Практичний словник синонімів української мови
| Вид материала | Документы |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
Святослав Караванський
ПРАКТИЧНИЙ
СЛОВНИК СИНОНІМІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Близько 15000 синонімічних рядів
Українсько-канадське
спільне підприємство «Кобза»
Київ 1993
| СПИСОК СКОРОЧЕНЬ анал. – аналогічне поняття в інших культурах анат. – анатомія бар. – барбаризм /варваризм/ бз. – безпідставно занедбане слово біб. – біблійний вжиток бібл. – бібліотечний термін біол. – біологія бот. – ботаніка буд. – будівництво, архітектура бук. – буквально від., відпов. – відповідно вій. – військовий термін вул. – вуличне /вульгарне/ слово г. – слово галицького варіанту геог. – географія геол. – геологія гір. – гірництво грам., грм.– граматичний термін д. – діалектизм див. – дивись! ·дип. – дипломатія дит. – дитяча мова дієс. – дієслово док. – доконана форма дієслова ев. – евфемізм ек. – економіка, фінанси ел. – електрика ест. – вставне слово етн. – етнографізм ж. – жартівливе слово жін. – жіночий рід, жіночого роду жм. – з живої мови жрг. – жаргон /у т. ч. й тюремний/ з. – забуте слово зай. – займенник зал. – залізничний транспорт зап. – запозичення зб. – збірне поняття зв. – звертання зн. – зневажливо зст. – застаріле /архаїзм/ з. п. – заступає поняття ід. – ідіоматичний зворот ім. – іменник ір. – іронічно іст. – історія кн. – книжне або штучне слово кул. – кулінарія лай. – лайливе слово лінг. – лінгвістика, мовознавчий термін літ. – літературознавство май. – майбутній час мат. – математика мед. – медицина мет. – метеорологія мин. – минулий час, минулого часу мист. – мистецтво міт. – мітологія /також народна/ мн. – множина мож. – можливий, можливе, можливі мор. – морський термін муз. – музичний термін н. – наприклад нак. – наказовий спосіб нег. – негативне забарвлення недок.– недоконана форма дієслова неос. – неособове дієслово нст. – наступний, наступне, наступні обр. – образно од. – однина од. зб. – однина збірного поняття ок. – вжито оказійно, новотвір орн. – орнітологія ос. – особа /1, 2 або 3/ п. – переносне значення поб. – побутовий вжиток поет. – поетична мова пор. – порівняй! пох. – похідний, -дне, -дні ппр. – попередній, -дня, -днє, -дні пр. – прислівник пр. сл.– присудкове слово пре. – переважно приб. – приблизно прий. – прийменник прик. – прикметник р. – рідко рад. – радіо рел. – релігія с, г. – сільське господарство, агрономія сил., с. – підсилений ефект сл. – слово, слова, словом, словами сов. – совєтизм сп. – сполучник спрт. – спорт суч. – ближче до сучасності теат.– театральний термін текс. – текстильний термін тех. – сфера техніки тлк. – тільки у фр.– у реченнях і фразеологізмах укр. – український еквівалент ур. – урочисто фам. – фамільярно фіз. – фізика філ. – філософія флк. – фольклор фот. – фотографія хім. – хімія цер. – церковний вжиток ч. – частка чис. – числівник чол. – чоловічий рід чоловічого роду шк. – шкільний побут юр. – юридичний термін (!) – вигук (?) – у питальних реченнях & – за цим значком іде перелік варіантних (здрібнілих, пестливих тощо) форм гніздового слова / – / – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про / – – – / – знак /тильда/ заступає гніздове слово | пр.сл.– присудкове слово у фр.– у реченнях і фразеологічних р. – рідко словосполученнях рад. – радіо фам. – фамільярно рел. – релігія фіз. – фізика с.г. – сільське господарство, агрономія філ. – філософія шл.с. – підсилений ефект флк. – фольклор сл. – слово, слова, словом, словами фот. – фотографія сов. – совєтизм хім. – хемія сп. – сполучник цер. – церковний вжиток спрт. – спорт ч. – частка суч. – ближче до сучасності чис. – числівник теат.– театральний термін чол. – чоловічий рід чоловічого роду текс. – текстильний термін шк. – шкільний побут тех. – сфера техніки юр. – юридичний термін тлк. – тільки (!) – вигук ур. – урочисто (?) – у питальних реченнях укр. – український еквівалент & – за цим значком іде перелік варіантних (здрібнілих, пестливих тощо) форм гніздового слова /–/ – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про /--/ – знак /тильда/ заступає гніздове слово |
УКРАЇНСЬКА АБЕТКА
| А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е | Є є |
| Ж ж | З з | И и | І і | Ї ї | Й й | К к | Л л |
| М м | Н н | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у |
| Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ю ю | Я я |
А
АБАТ, АБАТИСА; абатство, див.
відпов. ігумен, ігуменя і монастир.
АБЕТКА, азбука, альфабет, алфавіт;
букви, літери; & абеточка.
АБЕТКОВИЙ, азбучний, поазбучний,
альфабетний, абетний, абетковий;
(– істину) елементарний, початковий,
загальновідомий.
АБЕТКУВАТИ, реєструвати /сортувати,
класифікувати/ за абеткою.
АБЕТНИК, альфабетний покажчик
/індекс, реєстр/.
АБЗАЦ, відступ, новий рядок; (уривок
тексту) уступ.
АБИ сп., (не чути) аби тільки, аби но,
тільки б, якби тільки; (дати дорогу)
щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим,
щоб, р. абись.
АБИДЕ пр., (байдуже де) будь-де, де-
будь, хоч де, хай /там/ де, ід. де при-
пало; Р. де-небудь, десь.
АБИКОЛИ пр., (байдуже коли) будь-ко-
ли, коли-будь, хоч коли, хай /там/ коли;
Р. колись, коли-небудь.
АБИКУДИ пр., (байдуже куди) будь-
куди, куди-будь, хоч куди. хай куди;
Р. куди-небудь, кудись.
АБИ-ТО пр., як-небудь, недбало, абияк;
так собі.
АБИХТО зай., будь-хто, хто-будь, хоч
хто, хай /там/ хто; Р. хто-небудь, хтось.
АБИЧИЙ зай., будь-чий, чий-будь, хай
чий, хоч чий; Р. чий-небудь, чийсь.
АБИЩИЦЯ, дрібниця, дрібничка,
дурниця, дурничка, витребенька.
АБИЩО зай., (байдуже що) будь-що,
що-будь, хоч що, хай /там/ що; Р. що-
небудь, щось; ЯК ІМ. дрібниця, дур-
ниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікче-
ма; ід. не абищо, не хвіст собачий.
АБИЯК пр., (байдуже як) будь-як, як-
будь, хай як, як-небудь, сяк-так; (роби-
ти) недбало; (шити) на живу нитку.
АБИЯКИЙ, (байдуже який) будь-який,
який-будь, перший-ліпший, хоч який,
хай /там/ який, який-небудь, сякий-та-
кий; (– людину) неавторитетний, зви-
чайний, без ваги; (– міру вияву) нез-
далий, поганий, неякісний.
АБІТУРІЄНТ, (школи) випускник,
г. матурант; (який вступає до вишу)
вступник.
АБО сп., чи, чи то, д. альбо, р. а то /н.
пришлю, а то сам привезу/; (з нст.
сл. інакше) тобто, інакше кажучи;
ЯК Ч. ЖМ. хіба /н. Або я знаю?/.
АБОРИГЕН, тубілець, автохтон, корінний
житель, жм. старожил, як ім. місцевий,
тутешній.
АБОРИГЕННИЙ, тубільний, автохтон-
ний, тутешній, корінний, місцевий.
АБОРТ, передчасні пологи; (природний)
викидень.
АБОЩО, чи що, чи там що, чи то
ще що н. купити козу, абощо/.
АБРАКАДАБРА, див. АБСУРД.
АБРИКОСА, жерделя, мореля.
АБРИС, контур, обрис, обвід, окреслення,
конфігурація, г. закрій; (губ) лінія.
АБСОЛЮТИЗМ, самодержавство,
монархізм, автократія, сил. тиранія,
деспотія, деспотизм; (не монархічний)
тоталітаризм, диктатура.
АБСОЛЮТНИЙ, (чемпіон) цілковитий,
повний; (монарх) необмежений; (принцип)
безумовний, всеосяжний, всеохопний,
тотальний, безвідносний.
АБСОЛЮТНО пр., цілком, цілковито,
зовсім, геть чисто, чисто тобі, повністю,
до кінця, дощенту, до ноги; (панувати)
тотально; пор. абсолютний.
АБСОРБУВАТИ, всмоктувати, вбирати,
всотувати; (сили) поглинати.
АБСТРАКТНИЙ, не конкретний; (під-
хід) далекий /відірваний/ від життя;
(образ) нереальний, уявний, (– мис-
лення) теоретичний, метафізичний,
непрактичний, кн. умоглядний.
АБСУРД, безглуздя, нісенітниця, нон-
сенс, несусвітнність, безглуздість, нісе-
нітність, неподобність, недоладність,
обр. на вербі груші, сон рябої кобили,
таке, що й купи не держиться; (сло-
весний) бридня, абракадабра, глупство,
дурниця, чортзна-що, чортибатька-що,
маячня; (у поведінці) ідіотизм, дурість;
(невідповідність) парадокс; (що збуд-
жує сміх) анекдота, анекдотичність,
сов. анекдот.
АБСУРДНИЙ, безглуздий, нісенітний і
всі мож. пох. від абсурд, обр. ні в
кут, ні в двері, ні те, ні се; (здогад)
дикий.
АБСЦЕС, гнояк, нарив, чир, чиряк,
фурункул, карбункул; (дія) нагноєння,
запалення.
АВАНГАРД, перший ешелон, передова
частина, мн. передовики, перші лави;
(суспільства) еліта, вершки, сметанка.
АВАНГАРДНИЙ, передовий, з перших
лав; елітарний.
АВАНС, завдаток ід. авансом пр.,
наперед, заздалегідь.
АВАНТУРА, (ризикований замір) афера;
(шахрайська) дурисвітство, пройдисвіт-
ство, р. оборудка; П. шахрайство, ошу-
канство, обман; ЖМ. пригода, халепа;
У ФР. ризик, небезпека.
АВАНТЮРНИЙ, ризикований, небезпеч-
ний, пригодницький, авантурницький;
пройдисвітський; пор. авантура.
АВАНТУРНИК, авантюрник, авантурист,
авантюрист, аферист; пройдисвіт, дурисвіт;
шахрай, ошуканець; ризикант, відчайдух,
урвиголова, шукач пригод, б.з. знайдибіда.
АВАРІЯ, /нещасний/ випадок, інцидент,
сил. катастрофа; ПОБ. невдача,
нещастя, прикра пригода, халепа, біда,
лихо, шкода; (машини) пошкоджен-
ня, зіпсуття, несправність, сов. непо-
ладки.
АВДИТОРІЯ, аудиторія (приміщення) зала,
клас, кімната; (коло присутніх) слухачі,
слухацтво, глядачі, глядацтво.
АВДІЄНЦІЯ, аудієнція (у достойника)
приняття, сов. прийом; (у лікаря) розмова,
зустріч.
АВЕНЮ, див. ВУЛИЦЯ.
АВЖЕЖ/!/ пр., аякже, звичайно, певно,
певна річ, ясна річ, звісно, безперечно,
безумовно, кн. розуміється, ід. нема слб-
ва /сумніву/, годі й казати, а так, а так,
що правда, то правда; ЯК Ч. так, еге, ага,
атож; IP. якраз! отож!
АВІОНОСЕЦЬ, авіоматка, літаконосець.
АВІАТОР, повітроплавець, аеронавт,
(водій літака) пілот, летун, літун, сов.
льотчик, (вищої кваліфікації) ас.
АВІАЦІЯ, повітроплавання, повітроплав-
ство, аеронавтика, г. летунство; (військова)
повітряні сили, повітряний флот /флота/.
АУКЦІОН, /публічний/ торг, /публічні/
торги, /публічний/ випродаж; (за вироком
суду) продаж з торгів /торгу/, г. ліцитація.
АВРАЛ, див. ТРИВОГА.
АВТЕНТИЧНИЙ, (документ) справж-
ній, правдивий, справдешній, непідроб-
ний; (текст) ориґінальний, оригінальний,
першоджерельний.
АВТОДАФЕ, (привселюдне спалення)
живоспалення, смерть на вогнищі; П.
страта, вирок смерті.
АВТОКЕФАЛЬНИЙ цер., самокерований,
самостійний, незалежний, непідлеглий,
непідпорядкований.
АВТОКРАТІЯ, див. АБСОЛЮТИЗМ.
АВТОМАТ, автоматичний механізм
/пристрій, прилад, апарат, машина/,
ок. саморух; (хто) робот, істукан;
ВІЙ. пістоль-кулемет.
АВТОМАТИЧНИЙ, (рух) машинальний,
несвідомий; НЕҐ. бездушний; (що сам
діє) саморушний, сов. самодіючий.
АВТОМОБІЛЬ, авто, автомашина, маши-
на, г. самохід ок. самотяг, ж. самопер.
АВТОНОМІЯ, самоврядування; (універ-
ситетська) самостійність, незалежність,
непідпорядкованість.
АВТОПСІЯ, (тіла) розтин, секція.
АВТОР, (твору) творець, ур. сотвори-
тель; (винаходу) винахідник, (проек-
ту) проектувальник; (словника) укладач,
упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз
(прози) письменник, зн. писака.
АВТОРИТАРНИЙ, (лад) диктаторський,
самодержавний, автократичний, монар-
хічний, тоталітарний, тоталітаристичний,
сил. деспотичний, тиранічний.
АВТОРИТЕТ, (фірми) престиж, репута-
ція, вага, значення, вплив; (хто) зна-
вець, фахівець, спеціаліст, спец, ерудит;
У ФР. повага, довіра /н. мати авторитет/.
АВТОРИТЕТНИЙ, (зарекомендований)
престижевий, сов. престижний; (голос)
впливовий, поважний, ваговитий; (спец)
ерудований, кваліфікований, що знає
діло; (тон) упевнений.
АВТОХТОН див. відпов. абориген.
АГНЕЦЬ, ягня; ягнятко.
АГОВ! агу! агей! гей! ей! галльо! увага.
АГОНІЯ, (перед економ) конання, мука,
укр. передсмертя; (повільна) умирання.
АГЕНТ, (розвідки) шпигун, шпиг, роз-
відник, розвідач, розвідувач; ЖМ. до-
нощик, інформатор, г. конфідент, жм.
нюхало, стукач, фіскал, сексот; (серед
підпілля) провокатор; (фірми) пред-
ставник, репрезентант, службовець,
/спів/працівник; (комерційний) комі-
вояжер; (фізичний) чинник, фактор,
причина.
АГЕНТСТВО, г. агенція; (відділ фірми)
філія, відділок, сов. відділення; (уста-
нова) бюро, заклад контора.
АГІТАТОР, пропагандист, пропагатор;
НЕҐ. скоробреха, підбрехач, окозами-
лювач.
АГІТУВАТИ, (кого) умовляти, перекону-
вати; (за що) проповідувати що, зак-
ликати до.
АГРЕСИВНИЙ, напасницький, загар-
бницький, нападницький, войовничий,
завойовницький, г. здобувчий; (рух)
наступальний; (акт) ворожий.
АГРЕСІЯ, напад, вдертя вломлення,
вторгнення, інвазія, експансія; пор.
війна.
АГРЕСОР, загарбник, завойовник, г. здо-
бувець, іст. конкістадор, р. вломник;
пор. окупант.
АДАПТУВАТИ, пристосовувати, припа-
совувати, приладжувати, прилаштову-
вати; (рослини) акліматизувати, при-
натурювати; (текст) спрощувати-ско-
рочувати.
АДВЕНТИСТИ, суботники; (категорія
вірян) сектанти, жм. штунди.
АДВОКАТ, юрист, правник, іст. присяж-
ний повірений, з. повірник; (у суді)
оборонець, захисник; ЖМ. заступник.
АДЕКВАТНИЙ, /цілким/ відповідний,
тотожний, рівнозначний, рівний з,
(в усім) жм. точнісінький, такий самий,
достотний, достеменний, обр. викапа-
ний, бко-в-око.
АДЕПТ, прибічник, прихильник, послі-
довник, визнавець; (мілітаризму) за-
хисник, оборонець, сил. ревнитель.
АДМІНІСТРАЦІЯ, (штат) керівництво,
провід, начальство, керівники, провід-
ники, начальники, зверхники, ше-
фи, зб. апарат; (орган) управа, управ-
ління, уряд, (військова) командування;
(дія) урядування, адміністрування.
АДРЕСАТ, (хто дістає пошту) сов.
одержувач, г. відборець.
АЕРОДРОМ, г. летовище; (разом з
вокзалом) аеропорт.
АЕРОНАВТ, див. АВІАТОР.
АЕРОПЛАН, літак, літальний апарат;
(безмоторний) планер; (одномотор-
ний) моноплан, (двомоторний) біплан;
(вертикального злету) вертоліт, гелі-
коптер; (малих розмірів) оса, муха,
блоха.
АЖ сп. /ч., (сумно) навіть, г. ажень;
(світає) коли це /раптом/, як ось,
раптом.
АЖ сп., (він спить) коли ж; поки, доти,
поки /н. чекай, аж я прийду/.
АЖ-АЖ-АЖ ч., дуже, страшно, страшен-
но /н. солодкий, що аж-аж-аж/.
АЖІОТАЖ, збудження, хвилювання, га-
рячка, сил. лихоманка.
АЖУРНИЙ, прозорий, просвітчастий,
прозористий, ґратчастий, мереживний;
(майстерно виконаний) тендітний, делі-
катний, тонкий, витончений; & ажуровий.
АЗБУКА, див. АБЕТКА; (перша книж-
ка) буквар, граматка; (знань) початки, ази.
АЗБУЧНИЙ, альфабетний, алфавітний,
абетковий, абетний; (– істину) еле-
ментарний, початковий, загальновідомий.
АЗИ, (наук) основи, початки, елементи,
засади, аксіоми; Я. як ім. загальновідоме.
АЇР бот., аєр, лепеха, татарське зілля.
АЙЗБЕРҐ, льодова /крижана/ гора;
П. колос, моноліт; У ФР. небезпека.
АКОРД, співзвуччя, співзвучність,
милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ.
угода; Р. злагода.
АКСЕСУАР прв. мн., (неодмінний)
ознака, деталь, причандал, предмет;
(у творі) атрибут; (на сцені) предмет
бутафорії.
АКСІОМА, (бездоказова істина) пос-
тулат; П. очевидність, ок. очевидь;
ЖМ. правило, закон.
АКТ, дія, подія, вчинок, акція, процес,
процедура; (державний) указ, грамота,
постанова, ухвала, універсал; (доку-
мент) жм. папір, бар. бомага; (полі-
ційний) протокол, запис.
АКТИВНИЙ, діяльний, беручкий, не-
посидющий, невтомний, енергійний,
моторний, ініціативний, зарадний, сил.
завзятий, заповзятий, наполегливий
завзятущий, обр. що лізе в усі дірки;
(– участь) живий, жвавий, дійовий.
АКТОР, артист, лицедій, комедіант, вико-
навець, іст. скоморох, (масових сцен)
статист; П. кривляка, придурок.
АКТОРКА і АКТРИСА, артистка, лице-
дійка, комедіантка, виконавиця.
АКТУАЛЬНИЙ, (твір) злободенний, су-
часний, ід. на часі; (– проблему) важ-
ливий, пекучий, болючий, сов. животре-
петний.
АКУЛА, П. хижак, ненажера, ненаси-
тець, жаднюга, сил. визискувач, експлу-
ататор.
АКУМУЛЮВАТИ, призбирувати, нагро-
маджувати, накопичувати, складати, зо-
середжувати, збирати.
АКУРАТ