Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
в самий раз, достеменно, достоту.
АКУРАТИСТ, любитель точності, сил.
педант; (зовнішністю) чепурун, чис-
тьоха, чистюля, чистун, чистюк, сов.
чистоплюй.
АКУРАТНИЙ, охайний, чепурний, р.
кукібний; (у діях) точний, пунктуальний,
сил. педантичний; (на службі) старанний,
ретельний, жм. справний.
АКУШЕРКА, жм. повитуха, баба-повиту-
ха, баба, бабка, сповитуха, баба-сповиту-
ха, пупорізка, баба-пупорізка.
АКЦЕНТ, наголос, наголошення, наголо-
шування, жм. притиск; (чужий) вимо-
ва; (на чому) підкреслення чого.
АКЦЕНТУВАТИ, наголошувати, підкрес-
лювати, робити акцент /наголос/, звертати
увагу.
АКЦЕПТУВАТИ, (чек у банку) прийма-
ти, погоджуватися платити; (що) П.
схвалювати, санкціонувати, благослов-
ляти, визнавати, погоджуватися на.
АКЦІЯ, ДІЯ; (військова) операція; (ге-
роїчна) подвиг, діло, пор. акт; ЕК.
цінний папір.
АЛЕ сп., та, проте, однак, одначе, а, а
втім, а проте, але ж, аж, тільки, коли ж.
АЛЕГОРИЧНИЙ, (вираз) образний, пе-
реносний, езопівський, ід. на здогад бу-
ряків.
АЛЕГОРІЯ, інакомовлення, ок. іномов-
лення, обр. мова Езопа, езопівська мова.
АЛЕЯ, з. просад; (парку) доріжка,
р. хідник; (посеред вулиці) бульвар
& алейка.
АЛІМЕНТИ, (на дітей) утримання.
АЛЛАХ, див. БОГ.
АЛМАЗ, діамант, (оброблений) брильянт;
(скляра) склоріз; пор. самоцвіти.
АЛФАВІТ і АЛФАВІТНИЙ, див.
абетка і абетковий.
АЛЮРА, (хода коня) крок, хода,
похід, ступа, сов. алюр.
АЛЯРМ, тривога, ґвалт, сполох, сил. па-
ніка, шок, переполох; (сигнал) перес-
торога, сирена, дзвін, сигнал тривоги,
мор. сос; П. неспокій, метушня, га-
лас, крик.
АЛЬБОМ, див. КНИГА; (рукописний)
книга пам’ятних записів.
АЛЬКОВ, (у стіні) ніша, заглиблення.
АЛКОГОЛІК, пияк, пияка, п’яниця, пи-
воріз, брагун, сов. жрг. алкаш.
АЛКОГОЛЬ, спирт, горілка, як ім.
спиртне; обр. хміль, зелений змій,
флк. мед-горілка, мед-вино, зн. отрута.
АЛЬМАНАХ, (поезії) збірка, антологія;
(щорічний) річник, щорічник, (квар-
тальний) квартальник, (щомісячний)
місячник, журнал.
АЛЬТЕРНАТИВА, (перед ким) вибір,
(на два шанси) дилема, ід. або-або, з
двох одне, одно.
АЛЬФАБЕТ, див. АБЕТКА.
АМАЗОНКА, вершниця, жінка-верхівець,
жінка-верніннк; (одяг) сукня амазонки.
АМАЛЬГАМА, (металів) стоп; П. су-
міш, мішанина, обр. вінегрету сов.
вінегрет.
АМАТОР, любитель, дилетант, як ім.
охочий до; У ФР. нефахівець, непро-
фесіонал.
АМБА! кінець! смерть. каюк!
капут! шабаш! край! амінь!
АМБАСАДА г., посольство, представниц-
тво, сов. повпредство.
АМБІТНИЙ, самолюбний, гоноровитий,
гордий, честолюбний, гонористий; Р.
діткливий, уразливий.
АМБІЦІЯ, амбітність, самолюбство, гоно-
ровитість, честолюбство, гонор.
АМБОНА і АМВОН, (у храмі) катед-
ра, підвищення, р. казальниця; П.
трибуна
АМБРАЗУРА, (у стіні) отвір, приріз;
(у мурі фортеці) бійниця, стрільниця.
АМБРОЗІЯ, (ароматна) нектар, обр.
їжа богів; ОК. натирання.
АМБУЛАТОРІЯ, див. ЛІКАРНЯ.
АМНІСТІЯ, (для в’язнів) помилування,
прощення, дарування /забуття/ провини.
АМНІСТУВАТИ, милувати, прощати, да-
рувати, звільняти від кари.
АМОРАЛЬНИЙ, неморальний, розпус-
ний, розбещений; (вчинок) непохваль-
ний, безчесний, безсовісний, несправед-
ливий, сил. безпринципний.
АМОРФНИЙ, безформний, розпливчас-
тий, нечіткий, обр. ні риба, ні м’ясо.
АМПУТУВАТИ, (руку) відтинати відрі-
зувати, відсікати, (орган) вирізувати,
видаляти.
АМУЛЕТ, див. ТАЛІСМАН.
АМУНІЦІЯ, (військова) спорядження
споряд; (рибалки) причандали, жм. справа.
АМУРИ, фіґлі-миглі, любування, жени-
хання, залицяння, любовні пригоди.
АНАЛИ, (історії) літописи, хроніки, за-
писи, ур. скрижалі.
АНАЛІЗА, аналіз, розгляд, обдумування,
обмірковування, (в гурті) обговорення;
(крові) дослідження, вивчення; & сов. аналіз.
АНАЛІЗУВАТИ, розглядати, обміркову-
вати, обр. крутити на всі боки; обго-
ворювати; досліджувати, вивчати,
студіювати.
АНАЛОГІЯ, схожість, подібність, подоба;
У ФР. паралель, (з чим) відповідність
до чого; (цілковита) тотожність.
АНАЛЬФАБЕТ г., як ім. неписьменний,
неграмотний; П. неук, невіглас, про-
фан, неотеса, як ім. неотесаний сил.
бовдур, туман; обр. ні бе, ні ме /ні кукуріку/.
АНАРХІЧНИЙ, хаотичний, безладний,
недисциплінований, стихійний, неорга-
нізований, безсистемний; безвладний;
беззаконний.
АНАРХІЯ, хаос, безладдя, стихійність,
недисциплінованість, неорганізованість;
(у країні) безвладдя, беззаконня; (ба-
гатовладдя) отаманія.
АНАТЕМА, анафема, відлучення /від Церкви/;
У ФР. прокляття; П. засудження, таврування.
АНАТОМУВАТИ, (труп), препарувати,
розтинати.
АНАХОРЕТ, відлюдько, самітник, від-
людник; (на релігійному ґрунті) пус-
тельник, печерник, аскет, схимник,
НЕГ. фанатик.
АНАХТЕМСЬКИЙ, проклятий, засудже-
ний, відлучений, затаврований; П. не-
людський, сатанівський, сатанинський,
чортів, диявольський, гаспидський.
АНГЕЛ, (Божий) посланець, вісник, (ви-
щого рангу) архангел, Серафим, херу-
вим; (добрий) охоронець, ангел-хоро-
нитель; (хто) небесне сотворіння, обр.
хто й мухи не зачепить; ангол, янгол.
АНГАЖУВАТИ, (акторів) запрошува-
ти, пропонувати працю; П. вербувати,
залучати.
АНЕКДОТА, сміховинка, смішна /ку-
медна/ історія, жарт, ст. анекдот;
(щось кумедне) комедія, комедія,
кумедна історія, сміхота, сміх, ід.
сміх та й годі.
АНЕКДОТИЧНИЙ, кумедний, смішний,
сміху гідний, сміховинний; (епізод)
веселий.
АНЕКСІЯ, (земель) приєднання, загар-
бання, ір. воз’єднання; пор. окупація.
АНЕКСУВАТИ, (силою) приєднувати,
загарбувати, (землю) окупувати.
АНЕМІЯ, недокрів’я; П. безсилість, без-
силля, слабість, кволість, умлівання.
АНЕСТЕЗІЯ, знечулення, знеболення.
АНІ МУР-МУР пр.сл., анітелень, ані-
чичирк, ід. ні пари з уст. ні словечка
нi ч., аж нічого, зовсім нічого.
АНІТЕЛЕНЬ, див. АНІ МУР-МУР.
АНІТРОХИ /НЕ/ пр., нітрохи /не/,
зовсім /не/, абсолютно /не/, жодною
мірою /не/, аж ніяк /не/.
АНІЧИЧИРК, див. АНІ МУР-МУР.
АНІЯК /НЕ/ пр., ніяк /не/, жодним
способом /не/, ніяким чином /не/, аж
ніяк /не/, зовсім /не/, абсолютно /не/.
АНІЯКИЙ, ніякий, жодний, жоден; ні
один, ані один.
АНКЕТА, питальник, запитальник; (чис-
та) бланк, бланок; П. характеристика.
АНОМАЛІЯ, відхилення, неправильність,
ненормальність, анормальність; (в ор-
ганізмі) патологія.
АНОМАЛЬНИЙ, незвичний, дивний,
неприродний, ненормальний, сил. чу-
дернацький; патологічний.
АНОНІМ, не знати хто, ікс, жм. хтоцька,
як ім. невідомий; пор. інкогніто.
АНОНІМНИЙ, (лист) не підписаний, не
знати ким писаний; (відвідувач) безі-
менний, таємний, секретний, засекрече-
ний, невідомий; (твір) без авторства.
АНОНСУВАТИ, афішувати, оголошува-
ти, повідомляти, сповіщати.
АНОТАЦІЯ, (до книги) коротка довідка
/характеристика, резюме/; (усна)відгук.
АНСАМБЛЬ, (виконавців) група, колек-
тив, (співаків) капела, хор, (музик)
оркестр; ( у грі) узгодженість, злагодже-
ність; (архітектурний) комплекс,
композиція.
АНТАГОНІЗМ, (расовий) ворожнеча, во-
рогування; (вічний) боротьба, проти-
борство; (крайній) непримиренність;
(у колективі) антипатія, неприязнь,
сил. ненависть.
АНТАГОНІСТИЧНИЙ, ворожий, непри-
миренний та всі мож. пох. від анта-
гонізм.
АНТИДОТ, протиотрута; лік, засіб.
АНТИМОНІЯ, балаканина, пустомель-
ство, марнослів’я, базікання, теревені,
ляпання, патякання, розпатякування.
варнякання.
АНТИПАТИЧНИЙ, неприємний, відво-
ротний, огидний, відразливий, гидкий,
бридкий, несимпатичний, гидозний,
ід. не до вподоби; пор. одіозний,
осоружний.
АНТИПАТІЯ, неприхильність, відраза,
неприязнь, огида, сил. нелюбов; осо-
руга.
АНТИСЕМІТ, юдофоб.
АНТИСЕМІТИЗМ, юдофобія, юдо-
фобство.
АНТИСЕПТИКА, знезараження,
асептика
АНТИТЕЗА, протилежність, супротив-
ність, протиставлення; заперечення.
АНТИХРИСТ, сатана, диявол, нечиста
сила, дідько; ЛАЙ. безбожник, неві-
ра, анафема, беззаконник; & антихрист.
АНТИЧНИЙ, (–культуру) давньогрець-
кий, давньоримський; П. стародавній,
давній, старовинний, давноминулий,
бозна-колишній; (– мови) класичний.
АНТОЛОГІЯ, (поезії) збірка, р. добірка;
пор. альманах.
АНТОНІВ ОГОНЬ, зараження крові,
гангрена, некроза; укр. вогнець.
АНТРАКТ, (на виставі) перерва,
ЖМ. пауза, передих.
АНТРЕСОЛЬ, півповерх; ЖМ.
комірчина.
АНТРОПОФАГ, людожер, людоїд,
канібал.
АНТУРАЖ, оточення, довкілля, /навко-
лишнє/ середовище, обставини, обста-
нова, сов. обстановка.
АНУ! анумо! ануте! ану бо! ану-ну! ну!
нумо! нуте! ну бо!
АНУ Ж пр., раптом, а раптом; а що, як,
а що, коли; р. ачей, ачень.
АНУЛЮВАТИ, (угоду) скасовувати, ка-
сувати, визнавати недійсною, г. уневаж-
нювати.
АНЦИБОЛОТ, див. ДІДЬКО.
АНШЛЮС, приєднання, воз’єднання,
злука.
АОРТА, див. АРТЕРІЯ.
АПАРАТ, механізм, прилад, пристрій;
(державний) адміністрація, /керівні/
органи, номенклатура.
АПАРАТУРА зб., обладнання, устатку-
вання; механізми, прилади, машинерія.
АПАРТАМЕНТ, квартира, мешкання,
помешкання; мн. апартаменти, (ко-
ролівські) хороми, палати, покої.
АПАТИЧНИЙ, байдужий, байдужний,
млявий; (сонний) неживий, жм. оспа-
лий, (погляд – ще) безживний, сил.
мертвотний; пор. інертний, безді-
яльний, пасивний.
АПАТИЧНО пр., знехотя, холодком, з хо-
лодком, обр. як неживий, як мертвий;
байдуже і всі мож. пох. від апатич-
ний.
АПАТІЯ, байдужість, млявість, відсут-
ність життя і всі мож. пох. від апатич-
ний.
АПЕЛЮВАТИ, (до кого) звергатися;
(проти вироку) оскаржувати що;
пор. просити.
АПЕЛЯЦІЯ, (до кого) звернення, петиція,
просьба, прохання, клопотання, скарга.
АПЕТИТНИЙ, смачний, смаковитий;
(– жінок) привабливий, принадний,
спокусливий; пор. смачний.
АПЛОДИСМЕНТИ, оплески, (з вигука-
ми) овації.
АПЛОДУВАТИ, оплескувати, плескати
/ляскати, ляскотіти, бити/ в долоні
АПЛЬОМБ, апломб, самовпевненість,
самоповність, безапеляційність.
АПОГЕЙ, (розвитку) П. зеніт, вершина,
верх, вершок, найвища точка, вихід,
кульмінація, зліт, злет, розквіт.
АПОЛОГЕТ, (мілітаризму) оборонець,
захисник, кн. ревнитель; прославитель.
АПОЛОГІЯ, захист, оборона; вихваляння.
АПОСТОЛ, проповідник, пророк; (прав-
ди) світоч, сіяч, поборник; (свободи)
ревнитель; (науки) основоположник,
засновник, ок. батько.
АПОТЕОЗА, КН. звеличування; (у вис-
таві) заключний акт; П. кінець, нас-
лідок, результат, підсумок
АПРІОРІ пр. кн., без перевірки, на віру,
наперед.
АПРОБАЦІЯ, (діяльності) затверджен-
ня, схвалення, санкція на, г. апробата.
АПТЕКАР, д рецептар, (кваліфікова-
ний) провізор, (дипломований) фарма-
цевт.
АРАП, мурин, негр, як їм чорношкірий,
чорний.
АРБІТР, посередник, /третейський/ суддя.
АРБІТРАЖ, див. суд.
АРГОНАВТ, див. МОРЕПЛАВЕЦЬ.
АРҐО, жаргон, сленг, жм. суржик,
(злодійське) блатна мова.
АРҐУМЕНТ, аргумент, (у полеміці) доказ,
підстава, підпертя, обґрунтування, резон.
АРҐУМЕНТУВАТИ, (думку) обґрунтову-
вати, підпирати, мотивувати; (переконую-
чи) наводити арґументи.
АРЕАЛ кн., (розселення) територія,
терен, регіон, область, район.
АРЕНА, (цирку) манеж, кін, майданчик,
П (дій) поле, нива, сфера, царина,
фронт, театр, У ФР коло взаємин.
/н. на політичній арені = у колі полі-
тичних взаємин/
АРЕШТАНТ, тюряжник, кримінальник
острожник, сов зек, зека, г. кацетник,
суч в’язень, як їм ув’язнений, з. колодник,
(каторжанин) галерник, зн. сибіряка.
АРЕШТОВУВАТИ, ув’язнювати заа-
рештовувати, в’язнити, кн. ізолювати,
жм. брати, забирати, хапати, лапати,
в’язати, обр. голити лоба, брати під вар-
ту /арешт/, (на час) затримувати
АРИСТОКРАТ, поль. шляхтич, рос. дво-
рянин, іст. патрицій; (партійний)
вельможа.
АРИСТОКРАТИЧНИЙ, (– предків)
шляхетський, дворянський, родовитий,
(салон) великопанський, великосвіт-
ній, /велико/ світський; (смак) вишу-
каний, витончений.
АРИСТОКРАТІЯ, шляхта, дворянство
вищий світ, блакитна кров, світська
чернь, сов. знать, жм. вельможество,
панство, (придворна) придворні, П.
еліта, вершки.
АРИФМЕТИКА, арифметика (наука) лічба,
сов. арифметика, ЖМ. рахунок, рахуба.
АРІДНИК, див. ДІДЬКО.
АРІЯ, (невелика) арібзо, П мелодія;
пор. пісня.
АРКА, бук дуга, буд. вікно /двері/ у
формі дуги, (тріумфальна) брама.
АРКУШ, г. картка, (друкований) ТЕХ.
16 сторінок.
АРЛЕКІН, блазень, кльовн, паяц, комік,
іст скоморох, сов. клоун.
АРМАДА, (морська) ескадра, флот,
флота, флотилія; (– військо) могутня сила,
(борців) армія; ЯК ПР. багато.
АРМАТУРА, (електрична) обладнання,
(залізобетонна) каркас, (лицарська)
З. обладунок, риштунок.
АРМІЄЦЬ, як ім. військовий, г. війсь-
ковик, сов. військовослужбовець, пор.
солдат, вояк.
АРМІЯ, військо, збройні сили, ур. рать,
(учених) армада, П. маса, натовп.
АРОМАТ, пахощі, запах, пахощ, пахощі,
пах, пахи, пахучість, пахущість, запахущість,
пахтіння, пахкотіння, р пахіт, пахілля; (поезії)
дух, пор парфуми.
АРОМАТНИЙ, пахучий, пахущий, пах-
кий, запашний, запашистий, запахущий,
духмяний, р пахнючий, духовитий.
АРСЕНАЛ, (зброї) склад, база, (вироб-
ництво) зброярня, гарматня, г. зброїв-
ка, (знань) запас, У ФР актив, можли-
вість /н. в арсеналі поезії/.
АРТЕРІЯ, /кровоносна/ судина, жм.
жила, (головна) аорта.
АРТИЗМ, артистичність, майстерність,
сил віртуозністю Р. мистецтво.
АРТИКУЛ, (в законі) стаття, параграф,
розділ, пункт, точка.
АРТИЛЕРИСТ, гармаш, канонір, зст.
пушкар.
АРТИСТ, див. АКТОР, (у галузі маляр-
ства) мистець, маляр.
АРТИСТИЧНИЙ, майстерний, мистецький,
сил віртуозний; (– життя) богемний.
АРТИСТКА, див. АКТОРКА.
АРТІЛЬ, група, гурт, спідка, компанія,
товариство, братство, колектив, громада,
об’єднання.
АРТІЛЬНИЙ, спільний, гуртовий, колектив-
ний; (хто) компанійський, товариський.
АРХАЇЧНИЙ, стародавній, старовинний,
старожитній; (вираз) застарілий, (звичай)
віджилий, віджитий.
АРХІМАНДРИТ, див. ІГУМЕН.
АРХІПАСТИР, цер. єрарх, високий дос-
тойник /духівник/; (– папу) святий отець.
АРХІВ, (заклад) сховище, сховок; (чий)
рукописи, листи, записи, фото, світлини.
АРХІТЕКТ і АРХІТЕКТОР, будівничий.
АС, (повітряний) видатний пілот
/летун, літун/; П. майстер свого діла,
знавець.
АСАМБЛЕЯ, збори, засідання, форум,
конгрес, конвенція.
АСЕКУРАЦІЯ г., забезпечення, сов.
страхування, страховка.
АСЕНІЗАТОР, ір. золотар, золотовоз.
АСИГНАЦІЯ, банкнота, кредитка, /кре-
дитний/ білет.
АСИГНУВАТИ, (гроші) виділяти, приз-
начати, видавати, сов. відпускати.
АСИМІЛЮВАТИ, уподібнювати, робити
подібним, переробляти на свій лад;
(азот) засвоювати, поглинати, перет-
равлювати, абсорбувати; (людність)
денаціоналізувати, жм. нег. басурмани-
ти, яничарити.
АСИСТЕНТ, (лікаря) помічник, помагач,
спомагач; (у виші) викладач-помічник.
АСКЕТ, пустельник, печерник, схимник,
сов. подвижник; П. пуританин, спартанець.
АСКЕТИЗМ, відлюдництво, схима, (від-
повідна система вправ) аскеза; (у побу-
ті) здержливість, обмеження потреб,
пуританство, сил. спартанство.
АСОРТИМЕНТ, (товарів) добір, набір;
(широкий) вибір.
АСОЦІЮВАТИ, (поняття) пов’язувати,
зв’язувати, сполучати, злучати, з’єдну-
вати, об’єднувати.
АСОЦІАЦІЯ, об’єднання, товариство,
спілка, ліга, братство, артіль, органі-
зація, корпорація, (цехова) іст. гільдія,
цех; (аматорів) клюб, сов. клуб; (понять)
зв’язок, (молекул) сполучення, з’єднання;
(зірок) скупчення.
АСПЕКТ, погляд, кут зору, точка зору,
точка бачення; (справи) бік, сторона.
АСТЕРОЇД, див. ПЛАНЕТА.
АСТМА, дихавиця, ядуха, задуха,
г. задих, сов. задишка, ок. хекавка.
АСТРАЛЬНИЙ, (світ) зоряний, незем-
ний; (– мистецтво) абстрактний,
містичний, незбагненний, потой-
бічний.
АСТРОЛОГ, звіздар, ворожбит на зорях,
зорезнавець; пор. ворожбит.
АСТРОНАВТ, космонавт, зореплавець.
АСТРОНОМІЯ, космологія, зорезнавство,
світознавство.
АТАКА, (військ) напад, наступ, нас-
кок, наїзд, штурм перший удар;
(на фортецю) приступ; (психічна)
затуманення, дезорієнтація.
АТАКУВАТИ, навально наступати /нас-
какувати, нападати, штурмувати/, на-
валюватися; (питаннями) засипати,
приголомшувати; док. заатакувати,
(ворога) вдарити /розпочати атаку/ на.
АТЕЇЗМ, безвір’я, безбожжя, безбожність,
невір’я, богоборство, безбожництво;
рел. гересь, єресь, блюзнірство.
АТЕЇСТ, безвірник, безбожник, невіра,
сов. невіруючий, кн. богоборець, сил. бо-
гоненавидник; рел. боговідступник, ге-
ретик, єретик, блюзнір.
АТЕЛЬЄ, (митця) майстерня, студія,
робітня.
АТЕСТАТ, свідоцтво, диплом, посвідчен-
ня; П. характеристика, рекомендація,
відгук /відзив/ про.
АТЕСТУВАТИ, характеризувати, оціню-
вати, рекомендувати; (духівника) вис-
вячувати; (фахівця) кваліфікувати;
(офіцера) надавати /давати/ звання кому.
АТЛЕТ, (втілення сили) силань, здоро-
вань, крем’язень, здоровило, як їм. ду-
жий, р. моцар, моцак, дужак, дужень,
жм. борець, акробат пор. спортсмен.
АТЛЕТИЧНИЙ, (вишкіл) спортивний,
спортовий, гімнастичний, (– тіло) ду-
жий, сильний, міцний, жилавий, (зов-
нішньо) стрункий, ставний, поставний,
статурний, кремезний, обр. як струна,
(гімнастично вправний) ок як в’юн.
АТМОСФЕРА, повітря; (найвіддаленіша
від землі) стратосфера, У ФР небе-
са, небесна сфера, (взаємин) умови,
обставини, сов. обстановка, (ворожа)
довкілля.
А ТО /Б/ сп., /бо/ інакше, /бо/ в про-
тивному разі, /бо/ коли ні, /бо/ якби
ні, бо досі, а досі /н. сплю добре, а
то не міг/
АТО і АТОЖ ч, справді, так, авжеж.
ATOM, ЖМ часточка, частинка, частка,
йота, дрібка, крихтиночка.
АТРАКЦІОН, (цирковий) трюк, видо-
вище, ефектний номер, (для дітей)
розвага.
АТРАКЦІЯ г., принада, привабливість,
притягання, потяг, обр. магніт.
АТРАМЕНТ, чорнило.
АТРИБУТ, (матерії) властивість, озна-
ка, (поезії) аксесуар; ГРАМ. означення.
АТРОФУВАТИСЯ,