Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Загальна характеристика навчальної дисципліни
Мета навчальної дисципліни
Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Самостійна робота студентів.
Критерії оцінювання реферату
Модульний контроль.
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку.
Сума балів
Тематичний план лекцій та самостійної роботи
Модульний контроль
Модульний контроль
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.) 1. Розвиток мікролітичної техніки
Тема 4. Матеріальна культура населення доби мезоліту на території України (2 год.).
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)
На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)
...
Полное содержание
Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра археології та музеєзнавства


УКЛАДАЧ:

ас. Шидловський П.С


Проблеми мезоліту-неоліту


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 6.030300 - Історія


Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №


Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.


Декан факультету

Колесник В.Ф.


КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни Проблеми мезоліту-неоліту


Укладач:

ас. Шидловський П.С.


Лектор:


ас. Шидловський П.С.


Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.


  1. Загальна характеристика навчальної дисципліни


Рік підготовки: 3

Семестр: 2


Кількість кредитів ECTS – 2

Загальна кількість годин – 72

із них:

Лекцій – 34 годин

Самостійна робота – 38 годин

Вид контролю: залік


Мета навчальної дисципліни

Розуміння історії розвитку людського суспільства, історії господарських систем, технологій, світоглядних уявлень неможливе без вивчення мезолітичного та неолітичного етапів археологічної періодизації.

Мезоліт та неоліт – важливі археологічні епохи, які відносяться до заключних етапів розвитку кам’яного віку і являються перехідними від раннього кам’яного віку – палеоліту з виключно привласнюючими формами добування засобів існування до епохи ранніх металів – епохи широкого розповсюдження відтворювальних форм господарства, виокремленням ремесла, формування суспільних класів, а в найдавніших центрах виникнення землеробства і скотарства – поява перших державних утворень.

Початок мезо-неолітичної епохи співпадає з переходом в історії Землі від льодовикової доби – плейстоцену до геологічної сучасності – голоцену. В цей період відбуваються помітні зміни в ландшафтно-кліматичному оточенні людини. Зникнення прильодовикових ландшафтів, фауни та флори, формування сучасних кліматичних зон стало причиною змін у господарстві і культурі людства, активних пошуків нових форм забезпечення засобами існування, що з часом призвело до появи землеробства і скотарства. Зміна форм господарства значно вплинула на розвиток суспільства, його структуру, кількісний склад. Формуються найдавніші племінні утворення, з’являється моногамна патріархальна сім’я. Ці процеси знаходять свій вираз у світоглядних уявленнях, які документуються найдавнішими пам’ятками мистецтва та похованнями.

Мета курсу «Проблеми мезоліту - неоліту» полягає в широкому ознайомленні студентів із сучасною літературою по цим епохам, дослідженні різних видів археологічних пам’яток та культур, всебічному аналізу господарських систем населення доби мезоліту - неоліту, реконструкції суспільного життя та світоглядних уявлень в мезо- неолітичних суспільствах.


Вивчення дисципліни має дозволити отримати наступні знання та навички:
  • Студенти повинні знати:
  • види археологічних пам’яток доби мезоліту - неоліту;
  • археологічні культури України доби мезоліту та неоліту та їхнє розташування в часі і просторі;
  • основні якісні відмінності мезо- неолітичних культур від попередніх епох та наступних етапів археологічної періодизації;
  • типи знарядь праці та зброї в епоху мезоліту та неоліту;
  • різницю в господарській орієнтації різних суспільств в епоху мезоліту та неоліту.


Студенти повинні вміти:
  • на практичному матеріалі розрізняти мікролітичний та макролітичний матеріал;
  • описувати та графічно відтворювати археологічний матеріал;
  • класифікувати мезолітичні та неолітичні знаряддя праці та зброї;
  • вміти застосовувати різні методики для створення реконструкцій історичного рівня.


Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.


Забезпечення високого рівня знань студентів з курсу «Проблеми мезоліту - неоліту» передбачає поряд з лекціями організацію самостійної роботи студентів, метою якої є опанування теоретичними засадами, базовими поняттями курсу; обробку археологічного матеріалу у фондах кафедри археології та музеєзнавства; організацію екскурсій в археологічні музеї з метою ознайомлення з основними музейними колекціями часів мезоліту - неоліту; проходження археологічної практики з метою оволодіння методами польових досліджень пам’яток доби мезоліту та неоліту.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістовних модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.


Співвідношення складових у змістовному модулі.


Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів).


Змістовий модуль 1.

Археологія епохи мезоліту

Змістовий модуль 2.

Археологія епохи неоліту

Залік

30 залікових балів

30 залікових балів

40 балів

Самостійна робота

Модул. контроль

Самостійна робота

Модул. контроль

10 балів

20 балів

10 балів

20 балів



Індивідуально-консультативна робота


Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивченні тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до складання модульних контролів, виробленні у них уміння виокремити з кожної проблеми найсуттєвіше, на чому слід сконцентрувати увагу, навичок працювати з літературою, звітною документацією та конкретним археологічним матеріалом. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком.


Самостійна робота студентів.

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів


Тестування


На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


Модульний контроль.

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 20 балів.

Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.


Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 20 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 17-20 балів;

б) повна коротка відповідь – 11-16 бали;

в) неповна відповідь – 3-10 балів;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-2 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку.


Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється з “зараховано”, диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ECTS:


СУМА

БАЛІВ

ОЦІНКА В

ECTS

НАЦІОНАЛЬНА
СИСТЕМА
ОЦІНЮВАННЯ


90-100

A




85-89

B

Зараховано

75-84

C

65-74

D




60-64

E

35-59

FX

Незараховано

1-34

F





Якщо за результатами поточного контролю знань, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він перескладає залік на загальних підставах.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).


Тематичний план лекцій та самостійної роботи


№ теми

Назва теми

Загальна кількість годин

Лекції

Самостійна

робота

Змістовний модуль 1

Археологія епохи мезоліту

1.

. Місце мезоліту та неоліту в періодизації голоцена

4

2

2

2.

Загальна характеристика мезолітичної епохи.

4

2

2

3.

Природа і суспільство в кінці плейстоцену – початку голоцену

4

2

2

4.

Матеріальна культура населення доби мезоліту на території України

4

2

2

5.

Археологічні культури мезолітичної епохи на території України

4

2

2

6.

Господарство і соціальний устрій мезолітичних колективів

4

2

2

7.

Світоглядні уявлення людини мезолітичної доби.

4

2

2

8.

Обробка археологічного матеріалу з фондів кафедри археології та музеєзнавства

5

2

3




МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

1

1






Всього з модуля

34

17

17

Змістовний модуль 2

Археологія епохи неоліту

9.

Загальна характеристика неолітичної епохи.

4

2

2

10.

Природне оточення неолітичного населення Європи

4

2

2

11.

Матеріальна культура неолітичного населення України

4

2

2

12.

Археологічні культури неолітичної доби на території України

4

2

2

13.

Господарство неолітичних племен

5

2

3

14.

Суспільний устрій неолітичних племен

4

2

2

15.

Світоглядні уявлення неолітичного населення

4

2

2

16.

Етнічні процеси в епоху мезоліту – неоліту

4

2

2

17.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

1

1







Всього з модуля

34

17

17




РАЗОМ

68

34

34



Зміст курсу.


Змістовний модуль 1.

Археологія епохи мезоліту


Тема 1. Місце мезоліту та неоліту в періодизації голоцена (2 год.).

Розглядаються критерії визначення голоценової епохи та її місця в антропогені (четвертинному періоді). Геологічна, кліматична та археологічна періодизація голоцену; проблема визначення нижньої межі голоцену за палеокліматичними, геологічними та археологічними даними.

Основні поняття: плейстоцен (льодовиковий період) – період від закінчення еоплейстоцену до початку голоцену (1 млн. р. – 10.2 тис. р. тому); голоцен (Післяльодовиків’я, Постгляциал, Поствюрм, Постплейстоцен) – заключний період геологічного минулого, наступний після закінчення останнього зледеніння, що займав останні 10.2 тис. років. Всередині голоценової епохи виділяються геолого-кліматичні періоди – пребореал, бореал, атлантикум, суббореал та субатлантикум.


Таб.2. Кліматична періодизація фінального плейстоцену та голоцену.

5 000 –

2 500

Г О Л О Ц Е Н

Суббореал

(сухий,

континентальний клімат)

Максимальне поширення степових формацій, степова фауна, кінь

Мідь-бронза

7 500 –

5 000

Атлантикум

(теплий,

вологий клімат)

Змішаний ліс, максимальний розвиток лісових формацій, лісова фауна

Н Е О Л І Т

9 700 –

7 500

Бореал

(підвищення температури, континентальний клімат)

Широколистяний ліс, сосна, береза

М Е З О Л І Т

10 200 –

9 700

Пребореал

(поступове потепління)

Ліс;

Сосна, береза

Благородний олень, тур

10 900 –

10 200

П Л Е Й С Т О Ц Е Н

Дріас ІІІ

(субарктичний клімат)

Тундра, лісотундра

Пн. олень

П І З Н І Й П А Л Е О Л І Т

11 800 –

10 900

Алерьод

(потепління)

Лісотундра, шпильковий ліс;

Пн. олень, бл. олень

12 000 –

11 800

Дріас ІІ

(субарк.-

клімат)

Тундра;

Пн. олень

12 400 –

12 000

Беллінг (потепління)

Лісотундра

Пн. олень

13 300 –

12 400

Дріас І

(арктичний

клімат)

Тундра;

Пн.олень

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Причини зникнення плейстоценового фауністичного комплексу

2. Періодизація фінального палеоліту


Тема 2. Загальна характеристика мезолітичної епохи (2 год.).

Історіографія вивчення мезоліту. Виділення перших мезолітичних культур в Європі, Північній Африці, Близькому Сході. Терміни: епіпалеоліт, мезоліт, азіль, тарденуаз. Початки вивчення мезоліту на території України. Критерії визначення мезоліту сучасною археологічною наукою (хронологічні рамки, періодизація, датування, технологічні риси). Види археологічних пам’яток для мезолітичної епохи.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Критерії визначення мезолітичного комплексу матеріальної культури

2. Поняття мікролітичної техніки


Тема 3. Природа і суспільство в кінці плейстоцену – початку голоцену (2 год.).

Зміни флори та фауни у пізньольодовиковий час, розпад прильодовикового комплексу теріофауни. Археологічні культури межі плейстоцену – голоцену, мадленські та азільські пам’ятки: поселення житла, знаряддя праці. Пристосування первісних колективів до нових природно-кліматичних умов: пошуки нових форм господарства, технологічні зміни. Стандартизація та мікролітизація крем’яного інвентаря.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.)

1. Розвиток мікролітичної техніки;

2. Стоянки фінального палеоліту на території України




Тема 4. Матеріальна культура населення доби мезоліту на території України (2 год.).

Технологія виготовлення знарядь праці. Розширення асортименту знарядь праці та зброї. Мікро-макролітичні культури. Розвиток обробки кістки, дерева та рогу в мезоліті. Житла та поселення на території України. Локальні особливості матеріальної культури мезолітичного населення та проблеми виділення археологічних культур.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Основні типи мікролітичних виробів;

2. Культуровизначальні риси мезолітичної доби.


Тема 5. Археологічні культури мезолітичної епохи на території України (2 год.).

Археологічні культури доби раннього мезоліту: свідерська культурна спільність; рогалицько-осокорівська культура; гірсько-кримська культура, оселівська культура та ін. Пізньомезолітичні археологічні культури: гірськокримська, кукрецька, гребениківська, дніпро-прип’ятська, яніславицька, пісочнорівська, кудлаївська та ін. культури.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Питання спадкоємності фінальнопалеолітичних та мезолітичнох культур

2. Поширення відтискної техніки серед мезолітичних суспільств


Тема 6. Господарство і соціальний устрій мезолітичних колективів (2 год.)

Прояви господарсько-культурного типу в матеріальній культурі мезолітичних колективів. Реконструкція господарсько-культурних типів на території України. Соціальний устрій мезолітичних колективів за археологічними залишками жител, поселень, могильників. Етнографічні джерела по вивченню господарства та соціальної структури мезолітичного суспільства.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Мезолітичні господарсько-культурні типи на території України

2. Вплив господарства на розвиток суспільних відносин


Тема 7. Світоглядні уявлення людини мезолітичної доби (2 год.).

Мистецтво та прояви ритуальних дій як прояви світогляду первісної людини. Мезолітичне мистецтво Старого Світу: історія дослідження, районування пам’яток, стилістика і тематика зображень. Свідчення виконання ритуальних дій: мезолітичні поховання і могильники на території Євразії. Пам’ятки мистецтва та могильники на території України. Вплив господарської орієнтації на світоглядні уявлення мезолітичного населення. Етнографічні паралелі.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Пам’ятки мезолітичного мистецтва на території України

2. Характеристика могильників Волосько-Василівського типу


Тема 8. Обробка археологічного матеріалу з фондів кафедри археології та музеєзнавства. (2 год.).

Шифрування матеріалу, складання колекційного опису. Графічне зображення знарядь праці та керамічних виробів мезо-неолітичної доби

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (3 год.):


1. Створення бази даних виробів мезо-неолітичної доби з фондів кафедри

2. Класифікація та типологія крем’яних виробів мезо-неолітичної доби


Література до змістовного модуля №1.


Основна:

Археологія України. – К., 2005.

Археология УССР (в 3-х томах). – К., 1985-1986.

Арциховский А.В. Основы археологии. - М., 1955.

Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.

Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.

Воеводский М.В. Мезолитические культуры Восточной Европы. – КСИИМК, 1950, № 31.

Давня історія України (у 3-х томах). Т. 1. Первісне суспільство. – К.: Наук. думка, 1997.

История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М.: Наука., 1986.

Кабо В.Р. Первобытная доземледельческая община. – М.: Наука., 1986.

Кондукторова Т.С. Антропология населения Украины мезолит, неолита и эпохи бронзы. – М., 1973.

Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Кротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины. - К.: Наук. думка, 1986.

Нужний Д.Ю. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці. – К.: Наукова думка, 1992.

Орудия каменного века. – К.: Наук. думка, 1978.

Первобытный человек, его материальная культура и природная среда в плейстоцене и голоцене. – М.: Наука, 1974.

Словник-довідник з археології. – К., 1996.

Телегін Д.Я. Мезолітичні пам’ятки України (IX – VI тисячоліття до н. е.). – К.: Наукова думка, 1982.

Формозов А.А. Проблемы этнокультурной истории каменного века на Европейской часты СССР. –М.: Наука, 1977.

Шнирельман В.А. Происхождение производящего хозяйства. – М.: Наука, 1989.


Додаткова:

Археологія. - № 64. – 1988.

Бибиков С.Н., Станко В.Н., Коен В.Ю. Финальный палеолит и мезолит горного Крыма. - Одесса: Весть, 1994.

Гавриленко І.М. Зимівниківська археологічна культура (до історії ранньомезолітичного населення Лівобережної України). – Полтава: АСМІ, 2000.

Зализняк Л.Л. Аренсбургские традыцыы в мезолите Полесья // Каменный век: памятники, методика, проблемы. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 135 –144.

Зализняк Л.Л. Охотники на северного оленя Украинского Полесья эпохи финального палеолита / АН УССР. Ин-т археологии. – К.: Наукова думка, 1989.

Залізняк Л.Л. Річний господарський цикл мисливців лісової зони Євразії в мезоліті // Археологія. - №4. – 1993. – С. 5 – 14.

Кондукторова Т.С. Антропология древнего населения Украины. – К., 1972.

Нужний Д.Ю. Дистанційні мисливські знаряддя у кам’яному віці // Археологія. - №3. – 1991., С.3 – 14.

Нужний Д.Ю. Мікролітизація комплексів у культурах кам’яного віку // Стародавнє виробництво на території України. – К.: Наук. думка, 1992, - С. 8 – 22.

Нужный Д.Ю. О своеобразии кукрекской культурной традиции в Днепровском Надпорожье // Каменный век: памятники, методика, проблемы. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 145 – 154.

Рогачёв А.Н. Некоторые вопросы изучения эпипалеолита Восточной Европы // У истоков древних культур. Эпоха мезолита. МИА СССР № 126. – М-Л.: Наука, 1966, С.9 –13.

Рудинський М.Я. До питання про культури мезолітичної доби на Вкраїні. – Антропологія, 1928, т.1.

Смольянинова С.П. Палеолит и мезолит Степного Побужья / АН УССР, Ин-т археологии. – К.: Наук. думка, 1989.

С.Н. Бибиков и первобытная археология: Сб. науч. трудов. – Спб.: ИИМК РАН, 2009.

Тєлєгін Д.Я. Основні періоди історичного розвитку населення території України у V – першій половині IV тис. до н. е. // Археологія. - №4. – 1992; Археологія. - №1. – 1993. – С. 15 – 23.

Черниш А.П. Палеолит и мезолит Приднестровья. – М.: Наука, 1973.

Черниш А.П. Стародавнє населення Подністров’я в добу мезоліту. – К.: Наук. думка, 1975.

Яневич О.О. Шпанська мезолітична культура // Археологія. - №1. – 1993., С. 3 – 14.


Змістовний модуль 2.

Археологія епохи неоліту.


Тема 9. Загальна характеристика неолітичної епохи (2 год.).

Історіографія вивчення перших неолітичних культур на Близькому Сході, в Середній Азії; дослідження неоліту на території України. Критерій визначення епохи; проблеми хронології та періодизації. Найдавніші центри виникнення агрокультури та тваринництва. Неолітична революція.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Натуфійська культура. Ієрихон та Чатал-Гююк

2. Інновації в матеріальній культурі в ранньонеолітичних комплексах


Тема 10. Природне оточення неолітичного населення Європи (2 год).

Розглядається клімат неолітичної доби, тваринний та рослинний світ за даними палеоботаніки та палеозоології. Характеристика атлантичного періоду. Ландщафтно-географічні зони Європи.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Господарсько-культурні типи ранніх землеробів та скотарів

2. Критерії неолітичної епохи


Тема 11. Матеріальна культура неолітичного населення України (2 год).

Технологічні інновації у виготовленні знарядь праці, зброї; виникнення технік шліфування, пиляння, свердління каменю. Техніка посиленого відтиску. Нові види знарядь праці. Поява керамічного виробництва. Основні типи неолітичних пам’яток: житла, поселення, поховання, могильники. Роль кераміки та крем’яного інвентарю для визначення культурної належності неолітичних пам’яток.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Особливості керамічного виробництва в неолітичну добу;

2. Зміни в кременеобробці в неолітичних комплексах.


Тема 12. Археологічні культури неолітичної доби на території України. (1 год).

Розглядається мезолітична підоснова неолітичних культур України. Кукрецька неолітична культура, сурсько-дніпровська культура, буго-дністровська культура, дніпро-донецька культурна спільність, культура лінійно-стрічкової кераміки (дунайська), культура ямково-гребінцевої кераміки, волинська неолітична культура (німанська). Вплив неолітичних культур на формування спільностей епохи енеоліту.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Вплив балкано-дунайських культур на процес неолітизації Правобережної України;

2. Крем’яний інвентар дніпро-донецької культурної спільності.


Тема 13. Господарство неолітичних племен (1год.).

Поширення відтворювальних форм господарства на території України за археологічними даними. Скотарсько-землеробський та землеробсько-скотарський напрямки. Ускладнене збиральництво, інтенсивне рибальство та мисливство в неоліті. Неолітичний етап розвитку мисливсько-рибальських суспільств. Поява шахт по видобутку кременевої сировини. Господарсько-культурні типи та їхнє співвідношення з ландшафтно-географічними зонами. Етнографічні джерела з вивчення господарства неолітичної доби: суспільства ранніх землеробів і скотарів, мисливсько-рибальські суспільства.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Комплексність неолітичного господарства;

2. Археологічні свідчення появи землеробства в матеріалах культур території України.


Тема 14. Суспільний устрій неолітичних племен (2 год.).

Житла та поселення як джерело для реконструкції суспільного устрою неолітичного населення. Могильники та окремі поховання неолітичної доби. Поховальний інвентар; поява інсигній. Сім’я, рід, плем’я за археологічними джерелами. Етнографія як джерело для реконструкції соціального устрою неолітичного населення України.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Соціальна інтерпретація могильників маріупольського типу;

2. Вплив господарства на розвиток суспільних відносин.


Тема 15. Світоглядні уявлення неолітичного населення (2 год).

Пам’ятки неолітичного мистецтва в найдавніших землеробських культурах Старого Світу. Неолітичне мистецтво Європи та Азії; «арктичне мистецтво». Свідчення ритуальних дій та могильники Євразії. Пам’ятки мистецтва та культові місця на території України (петрогліфи та чуринги Кам’яної Могили, Баламутівської печери). Поховання та могильники як джерело для вивчення світогляду неолітичного населення. Реконструкція поховального обряду. Вплив характеру ведення господарства на світоглядні системи неолітичних племен. Етнографічні паралелі: ранньоземлеробські та промислові культи.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Поховальний інвентар неолітичних могильників на території України;

2. Керамічний орнамент в різних неолітичних культурах території України


Тема 16 Етнічні процеси в епоху мезоліту – неоліту. (2 год.).

Традиційність в матеріальній культурі племен протягом мезолітичного – неолітичного часу. Зміна археологічних культур як прояв етнічних процесів в кінці кам’яного віку. Антропологічний склад населення за матеріалами поховань та могильників мезоліту – неоліту. Співвідношення археологічних культур з територіями поширення давньосередземноморського та протоєвропейського антропологічних типів. Етнічні процеси наприкінці неоліту – початку мідно-кам’яного віку. Участь неолітичного населення у формуванні ранньоенеолітичних культур (Гумельниця, Прекукутені, дніпро-донецька культура, середньостогівська культура). Міграції і культурні впливи в кінці кам’яної епохи (балканські, північнокавказькі та північно- та центральноєвропейські впливи).

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):


1. Зміна антропологічного складу в надпорізьких могильниках протягом мезоліту-неоліту;

2. Питання походження трипільської культури.


Література до змістовного модуля №2


Основна:

Археологія України. – К., 2005.

Археология УССР (в 3-х томах). – К., 1985-1986.

Арциховский А.В. Основы археологии. - М., 1955.

Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.

Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.

Давня історія України (у 3-х томах) Т. 1. Первісне суспільство. – К.: Наук. думка, 1997.

Даниленко В.Н. Неолит Украины. - К.: Наук. думка, 1969.

Словник-довідник з археології. – К., 1996.

Шнирельман В.А. Происхождение производящего хозяйства. – М.: Наука, 1989.


Додаткова:

Даниленко В.М. Кам’яна могила. – К.: Наукова думка, 1986.

Древнейшие общества земледельцев и скотоводов Сев. Причерноморья. – К., 1991.

Исаенко В.Ф. Неолит Припятского Полесья. – Минск, 1976.

Клочко В.І. Озброєння та війцськова справа давнього населення України (5000-900 рр. до Р.Х.). – К.: АртЕк, 2006. – 336 с.

Кондукторова Т.С. Антропология населения Украины мезолита, неолита и эпохи бронзы. – М., - 1973.

Макаренко М. Маріюпільський могильник. – К.: В-во ВУАН, 1933.

Мацкевой Л.Г. Мезолит и неолит Восточного Крыма. – К.: Наук. думка, 1977.

Неприна В.И. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине. – К.: Наук. думка, 1976.

Неприна В.И., Зализняк Л.Л., Кротова А.А. Памятники каменного века Левобережной Украины. - К.: Наук. думка, 1986.

Неприна В.И., Титова Е.Н. Онеолите Посулья // Каменный век: памятники, методика, проблемы. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 155 – 170.

Орудия каменного века. – К.: Наук. думка, 1978.

Рудинський М.Я. Кам’яна Могила (корпус наскельних рисунків). - К.: В-во АН УРСР, 1961.

Телегін Д.Я. Дніпро-донецька культура. – К.: Наук. думка, 1968.

Тєлєгін Д.Я. Основні періоди історичного розвитку населення території України у V – першій половині IV тис. до н. е. // Археологія. - №4. – 1992; Археологія. - №1. – 1993. – С. 15 – 23.

Телегин Д.Я. Неолитические могильники Мариупольского типа. – К.: Наук. думка, 1991.

Klochko V. Weaponry of Societies of the Northern Pontic Culture Circle. Baltic-Pontic Studies / Adam Mickiewicz university, Institute of Eastern Studies, Institute of Prehistory. - vol. 10. – Poznań, 2001. – 376 p.


Питання, що виносяться на залік:

  1. Хронологія та періодизація раннього голоцену.
  2. Епоха мезоліту. Критерії виділення мезолітичних пам’яток.
  3. Природна обстановка на території Східної Європи в епоху мезоліту.
  4. Кліматична періодизація фінального плейстоцену та голоцену
  5. Зміни флори та фауни у пізньольодовиковий час, розпад прильодовикового комплексу теріофауни.
  6. Історіографія вивчення мезоліту. Виділення перших мезолітичних культур в Європі.
  7. Критерії визначення мезоліту сучасною археологічною наукою (хронологічні рамки, періодизація, датування, технологічні риси)
  8. Фінальнопалелітична підоснова культур епохи мезоліту на території України (свідерська, пізньомолодівська, оселівська, осокорівська культури та ін.)
  9. Найдавніші мезолітичні комплекси Східної Європи.
  10. Періодизація мезолітичної епохи.
  11. Розвиток мікролітичної техніки в культурах кам’яного віку.
  12. Археологічні культури раннього мезоліту на території України.
  13. Локальні особливості матеріальної культури мезолітичного населення та проблеми виділення археологічних культур.
  14. Мезолітичні господарсько-культурні типи на території України
  15. Свідчення виконання ритуальних дій: мезолітичні поховання і могильники на території Євразії
  16. Найдавніші центри виникнення агрокультури та тваринництва. Неолітична революція.
  17. Природне оточення неолітичного населення Європи
  18. Технологічні інновації у виготовленні знарядь праці.
  19. Особливості керамічного виробництва в неолітичну добу.
  20. Мезолітична підоснова неолітичних культур України.
  21. Вплив балкано-дунайських культур на процес неолітизації Правобережної України.
  22. Поширення відтворювальних форм господарства на території України за археологічними даними.
  23. Господарсько-культурні типи та їхнє співвідношення з ландшафтно-географічними зонами.
  24. Могильники маріупольського типу.
  25. Етнографія як джерело для реконструкції соціального устрою неолітичного населення України.
  26. Пам’ятки неолітичного мистецтва в найдавніших землеробських культурах Старого Світу.
  27. Поховання та могильники як джерело для вивчення світогляду неолітичного населення.
  28. Ранньоземлеробські та промислові культи за етнографічними джерелами.
  29. Антропологічний склад населення за матеріалами поховань та могильників мезоліту – неоліту.
  30. Участь неолітичного населення у формуванні ранньоенеолітичних культур.