Методика та методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Методика І методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 222.59kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 271.91kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра археології та музеєзнавства
УКЛАДАЧ:
ас. Синиця Є.В.
ас. Іванисько С.І.
Методика та методологія науково-дослідної роботи
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів спеціальності 6.030300 – Історія
Затверджено
Вченою Радою історичного факультету
“ ” 2009 р.
Протокол №
Завідувач кафедри
Терпиловський Р.В.
Декан факультету
Колесник В.Ф.
КИЇВ-2009
Робоча навчальна програма з дисципліни “Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів”
Укладач:
к.і.н., ас. Синиця Євген Валентинович
к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна
Лектор:
к.і.н., ас. Іванисько Світлана Іванівна
Погоджено
З науково-методичною комісією
„____”________________200 р.
ВСТУП
Дисципліна за вільним вибором студента "Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів" викладається на 4 курсі у 8 семестрі в обсязі 54 години, з них лабораторних – 26 год., самостійна робота – 28 годин та форма підсумкового контролю (залік).
Мета та завдання навчальної дисципліни
Курс "Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів" має на меті ознайомити студентів принципами наукового дослідження як основної форми наукової творчості, загальними, історичними та археологічними методами наукового дослідження, принципами, джерелами та етапами наукової роботи, вимогами щодо оформлення та апробації наукового дослідження.
Предмет навчальної дисципліни
Предметом навчальної дисципліни "Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів" є вивчення наукового дослідження як основної форми наукової творчості.
Вимоги до знань та вмінь студентів.
Студенти повинні знати:
- методичні та теоретичні засади сучасної археології;
- основні сучасні методики проведення досліджень;
- історію становлення сучасної методики наукових досліджень в Україні та світі;
- основні ознаки різних археологічних культур та особливості їх наукового дослідження;
- термінологічно-понятійний апарат, що застосовується для опису різних груп артефактів;
- загальні принципи історичних, палеоекономічних, палеосоціальних і т.п. реконструкцій на підставі археологічного матеріалу.
Студенти повинні вміти:
- опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
- орієнтуватись у науковій та періодичній літературі із актуальної проблематики, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
- застосувати отримані теоретичні знання при проведенні наукового дослідження;
- працювати з науково-методичними посібниками.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Спеціальна навчальна дисципліна "Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій", "Археологічна періодизація та хронологія", "Традиції і інновації в розвитку матеріальної культури".
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу входить до 1 змістового модуля, який включає в себе лабораторні заняття та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).
| Змістовий модуль 1. | Залік | |
| 40 залікових балів | 60 балів | |
| Самостійна робота | Модульний контроль | |
| 20 балів | 20 балів | |
Самостійна робота студентів
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 20.
Критерії оцінювання реферату:
- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 18-20 балів
- обґрунтоване розкриття проблеми - 14-17 балів
- тема розкрита неповно - 10-13 балів
- реферат суто компілятивного рівня - 6-9 балів
- розкритий лише окремий аспект - 1-5 бали
- реферат не зарахований - 0 балів
Тестування
На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 5 варіантів відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
Модульний контроль.
По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 20 балів.
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи, що складається з двох запитань (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):
Теоретичне питання:
а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8-10 балів;
б) повна коротка відповідь – 5-7 балів;
в) неповна відповідь – 2-4 бали;
г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
На заліку з курсу "Методика та методологія науково-дослідної роботи студентів" студент отримує 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.
Критерії оцінювання з окремих завдань:
- глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 20 балів;
- розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 15 балів;
- лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
- неповне розкриття проблеми – 5 балів;
- відсутність відповіді з питання – 0 балів.
Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.
| СУМА БАЛІВ | НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ |
| 90-100 | Зараховано |
| 85-89 | |
| 75-84 | |
| 65-74 | |
| 60-64 | |
| 35-59 | Незараховано |
| 1-34 |
Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № лекції | Назва лекції | Кількість годин | |
| лабораторні заняття | самостійна робота | ||
| Змістовний модуль 1. | |||
| 1. | Вступ. Наукове дослідження як основна форма наукової роботи. | 2 | 2 |
| 2. | Загальна методологія наукової творчості. | 2 | 4 |
| 3. | Методологія історичного та археологічного дослідження. | 4 | 4 |
| 4. | Обрання напрямку дослідження. | 2 | 2 |
| 5. | Визначення теми дослідження. | 2 | 2 |
| 6. | Джерела вивчення теми. | 4 | 4 |
| 7. | Нагромадження наукової інформації. | 2 | 2 |
| 8. | Робота з джерелами | 2 | 2 |
| 9. | Робота над рукописом наукової праці. | 2 | 2 |
| 10. | Оформлення наукової роботи. | 2 | 2 |
| 11. | Апробація наукового дослідження. | 1 | 2 |
| Модульний контроль (тестування) | 1 | | |
| ВСЬОГО | 26 | 28 | |
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Вступ. Наукове дослідження як основна форма наукової роботи.
Наукова ідея – зародження і трансформація. Загальна схема проводження наукового дослідження. Основні поняття науково-дослідної роботи. Ключові проблеми теми.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Поняття "об’єкт" та "предмет" наукового дослідження.
- Мета та завдання наукового дослідження.
Тема 2. Загальна методологія наукової творчості.
Використання методів наукового пізнання. Обґрунтованість наукового передбачення. Застосування логічних законів і правил. Наукова об’єктивність.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- Проникнення в сутність процесів і явищ, які вивчаються.
- Діалектичний взаємозв’язок наукових результатів.
- Причинні зв’язки між явищами, фактами і подіями.
- Визначення основного ланцюга дослідження.
Тема 3. Методологія історичного та археологічного дослідження.
Загальнонаукові методи дослідження в історичній науці. Методологічні принципи історизму та об’єктивності. Соціально-історичні методи в історичній науці. Принципи історичного аналізу. Метод історизму. Логічний метод. Математичні методи в археологічному дослідження. Типологія та класифікація. Метод історичного моделювання (ретроспективний). Структурно-системний метод. Метод актуалізації. Методи суміжних наук. Метод конкретних соціальних досліджень. Методи соціальної психології.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- Синхронний метод.
- Хронологічний метод.
- Діахронний метод, або метод періодизації.
- Метод історичних паралелей (порівняльно-історичний).
Тема 4. Обрання напрямку дослідження.
Осмислення і визначення загального напрямку наукового дослідження. Знайомство з основною літературою по проблемі. Бібліографічний пошук. Джерела до складання бібліографії. Методика складання бібліографічного покажчик по темі.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Бібліографія (посилання) в опублікованих книгах та статтях.
- Бібліографічні видання.
Тема 5. Визначення теми дослідження.
Історіографія проблеми. Історіографічне джерело. Предмет і об’єкт наукового дослідження. Визначення кола наукових завдань. Згрупування питань, що становлять науковий інтерес. Формулювання теми дослідження. Назва теми дослідження та вимог до неї. Попередній робочий план наукового-дослідження. Основні види планів дослідження теми. Глави, параграфи дослідження. План-проспект дослідження та вимоги до нього.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Хронологічні рамки дослідження.
- Формулювання вузлових питань.
Тема 6. Джерела вивчення теми.
Типи джерел. Методика роботи з архівними документами. Джерелознавча робота з періодичними виданнями. Наукова критика джерел. Статистичні дані як джерело. Усні джерела. Художня література як джерело. Збірники документів – час видання та особливості археографії. Фетишизація архівних джерел. Специфіка роботи з археологічними (речовими) джерелами.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- Преса як джерело.
- Політична публіцистика і мемуари як джерело.
- Документи партій і громадських організацій як джерело.
- Парламентські документи і законодавчі акти як джерело.
- Дипломатичні документи як джерело.
Тема 7. Нагромадження наукової інформації.
Суть першоджерела. Збір матеріалу по плану теми. Структуризація зібраного матеріалу. Складання покажчиків опрацьованих джерел.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Бібліографічний пошук.
- Пошук в системі Інтернет.
Тема 8. Робота з джерелами.
Методика опрацювання зібраного матеріалу. Конспектування та реферування джерел.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Цілеспрямовані виписки з джерел.
- Помітки власного характеру.
Тема 9. Робота над рукописом наукової праці.
Підготовка зібраних матеріалів до написання тексту. "Виношування" схеми викладу. Уточнення основної ідеї майбутнього дослідження. Питання трактовки теми. Орієнтовний план підготовки рукопису. Композиція наукової роботи. Вступ: актуальність теми, обґрунтування предмету, об’єкту, хронологічних рамок дослідження, історіографічний огляді, цілі і наукові завдання, характеристика джерел, визначення методики та методології дослідження, визначення наукової новизни. Вимоги до назв глав та параграфів. Рубрикація тексту. Форма викладу матеріалу. Аналіз, узагальнення, висновки. Редагування тексту.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Глава, параграф.
- Мова і стиль наукового дослідження.
Тема 10. Оформлення наукової роботи.
Використання і оформлення цитат. Бібліографічні посилання та правила їх оформлення. Складання таблиць та використання їх в науковому дослідженні. Оформлення бібліографічного апарату. Бібліографічний опис цитат. Етика використання цитат. Цитата як органічна складова речення. Посилання в тексті. Окремі види ілюстративного матеріалу. Складання і оформлення допоміжних покажчиків. Оформлення додатків та приміток. Бібліографічний список.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Виклад окремих видів текстового матеріалу.
- Алфавітно-предметний, іменний, географічний покажчики.
Тема 11. Апробація наукового дослідження.
Підготовка до друку статей. Виступи на конференціях. Тези доповідей. Фахові видання з історичних наук.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
- Форми тез доповідей.
- Акцентуації у виступі на конференції.
Основна література
- Альберт Ю.В. Библиографическая ссылка. Справочник. – К., 1983.
- Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. – Новосибирск, 1987.
- Егоров В.К. История в нашей жизни. – М., 1990.
- Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – М., 1987.
- Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії. – К., 1996.
- Коломийцев В.Ф. Методология истории (от источника к исследованию). – М., 2000.
- Кузин Ф.А. Диссертация. Методика написания. Правила оформления. Порядок защиты. – М., 2000.
- Маслов Н.Н. Марксистко-ленинские методы историко-партийного исследования. – М., 1983.
- Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов. – К., 1980.
- Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1997.
- Шульга З.П. О методике научно-исследовательской работы. – К., 1978
- Ясперс К. Смысл и назначение истории.
Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.
Контрольні запитання до змістового модуля І
- Основні поняття науково-дослідної роботи.
- Використання методів наукового пізнання.
- Метод історизму.
- Логічний метод.
- Метод класифікації.
- Синхронний метод.
- Хронологічний метод.
- Діахронний метод, або метод періодизації.
- Метод історичних паралелей (порівняльно-історичний).
- Метод історичного моделювання (ретроспективний).
- Структурно-системний метод. Метод актуалізації.
- Методи соціальної психології.
- Знайомство з основною літературою по проблемі.
- Бібліографія (посилання) в опублікованих книгах та статтях.
- Історіографічне джерело.
- Суть першоджерела.
- Методика опрацювання зібраного матеріалу.
- Уточнення основної ідеї майбутнього дослідження.
- Композиція наукової роботи.
- Вимоги до назв глав і параграфів.
- Оформлення бібліографічного апарату.
- Використання і оформлення цитат.
ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1. До математичних методів в археологічному дослідженні відноситься:
А. Логічний метод
Б. Синхронний метод
В. Хронологічний метод
Г. Порівняльно-історичний метод
Д. Статистико-комбінаторний метод
Вірна відповідь: Д
.
Запитання на залік
- Наукова ідея – зародження і трансформація.
- Загальна схема проведення наукового дослідження.
- Ключові проблеми теми.
- Обґрунтованість наукового передбачення.
- Застосування логічних законів та правил.
- Причинні зв’язки між явищами, фактами, подіями.
- Загальнонаукові методи дослідження в історичній науці.
- Методологічні принципи історизму та об’єктивності.
- Спеціально-історичні методи в історичній науці.
- Методи суміжних наук. Статистичний (математичний) метод.
- Метод конкретних соціальних досліджень.
- Осмислення і визначення загального напрямку наукового дослідження.
- Бібліографічний пошук.
- Джерела складання бібліографії.
- Бібліографічні видання.
- Методика складання бібліографічного покажчика по темі.
- Історіографія проблеми.
- Предмет і об’єкт дослідження.
- Типи джерел.
- Методика роботи з періодичними виданнями.
- Наукова критика джерел.
- Преса як джерело.
- Політична публіцистика і мемуари як джерело.
- Документи партій і громадських організацій як джерело.
- Парламентські документи і законодавчі акти як джерело.
- Дипломатичні документи як джерело.
- Статистичні дані як джерело.
- Усні джерела.
- Художня література як джерело.
- Збірники документів – час видання та особливості археографії.
- Фетишизація архівних джерел.
- Збір матеріалу по плану теми.
- Структуризація зібраного матеріалу.
- Пошук в системі Інтернет.
- Складання покажчиків опрацьованих джерел.
- Конспектування і реферування джерел.
- Підготовка зібраних матеріалів до написання тексту.
- "Виношування" схеми викладу.
- Питання трактовки теми.
- Орієнтовний план підготовки рукопису.
- Вступ: актуальність теми.
- Обґрунтування предмету, об’єкту, хронологічних рамок дослідження.
- Історіографічний огляд.
- Цілі і наукові завдання.
- Характеристика джерел.
- Визначення методології і методики дослідження.
- Визначення наукової новизни.
- Бібліографічні посилання та правила їх оформлення.
- Складання таблиць та використання їх в науковому дослідженні.
- Підготовка до друку статей.
- Виступи на конференціях.
- Тези доповідей.