Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Методика та методологія науково-дослідної роботи робоча навчальна програма дисципліни, 165.69kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.56kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 293.96kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра археології та музеєзнавства
УКЛАДАЧ:
ас. Шидловський П.С.
“Археологія доби міді-бронзи”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів спеціальності 6.030300 – Історія
Затверджено
Вченою Радою історичного факультету
“ ” 2009 р.
Протокол №
Завідувач кафедри
Терпиловський Р.В.
Декан факультету
Колесник В.Ф.
КИЇВ-2009
Робоча навчальна програма з дисципліни “Археологія доби міді-бронзи”
Укладач:
ас. Шидловський П.С.
Лектор:
ас. Шидловський П.С.
Погоджено
З науково-методичною комісією
„____”________________200 р.
- Загальна характеристика навчальної дисципліни
Рік підготовки: 4
Семестр: 1
Кількість кредитів ECTS – 2
Загальна кількість годин – 72
із них:
Лекцій – 36 годин
Самостійна робота – 36 годин
Кількість змістовних модулів – 2
Вид контролю: залік
2. Мета навчальної дисципліни
Змістом курсу «археологія доби міді-бронзи» є вивчення розвитку матеріальної культури та природного середовища в епоху палеометалів. Курс є продовженням вивчення історії голоценового періоду, початок якого розглядається в спецкурсі «Проблеми мезоліту-неоліту» (3-ій рік навчання), і передує вивченню археології раннього залізного віку. В курсі розглядаються проблеми періодизації віку палеометалів, особливості розвитку різних категорій матеріальної культури та поява інновацій, розвиток відтворювальних форм господарства, культурно-хронологічне членування території Східної Європи та характеристика археологічних культур, суспільний розвиток племен доби міді-бронзи.
З метою більш докладного вивчення матеріальної культури доби міді-бронзи широко використовуються археологічні матеріали з фондів кафедри археології та музеєзнавства.
Мета курсу «Археологія доби міді-бронзи» полягає в широкому ознайомленні студентів із сучасною літературою по цим епохам, дослідженні різних видів археологічних пам’яток та культур, всебічному аналізу господарських систем населення доби палеометалів, реконструкції суспільного життя та світоглядних уявлень в суспільствах.
Вивчення дисципліни має дозволити отримати наступні знання та навички:
- Студенти повинні знати:
- види археологічних пам’яток доби міді-бронзи;
- археологічні культури України доби палеометалів та їхнє розташування в часі і просторі;
- основні якісні відмінності культур епохи міді-бронзи від попередніх епох та наступних етапів археологічної періодизації;
- типи знарядь праці та зброї в епоху палеометалів;
- різницю в господарській орієнтації різних суспільств в епоху палеометалів.
Студенти повинні вміти:
- опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
- орієнтуватись у науковій та періодичній археологічній літературі із актуальної проблематики, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
- застосовувати отримані практичні знання під час польових археологічних досліджень, камеральної обробки археологічного матеріалу;
- описувати та графічно відтворювати археологічний матеріал;
- класифікувати крем’яні та металеві знаряддя праці та зброї;
- вміти застосовувати різні методики для створення реконструкцій історичного рівня.
- Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу поділений на 2 змістовних модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
3.1. Співвідношення складових у змістовному модулі.
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів).
| Змістовий модуль 1. Археологія епохи енеоліту | Змістовий модуль 2. Археологія епохи бронзи | Залік | ||
| 30 залікових балів | 30 залікових балів | 40 балів | ||
| Самостійна робота | Модул. контроль | Самостійна робота | Модул. контроль | |
| 10 балів | 20 балів | 10 балів | 20 балів | |
3.1.1. Індивідуально-консультативна робота
Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.
У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивченні тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.
Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до складання модульних контролів, виробленні у них уміння виокремити з кожної проблеми найсуттєвіше, на чому слід сконцентрувати увагу, навичок працювати з літературою, звітною документацією та конкретним археологічним матеріалом. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.
Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком.
3.1.2. Самостійна робота студентів.
Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.
Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.
Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату:
- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів
- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів
- тема розкрита неповно - 5-6 балів
- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів
- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали
- реферат не зарахований - 0 балів
Тестування
На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
3.1.3. Модульний контроль.
По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.
Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 20 балів.
Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.
Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів):
Теоретичне питання:
а) глибоке розкриття теоретичного питання – 17-20 балів;
б) повна коротка відповідь – 11-16 бали;
в) неповна відповідь – 3-10 балів;
г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-2 балів.
- Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку.
Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється з “зараховано”, диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ECTS:
| СУМА БАЛІВ | ОЦІНКА В ECTS | НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ |
| 90-100 | A | |
| 85-89 | B | Зараховано |
| 75-84 | C | |
| 65-74 | D | |
| 60-64 | E | |
| 35-59 | FX | Незараховано |
| 1-34 | F | |
Якщо за результатами поточного контролю знань, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він перескладає залік на загальних підставах.
Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).
Тематичний план лекцій,
та самостійної роботи
| № теми | Назва теми | Загальна кількість годин | Лекції | Самостійна робота |
| Змістовний модуль 1 Археологія епохи енеоліту | ||||
| 1. | Поняття доби палеометалів. Періодизація доби міді-бронзи. Загальна характеристика епохи міднокам’яного віку | 4 | 2 | 2 |
| 2. | Природна обстановка в добу палеометалів та розвиток господарства в добу енеоліту –бронзового віку | 4 | 2 | 2 |
| 3. | Найдавніші енеолітичні культури Середземномор’я та Балкан та неолітична підоснова культур епохи міді на території України | 4 | 2 | 2 |
| 4. | Історія дослідження трипільської культури та періодизація трипільської культури | 4 | 2 | 2 |
| 5. | Ранній та середній етап розвитку трипільської культури | 4 | 2 | 2 |
| 6. | Господарство трипільців | 4 | 2 | 2 |
| 7. | Поховання та могильники. Мистецтво та світоглядні уявлення трипільської культури | 4 | 2 | 2 |
| 8. | Пам’ятки заключних етапів розвитку трипільської спільності. причини зникнення трипільської культури | 3 | 1 | 2 |
| 9. | Культури доби енеоліту Лівобережної України | 4 | 2 | 2 |
| | МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ | 1 | 1 | |
| | Всього з модуля | 36 | 18 | 18 |
| Змістовний модуль 2 Археологія епохи бронзи | ||||
| 10. | Проблема походження кочівницького скотарства на території України | 4 | 2 | 2 |
| 11. | Зміни природної обстановки наприкінці мідного - на початку бронзового віку | 4 | 2 | 2 |
| 12. | Етнічна ситуація наприкінці енеоліту – на початку бронзового віку | 4 | 2 | 2 |
| 13. | Загальна характеристика бронзового віку | 4 | 2 | 2 |
| 14. | Металургія доби бронзи | 4 | 2 | 2 |
| 15. | Культури епохи бронзи степової України | 4 | 2 | 2 |
| 16. | Культури епохи бронзи лісо-степової України | 4 | 2 | 2 |
| 17. | Могильники бронзового віку та світоглядні уявлення населення доби бронзи за археологічними даними | 4 | 2 | 2 |
| 18. | Етнічні процеси в епоху міді-бронзи | 3 | 1 | 2 |
| | МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ | 1 | 1 | |
| | Всього з модуля | 36 | 18 | 18 |
| | РАЗОМ | 72 | 36 | 36 |
Зміст курсу.
Змістовний модуль 1.
Археологія епохи енеоліту
Тема 1. Поняття доби палеометалів. Періодизація доби міді-бронзи. Загальна характеристика епохи міднокам’яного віку (2 год.).
Поняття енеоліту, бронзового віку, їхнє місце у археологічній періодизації. Критерії визначення хронологічних рамок доби палеометалів. Хронологія та періодизація епохи раннього металу. Енеоліт (халколіт, доба міді, міднокам’яний вік) в історіографії. Критерії виділення енеолітичних пам’яток.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Правомірність використання терміну «енеоліт» для різних регіонів Євразії.
2. Визначити основні риси енеолітичного комплексу матеріальної культури
Тема 2. Природна обстановка в добу палеометалів та розвиток господарства в добу енеоліту –бронзового віку (2 год.).
Кліматичні зміни в добу енеоліту-бронзи. Поняття атлантичного, суббореального, бореального кліматичних періодів. Географічне районування Євразії в добу палеометалів та господарсько-культурні типи. Місце доби енеоліту та бронзового віку в періодизації голоцену. Господарські системи наприкінці неолітичної доби. Технологічні інновації та їхній вплив на розвиток господарства. Інтенсифікація землеробства та скотарства. Винайдення металу. Розвиток гірничої справи. Поява постійних поселень та монументальної архітектури.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Взаємозв’язок археологічної періодизації та кліматичних змін
2. Доба палеометалів, як епоха появи та розвитку найдавніших цивілізацій.
Тема 3. Найдавніші енеолітичні культури Середземномор’я та Балкан та неолітична підоснова культур епохи міді на території України (2 год.).
Ієрихон та Чатал-Гююк. Халафська та Хассунська культури. Складання основних рис балкано-дунайського енеоліту (Старчево, Кріш, Караново, Боян, Пресескло, Прекукутені та ін.). Визначення основних рис енеолітичного комплексу. Основні риси неоліту України (культура лінійно-стрічкової кераміки, сурсько-дніпровська, дніпро-донецька, буго-дністровська, культура ямково-гребінцевої кераміки та ін.).
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Землеробсько-скотарський та скотарсько-землеробський напрямки ведення господарства.
2. Риси матеріальної культури найдавніших землеробів Європи
Тема 4. Історія дослідження трипільської культури та періодизація трипільської культури (2 год.).
Відкриття трипільських пам’яток. Перші спроби інтерпретації об’єктів трипільської культури (В. Хвойко, Е. Штерн, М. Біляшівський, Ф. Вовк, В. Антонович). Радянська історіографія дослідження трипільських пам’яток (С. Н. Бібіков, Т.С. Пассек, В.Н. Даниленко та ін.). Відкриття трипільських поселень-гігантів та могильників. Сучасний стан дослідження трипільської культури. Сучасна хронологія Трипілля.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Різні періодизаційні схеми Трипілля (В. Хвойко, Т. Пассек, Думітреску, М. Відейко).
2. Проблеми датування пам’яток та критерії визначення етапів розвитку культури.
Тема 5. Ранній та середній етап розвитку трипільської культури (2 год.).
Проблема походження трипільської культури. Генетичний зв’язок з культурами Балкан, Центральної Європи. Найдавніші пам’ятки трипільсько-кукутеньської спільності. Перші поселення на території України. Напрямки освоєння території трипільськими племенами. Поселення, житла, побутова культура. Виникнення поселень-гігантів. Локальні варіанти культури на середньому етапі.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Розвиток типів поселень та жител раннього та середнього етапів Трипілля
2. Проблема реконструкції трипільського житла
Тема 6. Господарство трипільців (2 год.)
Інтенсифікація землеробського господарства. Керамічне виробництво трипільських племен. Кременеобробка трипільських племен. Поява шахт по видобутку кременевої сировини, майстерень по обробці кременю. Металургія трипільської культури. Домобудівництво.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Основні типи керамічних виробів трипільської культури
2. Проблема виникнення та розвитку ремесла та свідчення обмінних операцій
Тема 7. Поховання та могильники. Мистецтво та світоглядні уявлення трипільської культури (2 год.).
Поховання раннього та середнього Трипілля. Поява колективних могильників (печера Вертеба, Чапаївський, Вихватинський, могильники софіївського типу, могильники усатівського типу). Мистецтво Трипілля за археологічними даними. Керамічний орнамент як джерело вивчення мистецтва трипільських племен. Дрібна пластика. Реконструкції інтер’єру трипільського житла. Світоглядні уявлення трипільців за археологічними даними (пам’ятки мистецтва, об’єкти культу, поховальні пам’ятки).
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Проблема реконструкції поховального обряду трипільських племен.
2. Поховальний інвентар як джерело суспільних реконструкцій
Тема 8. Пам’ятки заключних етапів розвитку трипільської спільності. Причини зникнення трипільської культури. (1 год.).
Поширення культури на території Середнього Подніпров’я. Локальні варіанти пізнього Трипілля. Зростання спеціалізації областей. Проблема зникнення поселень-гігантів. Пам’ятки софіївського, усатівського, городського та троянівського типів. Екологічні, господарські та соціальні чинники зникнення культури. Історичні долі та проблема спадкоємності трипільського населення.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Території поширення найпізніших трипільських пам’яток.
2. Причини зникнення трипільської кукльтури
Тема 9. Культури доби енеоліту Лівобережної України (2 год.). Дніпро-донецька культура, культура ямково-гребінцевої кераміки, середньостогівська культура, давньоямна культурна спільність, маріупольський тип пам’яток.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Історія дослідження сернедньостогівських пам’яток
2. Проблема походження давньоямної культурної спільності
Література до змістовного модуля №1.
Основна:
Археологія України. – К., 2005.
Археология УССР (в 3-х томах). – К., 1985-1986.
Арциховский А.В. Основы археологии. - М., 1955.
Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.
Давня історія України (у 3-х томах). - К., 1997-2000.
Даниленко В.Н. Энеолит Украины. – К., 1974. – 176 с.
Древнейшие общества земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. – К., 1991.
Енциклопедія трипільської цивілізації (у 2-х томах). – К., 2004.
Словник-довідник з археології. – К., 1996.
Энеолит СССР. – М.: Наука, 1982. – С. 165 – 251.
Додаткова:
Археологические исследования трипольского поселения Бодаки. – К. – Спб., 2005
Бибиков С.Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. – М.-Л., 1953. – 410 с.
Бурдо Н.Б., Видейко М.Ю. Типы раннетрипольской кераміки и ее орнаментации в междуречье Днестра и Южного Буга. Северное Причерноморье. – К., 1984 – 97 с.
Дергачев В.А. Памятники позднего Триполья. – Кишинев: Штиинца, 1980. – 206 с.
Дергачев В.А., Манзура И.В. Погребальные комплексы позднего Триполья. – Кишинев, 1991.
Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. – К.: Наук. думка, 1974. – 174 с.
Збенович В.Г. Поселение Бернашовка на Днестре. – К., 1980.
Збенович В.Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. – К., 1989 – 224 с.
Ковалева И.Ф. Север степного Поднепровья в энеолите – бронзовом веке. – Днепропетровск, 1984.
Кондукторова Т.С. Антропология древнего населения Украины. – К., 1972
Круц В.О. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. – К.: Наук. думка, 1977. – 160 с.
Лагодовская Е.Ф., Шапошникова С.Г., Макаревич М.Л. Михайловское поселение. – К., 1962.
Макаренко М. Маріюпільський могильник. – К., 1933.
Пассек Т.С. Трипільська культура. – К., 1941.
Пассек Т.С. Периодизация трипольских поселений // МИА. – 1949. - № 10.
Пассек Т.С. Раннеземледельческие (трипольские племена) Поднестровья // МИА. – 1961. - № 84.
Попова Т.А. Многослойное поселение Поливанов Яр. К эволюции трипольской культуры в Среднем Поднестровье. – Спб.: МАЭ РАН, 2003. – 240 с.
С.Н. Бибиков и первобытная археология: Сб. науч. трудов. – Спб.: ИИМК РАН, 2009.
Субботин Л.В. Памятники культуры Гумельница юго-зхапада Украины. – К., 1983
Телегін Д.Я. Середньостогівська культура епохи міді. – К.: Наукова думка, 1973.
Трипільська скарбниця. Путівник. – К.: ТОВ «Вольф», 2008. – 128 с.
Трипільські поселення-гіганти. Матеріали міжнародної конференції. – К.:”Корвін Пресс”, 2003.
Хвойка В.В. Древние обитатели СреднегоПриднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). – К., 2008. – 160 с.
Змістовний модуль 2.
Доба бронзи.
Тема 10. Проблема походження кочівницького скотарства на території України (2 год.).
Приручення коня, поява вершництва, поширення найдавніших курганних пам’яток. Пам’ятки ямної історико-культурної спільності, кемі-обинський та нижньомихайлівський тип. Проблема виникнення конярства.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Археологічні культури Заходу України
2. Найдавніші свідчення приручення коня на території України
Тема 11. Зміни природної обстановки напикінці мідного- на початку бронзового віку (2 год).
Закінчення атлантичної епохи. Поширення зони степів. Антропогенний фактор у загальній зміні кліматичної ситуації та господарські зони наприкінці енеоліту – на початку бронзового віку.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Причини зникнення культур «цивілізації Старої Європи»
2. Хронологічні рамки кліматичних епох: пребореал, бореал, атлантикум, суббореал
Тема 12. Етнічна ситуація наприкінці енеоліту – на початку бронзового віку. (2 год).
Балкано-карпатські, північнокавказькі, південноуральські впливи за даними археології. Антропологічний склад населення за даними поховань та могильників.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Проблема походження степових культур епохи бронзи
2. Території поширення основних антропологічних типів серед населення епохи бронзи Східної Європи
Тема 13. Загальна характеристика бронзового віку. (1 год).
Періодизація епохи бронзи. Поява перших культур бронзового віку на території Європи. Критерії виділення культур бронзового віку на території України.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Історія вивчення культур бронзового віку на території України
2. Типи археологічних пам’яток епохи бронзи
Тема 14. Металургія доби бронзи. (1год.).
Виділення бронзоливарного ремесла за даними археології (металургійні провінції, поширення бронзових виробів та бронзоливарних форм, поховання ремісників та ремісничі скарби). Типологія бронзових виробів – зброя, знаряддя праці, прикраси.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Зміни металургійних провінцій в епоху ранньої бронзи
2. Сировинні бази та фізичні властивості бронзи
Тема 15. Культури епохи бронзи степової України. (2 год.).
Катакомбна історико-культурна спільність (донецька та інгульська культури), зрубна історико-культурна спільність, покровська та бережнівсько-маївська культури. Проблеми походження культур раннього залізного віку на території України.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Озброєння та військова справа племен степової України в епоху бронзи
2. Особливості ведення кочівницького господарства
Тема 16. Культури епохи бронзи лісо-степової України. (2 год).
Культури шнурової кераміки: підкарпатська, городоцько-здовбицька, стжижовська, середньодніпровська культури. Тшинецьке культурне коло, культура багатоваликової кераміки, білозерсько-білогрудівська група
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Поселення та домобудівництво племен лісо-степової України в епоху бронзи
2. Розвиток ремесла: обробка металу, каменю, кременеобробка, керамічне виробництво
Тема 17. Могильники бронзового віку та світоглядні уявлення населення доби бронзи за археологічними даними (2 год.).
Курганні та безкурганні поховання, типи поховальних пам’яток. Мистецтво, культові споруди, прикраси.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Розвиток поховального обряду степових культур в епоху бронзи
2. Зброя та прикраси в поховальних комплексах доби бронзи
Тема 18. Етнічні процеси в епоху бронзи (1 год.). Антропологічний склад населення за даними поховальних пам’яток. Проблема походження індоєвропейців за археологічними даними.
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):
1. Теорії індоєвропейської прабатьківщини
2. Культури пізньої бронзи – раннього залізного віку на території України
Література до змістовного модуля №2
Основна:
Археологія України. – К., 2005.
Археология УССР (в 3-х томах). – К., 1985-1986.
Арциховский А.В. Основы археологии. - М., 1955.
Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. – К., 1986. – 167 с.
Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.
Генинг В.Ф., Зданович Г.Б., Генинг В.В. Синташта: Археологические памятники арийских племен Урало-Казахстанских степей: В 2-х ч. – Челябинск: Юж.-Урал. кн. изд-во, 1992. – 408 с.
Давня історія України (у 3-х томах). - К., 1997-2000.
Клочко В.І. Озброєння та війцськова справа давнього населення України (5000-900 рр. до Р.Х.). – К.: АртЕк, 2006. – 336 с.
Межплеменные связи эпохи бронзы на территории Украины. – К., 1987.
Памятники бронзового и раннего железного веков Поднепровья. – Днепропетровск, 1987.
Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. – К., 1967.
Словник-довідник з археології. – К., 1996.
Додаткова:
Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. – М.: Наука, 1967.
Братченко С.Н. Нижнее Подонье в эпоху средней бронзы. – К., 1976. – 216 с.
Ковалева И.Ф. Север Степного Поднепровья в среднем бронзовом веке (по данным погребального обряда). – Днепропетровск, 1981.
Ковалева И.Ф. Север степного Поднепровья в энеолите – бронзовом веке. – Днепропетровск, 1984.
Ковалева И.Ф.Социальная и духовная культура племен бронзового века (по материалам Левобережной Украины). – Днепропетровск, 1989.
Кондукторова Т.С. Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. – М., - 1973.
Курганы степного Крыма. – К., 1984.
Мерперт Н.Я. Балканы и Северное Причерноморье в бронзовом веке. – М., 1964.
Обряды и верования древнего населения Украины. – К.: Наукова думка, 1990.
Отрощенко В. В. Деревянная посуда в срубных погребениях Поднепровья. - Днепропетровск, 1984.
Попова Т.Д. Племена катакомбной культуры. – М., 1955.
Степное Поднепровье в бронзовом и раннем железном веках. – Днепропетровск, 1981.
Хвойка В.В. Древние обитатели СреднегоПриднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). – К., 2008. – 160 с.
Klochko V. Weaponry of Societies of the Northern Pontic Culture Circle. Baltic-Pontic Studies / Adam Mickiewicz university, Institute of Eastern Studies, Institute of Prehistory. - vol. 10. – Poznań, 2001. – 376 p.
Питання, що виносяться на залік:
- Хронологія та періодизація епохи раннього металу.
- Епоха енеоліту. Критерії виділення енеолітичних пам’яток.
- Природна обстановка на території Східної Європи в епоху енеоліту.
- Найдавніші енеолітичні культури Середземномор’я та Балкан.
- Неолітична підоснова культур епохи міді на території України (культура лінійно-стрічкової кераміки, сурсько-дніпровська, дніпро-донецька, буго-дністровська та ін.)
- Періодизації трипільської культури (В. Хвойко, Т. Пассек, М. Відейко).
- Проблема походження трипільської культури. Генетичний зв’язок з культурами Балкан, Центральної Європи. Найдавніші пам’ятки трипільсько-кукутеньської спільності.
- Ранній етап трипільської культури на території України.
- Пам’ятки середнього етапу трипільської культури.
- Пізньотрипільські пам’ятки.
- Господарство трипільців.
- Кременеобробка трипільських племен. Поява шахт по видобутку кременевої сировини, майстерень по обробці кременю.
- Металургія трипільської культури.
- Керамічне виробництво трипільських племен.
- Домобудівництво та проблема протоміст-гігантів.
- Поховання та могильники трипільської культури: а) Поховання раннього та середнього Трипілля; б) поява колективних могильників (Чапаївський, Вихватинський, могильники софіївського типу, могильники усатівського типу).
- Мистецтво трипільської культури за археологічними даними.
- Світоглядні уявлення трипільців за археологічними даними (пам’ятки мистецтва, об’єкти культу, поховальні пам’ятки).
- Причини зникнення трипільської культури. Пам’ятки усатівського та городського типів. Екологічні, господарські та соціальні чинники зникнення культури.
- Культури доби енеоліту Лівобережної України (дніпро-донецька культура, культура ямково-гребінцевої кераміки, середньостогівська культура, давньоямна культурна спільність).
- Проблема походження кочівницького скотарства на території України (приручення коня, поява вершництва, поширення найдавніших курганних пам’яток).
- Етнічна ситуація в енеолітичну добу. Балкано-кавказькі, північнокавказькі, південноуральські впливи за даними археології. Антропологічний склад населення за даними поховань та могильників.
- Періодизація епохи бронзи.
- Критерії виділення культур бронзового віку на території України.
- Металургія. Виділення бронзоливарного ремесла за даними археології (металургійні провінції, поширення бронзових виробів та бронзоливарних форм, поховання ремісників та ремісничі скарби).
- Культури епохи бронзи степової України. Зрубна та катакомбна культурні спільності. Проблема походження.
- Культури епохи бронзи лісо-степової України.
- Могильники бронзового віку.
- Світоглядні уявлення населення доби бронзи за археологічними даними (мистецтво, культові споруди, поховальні пам’ятки).
- Етнічні процеси в епоху бронзи. Антропологічний склад населення за даними поховальних пам’яток. Проблема походження індоєвропейців за археологічними даними.