Geum.ru

1 теоретична частина. Теоретичні аспекти організації обліку й аудиту кредитних операцій

Вид материалаРегламент
1.4 Методологічні аспекти аудиту кредитних операцій
2.1 Документальне оформлення обліку кредитних операцій
Sp - сума процентів K
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1.4 Методологічні аспекти аудиту кредитних операцій


Аудит, означає незалежну експертизу й аналіз фінансової звітності підприємств, банків, організацій, установ і інших суб'єктів ринкових відносин.

Мета аудита - установлення реальності, повноти і вірогідності наданої звітності, відповідність її чинному законодавству, а також вимогам, пропонованим до бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Аудиторські перевірки банків найчастіше здійснюють спеціальні аудиторські фірми. Протягом аудиторської перевірки, крім своєї основної задачі - складання аудиторського висновку, аудитори здійснюють також консультаційну діяльність (з питань комерційної діяльності, ведення бухгалтерського обліку, організації внутрішнього контролю, оподатковуванню й іншим питанням), що приносить їм значну частину доходу.

Організація і практичне здійснення аудита підпорядковується Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону «Про аудиторську діяльність», і Положення Національного банку України про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках і Методичних указівках до застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджених Постановами Правління НБУ 20.03.1998 № і і 20.07.1999 №358, іншим нормативним актам, що регламентують діяльність комерційних банків. Аудиторські перевірки характеризуються комплексністю, незалежністю, а також розробкою позитивних рекомендацій в інтересах засновників банку. Банківський аудит, як і аудит взагалі, підрозділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аудит здійснюється незалежними аудиторськими фірмами: його основною метою є підтвердження вірогідності фінансової звітності.

Зовнішній аудитор зосереджує свою увагу на таких аспектах, як:
  • дотримання правил бухгалтерського обліку та звітності по операціях, що здійснює банк;
  • стан внутрішнього контролю в банках та його оцінка;
  • дотримання банком положень законодавчих та нормативних актів України;
  • виконання економічних нормативів, встановлених Національним банком України.

Різноманітність форм власності створює передумови реформування методів фінансового контролю за господарською і комерційною діяльністю акціонерних, кооперативних, спільних і інших фірм, а також банків.

Засновники та акціонери зацікавлені в незалежній оцінці стану справ, і поряд із традиційними формами контролю ступінь якості діяльності їхніх фірм установлюється спеціальною службою - службою аудита: внутрішнього і зовнішнього, що широко функціонує в міжнародній ринковій сфері. При цьому створений контрольний орган всередині акціонерного чи іншого підприємства здійснює внутрішній аудит, а його керівник підкоряється тільки зборам засновників, чи з їх доручення, першій посадовій особі. Підсумки проведених аудиторських обстежень показали, що важливою умовою успішної діяльності аудиторів є взаємна зацікавленість, банку, що перевіряється, так і осіб, які перевіряють, у забезпеченні вірогідності обліку і звітності, у виявленні й усуненні причин, що заважають обстежуваному банку досягти високого рівня діяльності.

До прав аудиторів відносяться такі, як:
  • перевірка всіх бухгалтерських, грошових і інших первинних документів, наявності грошей, цінностей і цінних паперів у касі, у підзвітних осіб, регістрів бухгалтерського обліку, звітності кошторису й інших документів по грошових, розрахункових і кредитних операціях;
  • ознайомлення з наказами, розпорядженнями правління банку і його голови, протоколами засідань Ради і правління банку;
  • пред'явлення вимог про надання всіх необхідних документів, а також довідок, розрахунків, засвідчених копій окремих документів для залучення до акта;
  • одержання усних чи письмових пояснень з питань, що виникають у ході аудита;
  • огляд касових приміщень, комор і інших службових приміщень, місця й умови збереження цінностей з метою з'ясування відповідності їх необхідним вимогам.

Обов'язки аудиторів визначаються на основі задач, поставлених при перевірці банківської діяльності. Основний обов'язок полягає в тім, щоб при виявленні фактів неправильного здійснення банківських операцій, порушень установленого порядку бухгалтерського обліку, зловживань і т.д. точно визначити розмір заподіяного збитку банку чи державі (бюджету), причини розкритих порушень посадових осіб, винних у порушеннях. У зв'язку з цим аудитор також несе відповідальність за неправильне висвітлення дійсного стану справ в обстежуваному банку, навмисне перекручення фактів чи приховання виявлених порушень чи помилок, що допускаються працівниками.

Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелік питань, що підлягають перевірці. Цей перелік встановлюється угодою сторін і може включати як повну перевірку всіх сторін діяльності банку, так і окремих ділянок.

Крім зовнішнього аудиту, для якого запрошуються сторонні аудитори, у банку здійснюється і внутрішній аудит - ревізії і перевірки службами самого банку. На початку аудиторської перевірки аудитору варто знайомитися з інформацією, що характеризує обсяги банківської діяльності, організацію роботи, рівень кваліфікації керівників, загальну організацію внутрішнього контролю. Далі, вже в процесі самої аудиторської перевірки розглядаються ті ділянки, де можливі помилки. При аудиті результатів фінансової діяльності банку, законності нарахування і використання прибутку, як правило, виявляються помилки в розподілі прибутку, особливо при численних пільгах, установлених при оподатковуванні. Стимулюється діяльність по зниженню тиску на ринок коштів і зменшенню їхньої маси в обороті шляхом придбання комерційними банками державних облігацій, відсотки і дивіденди по яких, так само як і доходи, отримані від розміщення цінних паперів, не підлягають оподатковуванню.

У ході аудиторської експертизи варто ретельно перевіряти правильність розрахунку бази оподатковування, особливо її видаткової частини, оскільки тут найчастіше допускаються помилки, і , крім того, у випадку виявлення податковим інспектором яких-небудь неточностей аудитор несе матеріальну та моральну відповідальність.

Діяльність аудитора детально планується керівником аудиторської фірми. Розрізняють стратегічне планування і детальне планування.

Стратегічне планування потребує визначення:
  • обсягу роботи на основі знання і досвіду;
  • визначення ризиків;
  • очікування клієнтів (фірм, банків).

Сукупні аудиторські знання і досвід дозволяють оцінити обсяг роботи аудитора і ступінь ризику аудитора при перевірці даного банку. Розрізняють наступні види ризиків:

1)  ризик професійної здатності аудитора. Він визначається суворим підходом до вибору фірми, що перевіряється, з урахуванням її репутації (порядність, чесність фірми, ступінь ризику операцій даного банку).

2) ризик очікування клієнта - ризик не задовольнити висновками свого клієнта. У випадках, коли клієнт не задоволений аудиторською перевіркою, він може надалі відмовитися від послуг цієї аудиторської компанії;

3) аудиторський ризик - аудиторський висновок може бути невірним.

У сучасних нових умовах господарювання найбільше “небезпечними” для аудитора є ризики першої групи.

Аудиторські ризики підрозділяються на властиві ризики; контрольні ризики; ризик виявлення помилок.

Властиві ризики - це ризики, властиві самому характеру діяльності банку чи фірми. Робота банку характеризується великою кількістю операцій, здійснюваних протягом звітного періоду. Чим більше кількість операцій, тим більше можливість помилок. Тому важливо виявити саме ту помилку, що приводить до зміни (перекручування) фінансових результатів.

Контрольні ризики. Бухгалтерський облік банка містить визначені контрольні системи. При гарній контрольній системі контрольні ризики нижче, при поганій - вище.

Ризик виявлення помилок означає, що не всі помилки можна знайти визначеними аудиторськими методами. Якщо помилка не буде виявлена, то вона може вплинути на подальшу діяльність банку.

Якщо на цій стадії буде встановлено, що аудиторський ризик високий, аудитор робить висновок, що в даного клієнта при підтвердженні звіту має бути великий обсяг роботи.[7]


2 ОБЛІКОВА ЧАСТИНА. Методика бухгалтерського обліку кредитних операцій АКБ “Промінвестбанк”

2.1 Документальне оформлення обліку кредитних операцій


Бухгалтерський та податковий облік операцій з кредитування в Філії “Красногвардійське відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ” (далі АКБ “ПІБ”) здійснюється відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України” (затверджені постановою Національного банку України від 18.06.03 № 225), Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України та інших нормативних актів Національного банку України та Промінвестбанку.

АКБ “ПІБ” має право за самостійним рішенням здійснювати операції з кредитування юридичних та фізичних осіб в межах повноважень, наданих Правлінням Банку, відповідно до вимог та умов, визначених Положенням Промінвестбанку, а також при наявності достатнього обсягу вільних кредитних ресурсів та забезпеченні необхідного рівня ліквідності.

Кредитуванням в АКБ “ПІБ” проводить відділ комерційної діяльності.

Після звернення позичальника в відділ кредитування за позикою, кредитний працівник проводить переговори з потенційним позичальником (з керівниками або відповідальними працівниками) для отримання інформації щодо особливостей його господарської діяльності, ринків збуту продукції або послуг, оцінює рівень компетентності та порядності керівництва позичальника, його наміри щодо використання та повернення кредиту, здійснює попередній аналіз його грошових потоків.

Під час переговорів кредитний працівник повинен визначити ціль кредитування, узгодити з позичальником вид кредиту та умови його надання (суму, плату, термін, забезпечення), окреслити можливі шляхи повернення кредиту та виконання всіх інших умов кредитного договору.

Після переговорів для отримання більш повної картини про діяльність потенційного позичальника кредитний працівник разом з представником служби банківської безпеки повинен наявно перевірити отриману під час переговорів інформацію, отримати документальні підтвердження щодо майбутнього предмету застави та скласти акт перевірки наявності застави.

Перелік документів, які повинен отримати від позичальника кредитний працівник:
  • звернення позичальника до Банку за кредитом;
  • клопотання власника господарського товариства на одержання кредиту (крім акціонерних товариств та підприємств державної або комунальної форми власності)(Додаток 1);
  • заявка на одержання кредиту (гарантії) (Додаток 2);
  • копії нотаріально посвідчених документів позичальника: щодо створення підприємства і предмету його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію тощо), установчих документів (зі змінами та доповненнями на момент розгляду можливості надання кредиту).

При цьому при перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, необхідно ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає правочин, який вчиняється, обсягу цивільної правоздатності юридичної особи.

У випадках, передбачених законодавством, необхідно перевіряти наявність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності.
  • документи, що підтверджують повноваження керівника (Голови Правління, Директора, Генерального директора тощо) або іншої особи на укладення, підписання угод та розпорядження майном та/або майновими правами підприємства (рішення відповідного органу управління про обрання на посаду або найом, трудовий договір (контракт), рішення органів управління про погодження (затвердження) укладення угод, довіреність тощо).
  • копії документів, що підтверджують право власності на майно, яке пропонується в заставу та/або договір, майнові права по якому пропонуються в заставу;
  • копії нотаріально посвідчених документів поручителів та/або гарантів: щодо створення підприємства і предмету його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію тощо), установчих документів (зі змінами та доповненнями на момент розгляду можливості надання кредиту), документи, що підтверджують повноваження керівника (Голови Правління, Директора, Генерального директора тощо) або іншої особи на укладення, підписання угод та розпорядження майном та/або майновими правами підприємства (рішення відповідного органу управління про обрання на посаду або найом, трудовий договір (контракт), рішення органів управління про погодження (затвердження) укладення угод відповідно до статуту поручителів та/або гарантів, довіреність тощо);
  • бізнес–план (у разі необхідності та для інвестиційних проектів);
  • план техніко-економічного обґрунтування (розрахунку) кредитної пропозиції (Додаток 3);
  • баланси за попередні роки (не менше ніж за два останні роки) та звітні періоди поточного року (в разі потреби), а також на останню звітну дату з необхідними розшифровками дебіторської і кредиторської заборгованості, звіт про фінансові результати діяльності підприємства (при можливості - копії висновків аудиторських фірм, що здійснювали перевірку діяльності позичальника);
  • підтвердження відсутності податкової заборгованості та податкової застави (витяг з відповідного державного реєстру обтяжень майна) або рішення податкового органу про звільнення з-під податкової застави активів позичальника, запропонованих в заставу (рішення податкового органу має бути максимально наближене до дати укладання кредитної угоди та договорів забезпечення);
  • баланси поручителів або гарантів за останній рік та на останню звітну дату, інформацію щодо їх фінансового стану та боргів перед бюджетом (податкової застави);
  • дані про грошові потоки позичальника - для доповнення аналізу фінансового стану клієнта та визначення джерел погашення кредиту;
  • відомості про наявність (ухвала господарського суду) чи відсутність (засвідчене позичальником відповідне письмове підтвердження та довідка Агентства з питань банкрутства) порушеної відносно позичальника (поручителя та/або гаранта, а в разі застави майнових прав рекомендується ще й дебітора позичальника (крім нерезидентів), при цьому якщо майнові права є єдиним забезпеченням за кредитом – перевіряється обов’язково) справи про банкрутство;
  • копії документів (договорів, контрактів тощо), які складають основу кредитного проекту:
  • будуть підтверджувати цільове використання кредиту;
  • свідчать про узгодження термінів надходження і розміру виручки від реалізації (послуг, продукції тощо) з термінами повернення та розміром кредиту і відсотків;
  • висновок (акт, звіт тощо) підприємства, установи, організації, або експерта, які здійснили незалежну експертну оцінку вартості державного та комунального майна, а також земельної ділянки, якщо таке майно пропонується в заставу (Додаток 4);
  • якщо клієнт має рахунки в інших банках надаються документальні підтвердження щодо залишків коштів на них та заборгованості за кредитами (довідка відповідних банків або документальні підтвердження, отримані безпосередньо від позичальника);
  • суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа надає свідоцтво про державну реєстрацію, податкову декларацію, іншу фінансову звітність, а також копії ліцензій та патентів (якщо їх наявність передбачена законодавством для здійснення обраного виду підприємницької діяльності).

Мета АКБ “ПІБ” в роботі з підприємствами, яким надається кредитна підтримка – забезпечити успішне виконання проекту, який кредитується, в тому числі за рахунок концентрації коштів на рахунках його партнерів в Банку. Це дозволить виключити ризик нестабільності інших банків, що задіяні в розрахунках. Умовою надання кредиту повинна бути наявність у позичальника поточних рахунків в установі Банку, яка надає кредит. Вказані рахунки повинні бути задіяні для проходження через них основних грошових потоків клієнта та перерахування позичкових коштів (за товари, послуги) переважно контрагентам, які обслуговуються в установах Банку.

Кредитний працівник вивчає партнерів позичальника - отримувачів кредитних та власних коштів позичальника, визначає наявність у них діючих рахунків в Банку з метою проведення з позичальником роботи по замиканню розрахунків між ним та його партнерами в Банку. Проводить роботу по управлінню грошовими потоками позичальників у відповідності до “Методичних рекомендацій щодо вивчення та управління грошовими потоками в Промінвестбанку”, затверджених рішенням Правління Банку від 27.06.02 №518, а також рішення Правління Банку від 24.01.04 №36 “Щодо активізації роботи по управлінню грошовими потоками клієнтів Промінвестбанку”.

Одночасно з розглядом кредитним працівником можливості надання кредиту та для забезпечення відповідності всіх правовідносин Банку, які виникають у процесі кредитування, вимогам законодавства, працівники юридичної служби Банку проводять перевірку установчих документів позичальника, перевіряють наявність та межі повноважень представників позичальника на підписання договорів та розпорядження майном, що передається в заставу, наявність державної реєстрації та документів, що підтверджують право власності на заставне майно, наявність проекту договору застави; здійснюють юридичну експертизу векселів, перевіряють повноваження осіб, що їх підписали; та надають письмовий висновок.

Одночасно з розглядом кредитним та юридичним працівником можливостей надання кредиту працівники служби банківської безпеки проводять перевірку відсутності порушеної відносно позичальника (поручителя, гаранта) справи про банкрутство, фактів порушень норм цивільного, кримінального та адміністративного законодавства підприємством та його керівниками, попереджають позичальника про кримінальну відповідальність за надання банку відомостей та документів, що заздалегідь не відповідають дійсності та надають письмовий висновок.

Після здійснення вище перелічених заходів, кредитним працівником готується висновок щодо можливості (неможливості) кредитування потенційного позичальника (надання банківської гарантії).

На розгляд кредитного комітету філії Банку надається заявка на одержання кредиту (гарантії), висновки кредитного працівника, юридичної служби, служби банківської безпеки, інші отримані від позичальника документи.

Кредитний комітет АКБ “Промінвестбанку” розглядає кредитну пропо-зицію та виносить рішення щодо доцільності здійснення кредитної операції, яке оформляється відповідним протоколом, підписаним всіма присутніми на засіданні членами комітету.

При прийнятті позитивного рішення про надання кредиту (відкриття кредитної лінії) на наступному етапі здійснюється оформлення кредитної документації працівниками АКБ “ПІБ”: укладання кредитного договору (Додаток 5) та договору забезпечення виконання обов’язків позичальника за кредитним договором (договору застави, поруки, гарантії, страхування) (Додаток 6).

В роботі по укладенню договорів Банк користується “Методичними рекомендаціями щодо укладання договорів (для системи Промінвестбанку)”, затвердженими рішенням Правління Банку від 22.01.99 №28/2, та Пам’яткою по юридичному оформленню кредитних угод та договорів забезпечення, затвердженою рішенням Правління Банку від 31.03.03 №284.

Після реєстрації договору кредитний працівник:
  • вводить до бази даних інформацію, необхідну для відкриття позичкового рахунку на підставі даних анкети клієнта (оформлюється для відкриття клієнту рахунку відповідно до вимог положення “Про організацію операційної діяльності в філіях Промінвестбанку”, затверджене рішенням Правління Банку від 31.10.03 №1352);
  • оформлює за встановленою формою типові розпорядження бухгалтерії в двох екземплярах щодо надання кредиту та щодо оприбуткування застави на позабалансовий рахунок;
  • передає перші екземпляри цих розпоряджень головному бухгалтеру разом з оригіналом кредитної угоди та угоди по забезпеченню кредиту, другий екземпляр розпоряджень залишає для кредитної справи.

Номер позичкового рахунку позичальника разом з реєстраційним номером кредитного договору кредитний працівник проставляє в усіх необхідних документах, де ці реквізити передбачені.

Перелік документів, які повинні знаходитися в кредитній справі позичальника:
  1. схема руху кредитних коштів (Додаток 7);
  2. розрахунки і аналітичні дані, на основі яких проводиться оцінка та контролюються грошові потоки позичальника, а також висновки щодо рівня їх концентрації в Банку;
  3. копії кредитного договору та договорів про внесення змін до нього;
  4. копії договорів щодо забезпечення кредиту (застави, гарантії, страхування, тощо) та інші документи в залежності від виду забезпечення;
  5. документи (або їх копії), передані позичальником (заставодавцем, довірителем) на відповідальне зберігання банку відповідно до умов укладених договорів;
  6. копія анкети клієнта;
  7. висновок представника служби банківської безпеки, працівників кредитного підрозділу та юридичної служби;
  8. оцінка фінансового стану позичальника згідно з “Методикою оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника”, яка здійснюється при наданні кредиту та надалі не рідше ніж раз на три місяці, на дату перенесення заборгованості на рахунки простроченої, сумнівної або визнання її безнадійною;
  9. дозволи про надання кредиту (копії рішення кредитного комітету філії, повідомлення про рішення Головного кредитного комітету або Правління Банку);
  10. акти перевірки предмету застави (на момент видачі кредиту, надалі - не рідше ніж раз на три місяці, а в разі надання кредиту під товари в обігу або під майнові права на надходження грошових коштів – не рідше ніж раз на місяць) із зазначенням інформації щодо його вартості з врахуванням змін кон`юнктури ринку відповідно до вимог постанови НБУ від 06.07.00 № 279;
  11. акти перевірки цільового використання кредиту;
  12. копії документів, що підтверджують факт надання та цільового використання кредитних коштів, нарахування і сплату відсотків (в т.ч. щодо нарахування оборотної комісії за кредитом в формі овердрафт), погашення кредиту, перенесення заборгованості на рахунки простроченої, сумнівної (копії виписок з позичкового рахунку, розпорядження тощо);
  13. звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість" (форма №1-Б), якщо суб’єкт господарської діяльності такий звіт не складає – інформація з розшифровкою дебіторської і кредиторської заборгованості, за підписом головного бухгалтера і керівника позичальника;
  14. щомісячна інформація щодо суми резерву за кредитною операцією;
  15. копії кореспонденції між Банком та позичальником;
  16. письмова документація по кожній зустрічі між будь-яким представником Банку та позичальника;
  17. копії документів про здійснення претензійно-позовної роботи;
  18. інші документи (по векселях - копії векселів, висновок юридичної експертизи, розрахунок умовної частки заборгованості кожної зобов’язаної особи, документи, що підтверджують товарність векселя, повноваження осіб, що його підписали, інформації про їх фінансовий стан тощо).

Кредитна справа зберігається в металевій шафі у кредитному підрозділі установи Банку.

Оригінали кредитного договору, договорів про внесення змін до нього, договорів по забезпеченню кредиту зберігаються у сховищі Банку в окремій справі із назвою позичальника. В цій справі в обов’язковому порядку повинен міститися опис всіх документів, які в ній знаходяться. При укладенні договорів про внесення змін такі договори підшиваються у справу, при цьому оригінали документів (договорів), до яких вносилися зміни, не вилучаються. Така справа не пізніше наступного робочого дня з дня укладення договору (кредитного, забезпечення) оприбутковується на позабалансовий рахунок №9819 “Інші цінності та документи” в умовній оцінці 1 грн. за кожний документ, що підшитий до цієї справи.

На підставі письмових розпоряджень бухгалтерії, наданих кредитним підрозділом АКБ “ПІБ” (Додаток 8), відповідальні працівники бухгалтерії здійснюють операції, пов’язані із видачею кредиту, нарахуванням та сплатою процентів комісійної винагороди за ними, перенесенням сум нарахованих доходів на інші рахунки, погашенням або врегулюванням кредитної заборгованості.

Оприбуткування та списання суми зобов’язань з кредитування, що враховуються на позабалансовому рахунку №9129 (тобто їх коригування на кінець банківського дня), здійснюється відповідно до внутрішньої процедури АКБ “ПІБ” – з використанням Довідника автоматичних проведень або на підставі розпоряджень, наданих бухгалтерії кредитним відділом.

Розмір процентної ставки за користування кредитом, умови щодо нарахування та порядок сплати нарахованих доходів визначається кредитним договором в залежності від кредитної та облікової політики Банку.

При визначенні процентної ставки за кредит АКБ «Промінвестбанку» враховує реальну вартість залучених кредитних ресурсів, резервні вимоги Національного банку України, темпи приросту інфляції, ризик, пов’язаний із кредитуванням позичальника, та рентабельність Банку (АКБ “ПІБ”). Відповідно до вимог законодавства банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг в цьому банку.

Нарахування та облік доходів за кредитними операціями здійснюється відповідно до “Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України”, затверджених постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 255, та “Положення про порядок бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат в установах Промінвестбанку”, затвердженого рішенням Правління Банку від 29.12.03 №1754, згідно з якими:
  • проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами або сум заборгованості банку; умовою визнання процентів є імовірність отримання економічної вигоди;
  • доходи за одноразовими послугами можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів, якщо кошти отримані у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються;
  • доходи за безперервними послугами визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування;
  • доходи за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання послуги.

Для розрахунку процентів по кредиту застосовується формула:


(2.1)

де: Sp - сума процентів

K - сума заборгованості за кредитом

Pst - ставка, визначена в кредитній угоді

D - кількість днів користування кредитом

R - кількість днів у році

При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Відомість нарахованих процентів роздруковується у двох примірниках. Перший примірник підшивається у документи дня, другий примірник - в окрему папку (зберігається, як правило, в кредитному підрозділі, згідно з термінами збереження кредитних справ відповідних позичальників). Для забезпечення належного контролю за правильністю нарахування процентів відомість перевіряється та підписується працівником кредитного відділу та начальником кредитного відділу (крім того, формою відомості передбачаються підписи керівника філії та головного бухгалтера). На підставі підписаної відомості відповідальний працівник бухгалтерії та кредитний працівник здійснюють контроль за правильністю відображення їх по рахунках обліку, при надходженні коштів - за своєчасним перенесенням сум з рахунків нарахованих доходів на фактично отримані, в разі ненадходження коштів у встановлені кредитним договором терміни – за перенесенням заборгованості на рахунки простроченої, сумнівної заборгованості, контроль за формуванням резерву.

При встановленні дати та періоду нарахування процентів АКБ “ПІБ” враховує вимоги Національного банку України та положення облікової політики Банку.

Умови кредитного договору максимально враховують реальну можливість сплати позичальником нарахованих процентів, які включаються до валового доходу Банку. Для цього при визначенні в кредитних угодах дати нарахування та дати сплати процентів враховано специфіку виробництва конкретного позичальника та реальні терміни надходження виручки від реалізації продукції, зумовлені, зокрема, тривалим виробничим циклом, сезонністю виробництва тощо. В залежності від цього, сплата процентів встановлюється щомісячно, щоквартально, з іншою періодичністю. Однак, така періодичність не призводить до погіршення фінансового стану АКБ “ПІБ”.

Для своєчасного отримання доходу Банком встановлений мінімальний розрив між датою нарахування та датою сплати процентів, який становить один день. Цей період дає АКБ “ПІБ” можливість перевірити суми нарахованих процентів та повідомити про них позичальника.

При настанні терміну сплати процентів за користування кредитом позичальник (гарант, поручитель) повинен сплатити їх Банку шляхом надання платіжних доручень на перерахування коштів з поточного рахунку.

Відображення нарахованих доходів за податковим обліком регулюється Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та здійснюється відповідно до термінів нарахування процентів, передбачених кредитною угодою, незалежно від того, отримано цей доход чи ні, а при сплаті авансом - в період їх фактичного отримання.

Банк має право збільшувати розмір валових витрат звітного періоду на суму нарахованих процентів тільки у випадках, передбачених ст. 12.1.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

З метою запобігання сплати податків з неотриманих від позичальника процентів АКБ “ПІБ” застосовує заходи, передбачені ст.12.1.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що дає підставу для збільшення валових витрат на суму неотриманого доходу у попередніх та звітному податковому періоді, а також відповідно до ст.11.3.6 цього Закону, метод нарахувань для визначення податкових зобов'язань кредитора за таким кредитом не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості aбo списання боргу чи його частини на збитки кредитора.

АКБ “ПІБ”, крім нарахування процентів за користування кредитом, передбачає в кредитних угодах отримання від позичальника комісійної винагороди за надання певних послуг, зокрема, розгляд кредитного проекту, надання, управління та обслуговування кредитної лінії тощо. В розпорядженні кредитного відділу бухгалтерії, підписаного керівником АКБ “ПІБ” та начальником кредитного відділу, вказуються терміни нарахування комісійних доходів, особливості оподаткування (з ПДВ або без).

Нараховані комісійні доходи відображаються за рахунком 3578 “Інші нараховані доходи”, де обліковуються до сплати позичальником. В разі неотримання комісійних доходів від позичальника у визначений кредитним договором термін наступного робочого дня заборгованість з рахунку нарахованих доходів 3578 переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів 3579. Ця операція здійснюється на підставі розпорядження кредитного відділу, підписаного керівником АКБ “ПІБ” та начальником кредитного відділу.

На рахунку 3579 "Прострочені інші нараховані доходи“ заборгованість за комісійними доходами обліковується до сплати боргу позичальником або визнання її сумнівною.

При настанні терміну повернення кредиту, вказаному в кредитному договорі, кредит має бути погашений:
  1. в безготівковій формі - з поточного рахунку позичальника (гаранта, довірителя), рахунку, на якому заброньовані кошти для оплати доміцильованих векселів, рахунку дебіторської заборгованості (2909) при наявності належним чином оформленого договору застави майнових прав та договору уступки права вимоги, поточного рахунку покупця заставленого майна або державного виконавця, інших рахунків.

Перерахування коштів на погашення кредиту здійснюється на підставі платіжного доручення позичальника (гаранта, поручителя).
  1. в готівковій формі - шляхом внесення готівки у каси Банку фізичними особами.

Погашення кредиту, процентів та виконання інших зобов’язань позичальника за кредитним договором може здійснюватися шляхом надання позичальником доручення Банку на здійснення договірного списання коштів з поточного рахунку позичальника. Такий порядок погашення кредиту та надання доручення має бути передбачено умовами кредитного договору та договору на розрахунково-касове обслуговування.

Якщо кредит не погашений у визначений кредитним договором термін, заборгованість переноситься з рахунку, на якому вона обліковувалася, на рахунок прострочених кредитів на підставі розпорядження кредитного працівника, підписаного керівником кредитного підрозділу та керівництвом АКБ “ПІБ”.

Розпорядження бухгалтерії виписується в двох примірниках, перший примірник надається бухгалтеру, другий (з відміткою бухгалтера) - підшивається у кредитну справу позичальника.

Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно на підставі рішення Правління Банку.

В день повного погашення заборгованості за кредитом та процентами і іншими зобов’язаннями за кредитним договором (за рахунок погашення його позичальником, гарантом, поручителем, шляхом отримання коштів від реалізації застави) кредитний працівник підшиває в кредитну справу копію виписки з позичкового рахунку з “нульовим” залишком, кредитна справа вважається закритою.

Перед здачею кредитної справи в архів кредитний працівник на підставі розпорядження, підписаного керівником установи Банку, вилучає із сховища Банку оригінали кредитного договору, договорів забезпечення кредиту та договори про внесення змін до них, які підшиваються в документи дня. Оригінали кредитної документації (кредитні договори, договори забезпечення тощо), що обліковуються на рахунку №9819 “Інші цінності та документи” в день їх вилучення із сховища списуються з позабалансового обліку.