Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Содержание

Р. баритися. БАГАТИЙ, заможний, маєтний, грошо-витий, забезпечений, зап.
П. неукБАРБОС, пес, собака; П.
П. крах, провал, нев-дача, фіаско; (політичні)
Бебехнути /ся/
ЗН. байстрюк;ев.
Р. беззбройний.БЕЗВЕРХИЙ, без верху, без даху;П.
Р. непорочний; (– репутацію)
П. пустка, пустиня, пустеля.БЕЗЛЮДНИЙ, нелюдний; (край)

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 68

(– орган) зникати,
відмирати, (– чуття – ще) прив’ядати,
зав’ядати, зав’янути.
АФЕКТ, збудження, хвилювання прис-
трасть, У ФР раж, розпал, сил . істерика.
АФЕКТАЦІЯ, неприродне /штучне/
збудження, сил екзальтація.
АФЕРА і АФЕРИСТ, див. авантура
і авантурник, авантюра.
АФІША, оголошення, рекляма, реклама, плакат; & афішка, пор. листівка.
АФІШУВАТИ, оголошувати, рекламувати, виставляти /напоказ/, привертати увагу до, (товар) вихваляти, пор. анонсувати.
АФОРИЗМ, крилатий вираз /вислів,
думка/, (народний) прислів’я, приказка, приповідка.
АФРОНТ, образа, зневага, ганьба,
знеславлення, знечещення.
АХ! ох! ой! йой! ой-йой! ай!
АЧ! бач! бачте! дивись! дивіться!
АЧЕЙ і АЧЕНЬ пр., ануж, може, мож-
ливо, мабуть, здається.
АЯЙ! аяй-яй! соромся! сором! який
сором! і не сором /соромно/?!
АЯКЖЕ пр., авжеж, д. ая; IP. овва!
сов. як би не так!

Б
БАБА, (мати батьків) бабуся, бабуня,
бабця, бабка, бабунця, бабусенька, бабу-
сечка, зн. бабера, бабище, бабисько,
ЗН. жінка, (із сл. моя) дружина, П.
ворожка, шептуха, баба-сповитуха,
(кам’яна) бовван; ТЕХ. довбня.
БАБІЙ, баболюб, залицяльник, зальот-
ник, донжуан, льовеляс, сов. ловелас;

джиґун.

БАБКУВАТИЙ, старкуватий; (– облич-
чя) зморшкуватий.
БАБРАТИ, див. бруднити.
БАБРАТИСЯ, порпатися, длубатися,

боблятися, баблятися; бруднитися
БАВИТИ, забавляти, розважати,

тішити; барити.
БАВИТИСЯ гратися, забавлятися, розва-
жатися, тішитися; Р. баритися.

БАГАТИЙ, заможний, маєтний, грошо-
витий, забезпечений, зап. імущий;
(двір) жм. хазяйський; (урожай) рясний,

буйний, щедрий; (одяг) розкішний,

пишний, шикарний; (науковий матеріал)

цінний, коштовний, якісний; (вибір)
широкий, великий, різноманітний; &
багатенький, багатющий, пребагатий.
БАГАТИР і БАГАТІЙ, багач, з. дука, ду-
кар, дукач, обр. золотий /грошовий/
мішок, жм. капіталіст.
БАГАТІТИ, багатішати, багатшати, збага-
чуватися, розживатися, обр. вбиватися
в пір’я, спинатися на ноги, нег. набива-
ти кишені.
БАГАТО пр., чимало, нетрохи, д. много,
обр. купа, сила, безліч, море, тибель,
хмара, тьма, повна торба, /ціла/ ар-
мада, без ліку, без числа, непочатий
край, до біса, до гибелі, сила-силенна,
тьма-тьменна, хоч залийся, хоч лопа-
тою вигрібай, ід. такого /н. такого ка-
лік!/; (людей) повно, маса, ев. базар,
фам. достобіса; У ФР. значно, далеко,
куди, набагато, незрівнянно /н. багато
менше/; & багатенько, багацько, пре-
багато.
БАГАТОЗНАЧНИЙ, значущий, значли-
вий; (жест) промовистий, вимовний,
красномовний.
БАГАТСТВО, /великий/ достаток; (доб-
ро) майно, маєтність, скарб, капітал, по-
ет. зблото-срібло; (казкове) золоті го-
ри, золоте дно.
БАГАТТЯ, вогнище, ватра, вогонь,
полум’я, д. кострище; & багаттячко.
БАГАЧ і БАГВА, див. відповідно БАГА-
ТИР і БАГНО.
БАГНЕТ, сов. штик.
БАГНИСТИЙ, грузький, тряський, плав-
кий, болотистий, тванистий, трясовин-
ний, мочаруватий; & багняний, багнявий.
БАГНО, багва, болото, (іржаве) рудка;
(трясовина) драговина, драгва, (баг-
ниста місцевість) багновище, багнови-
ця, мочар, мочарі; (грязюка) багнюка,

тванюка, твань; ЗН. калюжа, баюра;
& багнище, багнисько.
БАГНУТИ, див. БАЖАТИ.
БАГРЯНИЙ, густочервоний, кривавочер-
воний, пурпуровий, жм. буряковий; &
багрянистий.
БАГАЖ, (туриста) речі; (транспор-
тний) вантаж; (науковий) П. знання,
ерудиція.
БАДИЛЛЯ, гичка, гич, ботвина, ботвин-
ня, билля, стебелля; & бадиллячко.
БАДЬОРИЙ, жвавий, енергійний, мо-
лодецький; (спів) веселий, безжурний;
(дух) сонцелюбний; (не сонний) нед-
ремний, недріманний.
БАДЬОРИСТИЙ, бадьорущий, який ба-
дьорить.
БАДЬОРИТИСЯ, храбруватися, набира-
тися духу, обр. кокошитися; пор. горо-
їжитися.
БАЖАНИЙ, побажаний, жаданий, пожа-
даний.
БАЖАННЯ, охота, хотіння, жадання,
прагнення, (невідкличне) кортячка, ок.
воля /н. остання воля/; (любовне)
жага, потяг, пристрасть, хіть; (добра)
побажання.
БАЖАТИ, хотіти, жадати, прагнути, баг-
нути; (добра) зичити, д. жичити; П.
мріяти.
БАЖАТИСЯ, хотітися, кортіти.
БАЗА, основа, ґрунт, підвалина, опертя;
(товарів) гуртівня, склеп, сов. склад
БАЗАР, ринок, торг, (щорічний) ярмарок;
(старих речей) тандита, товчок.
БАЗАРНИЙ, ринковий; (товар) ПОБ.
неякісний; (вираз) вуличний, бруталь-
ний, вульгарний, нелітературний, не-
культурний.
БАЗІКА нег., базікало, дурноляп, клепа-
ло, патякало, талалай, баляндрасник,
цокотун, торохтій, пустомолот, пустоме-
ля, пустодзвін, балакун, (з пихою)
фанфарон.
БАЗІКАННЯ, верзякання, патякання,
сил. пустомолотство; пор. балаканина.
БАЗІКАТИ, див. ПАТЯКАТИ.
БАЗУВАТИСЯ, ґрунтуватися, опиратися.

БАНЬКИ вул., більма, балухи, вирла, слі-
паки, сліпи; пор. ОЧІ.
БАР, /невеликий/ ресторан, кафе, пив-
на, забігайлівка, пор. шинок.
БАРАБОЛЯ, картопля, бульба, д. магде-
бурка.
БАРБАР і ВАРВАР, дикун, бузувір, гун,
вандал, канібал, нелюд П. неук
БАРБОС, пес, собака; П. цербер, служа-
ка, вислужник, вислугач.
БАРВА, колір, масть, забарвлення,
(органічна) пігмент; Р. фарба; (сло-
ва) П. колорит, кольорит, відтінок,

нюанс; ТЕХ. барвник.
БАРВИСТИЙ, строкатий, кольоровий,
різнобарвний, пишнобарвний, г. красий;
(світ) кольористий, квітчастий, р. бар-
вний; (спектр) веселковий, пишний;
(– мову) багатий, яскравий, колорит-
ний; (опис) мальовничий.
БАРД, поет, співець, укр. ур. кобзар;
(монархізму) прославитель, трубадур.
БАР’ЄР, перепона, перешкода; (на ви-
довищах) огорожа, парканець, плотик,
загорода, загорожа, поруччя.
БАРИЛО, бочівка, бочечка, (під на-
біл) д. бербениця; & барилка, барильце.
БАРИТИ, гаяти, затримувати, зволікати,
жм. воловодити, р. бавити.
БАРИТИСЯ, гаятися, зволікати, затриму-
ватися, жм. воловодитися, длятися, заба-
рятися, р. бавитися; (– весну) спізнюватися.
БАРКАС, див. ЧОВЕН, (портовий) суденце.

БАРЛІГ, (ведмежий) лігво, лігвище, тирло,

баруля, г. ґавра; (людський) кубло.
БАС, басоля, віолончеля, сов. віолончель.
БАСЕЙН, водоймище, водойма, резервуар.
БАСКИЙ, (кінь) швидкий, прудкий,
жвавий, бистрий, шпаркий, гарячий,
ід. як змій.
БАСТІОН, форт, фортеця, укріплення;
(науки) цитадель, сов. оплот.
БАТАЛІЯ, бій, битва, боїще; ев. свар-
ка, суперечка, бійка

БАТІГ, пуга, гарапникґ(плетений)

канчук, малахай, нагай, бич; (стебло)
гудина, огудина.
БАТЬКИ, батько-мати, отець-мати,
р. отець-ненька; П. пращури, прядки,
прадіди.
БАТЬКІВЩИНА, 1. вітчизна, рідний
край, край батьків /дідів/, ір. отечес-
тво; (якогось руху) коляска, 2. (спад-
щина) дідизна, сов. вотчина.
БАТЬКО, отець, у р. панотець, жм. тато,
татусь, татуньо, татко, д. неньо; (пись-
менства) засновник, основоположник,
фундатор; (повстанців) отаман, провідник.
БАХКАТИ, див. СТРІЛЯТИ.
БАХУР вул., розпусник, залицяльник,
зальотник, полюбовник, ловелас,
сов. ловелас; (нешлюбне дитя) бай-
стрюк; Г. дитина, хлопець.
БАЦИЛА, бактерія, мікроб, збудник хво-
роби, сов. бацила, (туберкульозна) паличка

/Коха/; (руїнництва) П. зараза, пошесть.
БАЧ! АЧ! дивись! диви! бачиш! ось!
БАЧЕННЯ, зір; (світу) сприймання, ро-
зуміння; ЖМ. побачення, зустріч, спіткання.
БАЧИТИ, видіти, у р. зріти; (щось) спос-
терігати, (з нст. що) усвідомлювати, ро-
зуміти; (що у кому) добачати, убачати;

(часто) зустрічати.
БАЧИТИСЯ, зустрічатися, здибатися;
(у сні) поставати, виринати, ввижатися.
БАЧНИЙ г., обачний, обережний, береж-
кий, сил. сторожкий.
БАЧНІСТЬ! увага! будьмо уважні! пома-
лу! остерігайсь! бережіться! обережно!
БАШТА, вежа, (табірна) вишка, (по-

жежна) каланча, (для дзвонів) дзвіниця,
(біля мечеті) мінарет, (вартова) іст.
маяк; (як житло) іст. терем.
БАЮРА, див. КАЛЮЖА; (копана) яма;
(на дорозі) вибій.
БГАНКА, зморшка, складка.
БГАТИ, жмакати, стискати, м’яти; (у
скриню) упихати, утискати, вкладати;
(коровай) місити.

БАЙДАК, великий човен, невелике

судно; пор. чайка, човен.
БАЙДИКУВАТИ, байдувати, ледарюва-
ти, дармувати, гультяювати, байдики

/байди, баглаї/ бити, ловити ґав, лежня

/сім неділь на тиждень/ справляти,

тинятися без діла, фам. ханьки м’яти.
БАЙДУЖЕ пр., (працювати) знехотя,
холодком, апатично, р. байдужно,
байдужки, байдужливо; (ставитися)
недбало, безпристрасно; (кому) все
одно, однаково, обр. хоч би що, і за ву-
хом не свербить, ок. кисло /кому/ в
борщ & байдужісінько.
БАЙДУЖИЙ, безпристрасний, апатич-
ний, незацікавлений; (до всього) нечулий,

нечутливий, незворушний, індиферентний,

холодний, напівсонний; & байдужливий,
байдужний.
БАЙДУЖІСТЬ, див. АПАТІЯ.
БАЙКА, казка, побрехенька, брехенька;
(що й купи не держиться) вигадка,
фантазія, небувальщина, небилиця;
пор. алегорія.
БАКТЕРІЯ, див. БАЦИЛА.
ВАКХАНАЛІЯ, сов. вакханалія; пиятика,

бенкетування, сил. оргія, розгул.
БАЛАКАНИНА, говорения, (розмова)
балачка, бесіда, гутірка, НЕГ. базі-
кання, баляси, просторікування,
багатослів’я, обр. балу-балу; & бала-
кання, жм. балаки, балаканка.
БАЛАКАТИ, розмовляти, бесідувати,

гуторити, гомоніти; говорити, казати.
БАЛАКУН, балака, говорун, лепетун,
(пишномовний) кн. красномовець, нег.
базіка.
БАЛАКУЧИЙ, говіркий, балакливий, ле-
петливий, гомінливий, кн. велемовний,
(– жінку) щебетливий, нег. язикатий,
слизькоязикий.
БАЛАМУТ і БАЛАМУТА, (підбурювач)
бунтівник, г. підбехтувач, р. каламутник;

Р. бешкетник; (звідник) зальотник,

звабник, спокусник, (риба) скумбрія,
макрель.
БАЛАМУТИТИ, збаламучувати, збурюва-
ти, каламутити, колотити; (підбивати)

бунтувати підбурювати, намовляти,
(душу) бентежити, хвилювати.
БАЛКА, яр, яруга, виярок, вибалок,

западина, западинка, (поросла лісом)

байрак; пор. долина, улоговина.
БАЛЮВАТИ, гуляти, бенкетувати.
БАЛАНС, (прибутків) підсумок; (тепла)

співвідношення; У ФР. рівновага.
БАЛЯСИ, баляндраси, теревені, пусті ба-
лачки /розмови/; див. ще балаканина.
БАЛАСТ, (те, що обтяжує) зайвина,
зайвий тягар /вантаж/, б. з. обуза.
БАЛ, баль, бенкет, гуляння, гулянка,

сов. бал; (костюмований) бал-маскарад.
БАЛЬЗАМ, (цілющий) ліки, (всегойний)
панацея, флк. жива /цілюща/ вода.
БАНАЛЬНИЙ, (жарт) утертий, неори-
ґінальний, тривіальний, заяложений,
стоптаний, заїжджений, несвіжий,
штампований, жм. з бородою; (сю-
жет) буденний, сірий, звичайний.
БАНДА, (з мовців) зграя, кліка, мафія;

У ФР. ватага, юрба, жрг. шпана.
БАНДАЖ, пов’язка, опаска, перев’язка;
(на колесах) обід, обруч, шина.
БАНДЕРОЛЬ, бандероля, опаска,

г. перепаска, сов. бандероль.
БАНДИТ, грабіжник, розбійник, розби-
шака, зарізака, різун, горлоріз, (на За-
ході) гангстер, (член мафії) мафіоза;

& бандита.
БАНКРУТСТВО, П. крах, провал, нев-
дача, фіаско; (політичні) неспроможність.
БАНУВАТИ г., сумувати, журитися, болі-
ти /тліти/ серцем /душею/.
БАНЯ, (церкви) маківка, глава, р. верх,
копула; (неба) склепіння, шатро, намет.
БАНКА, банька, (посудина) слоїк, сов.

банка;(на воді) булька, бульбашка; (скляна
прикраса) куля, кулька.
БАНЬКАТИЙ вул., окатий, зіркатий, ба-
лухатий, витрішкуватий, вирячкуватий,
лупатий, булькатий, вирлоокий, пука-
тий, пукастий.

БЕБЕХИ, нутрощі, тельбухи, бельбахи,
кишки; ЗН. (речі) манаття, лахи,
шмаття, пожиток, мізерія, шуплаття;
ЖМ. білизна, постіль, подушки.
БЕБЕХНУТИ /СЯ/, див. упасти.
БЕВЗЬ, вайло, йолоп, бовдур, бевзень,
гeвел, лобур, лобуряка, лобас, балбес,
мурмило; пор. дурень, недотепа,
телепень.
БЕЗ прий., крім, окрім, опріч, кн.
опроче, за винятком /виїмком/.
БЕЗАПЕЛЯЦІЙНО пр., беззастережно,
безсуперечно, категорично.
БЕЗБАРВНИЙ, не барвистий, не яскра-
вий, безкольоровий; (– життя) не-
виразний, безвиразний, сірий, непо-
казний.
БЕЗБАТЧЕНКО, сирота; ЗН. байстрюк;
ев. перевертень, перекинчик, яничар,
обр. Іван без роду, сов. космополіт.
БЕЗБЕРЕЖЖЯ, безбережність, безбере-
гість, безмежжя, безмежність.
БЕЗБЕРЕЖНИЙ, безкраїй, неосяжний,
неозоримий, неокраїй, безмежний.
БЕЗБОЖНИЙ, атеїстичний, безвірний,
рел. геретичний, єретичний, блюзнір-
ський; (– діла) безсовісний, безсором-
ний, злочинний.
БЕЗБОЖНИК, див. БЕЗВІРНИК.
БЕЗБОРОННИЙ, (доступ) безперешкод-
ний, необмежений, вільний; (хто) без-
захисний, безоборонний; Р. беззбройний.
БЕЗВЕРХИЙ, без верху, без даху;
П. незавершений, невпорядкований,
недобудований.
БЕЗВИННИЙ, невинний, безневинний,
невинуватий, ур. непорочний, безгріш-
ний; (у чому) непричетний до чого.
БЕЗВИХІДНИЙ, (стан) безпорадний,
безперспективний, г. безвиглядний;
(трагізм) безнадійний, безпросвітний,
б. з. безпросвітній.
БЕЗВИХІДЬ, безвихіддя, безнадія, обр.
глухий кут і всі пол. від безвихідний.
БЕЗВІЛЛЯ, легкодухість, слабодухість,
безхарактерність, нерішучість, слабоха-
рактерність, обр. куди вітер віє.

БЕЗВІРНИК, безбожник, атеїст, недовірок,

невіра, як ім. невірний, сов. невіруючий,

рел. геретик, єретик, блюзнір.
БЕЗВІСТИ, безвісті пр., без сліду, безслідно,
без знаку; (забігти) не знати де /куди/.
БЕЗВІСТЬ, невідомість, як ім. невідоме;
(степова) безмежжя, см. незмірінь;
мн. безвісті, небуття, непам’ять, (по-
тойбічні) засвіти.
БЕЗВЛАДНИЙ, безсилий, безпорадний,
безрадний, безпомічний.
БЕЗГЛУЗДИЙ і БЕЗГЛУЗДЯ, див. АБ-
СУРДНИЙ і АБСУРД.
БЕЗГОЛІВ’Я і БЕЗГОЛОВ’Я, безталан-
ня, біда, лихо, горе, нещастя, бездол-
ля, безщастя.
БЕЗГОЛОВИЙ, без голови; (дурний)
безмозкий, недотепний, дурноголовий.
БЕЗГОЛОСИЙ, безгласний безгласий,
БЕЗГУЧНИЙ, безгомінний; (сміх)
глухий, приглушений; (сум) тихий,
німий; (раб) безсловесний, безмовний;
& безголосний.
БЕЗГОМІННЯ, тиша, німота, німування,
безголосся, мовчанка, мовчання, безмов-
ність, сил. мертвота, & поет. безгомінь;

пор. спокій.
БЕЗГРАМОТНИЙ, неписьменний, негра-
мотний; (– теорію) неуцький.
БЕЗГРІШНИЙ, негрішний, сил. непог-
рішний, непогрішимий, непорочний.
БЕЗГУЧНИЙ, тихий, безшелесний, безго-
мінний, беззвучний, безшумний.
БЕЗДАРНИЙ, див. БЕЗКРИЛИЙ.
БЕЗДІЯЛЬНИЙ, інертний, пасивний.
БЕЗДОГАННИЙ, (твір) неперевершений;

(– тактику) безпомилковий Р. непорочний;

(– репутацію) ідеальний, незаплямований,
чистий.
БЕЗДОЛЛЯ, безталання, безкебеття, зло-
щастя, недоля, лиха /щербата/ доля.
БЕЗДОРІЖЖЯ, (весняне) розкаль, роз-
тань, розталь, розквась; П. безвихідь
БЕЗДУШНИЙ, (неживий) мертвий;
(хто) нечулий, нечуйний, без Бога в
серці, сил. безсердечний, жорсто-
кий; (погляд) байдужий, холодний.
БЕЗЖАЛІСНИЙ, безжальний, жор-
стокий, нещадимий, нещадний, безо-
щадний.
БЕЗЖИВНИЙ, мертвий, мертвотний;
(образ) маловиразний, невиразний,
блідий.
БЕЗЖУРНИЙ, веселий, безтурботний,
безклопотний, бадьорий, сонцелюбний.
БЕЗЗАКОННИЙ, незаконний, протиза-
конний, протиправний, свавільний,

самовільний, сил. злочинний.
БЕЗЗГЛЯДНИЙ г., безоглядний, рішу-
чий, зважливий, сил. відчайдушний.
БЕЗЗЕМЕЛЬНИЙ, безґрунтий; безмаєт-
ний; пор. бідний.
БЕЗЗЛОБНИЙ, лагідний, незлобний, не-
злобливий, незлобивий, незлостивий,
добрий.
БЕЗЗМІСТОВНИЙ, пустий, пустопорож-
ній; (виклад) малозмістовний, неглибокий.
БЕЗЗУБИЙ, без зубів /зубців/; (– критику)

м’який, недошкульний, негострий, нерізкий;

(хто) безпорадний, беззахисний.
БЕЗКОНЕЧНИЙ, нескінченний, без-

межний обр. без кінця, без краю, без
кінця-краю; (спів) тривалий дуже
довгий; & безкінечний.
БЕЗКОРИСНИЙ, некорисний; (– річ)
непотрібний, зайвий; (несприятливий)
непомічний; (– вдачу) непожадливий,
сов. безкорисливий.
БЕЗКОРИСНО пр., без користі, марна
праця, шкода й праці /заходу/; як горохом
об стіну.
БЕЗКОШТОВНИЙ, безплатний, безоп-
латний, даремний, дармовий, обр. за
спасибі.
БЕЗКРАЇЙ, безкрайній, неокраїй,
безберегий, безмежний.
БЕЗКРИЛИЙ, без крил; (хто) неориґі-
нальний, неокрилений, р. бездарний,

ід. пороху не вигадав; (– творчість)

буденний, сірий, нецікавий; (– фантазію)
бідний.
БЕЗЛАДДЯ, хаос, анархія, нелад,

жм. кавардак, бардак, гармидер, бедлам,

розгардіяш, ід. Содом і Гоморра, з. лоск,

& безлад, безладність; пор. шарварок.

БЕЗЛАДНИЙ, хаотичний, неорганізова-
ний, безсистемний, анархічний, нев-
порядкований; (відступ) панічний.
БЕЗЛИКИЙ і БЕЗЛИЦИЙ, невиразний,
блідий, розпливчастий, неяскравий;
безкрилий.
БЕЗЛИЧНИЙ, безсоромний, безстидний,
без встиду; (– вдачу) двоєдушний.
БЕЗЛІЧ і БЕЗЛІК, сила-силенна, тьма-
тьменна, кн. сонми; У ФР. купа, море,
рій, гибіль; ЯК ПР. дуже багато,
без ліку, без ліку-міри.
БЕЗЛЮДДЯ, глушина, глушінь, п. загу-
мінок; П. пустка, пустиня, пустеля.
БЕЗЛЮДНИЙ, нелюдний; (край) неза-
селений, необжитий, дикий; (куток)
пустинний, пустельний, відлюдний.
БЕЗМАЛЬ пр., майже, чи не; (трохи
не) без дрібку, без малого, за малим.
БЕЗМЕЖНИЙ, безкраїй, безкрайній, без-
берегий, безбережний, безграничний,
нескінченний, безконечний, обр. нео-
сяжний, неоглядний, неозорий, неокра-
їй, без кінця-краю, з. неогорний; (– владу)
необмежений, (сум) безмірний, незміренний.
БЕЗМЕЖНІСТЬ, безмежжя, безбережжя
безмір, безмір’я, ок. незмірінь і всі мож.
пох. від безмежний.
БЕЗМІРНИЙ, незмірний, незміренний,
незглибимий, безмежний; (сум) дуже
глибокий.
БЕЗМОВНИЙ, мовчазний, безсловесний;
(раб) боязкий, покірний; пор. безголосий.
БЕЗНАДІЙНИЙ, (стан) безвихідний,
безперспективний, розпачливий, безпро-
світний, б. з. безпросвітній, г. безвитляд-
ний; (ідеаліст) невиправний; (пацієнт)

невиліковний.
БЕЗНАДІЯ, безнадійність; (крайня) розпач,

розпука, відчай; пор. безвихідь.
БЕЗНАСТАННИЙ, ненастанний, повсяк-
часний, безупинний, безперервний.

БЕЗНАСТАННО пр., безперестанно, без-
перестанку, безперестань, безперестану,
безугавно, невпинно, безупинно, безус-
танно, ненастанно, безперервно, невга-
ваючи, ід. весь час, без упину, без угаву,
без спину, сов. без зупинки, жм. тільки й

знає, що, знай /н. знай стогне/, одно /н.
одно сміється/.
БЕЗОГЛЯДНИЙ, рішучий, зважливий,
г. беззглядний,

Blog

Практичний словник синонімів української мови

Содержание