Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витон­чено, філіґранно, філігранно / виконаний. ЮВІЛЕЙ, роковини, див. ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П. Г. городина. ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий; пор. П. шарварок, метушня, циганський табір. ЯРМІС і ЯРМИС з.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(сімейне) щасливе життя У ФР. радість /н. щастя моє!/; П. досягнен­ня, успіх, удача; (твоє) ІД. тобі щас­тить /пощастило/; & щастячко.

ЩЕБЕТАТИ, (– птахів) теркотіти, тер­котати, (– горобців) цвірінькати, цвір­ка­ти, (– солов’я) співати, тьохкати, витьох­кувати, лящати; (– жінок) цо­котіти.

ЩЕБЕТЛИВИЙ, (пташок) співучий;

(хто) балакучий.

ЩЕБЕТУХА, див. ЦОКОТУХА.

ЩЕДРИЙ, не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (– обіцянки) надмірний, перебільше­ний; (– природу) буйний, розкішний;

(– дощі) рясний, (піт – ще) густий.

ЩЕДРО пр., щедрою рукою, не скупо

і всі мож. пох. від щедрий.

ЩЕЗАТИ, зникати, губитися, пропада­ти, обр. іти під шум; (– дні) минати­ся; (в тумані) розпливатися; (– фар­бу /на сон­ці/) линяти, вигоряти; док.

ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропас­ти, обр. щезнути, як булька на вод. ЩЕМ і ЩЕМІТИ, див. від. біль та

бо­літи, нити.

ЩЕНЯ, цуценя, песеня, г. песя, собача, собаченя, р. цуцик; ЛАЙ. шмаркач & щенятко.

ЩЕПА, прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (ви­но­граду) цибух, чубук; & щеп.

ЩЕПИТИ, див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.

ЩЕРБАТИЙ, (край) вищерблений, над­битий, надколотий; (ніж) зазублений, ви­зублений; (хто) беззубий; П. (– правду) сумнівний, непереконливий; (– долю) обр. нещасливий, лихий, гіркий.

ЩЕРБИНА, зазуб, зазубень, зазубець, ви­зубень, сов. зазублина; & щербинка.

ЩЕРБИТИ, вищерблювати; (ніж) ви­­зуб­лювати, зазублювати.

ЩЕТИНА, див. ВОЛОССЯ, шерсть; &

щетинка, щета, щеть.

ЩИПАТИ, (траву) скубти, скубати; скубати, (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, ко­лоти.

ЩИПЦІ, (господарські) обценьки; (ко­вальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давильце, д. лускач; & щипчики.

ЩИРИЙ, (хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, обр. ду­ша навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, при­віт­ний, гостинний; (привіт) сердечний; (– любое) непідробний; (– пра­цю) самовідданий, старанний; (– золото) непідро­блений, чистий.

ЩИРО пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі мож. пох. від щирий; (любити) всім серцем, У ФР. душею і сирцем /н. щиро прихильний/.

ЩИРОСЕРДИЙ, див. ЩИРИЙ; &

щи­росердечний, щиросердний.

ЩИТ, (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорбка; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; ТЕХ. (у шлю­зах) затвор; ЕЛ. (розпо­дільчий) плита, дошка; & щиток-щілина, шпара, розко­лина, розпадина, скалуба, /за/ шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, пор. шанець; (між гір) міжгір’я; (замкова) отвір; & щілинка.

ЩІЛЬНИЙ, (– рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (– обійми) мідний, ду­жий;

(– покриття) суцільний; (– ла­ви) зімкнений, зімкнутий; (шрифт) збитий; П. (зв’язок) нерозривний, тіс­ний; (паркан) без щілин; & щіль­ненький.

ЩІЛЬНО пр., (закрити) /на/глухо, сил. герметично; (притерти) тісно, впри­тул, ніс-у-ніс; (класти) суцільно; П. (узятися) наполегливо, старанно, ре­тельно; (при­сікатися) невідчепно; У ФР. всі мож. пох. від щільний.

ЩІТКА, (фарбувати хату) квач; (ма­лярська) пензель, щітяк; & щіточка, щіть.

ЩОБІЛЬШЕ пр., навіть більше, мало то­го, сов. більше того, пор. поготів.

ЩОГЛА, див. ЖЕРДИНА, тичка; (на суд­­ні /передня/) фок-щогла, фок, (задня) бі­зань, бізань-щогла; (для пра­пора) фляґ­шток, флагшток.

ЩОДАЛІ, див. ЧИМРАЗ.

ЩОДЕННИЙ, кожноденний; (одяг)

пов­сякденний, буденний, не святковий, звичайний.

ЩОДЕННИК, з. діяріюш; (щоденне

ви­дання) суч. газета, часопис.

ЩОДНЯ пр., щоденно, щоднини, кожного дня; & щодень; пор. день-у-день.

ЩОДО прий., (чого) стосовно до, віднос­но, з приводу; У ФР. про, за /н. ска­жи що­до мене/.

ЩОДУХУ пр., що є /було/ духу, якнай­швидше; (з усієї сили) щосили, чимдуж, щомога; (гукати) якнайго­лосніше, на всі заставки.

ЩОЙНО пр., оце зараз, зовсім недавно, тільки-тільки, ок. тіль-тіль; сп. тільки, тільки-но /н. щойно увечері/; Ч. саме, якраз /н. щойно тепер/.

ЩОЛОПОК, див. ЧОЛОПОК.

ЩОНАЙБІЛЬШЕ пр., якнайбільшу

У ФР. не більше, як, сов. від сили /н.

від сили один ₌ щонайбільше один/.

ЩОНАЙМЕНШЕ пр., принайменше, принаймні, не менше, як /н. що­най­менше два ₌ не менше, як два/.

ЩО-НЕБУДЬ зай., будь-що, абищо; щось; & що-будь.

ЩОПРАВДА пр., правда, справді, правду /щиро/ кажучи, правду казавши.

ЩОРАЗ/У/ пр., кожен раз; кожного ра­зу, п. щокрок; раз-у-раз; Ч. дедалі, чимраз.

ЩОСИЛИ пр., що є /було/ сили, скіль­ки є /було/ сили, з усієї сили; (біг­ти, крича­ти) щодуху.

ЩОСЬ зай., не знати /невідомо/ що, хтозна-що; хтось /н. щось гукає/; У ФР. що-небудь /н. щось інше/, дещо /н. щось заробив/; ЯК ПР. чомусь /н. щось не сплю/, приблизно, десь /н. щось із рік/; ід. щось то, щось таки /н. щось то буде/.

ЩУЛИТИ, (очі) мружити; (вухо /тва­рин/) нащулювати, прищулювати, насторожувати.

ЩУЛИТИСЯ, (з холоду) зіщулюватися, кулитися; П. м’ятися, нітитися, ніяко­ві­ти, вагатися, жм. мулятися; (проти сонця /– очі/) мружитися.

ЩУР, пацюк; (птах) сов. стриж; щурик.

Ю

ЮВЕЛІР, золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ; П. філіґранний, філі­гран­ний май­стер, майстер тонких /ви­тонче­них/ робіт.

ЮВЕЛІРНИЙ, золотарський; (виріб)

П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витон­чено, філіґранно, філігранно / виконаний.

ЮВІЛЕЙ, роковини, див. РІЧНИЦЯ.

ЮВІЛЯР, ювілянт, г. ювілят, ж. іме­нинник.

ЮДА, зрадник, донощик; & сов. іуда.

ЮДОФОБ, національно нетерпимий до євреїв, антисеміт.

ЮНАК, підліток, (дещо старший) моло­дик, парубок, г. леґінь, пор. хло­пець; (сивоусий) обр. завзятець, мо­лодець.

ЮНАЦТВО, (вік) юність, молодість, юні дні /літа/; ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П. молодецтво; & юнь.

ЮНАЦЬКИЙ, (запал) молодечий,

пару­бочий; (вигляд) юний, молодий;

& юначий.

ЮНҐА, сов. юнга, див. моряк.

ЮНИЙ, див. МОЛОДИЙ (глядач) малолітній, неповнолітній, не дорослий; (– зелень) свіжий; (спортсмен) ІД. юніор.

ЮНІСТЬ, див. МОЛОДІСТЬ; обр. моло­ді /юні/ літа /дні/; (творчості) П. перші кроки, рання пора, світання; & ЗБ. юнацтво, юнь.

ЮРБА, натовп, юрма, гурма, зн. табун,

д. галайстра; (гостей) гурт; (дика) п.

орда; ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї;

(псів) зграя; (зірок) скупчення; & юрби­ще.

ЮРИДИЧНИЙ, правничий, правознав­чий; (– рівність) правовий; пор. закон­ний.

ЮРИСДИКЦІЯ, право чинити суд; (да­ної установи) прероґативи, прерогативи.

ЮРИСПРУДЕНТ і ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, див. від. юрист і правознавство.

ЮРИСТ, правник, правознавець, юрис­прудент, слуга закону, ір. служитель Фе­міди; (установи) юрисконсульт (нота­ріату) нотаріус, нотар; & юриста; пор. адвокат, суддя.

ЮРОДИВИЙ, ЯК ІМ. Божий чоловік, юрода; П. навісний, навіжений, божевільний, пор. придуркуватий.

ЮРОДСТВО, неприродні химери /збо­чення, поведінка, блазенство/; & юродствування.

ЮРОДСТВУВАТИ, чинити юродства, жм. юроди справляти.

ЮРТА, див. ДОМІВКА; (у народів

Пів­ночі) чум, яранга.

ЮСТИЦІЯ, правосуддя, д. справедли­вість; & зб. юристи, правники, слуги Феміди.

ЮХА, див. ЮШКА.

ЮШИТИ, див. ТЕКТИ.

ЮШКА, щерба, суп, г. зупа, (рибна) р. юха, (з круп) крупник; (рідка частина страви) як ім. рідке; П. кров; & юшечка.

Я

Я зай., п. (людське) єство, еґо, его; (твор­­че) індивідуальність, особистість, ориґінальність, оригінальність; (національне) гідність, са­моповага.

Ябеда, обмова, наклеп, нашепт,

до­нос; (хто) ЖМ. ябедник.

ЯБЕДНИК, брехун, набреха, донощик, сил. наклепник, жм. ябеда.

ЯБЛУКО, П. кулясте /сферичне/ тіло; (очне) сфера, куля, жм. банька; & яблучко.

ЯБЛУНЯ, & яблунька, зб. яблуння.

ЯВА і ЯВ, не сон, не мрія, дійсність; тлк. ява, (у п’єсі) частина акту, сце­на, д. відслона.

ЯВИЩЕ, феномен; (історичне) подія, факт, обставина, епізод (феноменаль­не) ІД. дивовижа, диво, сенсація, жм. щось такого; & з’явище.

ЯВКА, (на суд) прихід, прибуття; (кон­спіративна) зустріч або місце зустрічі.

ЯВЛЯТИ /СОБОЮ/, (приклад) бути чим; (виня­ток) становити; тлк. яв­ляти, (кому) показувати, демонстру­вати; (милість) виявляти; пор. реп­резентувати.

ЯВЛЯТИСЯ ₌ з’являтися.

ЯВНИЙ, (факт) очевидний, наочний, ви­димий, не потаємний, безсумнівний, обр. як на шкірі списаний; (ворог) неприхований, відвертий, відкритий.

ЯВНО пр., очевидно, без сумніву і пох. від явний; У ФР. публічно, привсе­люд­но.

ЯГА, див. МЕГЕРА, пор. відьма; & ба­ба-яга, див. чарівниця.

ЯГНИТИСЯ, див. КОТИТИСЯ.

ЯГОДА, див. ПЛІД; & ягідка, ягідонь­ка,

зб. ягіддя.

ЯДЕРНИЙ, (зброю) д. нуклеарний; (– зерно) добірний, зернистий; (мі­сяць) повний, великий; (хто) дебелий, кремезний, здоровий, міцний; (дощ) краплистий; (плід) налитий, со­ковитий; (вітер) свіжий, прохолодний; П. (– слова) змістовний, вирізний; & ядряний, ядровий.

ЯДРО, осердя, центр, осереддя, осередок, (горіха) зерно, кн. сім’я; ВІЙ. (гар­матне) гарматень, г. стрільно; П. (гур­ту) аван­ґард, (авангард), еліта, п. кістяк, (зла) основа, першопричина; & ядерце, ядеречко.

ЯДУХА, астма, дихавиця; (в шахті)

задуха.

ЯДУЧИЙ, (дим) їдкий, гризький; (газ)

Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пеку­чий, (колір) різкий, крикливий; (ви­раз) ущип­ливий, жовчний, д. ядуш­ливий.

ЯЄШНЯ, яєчня, смаженя, д. смажениця, (з мо­локом) пряжена, омлет.

ЯЗИК, кн. орган мовлення; (хто) /свій/ розвідник, /чужий/ бранець-ін­форматор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мо­ва; У Р. нарід, плем’я; У ФР. вислов­лювання /н. терпів за язик/; (у дзво­ні) телепень; (риба) язь, язюк; (би­чачий) лизень, лизь; (вогню) П. струмінь, виплеск, викид, стовп, сов. фон­тан; мн. язики, (вогню) спалахи, сплески, каскади; & язичок, язичище.

ЯЗИКАТИЙ, пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, балакучий; гострий на язик.

ЯЗИЧНИК, див. ПОГАНИН.

ЯЙЦЕ, крашанка, мн. д. покдадки; (ма­льоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) еліпсоїдний, овальний;

& яєчко.

ЯЙЦЮВАТИЙ, овальний, сов. яйцепо­дібний, яйцевидний, (півовальний) пів­циркульний.

ЯК пр., у який спосіб, яким чином; У ФР. коли /н. як я встав/; сп. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж /н. гір­ше, як пес/; подібно до /н. як я ₌ подібно до мене/; якщо /н. хто, як не я/; Ч. хіба /н. як так можна?/, (з нст. сл. не) мало, ледве /н. іду – як не плачу/; ІД. як до, (кого) дивля­чись на /н. як до чоловіка/, як то, як таки; & ур. яко.

ЯКБИ сп., коли б, якщо б, Ч. нехай би /н. якби ти на неї глянув/; & якби ж то.

ЯКИЙ зай., котрий, р. которий, що за;

У ФР. який-небудь, якийсь /н. коли який не схоче/; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; & який саме.

ЯКИЙ-НЕБУДЬ зай., котрий-небудь,

кот­рий-будь, будь-який, байдуже /все

одно, однаково/ який, хоч /там/ який, той чи той, абиякий; (маловартий)

який-такий.

ЯКИЙСЬ зай., котрийсь, не знати

/не­відомо/ який, хоч який-небудь;

(час) деякий; хтось /н. якийсь із

нас/; ід. якийсь то, якийсь таки;

пор. який-небудь.

ЯКІР, кітва, кітвиця; (у моторі)

ротор; & якірець.

ЯКІСНИЙ, добротний, обр. що

назива­ється, на всі сто /відсотків/,

сил. ви­соко­якісний.

ЯКІСНО пр., добротно, на совість, кн.

із знаком якості і всі пох. від якісний.

ЯКІСТЬ, добротність, ступінь вартості /придатності/, (золота) проба; (пе­рекла­ду) рівень; мн. якості, (люд­ські) риси, при­кмети, характер; пор. характерис­тика.

ЯКНАЙБІЛЬШИЙ, якомога /якмога/ більший, щонайбільший.

ЯКНАЙКРАЩЕ пр., якомога /якмога/ краще, якнайліпше, якомога /якмога/ краще, ліпше.

ЯК-НЕБУДЬ пр., якимось чином, так

чи так; (погано, недбало) сяк-так, абияк, як-будь, як набіжить /тралиться, дове­де­ться/; якось, колись /н. як-небудь зайду/.

ЯК НЕ Є ід., що не кажи /кажіть/, сов. як не як, у фр. сміх сміхом; & що не є.

ЯКОМОГА і ЯКМОГА пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, щосили; (швид­ше) по змозі, у міру сил, ІД. якнай­швидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКОСЬ пр., якимось чином, не знати /невідомо/ як, яковось, сяк-так; (бовк­нув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь; (удень) одного разу, раз; ід. якось то, якось таки.

ЯК ОТ, так, скажімо, див. наприклад.

ЯКРАЗ пр., саме; (– одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, око-в-око; IP. авжеж. атож! ід. якраз і, зовсім /н. пити якраз і не конечно/, всупереч сподіванням /н. ми якраз і спіймали/.

ЯКЩО сп., коли, як; У ФР. раз /н.

якщо так, то... ₌ раз так, то.../.

ЯЛ, див. ШЛЮПКА; & ялик.

ЯЛИНА, ЗБ. ялинник, ялиновий

ліс; (дерево) & ялинка.

ЯЛОВИЙ, безплідний, не плодючий,

(– худобу – ще) молодий, ЖМ. без­діт­ний; (– землю) неродючий; П.(– пораду) безкорисний, пустий, не по­мічний, (за­хід) марний.

ЯЛОВИЧИНА, воловина, волове м’ясо.

ЯЛОЗИТИ, (поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (мастім) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.

ЯМА, западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюр­ма; П. смітник, вигрібна яма, дно; & ямка, ямище.

ЯНГОЛ, див. АНГЕЛ.

ЯНИЧАР, перевертень, відступник; лай. каратель, кат, душитель свободи; мн. яничари, ІСТ. турецьке військо з дітей бранців.

ЯНИЧАРСЬКИЙ, див. ЗРАДНИЦЬКИЙ.

ЯР, глибока западина, балка, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; по­ет. весна; & ярок, яруга.

ЯРИЙ, (хліб) яровий, яринний,

весня­ний; Р. молодий; поет.

яскравий; & ярній.

ЯРИНА, яровина, Г. городина.

ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий;

пор. крутоберегий.

ЯРЛИК, (на товарі) наліпка, етикетка, (прив’язаний) бирка; П. /дискриміна­цій­на/ характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; & яр­личок.

ЯРМАРКУВАТИ, торгувати /на

ярмар­ку/, базарувати, базарювати.

ЯРМАРОК, /великий/ торг /базар/; П. шарварок, метушня, циганський табір.

ЯРМІС і ЯРМИС з., спосіб; (для чого) привід зачіпка.

ЯРМО, П. тягар, (царське) гніт,

утиски, гноблення, кормига,

неволя; & яремце.

ЯРОВИЙ, див. ЯРИЙ.

ЯРОК, вибалок, виярок, видолинок,

пере­ярок, (більший) балка, байрак;

& ярочок.

ЯРУС, (будинку) поверх; (в театрі)

ряд ложа; мн. яруси, (книг) стоси, (гірських порід) геол. шари, пласти, (рельєфу) те­раси; пор. ряд.

ЯСА ур., сигнал, знак; (гарматна) са­лют; П. чутка, поголос, розголос, роз­голошення; поет. світло, сяйво; & ясочка, як зв. зіронька, ластівка, ла­сочка.

ЯСИР, див. БРАНЕЦЬ /бранці/; У ФР. іст. полон, неволя /н. забрали в ясир/.

ЯСКРАВИЙ, блискучий, сліпучий, іс­кристий, осяйний, поет. ярий, сонцеясний, сов. сяючий; (колір) разю­чий, соковитий, п. гарячий, палкий, пор. проме­нистий; (день) сонячний; П. (– мову) ба­гатий, образний, колоритний; (талант) феноменальний, видатний; (приклад) пе­реконливий; (спогад) чіткий, виразний; (образ) ефектний; (опис) мальовничий.

ЯСЛА, П. (дитячі) п. світличка; & ясельця, яслонька.

ЯСНИЙ, світлий; (день) безхмарний, сонячний, погожий, У ФР. білий; (– не­бо) чистий; (– ніч) видний; (– воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіт­кий, виразний; П.(– думки) зрозумі­лий, (– діло) очевидний; (розум) логічний; (погляд) об’єк­тивний, розсуд­ливий; (– долю) щасливий, безтурбот­ний; (усміх) привітний, відвер­тий, ра­дісний, теплий; (– перла) поет. яс­кравий; у зв. ясновельможний; & яс­ненький, яснісінький, яснуватий.

ЯСНІТИ, світліти, світлішати, ставати /робитися/ світлішим; (– сонце) сві­тити­ся, яріти, блищати, сяяти, промені­ти;

(– небо) вияснюватися; (в дале­чі) видні­ти­ся.

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ, (Ваша) світ­лість, величність, кн. сіятельність, зап. сіятельство.

ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, віщун.

ЯСНОВИДЮЩИЙ, (хто) поет. винозо­рий, сов. прозірливий, прозорливий; пор. пророчий.

ЯСТРУБ, див. ШУЛІКА.

ЯСУВАТИ, див. З’ЯСОВУВАТИ, пояс­нювати, свідчити, викладати, ха­рактеризувати.

ЯТІР, верша, пастка на рибу; & яті­рець.

ЯТКА, (на базарі) буда, будка, зап.

рун­дук; (від сонця) повітка; & яточка.

ЯТРИТИ, (рану) троюдити, роз’ятрюва­ти, розтроюджувати, розвереджувати, травмувати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати г. іритувати; пор. дратувати

ЯТРИТИСЯ, (– рану) гноїтися, не

гоїти­ся; П. (– сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (– іскру) жевріти, тліти;

(– болючий спогад) пекти.

ЯХТА, див. СУДНО.

ЯЧАТИ, (– лебедів) квилити;

(– лю­дей) кричати, гомоніти.

ЯЩІРКА, (що міняє забарвлення) хаме­леон. (безнога) жовтопуз; пор. пла­зун.

ЯЩУР, (тварина) саламандра; (вірус­ний)

заразна хвороба худоби й людини.


* ** *

ДЖЕРЕЛА ЛЕКСИКИ, ВИКОРИСТАНІ У СЛОВНИКУ Андрусишин К. Українсько-англійський словник. Торонто, 1982. Білецький-Носенко П. Словник української мови. К., 1966. Грінченко Б. Словар української мови, Т. 1–4. К., 1996–1997. Желеховський Є. Малорусько-німецький словар, Т. 1–3. Львів, 1884–1886. Російсько-український словник, Т. 1–3. К., 1980–1981. Rodale J. L . The Synonym Finder. Emmaus, 1978. Словник української мови, Т. 1–11. К., 1970–1980. Записи живої лексики України й діаспори. Лексика з періодичних видань діаспори 1980–1992.