Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Содержание

ЖМ. золото, коштовності.ВАЛЬНИЦЯ, підчіпок, сов.
ЯК ІМ. вартівник, охоронець, охоронник, сторож, нег..
Вдаватися /удаватися/
ФР. серце /н.
IP. хитромудрий.ВЕЛЕТ і ВЕЛЕТЕНЬ, гігант, титан, колос, флк.
П. вима-гати /н.
Вербувати, (
П. крик, ґвалт.ВЕРЕТА г.
П. здійснювати.ВЕРШКИ, верхи, сметанка; (суспіль-ства)
Уж...взагалі /узагалі/

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 68

ФР. вплив; (для зважу-
вання) ваги.
ВАГАННЯ, вагування, ід. трихи-мнихи;
(перед рішенням) роздуми, роздумування;

(у поглядах) хитання, непослідовність,
(у діях – ще) нерішучість.
ВАГАТИСЯ, м’ятися, вагуватися, обр.
тертися-м’ятися, д. варуватися; (перед

рішенням) роздумувати; (перед дією)

не важитися; 3 ос. одн. вагається,

(хто) і хочеться, і колеться кому.
ВАГИ, вага, вагівниця; (ручні) безмін,
кантар, (з коромислом) терези, (апте-
карські) терезки, жм. шальки.
ВАГІТНА, ев. у поважному стані, обр.
при надії, жм. важка, в тяжі, у вазі.
ВАГОМИЙ, (– тіло) з вагою; П. зміс-
товний, ваговитий, авторитетний, пере-
конливий.
ВАДА, недолік, хиба, ґандж, дефект,
п. щербина, мінус, сов. порок; (меха-
нізму) недосконалість; (те, що шко-
дить) шкода.
ВАДИТИ, дошкуляти, шкодити; У ФР.
заважати, перешкоджати; неос. нудити.
ВАДКИЙ, (для здоров’я) вадливий,
шкідливий.
ВАЖИТИ, мати вагу, (щось) виважува-
ти; (багато) значити, ІД. грати роль
/першу скрипку/, обр. бути не остан-
ньою спицею в колесі; (на кою) мати
/покладати/ надію, покладатися, роз-
раховувати, числити, робити ставку;
(головою) ризикувати; (на чиюсь ду-
шу) зазіхати; (на що) зважати, брати
до уваги що.
ВАЖИТИСЯ, важити /зважувати/ себе;
(на щось) наважуватися, зважуватися,
насмілюватися; (на кого) зазіхати; пор.
ризикувати
ВАЖКИЙ, тяжкий, не легкий, обр. сто-
пудовий; (– брилу) масивний; (гріх)

великий; (танк) потужний; (хто)
незграбний, неповороткий, грузький;
(– задачу) складний; (заробіток)
трудний; (податок) обтяжливий;
(– гілля) обважнілий; (час) небез-
печний; (– обставини) скрутний;
(настрій) гнітючий, безрадісний, пох-
мурий; (запах) густий, сильний, неп-
риємний; & важкенький, важенький,
вагучий, ваговитий, вагомий, важезний,
важучий, важкий-преважкий.
ВАЖКО пр., тяжко, нелегко і всі мож.
пох. від важкий, обр. не з медом
/маком/, не мед (ступати) незграбно;

(на серці) гірко.
ВАЖЛИВИЙ, (значенням) ваговитий,
вагомий, д. важний; (почин) цінний,
вартісний; (крок) відповідальний;
пор. актуальний.
ВАЙЛО, незграба, тюхтій, вахлай, вах-
лак, маруда, фам. мамула, бамбула, ма-
куха, гергела, рептух, бевзь, мацапура.

р. кендюх, п. тюлень.
ВАЙЛУВАТИЙ, незграбний, ведмедкува-
тий, неповороткий, вахлакуватий, лан-
тухуватий, зателепкуватий, тюхтіюватий;

пор. незугарний.
ВАЛ (оборонний) насип, (траншеї)
бруствер; (на морі) /велика/ хвиля;
У ФР. маса /н. валом валити/; (з
клоччя) нитки; (в машинах) вісь,
шпиндель.
ВАЛАШАТИ, (знепліднювати) вивала-
шувати, каструвати, викладати, кн. сте-
рилізувати; (коня) г. валяти.
ВАЛИТИ, валяти; (стіни) обвалювати,
розвалювати, розламувати, ламати, обу-
рювати; (з ніг) збивати; (на коня) класти, накладати; (провину) спихати, звертати, звалювати, (з А на Б) перекладати; (сміття) скидати, накидати, (насипом) сипати; (хмарою) сунути, іти стіною, пливом пливти, зап. валом валити.
ВАЛІЗА, саквояж, жм. чамайдан, сов.

чемодан; & валізка; пор. коробка.
ВАЛКА, (людей) ватага, (возів) цуг,
шнур, р. ходка, (їздців) кавалькада,
(верблюдів) караван.

ВАЛЮТА, (іноземна) гроші, грошові

знаки, асигнації, банкноти, векселі;
ЖМ. золото, коштовності.
ВАЛЬНИЦЯ, підчіпок, сов. підшипник.
ВАМПІР, вовкулака, перевертень, р. вов-
кун, зап. упир, вамп; П. кровопивець,
кровопий, сил. деспот, тиран, узурпатор.
ВАНТАЖ, (туриста) багаж, речі; (за-
бобонів) тягар; У ФР. вага; & д. вантага.
ВАР, спека, спекота, духота, горяч, заду-
ха, парня, жарота, жарінь, р. млява;
(– воду) окріп; (шевський) смола;
(одна процедура) сов. варка.
ВАРВАР і ВАРЕНУХА, див. від. барбар
і горілка.
ВАР’ЄТЕ, див. ТЕАТР.
ВАРИВО, страва, ЇЖА, варунок, як ім.
/печене й / варене; (дія) варення, варіння.
ВАРІАНТ, різновид, видозміна, відміна;
(твору) редакція, переробка; (мелодії)

варіація.
ВАРТА, сторожа, охорона, б. з. чата, (як
супровід) конвой, (почесна) сов. караул,

(кінна) іст. об’їзд; (на кордоні) застава;

(приміщення) вартівня, р. чатівня, г. вар-

тарня; (дія) вартування, сторожування;

& вартонька; пор. пікет, патруль.
ВАРТИЙ і ВАРТ, (чого) гідний, сил.

достогідний, д. вартний, сов. достойний;

У ФР. цінний, коштовний, вартісний,
важливий, сил. повновартий.
ВАРТО пр.сл., слід, треба, не зайве, не
шкодить, не шкодило б, не завадить, не

завадило б, не зашкодить, не зашкодило б.
ВАРТОВИЙ, ЯК ІМ. вартівник, охоронець,

охоронник, сторож, нег.. цербер, іст. ліктор; (на стійці) стійкар, стійчик, стійковий, чатовий; Р. черговий.
ВАРТУВАТИ, сторожувати, охороняти,
стерегти, бути /стояти/ на варті, стояти

на чатах, г. гардувати; (матч вартість)

коштувати.
ВАТАГА, товариство, компанія, група,
гурт, (у русі) валка, зн. юрба; (озброєна)

загін; (рибалок) артіль; (овець) отара,

стадо, турма; (псів) зграя; НЕҐ. банда.
ВАТАЖОК, ватаг, отаман, суч. провідник,
керівник, проводир, організатор, верховода, заводій; (стада) вожай, р. вожак.

ВАТРА, вогнище, багаття & ватерка,
ватрище.
ВАХЛЯР, віяло, опахало.
ВБ... див. УБ...
ВВАЖАТИ /УВАЖАТИ/, гадати,

думати; (за кого) визнавати /мати,

ставити/ за; (з нст. сл. щоб) глядіти,
пильнувати; (на що) зважати, брати
до уваги /враховувати/ що, ВСТ.
ВВАЖАЙ/ТЕ/, рахуй/те/, числи/-іть/,
можна сказати.
ВВІЧЛИВИЙ /УВІЧЛИВИЙ/, чемний,
ґречний, вихований, тактовний, обхід-
ливий, коректний, делікатний, сил. ґа-
лантний, д. куртуазний, з. звичайний;
пор. люб’язний.
ВВ... крім наведених слів, див. УВ...
ВГРУЗАТИ /УГРУЗАТИ/, загрузати,
грузнути, застрягати, (у твань) засмок-
туватися; (у крісло) заглиблюватися;
(під вагою) вгинатися, вдавлюватися;
(у землю) вростати, осідати.
ВГ... крім наведених слів, див. УГ...
ВДАВАТИ /УДАВАТИ/, робити /брати

на себе/ вигляд; (з себе) корчити,

жм. строїти, клеїти, приставляти,

морщити; (на сцені) розігрувати, грати,

кн. зображати, відтворювати; (кого)

ставати в позу; (нещасного) співати

Лазаря; (хворого) симулювати,

прикидатися /придурюватися/ ким,
док. вдати, (різьбу) виготовити,

зробити, змайструвати; (на дуду)

утнути; (що зробити) змогти, зуміти.
ВДАВАТИСЯ /УДАВАТИСЯ/, (кому)
щастити, таланити, фортунити; (до кого)

звертатися, апелювати, адресуватися;

(до чого) уживати що, (до роботи)
мати нахил; (на хитрощі) пускатися;
(у що) ударятися, заглиблюватися, по-
ринати, віддаватися чому. (в тугу)
впадати, перейматися чим; док. вда-
тися, (у кого) вродитися / народитися/

схожим на, успадкувати риси чиї.

ВДАЛИЙ, (на що) здібний, вдатний;
(захід) успішний, результативний;
(жарт) влучний; (портрет) майстер-
ний; (вибір) доречний, відповідний,
підходящий, слушний.
ВДАТНИЙ /УДАТНИЙ/, здібний, тала-
новитий; (на вроду) вродливий, (здо-
ров’ям) міцний, здоровий; (вдалий)
успішний, влучний.
ВДАЧА, характер, натура, норов, при-
рода, У ФР. серце /н. гаряче серце/;
ЗП. нахил, звичка, риса, прикмета;

пор. темперамент.
ВДИХАТИ, (повітря) вдихувати, втягу-
вати; (думку) навіювати, надихати,
накликати, уроювати, вселяти.
ВДОВОЛЕННЯ, задоволення, кн. сатис-
факція, сил. насолода, втіха, блаженство;

(собою) самовдоволення.
ВДОВОЛЬНЯТИ /УДОВОЛЬНЯТИ/ і
вдоволяти /удоволяти/, задо-
вольняти, з. уконтентовувати; (спрагу)
гамувати, тамувати, угамовувати, за-
спокоювати; (кого) догоджати кому;
(вимоги) відповідати чому.
ВД... крім наведених слів, див. УД...
ВЕДМІДЬ, ев. бурмило; (хто) вайло;
ЖМ. коктейль; & ведмедик, вед-
медько, ведмедяка, ведмедище.
ВЕЖА, див. БАШТА.
ВЕЗТИ, (часто) возити; неос. зап. ве-
зе, (кому) щастить, фортунить, таланить.
ВЕЛЕМОВНИЙ, велеречивий, балаку-
чий.
ВЕЛЕМУДРИЙ, великомудрий, багаторо-
зумний, мудрющий, мудрий-премудрий,
всемудрий, стомудрий; IP. хитромудрий.
ВЕЛЕТ і ВЕЛЕТЕНЬ, гігант, титан, колос,

флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. циклоп; (науки) геній, ґеній.
ВЕЛИКДЕНЬ, Святе /Христове/ Вос-
кресіння, Воскресіння Христа, Світлий
Тиждень‚ Паска.
ВЕЛИКИЙ, немалий, чималий, жм.

здоровий, ід. аж он який; (віком) дорослий,

великолітній; (– мету) важливий, видатний, визначний; (поет)славний, славетний, знаний, геніальний, ґеніальний; (гурт)

численний; (піст) довгий; (крик) сильний, дужий; (– радість) глибокий; (бенкет) урочистий, пишний; & величенький, великуватий.
ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ, проімперський,
імперський, імперіальний; (– політику)

шовіністичний, загарбницький, народо-

жерний.
ВЕЛИЧ, (народу) величність, г. маєстат,
р. величчя; (зустрічі) урочистість,
пишність; (подвигу) високість, шля-
хетність.
ВЕЛИЧАТИСЯ, пишатися, чванитися,
БУНДЮЧИТИСЯ, вихвалятися, ок. ста-
витися, ід. дерти носа /кирпу, голову/,
кирпу гнути; Р. називатися.
ВЕЛИЧЕЗНИЙ, здоровенний, грандіозний,
велетенський, гігантський, колосальний, прездоровенний; (– зусилля) титанічний; (розмір) фантастичний; & величенний,
велетенний, жм. збіса великий, сил. великий-превеликий; пор. безмежний.
ВЕЛИЧИНА, (натуральна) величінь,
р. більшина; (хто) авторитет, знавець,
фігура.
ВЕЛИЧНИЙ, (– картину) величавий, г.
маєстатичний, (– хвилину) урочистий,

(палац) монументальний; (жест)
царський, королівський.
ВЕЛІТИ, повелівати, казати, наказувати,
командувати, розпоряджатися; П. вима-
гати /н. як велить закон /.
ВЕЛЬМИ пр., дуже, значно, порядно,
досить, д. бардзо; Р. багато.
ВЕЛЬМОЖА, (родовитий) аристократ,
магнат; (царський) сановник, достойник,

як ім. придворний; IP. велике цабе, велика

цяця.
ВЕЛЬМОЖНИЙ, (родом) знатний, родо-
витий; (пан) можний, владущий, могутній,

всесильний, всеможний.
ВЕПЕР, кабан, дик, кнур, сов. вепр; &
веприк, веприще.
ВЕРАНДА, (крита) ґанок, прибудівок;
(при великому будинку) тераса, галерея.

ВЕРБУВАТИ, (на працю) наймати, наби-
рати, (за контрактом) контрактувати;
(куди) залучати, (кого) заанґажовува-
ти, агітувати, закликати, жм. сватати.
ВЕРДИКТ, (судовий) вирок, присуд,
ухвала, рішення, акт.
ВЕРЕДЛИВИЙ, примхливий, вибагли-
вий, перебірливий, жм. брикливий, ви-
мисливий, забагливий, зап. капризний,
сил. норовистий, з норовом; (– погоду)

мінливий, непостійний.
ВЕРЕДУВАТИ, коверзувати, перебендю-
вати, витребенькувати, комизитися, шу-
кати кістки в молоці, зап. капризувати,
жм. ґедзатися; (чим) гребувати, пе-
ребирати; (вигадувати) химерити,
химерувати; (над ким) Р. знущатися
/збиткуватися, варити воду/ з кого.
ВЕРЕДУН, варивода, коверзун, вередій,
перебендя, комиза, вереда, капризун,
капризуля.
ВЕРЕМІЯ, метушня, крик, галас, шарва-
рок, колотнеча, гармидер, розгарді-
яш, р. веремій; ЗП. вир, крутіж, ви-
хор, круговерть, коловорот.
ВЕРЕСК, верещання, виск, вищання,
писк; П. крик, ґвалт.
ВЕРЕТА г. , рядно, ряднин/к/а, (одяг) ве-
ретянка; (домоткана) килимок, до-
ріжка; (як міра) оберемок; & верітка,
веретка, верітчина, веретище, зб. вереття.
ВЕРЗТИСЯ, (уявлятися) маритися, вви-
жатися, привиджуватися, (у сні) снитися.
ВЕРСТВА, (порохів) шар, пласт, (сус-
пільна) прошарок, група, клас, стан.
ВЕРТАТИ, (борг) повертати, віддавати;
(додому) вертатися, повертатися; (до
покинутого) братися знову; (сили)
відновлювати.
ВЕРТИКАЛЬНИЙ, прямовисний, про-
стовисний, сторчовий.
ВЕРТИХВІСТ, див. ВІТРОГОН.
ВЕРТКИЙ, в’юнкий, вертлявий, рухли-
вий, жвавий, вертливий; (що вміє вик-
ручуватися) виверткий, спритний.
ВЕРХ, вершина, верховина; (над
чим) перевага; (домівки) покрівля,

дах, (церкви) баня; (кожуха) пок-
риття; Д. димар.
ВЕРХІВКА, вершок, верхів’я, верх,
(гори) верховина.
ВЕРХНІЙ, горішній, ур. вишній; (по-
верх) вищий; (шар) поверхневий,
назверхній, зовнішній.
ВЕРХОВИНА, верхівка, зап. вершина,
(дуба – ще) верховіття, маківка, (гори
– ще) чолопок, шпиль, кичера, ґрунь,
недея, д. щовб, зб. верхогір’я; (кряжа)
гребінь
ВЕРХОВОДИТИ, ватажкувати, отаману-
вати, обр. водити перед, ходити /бути/ за
отамана; (над ким) очолювати /стояти на
чолі/ кого; П. керувати, орудувати, порядкувати, урядувати; (чоловіком) водити за чуприну кого.
ВЕРШИНА, (річки) верхоріччя, верхів’я;
(гори) ЗАП. див. верховина.
ВЕРШИТИ, (доводити до кінця) кінчати,
закінчувати, завершувати, вивершувати;
П. здійснювати.
ВЕРШКИ, верхи, сметанка; (суспіль-
ства) еліта.
ВЕРШНИК, верхівець, верхівник, їздець,
ім. верховий, р. верхівень; кавалерист.
ВЕСЕЛИЙ, (настрій) радісний, без-
турботний, безжурний; (жанр) жар-
тівливий; (факт) анекдотичний, ку-
медний; (огонь) яскравий; (дельфін)
грайливий; (колір) барвистий, весел-
ковий; & веселенький, веселесенький,
веселющий.
ВЕСЕЛКА, (в небі) райдуга; (барв)
спектр, гама; П. строкатість, пістрявість.
ВЕСЕЛКОВИЙ, ряснобарвний, кольорис-
тий, барвистий; & веселчанин, веселчастий.
ВЕСІЛЛЯ, (пролог до весілля) сватання;
(таємне) крадене весілля; У ФР. од-
руження, шлюб; (свято з нагоди шлюбу)
бенкет, д. сватьба, свайба; & весіллячко.
ВЕСНА, поет. квітень, май; (рання)
провесінь, провесна; П. молодість,
юність; (цивілізації) початок, світанок.

ВЕСТИ, провадити, спрямовувати,
обр. вести перед; (звідки) виводити,
(куди) заводити, уводити; (авто) ке-
рувати чим; (колію) прокладати;
(– стежку) простягатися; (до чого)
спричинятися, спричинювати що.
ВЕТО, (вищої інстанції на дії
нижчої) заборона /недозвіл/ чого.
ВЕЧІРНІЙ, вечеровий, вечірішній.
ВЕЧОРІТИ, смеркати, смеркатися, су-
теніти, поночіти, р. ночіти.
ВЕШТАТИСЯ, тинятися, швендяти. ва-
ландатися, хилятися, не держатися ха-
ти, блукати
ВЖ... див. УЖ...
ВЗАГАЛІ /УЗАГАЛІ/ пр., загалом, у
загальному, в цілому; як правило, уні-
версально.
ВЗАЄМИНИ мн., стосунки, відносини.
взаємовідносини; пор. зв’язки.
ВЗАЄМНИЙ, обопільний; (– вигоду)
спільний; (зв’язок) двобічний, двосто-
ронній.
ВЗАЄМОДІЯ, взаємодіяння, співдія,
співдіяння.
ВЗАЄМОПОМІЧ, взаємодопомога, само-
поміч, солідарність; (у збереженні
секрету) кругова порука; пор. поміч.
ВЗІР, зразок, взірець, приклад; У ФР.
кшталт, копил, манір.
ВЗІРЦЕВИЙ, зразковий, сил показовий;
(як міра вияву) відмінний, першоклас-
ний, г. люксусовий, обр. перший клас.
ВЗ... крім наведених тут слів, див. УЗ...
ВИБАВЛЯТИ, (траву) викорінювати.
виводити, виполювати; (від смерті)
рятувати, вирятовувати; пор. винищу-
вати, вигублювати.
ВИБАГЛИВИЙ, вимогливий, перебір-
ливий, вередливий, р. забагливий.
ВИБАЧАТИ, (провину) пробачати, да-
рувати, прощати, забувати; пор. амніс-
тувати.
ВИБАЧЛИВИЙ, поблажливий, милостивий, р. вибачний, обр. з Богом у серці
(– ставлення) несуворий.
ВИБИВАТИ, (килим) витрушувати; (з
фортеці) виганяти; (зізнання) виму-
шувати; (градом) витолочувати, док.
витовкти; (людей) винищувати
(години) відстукувати; (гопака) тан-
цювати; (такт) відраховувати; (крок)
карбувати; (медаль) викарбовувати;
док. вибити, побити.
ВИБИРАТИСЯ, (в дорогу) вирушати, ру-
шати, виряджатися; (з дому) виїздити,

виходити; (деінде) переїздити, пересе-

лятися; (на гору) видиратися, здиратися.

ВИБІЙ, яма, заглибина, вирва, вибоїна;

(у стіні) отвір; (у шахті) забій.
ВИБЛИСКУВАТИ, вилискувати, сяяти,
світитися, спалахувати, виблимувати;
(сріблом) блищати, мінитися, леліти,
переливатися, блискати, блискотіти.
ВИБОРЮВАТИ, здобувати, завойовувати.
ВИБРИК, викрут, викрутас, коник,
витівка, примха; (ворожий) випад
пор. ексцес.
ВИБУХ, г. експлозія; (бомби) розрив,
(викликаний детонатором) детонація;
(вулкану) виваження.
ВИБУЯТИ док., (– рослину) вигнатися,
вирости, розростися; недок, див. рости, виганяти.
ВИВЕРТ, (хитрий) викрут, викрутас,
хитрощі (тіла) вихиляс; (дороги)
вигин, закрут, кривина; (від сталих
норм) відхилення; (дерево) вивороть,
вивертень.
ВИВЕРШУВАТИ, вершите, завершувати,
закінчувати; (мірку) наповнювати.
ВИВІДКИ мн., вивідування, розвідки,
розвідування, розвідка, жм. нишпорен-
ня; (нареченої) розглядини, оглядини.

ВИВІДУВАТИ, дізнаватися, розвідувати,
вислуховувати, вистежувати, рознюхувати.
ВИВІРЧУВАТИ, виверчувати, викручувати, виґвинчувати, (діру) висвердлювати.

ВИВІРЯТИ, перевіряти; (точність)
упевнятися в; (кого) випробовувати;
(правди) Б. З. допитуватися.
ВИВОДИТИ, (у море) вести; (потом-
ство) плодити, розмножувати, вирощу-
вати; (логічно) висновувати, робити
висновок; (мур) виганяти, викладати,
вимуровувати; (букви) виписувати, ви-
мальовувати; (пісні) виспівувати, спі-
вати; (героя) описувати, змальовувати;
(звичаї) ліквідовувати; (бліх) винищувати,
вибавляти.
ВИВОЗИТИ, (людей) виселяти; (това-
ри) експортувати; (звідки) привозити;
(у скруті) вирятовувати.
ВИВ’ЯЗУВАТИСЯ, давати /собі/ раду,
знаходити вихід, викручуватися.
ВИГАДКА, вигад ж м. мудрація, зст.
вимисел, пор. винахід (нереальність)
неправда, фантазія, обр. на вербі груші;
(парубоцька) витівка; (дія) вигадування.
ВИГАДЛИВИЙ, меткий на вигадки, ви-
нахідливий, кмітливий, меткий, швидкий

на розум; (візерунок) химерний; Р.
вередливий.
ВИГАДНИК, вигадько, фантазер;
витівник, штукар.
ВИГАДУВАТИ, винаходити, видумувати,
вимислювати, вимудровувати; (нере-
альне) фантазувати, химерити, химеру-
вати; (витребеньки) ІД. вередувати.
ВИГАНЯТИ, вигонити, витуряти, виту-
рювати /в шию/, витручати, проганя-
ти, випихати, випирати, видворяти,
спроваджувати, витручувати, виштовху-
вати, викишкувати, ев. показувати на
поріг /двері/,

Blog

Практичний словник синонімів української мови

Содержание