Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материала

Документы

Содержание Мета і завдання навчальної дисципліни Предмет навчальної дисципліни Вимоги до знань та вмінь Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни Самостійна робота студентів Критерії оцінювання реферату Модульний контроль Шкала відповідності Завдання для самостійної роботи (2 год.) Література [6, 9, 17, 21, 28, 31, 33, 37, 47, 48, 53, 55, 66, 73, 88, 101] Завдання для самостійної роботи (2 год.) Завдання для самостійної роботи (4 год.) Завдання для самостійної роботи (4 год.) Завдання для самостійної роботи (2 год.) Література [2, 17, 19, 25, 28, 29, 37, 40, 47, 65, 92]

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 198.54kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 332.26kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури, 191.68kb.
• Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 222.59kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 1157.43kb.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії


УКЛАДАЧ:

доц. Ляпіна О.В.

Духовний ренесанс в Росії

кінця ХІХ – початку ХХ століття

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від «23» квітня 2009 р.


Завідувач кафедри історії Росії


______________ проф. Мордвінцев В. М.


Декан історичного факультету


______________ проф. Колесник В. Ф.


КИЇВ – 2009


Робоча навчальна програма з дисципліни «Духовний ренесанс в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття»


Укладач: кандидат історичних наук, доцент Ляпіна Олена Валеріївна


Лектор: кандидат історичних наук, доцент Ляпіна О.В.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«__» _________________ 2009 р.


_______________________


Вступ

Дисципліна «Духовний ренесанс в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття» є спеціальним курсом. Викладається на ІV курсі у 8 семестрі в обсязі 54 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота 28 год. та форма підсумкового контролю – підсумковий модульний контроль.


Мета і завдання навчальної дисципліни

Рубіж століть став переломним періодом в історії Російської імперії. Російське суспільство стає більш відкритим, активніше сприймає іноземні новації. За рівнем економічного розвитку на початок І світової війни Росія посідає одне з перших місць у світі. У галузі культури, образотворчого мистецтва саме російські майстри «задавали тон», їх творчі пошуки на кілька десятиліть визначили напрями розвитку не тільки європейської, але й світової культури. Особливо це стосується живопису, музики, театрального мистецтва. Тож мета курсу – познайомити студентів із найбільш значними здобутками російських митців другої половини ХІХ – початку ХХ ст., окреслити та проаналізувати основні течії, школи, стилі, що побутували в архітектурі, образотворчому, музичному, театральному мистецтві Росії даного періоду. Окрему увагу при викладенні матеріалу акцентовано на такій складній проблемі, як релігійні пошуки російської інтелігенції, причинах зародження, розвиткові та факторах, що призвели до їх згортання у 10– 20-х рр. ХХ ст.


Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є розвиток російського мистецтва 1880-х – 1920-х рр., релігійні пошуки російської інтелігенції, їх вплив на творчу індивідуальність майстрів і прояви у різноманітних творах мистецтва даного періоду.


Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні знати основний фактичний матеріал з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу до курсу. Також вони мають визначати основні чинники, що формували національне мистецтво Росії, виділяти етапи розвитку духовного і художнього життя імперії, визначати їх особливості; аналізувати найвизначніші твори мистецтва, співвідносити їх з різними стилями, що побутували в країні на рубежі століть.


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна за вільним вибором студентів «Духовний ренесанс в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є додатковою для вивчення нормативного курсу «Історія Росії» та ряду спеціальних дисциплін спеціалізації «Історія Росії». На лекціях спеціального курсу також розкриваються певні аспекти історії всесвітньої та української культури та релігієзнавства. Таким чином, матеріал навчальної дисципліни є додатковим при вивченні нормативних дисциплін «Історія України», «Історія української та зарубіжної культури», «Нова та новітня історія зарубіжних країн».

Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу передбачає 1 змістовий модуль. Змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, яка завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – контрольні) і підсумковий контроль (залік).


Загальна сума балів – 100 (з них: поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий – 60 балів).

Змістовий модуль 1.		Підсумковий модульний контроль
40 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль
20 балів (максимум)	20 балів (максимум)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ


Самостійна робота є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем у вигляді рефератів або виступів по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді підготовки реферату.

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов’язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об’єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.


Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів.


Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми з відображенням авторської позиції, правильне оформлення - 20 балів
  
• обґрунтоване розкриття проблеми з певними недоліками в оформленні роботи - 17-19 балів
  
• тема розкрита неповно - 11-16 балів
  
• реферат суто компілятивного рівня - 7-10 балів
  
• розкритий лише окремий аспект - 2-6 бали
  
• реферат не зарахований - 0 балів
  

При підготовці реферату обов’язково слід враховувати:

• необхідність використання різноманітних джерел інформації;
  
• підготовка реферату здійснюється за допомогою інформаційних технологій (він має бути набраним у текстовому редакторі відповідно до правил набору і вимог оформлення текстів);
  
• обсяг реферату має становити не менше, ніж 15 сторінок формату А4 з 1,5-ним інтервалом і розміром шрифту 14.
  

Самостійна робота має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Студент повинен навчитися науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.


МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 20 балів. Участь усіх студентів у контрольному заході є обов’язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (20 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:

• ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 18-20 балів
  
• вільне висвітлення питань з незначними помилками - 15-17 балів
  
• наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить
  

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 10-14 балів

• відповідь уривчаста, хибує на неправильне використання
  

спеціальної термінології - 7-9 балів

• у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб - 4-6 бали
  
• відповідь загальна - 1-3 бали
  
• відсутня відповідь - 0 балів
  

Підсумковий контроль знань студентів у формі

підсумкового модульного контролю


Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Духовний ренесанс в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів.

Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 20 балів
  
• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів
  
• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 9-13 балів
  
• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або використання неправильних понять - 5-8 бали
  
• неповна поверхова відповідь - 1-4 бали
  
• відмова від відповіді - 0 балів
  

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
35 – 59	не зараховано
1 – 34

Тематичний план навчальної дисципліни

№ теми	Назва лекції	Кількість годин
		лекції	самост. робота
Змістовий модуль 1
1.1	Вступні зауваження. Основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.	2	2
1.2	Розвиток архітектури та містобудування.	4	4
1.3	Скульптурне мистецтво.	2	2
1.4	Образотворче мистецтво і його зв’язок з філософськими пошуками російських митців.	4	4
1.5	Російська музика 1880-х – початку 1900-х років та відображення в ній духовних пошуків інтелігенції.	2	2
1.6	Передумови «духовного ренесансу» в російській літературі. Дискусія 1880-х років щодо шляхів розвитку вітчизняної культури.	2	2
1.7	Виникнення та діяльність релігійно-філософських об’єднань в Росії.	2	4
1.8	Криза класичної руської культури ХІХ ст. і виникнення нових форм літературної творчості.	2	4
1.9	Розвиток драматургії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Театральне мистецтво Російської імперії.	2	2
1.10	Пошук нової релігії: філософія марксизму.	2	2
1.11	Підсумки розвитку руської культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.	1	-
Модульна контрольна робота		1
	ВСЬОГО	26	28

Змістовий модуль 1


Лекція 1. Вступні зауваження. Основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Мета і завдання спецкурсу. Хронологічні межі. Аналіз джерел та історіографія проблеми: російська культура ХІХ – початку ХХ століття очима сучасників; радянських та сучасних російських і зарубіжних учених.

Політичний розвиток країни. Економічне піднесення. Активізація суспільно-політичного життя. Характеристика соціального устрою Російської імперії. Інтелігенція як носій культурних цінностей російського суспільства. Проблема творчого переосмислення і оновлення сталих традицій в розвитку національної культури. Формування нової системи цінностей культури.


Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Дискусія щодо назви «срібне століття» російської культури, визначення хронологічних меж періоду в сучасній літературі.
   
2. Російська культура на рубежі століть: західноєвропейська історіографія.
   
3. Російська суспільно-політична думка кінця XIХ ­– початку ХХ ст. про роль і завдання інтелігенції (збірник «Віхи» та його наслідки).
   
4. «Новий культурний синтез» руського культурного ренесансу (мистецтво, філософія, громадськість).
   

Література [6, 9, 17, 21, 28, 31, 33, 37, 47, 48, 53, 55, 66, 73, 88, 101]


Лекція 2-3. Розвиток архітектури та містобудування.

Процеси урбанізації в Російській імперії. Раціоналістичні тенденції, комерційні принципи в архітектурі. Спроби відродження мистецтва містобудування. Розвиток житлового будівництва. «Неоромантизм» (руський стиль), «неокласицизм», еклектика. Поширення стилю «модерн» в архітектурі. Створення цілісних архітектурних ансамблів. Творчість Ф. Шехтеля, О. Щусєва, Ф. Лідваля, І. Фоміна.

Формування українського архітектурного стилю. Етапи розвитку, основні центри. Характерні риси українського архітектурного модерну. В. Кричевський, Є. Брадтман, О. Сластіон, М. Шехонін, П. Соколов, П. Альошин.


Завдання для самостійної роботи (4 год.):

1. Модерн: спільне та особливе у розвитку стилю в Австро-Угорщині, Англії, Франції та Росії.
   
2. «Російський стиль» в архітектурі кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   
3. Російський модерн: особливості розвитку.
   
4. Паркове мистецтво в Російській імперії.
   
5. Розвиток архітектури в Україні на рубежі століть.
   
6. Промислова архітектура Росії.
   
7. Вітражне мистецтво.
   
8. Російські імператорські резиденції кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   

Література [4, 5, 11-13, 35, 37, 44, 45, 50, 60, 79, 80, 88, 89-91, 103]


Лекція 4. Скульптурне мистецтво.

Тенденції розвитку скульптури у другій половині ХІХ ст. Роль та місце у вихованні молодих скульпторів Академії мистецтв та Московського училища живопису, ліплення та зодчества. Основні напрями (академічний, реалістичний), жанри (портрет, історичний, побутовий, анімалістичний) та форми (монументальна, станкова, декоративна) розвитку російської скульптури. М. Антокольський, О. Опєкушин, П. Трубецькой, М. Андрєєв, Г. Голубкіна, С. Коненков.


Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Символізм і реалізм в руській скульптурі початку ХХ ст.
   
2. Російські художні династії (Бахи, Бенуа).
   
3. Ганна Голубкіна – «зарайський самородок».
   
4. Паоло Трубецькой – феномен європейського майстра.
   

Література [1, 4, 12, 24, 26, 31, 37, 43, 50, 60, 64, 71, 89-91, 96-98]


Лекція 5-6. Образотворче мистецтво і його зв’язок з філософськими пошуками російських митців.

Огляд російського живопису другої половини ХІХ ст. Реалізм. В. Перов, Г. Маковський, В. Маковський, М. Ярошенко. Товариство передвижних виставок. Релігійні мотиви у творчості І. Крамського, М. Ге, І. Репіна. Історичний живопис: В. Суриков, В. Верещагін, В. Васнецов. Пейзаж (О. Саврасов, А. Куїнджі, І. Шишкін, В. Полєнов, І. Левітан).

Художнє мистецтво і його зв’язок з філософськими пошуками російських митців. Творчість К. Сомова, В. Сєрова, І. Левітана, М. Нестєрова. Журнал «Світ мистецтва» («Мир искусства») і його естетична програма. О. Бенуа, Л. Бакст, Є. Лансере, М. Добужинський, З. Серебрякова, М. Реріх, В. Кандінський. Значення «міріскусників» для розвитку російської культури початку ХХ ст. Відродження інтересу до іконопису. Релігійність у творчості М. Врубеля.

Імпресіонізм і модерн (символізм) у російському образотворчому мистецтві. Художні об’єднання в Росії початку ХХ ст. («Союз руських художників», «Блакитна троянда», «Бубновий валет» та інш.). Абстракція, лучизм, конструктивізм, супрематизм як витоки європейського авангардного мистецтва.

Досягнення в сфері графіки і театральної декорації.


Завдання для самостійної роботи (4 год.):

1. Російські художні журнали початку ХХ ст.
   
2. Народні мотиви у творчості російських художників як прояв неоромантизму.
   
3. Художні комуни в Росії (Абрамцево, Талашкіно).
   
4. Російські меценати та їх вплив на загальний розвиток мистецтва.
   
5. Давньоруське мистецтво як підґрунтя для розвитку символізму.
   
6. «Життєтворчість» М. Врубеля.
   
7. Передумови виникнення російського абстракціонізму.
   
8. Формування нового виду мистецтва: російський дизайн початку ХХ ст.
   

Література [1, 2, 6, 8, 18, 24-26, 28, 31, 37, 46, 48, 50, 51, 55, 56, 60, 64, 71, 79, 81, 84, 86, 88-90, 92, 93, 96-98]


Лекція 7. Російська музика 1880-х – початку 1900-х років та відображення в ній духовних пошуків інтелігенції.

Розвиток музичної культури. Творчість композиторів «Могучої кучки». Утвердження в музиці принципів реалізму, національної своєрідності. П. Чайковський. Його місце в російській та світовій культурі.

Зміни основних тенденцій в музичному мистецтві на початку ХХ ст. Переважаючий розвиток симфонізму, камерної та балетної музики. Ліризм в музиці. Характерні риси творчості М. Римського-Корсакова, І. Стравінського, С. Рахманінова, О. Скрябіна, М. Чюрльоніса С. Прокоф’єва.

Розвиток оперного та балетного мистецтва. Творчість Ф. Шаляпіна, Л. Собінова, А. Нежданової, А. Павлової. С. Дягілєв. Міжнародне визнання руської балетної школи.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Організаційне оформлення музичної системи освіти (Петербурзька і Московська консерваторії).
   
2. «Російські сезони» в Парижі.
   
3. С.П. Дягілев – організатор російського мистецтва початку ХХ ст.
   
4. Синтез музики і поезії – один з основних принципів російського символізму.
   
5. Російське народне мистецтво і музика початку ХХ ст.
   

Література [24, 27, 28, 31, 37, 41, 47, 48, 52, 60, 64, 67, 71, 93, 106]


Лекція 8. Передумови «духовного ренесансу» в російській літературі. Дискусія 1880-х років щодо шляхів розвитку вітчизняної культури.

Література як одна з форм соціально-політичної боротьби в Росії 1860-70-х рр. Російська літературна критика другої половини ХІХ ст.: національні особливості. Зміни в житті імперії на початку 1880-х рр. та їх вплив на розвиток культурного життя країни. «Перегляд спадку 1860-1870-х рр.» (Д. Мережковський, А. Волинський, В. Розанов, М. Михайловський, Г. Плеханов, В. Ленін).


Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Російська літературна критика 1850 – 1870-х рр.: сьогоднішній погляд.
   
2. Російські художні журнали другої половини ХІХ ст., їх вплив на формування суспільно-політичної та громадської думки.
   

Література [3, 9, 17, 28, 33, 34, 42, 47, 49, 55, 73, 74, 76, 82, 104]


Лекція 9. Виникнення та діяльність релігійно-філософських об’єднань в Росії.

Відродження релігійної філософії в Росії початку ХХ ст. Особливості російської художньої культури післяреволюційного десятиліття: активізація філософсько-релігійних пошуків в лiтературно-поетичних колах російської інтелігенції.

Причини, передумови та мета організації «Петербурзьких релігійно-філософських зборів». Ідеологи руху. Видавнича діяльність «Зборів». Вплив об’єднання на російську літературу початку ХХ ст. (симбіоз філософії і літератури). Санкт-Петербурзьке, Московське та Київське релігійно-філософські товариства.


Завдання для самостійної роботи (4 год.):

1. Проблема оновлення православ’я і російської церкви як ключова тема російської суспільної думки початку ХХ ст.
   
2. Журнал «Новый путь» (створення, програма, основний зміст, вплив на російську культуру початку ХХ ст.)
   
3. Київське релігійно-філософське товариство: історія і результати діяльності.
   
4. Викладачі Університету Св. Володимира у релігійно-філософський дискусії початку ХХ ст.
   

Література [3, 10, 19, 20, 29, 42, 53, 57, 61, 68, 82, 104-105]


Лекція 10. Криза класичної руської культури ХІХ ст. і виникнення нових форм літературної творчості.

Традиційні напрями і течії в літературі: неореалізм (М. Горький, В. Вересаєв, І. Бунін, О. Купрін, Л. Андрєєв), романтизм (С. Єсенін). Пошук правди і свободи (творчість А. Чехова). Криза класичної руської культури ХІХ ст. і виникнення нових форм літературної творчості. Літературні течії та школи. Проблема статі та «пошуки Бога» в літературі. Духовні пошуки і містицизм у творчості М. Гоголя, Ф. Достоєвського, Л. Толстого. Руський модернізм. Декаданс.

Символізм. Його ідейне обґрунтування. М. Мінський, Д. Мережковський, З. Гіппіус, К. Бальмонт, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий, Вяч. Іванов.

Акмеїзм – М. Гумільов, А. Ахматова, О. Мандельштам.

Футуризм – В. Маяковський, В. Хлєбніков, Б. Пастернак.

Нові підходи до художньої критики. Аналіз російської літератури і мистецтва в творах Д. Мережковського, А. Білого, Вяч. Іванова, З. Гіппіус, В. Розанова.


Завдання для самостійної роботи (4 год.):

1. Філософія «Всеєдності» В. Соловйова, її вплив на російський символізм.
   
2. «Старші» та «молодші» символісти: причини поділу, особливості творчої манери.
   
3. Літературні гуртки і салони в Росії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
   
4. Феномен «руського літературного зарубіжжя».
   
5. Проблема «маленької людини» у творчості А. Чехова (у зв’язку з суспільно-політичною кризою в Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст.)
   
6. Гендерні проблеми у російській літературі.
   

Література [2, 6, 7, 9, 14, 16, 19, 20, 22, 24, 25, 32, 34, 38-40, 54, 56, 62-65, 69, 70, 83, 87, 94, 101, 102, 105]


Лекція 11. Розвиток драматургії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Театральне мистецтво Російської імперії.

Утвердження реалізму в драматичних творах російських письменників. О. Островський, А. Чехов і створення російського театру. Головні драматичні театри країни – Малий та Олександрінський. Заснування Художнього театру і початок сценічного реалізму нового типу. Зародження режисури. К. Станіславський, В. Немирович-Данченко. Театр В. Коміссаржевської в Петербурзі.

Пошуки нових форм відтворення дійсності на початку ХХ ст. «Старовинний театр» М. Євреїнова. Умовний театр В. Мейерхольда.

Російське театрально-декораційне мистецтво початку ХХ ст. В. Сімов, К. Коровін, О. Головін. «Світ мистецтва» і російський театр. О. Бенуа, Л. Бакст, М. Реріх, М. Добужинський, І. Білібін.


Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Система К. Станіславського.
   
2. Музичне театральне мистецтво.
   
3. Теорія «хорового мистецтва» в живописі, музиці, театрі.
   
4. Театральні студії МХАТу: історія, вплив на розвиток вітчизняної театральної школи.
   
5. «Нова драма» в Україні.
   

Література [2, 14, 23, 25, 30, 36, 40, 51, 60, 69, 70, 85, 93, 95-98, 100]


Лекція 12. Пошук нової релігії: філософія марксизму.

Криза народництва 1880-х рр. Активізація суспільно-політичного життя в Російській імперії на межі століть. Марксизм як альтернатива народницькій ідеології. Еволюція «легального марксизму»: ідеалізм С. Булгакова, М. Бердяєва, С. Франка, П. Струве, М. Туган-Барановського. «Богостроительство» (А. Луначарський, В. Базаров, М. Горький, А. Богданов). Релігійно-революційні теорії символістів.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Проблема місця і ролі інтелігенції у творах «легальних марксистів».
   
2. Естетичні та етичні проблеми сучасності в роботах марксистів («богостроителей»).
   
3. Теорія і реалії «богостроительства».
   
4. Капрійська школа.
   

Література [10, 15, 19, 29, 40, 42, 47, 57-59, 61, 68, 72, 75-78, 105]


Лекція 13. Підсумки розвитку руської культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Характерні риси руської національної культури. Взаємозв’язок і взаємовпливи різних сфер мистецтва. Причини і наслідки духовних пошуків російської інтелігенції. Вплив «шукань» на розвиток європейської та світової культури.

Проблема культурної спадщини та її значення у формуванні нової людини: міжвоєнна Європа, СРСР, сучасна Росія.


Література [2, 17, 19, 25, 28, 29, 37, 40, 47, 65, 92]


Запитання для модульного контролю

1. Аналіз джерел, особливості історіографії проблеми.
   
2. Передумови виникнення «культурного ренесансу» в Російській імперії.
   
3. Творче переосмислення і оновлення сталих традицій в розвитку національної культури Росії наприкінці ХІХ ст.
   
4. Відродження архітектурних традицій, містобудування (1890-ті – 1900-ті рр.)
   
5. Національні особливості в розвитку архітектури Російської імперії.
   
6. Порівняльна характеристика форм паркового мистецтва XVIII ст. і кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   
7. Модерн в російській культурі кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   
8. Відображення загальних тенденцій розвитку російської культури рубежу століть у скульптурному мистецтві.
   
9. Основні тенденції розвитку живопису на рубежі століть (портрет, пейзаж, жанровий та історичний живопис).
   
10. Художні об’єднання в Росії на рубежі століть: причини формування, розвиток, наслідки для розвитку національного і світового мистецтва.
    
11. «Ретроспективізм» у творчості О. Бенуа, Л. Бакста, М. Реріха, М. Добужинського, Є. Лансере.
    
12. Реформатори російського живопису: аналіз творчих пошуків В. Серова і М. Врубеля.
    
13. «Демоніада» М. Врубеля.
    
14. Зародження абстракціонізму. В. Кандинський, К. Малевич, В. Татлін, М. Ларіонов, Н. Гончарова.
    
15. Журнал «Світ мистецтва» («Мир искусства») і його естетична програма.
    
16. «Руські сезони» в Парижі. С. Дягілєв.
    
17. Символістичні тенденції в розвитку музичного мистецтва.
    
18. Шляхи розвитку російської культури у полемічних творах 1880-х р.
    
19. Спроби створити «нову релігію» в Росії наприкінці ХІХ ст.: причини та наслідки.
    
20. Загальна характеристика російської літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
    
21. Символізм, його ідейні витоки та сутність.
    
22. Містика срібного століття.
    
23. Релігійно-філософські товариства та їх вплив на російську літературу початку ХХ ст.
    
24. Ідеологи та основні дійові особи релігійно-філософських об’єднань Росії.
    
25. Виникнення нових підходів до художньої критики (А. Бєлий, Д. Мережковський, О. Блок та ін.).
    
26. Театральна реформа в Росії.
    
27. Історія російського театрально-декораційного мистецтва.
    
28. Ідея «соборності» та її втілення на російській сцені початку ХХ ст.
    
29. Еволюція «легальних» марксистів: причини та значення для розвитку духовної культури імперії початку ХХ ст. (П. Струве, С. Булгаков, М. Бердяєв, С. Франк).
    
30. Відносини між релігією і соціалізмом у теорії «богостроителей».
    
31. Значення «духовного ренесансу» в Російській імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. для розвитку російської та світової культури.
    

Типове завдання для модульної контрольної роботи

Варіант 1

1. Проаналізуйте основні та другорядні передумови виникнення «культурного ренесансу» в Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   
2. Розкрийте причини кризи у розвитку російської архітектури 1880-х рр.
   

Варіант 2

1. Поясніть, чим було обумовлено різне бачення напрямів розвитку вітчизняної культури російськими митцями і громадськими діячами кінця ХІХ – початку ХХ ст.
   
2. Проаналізуйте вплив російського політичного життя початку ХХ ст. на тематику «Петербурзьких релігійно-філософських зборів».
   

ЛІТЕРАТУРА

1. Алленов М. М. М. А. Врубель. М., 1996.
   
2. Анненков Ю. Дневник моих встреч. Цикл трагедий: В 2-х т. М., 1991.
   
3. Аринин А. Н., Михеев В. Н. Прошлое. Настоящее. Будущее: (Историко-философская мысль России XIX-XX вв.) М., 1995.
   
4. Аркин Д. Е. Образы архитектуры и образы скульптуры. М., 1990.
   
5. Бартенева И. А., Батажкова В. Н. Очерки истории архитектурных стилей. М., 1983.
   
6. Беляева А. И. Наука, литература и искусство в конце XIX – начале ХХ в. Лекции. М., 1955.
   
7. Белый А. Символизм как миропонимание. М., 1994.
   
8. Бенуа А. Н. История русской живописи в ХІХ в. М., 1995.
   
9. Бердяев Н. А. Кризис искусства. М., 1990.
   
10. Бердяев Н. А. Самопознание. (Опыт философской авто6иографии). М., 1991.
    
11. Борисова Е. А. Русская архитектура второй половины ХІХ века. М.,1979.
    
12. Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990.
    
13. Бунин А. История градостроительного искусства. Т.1. М., 1953.
    
14. Бялый Г. А. Чехов и русский реализм. Л., 1981.
    
15. Вехи. Сб.ст. о русской интеллигенции. М., 1909, 1910.
    
16. Виноградов И. И. По живому следу: Духовные искания русской классики: Литературно-критические статьи. М., 1987.
    
17. Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства. М., 1985.
    
18. Воронский А. К. Искусство видеть мир: Портреты. Статьи. М., 1987.
    
19. Воспоминания о серебряном веке / Сост., авт. предисл. и коммент. В. Крейд. М., 1993.
    
20. Гиппиус З. Н. Живые лица. В 2 т. Тбилиси, 1991.
    
21. Гузевич Д. Ю. Кентавр или к вопросу о бинарности русской культуры. М., 2000.
    
22. Гусейнов А. А. Философские искания Толстого Л. Н. // Этическая мысль. М., 1992.
    
23. Данилов С. С., Португалова М. Г. Русский драматический театр ХІХ в. Т. 2. Л., 1974.
    
24. Деятели русской культуры XIX века: Страницы биографий. М., 1990.
    
25. Дмитриев С. С. Очерки русской культуры начала ХХ века. М., 1985.
    
26. Дмитриева Н. М. Московское училище живописи, ваяния и зодчества. М.-Л., 1951.
    
27. Енукидзе Н. И. Русская музыка конца ХІХ – начала ХХ века: П. Чайковский, А. Скрябин, С. Рахманинов. М., 2002.
    
28. Зезина М. Р., Кошман Л. В., Шульгин В. С. История русской культуры: Учебное пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «История». М., 1990.
    
29. Зернов Н. Русское религиозное возрождение XX века. Париж, YМСА-PRESS, 1991.
    
30. Зограф Н. Г. Малый театр второй половины ХІХ в. М., 1960.
    
31. Ильина Т. В. История искусств. Отечественное искусство: Учебник для вузов. М., 1994.
    
32. Интервью и беседы со Львом Толстым. М., 1986.
    
33. История дореволюционной России в дневниках и воспоминаниях: В 4-х т. Т.4. Ч. 3, 4. М., 1986.
    
34. История России в XIX веке. 80 – 90-е годы в нашей литературе. Б.м., б.г.
    
35. История русской архитектуры. СПб., 1994.
    
36. История русской драматургии второй половины XIX – начала ХХ века до 1917 г. Л., 1987.
    
37. История русского искусства / Под общ. ред. акад. И. Э. Грабаря. Т. 9-10. М., 1968-1969.
    
38. История русской литературы. В 4 т. Т. 4. Л., 1983.
    
39. История русской литературы XIX в. Вторая половина. /Учебник для пединститутов по специальности «Русский язык и литература». М., 1991.
    
40. История русской литературы. XX век: Серебряный век / Под ред. Ж. Нива, И. Сермана, В. Страды, Е. Эткинда. М., 1995.
    
41. История русской музыки. В 10 т. М., 1983-1990.
    
42. Кавелин К. Д. Наш умственный строй: Ст. по философии русской истории и культуры. М., 1989.
    
43. Каменский А. А. Анна Голубкина. Личность. Эпоха. Скульптура. М., 1990.
    
44. Кириченко И. Е. Русский стиль. М., 1988.
    
45. Кирическо Е. И. Русская архитектура 1830 – 1910-х гг. М., 1979.
    
46. Коган Д. Мамонтовский кружок. М., 1970.
    
47. Кондаков И. В. Введение в историю русской культуры. М., 1997.
    
48. Кошман Л. В. История русской культуры XIX – начала ХХ в. М., 1971.
    
49. Крупчанов Л. М. История русской литературной критики ХІХ века. М., 2005.
    
50. Кузнецова Л. С. Беседы об изобразительном искусстве: О языке архитектуры, скульптуры, живописи. К., 1989.
    
51. Лапшина Н. «Мир искусства»: Очерки истории и творческой практики. М., 1977.
    
52. Левая Т. Н. Русская музыка начала ХХ в. в художественном контексте эпохи. М., 1991.
    
53. Лейкина-Свирская В. Р. Русская интеллигенция в 1910 – 1917 годах. М., 1981.
    
54. Литературно-эстетические концепции в России конца XIX – начала XX веков. М., 1970.
    
55. Лотман Ю. М. Беседы о русской культуре. СПб., 1994.
    
56. Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М., 1995.
    
57. Лосский Н. О. История русской философии. М., 1991.
    
58. Луначарский А. В. От Спинозы до Маркса. М., 1925.
    
59. Луначарский А. В. Собрание сочинений. В 8 т. М., 1963-1967.
    
60. Львова Е. П., Сарабьянов Д. В., Борисова Е. А. и др. Мировая художественная культура. ХІХ век. Изобразительное искусство, музыка и театр. СПб., 2008.
    
61. Манн Ю. В. Русская философская эстетика. М., 1998.
    
62. Манн Ю. В., Стукалова О. В., Олесина Е. П. Мировая художественная культура. ХІХ век. Литература. СПб., 2007.
    
63. Мейлах Б. С. Уход и смерть Льва Толстого. М., 1979.
    
64. Милюков П. Н. Очерки по истории русской культуры: В 3-х т. М., 1993-1995.
    
65. Мировое значение русской литературы XIX века / Под ред. В. Р. Щербины. М., 1987.
    
66. Мосолов А. А. При дворе последнего императора. СПб., 1992.
    
67. Налбандян Э. Р. История отечественной музыкальной культуры. Ч.1-2. М., 1998.
    
68. О России и русской философской культуре. Философия русского послеоктябрьского зарубежья. М., 1990.
    
69. Островский А. Н. О литературе и театре. М., 1986.
    
70. От Некрасова до Чехова: Русская драматургия второй половины XIX века. М., 1984.
    
71. Очерки истории русской культуры второй половины XIX в. М., 1976.
    
72. Очерки реалистического мировоззрения. Сборник статей по философии, общественной науке и жизни. СПб., 1904.
    
73. Очерки русской культуры XIX века. Ч.1. Общественно-культурная среда. М., 1998.
    
74. Письма А. Эртеля. / Под ред. М. Гершензона. М., 1909.
    
75. Плеханов В. Г. Избранные философские произведения. В 5 т. Т.3. М., 1957.
    
76. Плеханов Г. В. Очерки по истории русской общественной мысли XIX в. Пгр., 1923.
    
77. Плеханов Г. В. Эстетика и социология искусства: В 2-х т. М., 1978.
    
78. По вехам… Сборник статей об интеллигенции и «национальном лице». М., 1909.
    
79. Поленова Н. В. Абрамцево. Воспоминания. М., 1922.
    
80. Ревзин Г. И. Неоклассицизм в русской архитектуре начала ХХ в. М., 1992.
    
81. Репин И. Е. Далекое близкое. М., 1961.
    
82. Розанов В. В. Собрание сочинений / Под ред. А. Н. Николюкина. М., 1994.
    
83. Розанов В. В. О писательстве и писателях. М., 1995.
    
84. Рогинская Ф. С. Товарищество передвижных художественных выставок: Исторические очерки. М., 1989.
    
85. Родина Т. М. Александр Юлок и русский театр начала ХХ века. М., 1972.
    
86. Русакова А. А. Символизм в русской живописи. М., 1995.
    
87. Русская литература ХХ века. Дооктябрьский период. Хрестоматия. Л., 1991.
    
88. Рябцев Ю. С. История русской культуры: Художественная жизнь и быт XVIII-XIX вв. М., 1997.
    
89. Сарабьянов Д. В. История русского искусства второй половины XIX века: Курс лекций. М., 1989.
    
90. Сарабьянов Д. В. История русского искусства конца XIX – начала ХХ века: Учеб. пособие. М., 1993.
    
91. Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. М., 2001.
    
92. Сарабьянов Д. В. Русская живопись ХІХ века среди европейских школ. М., 1980.
    
93. Сергей Дягилев и русское искусство / Авт. вст. ст. и ком. И. С. Зильберштейн, В. В. Самкова. Т. 1-2. М., 1982.
    
94. Соловьев В. С. Сочинения. М., 1994.
    
95. Станиславский К. С. Собрание сочинений. В 8 т. М., 1954.
    
96. Стернин Г. Ю. Художественная жизнь России на рубеже XIX-ХХ веков. М., 1970.
    
97. Стернин Г. Ю. Художественная жизнь России начала ХХ века. М., 1976.
    
98. Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX – начала ХХ века. М., 1984.
    
99. Славянофильство и современность. Сб.ст. СПб., 1994.
    
100. Творческое наследие Вс. Э. Мейерхольда. М., 1978.
     
101. Тух Б. И. Путеводитель по Серебряному веку. М., 2005.
     
102. Христианство и русская литература. Сб.ст. / Под. ред. В. А. Котельникова. СПб., 1994.
     
103. Чепелик В. Український архітектурний модерн. К., 2000.
     
104. Цимбаев Н. И. Славянофильство: Из истории русской общественно-политической мысли XIX в. М., 1986.
     
105. Шестаков В. П. Эсхатология и утопия: Очерки русской философии и культуры. М., 1995.
     
106. Ярустовский Б. М. Игорь Стравинский. Л., 1982.
     

Питання для підсумкового модульного контролю

1. Аналіз джерел, особливості історіографії проблеми.
   
2. Передумови виникнення «культурного ренесансу» в Російській імперії.
   
3. Творче переосмислення і оновлення сталих традицій у розвитку національної культури Росії наприкінці ХІХ ст.
   
4. Дискусія щодо шляхів розвитку національної культури та її наслідки для історії Росії.
   
5. Імпресіонізм та модерн в російській культурі рубежу століть.
   
6. Загальні тенденції розвитку російської скульптури у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
   
7. Імпресіонізм і символізм руської скульптури. П. Трубецькой. Г. Голубкіна. С. Коненков.
   
8. Основні тенденції розвитку живопису кінця ХІХ – початку ХХ століття.
   
9. Творчість М.Врубеля.
   
10. Журнал «Світ мистецтва» («Мир искусства») і його естетична програма.
    
11. «Мирискуссники»: напрями і характер творчих пошуків.
    
12. Зародження російського художнього авангарду. К. Малевич. В. Татлін. В. Кандинський.
    
13. Відродження архітектурних традицій містобудування (1890-ті – 1900-ті рр.)
    
14. Порівняльна характеристика форм паркового мистецтва XVIII ст. і кінця ХІХ – початку ХХ ст.
    
15. Модерн в Російській імперії.
    
16. Пошуки нових форм і методів у театральному мистецтві Росії кінця ХІХ ст.
    
17. Московський Художній театр і А. Чехов.
    
18. «Умовний театр» В. Мейєрхольда.
    
19. «Руські сезони» в Парижі. С. Дягілєв.
    
20. Символістичні тенденції в розвитку музичного мистецтва. О. Скрябін, М. Чюрльоніс.
    
21. І. Стравінський та його балети «Жар-Птиця», «Петрушка», «Весна священна».
    
22. Загальна характеристика російської літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
    
23. Символізм, його ідейні витоки та сутність.
    
24. Містика срібного століття.
    
25. Релігійно-філософські товариства та їх вплив на російську літературу початку ХХ ст.
    
26. Виникнення нових підходів до художньої критики (А. Бєлий, Д. Мережковський, О. Блок та ін.).
    
27. Еволюція «легальних» марксистів: причини та значення для розвитку духовної культури імперії початку ХХ ст. (П. Струве, С. Булгаков, М. Бердяєв, С. Франк).
    
28. Релігія і соціалізм у теорії «богостроителей».
    
29. Релігійні теорії революції, держави i політики в Росії початку ХХ ст.
    
30. Значення «духовного ренесансу» в Російській імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. для розвитку російської та світової культури.