Партнери для програми фінансової стабілізації Успівпраці з Організацією із економічного співробітництва та розвитку The

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
3. Кожна країна-учасник повідомляє Комісію про будь-які значні ускладнення, які виникають у зв’язку із застосуванням цієї Директиви.


Комісія і компетентні органи зацікавлених країн-учасниць проводитимуть якомога оперативніше вивчення таких ускладнень для того, щоб знайти відповідне їх вирішення.


4. Через 4 роки після введення цієї Директиви у дію Комісія підготує звіт з метою перевірки:


(a) застосування статті 18 і результатів, досягнутих під час адаптації національних наглядових систем


(б) застосування другого підпункту статті 19(2), зокрема ситуації, яка переважає у країнах-учасницях, стосовно використання депозитаріїв і ролі, яку вони відіграють, якщо це доречно.


5. Компетентні органи країни, у якій здійснюється діяльність, можуть надіслати запит до компетентних органів країни походження щодо прийняття рішення про відокремлення активів і зобов’язань установи відповідно до статей 16 (3) і 18(7).


Стаття 22


Виконання


1. Країни-учасниці вводять у дію закони, нормативні акти і адміністративні положення, необхідні для узгодження з цією Директивою до …… *. Вони негайно повідомляють про це Комісію.


При введенні у дію вищезазначених заходів вони міститимуть посилання на цю Директиву або супроводжуватимуться таким посиланням у разі офіційного опублікування. Країни-учасниці визначають порядок застосування цього посилання.


2. Країни-учасниці повідомляють Комісію про текст головних положень національного законодавства, яке вони приймають у сфері дії цієї Директиви.


3. Країни-учасниці можуть відкласти до ….. ** застосування статті 17(1) і (2) до установ, розташованих на їх території, які на дату, визначену у параграфі 1 цієї статті, не мають встановленої мінімальної величини власних коштів, яка вимагається відповідно до статті 17(1) і (2). При цьому, установи, які мають бажання здійснювати управління пенсійними схемами за кордоном відповідно до статті 20, можуть не робити це до моменту узгодження з правилами цієї Директиви.


4. Країни-учасниці можуть відкласти до ….. **застосування статті 18(1)(е) до установ, розташованих на їх території. При цьому, установи, які мають бажання здійснювати управління пенсійними схемами за кордоном відповідно до статті 20, можуть не робити це до моменту узгодження з правилами цієї Директиви..


Стаття 23


Введення у дію


Ця Директива вводиться у дію з дня публікації в Офіційному збірнику Європейського Союзу.


Стаття 24


Адресанти


Ця Директива надсилається країнам-учасницям.


Виконано ,


Від імені Європейського парламенту Від імені Ради Європи

Голова Голова



1 DAFFE/AS/PEN/WD(99)18/REV3. Ці принципи були запроваджені Робочою групою ОЕСР з питань приватного пенсійного забезпечення у 2000 році і схвалені Міжнародною мережею органів з регулювання і нагляду у сфері пенсійного забезпечення у 2001 році.

2 .У даний час Робоча група розробляє “Методологію оцінки дотримання базових принципів” (DAFFE/AS/PEN/WD(2001)12/REV3, яка визначає критерії оцінки 15 принципів. Цей документ також містить Вказівки для управління пенсійним фондом. Відповідно, після схвалення ці вказівки, як і робота з управління, увійде до складу методологічного документу, який також розробляється для використання як цілісний документ.

3 Більше значення має те, що вони містять вказівки, що відносяться до оприлюднення інформації. (Вказівка IV) у проекті Методології. (Див. примітку 2.) Відчувалось, що питання, які регулюються цими вказівками є настільки важливими для різних аспектів прав учасників, що неврахування їх у документі або лише посилання на них було б повністю неадекватним. Однак, у таких випадках ми гарантуємо послідовність з попередньо схваленими принципами і критеріями, зорієнтувавши їх так, щоб кожен з них був сфокусований на захисті прав учасників.

4 У деяких випадках пенсійні плани, які фінансуються роботодавцями, є “відкритими”, а не “закритими”, тобто вони повинні дозволяти особам, які не є працівниками, брати участь у такому пенсійному плані. За таких обставин органи з регулювання мають щонайменше встановлювати схожі заборонні положення щодо обмеження доступу, такі як: вік, стать, сімейний статус і національність. Обмеження, які стосуються трудових відносин, і вказівки щодо них можуть бути менш доречними.

5 Можливо для цієї заборони доречними будуть обмежені винятки, але лише тоді, коли учасник цілком добровільно погоджується на зворотне зменшення вартості накопичених коштів, як це може статись під час укладання колективної угоди.

6 Потрібно відзначити, що “скелястий” період для набуття прав може призвести до результатів, які можуть розглядатись працівниками як “несправедливі” і такі, що спричиняють незаконне “закріплення за робочим місцем”). Давайте для прикладу візьмемо працівника, який бере участь у пенсійному плані “скелястого” типу, який може відмовитись від іншої можливості працевлаштування після 4 років, відпрацьованих у роботодавця, щоб набути права за пенсійним планом. А поступовий графік, за яким він набув би принаймні часткові права, був би менш жорстким у застосуванні і істотно змінив його рішення щодо відхилення можливості кращого працевлаштування для того, щоб зберегти пенсійні накопичення.

7 Відстрочка накопичених виплат на основі побудови формули виплат є характерною для планів з визначеними виплатами.

8 Коли йдеться про пенсійні плани з визначеними виплатами, деякі країни можуть вимагати забезпечення ними додаткового захисту належних до сплати пенсій шляхом проведення індексації відповідно до темпів зростання заробітної плати та інфляції. Однак, індексація у повному обсязі може спричинити додаткові витрати роботодавців і виявитись непродуктивною, якщо внаслідок цього вони утримуються від пропонування добровільних пенсійних планів. Політики і регулятивні органи мають прийняти рішення, чи виправдовує такий порядок індексації витрати на нього.

9 Див. п’ятий з П’ятнадцяти принципів під назвою “Регулятивна система і розмежування”, який у відповідній частині визначає: “Пенсійний фонд повинен бути юридично відокремлений від засновника (або таке відокремлення повинне бути безповоротно гарантоване за допомогою відповідних механізмів)”.

10 Див. шостий з П’ятнадцяти принципів під назвою “Фінансування”, який продовжує розроблятись Секретаріатом ОЕСР у складі Матричного проекту (“Методологія для регулювання приватних професійних схем”). Також, див. Директиву 80/987/ЕЕС, яка відноситься до захисту працівників у випадку неплатоспроможності їх роботодавців і зобов’язує країни-члени ЕС забезпечувати безпеку пенсійних прав учасників професійних фондів у разі неплатоспроможності роботодавця.

11 Перетворення визначеної виплати на одноразову суму з метою переміщення вартості цієї виплати потрібно відрізняти від можливості сплати учасникам одноразової суми накопичених виплат. Питання про можливість отримання особами виплати у формі одноразової суми у цих вказівках не розглядається.

12У вказівках не розглядається питання про те, чи мають надаватись права на переміщення після того, як особа починає отримувати пенсійні виплати відповідно до пенсійного плану.

13 Див. також Вказівки ОЕСР щодо управління пенсійним фондом, зокрема Вказівку 12 “Відшкодування”.

14 Інвестиції в одиниці інших інвестиційних фондів, які можуть безпосередньо або через інші інвестиційні фонди бути інвестовані в акції, також розглядаються як інвестиції в акції.

15 OJ C 299 E, 3.12.2002, p. 16.

16 OJ C 65 E, 14.3.2002, p. 116.

17 OJ C 96 E, 17.3.2001, p. 136.

18 OJ C 96 E, 27.3.2001, p. 136.

19 OJ C 155, 29.5.2001, p. 26.

20 Позиція Європейського Парламенту від 4 липня 2001 р. (OJ C 65 E, 14.3.2002, p. 116), Спільна позиція Ради від 5 листопада 2002 р. (OJ C 299 E, 3.12.2002, p. 16) і Позиція Європейського Парламенту від 12 березня 2003р. (ще не опублікована у офіційному збірнику).

21 OJ L 283, 28.10.1980, p. 23. Директива з останніми змінами, внесеними Європейським парламентом і Директива Ради Європи 2002/74/EC (OJ L 270, 8.10.2002, p. 10).

22 Постанова Ради Європи (EEC) № 1408/71 від 14 червня 1971 р. про застосування схем соціального забезпечення до найманих працівників, самозайнятих осіб та членів їх сімей, які переміщуються у межах Співтовариства (OJ, Спеціальна редакція англійською мовою 1971 (II), стр. 416). Постанова з останніми змінами відповідно до Постанови  (EC) № 1386/2001 Європейського парламенту і Ради Європи (OJ L 187, 10.7.2001, стр. 1).

23 Постанова (EEC) Ради Європи № 574/72 від 21 березня 1972 р., про запровадження порядку виконання Постанови (EEC) № 1408/71 про застосування схем соціального забезпечення до найманих працівників, самозайнятих осіб та членів їх сімей, які переміщуються у межах Співтовариства (OJ, Спеціальна редакція англійською мовою 1971 (I), стр. 159). Постанова з останніми змінами відповідно до Постанови Комісії (EC) № 410/2002 (OJ L 62, 5.3.2002, стр. 17).

24 Перша Директива Ради 73/239/EEC від 24 липня 1973 р. про координацію законодавства, нормативних актів і адміністративних положень, що відносяться до початку і здійснення діяльності прямого страхування, а не страхування життя (OJ L 228, 16.8.1973, p. 3). Директива із останніми змінами відповідно до Директиви 2002/87/EC Європейського парламенту і Ради Європи (OJ L 35, 11.2.2003, стр. 1).

25 Директива Ради Європи 85/611/EEC від 20 грудня 1985 р. про координацію законодавства, нормативних актів і адміністративних положень, що стосуються діяльності, пов’язаної з інвестуванням в цінні папери, які можуть передаватись (UCITS) (OJ L 375, 31.12.1985, стр. 3). Директива із останніми змінами  відповідно до Директиви 2001/108/EC Європейського парламенту і Ради Європи (OJ L 41, 13.2.2002, стр. 35).

26 Директива Ради 93/22/EEC від 10 травня 1993 р. про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів (OJ L 141, 11.6.1993, стр. 27). Директива із останніми змінами відповідно до Директиви 2002/87/EC.

27 Директива 2000/12/EC Європейського парламенту і Ради Європи від 20 березня 2000 р., яка стосується початку і здійснення діяльності кредитними установами (OJ L 126, 26.5.2000, стр. 1). Директива із останніми змінами відповідно до Директиви 2002/87/EC.

28 Директива 2002/83/EC Європейського парламенту і Ради Європи від 5 листопада 2002 р. про страхування життя (OJ L 345, 19.12.2002, p. 1).

*24 місяці з дати введення цієї Директиви у дію.

** 5 років з дати, визначеної у параграфі 1.