Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


ЖМ. де­сять карбованців, десятка. ЧЕРВІНКА, різачка, бігунка, кривавиця, пронос, ж.
П. аскетичний; & чер­нецький. ЧЕРНЬ ур.
Р. читач. ЧИЧЕРОНЕ, див.
ЯК ІМ. брюнет; (на виду)
Подобный материал:
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   68
пр., до деякої міри, деякою мірою, до певної міри; & частинне.

ЧАСТО пр., не раз, нерідко, зчаста, неод­норазово, кількаразово, сил. часто-гус­то; (садити) густо; (без упину) раз-у-раз; & частенько, частесенько.

ЧАСТОКІЛ, укр. палісад, штахети; пор. огорожа, пліт.

ЧАСТУВАТИ, гостити, пригощати, р. трактувати, обр. саджати за стіл, діли­тися шматком хліба, ділити хліб-сіль, пор. приймати; (історіями) П. роз­ва­жати; (киями) П. бити; док. почасту­вати, (вином) дати /піднес­ти/ по чарці.

ЧАТА, сторожа, варта, застава; мн. ча­ти, вартування; У ФР. засідка /н. сидіти на чатах/.

ЧАТОВИЙ як ім., стійковий, стійчик,

чатівник, сов. постовий, караульний.

ЧАТУВАТИ, вартувати, сторожити, стоя­ти на стійці /чатах, варті, сторожі, пос­ту/; (у засідці) сидіти на чатах; (на кого) очікувати, (на здобич) стерегти /підстерігати/ кого; (на що) чекати, вичікувати; (з нст. щоб) пильнувати.

ЧАХНУТИ, див. МАРНІТИ; (– вогонь) гаснути, згасати; П. занепадати.

ЧАША, див. КЕЛИХ; (озера) улоговина, котлован; (неба) баня; УР. посудина; (гірка) ІД. горе, страждання, випробування; &. чашечка, чашка.

ЧАШКА, (на чай) філіжанка; (квітки)

чашечка; пор. ЧАША.

ЧВАКАТИ, див. ЧАВКАТИ.

ЧВАЛ, (біг навскач) ґалоп, зап. намет.

ЧВАЛАТИ, (поволі йти) тарабанитися,

плуганитися, плентатися, чапати, чов­пти, волоктися, тарганитися, брести, д. цупитися; (– коня) скакати, бігти чва­лом, чвалувати.

ЧВАНИТИСЯ, пишатися, величатися, ви­соко нестися, гнути кирпу, задирати носа, (чим) хвалитися, вихвалятися, хвастати; пор. хизуватися.

ЧВАНЛИВИЙ, хвальковитий, хвастови­тий, пихатий, жм. фанаберистий; & чвань­ковитий, чванькуватий.

ЧВАНСТВО і ЧВАНЬ, бундючність, пи­ха, зарозумілість, величання, хвастови­тість, хвастощі, хизування; & чванливість, чваньковитість, чванькува­тість.

ЧВАНЬКО, хвастун, хвалько, б. з. принда, обр. Хлестаков.

ЧВАРА, звада, розбрат, свара, сил. ворож­неча; З. гроза, буря; мн. чвари, (сі­мейні) сварки, колотнеча, розлад; (дріб­ні) суперечки, незгоди; (князів) усобиці, міжусобиці.

ЧВЕРТЬ, четвертина; (року) квартал, три місяці; (години) 15 хвилин; (Міся­ця) серп, кн. фаза; & чвертка.

ЧЕБРЕЦЬ, бот. тиміям; & чабрець,

чебрик.

ЧЕК, див. ДОКУМЕНТ, квиток.

ЧЕКАЛЬНЯ, (у лікаря) почекальня; (на вокзалі) чекальна зала; (в теат­рі) фойє.

ЧЕКАТИ, (на кого) ждати; (чого) споді­ватися, мати надію, дожидати, очікува­ти; (терпляче) вичікувати, вижидати, зап. піджидати; нак. чекай! начу­вайся!

ЧЕЛЯДНИК з., наймит, робітник, слуга; & челядин, челядинець.

ЧЕЛЯДЬ зб., З. молодь; (члени родини) посімейство; ІСТ. не шляхта, (у по­мі­щика) дворові кріпаки, двораки, слу­­ги, прислужники, попихачі.

ЧЕМНИЙ, див. УВІЧЛИВИЙ; (шанобли­вий) поштивий.

ЧЕМОДАН сов., див. ВАЛІЗА.

ЧЕМПІОН, переможець змагань /у зма­ганнях/, г. першун; пор. спор­тсмен.

ЧЕПУРИТИ, прикрашати, прибирати; (себе) причепурювати, вичепурювати; (пір’я /– птахів/) чистити.

ЧЕПУРИТИСЯ, (– що) прибиратися;

(– кого) виряджатися, вичепурюватися, причепурюватися, жм. хороши­тися, р. строїтися; (– птахів) чиститися; пор. убиратися.

ЧЕПУРНИЙ, (хто) охайний, чистий, акуратний, д. кукібний, хайний; (– жі­нок) дженджуристий; (одяг) ошатний, елеґантний, елегантний; & чепурненький, чепу­ристий.

ЧЕПУРУН, чистьоха, чистюк, чистун, акуратист; (модник) дженджик, хвин-тик, ферт, хвертик, жевжик, хлюст; & чепура, чепурко.

ЧЕРВА зб., див. ЧЕРВ’ЯК.

ЧЕРВИВИЙ, зачервивілий, зачервивлений, з хробаками.

ЧЕРВІНЕЦЬ, золота монета; ЖМ. де­сять карбованців, десятка.

ЧЕРВІНКА, різачка, бігунка, кривавиця, пронос, ж. швидка /прудка/ Настя, мед. дизентерія.

ЧЕРВОНИЙ, (колір) темнорожевий, кри­вавий, багряний; (темночервоний) буряковий; (– щоки) рум’яний, рожевий; (червонуватий) червонястий, кровистий; (– губи) малиновий; (терор)

П. більшовицький, комуністичний; & червоненький, з. черлений. ЧЕРВОНІТИ, червонішати, ставати чер­воним /червонішим/, багряніти;

(– щоки) рожевіти, рум’яніти, шаріти/ся/, жаріти, маковіти, заливатися /облива­тися, закрашуватися, спалахувати/ рум’янцем, наливатися жаром, займати­ся полум’ям; (із сорому) згоряти на виду, пекти рака /раків/; (з нап­руги) набігати кров’ю; (здаля) червоніти/ся/.

ЧЕРВ’ЯК, див. хробак; (хто) П. нікчема, плазун, раб, гнида, шмаровоз, тля;

& черв’ячок, з черва.

ЧЕРГА, (людей) хвіст, рад, лінія, колія; (автоматна) серія; у фр. плин, течія /н. іти своєю чергою/, черговість /н. поза чергою/.

ЧЕРГОВИЙ, (з ряду) наступний, г. слі­дуючий; ЯК ІМ. той, що чергує, з. черговець.

ЧЕРГУВАТИ, (в армії) бути черговим; (біля Хворого) перебувати, доглядати по черзі за ким; (А з Б) міняти /комбінува­ти/ по черзі; Р. чергуватися.

ЧЕРГУВАТИСЯ‚ мінятися по черзі, р.

чергувати.

ЧЕРЕВАНЬ, пузань, гладун, товстун,

обр. барило.

ЧЕРЕВАТИЙ, пузатий, тельбухатий, тов­стий, грубий; (глек) бокатий; (– жін­ку) вагітна; пор. гладкий.

ЧЕРЕВИКИ мн., полуботки, штиблети; (з утятими халявками) туфлі; & черевички.

ЧЕРЕВО, пузо, живіт; (печі) порож­нина; (танка) спід, низ; & черевце.

ЧЕРЕДА, (корів) гурт; (гусей) стадо, зграя; (людей) П. юрба; (хмар) скуп­чення; (думок) черідка, низка, плете­ниця, вервечка, силянка; пор. стадо.

ЧЕРЕДНИК і ЧЕРЕДА, пастух /чере­ди/, скотар.

ЧЕРЕЗ прий. (стінку) крізь; (силу) над (одну ніч) за; (зиму) почерез, про­довж чого; (брак) з огляду на, у зв’яз­ку з чим, завдяки чому; У ФР. за посередництвом /допомогою/ /н. через слуг до паря/.

ЧЕРЕП, див. КІСТЯК.

ЧЕРЕПОК, (глека) уламок; (– глиняний

посуд) ЗН. горщик, чашка, миска; П.

ЗН. череп; & черепочок, зб. череп’я.

ЧЕРЕП’ЯНИЙ, (посуд) глиняний, кера­мічний, гончарний, гончарський; (го­лос) сов. надтріснутий.

ЧЕРЕС, див. ПОЯС.

ЧЕРІНЬ, (печі) дно, спід, днище, д. печище, ватра; п. площина, рівнина.

ЧЕРКАТИ, (що) торкатися чого; (сір­ник) терти, витирати; (чим) дряпати; (ку­лею) зачіпати; (на папері) ЖМ. писати, строчити; (написане) викрес­лювати; (серпом) різати; (воду /крильми/) борознити; (хмари) сяга­ти чого, (дахи /– світло/) сріблити, золотити; (горілку) хлебтати; (чор­тами) сипати ким і кого, ІД. черкати­ся; док. черкнути, різонути, кресону­ти; (куди) чкурнути, порснути; (об землю) жбурнути, вергнути, шкваркну­ти, гепнути, хрьопнути; (києм) угати­ти, вчистити, торохнути, зацідити, уперіщити.

ЧЕРНЕЦЬ, монах, брат, чорноризець, за­конник, жм. каптурник, (вищого рангу) схимник; (у скиті) скитник; (като­ли­цький) капуцин, (буддистский) дервіш, тібетський) лама, (ісламський) факір; & ченчик, черчик.

ЧЕРНЕЧИЙ, монаший, схимницький, капуцинський; П. аскетичний; & чер­нецький.

ЧЕРНЬ ур., простолюд плебс, укр. лобурня, голота; (– селян) мужицтво, хлопство.

ЧЕРПАК, див. КІВШ.

ЧЕРПАТИ, (куди) начерпувати, (воду – ще) набирати; (звідки) вичерпува­ти; П. (досвід) запозичати, запозичува­ти, (знан­ня) здобувати, (сили) набира­тися чого.

ЧЕРСТВИЙ, (хліб) несвіжий, твердий, засохлий, затвердлий; (хто) П. нечуй­ний, нечулий, бездушний, п. холодний, сил. суворий, жорстокий.

ЧЕРСТВІТИ, див. ТВЕРДНУТИ.

ЧЕСАТИ, (волос) розчісувати, зачісувати, (вовну) вичісувати, чухрати; (затято

виконувати) шкварити, смалити, (та­нець) оддирати; (кого) дубасити, шма­га­ти; (словами) сипати.

ЧЕСНИЙ, (погляд) правдивий, відвертий, (хто) без хитрощів, сумлінний, порядний, добросовісний, совісний, сил. висо­коморальний, шляхетний; (– грома­ду) шановний, поважний, справедливий; (отець) цер. преподобний, сил. всечесний.

ЧЕСНОТА, доброчесністю цнота; не­винність, непорочність, цнотливість;

чесність.

ЧЕСТОЛЮБНИЙ, шанолюбний, славо­любний, марнолюбний, гонористий.

ЧЕСТЬ, (людська) гідність, самоповага; (дівоча) невинність, незайманість, цнот­ливість; (хто) П. слива, гордість /н. честь нашої науки/; У ФР. знак поваги /поша­ни/, шана, пошана, шаноба /н. віддати честь/, чесне ім’я, репута­ція, авторитет /н. зганьбити честь/; пор. сумління.

ЧЕТВЕРТУВАТИ, див. СТРАЧУВАТИ

ЧИ сп., або; Ч. хіба /н. чи я знаю?/; (з нст. ч. не) майже /н. десь, чи не сто/.

ЧИГАТИ, (на кого) чекати, очікувати,

(таємно) засідати, чатувати, сидіти

на чатах, підстерігати /р. сочити/ ко­го; (на що) дожидати чого; пор. че­кати.

ЧИЙ-БУДЬ, див. АБИЧИЙ.

ЧИЙ-НЕБУДЬ, (з гурту) належний ко­мусь /кому-небудь/, чийсь; пор. аби­чий.

ЧИЙСЬ, не знати /невідомо/ чий, хтоз­на-чий, чий-небудь; ід. чийсь то, чийсь таки.

ЧИКРИЖИТИ, (ножем) тяти, різати; (волос) стригти, обтинати, обрізувати.

ЧИМАЛИЙ, досить великий, величень­кий; (успіх) неабиякий, значний; (куш) порядний, здоровий, здоровець­кий; (– залу) просторий; (гурт) численний.

ЧИМАЛО пр., досить багато, багатенько, порядно, значно, не мало; (ображе­ний) дуже; (простояти) довгенько. ЧИМДУЖ і ЧИМДУЖЧЕ пр., див. щодуху, якомога.

ЧИМРАЗ пр., (дужче) щораз /то/, де­да­лі, чимдалі, з бігом часу; & чимраз то.

ЧИМЧИКУВАТИ, див. ІТИ; пор. чва­ла­ти, шкандибати.

ЧИН, дія, діяння; зап. звання, титул,

ранга, сов. ранг, цер. сан.

ЧИНИТИ, (добро) робити, творити; (зло) коїти, укоювати; (як хтось) ді­яти; (волю) виконувати, здійснювати; (опір) ставити; (казна-що) учиняти, виробляти, витворяти; (шкоду) заподі­ювати, завдавати чого; (хутро) вичи­нювати; ІД. (неподоб­ство) колобродити, (тиск) тиснути, (кло­піт /кому/) турбувати кого.

ЧИНИТИСЯ, діятися, творитися, робити­ся, відбуватися, коїтися.

ЧИННИЙ, (закон) сов. діючий; Б. З.

ді­яльний, активний.

ЧИННИК, (поступу) фактор; (уряду)

Г. представник, речник.

ЧИННІСТЬ, (закону) дія, діяння, сила.

ЧИНШ, іст. орендна платня /за землю/.

ЧИРЯК, мед. карбункул, фурункул;

& чир; пор. болячка.

ЧИСЕЛЬНИЙ, (вираз) числовий,

цифро­вий; (– перевагу) кількісний.

ЧИСЛЕННИЙ, великий числом /кіль­кістю/; (– запити) неодноразовий; (гурт) чималий, широкий; (дощі)

частий.

ЧИСЛИТИ, рахувати, лічити, підрахову­вати, пор. обраховувати; (за кого) мати, вважати, визнавати; (на кого) розраховувати, покладатися, важити.

ЧИСЛО, цифра; (газети) сов. номер; (календаря) дата, день; ЖМ. кіль­кість;

У ФР. група, категорія /н. у то­му числі/, лік /н. без числа = без ліку/.

ЧИСЛОВИЙ, див. ЦИФРОВИЙ. ЧИСТИЙ, не брудний, не забруднений, не заміщений; (морально) незаплямо­ва­ний, незаплямлений, праведний; (по­кій) парадний; (рушник) випраний, свіжий; (одяг) не ношений; (– білиз­ну) білий; (хто) охайний, чепурний, акуратний; (– воду) прозорий, не ка­ламутний, сил. чистий, як сльоза /скло, кришталь/; (– небо) ясний, безхмарний; (– публіку) П. вибраний; (– ро­боту) якісний, бездоганний; (шовк) на­­туральний, без домішок; (– зерна) добір­ний; (простір) не засмічений; (спирт) очищений, не розведений; (колір) однорідний, однотипний; (пе­сець) чистопород­ний, чистокровний; (спокій) абсолютний; (– поле) не за­бур’янений; (папір) не спи­саний; (звук) правильний, чіткий, сил. криш­талевий; (погляд) щирий, відвертий; (– дівчину) чесний, невинний, непорочний, незайманий; (намір) високий, святий; (– справу) справедливий; (– думку) безгріш­ний; (зиск) кінцевий, остаточний; (з нст. сл. тобі) справ­жній; (із сл. вага) ІД. нетто; & чис­тенький, чистесенький, чисті­сінький.

ЧИСТИТИ, очищати, вичищати, розчи­щати, прочищати; (кнура) каструвати; ЖМ. дубасити, періщити; П. обкрадати, грабувати.

ЧИСТОТА, чистість, охайність, чепур­ність і всі мож. пох. від чистий.

ЧИТАНКА, (книжка) див. збірка; (дія) читання.

ЧИТАТИ, прочитувати, зачитувати, (ще раз) перечитувати; (неуважно) перебі­гати очима, (запоєм /романи/) човпти; (по складах) слебезувати, складати слова; (вірші) декламувати; (лекції) викладати; (думки) розгадувати; (мо­литву) від­читувати, проказувати; (мо­раль /кому/) ІД. вичитувати.

ЧИТАЧ, р. читець; (бібліотеки)

відвіду­вач, абонент.

ЧИТЕЦЬ, декламатор; Р. читач.

ЧИЧЕРОНЕ, див. ҐІД.

ЧІЛЬНИЙ, (стіл) головний, центральний, найвидніший; (– місце) П. пере­до­вий; (діяч) видатний, визначний; (– вікно) начільний.

ЧІП, сов. чоп, (у бочки) затичка;

& чопик, чопець.

ЧІПАТИ, (чим) зачіпати, черкати, торка­тися, доторкатися; (з ч. не) не займа­ти, не торкати, не рухати; (кого) тур­бу­вати; (глибоко) хвилювати, звору­шува­ти, цікавити; (дівчат) загравати з ким, (те­му) П. г. заторкувати.

ЧІПКИЙ, (– руки) цупкий; (– хворо­бу) причепливий, заразливий; (до чо­го) беручкий, охочий.

ЧІПЛЯТИ, (до чого) зачіпляти, причіпляти; (на що) вішати (фартух) припинати; (квітку) пришпилювати; пор. чіпати.

ЧІПЛЯТИСЯ, (до кого) займати /чіпа­ти/ кого; (ногою) зачіпатися; (ру­кою) хапатися, братися; (– фарбу) чі­патися, приставати; (як смола) П. липнути; (до слів) присікуватися; (за старе) держатися; (на гачок) ло­витися.

ЧІТКИЙ, виразний, розбірливий, ясний, (текст – ще) читкий; (– мову) зро­зумі­лий; (– відповідь) недвозначний; (звук) кришта­левий; (крок) карбова­ний; (графік) злагод­жений.

ЧІТКО пр., ясно, розбірливо,

виразно, обр. чорним по білому.

ЧКУРНУТИ док., дременути, дмухнути, майнути, стругнути, шмигнути, чер­кну­ти, порснути, метнутися; пор. подати­ся.

ЧЛЕН, (братства) братчик, (експеди­ції)

учасник; (системи) елемент, ком­понент,

інгредієнт, одиниця; (стате­вий) орган;

мн. члени, (тіла) кінцівки.

ЧМАНІТИ, дуріти, туманіти, чуманіти; док. очманіти, запаморочитися, р. оша­літи.

ЧМИХАТИ, (носом) сопти, пирхати;

(– паровик) пихкати; З. дмухати, дути.

ЧОБОТАР і ЧОБОТАРСЬКИЙ, див. швець і шевський.

ЧОБОТИ мн., (з сап’яну) сап’янці; (старі) шкарбани, д. чалапути; &

чо­бітки, од. чобіт.

ЧОВГАТИ, (ногами) совгати; (мітлою) шурхати; П. ЖМ. плентатися; & човгатися.

ЧОВЕН, (великий) байдак, баркас, (з рів­ним дном) каюк, шаланда, (видовба­ний) дуб, (запорізький бойовий) чайка, (прв. морський) шлюпка, (спор­тивний) байдар­ка, (венеціанський) гондола, (індіан­ський) пірога; зн. душо­губка; & човенце, човник, човно; пор. судно.

ЧОВНАР, як ім. човновий; (на перево­зі) перевізник; (на гондолі) гондольєр. ЧОВПТИ, повторювати, товкти, товкмачи­ти, (напам’ять) зубрити; (романи) чи­тати запоєм; (кого) лупцювати, дуба­сити; (коло чого) зосереджуватися на чому.

ЧОГО пр., див. ЧОМУ; (?) нащо, навіщо, фам. якого дідька, якої холери; ід. чого це, з яки речі, з якого дива; чогось /то/, див. чомусь.

ЧОЛО, лоб; (гори) П. вершок, верхівка, шпиль, вершина, чолопок; (споруди) фа­сад, лице; П. (найдобірніша частина) вер­шки, сметанка; (мідяне) ІД. упертюх.

ЧОЛОВИЙ, лобовий; (– стінку) фрон­тальний.

ЧОЛОВІК, не жінка, р. мужчина; (за­конний) дружина, подружжя, фам. ста­рий, мій, р. муж; ЖМ. людина, особа; ев. не пан, селянин; & чоловічок, чо­лов’яга.

ЧОЛОВІЧОК, див. ЧОЛОВІК; (ма­ленький) дитина; (в оці) П. зіниця.

ЧОЛОМКАТИСЯ, див. ЗДОРОВ­КАТИСЯ.

ЧОЛОПОК і ЩОЛОПОК, (гори)

верх, вершечок, шпиль, чубок

(голови) маківка, & чолопочок.

ЧОМУ і ЧОМ пр., (з якої причини) чого

/це/, через що, обр. з якої радості.

ЧОМУСЬ пр., чогось, через щось, з

яко­їсь /невідомої/ причини, не знати /невідомо/ чому; (не спиться) щось;

ід. чомусь то, чомусь таки, чогось

то, чогось таки.

ЧОРНИЙ, (– очі) агатовий; (кінь) во­ро­ний; (– вікна) темний, неосвітле­ний; (дим) непроглядний; (– окуля­ри) затемнений; (хліб) не білий, житній; (– расу) чорношкірий, чорно­видий, чорноликий; ЯК ІМ. мурин; (– сорочку) нечистий; П. (– працю) брудний, непрофесійний, спомагавчий, (хід) не головний, не парадний, (ринок) нелегальний, підпільний, (люд) простий, не світський, (– думи) важ­кий, безпросвітній, безрадісний, (– сло­во) лай­ливий; (як ніч /хто/) насуп­лений, перетривожений; (– совість) заплямлений; (– діла) ганебний, вар­тий осуду, сил. Каїнів; (– сили) зло­вісний, реакційний; (день) ІД. скрут­ний час; & чорненький, чорнесень­кий, чорнуватий,

ЧОРНЯВИЙ, чорний, як земля.

ЧОРНИЛО, атрамент.

ЧОРНИТИ, робити чорним; (метал) воронувати; П. ганьбити, знеславлювати, очорнювати.

ЧОРНОВИЙ, (запис) не опрацьований, не чистовий; (– обробку) ТЕХ. пер­вин­ний.

ЧОРНОГУЗ, лелека, див. бузько.

ЧОРНОЗЕМ, чорноземля.

ЧОРНОКНИЖНИК, див. ЧАКЛУН &

чорнокнижець.

ЧОРНОРОБ, різнороб, чорноробочий,

(у Китаї) кулі; П.(на ниві освіти) тру­дів­ник.

ЧОРНЯВИЙ, чорноволосий, чорноголо­вий, ЯК ІМ. брюнет; (на виду) смаг­лявий; & чорнявенький.

ЧОРТ, диявол, сатана, дідько, люципер, як ім. лукавий, анал. шайтан, жм. куцак, болотник, (– спритну людину) пролаза, проноза; & чортик, чортись­ко, чортяка.

ЧОРТЗНА- = ХТОЗНА -.

ЧОРІТВНЯ зб., чорти, дияволи, нечиста сила, бісівня; (казна-що) чортовина, чор­товиння; & чортяцтво.

ЧОРТмА, катма, див. нема.

ЧОРТОВИНА і ЧОРТОВИННЯ,

див. чортівня.

ЧОРТОПХАЙКА, тарадайка;

див. та­рантас, бідарка

ЧОРТОРИЙ, див. ВИР.

ЧОРТЯЧИЙ, чортів бісів; (напад)

неса­мовитий, шалений; (– працю)

виснаж­ливий, нелюдський.

ЧОТА, (військове з’єднання) сов. взвод.

ЧОТОВИЙ, (командир чоти) ЯК ІМ. чотар, сов. взводний /командир/.

ЧУБ, чуприна, шевелюра; (козацький) оселедець; (у птахів) чубайка; & чубок.

ЧУБАНИНА, див. БІЙКА.

ЧУВАТИ, (не раз) чути; З. не спати,

пильнувати; пор. слухати.

ЧУДАСІЯ, диво, дивовижа, дивину

чудо, (кумедна) комедія, кумедія,

цирк; пор. чуд­но.

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ,