Програма поводження з твердими побутовими відходами на території жидачівського району на період до 2015 року
| Вид материала | Документы |
- Районна Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2015 роки Районна, 187.73kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами Мелітопольського району на 2012-2016, 144.66kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами в Київській області на 2012-2016, 2715.37kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами в м. Ізюмі на 2006-2014 роки. Зміст, 393.19kb.
- Про затвердження районної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2005, 63.1kb.
- Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства україни, 335.93kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2014 роки вступ, 66.98kb.
- Програма поводження з відходами в м. Дружківка на 2011 2015 роки, 71.77kb.
- Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Бориславі на 2011-2014, 489.53kb.
- Стратегічний план з розробки Стратегії розвитку Жидачівського району Львівської області, 2781.27kb.
V. МЕТА ПРОГРАМИ
Метою Програми є мінімізація утворення твердих побутових відходів та зменшення їх негативного впливу на здоров’я людини, на навколишнє природне середовище, створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ.
Дана Програма спрямована також і на передачу набутого досвіду іншими районами області, територіями України, окремими профільними державними, комунальними та приватними інституціями, екологами, громадськими олрганізаціями, науковцями тощо у вирішенні проблеми відходів усіх населених пунктів Жидачівського району.
У цій галузі не діють швидкі і чудотворні рецепти, тому вирішення цієї глобальної проблеми на рівні району вимагає доброго планування та довготривалих, послідовних дій.
Необхідним елементом є управління твердими відходами, що надаються для вторинної переробки, що зменшить кількість сміття на сміттєзвалищах та надасть фінансову підтримку для збору відходів. Приватні підприємства, які працюватимуть у цій галузі, заощадять бюджетні кошти району та сприятимуть ефективності системи. Для заплановаї діяльності необхідна також підтримка усіх місцевих громад району, що вимагатиме запровадження обовязкової екологічної освіти. У більшості випадків потрібно почати від усвідомлення мешканцями важливості проблеми сміття та їх особистого впливу на вирішення цієї проблеми.
- ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ
Загальні засади Програми визначаються реалізацією п’яти стратегічних напрямків:
- Технічний розвиток
- Фінансовий розвиток
- Правовий розвиток
- Інституціональний розвиток
- Інформування громадськості та просвітницька робота
Для реалізації цих напрямків передбачається розв’язати такі основні завдання:
- Запровадження схем санітарної очистки населених пунктів району з обов'язковим охопленням в повному об’ємі приватного, бізнесового та промислового (переробка) секторів.
- Зменшення обсягів захоронення побутових відходів шляхом застосування нових сучасних методів їх збирання, перевезення, зберігання, переробки, утилізації та знешкодження.
- Впровадження на території району принципу «забруднювач обов’язково платить».
- Створення та впровадження нормативно–правової бази у сфері поводження з твердими побутовими відходами.
- Удосконалення існуючої системи управління у сфері поводження з твердими побутовими відходами.
- Проведення послідовної та узгодженої інформаційно–виховної роботи з утворювачами відходів.
Дані завдання деталізовані за напрямками розв’язання та змісту заходів із закріпленими відповідальними за їх виконання в додатку №1 даної Підпрограми.
- СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ САНІТАРНОЇ ОЧИСТКИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЖИДАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ (, збирання, видалення і знешкодження)
Санітарна очистка – це комплекс заходів щодо збирання, видалення і знешкодження побутового сміття та різних видів твердих відходів.
Пропонується застосовувати комбіновану систему санітарної очистки:
- планово–подвірну – для міст та селищ (громадські центри, багатоповерхова забудова);
- планово–поквартальну – для зон індивідуальної забудови, сіл.
6.1. Збирання ТПВ.
Планово-регулярна організація збирання і видалення ТПВ переглядає вивіз відходів з домоволодіння із встановленою періодичністю. Періодичність видалення ТПВ встановлюється санітарними службами виходячи з місцевих умов відповідно до правил змісту території населених місць, що діють.
Тип і ємкість застосованих сміттєзбірників залежить від кількості відходів, що накопичуються, типу забудови, способу вантаження і вивантаження ТПВ. В малоповерховій забудові всі ТПВ збирають в сміттєзбірники. Потім вручну або механізовано завантажують в кузов сміттєвозу. Для багатоповерхових або групи малоповерхових будинків встановлюють стандартний контейнер на коліщатках, відходи з якого механізованим способом вигружають в сміттєвоз. В місцях великого скупчення ТПВ встановлюють знімні контейнери - кузови.
В малоповерховій забудові для валового збирання ТПВ використовуються бачки ємкістю 70 дм3, 110-120 дм3 і 210-220 дм3. В індивідуальній забудові застосовуються бачки меншої ємкості, наприклад, по 35 дм3. До приїзду сміттєвоза бачки виставляються населенням до проїжджої частини.
Бачки виготовляють з листової сталі, алюмінію, пластмас. Найбільш підходящими є бачки з пластмас. Маса і вартість таких бачків порівняно невисока, термін служби в 2-3 рази більший, ніж в стальних і складає 5-6 років. Пластмасові бачки зручні в зксплуатації, мають гарний зовнішній вигляд. Вологі відходи до їх стінок не прилипають і не примерзають, чим полегшується їх миття і дезінфекція. При використанні пластмасових збірок необхідно дотримуватись протипожежних заходів.
В будівлях – багатоповерхівках влаштовуються сміттєпроводи різноманітної конструкції. Звичайно вони складаються з вертикального стовбура, відводів з прийомними пристроями, камер для збирання ТПВ і вентиляційного канала. Стовбур сміттєпроводу є трубою діаметром 400-600 мм, яка виготовлена з азбоцементу, бетону або сталі з гладкою внутрішньою поверхнею. Стальні труби повинні мати вібропоглинаюче покриття на внутрішній поверхні. Загрузочні клапани повинні запобігати надходженню газів із сміттєпроводу при закритому положенні, а також забезпечувати захист від шуму.
Роздільна чи селективна система збирання окремих складових ТПВ забезпечує отримання відносно чистих вторинних ресурсів від населення і зменшує кількість вивізних відходів. Ця система потребує від населення розумного підходу до видалення ТПВ, збільшення числа обслуговуючого персоналу, тари, спецтранспорту для вивезення кожного виду вторинної сировини. Зазвичай в основу таких технологій покладений принцип збору населенням ТПВ в окремі ємкості (контейнери чи мішки) для різноманітних видів відходів. Вказані ємкості розміщуються як в домашніх умовах, так і в під’їздах чи біля будинків. Існують різноманітні модифікації такої технології.
Один із варіантів технології селективного збирання пропонує організацію пересувних установок, які включають декілька видів контейнерів. Переміщення установок здійснюється по чіткому графіку, а населення забезпечене пакетами для окремих складових ТПВ. При цьому здійснюється економічне стимулювання за здані види вторинної сировини.
До великогабаритних відносяться відходи, які по габаритам не поміщаються в стандартні контейнери. У містах за рік на кожну людину припадає до 40 кг великогабаритних ТПВ з масою 0,2 т/м3 (табл. 3)
Орієнтований склад великогабаритних ТПВ
| Переважаючий матеріал | Складові |
| Дерево (до 60%) | Меблі, обрізки дерев і кущів, дошки, ящики, двері, лавки, фанера, старі рами, драбини |
| Кераміка, скло (до 18%) | Фаянсові раковини, унітази, листове скло, лампи денного освітлення, посуд, пляшки, бите скло |
| Метал (до 9%) | Холодильники, газові плити, пральні машини, пилососи, ліжка, корита, сітки, баки, бідони, раковини, труби, радіатори |
| Папір, картон (до 6%) Текстиль (до 1%) | Пакувальні матеріали, обої, мішковина пакувальна, пальто, покривала, матраци |
| Шкіра, резина, змішані матеріали (до 5%) | Шини, чемодани, сумки, дивани, крісла, плівки |
| Пластмаса (до 1%) | Дитячі ванни, відра, миски, лінолеум |
Великогабаритні відходи збирають на спеціальних площадках, які розміщені біля житлових будинків. Вивезення їх проводиться по графіку чи заявці ЖЕКу.
Збір побутового сміття пропонується проводити в:
- сміттєві урни ємкістю ~ 10л, що розміщуються в громадських центрах, районах та кварталах багатоповерхової забудови, поблизу громадських будівель на відстані 50м – для густоти населення більше 200 осіб на 1 км.кв. та 100м при густоті населення менше 200 осіб на 1 км.кв., біля входів у громадські будівлі та споруди (перелік ДБН 360–92);
- переносні сміттєзбиральники місткістю до 100л установлені під навісом для населення до 200 осіб;
- сміттєві контейнери місткістю до 800л для населення 200 осіб і більше (наказ Державного комітету України з питань житлово–комунального господарства від 17.05.05р. №76);
Тимчасові сміттєзбиральники повинні бути щільними, а стінки та кришки покриті барвниками. Фарбування всіх металевих сміттєзбиральників має виконуватись не рідше двох разів восени.
Сміттєзбиральники повинні встановлюватись при дотриманні наступних вимог:
- бетонний або заасфальтований майданчик огороджений залізобетонними виробами (іншою щільною стінкою)( з трьох сторін на висоту 1,6м з віддаль від площадок сміттєзбірників до житлових будинків, спортивних площадок, громадських будівель та місць відпочинку не менше 20м;
- четвертої сторони бордюр висотою 7–10см;
- забезпечити можливість під’їзду автотранспорту;
- розміри майданчиків повинні бути від 9 до 45м.кв. з розрахунку 1,5м.кв. на кожний сміттєзбірник;
- час зберігання ТПВ в сміттєзбірниках повинен бути:
а) при температурі –5С нижче 0С не більше трьох діб;
б) при плюсовій температурі (вище +5С) не більше однієї доби (щоденний вивіз);
- металеві збірники відходів у літній період необхідно промивати та дезинфікувати не рідше 1 раз в 10 днів (для незмінних контейнерів), при змінних контейнерах – після випорожнення;
- для дезинфекції рекомендується використовувати наступні розчини: лізола (8–5%), креоліну (5–8%), нафта лізолу (15–10%), фенолу (3–5%), мета силікату натрію (1–3%), хлорне вапно 10%.
Час контакту не менше 30хв. Хлор активні речовини на території житлової забудови застосовувати не рекомендується.
Норми накопичення слід приймати згідно наказу «Про затвердження Норм утворених твердих побутових відходів для населених пунктів України» від 10.01.06р. №7. Вивіз сміття і відходів повинен здійснюватись автотранспортом спеціального призначення із розрахунку: сміттєвози – один на 5–3тис. населення (ДБН Б 2.4–1–94).
Зберігання і обслуговування спецавтотранспорту проводити на базах наявних комунгоспів з розрахунку 80мкв на одну машину, а надалі при утворенні спеціалізованого єдиного районного комунального господарства здійснюватиме дане підприємство.
- для токсичних речовин, солей важких сеталів, сильнодіючих, горючих, сильнопахнучих речовин I та II класів – спец контейнери з клапаном;
- відходи з лікувально профілактичних закладів після дезинфекції;
- ТПВ з протитуберкульозних інфекційних лікарень – спалювання в спеціальних «крематоріях» на місці.
- Видалення відходів з населених пунктів.
Видалення проводиться двома способами:
а) в місця безпосереднього захоронення та знешкодження;
б) місця тимчасового складування, з послідуючим вивозом на полігони ТПВ.
Для сільських населених пунктів доцільно застосовувати траншейну систему складування ТПВ. Глибина траншеї 1,0–1,5м, довжина не менше 10м. Дно траншеї повинно бути вище максимального рівня стояння ґрунтових вод – не менше ніж 1м та мати «глиняний замок» не менше 0,5м.
Санітарно–захисні зони від ділянок з ТПВ до меж житлової забудови повинні становити:
- сміттєнавантажуючі станції – 100м;
- склади тимчасового зберігання утильсировини без її переробки – 100м компостування сміття без гною і фекалій – 300м;
- полігони твердих побутових відходів – 500м;
- ділянки компостування твердих покидьків та нечистот населеного пункту – 500м;
Для влаштування місць тимчасового збору ТПВ доцільно використовувати безгосподарні колишні силосні ями, глиняні та вапнякові кар’єри, поля фільтрації, бувші відстійники.
- Знешкодження та захоронення ТПВ.
Рекомендовано використовувати регіональні полігони, що будуть обслуговувати кілька населених пунктів.
У Жидачівському районі в першу чергу це колишні «карти» цукрового заводу (відстійники відпрацьованих вод) та кар’єри по видобуванню глини, вапна.
Вимоги до полігону ТПВ згідно Санітарних правил для влаштування та утримання полігонів для твердих побутових відходів № 2811–83 від 16.05.83 та ДБН В 2.4–2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування.
- Вимоги щодо вибору ділянки для полігону ТПВ.
- термін експлуатації не менше 15–20 років;
- на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами I-ої групи);
- на ділянках прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку населеного пункту на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;
- на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;
- за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо);
- з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно–захисної зони;
- 1км від межі населеного пункту;
- 0,5км від житлової та громадської забудови (санітарно–захисна);
- 0,2км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
- 0,05км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації.
- Влаштування полігонів ТПВ:
- полігони ТПВ, висотою більше 20м і навантаження на площу, яка використовується 10т/м або 100тис. т/га відносяться до категорії високонавантажуваних;
- основна частина полігону – ділянка складування відходів. По всій площі ділянки складування передбачається влаштування котловану з метою одержання ґрунту для ізоляції твердих ТПВ. Ґрунт з котлованів складується в завалах по периметру полігону;
- з врахуванням об’єму річних атмосферних опадів, випаровуючої властивості ґрунтів і вологості складуємих ТПВ враховується можливість утворення в їх товщі рідкої фази – фільтрату;
- фільтрат утворюється при складуванні ТПВ з вологістю 55% і атмосферних опадів, які значно перевищують кількість вологи, яка випаровується з поверхні полігону;
- водонепроникне дно котловану в таких кліматичних умовах по всій площі основи;
- основа під складування ТПВ повинна мати шар зв’язаного ґрунту товщиною не менше 0,5м з коефіцієнтом фільтрації не більше 10-5 см/с (0,0086 м/добу). Для ґрунтів, які мають в основі коефіцієнт фільтрації на 30–50% вище норми 10-5 см/с (1.3. 10-5 .... 1.5 10-5 см/с) слід передбачати ущільнення.
- Розрахунок потреби у засобах механізації
- Проектом необхідно передбачати забезпечення полігона ТПВ засобами механізації:
| Назва робіт | Засоби механізації | Типи машин |
| 1. Насування ТПВ на карту, розрівнювання шаром до 0,5м | Бульдозери | На базі тракторів Т–130, Т–170, Т–180 (Д–687, Д–521, Д–533, Д–532) |
| 2. Роздрібнення крупних фракцій ТПВ, ущільнення ТПВ | Котки–ущільнювачі | КМ–305, КМ–307 На базі тракторів Т–170, Т–180 (Д–687, Д–521, Д–533, Д–532) |
| 3. Ізоляція шару ТПВ ізолюючим шаром ґрунту | Бульдозери | Д–687, Д–521 та інші |
| 4. Влаштування та утримання тимчасових доріг | Бульдозери | Те саме |
| 5. Розробка ґрунту для ізоляції ТПВ | Екскаватори | ЕО–3322, ЕО–3321, ЕО–3121, ЕО–3123, ЕО–5122, ЕО–6112 |
| 6. Транспортування ґрунту на робочу карту | Скрепери: причіпні, самохідні, автосамоскиди | Д–373, Д–398, Д–213А, Д–357М, Д–567, КАМАЗ–5511 |
| 7. Зволоження ТПВ на карті полігону, поливання доріг та майданчиків розвантаження | Поливально–мийні машини | ПМ–130, КО–002, КО–802 |
- Потреба у засобах механізації визначається залежно від обсягу прийнятих ТПВ на добу, продуктивності машин і тривалості робочого часу.
- При розрахунку необхідної кількості машин для полігонів ТПВ необхідно враховувати:
| 8 або 11,5 год |
| 60хв 90хв 0,65 07–0,75 1,0 0,2 |
| До 3км/год |
| 3 |
| 3 |
| 2 |
| 570 … 670 кг/м куб 670 … 800 кг/м куб 850 … 900 кг/м куб |