Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
ЩЕБЕТАТИ, (– птахів) теркотіти, теркотати, (– горобців) цвірінькати, цвіркати, (– солов’я) співати, тьохкати, витьохкувати, лящати; (– жінок) цокотіти.
ЩЕБЕТЛИВИЙ, (пташок) співучий;
(хто) балакучий.
ЩЕБЕТУХА, див. ЦОКОТУХА.
ЩЕДРИЙ, не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (– обіцянки) надмірний, перебільшений; (– природу) буйний, розкішний;
(– дощі) рясний, (піт – ще) густий.
ЩЕДРО пр., щедрою рукою, не скупо
і всі мож. пох. від щедрий.
ЩЕЗАТИ, зникати, губитися, пропадати, обр. іти під шум; (– дні) минатися; (в тумані) розпливатися; (– фарбу /на сонці/) линяти, вигоряти; док.
ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропасти, обр. щезнути, як булька на вод. ЩЕМ і ЩЕМІТИ, див. від. біль та
боліти, нити.
ЩЕНЯ, цуценя, песеня, г. песя, собача, собаченя, р. цуцик; ЛАЙ. шмаркач & щенятко.
ЩЕПА, прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (винограду) цибух, чубук; & щеп.
ЩЕПИТИ, див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.
ЩЕРБАТИЙ, (край) вищерблений, надбитий, надколотий; (ніж) зазублений, визублений; (хто) беззубий; П. (– правду) сумнівний, непереконливий; (– долю) обр. нещасливий, лихий, гіркий.
ЩЕРБИНА, зазуб, зазубень, зазубець, визубень, сов. зазублина; & щербинка.
ЩЕРБИТИ, вищерблювати; (ніж) визублювати, зазублювати.
ЩЕТИНА, див. ВОЛОССЯ, шерсть; &
щетинка, щета, щеть.
ЩИПАТИ, (траву) скубти, скубати; скубати, (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, колоти.
ЩИПЦІ, (господарські) обценьки; (ковальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давильце, д. лускач; & щипчики.
ЩИРИЙ, (хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, обр. душа навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, привітний, гостинний; (привіт) сердечний; (– любое) непідробний; (– працю) самовідданий, старанний; (– золото) непідроблений, чистий.
ЩИРО пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі мож. пох. від щирий; (любити) всім серцем, У ФР. душею і сирцем /н. щиро прихильний/.
ЩИРОСЕРДИЙ, див. ЩИРИЙ; &
щиросердечний, щиросердний.
ЩИТ, (на стінах фортеці) забороло; (від снігів) загорбка; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; ТЕХ. (у шлюзах) затвор; ЕЛ. (розподільчий) плита, дошка; & щиток-щілина, шпара, розколина, розпадина, скалуба, /за/ шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, пор. шанець; (між гір) міжгір’я; (замкова) отвір; & щілинка.
ЩІЛЬНИЙ, (– рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (– обійми) мідний, дужий;
(– покриття) суцільний; (– лави) зімкнений, зімкнутий; (шрифт) збитий; П. (зв’язок) нерозривний, тісний; (паркан) без щілин; & щільненький.
ЩІЛЬНО пр., (закрити) /на/глухо, сил. герметично; (притерти) тісно, впритул, ніс-у-ніс; (класти) суцільно; П. (узятися) наполегливо, старанно, ретельно; (присікатися) невідчепно; У ФР. всі мож. пох. від щільний.
ЩІТКА, (фарбувати хату) квач; (малярська) пензель, щітяк; & щіточка, щіть.
ЩОБІЛЬШЕ пр., навіть більше, мало того, сов. більше того, пор. поготів.
ЩОГЛА, див. ЖЕРДИНА, тичка; (на судні /передня/) фок-щогла, фок, (задня) бізань, бізань-щогла; (для прапора) фляґшток, флагшток.
ЩОДАЛІ, див. ЧИМРАЗ.
ЩОДЕННИЙ, кожноденний; (одяг)
повсякденний, буденний, не святковий, звичайний.
ЩОДЕННИК, з. діяріюш; (щоденне
видання) суч. газета, часопис.
ЩОДНЯ пр., щоденно, щоднини, кожного дня; & щодень; пор. день-у-день.
ЩОДО прий., (чого) стосовно до, відносно, з приводу; У ФР. про, за /н. скажи щодо мене/.
ЩОДУХУ пр., що є /було/ духу, якнайшвидше; (з усієї сили) щосили, чимдуж, щомога; (гукати) якнайголосніше, на всі заставки.
ЩОЙНО пр., оце зараз, зовсім недавно, тільки-тільки, ок. тіль-тіль; сп. тільки, тільки-но /н. щойно увечері/; Ч. саме, якраз /н. щойно тепер/.
ЩОЛОПОК, див. ЧОЛОПОК.
ЩОНАЙБІЛЬШЕ пр., якнайбільшу
У ФР. не більше, як, сов. від сили /н.
від сили один = щонайбільше один/.
ЩОНАЙМЕНШЕ пр., принайменше, принаймні, не менше, як /н. щонайменше два = не менше, як два/.
ЩО-НЕБУДЬ зай., будь-що, абищо; щось; & що-будь.
ЩОПРАВДА пр., правда, справді, правду /щиро/ кажучи, правду казавши.
ЩОРАЗ/У/ пр., кожен раз; кожного разу, п. щокрок; раз-у-раз; Ч. дедалі, чимраз.
ЩОСИЛИ пр., що є /було/ сили, скільки є /було/ сили, з усієї сили; (бігти, кричати) щодуху.
ЩОСЬ зай., не знати /невідомо/ що, хтозна-що; хтось /н. щось гукає/; У ФР. що-небудь /н. щось інше/, дещо /н. щось заробив/; ЯК ПР. чомусь /н. щось не сплю/, приблизно, десь /н. щось із рік/; ід. щось то, щось таки /н. щось то буде/.
ЩУЛИТИ, (очі) мружити; (вухо /тварин/) нащулювати, прищулювати, насторожувати.
ЩУЛИТИСЯ, (з холоду) зіщулюватися, кулитися; П. м’ятися, нітитися, ніяковіти, вагатися, жм. мулятися; (проти сонця /– очі/) мружитися.
ЩУР, пацюк; (птах) сов. стриж; щурик.
Ю
ЮВЕЛІР, золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ; П. філіґранний, філігранний майстер, майстер тонких /витончених/ робіт.
ЮВЕЛІРНИЙ, золотарський; (виріб)
П. філіґранний, філігранний, тонко /майстерно, витончено, філіґранно, філігранно / виконаний.
ЮВІЛЕЙ, роковини, див. РІЧНИЦЯ.
ЮВІЛЯР, ювілянт, г. ювілят, ж. іменинник.
ЮДА, зрадник, донощик; & сов. іуда.
ЮДОФОБ, національно нетерпимий до євреїв, антисеміт.
ЮНАК, підліток, (дещо старший) молодик, парубок, г. леґінь, пор. хлопець; (сивоусий) обр. завзятець, молодець.
ЮНАЦТВО, (вік) юність, молодість, юні дні /літа/; ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; П. молодецтво; & юнь.
ЮНАЦЬКИЙ, (запал) молодечий,
парубочий; (вигляд) юний, молодий;
& юначий.
ЮНҐА, сов. юнга, див. моряк.
ЮНИЙ, див. МОЛОДИЙ (глядач) малолітній, неповнолітній, не дорослий; (– зелень) свіжий; (спортсмен) ІД. юніор.
ЮНІСТЬ, див. МОЛОДІСТЬ; обр. молоді /юні/ літа /дні/; (творчості) П. перші кроки, рання пора, світання; & ЗБ. юнацтво, юнь.
ЮРБА, натовп, юрма, гурма, зн. табун,
д. галайстра; (гостей) гурт; (дика) п.
орда; ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї;
(псів) зграя; (зірок) скупчення; & юрбище.
ЮРИДИЧНИЙ, правничий, правознавчий; (– рівність) правовий; пор. законний.
ЮРИСДИКЦІЯ, право чинити суд; (даної установи) прероґативи, прерогативи.
ЮРИСПРУДЕНТ і ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, див. від. юрист і правознавство.
ЮРИСТ, правник, правознавець, юриспрудент, слуга закону, ір. служитель Феміди; (установи) юрисконсульт (нотаріату) нотаріус, нотар; & юриста; пор. адвокат, суддя.
ЮРОДИВИЙ, ЯК ІМ. Божий чоловік, юрода; П. навісний, навіжений, божевільний, пор. придуркуватий.
ЮРОДСТВО, неприродні химери /збочення, поведінка, блазенство/; & юродствування.
ЮРОДСТВУВАТИ, чинити юродства, жм. юроди справляти.
ЮРТА, див. ДОМІВКА; (у народів
Півночі) чум, яранга.
ЮСТИЦІЯ, правосуддя, д. справедливість; & зб. юристи, правники, слуги Феміди.
ЮХА, див. ЮШКА.
ЮШИТИ, див. ТЕКТИ.
ЮШКА, щерба, суп, г. зупа, (рибна) р. юха, (з круп) крупник; (рідка частина страви) як ім. рідке; П. кров; & юшечка.
Я
Я зай., п. (людське) єство, еґо, его; (творче) індивідуальність, особистість, ориґінальність, оригінальність; (національне) гідність, самоповага.
Ябеда, обмова, наклеп, нашепт,
донос; (хто) ЖМ. ябедник.
ЯБЕДНИК, брехун, набреха, донощик, сил. наклепник, жм. ябеда.
ЯБЛУКО, П. кулясте /сферичне/ тіло; (очне) сфера, куля, жм. банька; & яблучко.
ЯБЛУНЯ, & яблунька, зб. яблуння.
ЯВА і ЯВ, не сон, не мрія, дійсність; тлк. ява, (у п’єсі) частина акту, сцена, д. відслона.
ЯВИЩЕ, феномен; (історичне) подія, факт, обставина, епізод (феноменальне) ІД. дивовижа, диво, сенсація, жм. щось такого; & з’явище.
ЯВКА, (на суд) прихід, прибуття; (конспіративна) зустріч або місце зустрічі.
ЯВЛЯТИ /СОБОЮ/, (приклад) бути чим; (виняток) становити; тлк. являти, (кому) показувати, демонструвати; (милість) виявляти; пор. репрезентувати.
ЯВЛЯТИСЯ = з’являтися.
ЯВНИЙ, (факт) очевидний, наочний, видимий, не потаємний, безсумнівний, обр. як на шкірі списаний; (ворог) неприхований, відвертий, відкритий.
ЯВНО пр., очевидно, без сумніву і пох. від явний; У ФР. публічно, привселюдно.
ЯГА, див. МЕГЕРА, пор. відьма; & баба-яга, див. чарівниця.
ЯГНИТИСЯ, див. КОТИТИСЯ.
ЯГОДА, див. ПЛІД; & ягідка, ягідонька,
зб. ягіддя.
ЯДЕРНИЙ, (зброю) д. нуклеарний; (– зерно) добірний, зернистий; (місяць) повний, великий; (хто) дебелий, кремезний, здоровий, міцний; (дощ) краплистий; (плід) налитий, соковитий; (вітер) свіжий, прохолодний; П. (– слова) змістовний, вирізний; & ядряний, ядровий.
ЯДРО, осердя, центр, осереддя, осередок, (горіха) зерно, кн. сім’я; ВІЙ. (гарматне) гарматень, г. стрільно; П. (гурту) аванґард, (авангард), еліта, п. кістяк, (зла) основа, першопричина; & ядерце, ядеречко.
ЯДУХА, астма, дихавиця; (в шахті)
задуха.
ЯДУЧИЙ, (дим) їдкий, гризький; (газ)
Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пекучий, (колір) різкий, крикливий; (вираз) ущипливий, жовчний, д. ядушливий.
ЯЄШНЯ, яєчня, смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряжена, омлет.
ЯЗИК, кн. орган мовлення; (хто) /свій/ розвідник, /чужий/ бранець-інформатор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мова; У Р. нарід, плем’я; У ФР. висловлювання /н. терпів за язик/; (у дзвоні) телепень; (риба) язь, язюк; (бичачий) лизень, лизь; (вогню) П. струмінь, виплеск, викид, стовп, сов. фонтан; мн. язики, (вогню) спалахи, сплески, каскади; & язичок, язичище.
ЯЗИКАТИЙ, пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, балакучий; гострий на язик.
ЯЗИЧНИК, див. ПОГАНИН.
ЯЙЦЕ, крашанка, мн. д. покдадки; (мальоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) еліпсоїдний, овальний;
& яєчко.
ЯЙЦЮВАТИЙ, овальний, сов. яйцеподібний, яйцевидний, (півовальний) півциркульний.
ЯК пр., у який спосіб, яким чином; У ФР. коли /н. як я встав/; сп. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж /н. гірше, як пес/; подібно до /н. як я = подібно до мене/; якщо /н. хто, як не я/; Ч. хіба /н. як так можна?/, (з нст. сл. не) мало, ледве /н. іду – як не плачу/; ІД. як до, (кого) дивлячись на /н. як до чоловіка/, як то, як таки; & ур. яко.
ЯКБИ сп., коли б, якщо б, Ч. нехай би /н. якби ти на неї глянув/; & якби ж то.
ЯКИЙ зай., котрий, р. которий, що за;
У ФР. який-небудь, якийсь /н. коли який не схоче/; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; & який саме.
ЯКИЙ-НЕБУДЬ зай., котрий-небудь,
котрий-будь, будь-який, байдуже /все
одно, однаково/ який, хоч /там/ який, той чи той, абиякий; (маловартий)
який-такий.
ЯКИЙСЬ зай., котрийсь, не знати
/невідомо/ який, хоч який-небудь;
(час) деякий; хтось /н. якийсь із
нас/; ід. якийсь то, якийсь таки;
пор. який-небудь.
ЯКІР, кітва, кітвиця; (у моторі)
ротор; & якірець.
ЯКІСНИЙ, добротний, обр. що
називається, на всі сто /відсотків/,
сил. високоякісний.
ЯКІСНО пр., добротно, на совість, кн.
із знаком якості і всі пох. від якісний.
ЯКІСТЬ, добротність, ступінь вартості /придатності/, (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. якості, (людські) риси, прикмети, характер; пор. характеристика.
ЯКНАЙБІЛЬШИЙ, якомога /якмога/ більший, щонайбільший.
ЯКНАЙКРАЩЕ пр., якомога /якмога/ краще, якнайліпше, якомога /якмога/ краще, ліпше.
ЯК-НЕБУДЬ пр., якимось чином, так
чи так; (погано, недбало) сяк-так, абияк, як-будь, як набіжить /тралиться, доведеться/; якось, колись /н. як-небудь зайду/.
ЯК НЕ Є ід., що не кажи /кажіть/, сов. як не як, у фр. сміх сміхом; & що не є.
ЯКОМОГА і ЯКМОГА пр., скількимога, чимдуж, з усіх сил, щосили; (швидше) по змозі, у міру сил, ІД. якнайшвидше; (краще) ІД. якнайкраще.
ЯКОСЬ пр., якимось чином, не знати /невідомо/ як, яковось, сяк-так; (бовкнув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь; (удень) одного разу, раз; ід. якось то, якось таки.
ЯК ОТ, так, скажімо, див. наприклад.
ЯКРАЗ пр., саме; (– одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, око-в-око; IP. авжеж. атож! ід. якраз і, зовсім /н. пити якраз і не конечно/, всупереч сподіванням /н. ми якраз і спіймали/.
ЯКЩО сп., коли, як; У ФР. раз /н.
якщо так, то... = раз так, то.../.
ЯЛ, див. ШЛЮПКА; & ялик.
ЯЛИНА, ЗБ. ялинник, ялиновий
ліс; (дерево) & ялинка.
ЯЛОВИЙ, безплідний, не плодючий,
(– худобу – ще) молодий, ЖМ. бездітний; (– землю) неродючий; П.(– пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний.
ЯЛОВИЧИНА, воловина, волове м’ясо.
ЯЛОЗИТИ, (поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (мастім) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.
ЯМА, западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; & ямка, ямище.
ЯНГОЛ, див. АНГЕЛ.
ЯНИЧАР, перевертень, відступник; лай. каратель, кат, душитель свободи; мн. яничари, ІСТ. турецьке військо з дітей бранців.
ЯНИЧАРСЬКИЙ, див. ЗРАДНИЦЬКИЙ.
ЯР, глибока западина, балка, г. звір, (глибокий) чорторий; П. прірва; поет. весна; & ярок, яруга.
ЯРИЙ, (хліб) яровий, яринний,
весняний; Р. молодий; поет.
яскравий; & ярній.
ЯРИНА, яровина, Г. городина.
ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий;
пор. крутоберегий.
ЯРЛИК, (на товарі) наліпка, етикетка, (прив’язаний) бирка; П. /дискримінаційна/ характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; & ярличок.
ЯРМАРКУВАТИ, торгувати /на
ярмарку/, базарувати, базарювати.
ЯРМАРОК, /великий/ торг /базар/; П. шарварок, метушня, циганський табір.
ЯРМІС і ЯРМИС з., спосіб; (для чого) привід зачіпка.
ЯРМО, П. тягар, (царське) гніт,
утиски, гноблення, кормига,
неволя; & яремце.
ЯРОВИЙ, див. ЯРИЙ.
ЯРОК, вибалок, виярок, видолинок,
переярок, (більший) балка, байрак;
& ярочок.
ЯРУС, (будинку) поверх; (в театрі)
ряд ложа; мн. яруси, (книг) стоси, (гірських порід) геол. шари, пласти, (рельєфу) тераси; пор. ряд.
ЯСА ур., сигнал, знак; (гарматна) салют; П. чутка, поголос, розголос, розголошення; поет. світло, сяйво; & ясочка, як зв. зіронька, ластівка, ласочка.
ЯСИР, див. БРАНЕЦЬ /бранці/; У ФР. іст. полон, неволя /н. забрали в ясир/.
ЯСКРАВИЙ, блискучий, сліпучий, іскристий, осяйний, поет. ярий, сонцеясний, сов. сяючий; (колір) разючий, соковитий, п. гарячий, палкий, пор. променистий; (день) сонячний; П. (– мову) багатий, образний, колоритний; (талант) феноменальний, видатний; (приклад) переконливий; (спогад) чіткий, виразний; (образ) ефектний; (опис) мальовничий.
ЯСЛА, П. (дитячі) п. світличка; & ясельця, яслонька.
ЯСНИЙ, світлий; (день) безхмарний, сонячний, погожий, У ФР. білий; (– небо) чистий; (– ніч) видний; (– воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіткий, виразний; П.(– думки) зрозумілий, (– діло) очевидний; (розум) логічний; (погляд) об’єктивний, розсудливий; (– долю) щасливий, безтурботний; (усміх) привітний, відвертий, радісний, теплий; (– перла) поет. яскравий; у зв. ясновельможний; & ясненький, яснісінький, яснуватий.
ЯСНІТИ, світліти, світлішати, ставати /робитися/ світлішим; (– сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти;
(– небо) вияснюватися; (в далечі) виднітися.
ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ, (Ваша) світлість, величність, кн. сіятельність, зап. сіятельство.
ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, віщун.
ЯСНОВИДЮЩИЙ, (хто) поет. винозорий, сов. прозірливий, прозорливий; пор. пророчий.
ЯСТРУБ, див. ШУЛІКА.
ЯСУВАТИ, див. З’ЯСОВУВАТИ, пояснювати, свідчити, викладати, характеризувати.
ЯТІР, верша, пастка на рибу; & ятірець.
ЯТКА, (на базарі) буда, будка, зап.
рундук; (від сонця) повітка; & яточка.
ЯТРИТИ, (рану) троюдити, роз’ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, травмувати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати г. іритувати; пор. дратувати
ЯТРИТИСЯ, (– рану) гноїтися, не
гоїтися; П. (– сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (– іскру) жевріти, тліти;
(– болючий спогад) пекти.
ЯХТА, див. СУДНО.
ЯЧАТИ, (– лебедів) квилити;
(– людей) кричати, гомоніти.
ЯЩІРКА, (що міняє забарвлення) хамелеон. (безнога) жовтопуз; пор. плазун.
ЯЩУР, (тварина) саламандра; (вірусний)
заразна хвороба худоби й людини.
* ** *
ДЖЕРЕЛА ЛЕКСИКИ, ВИКОРИСТАНІ У СЛОВНИКУ Андрусишин К. Українсько-англійський словник. Торонто, 1982. Білецький-Носенко П. Словник української мови. К., 1966. Грінченко Б. Словар української мови, Т. 1–4. К., 1996–1997. Желеховський Є. Малорусько-німецький словар, Т. 1–3. Львів, 1884–1886. Російсько-український словник, Т. 1–3. К., 1980–1981. Rodale J. L . The Synonym Finder. Emmaus, 1978. Словник української мови, Т. 1–11. К., 1970–1980. Записи живої лексики України й діаспори. Лексика з періодичних видань діаспори 1980–1992. |