Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материала

Содержание

ВСТУПДана дисципліна "Антична археологія Північного Причорномор'я" викладається на 4
Мета та завдання навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь студентів.
Студенти повинні вміти
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій
Тема 1. Вступ
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Завдання для самостійної роботи (2 год.)
Тема 5. Античне ремесло в археологічному відображенні
...
Полное содержание

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра археології та музеєзнавства

УКЛАДАЧ:

ас. Синиця Є.В.

Антична археологія Північного Причорномор'я

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “Антична археологія Північного Причорномор'я”

Укладач:

к.і.н., ас. Синиця Євген Валентинович

Лектор:

к.і.н., ас. Синиця Євген Валентинович

Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

ВСТУП

Дана дисципліна "Антична археологія Північного Причорномор'я" викладається на 4 курсі у 2 семестрі в обсязі 54 години, з них лекцій – 26 год., самостійна робота – 28 годин та форма підсумкового контролю (залік).

Мета та завдання навчальної дисципліни

Основна мета курсу полягає у ознайомленні студентів з особливостями північнопричорноморських пам'яток як проявами античного (середземноморського) цивілізаційного осередку. Провідне місце посідає системне викладення головних рис матеріальної культури еллінських полісів у регіоні з акцентом на їх специфічні локальні риси. Головна увага, що приділяється саме археологічним матеріалам античних пам'яток регіону, визначена достатньо обмеженим корпусом інших джерел (писемних, епіграфічних тощо), що характеризують ці осередки. Окремим блоком зазначається роль культурних впливів античних полісів Північного Причорномор'я на варварське оточення, а також роль останнього у складанні особливого північнопричорноморського варіанту античної культури.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни "Антична археологія Північного Причорномор'я" є вивчення матеріальної культури античних осередків зазначеного регіону, а також виявлення її специфіки у контексті культурної взаємодії античних еллінів та місцевого варварського оточення.

Вимоги до знань та вмінь студентів.

Студенти повинні знати:

методичні та теоретичні засади сучасної археології;
археологічну періодизацію доби античності та її конкретне застосування по відношенню до старожитностей території Північного Причорномор'я;
основні ознаки матеріальної культури доби античності та особливості наукового дослідження цього феномену;
термінологічно-понятійний апарат, що застосовується для опису різних груп артефактів;
загальні принципи історичних, палеоекономічних, палеосоціальних і т.п. реконструкцій на підставі археологічного матеріалу;
усвідомлювати місце античного періоду в історії людства загалом та населення території України зокрема;
мати уявлення про виробництво, суспільну структуру, світогляд носіїв античної культури регіону.

Студенти повинні вміти:

опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
орієнтуватись у науковій та періодичній археологічній літературі із актуальної проблематики, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
працювати з науково-методичними посібниками;
застосовувати отримані практичні знання під час польових археологічних досліджень, камеральної обробки археологічного матеріалу;
застосувати отримані теоретичні знання під час проведення наукових досліджень реконструктивно-теоретичного рівня.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі.

Спеціальна навчальна дисципліна "Антична археологія Північного Причорномор'я" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Вона є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як "Класична археологія", " Етнічні процеси за археологічними джерелами", "Археологія України в контексті європейських культур", "Проблеми соціально-економічних реконструкцій".

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Основні складові матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я		Змістовий модуль 2. Особливості розвитку матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я		Залік
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модульний контроль	Самостійна робота	Модульний контроль
10 балів	10 балів	10 балів	10 балів

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8-10 балів;

б) повна коротка відповідь – 5-7 балів;

в) неповна відповідь – 2-4 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

На заліку з курсу "Ранній залізний вік" студент отримує 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.

Критерії оцінювання з окремих завдань:

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 20 балів;
розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 15 балів;
лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
неповне розкриття проблеми – 5 балів;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну систему.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
85-89	Добре
75-84	Добре
65-74	Задовільно
60-64	Задовільно
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

№ лекції	Назва лекції	Кількість годин
№ лекції	Назва лекції	лекції	самостійна робота
Змістовний модуль 1. Основні складові матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я
1.	Вступ	2
2.	Античне будівництво та архітектура	2
3.	Культова сфера доби античності та її археологічне відбиття	2
4.	Галузі античного сільського господарства в археологічному відображені	2
5.	Античне ремесло в археологічному відображенні	2
6.	Археологічні свідоцтва торгівельні відносини за античних часів	2
Модульний контроль		2
Змістовий модуль 2. Особливості розвитку матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я
7.	Поліси Північно-Західного Причорномор'я: Борисфеніда, Ольвія, Тіра, Ніконій	4
8.	Боспорське царство: Пантикапей, малі міста Європейського Боспору, основні осередки Азійського Боспору, Танаіс	4
9.	Херсонес Таврійський	2
Модульний контроль		2
ВСЬОГО		26

Змістовний модуль 1.

Основні складові матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я

Тема 1. Вступ

Феномен античної цивілізації. Загальна періодизація доби античності та її особливості для північнопричорноморських осередків. Велика грецька колонізація: причини та основні напрямки, специфіка північно-східного (причорноморського) напрямку. Основні віхи археологічного дослідження античних осередків Північного Причорномор'я.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Співвідношення археологічної та історичної періодизацій доби античності.
Значення колонізаційних процесів для розвитку варварського населення Північного Причорномор'я.

Тема 2. Античне будівництво та архітектура

Системи розселення в античному полісі: місто, дальня та ближня хора, система комунікацій. Античний поліс як планувальна структура: ідеальна модель та варіанти її втілення на практиці; особливості північнопричорноморських осередків. Архітектурні ордери та їх втілення у храмовому, громадському і житловому будівництві. Будівельні прийоми та технології, їх специфіка для регіону.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Фортифікаційне будівництво за доби античності та його специфіка у полісах Північного Причорномор'я.
Різновиди кладок в античній будівельній практиці.

Тема 3. Культова сфера доби античності та її археологічне відбиття

Античні культи та їх втілення у пам'ятках матеріальної культури. Особливості храмового будівництва; структура та декор античного храму як відображення античних уявлень про його функціональне призначення. Прояви культової практики у повсякденному житті античної людності Північного Причорномор'я. Поховальна практика античної доби та динаміка розвитку античних поховальних пам'яток регіону.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Загальноеллінські культові осередки у Північному Причорномор'ї.
Варварські елементи у античних поховальних пам'ятках Північного Причорномор'я.

Тема 4. Галузі античного сільського господарства в археологічному відображені

Структура античного сільського господарства: «середземноморська тріада», садівництво та городництво, скотарство, промисли (рибальство та полювання). Система землекористування та її археологічне втілення (клери, садиби, сільськогосподарські поселення). Інструментарій, господарські приміщення та пристосування. Інфраструктура переробки та зберігання харчової продукції (олійниці, виноробні, рибозасолювальні комплекси, коптильні тощо).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Номенклатура рослин, що культивувалися античним населенням Північного Причорномор'я, за даними археологічних та писемних джерел.
Вплив античної системи господарювання на агрикультуру східноєвропейських варварів; особливості цього впливу в еллінський та римський час.

Тема 5. Античне ремесло в археологічному відображенні

Основні галузі античного ремесла та їх відбиття в археологічних матеріалах північнопричорноморських пам'яток: набори інструментів, комплекси майстерень, готова продукція місцевого виробництва. Керамічне ремесло та особливості еллінського керамічного набору; співвідношення місцевих виробів та імпорту в структурі керамічних комплексів полісів Північного Причорномор'я. Металургія та металообробка. Ювелірна справа та її особливості у Північному Причорномор'ї.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Стилі декору керамічних виробів як хронологічний показник.
Знахідки імпортів ремісничої продукції в регіоні та основні центри їх постачання.

Тема 6. Археологічні свідоцтва торгівельні відносини за античних часів

Зовнішні торгівельні зв'язки полісів Північного Причорномор'я: основні контрагенти, торгівельні шляхи, номенклатура товарів за археологічними даними. Античний імпорт на варварських пам'ятках Східної Європи. Гроші та грошовий обіг; монетна справа північнопричорноморських осередків.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Амфорна тара як джерело для вивчення торгівельних відносин за античної доби.
Монети провідних античних осередків у північнопричорноморському грошовому обігу.

Основна література до змістового модуля 1

Археология Украинской ССР. – К., 1982. – Т. 2.
Граков Б.Н. Ранний железный век. – М., 1977.
Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронза и железный век. – М., 1974.

Повний перелік літератури наводиться в навчальній програмі.

Контрольні запитання до змістового модуля І

Проблема виділення та періодизації раннього залізного віку.
Значення винаходу залізних знарядь праці.
Шляхи поширення залізних знарядь на території Європи.
Проблеми визначення переходу від бронзового до раннього залізного віку.
Проблема визначення поняття "ранній залізний вік".
Поява залізних знарядь на території України.
Зміни в суспільному устрою в ранньому залізному віці.
Білозірська культура.
Політична історія кіммерійців.
Суспільний устрій кіммерійців.
Духовна культура кіммерійського населення.
Пам’ятки чорногорівського етапу.
Пам’ятки новочеркаського етапу.
Чорноліська культура.
Бондарихінська культура.
Характеристика гальштатської епохи.
Культури фракійського гальштату на території України.
Лужицька культура.
Висоцька культура.
Етнічна історія України передськіфського етапу раннього залізного віку.

Змістовний модуль 2.

Особливості розвитку матеріальної культури античних осередків Північного Причорномор'я

Тема 7. Поліси Північно-Західного Причорномор'я: Борисфеніда, Ольвія, Тіра, Ніконій

Специфіка полісів регіону з огляду на його фізико-географічні особливості. Борисфеніда як осередок первинного освоєння регіону. Особливості Ольвійського полісу: динаміка розвитку міста та хори; греко-варварські відносини на прикладі Ольвії за даними археологічних, нумізматичних та писемних джерел. Поліси Дністровського лиману: матеріальна культура; основні віхи історії.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Дискусія щодо характеру Березанського поселення на ранньому етапі його існування у контексті визначення характеру грецької колонізації регіону.
Варварські елементи у поховальному обряді Північно-Західного Причорномор'я.

Тема 8. Боспорське царство: Пантикапей, малі міста Європейського Боспору, основні осередки Азійського Боспору, Танаіс

Специфіка структури еллінських осередків регіону; проблема утворення Боспорського царства у висвітленні різних груп джерел. Особливості матеріальної культури регіону. Варварський компонент у складі боспорської держави (археологічний аспект). Взаємодія античного та варварського населення у добу Великого переселення народів на прикладі Боспору (археологія, нумізматика, історія).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Монетна чеканка малих міст Боспору.
Боспорський живопис.

Тема 9. Херсонес Таврійський

Особливості колонізації еллінами Південно-Західної Таврики та їх відображення в археологічній структурі херсонеського полісу. Основні риси матеріальної культури Херсонесу Таврійського. Історична доля міста на зламі доби античності та середньовіччя (історичний та археологічний аспект).

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Фортифікаційне будівництво Херсонесу Таврійського.
Римська векселяція в Херсонесі Таврійському як приклад військової присутності Імперії в регіоні (археологічний, епіграфічний та історичний аспекти).

Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья. – М., 1984.
Археология СССР. Степная полоса Азиатской части СССР в скифо-сарматское время. – М., 1992.
Археология Украинской ССР. – К., 1982. – Т. 2.
Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2.
Етнічна історія давньої України. – К., 2000.
Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. – Спб., 1993.
Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. Бронза и железный век. – М., 1974.

Етнокультурна карта України в скіфський час.
Скіфські племена Геродота.
Проблема походження та появи скіфів на території України. Етнічна інтерпретація скіфів.
Особливості скіфської матеріальної культури.
Поховальні пам’ятки скіфів. Типи та хронологічні відмінності.
Пам’ятки скіфської осілості.
Духовна культура скіфів.
Скіфо-сибірський звіриний стиль.
Пам’ятки лісостепу України скіфського часу.
Етнічна інтерпретація лісостепових пам’яток скіфського часу.
Матеріальна культура лісостепових пам’яток скіфського часу.
Підгірцевсько-милоградська культура.
Юхнівська культура.
Пам’ятки таврів в Криму.
Латенська епоха на території України.
Куштановицька культура.
Сарматські пам’ятки на території України: поява, етнічна інтерпретація, періодизація, специфічна риси.
Матеріальна культура сарматів.
Духовна культура сарматів.
Взаємовідносини варварського населення з античними містами Північного Причорномор’я.
Проблема взаємовідносин кочового та осілого населення в період раннього залізного віку.
Городища пізніх скіфів на Нижньому Дніпрі.
Пізньоскіфська держава в Криму.
Проблеми етнічної історії України в період раннього залізного віку.

Залік

Білозірська культура.
Бондарихінська культура.
Взаємовідносини варварського населення з античними містами Північного Причорномор’я.
Висоцька культура.
Городища пізніх скіфів на Нижньому Дніпрі.
Духовна культура кіммерійського населення.
Духовна культура сарматів.
Духовна культура скіфів.
Етнічна інтерпретація лісостепових пам’яток скіфського часу.
Етнічна історія України передськіфського етапу раннього залізного віку.
Етнокультурна карта України в скіфський час.
Зміни в суспільному устрої в ранньому залізному віці.
Значення винаходу залізних знарядь праці.
Культури фракійського гальштату на території України.
Куштановицька культура.
Латенська епоха на території України.
Лужицька культура.
Матеріальна культура лісостепових пам’яток скіфського часу.
Матеріальна культура сарматів.
Особливості скіфської матеріальної культури.
Пам’ятки лісостепу України скіфського часу.
Пам’ятки новочеркаського етапу.
Пам’ятки скіфської осілості.
Пам’ятки таврів в Криму.
Пам’ятки чорногорівського етапу.
Підгірцевсько-милоградська культура.
Пізньоскіфська держава в Криму.
Політична історія кіммерійців.
Поховальні пам’ятки скіфів. Типи та хронологічні відмінності.
Поява залізних знарядь на території України.
Проблема взаємовідносин кочового та осілого населення в період раннього залізного віку.
Проблема виділення та періодизації раннього залізного віку.
Проблема визначення поняття "ранній залізний вік".
Проблема походження та появи скіфів на території України. Етнічна інтерпретація скіфів.
Проблеми визначення переходу від бронзового до раннього залізного віку.
Проблеми етнічної історії України в період раннього залізного віку.
Сарматські пам’ятки на території України: поява, етнічна інтерпретація, періодизація, специфічна риси.
Скіфо-сибірський звіриний стиль.
Скіфські племена Геродота.
Суспільний устрій кіммерійців.
Характеристика гальштатської епохи.
Чорноліська культура.
Шляхи поширення залізних знарядь на території Європи.
Юхнівська культура.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Содержание