярауш К. Роль количественных методов в исторических исследованиях: упадок или возрождение? // История и историки. М., 1990. С.395-415