Geum.ru

Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури за спеціальністю: 030301 історія

Вид материалаДокументы

Содержание


Вступ Дана дисципліна: «
Дана дисципліна є продовженням нормативних курсів з історії Росії.
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Модульний контроль
Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (від 0 до 10 балів)
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (від 0 до 10 балів): 2 теоретичні питання.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
Критерії оцінок з окремих залікових завдань
Сума балів
Тематичний план навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1
Основна література до теми І
Лекція 2. Росія на шляху до державної незалежності.
Теми рефератів
Проблемні запитання на залік
Подобный материал:
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії


УКЛАДАЧ:

проф. Верба І.В.


Актуальні питання

сучасної історії Росії

(1991 - 2009)


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів магістратури за спеціальністю:

8.030301 – історія.


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від 23.04.2009 р.


Зав. кафедри історії Росії

Підпис В.Мордвінцев


Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник


КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Актуальні питання сучасної історії Росії (1991-2009 рр.)


Укладач: доктор історичних наук, професор Верба Ігор Володимирович


Лектор: доктор історичних наук, професор Верба І.В.


Погоджено

з науково–методичною комісією

«___»___________2009 р.


­­­­­­­ _____________


^ Вступ

Дана дисципліна: «Актуальні питання сучасної історії Росії (1991 – 2009)» є спеціальним курсом. Викладається на 1 курсі магістратури в обсязі 72 годин, з них лекцій 36 год., самостійна робота 36 год.; форма підсумкового контролю залік.


Мета і завдання навчальної дисципліни: ознайомити студентів з основними подіями сучасної історії Російської Федерації (1991 – 2009 рр.), відновленням Російської державності, палітрою політичних партій і громадських об’єднань, формуванням парламентської системи та її взаєминами з виконавчою владою, економічними реформами і станом економіки, напрямами зовнішньої політики.


Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є важливий етап в російській історії – становлення незалежної Російської держави.


Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
^

Дана дисципліна є продовженням нормативних курсів з історії Росії.



Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.


Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).


Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).


Змістовий модуль 1.

Теоретичні основи сучасної історії Росії.
Змістовий модуль 2.

Особливості розвитку російського суспільства на сучасному етапі.
Підсумковий модульний контроль

20 залікових балів.
20 залікових балів.

60

балів

Самостійна робота
Модульний контроль
Самостійна

робота
Модульний контроль

10

балів

(максимум)
10

балів

(максимум)
10

балів

(максимум)
10

балів

(максимум)


^ САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.


Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль № 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль № 2).


^ Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

● глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції
- 9-10 балів;

● обґрунтоване розкриття проблеми
- 7-8 балів;

● тема розкрита неповно
- 5-6 балів;

● реферат суто компілятивного рівня
- 3-4 бали;

● розкритий лише окремий аспект
- 1-2 бали;

● реферат не зарахований
- 0 балів


Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів);

Теоретичне питання;

а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;

в) поверхова відповідь – 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання – 1-2 бали;

е) неправильна відповідь або її відсутність – 0 балів.


Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.


^ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 10 балів.

^ Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (від 0 до 10 балів):

20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.


^ Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (від 0 до 10 балів): 2 теоретичні питання.

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.


^ Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Заліковий білет з курсу «Актуальні питання політичної історії Росії (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.» містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 20 балів.


^ Критерії оцінок з окремих залікових завдань:

5 балів – неповна поверхова відповідь

10 балів – неповна відповідь з розкриттям окремих проблем питання

15 балів – повна відповідь

20 балів – повна вичерпна відповідь

Всього – 60 балів


Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчанні плані студента).


^ СУМА БАЛІВ
НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

90-100


зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

35-59
незараховано

1-34

^ Тематичний план навчальної дисципліни:


Назва теми
Кількість годин

Лекції
Самостійна робота

Змістовий модуль 1.

Теоретичні та методологічні основи сучасної історії Росії.

1
Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат.

2

5

2
Росія на шляху до державної незалежності.

9

5

3
Серпневий заколот 1991 р. і кінець перебудови.
9
6

4
Модульна контрольна робота № 1.
4






Всього з модуля
24
16

Змістовий модуль 2.

Особливості розвитку політичної та соціально-економічної історії сучасної Росії.

5
Від авторитаризму до демократії: проблеми державного будівницт-ва, політичні партії й політичні еліти, спроби побудови громадянсь-кого суспільства.
4
6

6
Економічний та соціальний розвиток сучасної Росії.
2
6

7
Росія в сучасному світі.
2
8

8
Модульна контрольна робота № 2.
4






Всього
12
20




Всього за семестр
36
36


^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

Теоретичні та методологічні основи сучасної історії Росії.


Лекція 1. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат.

Актуальність, завдання та проблеми курсу. Загальна характеристика політичної історії сучасної Росії. Хронологічні рамки. Історіографія і джерела.


Теми рефератів:

До теми І:

1. Історіографія і джерела сучасної історії Росії.

2. Хронологічні рамки курсу.


Завдання для самостійної роботи (5 год.)
  1. Понятійний апарат: хронологічні межі, джерела.
  2. Сутність політичної історії сучасної Росії.
^

Основна література до теми І:

  1. Аконов С.С., Гуреев Н.Д. История России 1953-1996. Личности и эпохи. – М., 1997.
  2. Анисимов Е.В. История Росии от Рюрика до Путина. Люди. События. Дата. – СПб., 2006.
  3. Арин О. Россия на обочине мира – М., 1999.
  4. Бакутев В.В. Новая Россия и Запад: процесс сближения и интеграции – М., 1998.
  5. Бестужев – Лада И.В. Россия накануне XXI века. 1904-2004 – М., 1997.
  6. Борцов Ю. Владимир Путин. Ростов – на –Дону., 2001.
  7. Горбачёв – Ельцин: 1500 дней политического противостояния //Сост. Л.Н. Доброхотов – М., 1992.
  8. Бушков А. Владимир Путин. Полковник, ставший капитаном. М., 2008.
  9. Бушков А. Дом с привидениями. Хроника Мутного Времени. М., 2005.

  11. Ванюков Д.А. Демократическая Россия конца ХХ – начала ХХЫ века. – М., 2007.
  12. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России – М., 1999.
  13. Жуков В.И. Реформы в Росси 1985-1995 . – М., 1997.
  14. Зенькович Н.А. Путинская энциклопедия. Семья. Команда. Оппоненты. Преступники. – М., 2006.
  15. Зенькович Н.А. Самые закрытые люди: Энциклопедия биографий. М., 2004.
  16. Зенькович Н.А. Самые открытые люди: Энциклопедия биографий. М., 2004.
  17. История России. Новейшее время 1945-1999. // Под ред. А.Б. Безбородова – М., 1999.
  18. Калашников М., Код Путина. К., 2005.
  19. Караулов А. Вокруг Кремля. Книга политических диалогов. М., 1990.
  20. Коржаков А. Борис Ельцин: от рассвета до заката. Послесловие. – М., 2004.
  21. Краскова В.С. Кремль. Тайны кремлёвских жён, детей, кланов. – Минск, 2007.
  22. От Ельцина к…Ельцину: президентская гонка. – 96 – М., 1997.
  23. От первого лица. Разговоры с Владимиром Путиным. – М., 2000.
  24. Медведев Р. Загадка Путина. – М., 2000.
  25. Медведев Р. Время Путина. – М., 2001.
  26. Медведев Р. Владимир Путин : четыре года в Кремле. М., 2005.
  27. Медведев Р. Дмитрий Медведев – президент Российской федерации. М., 2008.
  28. Млечин Л. Борис Ельцин. Послесловие. – М., 2007.
  29. Млечин Л. Кремль: президенты России. Стратегия власти от Б.М. Ельцина до В.В. Путина. М., 2002.
  30. Млечин Л. Знаменитые самоубийцы. М., 2005.
  31. Селезнёв Г.К. Политическая история современной Росси: 1991-2001. – М., 2001.
  32. Россия: государственные приоритеты и национальные интересы // отв. ред. О.В. Волобуев – М., 2000.
  33. Фалеев В. Тайны власти, или защита от Дурака. Двенадцать лет смуты в России: 1991 – 2002 гг. М., 2003.
  34. Хинштейн А. Ельцин. Кремль. История болезни. – М., 2007.
  35. Хинштейн А. Как убивают Россию. М., 2008.
^

Лекція 2. Росія на шляху до державної незалежності.


Два обличчя перебудови. Революційний натиск до якісно нового стану соціалістичного суспільства. Розшарування суспільства. Комуністична опозиція. Жовтневий (1987 р.) пленум ЦК КПРС. Б. Єльцин, Н. Андрєєва, М. Горбачов. Політичний реформізм 1988 р. Ідея російського суверенітету.

Розвал єдиного табору прихильників “перебудови”. Національний радикалізм. Політичний радикалізм. “Неформальні” рухи і групи. І-й з’їзд народних депутатів СРСР. Міжрегіональна група народних депутатів. Передвиборчий блок “Демократична Росія”. “Демократична платформа в КПРС”.


Теми рефератів:

До теми ІІ:

1. Російська Федерація у складі СРСР (1985-1991).

2. Політична палітра 1989-1990 рр.: радикали і консерватори.


Завдання для самостійної роботи (5 год.)

1. Російська Федерація на порозі самостійності (1990 - серпень 1991 рр.).

2. Російські псевдопартії.


Основна література до теми ІІ:
  1. Аконов С.С., Гуреев Н.Д. История России 1953-1996. Личности и эпохи. – М., 1997.
  2. Анисимов Е.В. История Росии от Рюрика до Путина. Люди. События. Дата. – СПб., 2006.
  3. Арин О. Россия на обочине мира – М., 1999.
  4. Бакутев В.В. Новая Россия и Запад: процесс сближения и интеграции – М., 1998.
  5. Бестужев – Лада И.В. Россия накануне XXI века. 1904-2004 – М., 1997.
  6. Нариси історії Росії. К., 2007.



Лекція 3. Серпневий заколот 1991 р. і кінець перебудови.

Ново-огорьовський переговорний процес (травень-липень 1991 р.). проект нового Союзного договору з республіками. Підготовка державного перевороту. В. Крючков, В. Павлов, Д. Язов, Б. Пуго, А. Лук’янов, Г. Янаєв. Плани путчистів: створення Державного комітету по надзвичайному стану (ДКНС) і про припинення повноважень президента СРСР М. Горбачова (19 серпня 1991 р.). Танки у Москві. Захисники Білого будинку. Б. Єльцин і його команда (О. Руцькой, П. Грачов, Є. Шапошніков).


Теми рефератів:

до теми ІІІ:

1. Серпневий заколот 1991 р.: причини і наслідки.

2. Борис Єльцин та його команда.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Створення державного комітету по надзвичайному стану.

2. Припинення повноважень президента СРСР Михайла Горбачова.


Основна література до теми ІІІ:
  1. Бушков А. Дом с привидениями. Хроника Мутного Времени. М., 2005.
  2. Горбачёв – Ельцин: 1500 дней политического противостояния //Сост. Л.Н. Доброхотов – М., 1992.
  3. Жуков В.И. Реформы в Росси 1985-1995 . – М., 1997.
  4. Коржаков А. Борис Ельцин: от рассвета до заката. Послесловие. – М., 2004.
  5. Хинштейн А. Как убивают Россию. М., 2008.


Запитання для модульної контрольної роботи
  1. Історичний портрет Михайла Горбачова.
  2. Історичний портрет Бориса Єльцина.
  3. Росія і зовнішній світ.
  4. Вибори до Верховної Ради СРСР 1990 р.
  5. Прийняття Декларації «Про державний суверенітет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки».


Типові завдання модульного контролю № 1
  1. Як відбувся розпад Радянського Союзу?
  2. В чому заключався політичний реформізм 1988 р?
  3. Як відбувалася підготовка державного перевороту у серпні 1991 р?
  4. Основні ознаки нового союзного договору 1991 р.


Змістовий модуль № 2.

Особливості розвитку політичної та соціально-економічної історії сучасної Росії.

Лекція 5. Від авторитаризму до демократії: проблеми державного будівництва, політичні партії й політичні еліти, спроби побудови громадянського суспільства.

Прихід до влади радикалів. Етатистська й монархічна моделі розвитку. Радикальні ортодокси і прагматики. План економічних реформ. Є. Гайдар і його “шокотерапія”. А. Чубайс. Приватизація. Опозиція у Верховній Раді. Р. Хасбулатов. Опір радикальним реформам. Шостий з’їзд народних депутатів Росії. Опозиція президенту. “Ліва” і “права” опозиція. Російська робітнича комуністична партія. “Трудова Москва”. Російський Національний Собор Фронт Національного Порятунку. Блок “Громадянський союз”. Конфлікт між виконавчою і законодавчою владами. Питання про референдум. Указ президента Росії про особливий порядок управління. Восьмий з’їзд народних депутатів Росії. Спроба позбавити президента влади. Референдум 25 квітня 1993 р. Спроба створення Ради Федерації. Указ президента про припинення повноважень з’їзду народних депутатів і “Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації”. Початок роботи десятого з’їзду народних депутатів. Збройні сутички у центрі Москви. Введення у столиці надзвичайного стану. Штурм Білого дому і розпуск радянських органів влади.

Вибори до Федерального Зібрання. Виборчі блоки і політичні партії. „Вибір Росії”. “Яблоко”. Г. Явлінський. РКП. Аграрна партія. В. Жириновський. Співвідношення політичних сил в Державній Думі. Нова Конституція Російської Федерації. Економічні проблеми і зміна політичної орієнтації населення. Зміцнення державницьких тенденцій в новому урядовому курсі. Щорічне послання президента парламенту “Про зміцнення Російської державності (основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики)”. Опозиція президенту з боку Державної Думи. Радикальні укази в економічній і соціальній сфері. Політична діяльність президента Дмитра Мєдвєдєва.


^ Теми рефератів:

До теми V:
  1. Жовтневі події в Москві у 1993 р.: виконавча влада проти законодавчої.
  2. Зміцнення виконавчої влади і перетворення Росії в президентську республіку (1993-1997 рр.).
  3. Центр і регіони Росії (федералізм по-російськи).
  4. Закордонне “золото” Росії.
  5. На шляхах політичної трансформації: політичні партії й політичні еліти пострадянського періоду.
  6. Гайдарівські реформи в Росії.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. В чому полягала Нова конституція Російської Федерації.

2. Штурм Білого дому і розпуск радянських органів влади.

3. Збройні сутички у центрі Москви.

4. Спроба створення Ради Федерації.

5. В чому полягав конфлікт між виконавчою і законодавчою владами.


Основна література до теми V:
  1. Аконов С.С., Гуреев Н.Д. История России 1953-1996. Личности и эпохи. – М., 1997.
  2. Анисимов Е.В. История Росии от Рюрика до Путина. Люди. События. Дата. – СПб., 2006.
  3. Арин О. Россия на обочине мира – М., 1999.
  4. Жуков В.И. Реформы в Росси 1985-1995 . – М., 1997.
  5. Зенькович Н.А. Путинская энциклопедия. Семья. Команда. Оппоненты. Преступники. – М., 2006.
  6. Зенькович Н.А. Самые закрытые люди: Энциклопедия биографий. М., 2004.
  7. Зенькович Н.А. Самые открытые люди: Энциклопедия биографий. М., 2004.


Лекція 6. Економічний та соціальний розвиток сучасної Росії.

Гайдарівські реформи – стрибок у “ринок”. Реалізація програми приватизації. Наслідки “шокової терапії”. Спроби “макроекономічної стабілізації”. Монетарна політика уряду В.Чорномирдіна. Ціна “макроекономічної стабілізації”. Господарська катастрофа 1998 р. Інтерпретація механізмів фінансового краху. Держава і російське підприємництво.

Основні поняття і класифікація сегментів тіньової економіки. Причини зростання тіньової економіки. Зміна форм тіньової економіки Суб’єкти тіньових стосунків. Легітимізація і криміналізація тіньових стосунків. Прем’єр-міністр Володимир Путін. Перші кроки на шляху реформування Росії урядом Володимира Путіна.


Теми рефератів:

До теми VІ:
  1. Зовнішньоекономічні ресурси Росії.
  2. Зміни у зовнішньоекономічній політиці й торгівлі.
  3. Фактори обмеження зовнішньоекономічної діяльності.
  4. Нафтова і газова дипломатія Росії.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)
  1. Військово-промисловий комплекс Росії: спроба збереження і відкриття нових ринків.
  2. Ядерний експорт Росії і зовнішньополітичні інтереси Росії.
  3. Каспійська політика Росії.
  4. М. Фрадков і сучасний економічний курс Росії.


Основна література до теми VІ:
  1. Бакутев В.В. Новая Россия и Запад: процесс сближения и интеграции – М., 1998.
  2. Бестужев – Лада И.В. Россия накануне XXI века. 1904-2004 – М., 1997.
  3. Жуков В.И. Реформы в Росси 1985-1995 . – М., 1997.
  4. Нариси історії Росії. К., 2007.
  5. Хинштейн А. Ельцин. Кремль. История болезни. – М., 2007.
  6. Хинштейн А. Как убивают Россию. М., 2008.



Лекція 7. Росія в сучасному світі.

Росія і “близьке зарубіжжя”. Проблема громадянських прав росіян у стосунках з країнами Балтії (Латвія, Литва, Естонія) і Молдавії. Росія і Придністровська республіка. Кримська проблема у стосунках з Україною. Розширення сфери національних інтересів на весь геополітичний простір колишнього СРСР. “Доктрина Козирєва”. Початок інтеграційного процесу з Білорусією. Ідея Євразійського союзу. Стосунки з США і країнами Європейського Союзу. Підтримка дій США і НАТО щодо Іраку (“Буря в пустелі”), колишньої Югославії. Падіння авторитету Росії серед арабських країн. Посередницька діяльність (сербо-хорватський конфлікт, арабо-ізраїльський конфлікт та ін.).

Теми рефератів:

До теми VII:
  1. Ставлення Росії до розширення НАТО і програми “Партнерство заради миру”.
  2. Вектори зовнішньополітичних інтересів Росії.
  3. Проблема стосунків з країнами Центрально-Східної Європи.
  4. Транснаціоналізація та “багатополярність”.
  5. Глобалізація та інтереси Росії.
  6. Ядерна, військово-технічна, міграційна та екологічна безпека Росії.


Завдання для самостійної роботи (8 год.)
  1. Бізнес і зовнішня політика сучасної Росії.
  2. Чеченська війна.
  3. Росія і проблеми глобалізації та міжнародної безпеки.


Основна література до теми VII:
  1. Анисимов Е.В. История Росии от Рюрика до Путина. Люди. События. Дата. – СПб., 2006.
  2. Бакутев В.В. Новая Россия и Запад: процесс сближения и интеграции – М., 1998.
  3. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России – М., 1999.
  4. Медведев Р. Время Путина. – М., 2001.
  5. Медведев Р. Владимир Путин : четыре года в Кремле. М., 2005.
  6. Медведев Р. Дмитрий Медведев – президент Российской федерации. М., 2008.
  7. Селезнёв Г.К. Политическая история современной Росси: 1991-2001. – М., 2001.


Запитання для модульної контрольної роботи
  1. Історичний портрет Бориса Єльцина.
  2. Історичний портрет Володимира Путіна.
  3. Історичний портрет Віктора Чорномирдіна.
  4. Історичний портрет Володимира Жириновського.
  5. Історичний портрет Геннадія Зюганова.
  6. Історичний портрет Григорія Явлинського.
  7. Кримська проблема у стосунках Росії з Україною.
  8. Росія і розширення НАТО на Схід.
  9. Президентські вибори 2008 р.
  10. Історичний портрет Дмитра Медвєдева.
  11. Перша Чеченська війна.
  12. Друга Чеченська війна.


Типові завдання модульного контролю № 2
  1. У чому заключається кримська проблема у стосунках Росії з Україною?
  2. Росія і розширення НАТО на Схід.
  3. Які результати президентських виборів 2008 р.?
  4. Охарактеризуйте історичний портрет Дмитра Медвєдева.
  5. Які результати Першої Чеченської війни?
  6. Чим закінчилася Друга Чеченська війна?


^ ПРОБЛЕМНІ ЗАПИТАННЯ НА ЗАЛІК
  1. Загострення конституційної кризи (січень-жовтень 1993 р.)
  2. Фінансова криза 1998 р. – важливий фактор послаблення держави і влади (січень 1998- серпень 1999 р.)
  3. Спроба заколоту опозиції та висновки парламентських виборів 1999 р.
  4. Росія і зовнішній світ (1991-2005 рр.).
  5. Розвиток парламентських відносин з країнами Заходу і національні інтереси Росії (1994- грудень 1997 р.).
  6. Новий рівень партнерства Росії з США на сучасному етапі.
  7. Росія і косівська криза.
  8. Президентські вибори у Росії 2003 р.
  9. Кремль і парламент: конструктивна співпраця (січень 2003 рр.)
  10. Історичний портрет Михайла Горбачова.
  11. Перша Чеченська війна.
  12. Друга Чеченська війна.
  13. Роль ідеології у формуванні посткомуністичної партійної системи.
  14. Падіння авторитету Росії серед арабських країн.
  15. Проблема громадянських прав росіян у взаєминах з країнами Балтії.
  16. Початок інтеграційного процесу з Білорусією.
  17. Держава і російське підприємництво.
  18. Каспійська політика Росії.
  19. Михайло Фрадков і сучасний економічний курс Росії.
  20. Військово-промисловий комплекс Росії.
  21. Історичний портрет Бориса Єльцина.
  22. Історичний портрет Володимира Путіна.
  23. Історичний портрет Віктора Чорномирдіна.
  24. Історичний портрет Володимира Жириновського.
  25. Історичний портрет Геннадія Зюганова.
  26. Історичний портрет Григорія Явлинського.
  27. Кримська проблема у стосунках Росії з Україною.
  28. Росія і розширення НАТО на Схід.
  29. Президентські вибори 2008 р.
  30. Історичний портрет Дмитра Медвєдева.