Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183

Вид материала

Документы

Содержание 6 Соціальні страхування, забезпечення, стандартизація та захист населення в контексті наукових досліджень соціальної сфери Зарубіжний досвід запровадження багатофункціональної соціальної картки Постановка проблеми. Виклад основного матеріалу.

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо розробки програми створення робочих місць в регіоні, 1277.87kb.
• Концепція реформування вітчизняної системи регулювання умов, гігієни, безпеки та охорони, 415.02kb.
• Державна установа науково-дослідний інститут соціально- трудових відносин (ду нді ств), 1199.3kb.
• Араса шевченка 175 річчю Київського університету І 75 річчю географічного факультету, 2611.19kb.
• Жемчужины Адриатики 13 дней (поезд-автобус) Стоимость: 595, 42.06kb.
• Національна експозиція України на Міждержавній виставці, присвяченій 20-річчю снд, 313.44kb.
• Республика Беларусь, г. Минск, ул. К. Маркса, 40-32, 49.41kb.
• Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» Сучасна дитяча література, 288.92kb.
• Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
• Сказки старого Мадрида, 29.36kb.

6 СОЦІАЛЬНІ СТРАХУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ


УДК 364.422

Гаврицька М.К.,

завідувач відділу соціально-економіко-математичного моделювання ДУ НДІ соціально-трудових відносин

Овчарова І.М.,

м.н.с. ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України, м. Луганськ


ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ КАРТКИ


У статті представлений закордонний досвід впровадження й використання електронних платежів взагалі та зокрема в соціальній сфері країн, а також досвід впровадження соціальної картки в країнах колишнього СРСР.


Постановка проблеми. Система соціального забезпечення та соціальної підтримки є важливою складовою реалізації державної соціальної політики й забезпечує соціальну стабільність у суспільстві. Розвиток соціальної сфери – першочергове завдання, що стоїть перед державою й набуває особливої актуальності в умовах сьогодення. Останнім часом перед країною гостро стоїть проблема підвищення ефективності бюджетних витрат, зокрема на соціальну підтримку населення і надання соціальних послуг незахищеним верствам населення. Через відсутність ефективного механізму обліку обсягів наданої соціальної допомоги, необхідного для розрахунків між органами державної влади та організаціями, що надають послуги, часто виникають серйозні фінансові суперечності між державою та організаціями, що надають ці послуги.

Виплата соціальної допомоги через пластикові платіжні картки є глобальною тенденцією. Впровадження в Україні єдиної загальнодержавної системи обліку соціальних пільг та відповідних електронних карток – актуальна та необхідна справа, спрямована на підвищення рівня соціального захисту громадян. Саме Автоматизована система надання пільг та соціальних послуг на основі використання електронної соціальної картки дозволить удосконалити систему соціального захисту населення, ефективно враховувати бюджетні кошти, що спрямовуються до соціальної сфери, організовувати контроль за їх використанням, формувати звітність у розрізі конкретних одержувачів соціальної підтримки.

На сьогодні існує багато позитивних прикладів розвитку національних платіжних систем, що використовують мікропроцесорні пластикові картки. У статті представлений закордонний досвід впровадження й використання електронних платежів, а також досвід впровадження соціальної картки в країнах колишнього СРСР.

Виклад основного матеріалу. Перша банківська картка була випущена у 1951 р. в Нью-Йорку банком Franklin National Bank, і з того часу почався бурхливий розвиток цього виду послуг. За короткий час число власників карток збільшилося на мільйони.

На сьогодні всі цивілізовані країни прагнуть максимально зменшити кількість наявних операцій і грошової маси в обігу. Для цього центральні банки й уряди застосовують цілу низку заходів, одним з яких є розрахунки за допомогою платіжних систем із пластиковими картками (перш за все, внутрішньодержавних, а вже потім міжнародних). Запровадження систем електронних платежів викликає глибокі зміни у сферах, де відбуваються перетворення, і спонукає до переходу на більш високий і якісний рівень. Як наслідок, у розвинених країнах світу безготівкові платежі, активно витісняючи готівку, вже обслуговують до 90,0% роздрібного товарообігу.

У Великій Британії для обслуговування громадян застосовується мікропроцесорна картка Citizens Card, технологічну схему якої розробила компанія Smartex. Картки були розроблені для використання в індивідуальних замкнутих карткових схемах. При цьому кожному мешканцю надається єдина картка, що має багато функцій, є корисною та зручною як для місцевої влади (громади), так і для різноманітних комерційних застосувань. Тому людина, що живе в зоні дії цієї карткової системи, може замінити безліч карток, що є у неї, єдиною карткою Citizens Card та використовувати її, наприклад, як свідоцтво про вік, читацький квиток у бібліотеці, як посвідчення для отримання освітніх послуг і доступу до місця розваг, як квиток у громадському транспорті, а також у багатьох комерційних цілях.

Загальнонаціональний проект Geld-Karte стартував у Німеччині в 1996 р. Емісія цих карток на кінець 2000 р. сягала 70 млн. одиниць. На сьогодні Geld-Karte – це найбільша у світі система, що застосовує принцип багатофункціонального електронного гаманця. Концепція міської картки на основі Geld-Karte реалізується в містах Айхштатт і Кульмбах. Мета цього проекту – замкнути фінансові потоки на локальному рівні, щоб суттєво підвищити їх ефективність.

Проект FINEID (Фінляндія) реалізований на базі пластикової картки з мікроконтролером, яка містить тільки інформацію для зручної та достовірної ідентифікації особи. На картці зазначена наступна інформація: ім'я, дата народження, номер у системі соціального забезпечення, громадянство, номер картки, дата випуску, термін дії картки, підпис, фото. Технічне вирішення картки дозволяє використовувати її для ідентифікації, у платіжних операціях, телекомунікаціях, для контролю доступу.

У 2005 р. Австрія ввела систему електронного медичного обслуговування. Родзинка цього нововведення така: всі категорії громадян, які проживають у країні й охоплені соціальним і медичним страхуванням, отримують двосторонню пластикову картку (е-картка). Один її бік виступає як національний "інформатор" і слугує для користування винятково на території Австрії. Вона є персональним електронним документом, який містить особисті дані людини, такі як: ім'я, прізвище, страхова компанія, в якій застрахований пацієнт, особистий страховий номер. Останній, у свою чергу, присвоюється при народженні або в'їзді до країни на постійне мешкання та залишається незмінним протягом усього життя.

На зворотному боці е-картки знаходиться європейська медична картка для міжнародних подорожей, а саме до країн Шенгенської зони і ЄС, а також до Швейцарії.

Слід зазначити, що і в країнах колишнього СРСР також здійснюються спроби запровадження багатофункціональної електронної картки.

У ряді суб'єктів Російської Федерації електронна соціальна картка стала звичним атрибутом життя, і багато громадян (зокрема, пенсіонери) користуються нею щодня. Але для більшості регіонів навіть перенесення накопиченого іншими регіонами досвіду впровадження цих карток – завдання нове й непросте, тому обмін досвідом впровадження соціальної картки, безумовно, необхідний. На цей час у Російській Федерації накопичений певний досвід запровадження соціальних карток, зокрема щодо:

• використання соціальних карток на транспорті (метрополітен, міський наземний пасажирський транспорт, обладнаний автоматизованою системою контролю проїзду);
  
• використання соціальних карток нарівні з полісом обов'язкового медичного страхування в лікувально-профілактичних установах;
  
• організації надання знижок утримувачам соціальних карток у мережі споживчого ринку;
  
• розміщення на соціальних картках платіжних додатків та організація виплат дотацій, компенсацій, пенсій тощо;
  
• ведення регістра соціальних карток.
  

На сьогодні в РФ уже реалізовані проекти стосовно створення автоматизованих систем "Соціальна картка", у т.ч. таких регіонах, як мм. Москва, Челябінськ, Магнітогорськ, Петрозаводськ, Новосибірськ, Московська, Іванівська, Тверська, Пензенська, Свердловська, Ульянівська області, Республіки Башкортостан та Хакасія, Автономний округ Ханти-Мансійськ (м. Югра).  

Поряд із цим у РФ плануються до запровадження проекти: "Соціальна картка Омської області", "Соціальна картка" в Кіровській області, "Соціальна картка мешканця Тюменської області", "Багатофункціональна соціальна картка мешканця Чуваської Республіки", "Соціальна картка мешканця м. Красноярська", "Соціальна картка мешканця Нижньогородської області", "Соціальна картка мешканців Самарської області", "Соціальна картка Республіки Татарстан".

Як приклад наведемо досвід запровадження соціальної картки москвича та соціальної картки мешканця м. Сургута.

Проект "Соціальна картка москвича" був започаткований Урядом м. Москви шляхом проведення експерименту в трьох районах Південного адміністративного округу м. Москви. Реалізації проекту передувало впровадження проектів транспортних карток і автоматизованих систем із обслуговування пасажирів на транспорті.

При реалізації проекту "Соціальна картка москвича" Урядом Москви були визначені такі ключові завдання :

• адресне надання пільг мешканцям м. Москви;
  
• облік наданих пільг та інформування відповідних органів виконавчої влади м. Москви.
  

Реалізація проекту дозволила організувати обслуговування й облік наданих пільг із використанням соціальних карток у:

• Московському метрополітені;
  
• міському наземному пасажирському транспорті, обладнаному автоматизованою системою контролю проїзду;
  
• приміському сполученні Московської залізниці;
  
• приміському сполученні Московського відділення Жовтневої залізниці.
  

Використання соціальних карток на транспорті дозволило московським транспортним операторам збільшити збори за проїзд, ліквідувати ручний контроль і здійснювати адресне надання соціальних послуг з можливістю забезпечення взаєморозрахунків за фактом наданих послуг, а для утримувачів соціальних карток зросла зручність і простота користування послугами міського транспорту.

У поліклініках, обладнаних спеціальними пристроями, можна використовувати соціальні картки поряд із полісом обов'язкового медичного страхування.

Запроваджена в рамках проекту "Соціальна картка москвича" система та її елементи дозволили отримати такі результати:

• створена розгалужена інфраструктура з обслуговування населення з використанням пластикових карток і сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
  
• сформовано ефективний механізм адресного обліку соціальних послуг із застосуванням передових технологій при наданні відповідного обсягу соціальної підтримки соціально незахищеним категоріям громадян, а також забезпечено дієвий контроль за реалізацією соціально захисних процесів;
  
• реалізована одна із функцій "електронного уряду", в частині використання соціальної картки москвича як елементу взаємодії;
  
• знята соціальна напруженість і вирішена кризова ситуація при переході на новий порядок надання певних обсягів соціальної підтримки окремим категоріям мешканців м. Москви й Московської області;
  
• пенсіонерам і пільговикам гарантовано доступ до використання через соціальну картку сучасних банківських послуг.
  

Стосовно практики запровадження електронної соціальної картки в м. Сургуті слід зазначити, що облік пільговиків і розрахунок пенсій органами соціальної сфери міста існує давно, ще з часів комплектації органів соціального захисту першими комп'ютерами і спеціалізованими інформаційними системами. У 2003 р. було вирішено створити багатофункціональну систему персонального обліку надання соціальних пільг мешканцям міста. У м. Сургуті з початку створення системи акцент був зроблений саме на соціальну сферу в частині надання пільг мешканцям міста.

В основі проекту єдиної соціальної картки лежить принцип однозначної ідентифікації мешканця в усіх міських інформаційних системах. Базовим інформаційним ресурсом є "картотека мешканців", яка зберігає персональну інформацію щодо кожного городянина, зареєстрованого в місті, його персональний унікальний ідентифікатор.

Основним елементом системи є соціальна картка, яка створюється на базі платіжної банківської картки з магнітною смугою, де зберігається вся платіжна інформація, і чипом, на який заноситься персональна інформація, плюс електронний паспорт пільговика. Мешканець може використовувати картку не тільки як засіб, що ідентифікує його і підтверджує пільгу, але і як платіжний засіб. На картковий рахунок, відкритий у банку, можна перераховувати пенсії, дотації, компенсації, заробітну плату тощо.

Структурно-функціональними елементами системи, що входять до проекту "Соціальна картка мешканця м. Сургута" та забезпечують обслуговування соціальних карток, є інформаційні системи, що беруть участь в реалізації основних обслуговуючих алгоритмів проекту. В основі цих алгоритмічних перетворень і розрахунків лежить декілька видів інформації, а саме:

• облікова інформація, яка надається інформаційними системами, що автоматизують власну діяльність органів соціального забезпечення;
  
• платіжна (банківська) інформація, яка формується системою автоматизації ВАТ "АККОБАНК" і банківським процесинговим центром;
  
• інформація, яка надається низкою державних організацій (установ), що готують для системи дані про пільговиків;
  
• загальносистемні довідники.
  

У процесі запровадження означеного вище проекту допрацьовувалися окремі наявні системи, розроблені сторонніми організаціями, а для обліку організації житлово-комунальних платежів за допомогою пластикової банківської картки було проведено доопрацювання АЇС "ЖКГ".

Таким чином, за допомогою соціальної картки м. Сургута планується забезпечити прозорість та справедливість у виділенні коштів, спрямованих на соціальний захист, адресність і облік фактично наданої соціальної допомоги, ефективність державного й муніципального управління соціальними програмами.

На тлі діяльності сусідів Україна також робить спроби поступового запровадження соціальної картки, оскільки розвиток соціальної сфери – це першочергове завдання, яке стоїть перед країною й набуває особливої актуальності в умовах сьогодення. У цьому контексті важливим завданням виступає формування вітчизняної системи автоматизації обліку наданих пільг. Її можливості дуже різноманітні, а саме: надання громадянам зручного й універсального інструменту для одержання соціальних послуг і доступу до державних інформаційних ресурсів на всій території України; реалізація ефективних механізмів надання та обліку соціальної підтримки як у натуральному, так і в грошовому вигляді; отримання оперативної та достовірної інформації для розрахунку витрат, що відшкодовуються організаціям, які надають пільгові соціальні послуги громадянам; забезпечення міжрегіональної взаємодії та взаєморозрахунків між регіонами при наданні соціальної підтримки й соціальних послуг громадянам; єдиний облік громадян, які мають право на соціальну підтримку, та облік фактично наданих їм соціальних послуг і виплат.

З метою більш ефективного вирішення зазначених проблем на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 р. № 814 "Питання створення комп'ютеризованої системи "Картка обліку соціальних пільг", поширення безготівкових розрахунків із використанням спеціальних платіжних засобів, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 585-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації основних напрямів удосконалення системи соціальних виплат населенню" передбачено розробку зразка електронної соціальної картки та порядку її застосування в системі органів праці та соціального захисту населення.

На сьогодні в Україні в різних містах розроблюються та запроваджуються різноманітні соціальні проекти (проекти на транспорті із соціальною компонентою), які базуються на різних технологіях і є принципово несумісними на міжрегіональному рівні.

Так, наприклад, у червні 2009 р. у м. Запоріжжі було запущено новий соціальний проект Фонду "Патріот Запоріжжя" – "Соціальна картка".

Категорії громадян, які брали участь у проекті "Соціальна картка", – це багатодітні сім'ї, матері-одиначки, неповні сім'ї, сім'ї, в яких виховуються інваліди дитинства, малозабезпечені сім'ї (працівники бюджетних організацій), діти-сироти. Учасники проекту, отримуючи "Соціальну картку", мали реальну можливість заощадити, придбати необхідну продукцію за найбільш соціальними цінами: продукти харчування, лікарські препарати, побутову техніку.

Спочатку Фонд "Патріот Запоріжжя" реалізував "пілотний" варіант проекту для того, щоб оцінити його випитаність населенням, а також усі технічні труднощі, які можуть виникнути в ході його реалізації. У травні 2009 р. Фондом було видано 250 соціальних карток, їх протестували, а на прохання городян збільшили асортимент товарів.

З метою створення умов якісно нового рівня обліку й надання соціальних послуг з 1 квітня 2008 р. соціально незахищеним громадянам, які перебувають на обліку в територіальних центрах управління, багатодітним сім'ям, інвалідам першої групи від загального захворювання і з дитинства, незалежно від віку, пенсіонерам, котрі одержують мінімальну пенсію, надаються соціальні послуги за допомогою платіжної електронної картки "Соціальна картка одесита".

На сьогодні отримання адресної допомоги окремими категоріями громадян ("гаряче" харчування, придбання хлібобулочних виробів, медикаментів, житлово-комунальних послуг) здійснюється за допомогою спеціальних пластикових карток. Володарями пластикових карток є, в першу чергу, малозабезпечені громадяни, які перебувають на обліку в 4-х територіальних центрах Управління (близько 21 тис. осіб). Картки також видаються незахищеним категоріям населення, що мають право на придбання хлібобулочних виробів за пільговими цінами (це ще близько 30 тис. осіб).

"Соціальна картка одесита" складається з чотирьох "кишень", в які з міського бюджету переводяться гроші на придбання хлібобулочних виробів (10 покупок на місяць із знижкою 90 копійок на 1 кілограм хліба), "гаряче" харчування (обід вартістю 7,05 грн. протягом 22 днів), придбання медикаментів "Домашня аптека" (25 грн. на квартал). Дотація на оплату житлово-комунальних послуг передбачена для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей-інвалідів до 16 років, вдів померлих ліквідаторів аварії на ЧАЕС, членів сімей загиблих міліціонерів, громадян у віці 100 і  більше років, почесних одеситів, працівників житлово-комунального господарства.

Усі "кишені" функціонують у накопичувальному режимі (окрім "гарячого" харчування). Стосовно дотацій на оплату житлово-комунальних послуг для названої категорії одеситів, ці засоби проходять через картку транзитом і надходять на рахунки підприємств-виконавців послуг.

На період запровадження програми "Соціальна картка одесита" в кіосках муніципальної роздрібної мережі можна придбавати хліб за пільговими цінами. Видавання (пільговий продаж) медикаментів здійснюється в 4-х аптеках (по одній в кожному районі міста). Надання соціальних послуг за допомогою електронної картки здійснюється шляхом:

• щомісячної адресної грошової допомоги на забезпечення "гарячим" харчуванням громадянам, що знаходяться на обліку в структурних підрозділах управління соціального захисту населення і праці;
  
• щоквартальної адресної грошової допомоги на придбання ліків (у "Домашній аптеці") громадянам, які знаходяться на обліку в структурних підрозділах управління соціального захисту населення і праці;
  
• щомісячної адресної грошової допомоги окремим категоріям одержувачів на оплату житлово-комунальних послуг і палива;
  
• адресної щомісячної дотації відповідним громадянам на придбання хлібобулочних виробів.
  

За станом на 02.06.2008 р. електронною платіжною карткою в м. Одесі користувалися 28 тис. осіб.

З 1 травня 2009 р. як експеримент в м. Києві планувалося ввести "Соціальну картку киянина" для соціально незахищених верств населення, який мав тривати до 1 грудня 2009 р. Експеримент не було проведено через брак коштів.

Тим не менше, протягом 2011 р. усім киянам, які мають право на пільги, планувалося надати соціальну картку. Решта киян зможуть користуватися електронними засобами при оплаті проїзду, поповнити рахунок яких можна буде через популярні та широко розповсюджені платіжні термінали, а засоби громадського транспорту буде обладнано зчитувальними терміналами. Питання надання карток для безоплатного проїзду пільгових категорій городян перебуває на стадії планування.

Основна мета соціальної картки киянина – це гарантування адресності пільг, жорсткий їх переоблік й інвентаризація, у т.ч. при наданні транспортних послуг, у сфері житлово-комунальних послуг, в торгівлі пільговими групами товарів, а в перспективі – і в медичному обслуговуванні. При цьому фінансові потоки "прямують" до тих галузей, які реально надають соціальні послуги на пільгових умовах.

Висновки. Таким чином, практика використання індивідуальних карток у різних сферах (соціальна, транспорт, медицина, банківська справа, захист інформації) у світі показує ефективність і випитаність цієї технології.

Виходячи з цього, запровадження автоматизованої системи надання пільг та соціальних послуг на основі використання електронної соціальної картки в Україні забезпечить подальше удосконалення системи соціального захисту населення, дозволить більш ефективно використовувати бюджетні кошти, які спрямовуються до соціальної сфери, організовувати контроль за їх використанням, формувати звітність у розрізі конкретних отримувачів соціальної підтримки тощо.

Ефект від запровадження й розвитку проектів регіональних систем уніфікованих соціальних карток та їх інтеграції до автоматизованої системи надання пільг та соціальних послуг на основі використання електронної соціальної картки включає як економічну, так і соціальну та політичну складові.

Економічний ефект від запровадження регіональних систем соціальних карток може бути отриманий у вигляді економії бюджетних коштів, що виділяються на різні соціальні програми, у т.ч. за рахунок:

• забезпечення більш точного обліку обсягів фактично наданої соціальної підтримки;
  
• зростання контролю за використанням бюджетних коштів, що спрямовуються до соціальної сфери;
  
• підвищення повноти, достовірності та оперативності обліку осіб, що мають право на отримання соціальної підтримки;
  
• зниження витрат на забезпечення обігу готівки за рахунок розширення системи безготівкових розрахунків.
  

Крім того, при використанні автоматизованої системи контролю проїзду на транспорті з підтримкою обслуговування на основі соціальних карток суттєво підвищується прибутковість пасажирських перевезень на транспорті за рахунок запобігання використанню нелегітимних (підроблених, прострочених) документів, які надають права на пільговий проїзд, точність прогнозу щодо пасажиропотоків та обсягів доходів.

Додатковий (непрямий) економічний ефект від запровадження регіональних систем соціальних карток може бути отриманий за рахунок:

• підвищення точності прогнозування бюджетних витрат на соціальні програми;
  
• забезпечення об'єктивної оцінки коштів бюджету, необхідних для відшкодування витрат організаціям, що надають послуги власникам соціальних карток;
  
• контролю бюджетних коштів, використовуваних на надання лікарського забезпечення пільговикам, достовірної оцінки вартості та обсягів отримання медичної допомоги.
  

Основним соціальним ефектом від запровадження проекту є підвищення ефективності та якості соціальної підтримки населення й зниження рівня соціальної напруженості за рахунок:

• підвищення зручності обслуговування отримувачів соціальних послуг;
  
• спрощення інформаційної взаємодії громадян з органами соціального забезпечення та процедури ідентифікації громадян і підтвердження їх права на отримання соціальної підтримки;
  
• отримання громадянами соціальних послуг по всій території країни;
  
• забезпечення юридично значущої електронної взаємодії громадян із державою, використання зручного засобу для доступу до державних інформаційних ресурсів;
  
• отримання громадянами додаткових знижок при обслуговуванні в торгових і сервісних підприємствах тощо.
  

Запроваджуючи соціальні картки, адміністративні органи досягають більш ефективного та об'єктивного механізму соціальної допомоги населенню. Соціальна картка гарантує адресне, мобільне та зручне надання пільг населенню при максимальній прозорості всіх фінансових потоків, що виключає можливість нецільового використання коштів і сприяє економії бюджету.

Усі зазначені вище та й інші, не менш важливі, чинники підтверджують той факт (постулат), що соціальна картка в Україні – це ефективний та відносно дешевий спосіб надання та обліку соціальної допомоги громадянам.


ЛІТЕРАТУРА

1. Звіт про НДР "Концепція створення автоматизованої системи надання пільг та соціальних послуг на основі використання електронної соціальної картки". – Луганськ : ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці України, 2008. – 26 с.
   
2. ссылка скрыта.
   
3. ссылка скрыта.
   
4. ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта.
   
5. society.sumy.ua. 
   
6. .ua/doc/?uid=1078.10415.1.
   
7. ot.zp.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=202&Itemid=99999999.
   
8. a.ua/news/13281/.