Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. покидьки, непотріб; & кн. П. задри­панець, нехлюй, замазура; ЛАЙ. П. м’який, блискучий, тонкий; (голос) П. керівний орган, опера­тивний центр; пор. П. етап, стадія, (розвитку) ЯК ІМ. щасливець, щасливчик; (чим)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

див. КОЛЕСО.

ШКІДЛИВИЙ, (для здоров’я) вадливий, вадкий, сил. згубний; (клімат) нездо­ро­вий; (– явище) хворобливий; (вплив) некорисний, сил. небезпечний; (кіт) збито­шний; & шкідний.

ШКІДНИК, комаха /тварина, рослина, людина/, що завдає шкоди; (дереви­ни) шашіль; (польовий) миша, ховрах; (сус­пільства) злочинець.

ШКІЛЬНИЙ, (рік) навчальний; (вік)

юнацький; & жм. школярський.

ШКІПЕР, див. КАПІТАН.

ШКІРА, (тварини) шкура; (на чоботи) ремінь; (сиром’ятна) сириця, сирівець; (штучна) імітація, кн. шкіріміт; & шкірка, шкірочка, д. скіра. ШКІРИТИ, (зуби) вишкіряти, вишкірю­вати, вискалювати, скалити, ІД. смія­тися.

ШКІРЯНИЙ, із шкіри, шкуратяний, ре­мінний; (із шкіри коня) шкаповий; (із шкіри вола) яловий; (з шаґрену) шаґреновий; (із шкури) шкуряний. ШКІЦ, нарис, начерк, сов. ескіз.

ШКЛО і ШКЛЯНИЙ, див. скло і скляний.

ШКОДА, втрати, збитки; (від худоби) спаш; У ФР. кривда, сил. злочин; (не­ве­лика) ЖМ. біда; (місце завданої шкоди) пошкодження, ушкодження; (чия) ЖМ. провина; (хто) пустун, збитошник, шибеник; ЯК ПР. жаль, не варто.

ШКОДА пр., марно, даремно, дарма.

ШКОДИТИ, (здоров’ю) вадити, завдава­ти шкоди, іти на шкоду; (кому) капос­тити, бідокурити‚ ставити дрючки в колеса, пе­решкоджати заважати; пор. роз­ладнувати, псувати.

ШКОДУВАТИ, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати

кому; (коня) жалувати, берегти, ща­дити; (гроші) економити, /за/ощад­жу­вати.

ШКОЛА, (освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кад­рів) п. кузня; (філософська) система; (в науці) на­прям; (у мистецтві) ма­нера; (чия) ЗБ. по­слідовники, визнавці /н. школа Пасто­ра/; (садова) шкілка, розсадник; У ФР. досвід, /н. школа життя/, вишкіл /н. пройти добру шко­лу/.

ШКОЛЯР, учень; & школярик, зб.

школярство.

ШКРЕБТИ див. СКРЕБТИ; П. (душу) турбувати, непокоїти, мучити; & г. шкробати.

ШКРЯБАТИ, (дно) дряпати; (ножем) зчищати, здирати; (тіло) чухати; (вірші) базґрати; (всередині) П. шкребти, сил. дратувати; пор. стругати.

ШКУЛЬКИЙ, ШКУЛЬНИЙ, див. дош­кульний.

ШКУНА, див. СУДНО & сов. шхуна.

ШКУРА, (людська) шкіра; (дині) шку­ринка; (хто) шкурник, егоїст, користолюбець; (продажна) ІД. зрад­ник, запроданець; ЛАЙ. наволоч, мерзота; У ФР. становище /н. поживи в й шкірі/, досвід

/відчув на власній шкурі/; & шку­р /оч/ ка.

ШКУРИНКА, (хліба) скорина, скоринка, (бульби) лушпина, лушпайка, (льод­ова /на калюжі/) шкурка, плівка; пор. шкаралуща.

ШКУРНИЙ, див. КОРИСЛИВИЙ.

ШКУРНИК, див. ШКУРА, шкуродер.

ШКУРОДЕР, шкуролуп, шкурник, (со­бак) гицель; П. експлуататор.

ШКУТИЛЬГАТИ, улягати ногою, припа­дати на ногу, кульгати, кривуляти, шкандибати.

ШЛАК, жужіль, жужелиця; П.

покидьки, непотріб; & кн. шляк.

ШЛЕЙФ, (жіночої сукні) хвіст, трен,

кн. шлейфа; (диму) П. слід, смуга.

ШЛЕЯ, (у шорах) наритники; & шлей­ка; мн. шлейки, сов. підтяжки; пор. лямка.

ШЛІФУВАТИ, (поверхню) шмарувати /начищати/ до блиску; (вправність) П. поліпшувати, удосконалювати, під­носи­ти рівень чого; (самоцвіти) приб. грану­вати.

ШЛУНОК, кн. орган травлення; (тва­рин) кендюх; У ФР. утроба, живіт /н. на­бити шлунок/; & шлуночок.

ШЛЮБ, одруження, вінчання, вінець, партія, д. маріяш, ід. пута Гіменея, под­ружня спілка; (нерівний) мезальянс; (та­ємний) ІД. крадений шлюб; (на ві­ру) спів­життя.

ШЛЮБНИЙ, подружній, вінчальний, кн. матримоніальний; & шлюбовий.

ШЛЮЗИ мн., (гідротехнічна споруда) укр. опуст, & од. шлюз.

ШЛЮПКА, див. ЧОВЕН; (велика) ял.

ШЛАНҐ, (пожежний) кишка; & сов.

шланг.

ШЛЯХ, дорога, (рейковий) колія, (шо­сейний) шосе, (повітряний) траса, (бру-кований) бруківка, д. кам’яниця, (нак­ре­слений) маршрут, курс; (планети) орбі­та, (кулі) траєкторія; (від А до Б) відстань; П. спосіб /н. таким шляхом/; (літератур­ний) П. діяльність, п. поле, нива; У ФР. рух /н. година шляху/, прохід /н. розчистити шлях/, життєвий шлях /н. наші шля­хи ро­зійшлися/; мн. шляхи, (дихальні) МЕД. канали; & шляшок, шлях-доpогa, шляхи-дороги.

ШЛЯХЕТНИЙ, (рід) шляхетський; (вчинок) лицарський; (хто) чесний, спра­ведливий, праведний, правдивий, високогідний; (– мету) високий, ве­лич­ний; (метал) високоцінний, коштовний, сов. благородний; (колір) ви­шуканий.

ШЛЯХЕТСЬКИЙ, (рід) аристократич­ний, великопанський, дворянський, р. шляхетний.

ШЛЯХТА, панство, магнати, дворянство, шляхетство, аристократія, зап. знать. ШЛЯХТИЧ, пан, магнат, вельможа, дво­­рянин, аристократ.

ШЛЬОНДРА, шльоха, повія, сов. шлюха.

ШМАГАТИ, (батогом) хвиськати, хвої-ти, хворостити, сікти, хльостати, ре­піжи­ти, періщити, лупцювати; пор. бити. ШМАРКАТИЙ, див. СОПЛИВИЙ; ЯК

ІМ. шмаркач.

ШМАРКАЧ, сопляк, п. щеня, як ім.

шмаркатий, сопливий; & шмаркуля.

ШМАРОВОЗ, мастильник; П. задри­панець, нехлюй, замазура; ЛАЙ. нікчема, гнида, шмаркач, холуй.

ШМАРУВАТИ, мастити, змащувати; (до блиску) шарувати, начищати; (одяг) бруднити.

ШМАТА, шматина, шматка,

див. ганчірка.

ШМАТОК і ШМАТ, г. кавалок; (хліба) партика, скибка, (мила) кусок, (цукру) грудка, (паперу) клапоть, клаптик, (клоч­чя) жмут; (землі) латка, клин, ділянка, (матерії) відріз; (пісні) ури­вок; & шма­точок, зб. шмаття.

ШМАТТЯ зб., див. ШМАТОК, ЖМ. бі­лизна; (старі речі) дрантя; & шматтячко.

ШМАТУВАТИ, розшматовувати, роз­дира­ти /на шматки/, (серце) краяти, роз­­ривати; П. ділити на частки, дробити; (лави ворога) трощити, розтрощувати; (– вітер) шарпати, рвати; (небо) роз­тинати, розпанахувати; & шматку­вати; пор. дерти.

ШМИГЛЯТИ‚ ШМИГАТИ, сновигати, шастати, р. нишкати, (у шпару) шурхати; (як блискавиці) кресати; док. шми­гнути, (у шпару) шмор­гнути.

ШМОРГАТИ, (носом) пошморгувати; (за що) смикати; (плечима) перес­мику­вати; (батогом) хвиськати; (щось крізь щось) просиляти; (куди) док. шморгну­ти, шмигнути, шур­хнути, (у яму ногою) потрапити, вскочити.

ШНУР, див. МОТУЗОК; (електричний) дріт; П. низка, (журавлів) ключ; (во­зів) валка, (для підпалу вибухівки) бікфордів шнур; БУД. висок; & шнурок, шнурочок.

ШНУРІВКА, (до взуття) шнурок, (до лишків) /по/волока; (одяг) корсет, шнуровиці.

ШНУРУВАТИ, зашнуровувати; (мотуз­­ком) зав’язувати, ув’язувати; П. рів­ня­ти.

ШОВ, див. ШВО.

ШОВІНІСТ, крайній націоналіст, ура-патріот, великодержавник, (російський) чорносотенець.

ШОВІНІСТИЧНИЙ, див. ВЕЛИКОДЕР­ЖАВНИЙ; пор. шовініст.

ШОВК, єдваб, одваб, китайка; ЗБ. шовкові нитки; (штучний) волокно; мн. шовки, дорогі убрання /шати/.

ШОВКОВИЙ, єдвабний, одвабний, китаєвий; П. м’який, блискучий, тонкий; (голос) ніжний, лагідний, приємний; & шов­ковенький, шовковистий, шовкуватий.

ШОК, див. УДАР.

ШОКОЛАДНИЙ, (колір) каштановий,

брунатний; & сов. шоколадний.

ШОКУВАТИ, див. ПРИГОЛОМШУ­ВАТИ.

ШОЛОМ, (з кулькою на шолопочку) ши­шак; суч. каска, & шоломок.

ШОЛУДИВИЙ, пархатий, паршивий, коростявий; (хто) П. нікчемний; ЛАЙ. гидкий, поганий; пор. плюгавий.

ШОПА г., повітка, оборіг, сов. сарай, (для авта) гараж, & шіпка, шілчина.

ШОРИ мн., збруя, запряжка, сов. упряж; (на очах) заслона, п. полуда.

ШОРСТКИЙ, див. ШЕРЕХАТИЙ (во­лос) цупкий, колючий; (хто) П. гру­буватий, неотесаний, репаний; (пог­ляд) гостроколючий; (голос) грубий, неприємний; & шорсткенький, шор­сткуватий.

ШОСЕ, торований /трамбований, шосей­ний/ шлях; & жм. соша, шоса.

ШОФЕР сов., (авта) водій.

ШПАГАТ, див. ШВОРКА.

ШПАДА і ШПАГА, піка‚ див. шабля.

ШПАЛЕРИ мн., див. звій /звої/; (де­рев) ряди; (людей) шереги, лави.

ШПАЛЬТА, стовпець, колонка, графа, пор. рубрика; мн. шпальти, (часопи­сів) сторінки.

ШПАРА, див. ЩІЛИНА; & шпаринка, шпарка, шпарина; мн. шпари, У ФР. зашпари, зашпарі /н. шпари позаходили/.

ШПАРҐАЛИ і ШПАРГАЛЛЯ; шпаргалка‚ шпора‚ див. па­пір /папери/.

ШПАРИТИ, (окропом) ошпарювати, об­ва­рювати, обпарювати; (один одного) луп­цювати, гамселити, (лозою) парити, шма­гати; (затято виконувати) сов. шкварити

ШПАРКИЙ, (дуже швидкий) навальний, шквальний, сов. стрімкий; (хто) мо­торний, меткий, спритний, жвавий; (спів) хвацький, загонистий; (дощ) сильний, інтенсивний; (до діла) зав­зятий, палкий; (– сонце) гарячий, палючий;

(мо­роз) дошкульний, щипу­чий; (цілунок) жагучий, пристрасний; (вітер) рвучкий, пронизливий; (– ді­яльність) гарячковий; (– діло) терміновий; пор. швидкий тер­пкий.

ШПАРКО пр., прожогом, швидко і всі мож. пох. від шпаркий; (діяти) з вогнем.

ШПАРУВАТИ, замазувати глиною, тинь­кувати, сов. штукатурити.

ШПЕТИТИ, картати, (на всю губу) лая­ти, сварити; (за що) ганити вичиту­вати.

ШПИГАТИ, колоти, штирхати, штрикати, штурхати, копирсати; (словами) жалити, уражати, підштрикувати, дошкули­ти, пускати шпильку; (– думки) тривожити, непокоїти; (на що) неос. тягнути, муля­ти, поривати, сов. підмивати; док.

шпигнути, пришити гаплик, укину­ти ґедзика.

ШПИГУВАТИ, (за ким) стежити, слід­ку­вати, вистежувати кого, див. ще розвідувати.

ШПИГУН, вивідник, див. розвід­­ник;

& шпиг, шпик.

ШПИҐИНАР, сов. скипидар.

ШПИЛИСТИЙ, ШПИЛЯСТИЙ‚ (ре­ль­єф) горбастий, гор­бкуватий, пагористий; (ріг) шпичаку­ватий, шпичастий; (дім) гостроверхий; & шпильчастий, шпилькуватий, шпилюватий.

ШПИЛЬ, вершок, пік; (круглий) горб;

(на даху) шпиця; (на башті) зубець.

ШПИЛЬКА, (сосни, ялини) глиця, голка, шпич­ка, (терну) колючка, (ме­талева) шпонка, сов. приколка, (з діамантом) сов. брошка; П. уїдлива заувага, шпичак, ТЕХ. шпеник.

ШПИНДЕЛЬ, див ВАЛ.

ШПИТАЛЬ, лікарня, сов госпіталь; (для калік) інвалідний дім, зап. богадільня.

ШПИЦЯ і СПИЦЯ, див стрижень;

(скелі) шпиль; & шпичка.

ШПИЧАК, вістря, (на шашлик) шпичка; (для стрільби з лука) стріла, (очере­ту) стрілка, (терновий) колючка (їжачий) голка, (словесний) шпилька, шпичка.

ШПИЧАКУВАТИЙ, гострий, остюкува­тий, бар. гострокінцевий; (бескет) стрім­­­частий, шпилястий; & шпичкуватий, шпичастий; пор. колючий.

ШПИЧКА, шпичак, колючка, шпилька, голка, (колоскових) остюк, ость, (тер­но­ва) терня; (хто) оса, ґедзь.

ШПИГ /ШПІК / і ШПИГУВАТИ, див

від. мозок і фаршувати.

ШПОРТАТИ, (землю) копирсати, (ру­кою) шарудіти; (по кишенях) порпати­ся, шпортатися; (чим) колупати; (ко­го) штрикати

ШПОРТАТИСЯ, (де) длубатися, копир­сатися, довбтися, ритися; (по хаті) поратися; (коло чого) марудитися; (йдучи) спотикатися.

ШПРИЦ, укр. штрикавка; (великий для промивання ран) спринцівка; & шприць.

ШРАМ, рубець, пруг, знак, слід, смуга, г. згоїна, (дряпина) д. попруг; & шра­мик.

ШРИФТ, див. КОМПЛЕКТ.

ШРІТ зб., сов. дріб, (великий) картеч/а/, & од. зб. шротина, шротинка.

ШРУБУВАТИ, див. ҐВИНТУВАТИ, гвинтувати, /за/ відґвинчувати.

ШТАБ, (військовий) головна квартира /команда/; (головнокомандувача) ставка; П. керівний орган, опера­тивний центр; пор. управа.

ШТАБА, (металу) смуга, (на дверях) засув; (на вікні) мн. штаби, ґрати, сов. грати; & штабка.

ШТАБЕЛЬ, (дров) стіс пор. ряд.

ШТАМП, штемпель, печатка; (на офі­ційному папері) шапка, напис; П. шаблон, трафарет; ТЕХ. карбівка, штампувальна форма.

ШТАНИ, р. панталони, (вузькі) рейтузи, (широкі) шаравари, (що облягають лит­­ки) галіфе, (до колін) шорти, (су­конні) но­гавиці, д. холошні, (з домороб­ного полот­на) ногавки; & штанці, штанята.

ШТАНИНА, див. ХОЛОША.

ШТАТ, (у США) зст. держит, д. стейт;

(установи) персонал, особовий склад.

ШТАТНИЙ, що є в штаті, приписаний до штату; (бувалець) присяжний, д. зав­сід­ній.

ШТАХЕТИ, див. ПАЛІСАД.

ШТЕМПЕЛЬ, див. ПЕЧАТКА, штамп.

ШТЕПСЕЛЬ, г. втичка, сов. вилка; ЖМ.

/штепсельна/ розетка.

ШТИБ, див. КШТАЛТ.

ШТИЛЬ, (на морі) безвітря; (літера­ту­ри) IP. стиль; (зразок, манер) кшталт.

ШТОВХАН і ШТУРХАН, див. стусан; & штовханець, штурханець.

ШТОВХАТИ, штурхати, турляти, попи-хати, (од себе) відпихати, відштовхува­ти; (з кручі) тручати; (ліктем) підштовхувати; (поперед себе) пхати; (раз-у-раз) поштурхувати; (під бік) стусувати; П. (ді­ло) прискорювати, (на що) спонукувати, (у прірву) спря­мовувати; ІД. (в серце) шпи­гати, (впе­ред) рухати, просувати; СПРТ. (штангу) зап. вижимати, (ядро) кида­ти.

ШТОПОР, укр. коркотяг.

ШТОРА, рухлива завіса /запона, ф­і­ран­ка/, (з залізних штабок) жалюзі;

& шторка.

ШТОРМ, (на морі) буря; (на суходо­лі) вітровій; (бою) П. розпал; (ова­цій) злива.

ШТОФ, див. ПЛЯШКА.

ШТРАФ, (стягнення) пеня, іст. гривна, (у шашках) хук, фук; & штрап; пор. кара.

ШТРИКАТИ, див. КОЛОТИ, шпигати; (в очі) тикати; (у вусі) сов. стріляти; док.

штрикнути, (ножем) шпирнути.

ШТРИХ, (на папері) риска, лінія;

П. риса, подробиця.

ШТУКА, Р. шматок; (сукна) сувій; П. (важка) річ, діло, справа, (з ч. не) не

велике діло /не штука – вмерти/; (хто) лис, хитрун, ір. екземпляр, фе­номен; ЖМ. витівка, каверза, коник, вибрик; (вогнева) ІД. фейерверк; У ФР. суть, найголовніше /н. у тім і шту­ка!/, дивовижа /н. оце штука!/; З. мистецтво, умін­ня, майстерність; мн. штуки, хитрощі, фіглі, трюки; & штучка, штукерія, штукенція.

ШТУКАР, див. ФІҐЛЯР; П. жартівних

забавник, пустун.

ШТУРВАЛ, див. КЕРМО.

ШТУРМ, див. НАСТУП, атака; (фор­теці) узяття, взяття; (космосу) оволо­діння, завоювання; П. сов. штурмів­щина.

ШТУРМАН, див. ВОДІЙ; пор. керма­нич.

ШТУРМУВАТИ, див. НАСТУПАТИ, атакувати; (фортецю) брати штурмом; (кого) напосідати на кого; (берег

/– хвилі/) бити, вдаряти.

ШТУЧНИЙ, (товар) поштучний, роз­дрібний; (квіт) рукотворний, непри­родний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, нег. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель – ще) удаваний, фальшивий; (– слова) надуманий, ви­гаданий, п. кований; (конфлікт) розіг­раний, зрежисований; З. майстерний, мистецький, мудрований.

ШУБОВСНУТИ док., (у воду) шелесну­ти, шуснути, булькнути, бовтнути, плюхнутися; (– воду /згори/) рину­ти, жбухнути; недок. р. шубостати.

ШУГАТИ, (в небо) пориватися, линути; (в небі) літати, ширяти; (– вітер) вирувати, /у вікна/ вдиратися; (– чутки) ширитися; (сюди-туди) гаса­ти; (убік) шарахати, г. цофатися, (під стіл) шморгати; (– вогонь) злітати, вивергатися, палах­­котіти; (у ніс /– запах/) вдаряти; (– кров) приливати; (в очі) кидатися; (пта­хів) га­няти, по­лохати; (під лід) пірнати; док. шуг­­­нути, (у воду) шубовснути, (додолу) ринути, (кого /з кручі/) трутити, шур­нути.

ШУКАННЯ, шуканина, пошуки, роз­шуки.

ШУКАТИ, розшукувати; (затято) обр. перекидати все догори дном; (ягоди) зби­рати; (слова) добирати, підшукува­ти; (шля­хів) вишукувати; (слави) до­магатися, пра­г­нути; (правди) дошуку­ватися; (щастя) бажати, хотіти /всім серцем/, п. вмирати за чим, (де глиб­ше) глядіти; (що /очима/) розгляда­тися за чим; (за ким) розшуку­вати ко­го; (у чому) шпортатися, пор. нишпорити; (слід /собак/) ви­нюхувати.

ШУКАЧ, шпиг, детектив, зн. нишпорка; (пес) дойда; (пригод) любитель; ІД. б. з. знайдибіда; (правди) правдошу­кач; (скар­бів) кн. скарбошукач.

ШУЛЕР і ШУЛЕРСТВО, див. шахрай і шахрайство.

ШУЛІКА, яструб, каня, коршак, р. половик; (хто) П. розбишака; & шульпіка, шуляк.

ШУЛЬГА, лівиця, ліва рука; ліва

нога; (хто) лівак, сов. лівша.

ШУМ, (на юшці) піна, накип, шумовина, шумовиння; Р. вир; (листя) шелест, (води) клекіт, буркіт, (машин) гуркіт, сту­гін, стукіт, (полум’я) гуготіння, (між лю­дей) Р. гамір, галас; (сенсаційні пе­ресу­ди) П. шелест, розголос.

ШУМІТИ, (вино) шумувати; (– ліс) ше­лестіти; (– воду) шумкотіти, дзюркотіти, буркотіти, сил. клекоті­ти; (– людей) гомоніти, сил. галасува­ти; (– життя) П. вирувати, кипіти; пор. лунати, ревти.

ШУМКА, див. ПІСНЯ.

ШУМНИЙ, див. ПІНЯВИЙ; (натовп) сов. шумкий, гомінливий, галасливий.

ШУМУВАТИ, пінити/ся/, бродити, гра­ти, ферментувати; (– хвилі) вирувати;

(– вітер) шуміти.

ШУРУБУРИТИ, колобродити, беш­кетувати.

ШУРУВАТИ зап., (кочергою) шурхати, шарудіти; (піском) шарувати; нак. шуруй! (куди) смали! мотай!

ШУРЯ-БУРЯ, вихор, сил. смерч; П. шар­варок, розгардіяш, стовпотворіння.

ШУТКУВАТИ сов., див. жартувати.

ШУХЛЯДА, див. СКРИНЬКА.

ШУШВАЛЬ, див. НАБРІД; & шушвалок, шуя.

Щ

ЩАБЕЛЬ, (у драбині) поперечка, перечка, щаблина; (на сходах) Р. східець,

сходинка, прис­тупка, приступець; П.

етап, стадія, (розвитку) рівень.

ЩАДИТИ, милувати; (здоров’я) берег­ти, шкодувати; (гріш) економити, зао­щад­жувати.

ЩАДНИЦЯ, ощадна каса.

ЩАСЛИВИЙ, хто має щастя, кому щас­тить, таланистий, таланливий, нарядже­ний у сорочці /під щасливою зіркою/, сов.

везучий, ЯК ІМ. щасливець, щасливчик;

(чим) задоволений; (діяти) радий; (день) радісний; (збіг) дуже вдалий, сприят­ли­вий; (лов) удачливий, успішний; (– жит­тя) квітучий; (усміх) обр. променистий;

& щасний, пор. без­турботний.

ЩАСТИТИ, таланити, фортунити, ітися на щастя, сов. везти, д. пайдати, (добре йтися) вестися, удаватися; ІД. мати щастя /н. я маю щастя ₌ мені щастить/; & щаститися; неос. щастило, (кому) доля служила.

ЩАСТЯ, фортуна, доля, талан, щастя-до­ля;