Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материала

Содержание

Мета і завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни
Самостійна робота студентів
Модульний контроль
Підсумковий контроль знань студентів у формі
Шкала відповідності
Лекція 1. Вступ до спецкурсу. Загальна характеристика регіону.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
Початок Кавказької війни.
Війна 1830 – 1864 рр.
Лекція 11. Північний Кавказ у складі Російської імперії.
Питання на залік

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ:

доц. Ляпіна О.В.

РОСІЯ І КАВКАЗ:

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _____

від «____» _____________ 2008 р.

Завідувач кафедри історії Росії

______________ проф. Мордвінцев В.М.

Декан історичного факультету

______________ проф. Колесник В.Ф.

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни «Росія і Кавказ: історія і сучасність»

Укладач: кандидат історичних наук, доцент Ляпіна Олена Валеріївна

Лектор: кандидат історичних наук, доцент Ляпіна О.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«__» _________________ 2008 р.

_______________________

Вступ

Дана дисципліна «Росія і Кавказ: історія і сучасність» є спеціальним курсом. Викладається на ІІІ курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год., самостійна робота 38 год. та форма підсумкового контролю – підсумковий модульний контроль.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Північний Кавказ посідає значне місце в історії та міжнародних відносинах Росії, Туреччини, Персії, а також ряду країн Західної Європи. Тому метою курсу є ознайомлення студентів з основними історичними подіями в регіоні, визначити напрями і методи поширення російського впливу на Північному Кавказі. Особливий акцент при викладенні матеріалу робиться на війнах Росії за південні території, докладно аналізується політика російського уряду щодо народів Кавказу, показано її напрями та зміни характеру від XVI до ХХІ ст.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є розвиток кавказького регіону від найдавніших часів до сучасності та взаємовідносини місцевих народів і народностей з Росією, місцевих еліт і громад з центральною владою.

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні знати основний фактичний матеріал з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу до курсу. Також вони мають визначити основні чинники, що сприяли формуванню національної політики Росії.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна за вільним вибором студентів «Росія і Кавказ: історія і сучасність» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є додатковою для вивчення нормативного курсу «Історія Росії» та ряду спеціальних дисциплін спеціалізації «Історія Росії». На лекціях спеціального курсу також розкриваються певні аспекти історії міжнародних відносин країн Європи та Азії у XVI – XXI ст., висвітлюються ключові питання з історії країн, які брали активну участь у «боротьбі за Кавказ», а саме Туреччини, Ірану, Франції та Англії. Таким чином, матеріал навчальної дисципліни є додатковим при вивченні нормативних дисциплін «Нова та новітня історія зарубіжних країн», «Нова та новітня історія Сходу».

Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів – 100 (з них: поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий – 60 балів).

Змістовий модуль 1.		Змістовий модуль 2.		Підсумковий модульний контроль
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)	10 балів (максимум)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем у вигляді рефератів або виступів по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1) та контрольної роботи (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов’язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об’єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми з відображенням авторської позиції - 9-10 балів
обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів
тема розкрита неповно - 5-6 балів
реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали
розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали
реферат не зарахований - 0 балів

При підготовці реферату обов’язково слід враховувати:

необхідність використання різноманітних джерел інформації;
підготовка реферату здійснюється за допомогою інформаційних технологій (він має бути набраним у текстовому редакторі відповідно до правил набору і вимог оформлення текстів);
обсяг реферату має становити не менше, ніж 15 сторінок формату А4 з 1,5-ним інтервалом і розміром шрифту 14.

Критерії оцінювання контрольної роботи.

повне, ґрунтовне розкриття питання - 9-10 балів
правильна стисла відповідь - 6-8 балів
орієнтація в основному програмному матеріалі

з помилками у використанні термінології - 3-5 балів

часткове відтворення основного змісту теми, незнання спеціальної термінології - 1-2 бали
відсутня або повністю неправильна відповідь - 0 балів

Самостійна робота має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Студент повинен навчитися науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів у контрольному заході є обов’язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:

ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів
вільне висвітлення питань із незначними помилками - 7-8 балів
наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів

у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб - 1-3 бали
відсутня відповідь - 0 балів

Підсумковий контроль знань студентів у формі

підсумкового модульного контролю

Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Росія і Кавказ: історія і сучасність» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів.

Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 20 балів
повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів
у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 9-13 балів
оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або використання неправильних понять - 5-8 бали
неповна поверхова відповідь - 1-4 бали
відмова від відповіді - 0 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних ним за результатами поточного контролю.

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
35 – 59	не зараховано
1 – 34	не зараховано

Тематичний план навчальної дисципліни

№ теми	Назва лекції	Кількість годин
№ теми	Назва лекції	лекції	самост. робота
Змістовий модуль 1 Становлення відносин Росії з народами Кавказу (XVI – початок ХІХ ст.).
1.1	Вступ до дисципліни. Загальна характеристика регіону.	2	2
1.2	Нарис історії кавказького регіону до XVIІ ст.	2	2
1.3	Російсько-кавказькі стосунки в XVI – XVII століттях.	4	2
1.4	Політика Російської імперії на Кавказі до 1762 р.	2	2
1.5	Кавказ у зовнішньополітичній стратегії урядів Катерини ІІ і Павла І.	4	2
1.6	Завоювання Кавказу.	5	8
Модульна контрольна робота		1
Змістовий модуль 2 Кавказ під владою Росії (середина ХІХ – початок ХХІ ст.).
2.1	Північний Кавказ у складі Російської імперії.	2	4
2.2	Утвердження радянської влади на Кавказі. Кавказ у міжвоєнний період.	4	2
2.3	Народи Кавказу у роки Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр.	2	4
2.4	Кавказький регіон у повоєнний період (до початку 1990-х років).	2	4
2.5	Перша чеченська війна (1994-1997 рр.)	2	4
2.6	Росія на Кавказі: сучасний стан.	1	2
Модульна контрольна робота		1
	ВСЬОГО	34	38

Змістовий модуль 1

Становлення відносин Росії з народами Кавказу (XVI – початок ХІХ ст.).

Лекція 1. Вступ до спецкурсу. Загальна характеристика регіону.

Предмет і завдання спецкурсу. Хронологічні рамки. Характеристика джерел. Історіографія проблеми.

Фізико-географічні умови. Корисні копалини. Клімат. Природні зони. Народне господарство (промисловість, сільське господарство, транспорт, торгівля). Населення. Міста.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Кавказ в російській історіографії: наука і політика.
Сучасна іноземна історіографія кавказької проблеми.

Література [3, 15, 18, 19, 32, 47, 69].

Лекція 2. Нарис історії кавказького регіону до XVIІ ст.

Народи Грузії, Дагестану, Чечні, Інгушетії в період заселення Кавказу (ІІІ-ІІ тис. до н.е.). Кавказ в епоху античності. Утворення перших держав – Давньогрузинське царство, Аланське царство, Хазарський каганат. Татаро-монгольська навала. Завоювання Тимура. Боротьба за Кавказький перешийок Османської імперії, Сефевидського Ірану, Московської Русі.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Народи Північного Кавказу у складі Аланського царства.
Північний Кавказ – складова частина Хазарського Каганату.
Вихід Московської держави на Кавказ.

Література [33, 34, 72, 84].

Лекція 3-4. Російсько-кавказькі стосунки в XVI – XVII століттях.

Завершення процесу внутрішньої колонізації, зростання соціально-економічного і культурного рівня розвитку суспільства, вплив східної культури. Розвиток дипломатичних зносин з Іраном, Османською імперією, Московією. Створення перших російських фортець. Перша російсько-турецька війна. Початок завоювання Кавказу і роль в цьому процесі російського козацтва.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Перші російські посольства на Кавказ.
Російські фортеці на Кавказі: причини створення, соціальний і національний склад населення, значення для російської зовнішньої політики XVII ст.
Соціально-політичний устрій Північного Кавказу.
Перша російсько-турецька війна: причини, перебіг, наслідки для народів Північного Кавказу.
Перші козацькі поселення на Кавказі.
Політика російської влади щодо терсько-гребенського козацтва в XVI –XVII ст.

Література [12, 14, 21, 33, 34, 38, 46, 67, 72].

Лекція 5. Політика Російської імперії на Кавказі до 1762 р.

Петро I і південно-східний регіон. Каспійський похід 1721-1722 р. та його наслідки щодо Північного Кавказу. Утворення перших поселень донського козацтва. 1735 р. – будівництво фортеці Кізляр. Криза російської політики на Північному Кавказі за правління спадкоємців Петра І.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

“Перша російська столиця на Кавказі” (історія фортеці Кізляр).
Петро І і терсько-гребенські козаки.
Історія Аграханського війська.
Терське сімейне військо.
Народні рухи і козацтво Північного Кавказу.
Російсько-турецька війна 1735-1739 рр.: наслідки для російської політики на Кавказі.
Боротьба ісламу і християнства на Північному Кавказі. Православне місіонерство.

Література [12, 14, 21, 27, 33, 34, 38, 45, 46, 69, 72].

Лекція 6-7. Кавказ у зовнішньополітичній стратегії урядів Катерини ІІ і Павла І.

Зовнішня політика Катерини ІІ. Заснування фортеці Моздок і початок війни з кабардинцями (1765-1779). Будівництво Кавказької лінії. Російсько-турецька війна 1768-1774 років і її наслідки для російської колонізації Північного Кавказу. Георгіївський трактат і приєднання Грузії до Росії. “Перська експедиція” В.О.Зубова (1796).

Народно-визвольного руху на Північному Кавказі під керівництвом імама Мансура в 1785-1791 рр. Російсько-турецька війна 1787-1791 років; розбудова Кавказької лінії.

Зміна зовнішньополітичного курсу Північної імперії за Павла І. Маніфест російського царя про прийняття Картлі та Кахетії під російське правління.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Історія створення Кавказької оборонної лінії.
Заснування Кавказького намісництва.
Селянська війна під проводом Є.Пугачова і кавказьке козацтво.
Російсько-турецько-іранська боротьба за панування в Закавказзі.
Від чабана Ушурми до шейха Мансура: політичний портрет лідера народного повстання кінця XVIII ст.

Література [11, 12, 14, 19, 21, 22, 27, 29, 32-34, 42, 44-46, 52, 55, 69, 71, 84, 91].

Лекція 8-10. Завоювання Кавказу.

Початок Кавказької війни. Воцаріння Олександра І. Початок планомірного завоювання кавказьких народів. Бойові дії на Кавказі під час російсько-турецької війни 1806-1812 рр. Призначення генерала О.П.Єрмолова губернатором Грузії в 1816 р. – початок Кавказької війни проти горців Чечні, Нагорного Дагестану, Черкесії. Політика О.П.Єрмолова щодо замирення регіону. Тимчасовий успіх в Чечні, Кабарді, Грузії, Абхазії. Російсько-перська війна і відставка О.П.Єрмолова.

Новий намісник Кавказу – генерал І.Ф.Паскевич. Зміна тактики щодо приборкання гірських племен. Російсько-турецька 1828-1829 рр. та російсько-перська 1826-1828 рр. війни.

Війна 1830 – 1864 рр. Хронологічні межі та етапи війни: суперечність поглядів. Причини конфлікту. Поширення в регіоні “накшбандійа” (мюридизму) – однієї з головних течій суфізму. Утворення імамату. Перші імами Газі Магомет і Гамзат-бек.

Імамат Шаміля – держава горців Чечні та Дагестану. Устрій держави. Соціально-політичні відносини. Стосунки з сусідніми племенами та державами. Прийняття Шамілем російського підданства в 1837 р. Подорож Миколи І на Кавказ. Зміна політики російського уряду: від співіснування до підкорення. Головнокомандуючий Є.О.Головін. Бойові дії 1837-1845 рр. Призначення кавказьким намісником графа М.С.Воронцова. Повернення до тактики генерала О.П.Єрмолова. Наступ 1853 року – початок кінця держави Шаміля.

Кримська війна 1853-1856 років і нове піднесення визвольної війни на Кавказі. Призначення намісником М.М.Муравйова (1855 р.). Спроби мирного підкорення регіону. Продовження будівництва фортець. Завоювання Чечні та Дагестану. Заслання Шаміля.

1858-1859 – підкорення західного Кавказу. Ліквідація Абхазького князівства. Кінець Кавказької війни.

Ставлення російського суспільства до воєнних дій на Кавказі. Шаміль і західні країни.

Завдання для самостійної роботи (8 год.):

Соціально-політичний і економічний розвиток народів Кавказу на початку ХІХ ст.
Політичний портрет ген. О.П.Єрмолова.
Імам Шаміль: політичний портрет.
Формування ідеології Кавказької війни.
Тактика російської влади на Кавказі: еволюція (перша половина ХІХ ст.)
Російська суспільна думка 1830-1860-х рр. про події на Кавказі.
Російська історіографія Кавказької війни.
Російсько-турецькі і російсько-перські війни першої третини ХІХ ст.
Приєднання Грузії до Росії: причини, основні етапи, наслідки.

Література [3-9, 11-13, 15-29, 31-33, 35, 37-45, 51-54, 56, 57, 59, 60, 62, 63, 66-69, 71-72, 74-75, 78, 79, 83, 83-94].

Запитання для модульного контролю

Загальна характеристика регіону. Заселення Кавказу (ІІІ – ІІ тис. до н.е.)
Ранньофеодальні об’єднання на території Північного Кавказу.
Міжнародна ситуація в регіоні VIII – XV ст. Поширення мусульманства.
Соціально-економічний та культурний розвиток народів Північного Кавказу в XVI – XVII ст.
Козацтво і початок російського завоювання Кавказу.
Зовнішня політика Петра І щодо Північного Кавказу.
Каспійській похід 1721 – 1722 рр. та його наслідки щодо народів Північного Кавказу.
Російська політика в регіоні за правління спадкоємців Петра І. Будівництво фортець.
Причини кризи російської політики на Північному Кавказі в середині XVIIІ ст.
Політика уряду Катерини ІІ стосовно кавказьких народів.
Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр.: бойові дії на Кавказі.
Приєднання Грузії до Росії за правління Катерини ІІ.
Утвердження Росії на Кубані. Створення Військово-Кавказького шляху.
Розгортання народно-визвольного руху в Чечні та Дагестані наприкінці XVIIІ ст.
Російсько-турецька війна 1787-1791 рр., її значення в процесі завоювання Північного Кавказу.
Прийняття грузинських князівств під російське правління за царювання Павла І.
Причини та періодизація Кавказької війни.
О.П.Єрмолов.
Тактика російських військ у війні проти горців Чечні, Нагорного Дагестану, Черкесії (намісництво О.П.Єрмолова).
Діяльність генерала І.Ф.Паскевича щодо приборкання гірських племен.
Російсько-турецьке та російсько-перське протистояння на Кавказі першої третини ХІХ ст.
Утворення імамату – держави горців Чечні та Дагестану.
Мюридизм.
Імам Шаміль: соціально-політичний портрет.
Бойові дії в Чечні, Дагестані, Ічкерії 1830-х – 1850-х рр.
Зовнішня політика Шаміля.
Завершення Кавказької війни.
Ставлення російського суспільства до Кавказької війни.

Типове завдання для модульної контрольної роботи

Дайте загальну характеристику регіону та прослідкуйте етапи заселення Кавказу (ІІІ – ІІ тис. до н.е.)
Розкрийте причини кризи російської політики на Північному Кавказі у середині XVIII ст.

Змістовий модуль 2

Кавказ під владою Росії (середина ХІХ – початок ХХІ ст.)

Лекція 11. Північний Кавказ у складі Російської імперії.

Налагодження соціально-економічного життя в регіоні. Розбудова інфраструктури. Аграрна та адміністративно-судова реформи 60-70-х років ХІХ ст. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр. і народи Північного Кавказу. Заселення Кавказу росіянами. Роль козацтва в цьому процесі. Насадження православ’я та боротьба мусульман за свої права. Аграрна і національна політика царизму в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Кавказький фронт у роки Першої світової війни. Саракамишська операція. Перемога під Ерзерумом. Лютнева революція та її вплив на кавказькі події.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Мухаджирство і руська колонізація Північного Кавказу.
Військове і цивільне управління на Кавказі.
Військово-народне управління: витоки, принципи, мета створення, міжнародні аналоги.
Економічний розвиток регіону в ХІХ – на початку ХХ ст.
Іслам і православне місіонерство на Кавказі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Революція 1905-1907 рр. та її наслідки на Північному Кавказі.

Література [11, 12, 19, 26, 32, 33, 35, 36, 40, 41, 47, 49, 50, 58, 65, 69, 78, 82, 93].

Лекція 12-13. Утвердження радянської влади на Кавказі. Кавказ у міжвоєнний період.

Наслідки жовтневого перевороту 1917 р. на Кавказі. Діяльність політичних партій і організацій. Боротьба Радянської Росії з силами Антанти та Туреччиною за контроль над Кавказом. Утвердження радянської влади в регіоні. Боротьба з сепаратистськими настроями. Створення радянських республік. Політика радянської влади щодо національних меншостей. Проголошення автономних республік на Кавказі, їх розвиток у міжвоєнний період.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Проголошення незалежної Горської Республіки.
Антиурядові виступи на Кавказі у міжвоєнний період.
Адміністративно-територіальний поділ Кавказу: радянська модель.
Розвиток культури народів Кавказу у міжвоєнний період.

Література [7, 36, 47, 52, 84].

Лекція 14. Народи Кавказу у роки Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Утворення Закавказького фронту. Мобілізація на Кавказі, народне ополчення. Німецька окупація Північного Кавказу та його звільнення в 1943 році. Причини депортації народів Кавказу до Казахстану, Киргизії та Узбекистану в 1944 р. Плани примусового переселення. Перебіг депортаційних заходів 1944-1949 рр. Генерал Сєров. Утворення спецпоселень.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Повстання в Чечено-Інгушетії 1941-1942 рр.
Батальйон «Бергман» («Горець»). Грузинський легіон.
Битва за Кавказ (1942-1943 рр.)
«Депортації помсти» (світові аналоги).
Повсякденне життя народів Кавказу у засланні.

Література [2, 30, 36, 42, 52, 65, 73, 78, 84].

Лекція 15. Кавказький регіон у повоєнний період (до початку 1990-х років).

Лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР після смерті І.Сталіна. Постанови ради Міністрів СРСР та Президії Верховної Ради СРСР про зняття “деяких” обмежень щодо спецпоселенців. Політика М.Хрущова по відновленню автономних утворень народів Північного Кавказу (1956-1957 рр.). Республіки Північного Кавказу в роки застою. Політична реабілітація репресованих народів.

Розвал СРСР. Активізація сепаратистських настроїв у регіоні. Становлення Чеченської Республіки Ічкерія. Економічна та соціально-політична ситуація кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Джохар Дудаєв.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Російська радянська «реколонізація» Північного Кавказу у повоєнні роки.
Соціально-політична реабілітація народів Північного Кавказу.
Відновлення автономій на Кавказі в другій половині 1950-х рр.
Політичний портрет Джохара Дудаєва.
«Парад суверенітетів» (на прикладі кавказького регіону).

Література [2, 30, 32, 36, 42, 51, 65, 70, 73, 76, 84].

Лекція 16. Перша чеченська війна (1994-1997 рр.)

Передумови виникнення конфлікту. Ваххабізм. Причини та наслідки терористичних актів у Будьоновську, Кизлярі та Первомайському. Етапи ескалації збройного конфлікту. Хід військових дій. Процес ведення мирних переговорів. Генерал О.Лєбедь. Юридичне припинення війни – Договір про мир та принципи взаємовідносин між Російською Федерацією та Чеченською Республікою Ічкерія від 12 травня 1997 р. Поразка Росії у війні. Ставлення російського суспільства до військових дій на Північному Кавказі.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Економічні передумови першої чеченської війни.
Терористичні акти як метод ведення війни.
Ісламський фактор як рушійна сила конфлікту.
Національні конфлікти на пострадянському Кавказі.

Література [1, 7, 10, 11, 19, 30, 32, 36, 47, 48, 51, 64, 65, 70, 76, 81].

Лекція 17. Росія на Кавказі: сучасний стан.

Відносини російського уряду і республік Північного Кавказу в повоєнний період. Існування бойових угруповань в регіоні. Зміна влади. А.Масхадов. Вплив мусульманських країн Близького та Середнього Сходу на розгортання протистояння з федеральним центром. Терористичні акти в Москві 1999 року. Зміна тактики московського керівництва. Генерал Г.Трошев. Політика В.Путіна на Північному Кавказі. Військовий стан та перспективи мирного врегулювання.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Перспективи розвитку Північного Кавказу у складі Росії.
Міжнаціональні відносини в регіоні.
Сучасний адміністративний поділ Кавказу як привід для ескалації напруги в регіоні.
Вплив військових конфліктів (антитерористичних операцій) на економічний розвиток автономних республік (початок ХХІ ст.)

Література [7, 19, 32, 36, 47, 48, 51, 61, 64, 65, 76, 80].

Запитання для модульного контролю

Північний Кавказ – складова частина Російської імперії.
Мухаджирство і руська колонізація Північного Кавказу.
Військове і цивільне управління на Кавказі.
Військово-народне управління: витоки, принципи, мета створення, міжнародні аналоги.
Економічний розвиток регіону в ХІХ – на початку ХХ ст.
Іслам і православне місіонерство в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Революція 1905-1907 рр. та її наслідки на Кавказі.
Соціально-економічна та національна політика уряду Миколи ІІ на Кавказі.
Утворення та бойові дії на кавказькому фронті в роки першої світової війни.
Революції 1917 р. та їх наслідки для народів Кавказу.
Проголошення незалежної Горської Республіки.
Антиурядові виступи на Кавказі у міжвоєнний період.
Адміністративно-територіальний поділ Кавказу: радянська модель.
Розвиток культури народів Кавказу у міжвоєнний період.
Закавказький фронт Великої вітчизняної війни.
Депортація населення північнокавказьких республік: причини, плани влади, перебіг.
Російська радянська «реколонізація» Північного Кавказу у повоєнні роки.
Лібералізація суспільного життя в СРСР та соціально-політична реабілітація народів Північного Кавказу.
Відновлення автономій на Кавказі в другій половині 1950-х рр.
Республіки Північного Кавказу в роки застою.
«Парад суверенітетів» (на прикладі кавказького регіону).
Джохар Дудаєв: соціально-політична характеристика.
Передумови виникнення першої чеченської війни.
Терористичні акти як засіб боротьби чеченських повстанців.
Вплив мусульманських країн Близького та середнього Сходу на розгортання боротьби чеченських бойовиків. Ваххабізм.
Ставлення російського суспільства та міжнародної спільноти щодо російської політики другої половини 1990-х років.
Перспективи розвитку Північного Кавказу у складі Росії.
Міжнаціональні відносини в регіоні.
Сучасний адміністративний поділ Кавказу як привід для ескалації напруги в регіоні.

Типове завдання для модульної контрольної роботи

Визначте основні причини процесів мухаджирства й руської колонізації Північного Кавказу у другій половині ХІХ ст., покажіть їх взаємовплив.
Проаналізуйте основні положення «Договору про мир та принципи взаємовідносин між Російською Федерацією та Чеченською республікою Ічкерія» від 12 травня 1997 р.

ЛІТЕРАТУРА

Абубакаров Т. Режим Джохара Дудаева: правда и вымысел. Записки дудаевского министра экономики и финансов. М., 1998.
Авторханов А. Убийство чечено-ингушского народа. М., 1991.
Американская русистика: вехи историографии последних лет. Имперский период/ Сост. М. Дэвид-Фокс. Самара, 2000.
Бантыш-Каменский Д.Н. Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. Ч. 1-4. СПб.,1840-1841.
Бестужев И.В. Крымская война. 1853-1856 гг. М., 1956.
Блиев М.М. К вопросу о времени присоединения народов Северного Кавказа к России // Вопросы истории. 1970. № 7. С. 43-56.
Блиев М. Южная Осетия в коллизиях российско-грузинских отношений. М., 2006.
Блиев М.М., Дегоев В.В. Кавказская война. М., 1994.
Борисенок Ю. Хозяин мятежного края: Штрихи к портрету фельдмаршала Паскевича // Родина. 1994. № 12.
Будёновск: 7 дней ада. М., 1995.
Ваххабиты. XVIII – XX века. /Сост. С.А.Шумов, А.Р.Андреев. М., 2002.
Величко В.Л. Кавказ. Русское дело и междуплеменные вопросы. Т. I-II. Баку, 1990.
Волконский Н.А. Война на Восточном Кавказе с 1824 по 1834 г. в связи с мюридизмом. Т.Х. Тифлис, 1886.
Галушко Ю.А. Казачьи войска России. М., 1995.
Гаммер М. Шамиль. Мусульманское сопротивление царизму. Завоевание Чечни и Дагестана. М., 1998.
Гордин Я. Кавказ: земля и кровь. Россия в Кавказкой войне ХІХ в. СПб., 2000.
Движение горцев Северо-Восточного Кавказа в 20-50-е гг. ХІХ века. Сборник документов. Махачкала, 1959.
Дегоев В.В. Кавказская война: альтернативные подходы к её изучению // Вопросы истории. 1999. № 6.
Дегоев В. Большая игра на Кавказе: история и современность. М., 2003.
Достопамятные черты из жизни генерал-фельдмаршала, князя Варшавского, графа Ивана Федоровича Паскевича-Эриванского, и храбрых его сподвижников, заключающие в себе все военные события трех достопамятных кампаний: Персидской, Турецкой и Польской, прославивших русское оружие. С присовокуплением исторического обозрения польской революции, разных высочайших рескриптов, приказов фельдмаршала. Ч. 1-6. М., 1833.
Дубровин Н.Ф. История войн и владычества русских на Кавказе. Т. VI. СПб., 1888.
Дюпюи Р.-Э., Дюпюи Р. Всемирная история войн. Т. III. СПб.; М., 1997-1998.
Ермолов, Дибич и Паскевич на Кавказе в 1826-1827 гг. Донесения и письма // Русская старина. 1872. № 7, 9.
Ермолов А. Алексей Петрович Ермолов. 1777- 1861. Биографический очерк. СПб., 1912.
Задонский Н. Жизнь Муравьёва. Документальная историческая хроника. М., 1985.
Зайончковский А.М. Восточная война 1853-1856 гг. в связи с современной ей политической обстановкой. Т.I. СПб., 1908.
Захарьин И.Н. Кавказ и его герои. СПб., 1902.
Знаменитые черты из жизни и военные подвиги фельдмаршала графа Ивана Федоровича Паскевича-Эриванского и храбрых его сподвижников. Ч. I-III. М., 1831.
Золотарев В.А. От Карфагена до Карса. Очерки по истории военного искусства. М., 1993.
Зорин В.Ю. Чечня: кремнистый путь к миру. М., 1997.
Зубов П. Подвиги русских воинов в странах Кавказских с 1800 по 1834 год. Т.II. СПб., 1836.
Ислам и политика (взаимодействие ислама и политики в странах Ближнего и Среднего Востока, на Кавказе и в Центральной Азии). Сборник статей. М., 2001.
История Дагестана с древнейших времён до наших дней. Т.1: История Дагестана с древнейших времён до ХХ века /Отв. ред. А.И.Османов. М., 2004.
История народов Северного Кавказа с древнейших времен до конца XVIII в. М., 1988.
История народов Северного Кавказа (конец XVIII в. – 1917 г.). М., 1988.
История Северной Осетии: ХХ век. М., 2003.
Кавтарадзе А.Г. Генерал А.П.Ермолов. Тула, 1977.
Казаки в войнах России. Краткие исторические очерки. М., 1999.
Казиев Ш. Имам Шамиль. М., 2006. (Серия биогр.: Жизнь замечательных людей).
Казиев Ш.М., Карпеев И.В. Повседневная жизнь горцев Северного Кавказа в ХІХ веке. М., 2003. (Живая история: Повседневная жизнь человечества).
Кандур Мухадин. Мюридизм. История кавказских войн 1819-1959 гг. Нальчик, 1996.
Керсновский А.А. История русской армии. Т. ІІ. М., 1993.
Клычников Ю.Ю. Деятельность А.П.Ермолова на Северном Кавказе (1816-1827). Ессентуки, 1999.
Ковалевский Н.Ф. История государства Российского. Жизнеописания знаменитых военных деятелей. XVIII – начало XX в. М., 1991.
Ковалевский П.И. Завоевание Кавказа Россией: Исторические очерки. СПб., 1911.
Козлов С. Кавказ в судьбах казачества (XVI – XVIII). СПб., 2002.
Коджаман Омер. Южный Кавказ в политике Турции и России в постсоветский период. /Пер. с англ. И.Стамовой. М., 2004.
Короткевич В.И. История современной России. СПб., 2004.
Корсун Н.Г. Кавказский фронт мировой войны 1914-1918. М., 1941.
Лудшувейт Е.Ф. Турция в годы Первой мировой войны 1914-1918 гг. Военно-политический очерк. М., 1966.
Ляховский А. Зачарованные свободой. Тайны кавказских войн. Информация. Анализ. Выводы. М., 2006.
Марков Е. Очерки Кавказа. СПб., 1913.
Мироненко С.В. Страницы тайной истории самодержавия: политическая история России первой половины XIX века. М., 1990.
Мугуев Х.-М. Буйный Терек. Кн. 1, 2. Курск, 1995.
Мусаев А. Шейх Мансур. М., 2007. (Серия биогр.: Жизнь замечательных людей).
Окунь С.Б. История России. Ч.I. Конец XVIII – начало XIX в. Л., 1974.
Острогорский М. Завоевание Кавказа (1801-1864). Рассказ из отечественной истории. СПб., 1880.
Первая мировая война: Пролог ХХ века. М., 1998.
Погодин М.Н. Алексей Петрович Ермолов. Материалы для его биографии. М., 1863.
Покровский М.Н. Дипломатия и войны царской России в XIX столетии. Сборник статей. М., 1923.
Політковська А. Друга чеченська. К., 2004.
Потто В.А. Кавказская война в отдельных очерках, эпизодах, легендах и биографиях. Т. 1-4. СПб., 1885.
Романовский И. Кавказ и Кавказская война. СПБ., 1860.
Россия (СССР) в локальных войнах и военных конфликтах второй половины ХХ века. М., 2000.
Россия – Чечня: цепь ошибок и преступлений. М., 1998.
Руновский А. Записки о Шамиле. СПб., 1860.
Сборник Русского Исторического Общества. Россия и Северный Кавказ. Т. ІІ (150). М., 2000.
Сборник сведений о потерях Кавказских войск во время войн кавказско-горской, персидской, турецких и в Закаспийском крае. Тифлис, 1901.
Северный Кавказ в составе Российской империи / Отв. ред. В.О.Бобровников, И.Л.Бабич. – М., 2007.
Серебрянников В.В. Социология войны. М., 1998.
Смирнов Н.А. Мюридизм на Кавказе. М., 1963.
Смирнов Н.А. Политика России на Кавказе в XVI – XIX веках. М., 1958.
Спорные границы на Кавказе / Под ред. Бруно Коппитерса. М., 1996.
Тарле Е.В. Крымская война (1853-1856 гг.): В 2-х т. М.; Л., 1950.
Татищев С.С. Военная политика Николая I. СПб., 1887.
Тишков В.А. Общество в вооруженном конфликте. Этнография чеченской войны. М., 2001.
Трошев Г. Моя война. Чеченские записки окопного генерала. М., 2002.
Утверждение русского владычества на Кавказе. К столетию присоединения Грузии к России. 1801-1901. Т. IV. Тифлис, 1908.
Фадеев А.В. Россия и Кавказ в первой трети XIX в. М., 1961.
Федоренко М.А. Русский гамбит генерала Казанцева. М., 2003.
Хасбулатов Р. Взорванная жизнь. Кремль и российско-чеченская война. М., 2002.
Харботл Т. Битвы мировой истории. М., 1993.
Хроника Мухаммеда Тахира Карахи о дагестанских войнах в период Шамиля. Л., 1941.
Чеченцы: история и современность / Сост. и общая ред. Ю.А.Айдаева. М., 1996.
Чичагова М.Н. Шамиль на Кавказе и в России. Биографический очерк. СПб., 1889.
Шильдер Н.К. Император Николай Первый, его жизнь и царствование. М., 1996.
Шишов А.В. Генерал-фельдмаршал князь Паскевич // Военный вестник. 1993. № 8.
Шишов А.В. Империя. М., 1998.
Шишов А.В. «На негодующий Кавказ подъялся наш орёл…» // Военно-исторический журнал. 1997. № 3.
Шишов А.В. Николай Николаевич Муравьев-Карский // Военный вестник. 1993. № 9.
Шишов А.В. Полководцы кавказских войн. М., 2001.
Щербатов П.П. Генерал-фельдмаршал князь Паскевич. Его жизнь и деятельность. Т. I – VII. СПб., 1888-1904.
Эсадзе С. Историческая записка об управлении Кавказом. Тифлис, 1907.
Эсадзе С.С. Штурм Гуниба и пленение Шамиля. Исторический очерк кавказско-горской войны в Чечне и Дагестане. Тифлис, 1909.

ПИТАННЯ НА ЗАЛІК

Аналіз джерел та історіографічний огляд проблеми.
Загальна характеристика регіону.
Заселення Кавказу (ІІІ – ІІ тис. до н.е.)
Ранньофеодальні об’єднання народів Дагестану, Інгушетії, Чечні.
Міжнародна ситуація в регіоні VIII – XV ст. Прийняття мусульманства.
Соціально-економічний та культурний розвиток народів Північного Кавказу в XVI – XVII ст.
Російське козацтво і початок завоювання Кавказу.
Зовнішня політика Петра І щодо Північного Кавказу.
Каспійській похід 1721 – 1722 рр. та його наслідки щодо Північного Кавказу.
Політика Ганни Іоанівни та Єлизавети Петрівни в регіоні. Будівництво фортець.
Причини кризи російської політики на Північному Кавказі в середині XVIIІ ст.
Політика уряду Катерини ІІ стосовно кавказьких народів.
Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр. та її значення в процесі завоювання Північного Кавказу.
Приєднання Грузії до Росії за правління Катерини ІІ.
Утвердження Росії на Кубані. Створення Військово-Кавказького шляху.
Розгортання народно-визвольного руху в Чечні та Дагестані в кінці XVIIІ ст.
Російсько-турецька війна 1787-1791 рр.: бойові дії на Кавказі.
Прийняття грузинських князівств під російське правління за царювання Павла І.
Причини та періодизація Кавказької війни.
О.П.Єрмолов.
Тактика російських військ у війні проти горців Чечні, Нагорного Дагестану, Черкесії (намісництво О.П.Єрмолова).
Діяльність генерала І.Ф.Паскевича щодо приборкання гірських племен.
Російсько-турецьке та російсько-перське протистояння на Кавказі першої третини ХІХ ст.
Утворення імамату – держави горців Чечні та Дагестану.
Мюридизм.
Імам Шаміль: соціально-політичний портрет.
Бойові дії в Чечні, Дагестані, Ічкерії 1830-х – 1850-х рр.
Зовнішня політика Шаміля.
Завершення Кавказької війни.
Ставлення російського суспільства до Кавказької війни.
Північний Кавказ – складова частина Російської імперії.
Протистояння російського козацтва та горських народів в кавказькому регіоні.
Соціально-економічна та національна політика уряду Миколи ІІ на Кавказі.
Утворення та бойові дії на кавказькому фронті в роки першої світової війни.
Революції 1917 р. та їх наслідки для народів Кавказу.
Чечено-Інгушська АРСР: утворення та розвиток у міжвоєнний період.
Закавказький фронт Великої вітчизняної війни.
Депортація населення північнокавказьких республік: причини, плани влади, перебіг.
Лібералізація суспільного життя в СРСР та відновлення автономних утворень народів Північного Кавказу.
Республіки Північного Кавказу в роки застою.
Становлення Республіки Ічкерія.
Джохар Дудаєв: соціально-політична характеристика.
Передумови виникнення першої чеченської війни.
Терористичні акти як засіб боротьби чеченських повстанців.
Договір про мир та принципи взаємовідносин між Російською Федерацією та Чеченською республікою Ічкерія від 12 травня 1997 р.
Вплив мусульманських країн Близького та середнього Сходу на розгортання боротьби чеченських бойовиків. Ваххабізм.
Перспективи мирного врегулювання в регіоні на сучасному етапі.
Ставлення російського суспільства та міжнародної спільноти щодо російської політики другої половини 1990-х років на Північному Кавказі.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Содержание

РОСІЯ І КАВКАЗ:

ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ