Партнери для програми фінансової стабілізації Успівпраці з Організацією із економічного співробітництва та розвитку The
| Вид материала | Документы |
- Про стан виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Петропавлівського, 80.72kb.
- Програма соціально економічного та культурного розвитку, 1213.86kb.
- Р І шенн я, 88.72kb.
- Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області, 2649kb.
- Про хід виконання програми соціально економічного розвитку Первомайського району, 1271.44kb.
- Проекту Програми економічного І соціального розвитку Сумської, 134.7kb.
- Програми соціально-економічного розвитку міста Рівного на 2011 2015 роки, затвердженої, 42.39kb.
- Програми економічного І соціального розвитку м. АвдіївкаДонецької області на 2012 рік, 103.43kb.
- Світова економіка, її структура та проблеми розвитку, 774.3kb.
- Програма стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня, 68.98kb.
PE 328.866
ПОЗИЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
прийнята під час другого читання 12 березня 2003 р.
згідно з прийняттям Директиви Парламенту і Ради Європи 2003/…/EC про діяльність і нагляд за установами професійного пенсійного забезпечення
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПИ,
Відповідно до Договору про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статей 47(2), 55 і 95(1),
Відповідно до пропозицій Комісії18,
Відповідно до Висновку Комітету в економічних та соціальних справах19,
Керуючись у своїй діяльності порядком, встановленим статтею 251 зазначеного Договору20,
Зважаючи на те, що:
(1) справжній єдиний ринок фінансових послуг має критичне значення для економічного зростання і створення робочих місць у країнах Співтовариства.
(2) було досягнуто основних результатів у заснуванні внутрішнього ринку, який дозволяє фінансовим установам здійснювати діяльність в інших країнах-членах Співтовариства і забезпечує високий рівень захисту споживачам фінансових послуг .
(3) Повідомлення Комісії від 11 травня 1999 року під назвою “Запровадження основ діяльності фінансових ринків: робочий план” визначає серію заходів, які необхідні для закінчення формування внутрішнього ринку фінансових послуг. Рада Європи на своєму засіданні у Лісабоні 23-24 березня 2000 р. закликала до виконання цього Робочого плану до 2005 року.
(4) у Робочому плані для створення ринку фінансових послуг підкреслюється, що невідкладним пріоритетом є потреба у підготуванні директиви про обачний нагляд за установами професійного пенсійного забезпечення, оскільки вони є головними фінансовими установами, які відіграють ключову роль у забезпеченні цілісної дієвості і ліквідності фінансових ринків, але не є об’єктом послідовної законодавчої бази Співтовариства, яка дозволяє їм мати найбільшу вигоду від переваг внутрішнього ринку.
(5) оскільки в системах соціального забезпечення зростає навантаження, у майбутньому професійні пенсії відіграватимуть роль додаткових. Отже, професійні пенсії потрібно створювати, але не відкидати питання про важливість систем соціального забезпечення, маючи на увазі безпечність, тривалість і ефективність соціального захисту, який має гарантувати достойний рівень життя у похилому віці і, таким чином, повинен перебувати у центрі мети зміцнення європейської соціальної моделі.
( 6) ця Директива відображає перший етап у напрямку до створення внутрішнього ринку професійного пенсійного забезпечення, організованого у європейському масштабі. Шляхом встановлення “правил обачної поведінки”, як основоположних принципів інвестування капіталу, і створення можливості для установ здійснювати діяльність за кордоном, заохочується переспрямування заощаджень у сферу професійного пенсійного забезпечення, а отже – відбувається сприяння економічному і соціальному прогресу.
(7) визначені цієї Директивою правила обачної поведінки призначені для того, щоб гарантувати безпеку майбутніх пенсіонерів, шляхом встановлення суворих стандартів нагляду, а також створення умов для дієвого управління професійними пенсійними схемами.
( 8) установам, які є повністю відокремленими від будь-яких засновницьких організацій і здійснюють діяльність за принципом фондування з єдиною метою забезпечення пенсійних виплат, має надаватись свобода у забезпеченні послуг і здійсненні інвестування, яка відповідатиме лише узгодженим вимогам обачної поведінки, незалежно від того, чи розглядаються ці установи як юридичні особи.
(9) відповідно до принципу вирішення господарських проблем у першу чергу на місцевому рівні країни-учасниці мають залишати за собою повну відповідальність за організацію своїх пенсійних систем, а також визначення ролі кожного з трьох “рівнів” пенсійної системи окремо для кожної країни. Беручи до уваги другий рівень, вони також мають нести відповідальність за визначення ролі і функцій різних установ, які забезпечують виплату професійних пенсій, таких як: галузеві пенсійні фонди, пенсійні фонди роботодавців і компанії, які надають послуги зі страхування життя.
(10) існують відмінності у загальнонаціональних правилах для участі самозайнятих осіб в установах професійного пенсійного забезпечення. У деяких країнах-учасницях установи професійного пенсійного забезпечення можуть здійснювати діяльність на основі угод із секторами або професійними об’єднаннями, учасники яких займаються індивідуальною трудовою діяльністю, або безпосередньо з самозайнятими особами чи найманими працівниками. В інших країнах-учасницях самозайнята особа може також стати учасником установи у разі здійснення нею діяльності як роботодавцем або у разі надання нею професійних послуг підприємству. Деякі країни-учасниці не надають права самозайнятим особам ставати учасниками установи професійного пенсійного забезпечення, якщо ними не виконуються певні умови, у тому числі ті, які встановлюються соціальним і трудовим законодавством.
( 11) установи, які здійснюють управління схемами соціального забезпечення, діяльність яких вже є об’єктом координації на рівні Співтовариства, мають бути вилучені із тексту цієї Директиви. Однак, потрібно враховувати специфічні характеристики установи, яка в окремо взятій країні, здійснює управління як схемами соціального забезпечення, так і професійними пенсійними схемами.
(12) фінансові установи, які вже користуються перевагами законодавчої бази Співтовариства, мають бути загалом вилучені зі змісту цієї Директиви. Однак, оскільки ці установи можуть також у певних випадках пропонувати послуги, важливим є забезпечення уникнення порушення цією Директивою правил конкуренції. Таких порушень можна уникнути шляхом застосування вимог обачної поведінки, визначених цією Директивою, до професійного пенсійного забезпечення, яким займаються компанії, що надають послуги зі страхування життя. Окрім цього, Комісія буде здійснювати ретельний нагляд за ринком професійного пенсійного забезпечення і проводити оцінку можливості розширення варіантів застосування цієї Директиви до інших фінансових установ, діяльність яких є об’єктом регулювання.
(13) маючи на меті гарантувати фінансову забезпеченість упродовж перебування на пенсії, виплати, які здійснюють установами професійного пенсійного забезпечення, мають загалом забезпечувати виплату довічної пенсії. Також, має бути можливість здійснювати тимчасові виплати або одноразові суми.
(14) важливим є забезпечення особам похилого віку та особам, які втратили працездатність,таких умов, щоб вони не наражались на ризик стати бідними і могли мати достойний рівень життя. Відповідна страхування біометричного ризику в професійних пенсійних структурах є важливим аспектом боротьби з бідністю і незабезпеченістю серед людей похилого віку. При заснуванні пенсійної схеми роботодавці і працівники або їх відповідні представники мають розглянути її можливості, у тому числі положення про ризик довголіття і професійного травматизму, а також положення про одержувачів виплат у разі втрати годувальника.
(15) надання країнам-учасницям можливості застосовувати вилучення із діючого національного законодавства установ, які здійснюють управління схемами, що мають у складі загалом менше 100 учасників, може сприяти поліпшенню системи нагляду у деяких країнах-учасницях, не завдаючи шкоди належному функціонуванню відповідного внутрішнього ринку. При цьому, це положення не повинне завдавати шкоди праву таких установ призначати управляючих інвестиціями активів і зберігачів, які створені в інших країнах-учасницях і мають належні повноваження, для управління своїми інвестиційними портфелями і збереження своїх активів.
(16) установи, такі як "Unterstützungskassen" у Німеччині, учасники яких не мають законного права на виплати певного розміру і в яких інтереси учасників захищені обов’язковим страхуванням на випадок неплатоспроможності, мають бути вилучені зі змісту цієї Директиви.
(17) для захисту учасників і одержувачів виплат установи професійного пенсійного забезпечення мають обмежити свою діяльність, а також діяльність яка пов’язана з нею, до тих видів діяльності, які визначені цією Директивою.
(18) у разі банкрутства засновника, учасник наражається на ризик втрати роботи і придбаних пенсійних прав. У зв’язку з цим необхідно забезпечити чітке відокремлення засновника від пенсійної установи і визначення мінімальних стандартів обачної поведінки для захисту учасників.
(19) здійснення установами професійного пенсійного забезпечення діяльності та нагляд за ними значно відрізняється залежно від країни-учасниці. У деяких з них нагляд може здійснюватись не лише власне за установами пенсійного забезпечення, але й за суб’єктами та компаніями, які уповноважені здійснювати управління такими установами. Країнам-учасницям необхідно мати можливість враховувати такі специфічні обставини до моменту ефективного виконання всіх вимог, які визначені цією Директивою. Також, країни-учасниці повинні мати можливість дозволити страховим суб’єктам та іншим фінансовим організаціям здійснювати управління установами професійного пенсійного забезпечення.
(20) установи професійного пенсійного забезпечення є суб’єктами, які надають фінансові послуги, що накладає на них велику відповідальність за забезпечення професійних пенсійних виплат, а отже вони мають дотримуватись певних стандартів обачної поведінки відповідно до виду їх діяльності і умов її здійснення.
(21) зважаючи на величезну кількість установ у країнах-учасницях, потрібно прийняти прагматичне рішення щодо першочерговості надання дозволів. Однак, якщо установа має бажання управляти схемою в іншій країні-учасниці, тоді потрібно встановити вимогу про надання дозволів компетентним органом країни, де зареєстрована установа.
(22) кожна країна-учасниця має вимагати від всіх установ, які розташовані на її території, складання річної звітності з урахуванням кожної пенсійної схеми, яка знаходиться в управлінні установою, а також, у можливому випадку, - річної звітності окремо по кожній пенсійній схемі. Річна звітність, яка відображає достовірні дані про активи, зобов’язання і фінансовий стан установи, враховуючи кожну пенсійну схему, що знаходиться в управлінні цієї установи, а також належним чином є завіреною уповноваженою особою, є основним джерелом інформації для учасників і одержувачів виплат із схеми, а також для компетентних органів. Зокрема, річна звітність надає можливість компетентним органам здійснювати моніторинг фінансового стану установи і робити оцінку її спроможності виконати свої договірні зобов’язання.
( 23) надання належної інформації учасникам і одержувачам виплат з пенсійної схеми має критичне значення. Це особливо доречно з огляду на запити щодо надання інформації про фінансовий стан установи, контрактні умови, виплати і фактичне фінансування накопичених пенсійних прав, інвестиційну політику, управління ризиком і витратами.
(24) інвестиційна політики установи є вирішальним чинником для безпечності і реалізації пенсійних виплат. Таким чином, установа має розробляти і щонайменше три роки переглядати принципи інвестування. Вони мають надаватись у розпорядження компетентних органів, а також учасникам і одержувачам виплат з кожної пенсійної схеми за їх вимогою.
(25) для виконання своїх безпосередніх функцій компетентні органи мають бути наділені адекватними правами щодо отримання інформації і повноважень для втручання у діяльність установ і осіб, які здійснюють фактичне управління ними. Якщо установа професійного пенсійного забезпечення передає функції, що мають велике значення, такі як: управління інвестиціями, інформаційні технології або бухгалтерський облік, іншим компаніям, необхідно створити можливість для розширення прав на отримання інформації і повноважень для втручання, щоб здійснювати перевірку відповідності здійснення такої діяльності правилам нагляду.
( 26) обачний розрахунок технічних резервів має істотне значення для того, щоб забезпечити виконання зобов’язань щодо здійснення пенсійних виплат. Технічні резерви розраховуються на основі визначених актуарних методів і засвідчуються кваліфікованими особами. Максимальна відсоткова ставка має визначатись відповідно до стандартів обачної поведінки з урахуванням будь-яких національних правил. Мінімальна величина технічних резервів має водночас бути достатньою для створення умов для продовження сплати вже призначених виплат і відображати величину зобов’язань, які встановлюються відповідно до пенсійних прав, накопичених учасниками.
(27) рівень ризику, який покривається установами істотно відрізняється залежно від країни-учасниці. При цьому, країнам, в яких зареєстровані установи, необхідно мати можливість проведення розрахунків технічних резервів, які можуть бути об’єктом додаткових і більш докладних правил, ніж правила, визначені цією Директивою.
(28) наявність достатніх і відповідних активів для фінансування технічних резервів допомагає захистити інтереси учасників і одержувачів виплат з пенсійної схеми у разі банкрутства засновника. Зокрема під час здійснення діяльності за межами однієї країни, взаємне визнання принципів нагляду, які застосовуються у країнах-учасницях, вимагає фінансування технічних резервів на повну величину увесь час.
(29) якщо установа не здійснює діяльність за кордоном, країнам-учасницям треба мати можливість допускати фінансування не повну величину за умови створення належного плану відновлення повного фінансування без порушення вимог Директиви 80/987/EEC від 20 жовтня 1980 року про наближення законодавств країн-учасниць про захист працівників у разі банкрутства їх роботодавця21.
( 30) у багатьох випадках, засновник, а не власне установа, може брати на себе забезпечення будь-якого біометричного ризику або гарантувати певні виплати, або результати інвестиційної діяльності. При цьому, у деяких випадках саме установа самостійно надає таке забезпечення або гарантії, а зобов’язання засновника загалом обмежуються сплатою необхідних внесків. За таких обставин послуги, що пропонуються, є подібними до послуг, які надають компанії зі страхування життя, а відповідним установам необхідно володіти додатковими власними коштами, не меншими ніж їх мають у розпорядженні компанії зі страхування життя.
( 31) установи є інвесторами на дуже довгий термін. Загалом, активи, якими володіють такі установи, не можуть бути повернені за будь-яких обставин, а лише для забезпечення пенсійних виплат. Окрім цього, для того, щоб належним чином захистити права учасників і одержувачів виплат, установам потрібно мати можливість розподіляти активи таким чином, щоб вони точно відповідали суті і тривалості зобов’язань. Ці аспекти вимагають дієвого нагляду і підходу до правил інвестування, які дозволяють установам мати достатню гнучкість при прийнятті рішення щодо найбільш безпечної і дієвої інвестиційної політики і зобов’язують їх діяти відповідно до правил обачної поведінки. Отже, узгодженість з “правилом обачної людини” вимагає розробки пристосування інвестиційної політики до структури учасників кожної окремої установи професійного пенсійного забезпечення.
(32) методи і практичне здійснення нагляду відрізняються залежно від країни-учасниці. У зв’язку з цим, їм потрібно надати певну вказівку щодо точних правил інвестування, які вони мають бажання встановити для установ, розташованих на їх територіях. При цьому, такі правила не повинні обмежувати вільний рух капіталу, якщо він здійснюється на основі обачності.
(33) Оскільки, установи професійного пенсійного забезпечення є довгостроковими інвесторами з низьким ризиком ліквідності, вони мають можливість інвестувати у неліквідні активи, такі як акції, а також на ризикованих фондових ринках із застосуванням правил обачної поведінки. Також, вони можуть скористатись перевагами міжнародної диверсифікації. Таким чином, інвестиції у акції, ризиковані фондові ринки і валютні кошти, інші ніж з яких складаються зобов’язання, не потрібно обмежувати, за винятком випадків застосування правил обачної поведінки.
( 34) однак, якщо установа здійснює діяльність за кордоном, місцевий компетентний орган може звернутись до неї із запитом про застосування обмежень на інвестиції в акції і подібні активи, не допущені до торгівлі на регульованому ринку, в акції та інші об’єкти, емітовані одним підприємством, або в акції, виражені у невідповідній валюті, за умови, що такі правила також застосовуються до установ у країні, де здійснює діяльність вищезгадана установа.
( 35) обмеження свободи вибору установою узгодженої компанії з управління активами чи зберігача звужує конкуренцію на внутрішньому ринку і, відповідно, має бути вилучене.
(36) не порушуючи положень національного соціального і трудового законодавства про організацію пенсійних систем, у тому числі про обов’язкову участь і колективні угоди, установам необхідно мати свободу у наданні своїх послуг у інших країнах-учасницях. Потрібно, щоб вони мали можливість залучати до заснування підприємства, розташовані в інших країнах-учасницях. Це потенційно може призвести до суттєвої економії на масштабах для цих установ, поліпшити конкурентоспроможність індустрії Співтовариства і сприяти мобільності трудових ресурсів, що у свою чергу вимагає взаємного визнання стандартів обачної поведінки. Компетентні місцеві органи мають здійснювати нагляд за належним виконанням цих стандартів обачної поведінки, якщо не передбачений інший порядок.
(37) реалізація права установи в одній країні-учасниці здійснювати управління професійною пенсійною схемою за угодою, укладеною в іншій країні, має повністю узгоджуватись з положеннями соціального і трудового законодавства, яке діє у країні, де знаходиться схема, у тій частині, в якій воно відноситься до професійних пенсій, наприклад, положення про визначення і здійснення виплат та умови передання пенсійних прав.
(38) якщо схема є обмеженою, положення цієї Директиви застосовуються до неї індивідуально.
( 39) важливим є забезпечення співробітництва у сфері нагляду між компетентними органами країн-учасниць та між цими органами і Комісією в інших сферах.
(40) для виконання своїх обов’язків і сприяння послідовному і вчасному виконанню цієї Директиви компетентні органи мають забезпечувати один одного необхідною інформацією щодо її застосування. Комісія вказує на свій намір заснувати комітет з нагляду для того, щоб заохочувати співробітництво, координацію діяльності і обміни думками між компетентними органами різних країн і сприяти послідовному виконанню цієї Директиви.
(41) оскільки країни-учасниці безпосередньо не можуть досягти мети запропонованої роботи у повному обсязі, а саме – створення законодавчої бази Співтовариства для установ професійного пенсійного забезпечення, і, зважаючи на масштаб і результати роботи, досягнення цієї мети краще доручити Співтовариству, Співтовариство може вжити заходів відповідно до принципу вирішення господарських проблем у першу чергу на місцевому рівні, як це визначено у статті 5 Угоди. Відповідно до принципу пропорційності, збереженому у цій статті, дана Директива не порушує порядку, який потрібен для досягнення зазначеної мети,
ПРИЙНЯЛИ НАСТУПНУ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Преамбула
Ця Директива визначає правила для початку і здійснення діяльності, якою займаються установи професійного пенсійного забезпечення.
Стаття 2
Суб’єкти Директиви
1. Ця Директива застосовується до установ професійного пенсійного забезпечення. Якщо відповідно до законодавства країни-учасниці установи професійного пенсійного забезпечення не мають статусу юридичної особи, тоді країни-учасниці застосовують цю Директиву або до таких установ, або відповідно до параграфу 2 до тих уповноважених установ, які є відповідальними за управління ними і діють від їх імені.
2. Ця Директива не застосовується до:
(a) установ, які здійснюють управління схемами соціального забезпечення, діяльність яких регулюється Постановою (EEC) № 1408/7122 і Постановою (EEC) № 574/7223;
(б) установ, діяльність яких регулюються Директивою 73/239/EEC 24, Директивою 85/611/EEC 25, Директивою 93/22/EEC 26, Директивою 2000/12/EC 27 і Директивою 2002/83/EC28;
(в) установ, які здійснюють діяльність за принципом “негайних виплат”;
(г) установ, в яких працівники засновника не мають юридичних прав на виплати, а засновник у будь-який час може викупити активи і не обов’язково має дотримуватись зобов’язання щодо здійснення пенсійних виплат;
(д) компаній, які використовують схеми “book-reserve” для того, щоб здійснювати пенсійні виплати своїм працівникам.
Стаття 3
Застосування до установ, які здійснюють управління схемами соціального забезпечення
До установ професійного пенсійного забезпечення, які також здійснюють управління пенсійними схемами, пов’язаними з трудовими відносинами, які розглядаються як схеми соціального забезпечення, що є об’єктом регулювання Постанов (EEC) № 1408/71 і (EEC) № 574/72, ця Директива застосовується у частині, яка відноситься до необов’язкового професійного пенсійного забезпечення. У такому разі зобов’язання і відповідні активи повинні бути відокремлені без можливості передання їх до обов’язкових пенсійних схем, які розглядаються як схеми соціального забезпечення, або навпаки.
Стаття 4
Варіанти застосування до установ, які є об’єктом регулювання Директиви 2002/83/EC
Країни-учасниці, в яких здійснюється діяльність, можуть на вибір застосувати положення статей 9-16 і 18-20 цієї Директиви до страхових установ, які займаються професійним пенсійним забезпеченням, що є об’єктом регулювання Директиви 2002/83/EC. У такому випадку всі активи і зобов’язання, що відносяться до вказаного виду діяльності повинні бути відокремлені, а також організовані і управлятись окремо від коштів, що відносяться до інших видів діяльності страхових установ.
У такому випадку і лише, коли йдеться про діяльність з професійного пенсійного забезпечення, страхові установи не підлягатимуть дії статей 20 - 26, 31 і 36 Директиви 2002/83/EC.
Країни-учасниці, в яких здійснюється діяльність, повинні гарантувати, що компетентні органи або органи, відповідальні за нагляд за страховою діяльністю, що є об’єктом регулювання Директиви 2002/83/EC, здійснюватимуть перевірку беззаперечного відокремлення відповідної діяльності, пов’язаної з професійним пенсійним забезпеченням, у складі своєї наглядової діяльності.
Стаття 5
Невеликі пенсійні установи і обов’язкові схеми
За винятком статті 19 країни-учасниці можуть не застосовувати цю Директиву, повністю чи частково, до установ, розташованих на їх території, які здійснюють управління пенсійними схемами, які разом мають у складі менше 100 учасників. Відповідно до статті 2(2) такі установи мають за будь-яких обставин отримати право застосовувати цю Директиву добровільно. Стаття 20 може застосовуватись лише за умови застосування всіх інших положень цієї Директиви.
Країни-учасниці можуть не застосовувати статті 9 – 17 до установ, де професійне пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до статуту, законодавства і гарантується державним органом. Стаття 20 може застосовуватись лише за умови застосування всіх інших положень цієї Директиви.
Стаття 6
Визначення термінів
У цій Директиви терміни визначаються таким чином:
(a) "установа професійного пенсійного забезпечення” або “установа” означає установу, незалежно від її юридичної форми, яка здійснює діяльність за принципом фондування і є заснованою окремо від будь-якого засновника або галузі з метою забезпечення пенсійних виплат, пов’язаних з професійною діяльністю, на основі угоди або контракту, укладеного:
– індивідуально або колективно між працівником (ками) і роботодавцем (цями) або їх відповідними представниками;
– із самозайнятими особами відповідно до законодавства країни, з якої походить установа, і країни, у якій здійснюється діяльність.
і займається діяльністю, яка безпосередньо пов’язана з цим;
(б) "пенсійна схема" означає контракт, угоду, документ про довірчу власність або правила, які визначають види пенсійних виплат і умови їх здійснення;
(в) "засновник" означає будь-яке підприємство або інший орган, незалежно від того, чи мають вони у складі одну або більше юридичних чи фізичних осіб; які є роботодавцями чи самозайнятими або поєднують у собі ці функції і сплачують внески до установи професійного пенсійного забезпечення.
(г) "пенсійні виплати" означають