Geum.ru

Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


ВСТ. нема сумніву, певна річ, напевно, ід.
ЯК ІМ. безпритульник,вуркаган.БЕЗПРОСВІТНИЙ і б.з.
ЖМ. абсолютний, непе- ревершений /н.
П. віч-ність, віковічність, У ФР.
П. безправний; пор.
ЗН. голота, чернь; ЛАЙ.
П. вир; (хутка річка)
ПРИЙ. біля; & близенько,близесенько.БЛИМАТИ, мерехтіти, мигтіти, миготіти;(очима)
З. світло.БЛИСКАВКА, блискавиця, громовиця,мн.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   68
сил. відчайдушний;
(до ворогів) безкомпромісний, г. безком-
промісовий.
БЕЗОДНІЙ, без дна, безденний, сов. без-
донний; (– прірву) глибочезний, незглибний,

незглибимий; (– небо) неосяжний, безмежний;

пор. невичерпний.
БЕЗОДНЯ, прірва, провалля, безоднява.
бездень; (фактів) безліч; ПОЕТ. вир.
БЕЗПАМ’ЯТНИЙ, непритомний; (без
тями) безтямний, нестямний неса-
мовитий, (– голову) забудькуватий.
БЕЗПАМ’ЯТЬ, непритомність, безпам’ят-
тя, непам’ять, забуття.
БЕЗПАРДОННИЙ, нахабний, бруталь-
ний, безцеремонний, зарозумілий;
дуже настирливий /набридливий/; пор.
безсоромний
БЕЗПАРТІЙНИЙ, нейтральний, безсто-
ронній, г. незаанґажований.
БЕЗПЕКА, безпечність, г. безпеченство;
& забезпека.
БЕЗПЕРЕРВНИЙ, безнастанний, безпе-
рестанний, безугавний, безупинний,
невпинний, неспинний, безустанний;
(рух) постійний, сов. безперебійний;
(ряд) суцільний.
БЕЗПЕРЕРВНО, див. БЕЗНАСТАННО.
БЕЗПЕРЕЧНИЙ, незаперечний, безсум-
нівний, беззаперечний, неспростовний,
цілком певний, очевидний, (факт– ще)
загальновизнаний.
БЕЗПЕРЕЧНО пр., безумовно, безсумнів-
но, без сумніву, беззаперечно, безсупе-
речно, авжеж, нема слова, поза всяким
сумнівом; ВСТ. нема сумніву, певна річ,
напевно, ід. що не кажіть; пор. звичайно.
БЕЗПЕРЕШКОДНИЙ, (доступ) безбо-
ронний; (розвій) вільний, свобідний,
необмежений.
БЕЗПЕРСПЕКТИВНИЙ, г. безвиглядний;
(стан) безнадійний; (план) безплідний.
БЕЗПЕЧНИЙ, незагрожений; (захист)
надійний, з. охвітний.
БЕЗПІДСТАВНИЙ, (вирок) необґрунто-
ваний, непідпертий, безґрунтовний, без
підпертя; (трус) безпричинний, без
підстав, (наклеп) голослівний.
БЕЗПЛІДНИЙ, безнащадний, яловий;
(– людей) бездітний; (ґрунт) неродючий,

безхлібний; (захід) даремний, марний;
(розшук) безрезультатний.
БЕЗПОМИЛКОВИЙ, несхибний, без-
помильний, неомильний, непохибний;
(– тактику) бездоганний; пор. без-
грішний
БЕЗПОРАДНИЙ, безрадний, безпоміч-
ний, безсилий, обр. беззубий, р. непо-
радний; (твір) нездалий.
БЕЗПРАВНІСТЬ, безправ’я, безправство;
пор. неволя, рабство.
БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ, небувалий, нечу-
ваний, безприкладний, унікальний, ок.
винятковий.
БЕЗПРИТУЛЬНИЙ, бездоглядний,

бездомний, безхатній, безприхильний,

безпричальний, ЯК ІМ. безпритульник,
вуркаган.
БЕЗПРОСВІТНИЙ і б.з. безпросвіт-
ній, темний, непроглядний, безпрог-
лядний, без просвіту, просвітку; (– злидні)
тривалий, постійний; (– долю) сумний,
безрадісний; ЖМ. абсолютний, непе-

ревершений /н. безпросвітне ледащо/.
БЕЗПРОСИПНИЙ, безпробудний, непро-
будний, непросипущий, непросипенний.
БЕЗРАДІСНИЙ, нерадісний, журливий,
сумний, похмурий, невеселий, (– жит-
тя) безпросвітний.
БЕЗРАДНИЙ, див. БЕЗПОРАДНИЙ.
БЕЗРЕЗУЛЬТАТНИЙ, (пошук) безуспіш-
ний, безплідний, (крок) даремний, марний.

БЕЗРОБІТНИЙ, незайнятий, г. незатруд-
нений, жм. безробочий.
БЕЗСЕРДЕЧНИЙ, безсердий, бездушний,
сил. жорстокий, безжалісний.
БЕЗСИЛИЙ, немічний, слабий, кволий,
(від утоми) знесилений, знеможений,
з. знебулий, (без влади над чим) без-
владний; & безсильний.
БЕЗСИЛЛЯ, несила, неміч, безсилість,
кволість; (від утоми) знесилля, знеси-
лення, знемога; безвладність.
БЕЗСМЕРТНИЙ, невмирущий, вічно-
живий, несмертельний, немрущий, не-
тлінний; (дух) вічний, довічний, безвіч-
ний; (чин) незабутній, сов. немеркнучий,
неув’ядний.
БЕЗСМЕРТЯ, невмирущість, безсмерт-
ність, життя вічне, нетлінність; П. віч-
ність, віковічність, У ФР. безвік.
БЕЗСОННЯ, несплячка, жм. нічниці,
( у дітей) несплячки.
БЕЗСОРОМНИЙ, (хто) безличний, без-
стидний, страмнючий; (жарт) нескромний,

неподобний, соромітний, сороміцький,

вуличний, вульгарний, масний, брудний,

нецензурний; (наклеп) безсовісний, зухва-

лий, нахабний, цинічний, безпардонний.
БЕЗСОРОМНИК, соромітник, безличник,
нахаба, безстидник, (прогнилий) цинік.
БЕЗСТОРОННІЙ, нейтральний, неупе-
реджений; (суд) об’єктивний, справед-
ливий.
БЕЗСТРАШНИЙ, небоязкий, безбоязкий,
сил. відважний хоробрий, безоглядний
БЕЗСУМНІВНИЙ, цілком певний, очи-
видний, незаперечний, безперечний.
БЕЗТАКТНІСТЬ, нетакт, нетактовність,
сил. безпардонність.
БЕЗТАЛАННИЙ, нещасний, безщасний,
бездольний, безкебетний; ЯК ІМ. бідолаха;

(твір) бездарний; пор. бідолаха, сердешний.
БЕЗТАЛАННЯ, лиха доля, безголів’я,
БЕЗДОЛЛЯ; (брак удачі) неталан,
нефортунність; (брак хисту) бездарність.

БЕЗТІЛЕСНИЙ, безплотний, безтільний,
нематеріальний; (дух) примірний, нере-
альний.
БЕЗТУРБОТНИЙ, безжурний, легковаж-
ний, нежурливий, безклопітний, р. без-
сумний, бездумний; (– ставлення) недбалий.
БЕЗТУРБОТНІСТЬ, безтурбоття, безкло-
піття, безжурність і всі мож. пох. від
безтурботний; недбальство.
БЕЗТЯМНИЙ, нестямний, несамовитий,
очманілий, р. безумний; (потяг) нездоланний.
БЕЗУГАВНИЙ, неугавний, невгавущий;
(неспиннім) безнастаннй.
БЕЗУМОВНИЙ, незаперечний, безсум-
нівний, безперечний; (– рівноправ-
ність) беззастережний, повний.
БЕЗУТОМНИЙ, невтомний, невсипу-
щий непосидющий, невтомливий.
БЕЗХАТНІЙ, бездомний, безпритуль-
ний (рід) мандрівний, кочовий; ев.
безмаєтний, безсімейний, самотній.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ‚ (хто) безхарактерний,
нестійкий, ненадійний, хиткий, обр. ні
риба, ні м’ясо, і нашим, і вашим, куди
вітер віє; (– тварин) примітивний.
БЕЗЦЕРЕМОННИЙ, нецеремонний,
зухвалий, нахабний, безпардонний
БЕЗЦІННИЙ, коштовний, дорогий, сов.
дорогоцінний, обр. якому не скласти ціни.
БЕЗЧЕСНИЙ, безсовісних нечесний;

(– смерть) безславний, ганебний.
 БЕЗ’ЯЗИКИЙ, без язика; німий, без-
словесний; П. безправний; пор. без-
мовний.
БЕЛЬКОТАТИ і БЕЛЬКОТІТИ, див. бу-
боніти.
БЕНКЕТ, гуляння, гульня, гульбощі,
бал, ур. учта, з. бесіда; У ФР. свят-
ку­­вання; (дія) бенкетування.
БЕНКЕТАР, гуляка, гульвіса, гультяй,
бенкетник.
БЕНКЕТУВАТИ, балувати, справляти
балі /бенкети/, гуляти, сил. пити-гуля-
ти, флк. мед-вино/горілку/ пити.
БЕНТЕЖИТИ, (викликати замішання)
збентежувати, соромити, зап. кон-

фузнти; (душу) непокоїти, хвилювати,

тривожити, турбувати, ід. муляти
серце, г. алярмувати.
БЕНТЕЖИТИСЯ, хвилюватися, триво-
житися, сил. отетерівати; (від сорому)

ніяковіти, губитися, сил. збиватися
з пантелику, р. пантеличитися.
БЕНТЕЖНИЙ, тривожний, сов. хвилюю-
чий; (– душу) неспокійний, схвильований.
БЕРЕГ, (для моряка) суходіл, земля;
(берегова смуга) узбережжя, береговина,

надбережжя, прибережжя; (місце купання)
 пляжа, пляж; (шляху) край, узбіччя;
(зошита) марґінес, сов. поле.
БЕРЕГТИ, зберігати, заощаджувати, щадити,
жаліти; (кордони) оберігати, охороняти, ур.
хоронити; (дитину) доглядати, піклуватися

про, (дуже) пильнувати /глядіти/, як ока /в

голові/; (у пам’яті) пам’ятати, не забувати.

БЕРЕГТИСЯ, остерігатися, стерегтися,
начуватися, шанувати себе, г. сокотитися;

(у пам’яті) не забуватися.
БЕРЕЖКИЙ, обачний, обережний, бачний,

поміркований, сторожкий, ок. негарячкий.
БЕРКИЙ, липучий, липкий, чіпкий, бе-
ручкий; (до праці) охочий, беручкий.
БЕРКИЦЬНУТИСЯ док., перекинутися,
впасти; пор. бехнутися.
БЕРУЧКИЙ, (до чого) охочий, запопад-
ливий, хапкий, р. беручий; (що липне).

БЕРКИЙ, (до наук) схильний до, що
тямить з півслова.
БЕСІДА, розмова, балачка, гутірка,
жм. мова; (на тему) доповідь; (вза-
ємна) співбесіда; ЖМ. товариство,
компанія; З. бенкет.
БЕСКИД і БЕСКЕТ, (при березі) скеля,
стрімчак; (глибокий) круча, урвище,
провалля; & зб. бескеття.
БЕСТІЯ, (– тварин) звір, хижак;

(хто) шельма, крутій, бешкетник.
БЕХНУТИСЯ док., /важко/ впасти,
БЕРКИЦЬНУТИСЯ; пор. упасти.

БЕШКЕТ, колотнеча, сварка, буча,
скандал, галабурда, сов. дебош; (комусь)
Р. ганьба, (дія) бешкетування.
БЕШКЕТНИК, скандаліст, баламут, урви-
голова, зайдиголова, паливода, галабур-
дник, галабурда; (– дитину) збитош-
ник, урвитель, сил. шибеник, шибайго-
лова, д. отряха, (у школі) порушник,
дибоширник; пор. хуліган.
БЕШКЕТУВАТИ, скандалити, галабур-
дити, содомити, колобродити, броїти;
(– дітей) витворяти, робити збитки,
ходити на головах, (у школі) порушу-
вати дисципліну.
БИДЛО, худоба, скотина, товар; ЗН.
голота, чернь; ЛАЙ. хам, скотиняка,
худобина.
БИЛИН/К/А, бадилин/к/а, стеблин-
/к/а, стебелин/к/а, зілин/к/а, травин/к/а;
стебельце, стеблик; & билинонька,
билиночка.
БИЛИЦЯ, див. БУВАЛЬЩИНА.
БИНДА, стрічка, тасьма, стьожка,
(на руці) пов’язка, опаска.
БИСТРИЙ, бистроплинний, швидкий,
сил. навальний, блискавичний; (Ду-
най) бистроводий; (хто) моторний,
спритний; (– очі) жвавий; (розум)
гострий, меткий.
БИСТРИНА, бистрінь, бистрини, бистря;
П. вир; (хутка річка) бистриця, бистрянка.
БИТВА, бій, баталія, сутичка, боїще, г. зу-
дар, сил. побоїще, обр. кривавий бенкет,
поет. погуляння, ур. пря, брань; (рубак)
січа; (з хворобою) боротьба, ев. бійка, буча;
пор. конфлікт.
БИТИ, вдаряти, стукати, калатати, клепати,

гатити, молотити, прати, разити, бехати,

тарахкати, г. лупати; (наповал) убивати;

(лупцювати) гріти, парити, духопелити,

шмагати, гамселити, дубасити, лупити,

лупцювати, кулачити, місити, маніжити,

періщити, пороти, потрошити, частувати,

чухрати, чубити, буцати, гатити, латати боки,

всипати /давати/ бобу, давати прочухана

/чосу, перцю, табаки, тришия/, лічити ребра,

спускати /списувати/ шкуру; (камінням) по-
бивати; (– дзвін) бомкати, бамкати, бемкати,

бовкати; (в гармати)стріляти; (джерелом)

струмувати; (в очі) вражати /засліплювати/

що, впадати в око; (у трясці) трясти, трусити;

(– пульс) б’ючкувати, сіпатися, пульсувати.
БИТИЙ, (шлях) вторований, накочений,
утертий, ок. накотистий, сов. утрамбова-
ний, наїжджений; (хто) бувалий, дос-
відчений, що бував у бувальцях, ід. бита

голова; (ворог) розбитий, розгромлений;

(– дичину) набитий, настріляний; (– жито)

витолочений.
БИТИСЯ, стукатися, вдарятися; (А з Б)
мірятися /силою, чубами/, чубатися,
змагатися, воювати, боротися, поборю-
вати кого, ур. проливати кров, (до за-
гину) стояти на смерть; (– хвилі)
плескати, хлюпатися; (як риба об
лід) побиватися, сил. поневірятися;
(джерелом) бити; (в путах) борсати-
ся, пручатися; (у трясці) трястися,
кидатися, метатися; (– серце) тьохка-
ти; (– пульс) пульсувати, б’ючкувати.
БИТТЯ, лупка, прочуханка, побиття,
р. бій, сов. побої.
БИЧ, (довгий батіг) канчук, нагай, пуга;
ПОБ. кий, дрючок, ломака, ціпок, пали-
ця; П. лихо /н. голод – бич людства/;

(сатири) батіг.
БІБЛІЙНИЙ, (сюжет) стародавній, дав-
номинулий, бозна-колишній; & біблій-
ський, біблейський.
БІБЛІОТЕКА, книгозбірня; (сховище)
книгосховище; & б.з. бібліотека.
БІБЛІЯ, Святе Письмо, Свята Книга;
пор. Євангелія.
БІГАНИНА, шастанина, бігання, швен-
дяння, метушня, рейвах; П. переполох.
БІГАТИ, гасати, ганяти, жм. махати,
обр. літати; (туди-сюди) шмигляти; (по
хаті) метушитися, не сидіти; (до ко-
го) вчащати; (за жінками) упадати,
залицятися до; (від кого) тікати, утіка-
ти; пор. бігти.
БІГМА пр., бігцем, тюпцем, підтюпцем,
сов. бігом, р. труськом, грушком, трухцем.

БІГМЕ! їй-бо/гу/! далебі! далебіг! слово
честі! чесне слово! Бог мені свідок! от
тобі хрест! фам. щоб я так жив! Хай мене
вб’ють!
БІГТИ, мчати, обр. летіти, п. гнати, фам.
драпати, чесати, чухрати; (у справі)
поспішати, квапитися; (від кого) тікати,

утікати; (хутко / – собак/) улягати;

(– хмари) плинути, (– час) минати,
збігати; (– стежку)простягатися.
БІГУН, (на короткі відстані) спрт.
спринтер; ГЕОГ. полюс.
БІГУНКА, (розлад шлунка) розвільнен-
ня, пронос, червінка, сов. понос.
БІДА., лихо, нещастя горе, безголів’я;
(лиха година) напасть, халепа, /лиха/
пригода; (бідування) скрута, злигод-
ні, знегоди, р. притуга; П. труднощі,
неприємності; (візок) бідарка.
БІДАК і БІДАР, злидень, бідар, злидар,
бідака, горопаха, бідняк, незаможник,
харпак, г. капцан, сарака, зн. голодра-
нець, безштанько; (вартий жалю) бі-
долаха, бідолашка, сердега, неборака,
бідачисько, бідаха, нетяга, сірома, сіро-
маха.
БІДАРКА, (двоколка) біда, бідка, чортоп-
хайка, тарадайка, (на одного) кабріолет.
БІДАЦТВО, убогість, убозтво, бідність,
злидні, злиденність, нужда, нестатки,
бідота; ЗБ. голота, сірома, бідота.
БІДКАТИСЯ, нарікати, жалітися, скар-
житися, плакатися, поплакатися, бідку-
ватися, співати Лазаря; (за кого)
турбуватися, клопотатися, піклуватися.
БІДКУВАТИ, (за ким) уболівати, тужи-
ти, боліти серцем; (піклуватися) бід-
катися.
БІДНИЙ, убогий, незаможний, небагатий,
нестатечний, обр. босий і голий; (сирота)

нещасний, бідолашний; (побут) злиденний,

нужденний; (одяг) недорогий, непишний;

(врожай) недостатній, малий; (– мову)

невиразний, одноманітний; (– фантазію)

безкрилий; пор. безталанний.
БІДНІСТЬ, нестатки, убогість, убозтво,
незабезпеченість, злиденність, бідацтво.
БІДНЯК, див. БІДАК.
БІДОЛАХА, нещасник, як ім. безта-
ланний; (вартий жалю) бідак; пор.
невдаха.
БІДУВАТИ, поневірятися, терпіти нужду,
злидарювати, р. бідити, злиднювати, го-
рювати, нести важкий хрест.
БІЖУЧИЙ, (– воду) текучий, проточ-
ний, бігучий, пливучий, плинний;
(– справу) поточний; (рік) цей; (час)
/скоро/ минущий.
БІЙ, сутичка, битва, (рукопашний) січа;
(за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР.
бійка; Р. биття.
БІЙКА, (побутова) жм. наминачка,
прочухан, чубанина, халазія, р. бій;
(беззахисного) биття; Р. бій.
БІК, (тіла) д. підбіччя; (вулиці) перія;
(фігури) сторона, грань; (справи) ас-
пект; У ФР. напрям, напрямок /н. у
бік церкви/, погляд. точка зору /н. з
боку уряду/; (стосовно річки) берег.
БІЛЕТ, квиток; (документ) посвідчен-
ня, пашпорт, паспорт, виказка; (на

іспитах) картка; ЗСТ. асигнація,

банкнота, кредитка.
БІЛИЗНА, жм. шмаття, хустя.
БІЛИЙ, (колір) молочний, білосніжний,
сніжнобілий, лелійний, обр. як крейда,
як стіна, як молоко як сніг; (день)
світлий, ясний; (– голову) сивий, си-
воволосий, посивілий; (на виду) блі-
дий, зблідлий; (– сорочку) чистий;
(– вино) прозорий, безбарвний; (– ра-
су) білошкірий, білолиций; & білень-
кий, білявий, білястий, білесенький,
/білий-/ білісінький.
БІЛИТИ, (хату) д. малювати, (вапном)
білувати; (полотно) вибілювати.
БІЛКА, вивірка, д. білиця; (шкурка /як
гроші/) іст. векша; & білочка.
БІЛЯ прий., коло, побіля, край, близько,

при, р. попри; (кого) обік, побіч, поруч,
поряд попліч з, збоку.
БІЛЯВИЙ, біловолосий, ясноволосий;
(– личко) білий, блідий; пор. русий.

БІЛЬ, (душі) мука, страждання, болість;
(головний) мігреня, сов. мігрень; (у кіс-

тках) ломота; (у серці) щем.
 БІЛЬМО, (на оці) луда, полуда; (на чо-
мусь) пляма; П. вада, недолік, ґандж.
БІЛЬШАТИ, (обсягом) збільшуватися,
рости; (– день) прибувати; (– гомін)
дужчати, посилюватися.
БІЛЬШ-МЕНШ пр., (вдало) порівняно;
(точно) приблизно, якоюсь мірою; &
менше-більше.
БІОГРАФІЯ, життєпис, життєвий шлях;
(святих) житіє; (свого життя) авто-
біографія.
БЛАГАЛЬНИЙ, (голос) слізний; (пог-
ляд) ок. благущий, сов. благаючий.
БЛАГАННЯ, моління, сльози, зап. моль-
ба (невимовне) прохання, просьба.
БЛАГАТИ, /Христом-Богом/ молити,
вимолювати, Богом /слізно/ просити,
заклинати Богом /усім святим/; (кого)

падати в ноги кому, падати на коліна

перед ким; (на колінах) лазити /плазу-
вати/ в ногах; (пощади) випрошувати,
зн. канючити.
БЛАГИЙ, (кожух) старий, убогий, пога-
ний, нікудишній; & благенький.
БЛАГО, добро, щастя; мн. блага,

достатки, гаразди; (природи) дари.
БЛАГОВІСНИК, провісник, пророк,

віщун, благовіститель.
БЛАГОВІСТИТИ, див. ДЗВОНИТИ;
(добру вістку) УР. оголошувати, пові-
домляти; (новини) ев. розголошувати.
БЛАГОДАТЬ, (з неба) щедроти, дари,
ласка; П. багатство, достаток, добро-
бут, жм. лахва; ПР. СЛ. красота.
БЛАГОДІЙНИК, доброчинець, добро-

дійник, філантроп, д. благодар; (митців)
меценат.
БЛАГОЛІПИЙ кн., красний, гарний,
прегарний; & благоліпний.
БЛАГОРОДНИЙ зап., (хто) чесний,

порядний; (порив) високий; (вчинок)
лицарський; (– кров) шляхетний,
аристократичний, голубий; (походже-
нням) родовитий.

БЛАГОСЛОВЕННИЙ, (край) багатий,
щедрий, живодайний, благодатний;
(день) щасливий, радісний.
БЛАГОСЛОВЛЯТИ, (в дорогу) хрест

накладати, хрестити; (на священство)
висвячувати, (на що) схвалювати /доз-
воляти, акцептувати, санкціонувати/
що; (Господа) хвалити, славити, услав-
ляти, прославляти, вихваляти; (дітьми)
наділяти, не обходити.
БЛАЖЕНСТВО, щастя, насолода,
раювання; (у буддистів) нірвана.
БЛАЗЕНЬ, кльовн, клоуцн, паяц, фігляр,

з. мартопляс, ев. комік, анал. арлекін.
БЛАКИТНИЙ, (колір) небесний, ясноси-
ній, блаватний, волошковий, сов. голубий,

лазурний, лазуровий.
БЛАКИТЬ, (колір) голубінь, небесна
синь, сов. лазур; П. небеса, небо, не-
босхил.
БЛИЗЬКИЙ, недалекий, (найближчий)
поблизький; (хутір) сусідній; (– лю-
дей) ближній, рідний, свій; (– взає-
мини) дружній, товариський, (зв’язок)
інтимний; (якоюсь рисою) схожий, по-
дібний, споріднений; зрозумілий за
змістом; & близенький.
БЛИЗЬКО пр., недалеко, поблизу, неда-
лечко, неподалік, обр. під /самим/ но-
сом, під боком, пальцем кинути, рукою
подати; ПРИЙ. біля; & близенько,
близесенько.
БЛИМАТИ, мерехтіти, мигтіти, миготіти;
(очима) кліпати, лупати, д. бликати;
(на кого) поглядати; (цигаркою) бли-
скати.
БЛИСК, (поверхні) лиск, полиск, глянс;
(світла) сяйво, сяяння, У ФР. (дія)
блискання, спалах; блискотіння; П.
багатство, розкіш, пишнота, шик;
З. світло.
БЛИСКАВКА, блискавиця, громовиця,
мн. блиски, обр. вогняна стріла, д. грім-
ниця, моргавка.
БЛИСКАТИ, блискотіти, виблискувати,
БЛИЩАТИ;