Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материала

Содержание

Мета і завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Модульний контроль
Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (від 0 до 10 балів)
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (від 0 до 10 балів): 2 теоретичні питання.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Критерії оцінок з окремих залікових завдань
Сума балів
Тематичний план навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1
Лекція 1. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат.
Основна література до теми І
Лекція 2. Особливості режиму Павла І
Лекція 3. Російське самодержавство за часів Олександра І
Проблемні запитання на залік

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ:

проф. Верба І.В.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ РОСІЇ

(кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.)

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від 23.04.2009 р.

Зав. кафедри історії Росії

Підпис В.Мордвінцев

Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник

КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Актуальні питання політичної історії Росії (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.»

Укладач: доктор історичних наук, професор Верба Ігор Володимирович

Лектор: доктор історичних наук, професор Верба І.В.

Погоджено

з науково–методичною комісією

«___»___________2009 р.

_____________

Вступ

Дана дисципліна «Актуальні питання політичної історії Росії (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.» є спеціальним курсом. Викладається на ІV курсі у 7 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 36 год., самостійна робота 36 год. та форма підсумкового контролю – залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Даний спеціальний курс ставить собі за мету переглянути на основі нових джерел і, в першу чергу, новітньої наукової літератури, маловідомі, а то і просто замовчувані таємні сторінки російського самодержавства означеної доби. А й справді. Життя імператорського дому в історіографії ще донедавна висвітлювалося вкрай однобоко, з позиції тільки критики. А такі аспекти як обставини смерті імператорів Олександра І та Миколи І і численні легенди навколо цих подій породжували хіба що міфи. Мало відомо було і про морганістичні шлюби сім’ї Романових і їх вплив на політику Росії Відмова цесаревича Костянтина Павловича від трону в зв’язку з одруженням яке довгий час утаємничувалося справдило революційну ситуацію в Росії у грудні 1825 р. Відомо, що повстання декабристів подавалося тільки як позитивне явище для російського революційного руху і не бралися до уваги ряд негативних проблем в програмі перших революціонерів-дворян.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є важливий етап в російській історії — розквіт самодержавства в кінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Дана дисципліна пов’язана з нормативним курсом історії Росії (ХІХ – початок ХХ ст.)

Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи історії Росії середини ХІХ ст. Загальні закономірності розвитку самодержавства Росії в кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.		Змістовий модуль 2. Особливості розвитку російського суспільства в середині ХІХ ст.		Підсумковий модульний контроль
20 залікових балів.		20 залікових балів.		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль № 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль № 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

● глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції	- 9-10 балів;
● обґрунтоване розкриття проблеми	- 7-8 балів;
● тема розкрита неповно	- 5-6 балів;
● реферат суто компілятивного рівня	- 3-4 бали;
● розкритий лише окремий аспект	- 1-2 бали;
● реферат не зарахований	- 0 балів

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів);

Теоретичне питання;

а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;

в) поверхова відповідь – 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання – 1-2 бали;

е) неправильна відповідь або її відсутність – 0 балів.

Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (від 0 до 10 балів):

20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (від 0 до 10 балів): 2 теоретичні питання.

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Заліковий білет з курсу «Актуальні питання політичної історії Росії (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.» містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 20 балів.

Критерії оцінок з окремих залікових завдань:

5 балів – неповна поверхова відповідь

10 балів – неповна відповідь з розкриттям окремих проблем питання

15 балів – повна відповідь

20 балів – повна вичерпна відповідь

Всього – 60 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчанні плані студента).

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
35-59	незараховано
1-34	незараховано

Тематичний план навчальної дисципліни:

Назва теми		Кількість годин
Назва теми		Лекції	Самостійна робота
Змістовий модуль 1. Теоретичні та методологічні основи історії Росії середини ХІХ ст. Загальні закономірності політичного розвитку російського суспільства в середині ХІХ ст.
1	Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат.	2	4
2	Особливості режиму Павла І	6	4
3	Російське самодержавство за часів Олександра І	6	4
4	Таємна Конституція	6	4
5	Модульна контрольна робота № 1.	4
	Всього з модуля	24	16
Змістовий модуль 2. Особливості розвитку політичної історії Росії першої половини ХІХ ст.
6	Дискусійні аспекти руху декабристів	4	6
7	Імператорський дім у 1801-1855 рр.	2	6
8	Політичний розвиток Росії в другій чверті ХІХ ст.	2	8
9	Модульна контрольна робота № 2.	4
	Всього	12	20
	Всього за семестр	36	36

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

Теоретичні та методологічні основи історії Росії середини ХІХ ст. Загальні закономірності політичного розвитку російського суспільства в середині ХІХ ст.

Лекція 1. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат.

Актуальність, завдання та проблеми курсу. Загальна характеристика політичної історії Росії першої половини ХІХ ст. Хронологічні рамки. Історіографія і джерела.

Теми рефератів:

До теми І:

1. Історіографія і джерела політичної історії Росії першої половини ХІХ ст.

2. Хронологічні рамки курсу.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Понятійний апарат: хронологічні межі, джерела.
Сутність політичної історії Росії першої половини ХІХ ст.

Основна література до теми І:

Анненкова Э.А. Гашкова Ю.П. Русские Ольденбурги и их дворцы. СПб., 1997.
Борисов А. Особый отдел империи.
Брюханов В.А. Заговор графа Милорадовича. М., 2004.
Буровский А.М. Крах империи: Курс неизвестной истории. М., Красноярск., 2004.
Бушков А. Россия, которой не было – 4. Блеск и кровь гвардейского столетия. – М., 2005.
Бушков А., Буровский А. Россия, которой не было – 2. Русская Атлантида.
Валлотон А. Александра I М., 1991.
Валишевский К. Сын Великой Екатерины. Император Павел І. М., 1990.
Великие государственные деятели России. Учебное пособие для вузов, а также колледжей, лицеев, гимназий и школ //Под ред. А.Ф. Кисельова. – М., 1996.
Государево око. Тайная дипломатия и разведка на службе России. СПб., 2002.
Дорогами тысячелетий: Сб ист. ст. М., 1991.
Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история от Екатерины Великой до Александра ІІ. М., 1994.
Залесский К.А. Наполеоновские войны. 1799-1815. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003.
Левандовский А.А. Время Грановського: у истоков формирования русской интеллигенции. М., 1990.
Мироненко С.В. Страница тайной истории самодержавия. Политическая история России первой половины ХІХ столетия М., 1990.
Нахапетов Б.А. Тайны врачей дома Романовых. М., 2005.
Оболенский Г.Л. Император Павел I. М., 2000.
Ольховский Е.Р. Тайна и авантюры в Российской исстории. СПб., 2003.
Песков А.М. Павел I. М., 1999.
Пресняков А.Е. Российские самодержцы. М., 1990.
Пчелов Е. Романовы. История династии. М., 2001.
Сахаров А.Н. Александр I, М., 1998.
Страницы минувшего. Сборник: очерки. М., 2001.
Сухарева О.В. Кто был кто в России от Петра І до Павла І. М., 2005.
Троицкий Н.А. Александр I и Наполеон. М., 1994.
Труайл А. Александр I, или Северный сфинкс. М., 1997.
Цветков С.Э. Александр І.: Беллетризованная биография . – М., – 2001.
Шильдер Н.К. Император Николай I. Его жизнь и царствование. М., 1997, 2 т.
Эйдельман Н.Я. Грань веков. М., 1986.

Лекція 2. Особливості режиму Павла І

Характеристика Павла І в історіографії: міфи і реальність. Смерть Катерини ІІ. “Заповіт” Катерини ІІ. Брати Зубови, Олександр Безбородько, Олексій Аракчеєв. Нові гатчинські порядки. Реформи в армії. Посилення поліцейських заході. Зміцнення особистої влади імператора. Селянська політика. Дипломатичні заходи Росії по створенню антифранцузької коаліції. Морський похід віце-адмірала Федора Ушакова (1798 р.). Російсько-турецький союзний договір 1799 р. Італійський і швейцарський походи Олександра Суворова. Новий поворот в політиці Павла І. Зближення з Францією. Невдоволення правлячого класу політикою Павла І. Заколотники (Йосип де Рібас, Петро Пален, Платон Зубов, Ольга Жеребцова). Вбивство Павла І 11 березня 1801 р. в Михайлівському палаці.

Теми рефератів:

До теми ІІ:

1. Внутрішні і зовнішня політика Павла І.

2. Вбивство Павла І 11 березня 1801 р.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Павло І і Мальтійський орден.

2. Зовнішня політика Росії за часів Павла І

Основна література до теми ІІ:

Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история от Екатерины Великой до Александра ІІ. М., 1994.
Оболенский Г.Л. Император Павел I. М., 2000.
Песков А.М. Павел I. М., 1999.
Пресняков А.Е. Российские самодержцы. М., 1990.
Пчелов Е. Романовы. История династии. М., 2001.
Шильдер Н.К. Император Павел І. – М., 2007.

Лекція 3. Російське самодержавство за часів Олександра І

Лукавість Олександра І. Створення Негласного комітету. Відміна одіозних указів Павла І і повернення указів Катерини ІІ. Кочубей, Новосельцев. Підвищення О. Аракчеєва. Створення міністерств, Комітету міністрів, реформа Сенату. Семенівська реформа. Відкриття університетів в Казані, Харкові, Вільно, Дерті, Петербурзі. Роль Михайла Сперанського у державному реформування Росії. Участь Росії в антифранцузьких коаліціях. Михайло Кутузов: міфи і легенди. Вітчизняна війна 1812 р. і внутрішня та зовнішня політика Росії. Створення Священного союзу і домінування у ньому Росії. Вирішення селянського питання за проектами адмірала Н. Мордвінова і графа О. Аракчеєва. Військові поселення. Повстання у військових поселеннях. Загадкова смерть у Таганрозі Олександра І. Легенди про старця Федора Кузьмича.

Теми рефератів:

До теми ІІІ:

1. Психологічний портрет Олександра І.

2. Наполеон і Росія.

3. Оточення Олександра І.

4. Загадкова смерть Олександра І у Таганрозі (1825 р.)

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

2. Державна діяльність О. Аракчеєва.

3. Шлюбні проекти Наполеона і Росія.

Основна література до теми ІІІ:

Балязин В.Н. Неофициальная история России. Россия против Наполеона. – М., 2007.
Великий князь Николай Михайлович. Император Александр І; Ключевский В. Александр І. – М., 2007.
Залесский К.А. Наполеоновские войны. 1799-1815: Биографический энциклопедический словарь. М., 2003.
Сахаров А.Н. Александр I, М., 1998.
Троицкий Н.А. Александр I и Наполеон. М., 1994.
Труайл А. Александр I, или Северный сфинкс. М., 1997.
Цветков С.Э. Александр І.: Беллетризованная биография . – М., – 2001.

Лекція 4. Таємна Конституція

Проекти створення конституційного проекту, які обмежували владу російського самодержавця. Конституція Царства Польського, як перша спроба поєднання самодержавної влади з республіканським устроєм. (1815 р.). М. Огінський, М. Новосєльцев. Виступ Олександра І на польському сеймі у Варшаві 15 березня 1818 р. Конституційна діяльність П. Пешару-Дешана і П. В’яземського. Виправлення Олександра І. в конституційному проекті 1819 р. Плати звільнення селян від кріпосницької залежності.

Теми рефератів:

До теми ІV:

1. Конституція Царства Польського (1815 р.)

2. Олександр І і конституційний проект 1819 р.

3. Плани звільнення селян від кріпосницької залежності.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Державна діяльність М. Сперанського.

2. “Священний союз” і вирішення польського питання.

Основна література до теми ІV:

Балязин В.Н. Неофициальная история России. Путь к вершинам империи: ХVIII – начало ХІХ века. – М., 2008.
Брюханов В.А. Заговор графа Милорадовича. М., 2004.
Буровский А.М. Крах империи: Курс неизвестной истории. М., Красноярск., 2004.
Бушков А. Россия, которой не было – 4. Блеск и кровь гвардейского столетия. – М., 2005.
Бушков А., Буровский А. Россия, которой не было – 2. Русская Атлантида.
Валлотон А. Александра I М., 1991.
Мироненко С.В. Страница тайной истории самодержавия. Политическая история России первой половины ХІХ столетия М., 1990.

Запитання для модульної контрольної роботи

Особа імператора Павла І: міфи і реальність
Павло і Мальтійський орден.
Вбивство Павла І 11 березня 1801 р.
Альпійський похід О. Суворова: правда і вимисли.
Державна діяльність О. Аракчеєва у новому баченні.
Психологічний портрет Олександра І.
Шлюбні проекти Наполеона і Росія.
Військовий талант Михайла Кутузова: факти і реальність.
Загадкова смерть Олександра І у Таганрозі (1825 р.).
Конституція Царства Польського (1815 р.).
Державна діяльність М. Сперанського.
“Священний союз” і вирішення польського питання.
Олександр І і конституційний проект 1819 р.
Масонські ложі в Росії в першій чверті ХІХ ст.
Дискусійні аспекти руху декабристів.

Типові завдання модульного контролю № 1

Як відбулося вбивство Павла І?
В чому заключалась державна діяльність О. Аракчеєва?
У чому загадка смерті Олександра І?
Охарактеризуйте Конституцію Царства Польського (1815 р.).
Назвіть масонські ложі в Росії в першій чверті ХІХ ст.

Змістовий модуль № 2.

Особливості розвитку політичної історії Росії першої половини ХІХ ст.

Лекція 6. Дискусійні аспекти руху декабристів

Готовність революційних товариств до повстання. Записка Олександра І про вільнодумство в Росії (1825 р.). Династична криза (листопад-грудень 1825 р.). Відмова від російського трону царевича Костянтина Павловича. Основна причина повстання декабристів – закладання маєтків дворянства в Державному банку? Суспільний устрій в Росії за Конституцією Павла Пестеля: демократична республіка чи поліцейська держава?

Теми рефератів:

До теми VІ:

Записки Олександра І про вільнодумство в Росії (1825 р.).
Причини виступу декабристів.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Масонські ложі в Росії в першій чверті ХІХ ст.

2. Микола І і декабристи.

Основна література до теми VІ:

Брюханов В.А. Заговор графа Милорадовича. М., 2004.
Буровский А.М. Крах империи: Курс неизвестной истории. М., Красноярск., 2004.
Бушков А. Россия, которой не было – 4. Блеск и кровь гвардейского столетия. – М., 2005.
Русские мемуары. Избранные страницы. 1800-1825 гг. М., 1989.
Русские мемуары. Избранные страницы. 1826-1856 гг. М., 1990.
Мемуары декабристов: Северное общество. – М., 1981.
Мемуары декабристов: Южное общество. – М., 1982.

Лекція 7. Імператорський дім у 1801-1855 рр.

Імператор Олександр І (1777-1825) та імператриця Єлизавета Олексіївна (1779-1826).Фаворити: Адам Чорторийський, Олексій Охотніков. Коханка Олександра І Марія Наришкіна. Позашлюбні діти Олександра І. Царевич Костянтин Павлович (1779-1831) та графиня Іоанна Грузинська (1799-1831): історія кохання. Офіційне розлучення Костянтина Павловича з Ганною Федорівною (маніфест Олександра І від 1.03.1820 р.). Доля позашлюбних дітей Костянтина Павловича: Павла Олександрова (1808-1857) і Костянтина Костянтинова. Цесарівни Олександра Павлівна (1783-1801), Олена Павлівна (1784-1803), Марія Павлівна (1786-1859), Катерина Павлівна (1788-1819). Таємні проекти Наполеона щодо одруження з Катериною Павлівною. Цесарівна Ганна Павлівна (1795-1865).

Імператор Микола І (1796-1855) та імператриця Олександра Федорівна (1798-1860). Дами серця Миколи І – Олена Цільова, Марія Каратачарова, Жозефіна Кобервейн, Варвара Нелісова.

Великий князь Михайло Павлович (1798-1849) і велика княжна Олена Павлівна (1806-1873).

Теми рефератів:

До теми VІІ:

Особисте життя Олександра І.
Царевич Костянтин Павлович та графиня Іоанна Грузинська.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Фаворитизм за часів правління Олександра І.
Династична криза в Росії (листопад-грудень 1825 р.).
Легенда про старця Федора Кузьмича.
Загадка смерті Миколи І.

Основна література до теми VІІ:

Балязин В.Н. Неофициальная история России. Триумф и закат династии Романовых: середина ХIХ – начало ХХ века. М., 2008.
Ольховский Е.Р. Тайна и авантюры в Российской исстории. СПб., 2003.
Полиевктов М.А. Николай І. Биография и образ царствования. М., 2008.
Троицкий Н.А. Александр I и Наполеон. М., 1994.
Цветков С.Э. Александр І.: Беллетризованная биография . – М., – 2001.
Шильдер Н.К. Император Николай I. Его жизнь и царствование. М., 1997, 2 т.

Лекція 8. Політичний розвиток Росії в другій чверті ХІХ ст.

Створення секретних комітетів і комісій. Власна його імперської величності канцелярія, Відділ для кодифікацій законодавства, Відділ вищої політичної поліції, Відділ для проведення реформи державних селян. Вищі сановники імперії: Д. Блудов, Д. Дашков, А. Танєєв, В. Панін, барон М. Корф.

Продовження державної діяльності М. Сперанського. Посилення репресивної політики самодержавства. Створення корпусу жандармів. Граф О. Бенкендорф, Л. Дубельт, І. Дибіч. Придушення польського повстання 1830 р. Спроби розв’язати селянське питання. Граф П. Кисельов. Реформи міністерства народної освіти. Граф С. Уваров. Кримська війна і її вплив на політику Росії. Загадкова смерть Миколи І.

Теми рефератів:

До теми VIII:

1. Створення секретних комітетів і комісій.

2. Створення корпусу жандармів.

3. Загадкова смерть Миколи.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Граф О.Беккендорф: життя і діяльність.
Плани звільнення селян від кріпосницької залежності.

Основна література до теми VIII:

Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история от Екатерины Великой до Александра ІІ. М., 1994.
Мироненко С.В. Страница тайной истории самодержавия. Политическая история России первой половины ХІХ столетия М., 1990.
Нахапетов Б.А. Тайны врачей дома Романовых. М., 2005.
Пчелов Е. Романовы. История династии. М., 2001.
Шильдер Н.К. Император Николай I. Его жизнь и царствование. М., 1997, 2 т.
Сукина Л.Б. Семейные трагедии Романовых. Трудный выбор. М., 2008.