Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ФР. форма /н. П. розвага.ВИГУБЛЮВАТИ, винищувати, знищува-ти, викорінювати, видушувати, викінчу-вати, обр. П. вигадка, ідея; (щось нове) ВСТ. часом П. круговерть; пор. ФР. ви-робництво, виготовлення /н. П. вичерпаний; (– землю) КН. жити, перебувати; (у не-бесних сферах) У Р. ЖМ. розталь, розталь, тань. ВІДЛОГА, каптур. ВІДЛУННЯ, луна, відлунок, відголос, від­гомін, відгук, відзвук, відляск, мн. Р. владар. ВЛАДУЩИЙ, (стан) ПОБ. сором’язливий. ВОВКУЛАКА, перевертень, вовкун, вампір; Р.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

док. показати одвірки;
(підступом) викурювати, виживати;
(з хати) викидати на вулицю; (зі школи)
виключати; (хворобу) відганяти; (з праці)
звільняти; (– рослини) буйно рости;
(мур) виводити; (спирт) гнати.
ВИГІДДЯ, лахва, роздолля, угіддя,

привілля.
ВИГІДНИЙ, корисний, прибутковий, рен-
табельний, пожиточний, г. хосенний.
ВИГІДНИЙ, з вигодами, комфортабель-
ний, р. вигіддивий, пор. зручний; (куток)

затишний; (для чого) підходящий, придатний,
сприятливий.
ВИГЛЯД, зовнішність; (чийсь) образ,
подоба; У ФР. форма /н. у формі кола /.
ВИГОДА, користь, г. хосен; У ФР. виг-
раш, перевага, (грошова) зиск, прибуток.
ВИГОДА, зручність; мн. вигоди,
(житла) комфорт, (ринку) переваги;
пор. затишок.
ВИГОЛОШУВАТИ, (слово) промовля-
ти, говорити, ур. вирікати; (переможно)

проголошувати.
ВИГОЮВАТИ, виліковувати, гоїти,
лікувати, (миттю) знімати рукою;
док. вигоїти, поставити на ноги.
ВИГРАВАТИ, (у змаганні) перемагати,
мати успіх; (час) економити, заощаджу-
вати; (від освітлення) поліпшуватися;
(на трубах) грати; (конем) гарцювати;
(– вітер) вирувати; (барвами) мінитися,
переливатися, блищати, сяяти.

ВИГРАШ, як ім. г. виграна, д. вигра, виг-
ранка; (економічний) користь, вигода;
(у боротьбі) успіх, перемога.
ВИГРАШКА, іграшка, забавка, цяцька,
лялька; П. розвага.
ВИГУБЛЮВАТИ, винищувати, знищува-
ти, викорінювати, видушувати, викінчу-
вати, обр. стирати на порох, повергати
у прах, виполювати; & вигубляти.
ВИГУК, крик, погук, викрик; оклик,
поклик; мн. вигуки, волання, вигу-
кування.
ВИД, лице, обличчя, ур. лик, вул. пика;
(пейзаж) ЗСТ. краєвид; (у система-
тиці) тип, різновид, категорія; & ви-
дочок, видик, видок.
ВИДАВАТИСЯ, здаватися, видітися, уяв-
лятися, сприйматися; (з чого) вирізнятися,
випинатися, витикатися, виступати; (за­між) виходити, віддаватися (– книжки) ви­хо­дити у світ;
ВИДАВЛЮВАТИ, вичавлювати, вигнічу-
вати, витискати, видушувати, (олію)виби­вати.
ВИДАТНИЙ, (хто) визначний, славет-
ний, заслужений, великий, непересічний,
чільний; (– подію) знаменний.
ВИДИВО, (картина) видовище, видо-
висько, г. візія, ок. дивовиддя; (нереаль-
не) мана, мара, привид, примара, привиддя,
видіння; П. як ім. бачене.
ВИДИМИЙ, явний, очевидний, неприхо-
ваний, ур. зримий; (– зміну) наочний, від­чутний; (– смерть) неминучий.
ВИДІЛЯТИ, виокремлювати, вирізняти;
(в потоці мови) підкреслювати, наголо-
шувати, зосереджувати увагу; (майно)

уділяти, приділяти, віддавати, передава-
ти; (з організму) вилучати, виводити;
(кошти) асигнувати.
ВИДНІТИ, світати, розвиднятися, дніти,
заводитися на світ; (здалеку) виднітися.
ВИДНІТИСЯ, маячити /д. манячити/,
бовваніти, мріти, даленіти, вимальовува-
тися, (– щось біле) світитися, біліти,
(– сіре) сіріти, (– буре) буріти і т. д.
ВИДНО пр., видко, г. слідно; (надворі)
ясно, світло, сил. видно, хоч голки зби-
рай; ВСТ. напевно, очевидно, видимо,
очевидячки; & виднісінько.
ВИДНОКОЛО, обрій, виднокруг, гори-
зонт, крайнебо, виднокіл, небокрай, не-
босхил, виднокрай.
ВИДНОКРУГ, див. видноколо.
ВИДОВИЩЕ, (у театрі) вистава;
(у цирку) атракціон; (казкове) феєрія;

(ганебне) позорище; & видиво.
ВИДОЗМІНА, різновид (дія) модифі-
кація, метаморфоза; (генів) мутація;
пор. варіант.
ВИДУЖУВАТИ, одужувати, перемагати
хворобу, фам. оклигувати, вичунювати,
очунювати, вичухуватися, вилизуватися
/з хвороби/, р. оговтуватися; док. виходи-
тися.
ВИДУРЮВАТИ, виманювати, виша-
хровувати, витуманювати; док. виду-
рити, вимантачити.
ВИДЮЩИЙ, зрячий, видючий; П. про-
никливий, провидющий, пророчий.

ВИЖИВАТИ, не вмирати, і далі жи-
ти; (з праці) проживати, існувати; (з
хати) п. викурювати; (з розуму) поз-
буватися чого.
ВИЗВОЛЕННЯ, визвіл, звільнення, д.
освободження; (від забобонів) вивіль-

нення, емансипація; (з біди) рятунок,

порятунок, вирятовування.
ВИЗВОЛЯТИ, звільняти, вивільняти,

вибавляти, п. розковувати, розбивати
/рвати/ кайдани, жм. ослобоняти;
(із скрути) рятувати, вирятовувати.
ВИЗВОЛЬНИЙ, визвольницький; ря-
тівний, рятівничий, вирятовчий.
ВИЗИСК і ВИЗИСКУВАТИ, див. ек-
сплуатація і експлуатувати.
ВИЗНАЧАТИ і ВИЗНАЧУВАТИ, (нап-
рям) встановлювати; (віддаль) обчислю-

вати, вимірювати, вираховувати; (понят-

тя)розкривати, характеризувати, формулю-

вати; (зверхника) призначати, виділяти;

(термін) вказувати, накреслювати.

ВИЇЗДИТИ і ВИЇЖДЖАТИ, вирушати,
рушати, виряджатися, виступати, від-
правлятися; (на поселення) переселятися.
ВИЇМОК, див. ВИНЯТОК.
ВИКАЖЧИК, юда, донощик, жм. стукач,
г. конфідент, р. виказувач, виказник.
ВИКАПАНИЙ, достотний, схожий /око-
в-око/, зовсім такий, такий самий, дос-
тоту такий, точнісінький, тотожний,
адекватний, р. вилитий, б. з. достотній.
ВИКАРБОВУВАТИ, (напис) вибивати,
витискати; (у пам’яті) вирізьблювати;
П. описувати, змальовувати.
ВИКИДАТИ, (на берег) кидати; (з ха-
ти) виганяти; (з тексту) викреслю-
вати; (як непотріб) кидати під лаву;
(гроші) витрачати, розтринькувати;
(колос) обростати чим; (ляду) вивер-
гати; (їжу) блювати чим.
ВИКІНЧЕНИЙ г., довершений,

досконалий.
ВИКЛАДАТИ, розкладати, класти, скла-
дати; (стіну) мурувати, виводити;
(думку) розповідати, оповідати, допові-
дати, з. ясувати; (фізику) читати лекції

з, (у школі) учити; (тварин) каструвати.
ВИКЛАДАЧ, педагог, учитель, інструк-
тор, г. професор; & викладовець.
ВИКЛИКАТИ і ВИКЛИКУВАТИ, (ко-
гось) кликати; (радість) збуджувати;
(революцію) спричинювати, призводи-
ти /причинятися/ до.
ВИКЛЮЧАТИ, (чвари) усувати; (зі
школи) виганяти; (з громади) виво-
дити, відлучати від; (думку) не при-
пускати чого; (мотор) вимикати, ви-
лучати; жрг. забивати памороки.
ВИКЛЮЧНИЙ, винятковий, виїмковий;
(успіх) Р. феноменальний; (– увагу)
єдиний.
ВИКОНАВЕЦЬ, виконувач, як ім. ви-
конуючий; (на сцені) артист; (вироку)

екзекутор, кат; (злочину) г. справець;

(чужої волі) сліпе знаряддя, посіпака,

цербер.
ВИКОНУВАТИ, здійснювати, реалізува-
ти, г. поповнювати; (службу) справляти;

(вправи) робити; (волю) чинити; (роль)

грати, (арію) співати, (танець) танцювати.
ВИКОПНИЙ, П. доісторичний, прадав-
ній, прастарий, архістарий.
ВИКОРИСТОВУВАТИ, (силу) вживати,
застосовувати, пускати в діло, користу-
ватися /користатися, послуговуватися/

чим; (рештки) утилізувати.
ВИКОРІНЮВАТИ, викорчовувати, кор-
чувади, (зілля) долати; пор. вибавляти.
ВИКОХУВАТИ, вирощувати, виплекува-
ти, винищувати, пестити, плекати, рости-
ти, (дітей) виховувати.
ВИКРАДАТИ, красти, цупити, підцуплю-
вати, підцапувати; (дитину) забира-
ти /полонити/ потай; (скарб) потай
привласнювати.
ВИКРУТ, див. ВИВЕРТ.
ВИКРУЧУВАТИСЯ, (– гвинт) вигвин-
чуватися, вивірчуватися; (з рук) вири-
ватися; (перед люстерком) крутитися;

(в суді) відкручуватися, огинатися,

виплутуватися, крутити хвостом;

док. викрутитися, вийти сухим з
води, вимотатися; П. не пропасти.
ВИКУРЮВАТИ, див. ВИГАНЯТИ.
ВИЛА мн., (з трьома зубцями) ґаблі, га-
лі; & вильця, вилки, вилка.
ВИЛІКОВУВАТИ, див. ВИГОЮВАТИ.
ВИЛУЧАТИ, р. вилучувати; (зіпсуте)
видаляти, вибирати; (заборонене) за-
бирати, конфіскувати; (проміння) ви-
діляти, випромінювати; (двигун) Г.
вимикати.
ВИЛЮДНІТИ док., змужніти, вирости,
розвинутися; П. сховатися; (– село)

знелюдніти.
ВИМАГАТИ, домагатися, наполягати на,
обр. смикати за поли; (борг) правити,
допоминатися чого; (шантажем) шан-
тажувати, вдаватися до шантажу; (– моду)
зобов’язувати; (досвіду) потребувати;
док. зажадати, поставити вимогу.
ВИМАЛЬОВУВАТИ, розмальовувати,

малювати, розписувати, (губи – ще)
фарбувати; (в уяві) зображати, зма-
льовувати, уявляти.
ВИМЕРХАТИСЯ док., зголодніти,
охлянути.
ВИМИРАТИ, гинути, вигибати, пропа-
дати, зникати, щезати, (– рід) переводи-
тися; док. вимерти, вул. виздихати.
ВИМИСЕЛ, див. вигадка.
ВИМОВНИЙ, красномовний, проречис-
тий, промовистий, значущий, багатоз-
начний, виразний, виразистий.
ВИМОГА, домагання, вимагання, на-
полягання; (безапеляційна) наказ; мн.

вимоги, (існування) запити, потреби;

(до кого) претензії; пор. прохання.
ВИМОГЛИВИЙ, (до підлеглих) суворий,
сов. строгий; (вередливо) вибагливий,
прискіпливий; (тон) наказовий; (у
дріб­ницях) педантичний, скрупульозний.
ВИМУШЕНИЙ, (усміх) силуваний, роб-
лений, удаваний, ненатуральний; (об-
ставиною) змушений, ІД. радий не
радий.

ВИНА, провина, гріх, р. прогріх,
жм. шкода; (злих діл) причина.
ВИНАГОРОДА, нагорода, плата, заплата,
платня, премія, кн. мзда, (авторська)
гонорар; (за послугу) віддяка; (за шкоду)
відшкодування, компенсація.
ВИНАХІД, (незначний) удосконалення;
раціоналізація; (світовий) відкриття;
П. вигадка, ідея; (щось нове) новація,
новина; ок. прилад, пристрій, механізм.
ВИНАХІДЛИВИЙ, див. вигадливий.
ВИНИКАТИ, поставати, народжуватися,
зароджуватися, зав’язуватися, започат-
ковуватися; (– питання) виринати,
з’являтися; (– конфлікт) ставатися,
відбуватися.
ВИНИЩУВАТИ, нищити, знищувати,
ВИГУБЛЮВАТИ, (траву – ще) вибав-
ляти, викорінювати, (людей – ще) ви-
бивати, вирізувати, витинати, вимордо-
вувати, г. масакрувати; (бліх) виводити.
ВИННИЙ і ВИНЕН, винуватий, гріш-
ний, провинний, провинен; (у чому)
що має на совісті що; ЯК ІМ. вину-
ватець; тлк. винний, кислосолодкий.
ВИННИЦЯ, винокурня, ґуральня, сов.
спиртзавод; Д. виноградник.
ВИНУВАТЕЦЬ, провинник, р. провинець,
як ім. винний; (боргу) боржник; (аварії)
спричинник, призвідник.
ВИНУВАТИ, винуватити, звинувачувати,
обвинувачувати, оскаржувати, скаржити,

бар. винити.
ВИНУВАЧ г., винуватель, звинувачу-
вач, обвинувач, ок. прокурор, д. про-
куратор.
ВИНЯТКОВИЙ, виїмковий; (успіх) без-
прецедентний, надзвичайний, феноме-
нальний.
ВИНЯТОК, виїмок, р. виїмка, сов.
виключення; & винняток.
ВИПАД, (тілом) ривок; П. каверза,
витівка; (проти кого) виступ.
ВИПАДАЄ неос., годиться, личить,
належить, слід.

ВИПАДКОВО пр., (зустрітися) нес-
подівано, непередбачено, р. ненароком,
припадково; ВСТ. часом, іноді, бува,
випадком.
ВИПАДОК, казус, інцидент, епізод, сил.
пригода, р. трапунок, (прообраз сучас-
ного) прецедент; (нещасний) ІД. ава-
рія, (слушний) нагода, оказія, шанс,
момент, П. випадковість; У ФР. раз
/н. у разі = у випадку /.
ВИПЕРЕДЖАТИ і ВИПЕРЕДЖУВАТИ,
переганяти, перебігати, обганяти, обска-
кувати, лишати /залишати/ позаду,
лишати позад себе.
ВИПЕРЕДКИ, перегони, змагання
/на швидкість /.
ВИПИВАКА, випивайло, заливаха,
п’яниця, алкоголік.
ВИПИНАТИСЯ, (– жили) виступати,
випирати, видавитися; (тілом) розги-
натися, випростуватися.
ВИПИТУВАТИ, вивідувати, розпитувати,
дізнаватися, довідуватися, дошукуватися.
ВИПИХАТИ, виштовхувати, витуряти,
витурювати; (підступом) пор. виганяти.
ВИПІРНАТИ, див. виринати.
ВИПЛАТА, (грошей) заплата, платіж;
(дія) виплачування; У ФР. виплат /н.
купляти на виплат /.
ВИПЛЕКАТИ док., викохати, виростити,
випестити, виглядіти.
ВИПЛЕСК, (дія і звук) вихлюп, сплеск;
(дія) випліскування, вихлюпування.
ВИПЛІД, (курчат) виводок; (уяви) витвір,
твір, сов. породження; ЗН. виродок.
ВИПЛОДОК, ЗН. нащадок, потомок,
вул. вилупок; ЛАЙ. виродок.
ВИПОГОДЖУВАТИСЯ, розпогоджува-
тися, розхмарюватися, вияснюватися,
розгодинюватися, вигодинюватися;
док. неос. випогодилось перехмарило.
ВИПОРСНУТИ док., вислизнути, вип-
риснути; (з рук) П. вирватися, звільни-
тися; (з гурту) ОБР. вибігти, вискочи-
ти, вишмигнути.

ВИПРАВДУВАТИ і ВИПРАВДОВУВАТИ,
г. уневиннювати, обр. очищати; (надії)
справджувати, не зраджувати.
ВИПРАВДУВАТИСЯ, (всіма способами)
вибріхуватися, відбріхуватися, викручу-
ватися, відкручуватися, д. вимовлятися.
ВИПРОБОВУВАТИ і ВИПРОБУВАТИ,
робити пробу; (у ділі) перевіряти, ви-
віряти; (лабораторно) досліджувати.
ВИПРОСТОВУВАТИ і ВИПРОСТУВАТИ,
випрямляти, виструнчувати, розправля-
ти, розпрямляти, вирівнювати.
ВИР, вирва, чорторий, нурт, кручія,
водокрут, вернивода, д. шум, крутіж;
П. круговерть; пор. вихор.
ВИРАЗ, (обличчя) моїх, (радощів) вияв,
виявлення; (словесний) вислів, афоризм,
фраза, висловлювання.
ВИРАЗКА, ранка, гнояк, гноячок,
дит. вавка, сил. поранення, ураження,
р. ураза, уразка; пор. болячка.
ВИРАЗНИЙ, чіткий, розбірливий, /різ-
ко/ окреслений, /легко/ зрозумілий;
(жест) вимовний, виразистий.
ВИРВА, яма, вибій, (у стіні) отвір;
З. здирство, хабар.
ВИРИНАТИ, випірнати, випурнати;
(на поверхню) спливати; (з пітьми)
витикатися, вирізьблюватися, показува-
тися, док. вигулькнути; П. виникати,
поставати, з’являтися, (раптово) пада-
ти з неба, виростати з-під землі.
ВИРІБ, продукт, фабрикат; У ФР. ви-
робництво, виготовлення /н. річ мого
виробу/.
ВИРІЙ, ірій, теплі краї; п. безвість,
невідомість.
ВИРЛА, див. баньки.
ВИРІВНЮВАТИ, рівняти, розправляти.
ВИПРОСТОВУВАТИ, випрямляти.
ВИРІЗНЯТИ, виокремлювати, виділяти;
(з багатьох) розрізняти, пізнавати.
ВИРІЗНЯТИСЯ, відрізнятися, виділятися,

(чим) відзначитися, (хистом) визна­ча­тися.
ВИРІЗЬБЛЮВАТИСЯ, вимальовуватися,
викарбовуватися; (– погляди) формуватися.

ВИРІКАТИСЯ, відмовлятися, зрікатися,
відпиратися, відкасуватися, відмагати-
ся, відмахуватися /відхрещуватися/
руками й ногами; (кого) сахатися, цуратися.
ВИРІШИТИ док., розсудити, надумати,
покласти собі прийняти рішення, ура-
дити, з. наважити; (дійти висновку)
зробити висновок; (питання) розв’я-
зати; (в суді) ухвалити, постановити.
ВИРОБЛЯТИ і ВИРОБЛЮВАТИ, (авто)
робити, виготовляти, продукувати;
(розум) удосконалювати, формувати,
розвивати; (норму) виконувати; (зем-
лю) виснажувати, вичерпувати; (кони-
ки) витівати.
ВИРОДОК, вирід, потвора, недолюдок,
жм. переводня, лай. виплодок.
ВИРОК, присуд, вердикт, г. засуд,
п. рішення, ухвала, ок. висновок.
ВИРОСТАТИ, рости, зростати, більшати, вищати, іти вгору, ок. довшати, дуж­чати; (мужніти) р. вилюднювати, сов. дорослішати; (з одягу) переростати що; (– споруди) з’являтися, будуватися; (перед очима) виринати, вимальовуватися.

ВИРОЩУВАТИ, ростити, плекати, вип-
лекувати, випещувати, викохувати, ста-
вити на ноги; (кадри) виховувати.
ВИРУВАТИ, бурувати, нуртувати, клеко-
тіти, бурхати, обр. кипіти кипнем;

(– життя) буяти; (– море) хвилювати /ся/.
ВИРЯДЖАТИ, (в дорогу) випроваджати,
відправляти, благословляти, відпровад-
жувати, відряджати, споряджати; (на
фронт) проводжати, випроваджувати;
(з хати) проганяти; (в гості) чепурити,

причепурювати.
ВИСВЕРДЛЮВАТИ, свердлити,
вертіти, вивірчувати, виверчувати.
ВИСВІТЛЮВАТИ, (тему) з’ясовувати,
пояснювати, роз’яснювати; Р. освітлювати.
ВИСВЯЧУВАТИ, (священика) хіротону-
вати; (від нечистої сили) освячувати.
ВИСИЛЕНИЙ, див. виснажений.

ВИСЛИЗНУТИ док., випорснути,
виприснути; П. втекти; (з біди) ви-
крутитися.
ВИСЛІВ, вираз, фраза, /мовний/ зво-
рот, афоризм, крилате слово, ок. сло-
восполука; (повчальний) сентенція; мн.

вислови, висловлювання, висловлення.
ВИСЛОВЛЮВАТИ, (думки) говорити,
казати, викладати, виповідати, повідати,
передавати, р. ясувати; (закон) форму-
лювати.
ВИСЛУГОВУВАТИСЯ, вислужуватися,
служити; (перед ким) запобігати, обр.
/крутити/ і задком, і передком.
ВИСМІЮВАТИ і ВИСМІВАТИ, глузува-
ти, кепкувати, брати на глузи /сміх/;
(копіюючи) пародіювати; & осмівати,
обсміювати.
ВИСНАГА, виснаженість, виснаження,
знесилення, знесила, знемога, утома.
ВИСНАЖЕНИЙ, знесилений, змучений,
вимучений, висилений, стомлений, зне-
можений, загнаний; (браком їжі) за-
харчований; П. вичерпаний; (– землю)

вироблений.
ВИСНАЖУВАТИ, знесилювати, вимучу-
вати, змучувати, стомлювати, виморюва-
ти; (браком їжі) захарчовувати; (сили)

вичерпувати, (землю) виробляти.
ВИСНАЖУВАТИСЯ, знесилюватися;
(– землю) пісніти; док. виснажитися,
охлянути; П. змарніти, зів’ясти, змізерніти,
схуднути; (з голоду) д. вимерхатися.
ВИСНОВОК, підсумок, наслідок,
результат/ думання, г. конклюзія;
(судовий) ухвала, рішення; (лікарів)
діагноза, сов. діагноз.
ВИСОКИЙ, не низький; (ростом) не
малий. здоровий, обр. плечима стелю
підпирає, під стелю /хмару/; (– точність)
підвищений; (дар )надзвичайний,
винятковий, небуденний, непересічний;
(– почуття) шляхетний; (стиль)

піднесений, урочистий, вишуканий;
(титул) почесний;(пост) відповідальний;
(голос) тонкий, пронизливий; (престіл)
недосяжний; (гість) вельможний; &

височенький, височезний, високий
до неба, височенний.
ВИСОЛОПЛЮВАТИ, (язика) вистром-
ляти, вистромлювати, вивалювати.
ВИСОТА, див. ВИСОЧИНА.
ВИСОЧИНА, височиня, високість,
вишина, висота; поет. височінь, вись, верховина.
ВИСТАВА, спектакль, видовище, видо-
висько, (з окремих номерів) концерт
(творчий звіт актора) бенефіс; (ве-
села) комедія; Г. вітрина; Г. виставка.
ВИСТАЧАТИ, ставати, виставати, (з ч.
не) не доставати; З. постачати, настача-
ти, забезпечувати; & вистарчати.
ВИСТАЧИТЬ/!/, неос. стане, вистане,
хопить, вистарчить; (!) досить. буде! годі!
доволі! менше з тим!
ВИСТЕЖУВАТИ, вистерігати, стежити,
слідкувати, винишпорювати, винюхува-
ти; (дичину) нападати на слід чий; пор.
шпигувати.
ВИСТЕЛЯТИ, вистилати; (снігом)

укривати; (квітами) застеляти, застилати.
ВИСТИГАТИ, холонути, простигати, ви-
холоджуватися, охолоджуватися, вихо-
лоняти; (– плоди) виспівати, визріва-
ти, достигати, дозрівати.
ВИСТИГЛИЙ, стиглий, доспілий, зрілий,
спілий, достиглий, дозрілий; (обід)
вихололий.
ВИСТРИБОМ пр., вискоком, скоком,
підскакуючи, підстрибуючи, підско-
ком, напідскоки.
ВИСТРОМЛЮВАТИ, вистромляти,
виставляти, висувати, випинати,
(язик) висолоплювати.
ВИСУВАТИ, витягати, виставляти,
витикати, вистромлювати, (голову
у вікно) пересаджувати, вихиляти; (на
пост) рекомендувати, пропонувати,
сил. призначати; (на перший план) П.
ставити.
ВИСУВАТИСЯ, витикатися, вистромля-
тися, виставлятися, показуватися, вида-
ватися, випинатися.

ВИТАТИ, КН. жити, перебувати; (у не-
бесних сферах) У Р. літати, ширяти, но-
ситися
ВИТВІР, твір, плід, виплід, твір, творін-
ня, твориво; (дія) витворення, утворення.
ВИТВОРЯТИ, витівати, виробляти,
ходити на головах; баламутити; &
Р. витворювати.
ВИТИ, завивати, ревіти, стогнати, голоси-
ти; (нитки) прясти, зсукувати, скручува­ти; (гніздо) лаштувати; (волосся) сов. завивати.
ВИТИКАТИСЯ, див. виринати.
ВИТИСКАТИ і ВИТИСКУВАТИ, виду-
шування, виявлювати, видавлювати.
ВИТИСЯ, (круг чого) обвиватися;
(– волос) кучерявитися; (від болю)
корчитися; (– шлях) звиватися, змі-
їтися, в’юнити, в’юнитися, гадючитися;
(– дим) клуботатися, клубочитися;
(коло дівчат) увиватися, упадати.
ВИТІВКИ мн., вигадки, фіглі, штуки, вит-
ворки, каверзи, сил. вибрики; (не злі)
жарти; (забаганки) витребеньки, химери,
примхи.
ВИТІВНИК, вигадник, штукар, з.
мартопляс.
ВИТКИЙ, в’юнкий, кручений, кучерявий,
закучерявлений; (шлях) покручений,
звивистий, петлястий, гадючкуватий,
непрямий.
ВИТЛУМАЧУВАТИ, розтлумачувати,
витовкмачувати, товкмачити, тлума-
чити, вияснювати.
ВИТРАТА, витрачання, витрачення;
мн. витрати, видатки, (надмірні)
розбазарювання.

ВИТРЕБЕНЬКА, (абищиця) дрібничка,
цяцянка, цяцька, нікчемниця; мн.
витребеньки, вигадки, примхи,
забаганки, витівки.
ВИРИВАЛИЙ, міцний, стійкий, трив-
кий, негнучий, цупкій, загартований,
терплячий.
ВИТРИМУВАТИ, (мороз) терпіти, зносит-
ти, витерплювати; (в бою) вистоювати,

не відступати, не піддаватися.

ВИТРІПУВАТИ, витрясати, витрушувати.
ВИТРІШКУВАТИЙ, див. банькатий.
ВИТТЯ, завивання, (бурі) рев, ревіння;
(жалібне) скиглення, квиління.
ВИТУРЮВАТИ, див. виганяти,
випихати.
ВИТЯГ, (з тексту) уривок, цитата.
ВИТЯГАТИ, (з чогось) тягнути, виволі-
кати, видіставати, виймати, видобувати;
(щось) розтягати; (руку) випростувати,
вирівнювати; (жили) вимотувати, висотувати; (губи) випинати; (з біди) вирятовувати; (дим) висмоктувати.
ВИТЯГАТИСЯ, розтягатися; (вгору)
виростати, вищати, видовжуватися,
(струнко) виструнчуватися; (– дерево) виганятися; (на ліжку) простягтися;
(над чимсь) витикатися, випинатися.
ВИУЧУВАТИ, (лекцію) заучувати,
шк. визуджувати; (кою) вишколюва-
ти, вивчати, навчати.
ВИХАТИ, махати, хитати, мріяти; (ко-
питом) хвицати; (хвостом) метляти,
вихляти, меляти, виляти, п. молоти.
ВИХВАЛКА, хвастощі, хвальбі, по-
хвальба, вихваляння, похваляння.
ВИХВАЛЯТИ, виславляти, хвалити,
величати, сил. підносити до небес, курити
/палити/ тиміям, співати дифірамби;

(у піснях) оспівувати, прославляти.
ВИХИЛЯС, (тілі) виверт, викрутас,
викрут; мн. вихиляси, вихиляння.
ВИХИЛЯТИ, (голову) висувати; (чарку)
випивати, видудлювати, док. вихилити,
вижлуктати, вижлуктити; & р. вихилювати.
ВИХІД, (звідки) вибуття, (у море) відплиття;
(на сцену) поява, прихід;(єдиний) шанс,
можливість, спосіб.
ВИХОВАНИЙ, чемний, ввічливий,
фам. отесаний.
ВИХОВУВАТИ, (дітей) ростити, виро-
щувати, навчати, научати, розвивати,
доводити до розуму, (любов) прищеплюва-
ти; (скарби) ховати, переховувати, (гнів) таїти.
ВИХОДИТИ, (з хати) переступати за
поріг, витикати носа; (– військо) вис-
тупати, вирушати, виряджатися, (у мо-
ре) відпливати; (з лікарні) вибувати,
виписуватися, (з тюрми) звільнятися;
(на кін) з’являтися; (з землі) витика-
тися, сходити; (з селян) походити;
(– газету) видаватися, публікуватися;
(А з Б) утворюватися (– запас) ви-
черпуватися, витрачатися; (– задачу)
розв’язуватися; док. вийти, (– амніс-
тію) бути проголошеним.
ВИХОДИТЬ вст., значить, отже, таким
чином; У ФР. випливає /н. з цього
виходить/.
ВИХОПЛЮВАТИ, висмикувати, вишар-
пувати, витягати, виймати, виривати,
вибирати.
ВИХОР, шура-буря, сил. смерч; (подій)
П. круговерть, кручія, вир, хурделиця.
ВИЧЕРПУВАТИ, (воду) вибирати; (за-
пас) витрачати; (тему) повністю роз-
робляти /розкривати/.
ВИЧІКУВАТИ, очікувати, вижидати, до-
жидати; (із злим наміром) вистерігати.
ВИШИВАНИЙ, гаптований, вишитий.
ВИШИНА, див. височина.
ВИШКІЛ, навчанні, вчення, наука;
(військовий) муштра.
ВИШКІРЯТИ, вищиряти, вискіряти;
ошкіряти, вискаляти, скалити, шкірити,
оскіряти.
ВИШКОЛЮВАТИ, виучувати, навчати,
научати, учити; (військо) муштрувати.
ВИШТОВХУВАТИ, див. ВИПИХАТИ.
ВИШУКАНИЙ, (стиль) досконалий,
довершений; (смак) витончений; (одяг)
елеґантний, елегантний, із смакам /зроблений/ мудрований; (– лайку)

до­бірний.
ВИЩЕРБ, щербина, зазублина,

визублина, визубень, г. зазуб.
ВИЩІСТЬ, перевага, зверхність, верх;
У ФР. довершеність, досконалість.
ВИЯВ, виявлення, (дружби) свідоцтво,
(радощів) вираз. р. виява‚ об’яв.

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ вст., спливає /вихо-
дить, виступає/ наверх; мин. час ви-
явилось, з’ясувалося, стало відомо.
ВИЯВЛЯТИ, виказувати, показувати;
(себе) розкривати; (шпигуна) викривати,

зривати маску з; (кому) висловлювати;

(дружбу) засвідчувати; (поклади) віднаходити.

ВИЯСНЯТИСЯ і ВИЯСНЮВАТИСЯ,
розхмарюватися випогоджуватися; (–
обличчя) веселішати, яснішати, світлі-
шати; (– справи) з’ясовуватися.
ВІБРАЦІЯ, коливання, тремтіння,
дрижання.
ВІВАТ! хай живе! слава! гурра! ура!
ВІВТАР, олтар, жертовник.
ВІВЧАР чабан, гайдар, гайдай,
ватажник; пор. пастух.
ВІДАЙ пр. г., мабуть, певно‚ напевно,
певна річ, десь, можливо.
ВІДАТИ, знати, усвідомлювати; (закла-
дом) завідувати, орудувати, керувати,
сов. розпоряджатися.
ВІДБИВАТИ, відкидати, відвертати,
відтручувати; (бранців) відвойовувати;
(дівчат) переманювати; (від роботи)
вдмовляти, відраджувати; (світло)
відзеркалювати, рефлектувати, (звук)
відлунювати; (слід) викарбовувати,
(копію) відштамповувати; (життя)
відтворювати, зображати.
ВІДБИВАТИСЯ, відламуватися, відпа-
дати, відколюватися; (чим) боронитися,
захищатися, оборонятися (від гурту)
відставати, віддалятися; (у пам’яті)
викарбовуватися; (– світло) віддзерка-
люватися, (– звук) відлунювати /ся/; (на

нервах) позначатися, даватися взнаки.

ВІДБИРАТИ, віднімати, забирати, д.
відмагати, юр. конфіскувати; (сон) поз-
бавляти чого; (до хору) добирати; (гроші)
Б.З. одержувати, отримувати, діставати.
ВІДБИТКА, (статті) копія. (окремо
видача) випуск; пор. відбиток.
ВІДБИТОК, (ніг) слід; (у воді) від-
дзеркалення, відображення, відбиття;

(коректурний) гранка; (статті) від-
битка; (світла) відсвіт, відблиск.
ВІДБЛИСК, вилиск, відсвіт, полиск,
виблиск, (на небі) заграва; пор. спалах.
ВІДБРІХУВАТИСЯ, див. виправдуватися.
ВІДБУВАТИ, (кару) терпіти, зносити,
витерплювати; (весілля) справляти,
(прогульну) здійснювати, (нараду) ма-
ти; (кудись) від’їздити, відходити, ви-
рушати.
ВІДБУВАТИСЯ, мати місце, ставатися,
коїтися, робитися, діятися, здійснюватися;

(штрафом) обмежуватися, обходитися.
ВІДБУДОВА, (об’єкт) відбудування; (дія)
відновлення, віднова, відбудовування.
ВІДВАГА, сміливість, хоробрість, відваж-
ність, безстрашність, сил. одчайдушність.
ВІДВАЖНИЙ, сміливий, хоробрий, без-
страшний, р. відважливий, сил. одчай-
душний; (вчинок) геройський, сов. зви-
тяжний.
ВІДВЕРТАТИ, (очі) відводити; (з дороги)

повертати; (біду) усувати, відганяти,

запобігати чому, док. відводити; (від наміру)

відмовляти, відраджувати, д. відраювати;

(штани) відгортати, відгинати.
ВІДВЕРТИЙ, щирий, прямий, правдивий,

чистосердечний, прямолінійний, непотайний,
нелицемірний, нелукавий, обр. простий серцем, зап. душа навстіж; (ворог) явний; (– радість) непідробний, невдаваний; (– кпини) неприхований, незамаскований.

ВІДВЕРТО пр., правдиво і всі пох. від
відвертий; обр. від щирого серця,
поклавши руку на серце, жм. без бре-
шеш, р. без обиняків; пор. щиро.
ВІДВІДИНИ, візиту гостину сов. візит;
(дія) відвідування, гостювання, відвідання.
ВІДВІДУВАТИ, бувати, заходити, навіду-
вати, вчащати, топтати слід до, жм. на-
вертатися; (на правах гостя) гостювати;

док. відвідати, жм. навихнутися.
ВІДВІКУ пр., споконвіку, зроду-віку,

звіку, з-перед віків, віддавна.
ВІДВІЧНИЙ, споконвічний, вічний,
безвічний, правічний.
ВІДВОДИТИ, (кудись) вести; (когось)
супроводити, супроводжувати, (під вар-
тою) конвоювати; (гілки) відхиляти,
відсувати; (біду) відвертати, запобі-
гати чому.
ВІДВОЛАТИ док., (хворого) вилікувати,

відволодати, відходити, вирятувати; (біду)

відвернути, запобігти чому.
ВІДВОРОТ і ВІДВОРІТ, відступ; (до
когось) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.
ВІДВОРОТНИЙ, огидний, відразливий,
потворний, гидкий, бридкий.
ВІДВ’ЯЗУВАТИСЯ, розв’язуватися,
звільнятися з припону; (від когось) від-
ставати, док. відв’язатися, відчепитися,
відкараскатися.
ВІДГАДУВАТИ, здогадуватися, роз-
пізнавати; (сон) пояснювати, тлумачити.
ВІДГОЛОС, луна, відгук, відгомін, від-
луння, виляск, відляск, відлунок, від-
биття, мн. виляски; (душі) реакція;
(подій /у пам’яті людей/) перекази,
спогади.
ВІДГОМІН, див. відголос.
ВІДГОНИТИ, (чим) тхнути, /недобре/
пахнути, мати запах, сил. смердіти;
(сумом) нагадувати /навівати/ що.
ВІДГУК, луна, відгомін, відголос,

відбиття, сов. відзвук; (на поклик) відпо-
відь; (на книгу) рецензія; (в душі) реакція.
ВІДГУКУВАТИСЯ, озиватися, відклика-
тися, обзиватися; (на щось) відповідати,

реагувати; (на горе) виявляти співчуття;
(по всіх усюдах) позначатися; (– звук)

відлунювати, відбиватися.
ВІДДАВАТИ, (борг) повертати; (доб-
ром) віддячувати, відплачувати;
(листи) давати, передавати, доручати;
(життя) жертвувати; (в науку) по-
силати, призначати; (заміж) видава-
ти; (ціну) платити; (риси) відтворю-

вати; (пусткою) відгонити, нагадува­ти

що; (звук) відлунювати; (якір) МОР.

відв’язува­ти, відпускати, послабляти;

(світло) відсвічувати; (мороз)слабнути.

ВІДДАВАТИСЯ, (ворогу) даватися; (чому) захоплюватися чим, поринати /з

головою/ у що, обр. док. ухопитися, як

дитина за цяцьку; (заміж) вихо­дити, одружуватися, брати шлюб, бра­тися, обр. зав’язувати світ; (– звук) відлунювати,

відбиватися.

ВІДДАВНА пр., здавна, відвіку, з дав­нього-давна, з давніх-давен, з давніх часів, хтозна-відколи, віддавна-давньо­го, спрадавна, перед віками, відколи світ світом.

ВІДДАЛІК пр., (звідки) здалеку, здаля, звіддаля, звіддалік, здалечку; (на відста­ні) віддаля, віддалеки, оподаль, оподалік, од­даль, віддалі, у далечині.

ВІДДАЛЬ, відстань, віддалина, відділен­ня, дистанція, р. відлеглість, (засягу) радіус; (лету кулі) сов. дальність; П. віддаленість.

ВІДДАНИЙ, ВІРНИЙ, надійний, незрад­ливий, певний.

ВІДДЗЕРКАЛЮВАТИ, (світло) відбива­ти, відсвічувати; (у творі) відобра­жати; (настрій) виявляти, розкривати.

ВІДДИХ, подих; (дія) дихання, віддиху­вання; Р. зітхання; ЖМ. передих, спочинок, перепочинок.

ВІДДІЛ, (установи) відділок, філія, сов. відділення, (вишу) факультет, (війська)

загін; (системи) частина; (у вагоні) купе; (машинний) приміщення.

ВІДДУШУВАТИ, видушувати, видав­лювати.

ВІДДЯКА, винагорода, подяка, відплата, сил. помста, відомств, відомщення.

ВІДЖИВАТИ, (– гілку) оживати; (– любов) відроджуватися, відновлятися, воскресати, відживлятися; (духом) обр. випростувати плечі; (– звичаї) відмирати, застарівати.

ВІДЗНАКА, ознака, прикмета, риса; (за щось) нагорода, відзначення; (військова) знак.

ВІДЗНАЧАТИ, (на мані) позначати, зна­чити, сов. відмічати, г. ціхувати; (факти) зауважувати, звертати увагу на; (за щось) нагороджувати; (свя­то) святкувати.

ВІД’ЇЗДИТИ і ВІД’ЇЖДЖАТИ, вибува­ти, виряджатися, рушати; (трохи) віддалитися.

ВІДКАЗУВАТИ, відповідати озива­тися; (майно) заповідати, відписува­ти; БАР. відмовляти.

ВІДКИ пр., звідки, звідкіля, відкіля, звід­кіль, відкіль, з яких сторін /країв/.

ВІДКИДАТИ, (вбік) кидати; (волос) відгортати; (голову) закидати; (від себе) відштовхувати, відчужувати; (наклеп) відхиляти; (теорію) відмов­лятися від /не приймати, не визнава­ти/ чого, нехтувати що, обр. викидати за борт; (ворога) відганяти; (рахую­чи) віднімати, мінусувати.

ВІДКІЛЯСЬ пр., хтозна-звідки, не знати /невідомо/ звідки, ід. ні звідти, ні звідси;

& відкільсь.

ВІДКОЛИ/?/ пр., з якої пори? з якого часу? сов. з яких пір?; давно, хтозна-коли; СП. з тої пори, як, з того часу, як, відтоді, як.

ВІДКОРКОВУВАТИ, (пляшку) відтика­ти, розкорковувати, відкривати.

ВІДКРИВАТИ, (очі) розкривати, розплю­щувати, ур. отверзати, д. отворати; (рот) розтуляти; (злочин) викрива­ти; (замкнуте) відмикати; (воду) пускати; (завісу) відту­ляти, (нове) винаходити, виявляти, помічати; (землі) віднахо­дити; (сезон) започатковувати, розпочи­нати; БАР. відчиняти.

ВІДКРИВАТИСЯ, розкриватися, отверза-тися, виявлятися; (перед очима) ви­ринати, витикатися, показуватися, вис­тупати; (ко­мусь) зізнаватися, спо­відатися; (– сезон) розпочинатися; БАР. відчинятися.

ВІДКРИТИЙ, розкритий, відімкнений, незакритий, (зорові) доступний; (фланг) неза­хищений, голий; (метал) віднайдений; (ду­шею) відвер­тий, щирий; (ворог) неприхова­ний, не­таємний, явний, непотайний; (кар’єр) наземний; (перелом) не внутрішній.

ВІДКРИТТЯ, (вчених) винахід, (ко­палин)

знахідка; (раптове) новина, (незнане досі)

одкровення; (сезону) початок, заснування.

ВІДКРУЧУВАТИСЯ, відгвинчуватися; (в суді) викручуватися відмага­тися; (від чо­го) відпекуватися, огина­тися, ухилятися, уникати чого.

ВІДЛАМОК, уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцу­пок, (бомби) сов. осколок.

ВІДЛИГА, відволога, відволож, відталь, потепління; ЖМ. розталь, розталь, тань.

ВІДЛОГА, каптур.

ВІДЛУННЯ, луна, відлунок, відголос, від­гомін, відгук, відзвук, відляск, мн. ви­ляски; (у громаді) реакція.

ВІДЛЮДКУВАТИЙ і ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ, вовкуватий, потайний, непривіт­ний, по­хмурий, самітницький, відлюд­ницький, від­людний, неприкаяний.

ВІДЛЮДНИЙ, (– місцевість) безлюд­ний, дикий, пустинний, пустельний, глухий, незаселений, необжитий; (– село) віддалений; (– людину) відлюдкуватий.

ВІДЛЮДОК і ВІДЛЮДЬКО, відлюдник, самітник, анахорет, як ім. неприка­яний.

ВІДЛЯСК, відлуння, відлунок, відлясок, луна, мн. виляски.

ВІДМЕЖОВУВАТИ, (межею) відокрем­лювати, відділяти, розділяти, розмежо­ву­вати.

ВІДМИКАТИ, (ключем) р. відпирати, (двері на защіпці) відщіпати; (очі) розплющувати, розтуляти, вул. проди­рати.

ВІДМИРАТИ, гинути, сохнути, в’янути;

(– інстинкт) зникати, пропадати, ще­зати, завмирати.

ВІДМІНА, варіант, модифікація, від­мін­ність; (неподібність) відмінна ри­са /оз­на­ка, прикмета/; (в житті) зміна, переміна; грм. група відміню­вання.

ВІДМІННИЙ, інший, не такий, не схо­жий; (– думки) розбіжний; (як міра вияву) зраз­ковий, взірцевий, першокласний, добірний.

ВІДМОВЛЯТИ, не давати згоди, не по­годжуватися, обр. давати гарбуза; (на запит) відповідати; (кого) відраджу­вати;

(– мотор) переставати діяти /працювати/, псуватися.

ВІДМОВЛЯТИСЯ, (від чого) відступатися, відступати, зрікатися /вирікатися, відрікатися, не приймати, не брати/ чо­го; (від слів) відмагатися, відпиратися, брати свої слова назад, сил. відхрещу­ватися /відмахуватися/ руками й но­гами; (від кого) відкасуватися, саха­тися /цуратися/ кого; (від плану) обли­шати що; (якоюсь причиною від участі) звертати /спихати/ на що; (від участі) ІД. умивати руки.

ВІДНАХОДИТИ, відшукувати, знаходи­ти, (у процесі праці) надибувати; (суть) П. добачати, вбачати, помічати; док. віднайти, розшукати.

ВІДНИНІ пр., відтепер, відсьогодні,

від цієї пори, з цього часу.

ВІДНОВА, відновлення, відродження,

воскресіння; (краю) відбудова.

ВІДНОВЛЮВАТИ і ВІДНОВЛЯТИ, по-новлювати, поновляти, відбудовувати, (давні порядки) повертати на старе; (у пам’яті) відтворювати, пригадувати,

воскрешати.

ВІДНОСИНИ, стосунки, зв’язки, взає­ми­ни, контакти; (до кого) ЗСТ. став­лення.

ВІДНОСИТИ, (куди) носити, доставляти; (позичене) віддавати, повертати; (тро­хи) віддаляти; (до категорії) зарахо­вувати, класифікувати як.

ВІДНОСНО пр., порівняно, більш-менш; прий. стосовно, щодо, щождо, з при­воду,

г. зглядно.

ВІДНОШЕННЯ, (до теми) стосунок; (між явищами) співвідношення, взає­мозв’язок; (до кого) Д. ставлення.

ВІДОБРАЖЕННЯ, (життя) відбиття, відтворення, віддзеркалення; (у воді) відбиток, зображення.

ВІДОЗВА, звернення, заклик, прокла-мація, апеляція, послання, ур. посланіє.

ВІДОКРЕМЛЮВАТИ, відмежовувати, від­діляти, відривати, від’єднувати, відсепаровувати; (парканом) розді­ляти; (правду від кривди) відрізняти, розділяти; (від дер­жави) відчужувати /н. Церкву/.

ВІДОКРЕМЛЮВАТИСЯ, відставати, від­ділятися, відпадати, відриватися, (від людей) кн. відособлюватися; (від зем­лі) віддалятися; (з чогось) вирізняти­ся, виділятися; (– залежну державу) усамостійнюватися, унезалежнюватися.

ВІДОМИЙ, відомий‚ знайомий, знаний, сил. за­гальновідомий; (аж надто) старий, як /Божий/ світ; (автор) популярний; (вче­ний) славетний; У ФР. звісний /н. звісна річ/.

ВІДОМОСТІ, вісті, звістки, повідомлення, (неперевірені) чутки; (розвідці) дані, інфор­­мація; (– щось) знання.

ВІДПИСУВАТИ, відповідати /листовно/; (майно) заповідати, відказувати; Г. списувати, переписувати.

ВІДПИХАТИ, відштовхувати, відтручува­ти, відсувати; (ставленням) віддаля­ти, відчужувати.

ВІДПЛАТА, віддяка, п. здача, сил. пом­ста, відомста; (за помилку) розплата, кара.

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ, зст. відвічальний; (пост) високий, важливий, керівний, провідний; (період) критичний; (за що /хто/) який відає чим; (редак­тор) начальний, головний; (– роль) дуже серйозний.

ВІДПОВІДАТИ, (словесно) відрікати, від­казувати, озиватися, відзиватися, від­мов­ля­ти, д. відвічати, (сердито) відгримувати, огризатися, жм. відгарикува­тися, (різко) відрізувати, відбривати, відрубувати; (лис­том) відписувати; (на щось) реагувати; (за що) бути від­повідальним, відати чим, жм. мати на голові що; (чому) бути під стать, узгоджуватися /в’язатися, збігатися, йти в парі, перегукуватися/ з чим, приста­вити до чого.

ВІДПОВІДНИЙ, (крок) належний, до­ціль­ний; (час) підходящий, слушний, доречний; (до наказу) згідний з; (переклад) адекватний.

ВІДПОВІДНИК, (мовний) рівнозначник, еквівалент, (живцем здертий) калька.

ВІДПОВІДНО пр., відповідним чином, як треба /належить, має бути/, належно і пох. від відповідний (до чого) згідно /в лад, в унісон/ з чим, по /н. по літах/.

ВІДПОВІДЬ, відказ, поет. відповіт, д. одвіт, відмова; (на письмі) відпис; (на що) реакція; (гідна) відсіч; (на за­дачу) ШК. результат, розв’язка чого.

ВІДПОРНИЙ, тривкий, стійкий, негну­чий; (– силу) незламний, непохитний.

ВІДПОЧИВАТИ, спочивати, передихати; (коротко) переводити подих /дух/, перепочивати, жм. відсапуватися; (піс­ля напруження) відпружуватися, розги­нати спину; (на дозвіллі) розважатися.

ВІДПОЧИНОК, спочинок, спочивок, спо­чив, спочин, відпочин, д. віддих, р. спо­чи­вання, відпочивання; (короткий) перепочинок, передих; (після праці) дозвілля; (піс­ля напруження) відпруга, відпруження; пор. розвага.

ВІДПРАВА, Служба Божа, богослужба, богослуження, сов. богослужіння, (у ка­толиків) меса; (денна) обідня, літургія,

(по обіді) вечірня; (поми­нальна) реквієм.

ВІДПУСКАТИ, (на волю) звільняти, роз-кріпачувати; (линву) послаблювати; (– хворобу) слабнути, (– погоду) зм’якшуватися, тепліти; (товар) ви­давати, продавати; (гро­ші) асигнува­ти; (вуса) відрощувати; (гріхи /ко­му/) прощати, розгрішати кого; (сталь) відтартовувати.

ВІДПУСТ, відпустова молитва; (гріхів) відпущення, прощення, дарування.

ВІДРАДА, розрада, утіха, приємність,

за­доволення,. сил. насолода, блаженство,

раювання; & відрадість, відрадощі.

ВІДРАЗА, огида, обрида, відворіт, відворот, антипатія, гидкий, відразливий, відворотний, огидний, бридкий, потворний, антипатичний.

ВІДРАЗУ пр., зараз же, негайно, не гаю­чись, як стій, не довго думавши, без роздумів /вагань/, з копита, з першого погляду, першої ж миті, (в один раз) одним рипом /заходом/, за один раз; (охопити) враз,

раптом, раптово, неспо­дівано, зненацька; (всі) разом, заразом, водночас, одночасно; (за хатою) тут /зараз/ таки.

ВІДРИВАТИ, відокремлювати, віддирати; (від себе) забирати, віднімати; (від діла) відвертати, відтягати; (очі) від­водити; (від матері) розлучати з.

ВІДРІЗНЯТИСЯ і ВІДРІЖНЯТИСЯ, (ма­нерою) вирізнятися, виріжнятися, виді­лятися; (з гурту) відокремлюва­тися.

ВІДРІЗУВАТИ, відгинати, обр. відкраю­вати, відчахувати, відчикрижувати; (хі­рур­гічне) ампутувати; (землю) від­діляти, відмежовувати; (шлях) перети­нати; (від світу) відокремлювати.

ВІДРО, цеберка, кінва, коновка, конівка,

(велике) цебер; & відеречко, відерце. ВІДРОДЖЕННЯ, воскресіння, повернен­ня

до життя; (країни) відновлення, віднова, відбудова; (природи) про­будження; (до­ба) ІСТ. Ренесанс; МЕД. регенерація. ВІДРОСТОК, пагін, парость, паросток;

(кишки) відгалуження.

ВІДРУХ, див. РУХ; мед. рефлекс.

ВІДСАХУВАТИСЯ, (від кого) відскакувати, відхилятися, відсуватися; (кого) цурати­ся, сахатися; (від чого) від­мовлятися.

ВІДСИ пр., звідси, звідсіля, відсіля, звід­сіль, відсіль, звідціля, звідціль, відціль, з цього місця, з цих місць. відслона, (завіси) підняття, відслонен­ня; (підрозділ акту /у п’єсі/) ява.

ВІДСТАВАТИ, (– фарбу) відділятися, відпадати, відокремлюватися; (від дому) відходити, покидати що; (від кого) від­в’язуватися, (від утоми) приставати;

(в науці) не всти­гати, не поспівати; (в розвитку) регресувати, ід. пасти задніх, плентати­ся у хвості, лишатися позаду.

ВІДСТАНЬ, віддаль, дистанція, р. відлеглість; (у поглядах) відмінність, різниця.

ВІДСТОРОНЬ пр., осторонь, збоку, відда­лік.

ВІДСТРАШУВАТИ, відстрахувати, від­лякувати, лякати; (птахів) відганяти. ВІДСТУП, (військ) відхід, г. відворіт, сил. втеча; (від засад) відмова, пору­шення чого, розрив з чим; (від теми) відхилення; (на письмі) абзац.

ВІДСТУПАТИ, відходити, тікати, р. зад­кувати, фам. дряпати; (від догм) від­мов­лятися, зрікатися чого, поривати /зривати/

з чим, порушувати що, (від теми) відхи­­лятися; (майно) посту­патися чим.

ВІДТАК пр., відтоді; згодом, потім,

після, далі, тоді.

ВІДТВОРЮВАТИ, репродукувати, копію­вати; (звук) віддавати, повторювати; (життя) описувати, змальовувати, зоб­ражати, р. відображати; (у думці) віднов­лювати.

ВІДТИ пр., звідти, звідтіля, відтіля, звід-гам, відтам, звідтіль, відтіль, з того міс­ця,

з тих місць.

ВІДТИКАТИ, (пляшку) відкорковувати,

розкорковувати, відкривати.

ВІДТИНАТИ, відрізувати; (голову) відсікати, відрубувати; П. відділяти, ві­докрем­лювати, відмежовувати.

ВІДТІНОК відтінь; (кольору) нюанс, полиск, відлиск; (значень) відмінність, видозміна, сил. різновид.

ВІДТОДІ пр., звідтоді, відтак, з тої пори,

з того часу.

ВІДТУЛИНА, отвір, діра, дірка, д. дзюра; (вентиляційна) віддушина, люфт.

ВІДУСІЛЬ пр., звідусіль, звідусюди, віду-

сюди, звідусіля, з усіх усюд /країв/. ВІДХИЛЯТИ, (запону) відгуляти, відсло­няти, відсувати, відгорта­ти; (двері) прочиняти; (біду) відвер­тати; (план) відкидати, не приймати.

ВІДХОДИТИ, віддалятися, відступати, сил. тікати; (з ч. не) не відлучатися; (з праці) звіль­­нятися, покидати що; (– поїзд) вирушати, ви­ходити, відправ­лятися; (від поглядів) від­мовляти­ся, зрікатися чого; (від участі) п. умивати руки; (– шлях) відгалужу­ватися, повертати /вбік/; (по хворо­бі) відживати, оживати, оговтуватися; (після стресу) oпa­м’ятовувaтиcя, зас­покоюватися, м’якшати; (у спадок) припадати, діставатися; (– юність) минати, кінчатися; (– сон) зникати; (зі сві­ту) відходити в небуття, поми­рати, (– тва­рин) здихати.

ВІДХОДОК г., убиральня, уалет/а/, /ватер/кльозет, нужник, сортир, мор.

гальюн.

ВІДЦЕНТРОВИЙ, відосередній, відосередковий; П. сепаратистський.

ВІДЧАЙ, (душі) розпач, розпука; У

ФР. безвихідь, безнадія.

ВІДЧАЙДУХ, відчайка, відчаюга, сміли­вець, ід. гаряча голова, г. ризикант, жм. урвиголова, паливода; пор. герой.

ВІДЧАЙДУШНИЙ, (хто) занадто сміли-вий, ЯК ІМ. відчайдух; (крок) занадто ризикований, сил. ід. не на життя, а на смерть, пор. відваж­ний.

ВІДЧАХУВАТИ, (гілку) відламувати; (палець) відривати, відтинати, відрізу­вати; (від кого) відлучати, відколю­вати; пор. відокремлювати.

ВІДЧИНИТИ, (двері) розчиняти, г. отвирати, відкривати, (не зовсім) відхиляти, прочиняти, (навстіж) розчахувати; (за­мок) відмикати.

ВІДЧУТТЯ, відчування; (часу) чуття, по­чування; (краси) усвідомлення, ро­зу­мін­ня, уявлення про; (розлуки) передчуття; У ФР. інтуїція; пор. сприйняття.

ВІДШУКУВАТИ, віднаходити, знаходи­ти, виявляти, (поклади) відкривати; (слід) розшукувати; (питаючи) напи­тувати; (ко­рінь зла) докопуватися до, дошукуватися чого.

ВІДЬМА, чаклунка, чарівниця, ворожка, знахарка, шептуха, (зла жінка) мегера, злюка, гарпія, гаргара, сил. фурія; ЛАЙ. карга; пор. яга.

ВІЗ, фіра, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на ве­ликих колах) гарба, (чумацький) мажа,

(для далекої дороги) тарантас; (вантаж­ний) биндюги, (під землю) грабарка, (з накриттям) балагала, (ресорний) тачанка; пор. екіпаж.

ВІЗЕРУНОК, (на папері) малюнок, орна­мент; (на тканині) мережка; (для ви­шивки) взір; пор. мереживо.

ВІЗИТА, відвідини, гостина, сов. візит.

ВІЗНИК, хурман, фурман, фірман, машталір, погонич, хурщик, д. звожчик, як ім. їздовий, візничий; (вантажний) биндюжник, (на балагулі) балагула.

ВІЙНА, брань, пря, обр. кроволиття, кро­вопролиття, м’ясорубка, поет. погуляння; П. сварка, суперечка, сутичка, кон­флікт, сил. боротьба, змагання, супер­ництво, ворожнеча; пор. агресія, битва.

ВІЙСЬКО, армія, збройні сили, ур. воїн­ство, рать; іст. дружина, НЕГ. полчище, орди; (піше) піхота, (кінне) кіннота, кавалерія.

ВІЙСЬКОВИК г., вояк, армієць, як ім.

військовий, сов. військовослужбовець.

ВІЙТ, (сільський) староста, голова.

ВІК, століття, сторіччя; (кам’яний) епоха, ера, доба; (людський) життя, по­ет. дні; (молодий) літа, роки; П. віч­ність; ПР. вічно, завжди.

ВІКНО, (у формі дуги) арка, (скло) шибка, шиба; (між лекціями) ШК. вільна година; ТЕХ. отвір; & ві­конечко, віконце, д. вікнина.

ВІКОВИЙ, (ліс) віковічний, споконвіч­ний, вікодавній; (дуб) старий, як вік, довговічний.

ВІКОВІЧНИЙ, вічний, споконвічний,

безсмертний, віковий.

ВІКОВІЧНІСТЬ, вічність, безсмертя. ВІКУВАТИ, вік вікувати, жити, жити-по­живати, обр. топтати ряст; (у наймах) перебувати.

ВІЛЬНИЙ, свобідний, незалежний, самос­тійний, розкутий, незв’язаний, незаку­тий; (раб) звільнений, розкріпачений, вільновідпущений; (дух) свободолюб­ний, волелюб­ний; (вітер) нестримний, вольний; (вибір) непримусовий, (про­даж) безперешкодний; (університет) приватний, неофіційний; (тон) неви­мушений; (– слово) неконтрольо­ва­ний, безцензурний; (степ) широкий, про­сторий, безкрая; (пост) вакан­тний, (– руки) не зайнятий, гулящий, незаанґажований; (хід) ТЕХ. неро­бочий.

ВІЛЬНІСТЬ, воля, свобода; (рухів) не­ви­мушеність; (у стосунках) нестрима­ність, фамільярність, панібратство; (у переказі) сов. відсебятина, кн. відсебеньки; мн. віль­ності іст., права, пільги, привілеї.

ВІЛЬНО пр., свобідно, безборонно, легко

і всі мож. пох. від вільний; (кому) можна, дозволено; (триматися) як /у себе/ вдома.

ВІНЕЦЬ, вінок; (діла) вершок, верх, кі­нець, завершення; (царський) корона, діадема; (сон­ця) сяйво, німб, авреоля, сов. ореол; (зрубу) БУД. кільце, коло; П. вінчання, шлюб; & вінчик.

ВІНОК, вінець, плетениця; (цибулі) вязка, р. коса,(дерев) ОБР. коло; (пісень) збірка, низка; П. невинність, дівоцтво; & віночок; пор. гірлян­да.

ВІНШУВАТИ, поздоровляти, вітати,

здо­ровити. г. ґратулювати.

ВІРА, упевненість, (до кого) довіра; (Хри­стова) релігія, віровизнання; (у містичні істоти) вірування; пор. конфесія.

ВІРИТИ, йняти віру; (у кого) мати віру, покладатися на; (кому) довіряти; (у Боги) вірувати; (у краще) це тратити надії на; (сліпо) брати /приймати/ на віру.

ВІРНИЙ, певний. надійний, незрадливий, непідкупний, випробуваний; (друг) щирий, ВІДДАНИЙ, незмінний, постійний; (висно­вок) правильний, точний; (– смерть) неми­нучий.

ВІРОГІДНИЙ, (– дані) імовірний, ймо­вірний; (– джерело) надійний, безсум­нівний.

ВІРОЛОМНИЙ, підступний, зрадливий,

невірний, зрадницький, диявольський. ВІРШ, поезія; (з кількох частин) поема; (похвальний) ода; (ущипливий /на кого/) епіграма, (жартівливий) коло­мийка, співомовка; мн. вірші, У ФР. строфи. ВІРЯНИН, мирянин, богомолець,

як ім. вірний, віруючий.

ВІСКРЯК вул., шмаркля, сопіль, зб. шмаркотиння; ЛАЙ. шмаркач, соплій, сопляк.

ВІСНИК, вістун, вістовик, оповісник, як ім. вістовий, р. вістовець, вістівник, віс-тоноша, анал. герольд; (миру) провіс­ник, посланець; (періодичний) журнал.

ВІСТРЯ, гостряк, гострячок, шпичак,

шпичка, б. з. штих; (ножа) лезо, жало. ВІСТЬ, вістка, звістка, д. віда, (непевна) чутка, поголоска; мн. вісті, повідом­лення, новини; & вістонька, вісточка.

ВІТАННЯ, привіт, привітання, уклін, г. ґратуляція; (сальвою) салют; (дія) ґратулювання; (оплесками) овація; (гостей) П. частування, пригощання; & вітаннячко.

ВІТАТИ, віддавати привіт, (у листі) сла­ти вітання, посилати привіт, (у вій­ську) салютувати /козиряти, віддавати салют/ кому; (улесливо) ламати шапку перед (із святом) поздоровля­ти, здоровити, віншувати, (з успіхом) ґратулювати.

ВІТАТИСЯ, див. здоровкатися.

ВІТЕР, вітровій, (дужий) борвій, буревій, (легенький) тиховій, зефір, бриз, легіт, з. павітер; (холодний) сіверко, сівер; (сухий) суховій; (степовий) д. степо­вик; (з піском у пустелі) самум; & вітрець, вітрик, вітронько, вітрюга, віт­рюган, вітрило, вітрисько, вітрище, вітровище.

ВІТИ мн., гілки, галузки, віття, галуззя, гілля, пагілля; & вітоньки, віточки.

ВИТКА, див. ГІЛКА.

ВІТРИЛО, парус; флк. вітер; & віт­рильце.

ВІТРОГІН і ВІТРОГОН, жевжик, вер­ти­хвіст, мартопляс, джиґун, джигун, бала­мут /а/, шалапут, шелихвіст.

ВІТРЯК, див. МЛИН; суч. вітродвигун;

& вітрячок.

ВІТЧИЗНА, рідний край, батьківщи­на,

д. вітцівщина, вітчина.

ВІХОЛА, завірюха, завія, метелиця, заме­тіль, сніговій, сніговиця, хуга, хвижа, хвища, хурдига, хурделиця, хуртовина, хуртеча, сов. пурга.

ВІЧ-НА-ВІЧ пр., сам-на-сам, один-на-один, без сторонніх очей, лице в лице, зап. тет-а-тет.

ВІЧНИЙ, споконвічний, віковічний, од­вічний, предковічний, правічний, довіч­ний; (рух) безконечний, нескінченний,

віковий; (сніг) сталий, незмінний, незни­комий; (– клопоти) безперестан­ний.

ВІЧНО пр., вік, повік, довіку; завжди, постійно і мож. пох. від вічний.

ВІЩУВАННЯ, пророкування, пророцтво; передбачення, прогноза, сов. прогноз; (ли­хе) прочуття, передчуття.

ВІЩУВАТИ, пророкувати, пророчити, провіщати, прорікати, віщати; (змі­ни)

передбачати, завбачати, казати наперед, прогнозувати; (– серце) від­чувати; (– сон) означати.

ВІЩУН, провісник, провидець,

пророк, ясновидець, віщівник;

ев. ворожбит, чаклун.

ВІЯЛО, вахляр, опахало.

ВК... крім наведених тут слів, див. УК....

ВКАЗІВКА, настанова, інструкція, дирек­тива, припис; (дружня) порада, на­пучення, напоумлення; (для злодія) навід.

ВКІНЦІ /УКІНЦІ/ пр., врешті, нарешті; наостанці, наостанку, під кінець, на за­вершення, обр. під завісу.

ВКЛЮЧАТИ, (струм) вмикати, влучати; (кого) уводити до складу, приєднувати до; (в собі) мати у своєму складі.

ВКОЛО пр., навколо, довкола, нав­круги, довкруги, округи, ок. довкруж.

ВЛ... крім наведених тут слів, див. УЛ...

ВЛАД /УЛАД/ пр., до ладу, як треба; до

речі, відповідно, у згоді; (музиці) у такт, ритмічно.

ВЛАДА, владування, панування, у р. об-лада, сил. всевладдя, зст. вдасть; (вища) уряд, адміністрація, провід, керів­ництво; (грошей) сила, могутність.

ВЛАДАР, володар, велитель, повелитель, державець, господар, прв. цер. владика, флк. господар, (на Сході) каліф, халіф;

(мо­нарх) король, цар, князь, імператор.

ВЛАДАРЮВАТИ, панувати, володарюва­ти, владувати, царювати, урядувати, правувати, порядкувати, фам. орудува­ти, верховодити.

ВЛАДИКА, архієрей, митрополит;

Р. владар.

ВЛАДУЩИЙ, (стан) панівний; (князь) владний, можний, владоможний, самов­ладний.

ВЛАСНЕ вст., по суті, власне кажучи, правду казавши, коли хочете; саме, якраз;

& г. властиво.

ВЛАСНИЙ, свій, особистий; У ФР. бук-вальний, справжній; (– вагу) пито­мий,

питоменний.

ВЛАСНИК, (майна) господар, посідач, володільник, д. володілець, властитель, властивець, ок. володар; (у спілці) співвласник.

ВЛАСНІСТЬ, майно, скарб, маєтність, ма­єток, статок, зн. манатки.

ВЛАСТИВИЙ, характерний, притаман­ний, питомий; (– ім’я) З. справжній, дійсний.

ВЛАШТОВУВАТИ /УЛАШТОВУВАТИ/, організовувати, уряджати; (весілля) справля­ти, обряджати; (замах) учиня­ти; (майстер­ню) обладнувати; (жит­тя) налагоджувати; (дільце) обкручу­вати; (на ніч) приміщати; (на працю) прилаштовувати; (кого) П. задоволь­няти.

ВЛІЗЛИВИЙ /УЛІЗЛИВИЙ/, настир­ливий, уїдливий, набридливий, докуч­ливий.

ВЛОВИ, лови, полювання, ловля, ловит­ва, звіроловство; (дія) ловлення, лов. ВЛУЧАТИ /УЛУЧАТИ/, вцілити, поці­ляти, втрапляти, сов. попадати; док. влучити, вгатити, вліпити.

ВЛУЧНО пр., (стріляти) точно, цілко; (сказати) до діла, до речі, чітко, вправ­но,

ід. як в око вліпити.

ВМ... крім наведених тут слів, див. УМ... ВМАТЕРІТИ /УМАТЕРІТИ/ док., змуж­ніти, вилюдніти, дорости свого розуму; підрости.

ВМАХ /УМАХ/ пр., вмить, вдух, враз, махом, миттю, вмент, /одним/ духом, за один дух.

ВМЕНТ /УМЕНТ/, див. вмах. ВМИРУЩИЙ /УМИРУЩИЙ/, смер­тний, смертельний, тлінний; (мину­щий) недовготривалий, скінченний.

ВМИСНЕ /УМИСНЕ/ пр., навмисне, зу­мисне, з наміром, спеціально, обдумано, продумано.

ВМИТЬ /УМИТЬ/, див. вмах.

ВМІЛИЙ /УМІЛИЙ/, вправний, трено­ваний, вишколений, практикований, р. хисткий.

ВМІТИ /УМІТИ/, могти, бути здатним; (пісень) ЖМ. знати що; док. зумі­ти, (зробити) потрапити, втрапити, втяти.

ВН... крім наведених тут слів, див. УН...

ВНЕСОК, (в науку) вклад (деінде) частка, пожертва; (членський) пай, г. вплата.

ВНИЗ /УНИЗ/ пр., додолу, вділ, дони­зу, наниз, г. вдолину, надолину, сов. в долину,

на долину; (річкою) за водою /течією/.

ВНИЗУ /УНИЗУ/ пр., нанизу, г. вдолині, надолині, сов. в /на/ долині; на споді, під сподом.

ВНУТРІШНІЙ і УНУТРІШНІЙ, нутря­ний, нутрішній, серединний, середовий; (світ) психічний, душевний; (процес) геол. ендогенний.

ВОВКУВАТИЙ, відлюдькуватий, похму­рий, понурий; ПОБ. сором’язливий. ВОВКУЛАКА, перевертень, вовкун, вампір; Р. відлюдько.

ВОВТУЗИТИСЯ, (у кріслі) соватися; (з чим) поратися, порпатися, марудити­ся,

морочитися, панькатися, шпортати­ся /длубатися, копатися/ коло чого.

ВОГКИЙ, вологий, воложистий, сирий, мокруватий, вільгий, вільготний, сил.

мокрий.

ВОГКІСТЬ, див. ВОЛОГІСТЬ. ВОГНЕННИЙ, вогнистий, вогняний, по­лум’яний, пломінкий, пломенистий; (– світло) яскравий, променистий; (колір) ясночервоний, червоногарячий, сов. яс­краво-червоний; (– слово) пал­кий, пристрасний, запальний; (погляд) пекучий; (жар) гарячий-прегарячий; (– роки) бур­­хливий.

ВОГНЕЦЬ, гангрена, антонів вогонь.

ВОГНИЩЕ, багаття, ватра, вогонь, по­лу­м’я; (рідне) гніздо, пенати, домівка, хата.

ВОГОНЬ, полум’я, полуміння, поет. по-лу­мінь, жариво, дит. жижа; (у вік­ні) світло, світіння; (очей) блиск; (душі) натхнення; У ФР. запал, прис­трасть; (у хворого) жар, гарячка, тем­пература.

ВОДА, (газована) пиття, питво, напій; П. багатослів’я; мн. види, моря, річ­ки, озера; (гойні) курорт.

ВОДЕВІЛЬ, (веселий) п’єса, комедія,

од­ноактівка, інтермедія.

ВОДИТИ, провадити, супроводити; (вій­сько) очолювати, керувати /проводирю­вати/ чим; (літак) пілотувати, (авто) шо­ферувати; (очима) перебіга­ти; (в золоті) зодягати у що; ід. во­дити перед, верхо­водити, ватажку­вати, бути ватажком.

ВОДИТИСЯ, дружити, приятелювати, знатися, куматися, водити компанію, мати діло, нег. лигатися; (по селу) хо­дити; (– тварин) плодитися, жити, бути, існувати.

ВОДІЙ, (авта) шофер; (судна, літака) штурман, ок. штурман-водій.

ВОДНО пр., одностайно, гуртом, всі ра­зом, в одній лаві, водносталь; (говори­ти)

в один голос.

ВОДНОЧАС пр., воднораз, одночасно, заразом, ід. одним заходом /рипом/, мої на команду.

ВОДОГРАЙ, р. водобій, водоприск, сов. фонтан; пор. джерело.

ВОДОДІЛ, П. межа, рубіж, лінія протис-

тояння, сил. лінія барикад.

ВОДОКРУТ, див. ВИР.

ВОДОСПАД, водопад, (з терасами) кас­када, сов. каскад, р. спад & водос­падик.

ВОДОХРЕЩІ, Водохреща, Йордан, Во­досвяття, Водохрестя.

ВОЄВОДА іст., полководець, воєначаль­ник, командувач, провідник, сил. стра­тег, бар. командуючий.

ВОЗНЕСІННЯ, Вознесіння Господнє,

Вшестя.

ВОІСТИНУ пр., дійсно, справді, без сум­ніву, без брешеш, ір. істинно.

ВОЛИТИ, бажати, хотіти, жадати; (во­лю)виконувати.

ВОЛЕЙБОЛ, укр. відбиванка.

ВОЛІТИ, уважати /визнавати/ за кра­ще; хотіти, бажати, жадати.

ВОЛОВОДИТИ, див. БАРИТИ.

ВОЛОГА, (землі) обр. соки; У ФР. рі­дина; (у повітрі) вологість, ви­пари.

ВОЛОГИЙ, ВОГКИЙ, сирий, вільгий,

вільготний, сил. мокрий; & воло­жистий. ВОЛОГІСТЬ, волога, вогкість, вільгість;

вільга, вільгота, вогкота, вільготність. ВОЛОДАР, див. ВЛАДАР.

ВОЛОДІТИ, мати /за душею/, посідати,

р. владати, володати; (ким) панувати /володарювати/ над; (шаблею) ору­дувати; (мовою) знати що; (собою) контролювати

себе.

ВОЛОС, (один) волосина, волосинка,

во­лосінь; зб. волосся, волосіння; обр. (вузісінький канальчик) капіляр; (під нігтем) загнітиця; & волосок, волосочок.

ВОЛОССЯ, чуб, чуприна, шевелюра, во­лос; (кучеряве) кучері, (цупке) щети­на; (неохайне) патли, пелехи, куштра, жм. грива, з. штим.

ВОЛОХАТИЙ, кудлатий, патлатий, кош­латий, пелехатий; (– брови) стріха­тий, розпатланий, скуйовджений, ску­довчений; (– тканину) ворсистий; (ки­лим) ворсовий; (ту­ман) неокреслений, невиразний, нечіткий.

ВОЛОЦЮГА, безхатченко, блудяга, га-лайда, як ім. бездомний; (непосида) швендя, сновига; (зайда) приплентач; ЖМ. зальотник, донжуан, (жінка) шльондра.

ВОЛОЧИТИ, волокти, тягти, тягнути;

(землю) с.г. розпушувати.

ВОЛОЧИТИСЯ, тягтися; (за ким) іти /їхати/ слідом; (– зальотників) упа­дати, залицятися, сил. віятися; (з ким) співжити, скакати в гречку; (по сві­ту) блукати, ман­дру­вати, тягатися; (без діла) тинятися, веш­татися.

ВОЛЯ, (влада над собою) самовладання, самовлада, (до перемоги) наполегли­вість, рішучість; (прв. у фр.) бажання, жадання, хотіння, сил. вимога, на­каз; (із сл. моя) вла­да; (народів) сво­бода, незалежність, само­стійність, віль­ність; (рабам) визволення, звільнення, розкріпачення; (птаству) бла­годать, лахва.

ВОРОГ, супротивник, суперник, антаго­ніст, ненависник, ур. враг, супостат, ли­ходій, ок. недруг, анал. душман; (рос­лин) шкідник; & мн. воріженьки, во­роженьки.

ВОРОЖБА, ворожіння, ворожбитство, чаклування, чародійство, чари, ві­дьомство.

ВОРОЖБИТ, чаклун, чарівник, знахур, знахар, відьмак, відьмар, іст. волхв (на

зо­рях) астролог, (на руці) хіромант.

ВОРОЖИЙ, вражий, врагів, сил. зловоро­жий; (табір) антагоністичний; (пог­ляд) недоброзичливий, неприязний, недружній, ненависницький.

ВОРОЖИТИ, чаклувати, чарувати, відь­мувати; (на картах) розкладати що; П.

казати /вгадувати/ наперед, проро­кувати; (біля чого) Ж. поратися.

ВОРОЖНЕЧА, ворогування, неприязнь, рбзбрат, чвара, усобиця, усобище, антагонізм, протиборство, протистояння, не­нави­с­ництво, ворожість; & ворожда, ворожнета.

ВОРОН, крук, д. гавран, (грак) гайворон. ВОРОТА мн., брама, в’їзд ур. врата; (трі­ум­фальт) арка; & ворітця, ворітечка.

ВОРОХ, купа, кучугура, бурта.

ВОРУШИТИ, злегка рухати, жм. воро­хобити; (сто) перегортати, перевертати; (людей) спонукувати до дії, збуджува­ти; (горе) згадувати, пригадувати.

ВОСКРЕСАТИ, вставати з мертвих,

ожи­вати; (– любов) відроджуватися, від­новлюватися; (з хвороби) видужува­ти; (– природу) прокидатися, пробуд­жуватися;

(у пам’яті) відновлятися, пригадуватися.

ВОСКРЕШАТИ, оживляти, підіймати з труни /могили/; (з руїн) відновлю­вати, відбудовувати; П. надихати, підтримувати

на дусі; (минуле) при­гадувати.

ВОСТАННЄ пр., наостаннє, наостанці,

на­останку, останній раз, останнім разом.

ВОЧЕВИДЬ пр., сов. наяву; відкрито,

від­верто, явно; & вочевидьки.

ВОЯЖЕР, подорожній, мандрівець.

ВОЯК, вояка, воїн, боєць, солдат, армі­єць, ж. рубака, з. войовик, войовник, іст. дружинник; (найманий) най­манець, (піший) піхотинець, (царський) жм. служба, слу­жака, (хоробрий) лицар, витязь; & воя­чень­ко; пор. військовик, стрі­лець.

ВП... крім наведених тут слів, див. УП... ВПАМ’ЯТКУ /УПАМ’ЯТКУ/ пр., втям­ки. утямки, сов. пам’ятно.

ВПЕВНЕНИЙ /УПЕВНЕНИЙ/, певний, переконаний; (в собі) самовпевнений, самопевний; (погляд) спокійний, рішу­чий; (рух) натренований, звичний.

ВПЕНЬ /УПЕНЬ/ пр., цілком, зовсім,

їсть чисто, вщент.

ВПЕРЕД/!/ і УПЕРЕД/!/ пр., не назад; (пла­тити) наперед, авансом; ЖМ. надалі, в май­бутньому; (раніше) спершу, передше, зразу, спочатку; (кого) поперед; (!) гайда! ру­шаймо! до бою!

ВПЕРЕМІШ /УПЕРЕМІШ/, пр. мішма, всуміш, вперемішку; (чергуючись) впереміж, впереміжку, навперемінно.

ВПЕРТИЙ /УПЕРТИЙ/, затятий, закля­тий, жм. клятий, заклятущий, натурис­тий, ід. з норовом, не з клоччя, д. огурний; (щодо ме­ти) наполегливий, настирливий; (щодо ком­промісу) не­поступливий; (– натуру) стій­кий, твердий; ЯК ІМ. упертюх, мідне чо­ло /лоб/; (злочинець) запеклий, не­виправний; (по­гляд) невідхильний, пильний; & упертющий.

ВПЕРШЕ /УПЕРШЕ/ пр., у перший раз, уперше, р. впервину; (бачили) ніколи досі не.

ВПЛИВ, дія, діяння, сил. тиск; У ФР.

авторитет, вага /н. ужити свій вплив/.

ВПЛИВАТИ /УПЛИВАТИ/, 1. /док.