Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ПОБ. ставати на ноги, вип­ростувати спину, переходити на свій хліб. УСВІДОМЛЮВАТИ, (що) П. очманіти, здуріти. УЧАСНИК, співучасник, спільник, (у ді­лі)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

кого, пор. під­лабузнюватися; (біля худоби) фам. ту­пати; ІД. (на дусі) занепадати /падати/ пу­хом, (серцем) зневірятися, тратити надію.

УПАКОВУВАТИ, впаковувати; (речі) спаковувати, збирати, укладати; (у певній вазі) фасувати, розфасовувати; (до тюрми) запаковувати, запроторю­вати, засаджувати.

УПАСТИ /ВПАСТИ/ док., повалитися, простягнутися, (з грюком) гепну­ти/ся/, бебехнути/ся/, грюкнутися, гримнутися, беркицьнутися, (у воду) брьохнутися, шубовснути; (– ру­ки) опуститися; (на що /– тінь/) укрити що, (на землю /– ніч/) наста­ти, насунутися, огорнути що; (на кого) спіткати кого, випасти на чию долю; (– звук) пролунати, гримнути; (– до­рогу) випасти, (– тиск) спасти, (– вітер) ущухнути, (– розмову) припини­тися;

(– форт) здатися; (духом) за­непасти; (– ціни) зменшитися; (в бою) загинути; (низько) пуститися бе­рега, попустити се­бе; ІД. (як у воду) зникнути, пропасти. УПЕВНЮВАТИ /ВПЕВНЮВАТИ/ і упев­няти /впевняти/, запевняти, заповнювати, переконувати, вселяти певність.

УПЕВНЮВАТИСЯ /ВПЕВНЮВАТИ­СЯ/, переконуватися, пересвідчуватися; & упев­нятися.

УПЕРЕДЖЕНИЙ, (проти кого) настав­лений; (погляд) небезсторонній, не­об’єк­тивний, наперед складений, нес­правед­ли­вий, негативний.

УПЕРЕКИДЬ /ВПЕРЕКИДЬ/, див. пе­ре­вертом.

УПЕРЕХРЕСТ /ВПЕРЕХРЕСТ /, див. нав­хрест.

УПИВАТИСЯ /ВПИВАТИСЯ/, підхмелятися, хмеліти, п’яніти; (сонцем) втішати­­ся, чаруватися, зазнавати насо­лоди від; док. упитися, фам. на­дудлитися, насмок­татися, налигатися, набратися.

УПИР, див. ВАМПІР; & упиряка.

УПИРАТИСЯ /ВПИРАТИСЯ/, (у що) спи­ратися /обпиратися/ на що, (у стелю) під­пирати що; П. сов. пру­чатися, опинатися, огинатися, опирати­ся, жм. норовитися, комизитися, огурятися; (не приставати на щось) не погоджуватися, відмовлятися від; (на своєму) наполягати, твер­до стояти, док. упертися, затятися, затнутися.

УПЛАВ /ВПЛАВ/ пр., пливучи, плавом, пливцем; & уплинь, вплинь, уплин, вплин.

УПЛУТУВАТИСЯ /ВПЛУТУВАТИСЯ/, заплутуватися, вплітатися; (у біду) встря­вати.

УПОВАТИ ур., (на що) покладати /ма­ти/ надаю, розраховувати; пор. спо­ді­ватися.

УПОВНІ /ВПОВНІ/ пр., (перейти доро­гу) з повним посудом; (весна) у роз­квіті;

(місяць) у повній фазі.

УПОВНОВАЖЕНИЙ /ВПОВНОВАЖЕ­НИЙ/, (представник) повноважний, що має повноваження, наділений пов­нова­женнями, г. уповажнений, управнений, умандатований; ЯК ІМ. довірена особа, з. повірник, як ім. повірений.

УПОВНОВАЖУВАТИ /ВПОВНОВАЖУ­ВАТИ/, (кого) доручати /надавати повноваження/ кому, г. уповажнювати, управнювати.

УПОДОБАННЯ /ВПОДОБАННЯ/, (ес­тетичне) смак; У ФР. потяг, при­хиль­ність, прив’язання, слабість /н. ма­ти уподобання/.

УПОДОБАТИСЯ /ВПОДОБАТИСЯ/,

див. подобатися.

УПОКОРЮВАТИ /ВПОКОРЮВАТИ/, див. утихомирювати, прибор­кувати.

УПОРАТИ /ВПОРАТИ/ док., (що) довести до ладу, упоратися з, зробити по­рядок у; (врожай) зібрати; (глечик сметани) П. прибрати /₌ з’їсти/.

УПОРАТИСЯ /ВПОРАТИСЯ/ док., (з чим) дати раду чому, упорати що; (з роботою) управитися, виконати /скін­чити, зробити/ що; (з почут­тями) по­­долати що.

УПОРЯДЖАТИ /ВПОРЯДЖАТИ/, (ха­ту) опоряджати; (бал) влаш­товувати уряджати.

УПОРЯДКОВУВАТИ /ВПОРЯДКОВУ­ВАТИ/, робити порядок, давати лад /по­рядок/, доводити до ладу, приводи­ти в порядок, опоряджати; (справи) полагоджувати; (дані) системати­зувати; (сло­вник) укладати.

УПОРЯДНИК /ВПОРЯДНИК/, див. ав­тор; (концерту) організатор, (збірки) редактор.

УПОСЛІДЖЕНИЙ /ВПОСЛІДЖЕНИЙ/, одринутий, відринутий, погорджений, зневажений усіма, обр. хто у Бога теля з’їв, приб. знедолений, безталан­ний; Р. жалюгідний.

УПРАВА, (волосна) ІСТ. управління; (фірми) правління, керівний орган;

(ор­кестру) Г. оруда, керування; пор. штаб, провід.

УПРАВИТЕЛЬ, (маєтку) економ; (ло­жі масонів) керівник, голова; пор. зверх­ник.

УПРАВЛІННЯ, (люди) керівництво, про­від; (дія) керування, врядування; (оркестру) оруда, г. управа.

УПРАВО /ВПРАВО/ сов., пр., у правий бік, вправоруч, управоруч; з правого боку, справа, праворуч.

УПРИТУЛ /ВПРИТУЛ/ пр., впритиск,

обр. ніс-у-ніс.

УПРІВАТИ /ВПРІВАТИ/, пітніти, пріти, укриватися /обливатися/ потом; (в печі /– страву/) умлівати; упріти, обр. нагрі­ти чуба.

УПРОХУВАТИ /УПРОШУВАТИ/, дуже просити /прохати/, жм. кландати, сил. благати.

УПУСКАТИ /ВПУСКАТИ/, (з рук) ви­пускати; (пазурі) запускати, упинати; (голову) опускати; док. упустити, (ща­стя) не допильнувати, проґавити.

УР... крім наведених тут слів, див. ВР... УРАГАН і УРАГАННИЙ, див. гура­ґан і

гураґанний.

УРАДЖУВАТИ /ВРАДЖУВАТИ /, ух­валювати, постановляти, вирішувати; док. урадити, дати пораду, порадити, помогти радою, д. ураяти, ЖМ. зара­дити.

УРАДУВАТИ /ВРАДУВАТИ/, пораду­ва­ти, утішити, втішити, потішити, сов. обра­дувати.

УРАЖАТИ /ВРАЖАТИ/, (мечем) рани­ти, сил. убивати; (рану) роз’ятрювати, травмувати; (ціль) ушкоджувати, зав­давати шкоди, потрапляти в; (серце) див. вра­жати.

УРАХОВУВАТИ /ВРАХОВУВАТИ/, ма­ти на увазі, зважати на, рахуватися з, брати до уваги /відома/.

УРВИГОЛОВА, шибайголова, шибеник, урватель, збитошник, бешкетник, паливода; & пробийголова.

УРВИСТИЙ, крутий, стрімкий, круто­горий, крутоярий, крутоберегий, круто­бокий.

УРВИСЬКО і УРВИЩЕ, круча, крутояр, провалля, з. строма; пор. бескид, бе­зо­дня.

УРВИТЕЛЬ, див. УРВИГОЛОВА. УРЕГУЛЬОВУВАТИ /ВРЕГУЛЬОВУВА­ТИ/, уреґульовувати, вреґульовувати, див. регулювати, реґулювати.

УРИВОК, (мотузка) з. вирва; (паперу) шматок, клапоть; (тексту) фраґмент, фрагмент, уступ.

УРИВЧАСТИЙ, не суцільний, уриваний, уривковий; (з уривків) фраґментарний, фрагментарний; (– дані) неповний; (– слова) відрубний; пор. переривчас­тий.

УРІВНОВАЖЕНИЙ /ВРІВНОВАЖЕНИЙ/, збалансований; (хто) стри­маний, витри­маний, спокійний; пор. холоднокровний.

УРІЗУВАТИСЯ /ВРІЗУВАТИСЯ/, вгри­за­тися, заглиблюватися; (в суходіл) укли­нюватися; (в душу) закарбовуватися, залишати слід де.

УРНА, див. ПОСУДИНА.

УРОДЖЕНИЙ /ВРЯДЖЕНИЙ/, народ­же­ний; (дар) природжений, не набу­тий; (ре­флекс) кн. безумовний. УРОДЖУВАТИСЯ /ВРОДЖУВАТИ­СЯ/, народжуватися, (щасливим) вда­ватися; (з-під землі) з’являтися, вири­нати, витикатися, виникати; док. уро­дитися, (– хліб) вирости, дозріти.

УРОЖАЙ /ВРОЖАЙ/, д. дорід; (на

що) П. поява великого числа чого. УРОЖАЙНИЙ /ВРОЖАЙНИЙ/, (рік) дорідний, д. зарідливий; (ґрунт) ро­дючий; (на що) багатий, (на хліб) хлібородний, хлібний, (на городину) плодо­носний; пор. пло­дючий.

УРОСТАТИ /ВРОСТАТИ/, (в землю / – хату/) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися.

УРОЧИСТИЙ /ВРОЧИСТИЙ/, урочий,

величний, святковий, тріумфальний; (марш) церемоніальний, парадний; (день) знаменний, вікопомний, всеславний; (настрій) піднесений; (тон) патетичний; (– присягу) священний.

УРУХОМЛЮВАТИ, пускати в рух /дію/, вводити в дію; (мотор) заво­дити, запускати; (справу) давати хід чому.

УРЯД, (держави) адміністрація, керів­ництво; (дія) уряд врядування, уп­рав­лін­ня; з. посада; р. установа.

УРЯДЖАТИ /ВРЯДЖАТИ/ і уряд­жува­ти /вряджувати/, (бал) влаштовувати, організовувати, упо­ряджати, споряджати, справляти; (обід) давати.

УРЯДОВЕЦЬ, службовець, урядова /сов. посадова/ особа, ок. посадовець, ісп. чиновник; (високий) державний муж, достойник; (член уряду) міністр;

& урядник.

УРЯДОВИЙ, (діяч) державний; (тон)

службовий, офіційний.

УРЯДУВАТИ /ВРЯДУВАТИ /, верхово­дити, керувати, правувати, порядку­ва­ти, адмініструвати, б. з. держати уряд пор. владарювати.

УС... крім наведених тут слів, див. ВС... УСАМОСТІЙНЮВАТИСЯ, ставати

са­мостійним /незалежним/, унезалеж-нюватися; ПОБ. ставати на ноги, вип­ростувати спину, переходити на свій хліб.

УСВІДОМЛЮВАТИ, (що) осягати розу­мом, здавати собі справу в чому, брати до тями; (себе /ким /) відчувати, вва­жати; док. усвідомити, збагну­ти; пор. розуміти.

УСЕБІЧНИЙ /ВСЕБІЧНИЙ/, див. уні­вер­сальний.

УСЕВЛАДНИЙ /ВСЕВЛАДНИЙ/, пов­новладний усемогутній. УСЕЗНАЙКО /ВСЕЗНАЙКО/, всезна­вець, всевіда, всевідець, як ім. всезна-ючий; пор. універсал. УСЕМОГУТНІЙ /ВСЕМОГУТНІЙ/, все­владний, всесильний, нездолан­ний, п. сторукий.

УСИНОВЛЯТИ /ВСИНОВЛЯТИ/, (ди­тину) адаптувати.

УСИПАЛЬНЯ, склеп, мавзолей, (сла­вних осіб) пантеон; г. гробівець; & усипальниця.

УСИПАТИ /ВСИПАТИ/, насипати, (борщ) наливати; док. всипати, (кому) П. відшмагати кого; (бобу) ІД. дати чосу /тир­ки, прочухана/, по­латати боки.

УСКАКУВАТИ /ВСКАКУВАТИ/, (у що) скакати, стрибати; (в халепу) П. потрапляти, уклепуватися, див. уклепатися.

УСКЛАДНЕНИЙ, утруднений, трудний. повний ускладнень, г. скомплікований.

УСКЛАДНЕННЯ, утруднення, компліка­ція, труднощі (на шляху до ме­ти) пе­решкода.

УСКЛАДНЮВАТИ і УСКЛАДНИТИ, утруднювати, додавати труднощів, ство­рювати труднощі, обтяжувати, р. утруд­няти; (справу) заплутувати.

УСЛАВЛЕНИЙ, див. СЛАВЕТНИЙ.

УСЛАВЛЮВАТИ /ВСЛАВЛЮВАТИ/ і уславляти /вславляти/, прос­лавляти, славити, виславляти.

УСЛАВЛЯТИСЯ /ВСЛАВЛЯТИСЯ/, ук­ривати себе славою, укриватися сла­вою, славитися.

УСЛУГОВУВАТИ /ВСЛУГОВУВАТИ/, служити, робити послуги, догоджа­ти;

(– слугу) прислуговувати.

УСМИРЯТИ, приборкувати, укоськувати, упокорювати, утихомирювати, брати в шори; (плоть) приструнювати; (біль) заспокоювати.

УСМІХ, див. УСМІШКА.

УСМІХАТИСЯ /ВСМІХАТИСЯ/, дару­вати /пускати/ усмішку, обдаровувати усмішкою, розсипати усмішки, вул. вишкіряти /вискалювати/ зуби; (до кого) вітати кого; (чим /кому/) П. обіцяти що; ІД. (із сл. доля) щас­тити, таланити, (із сл. дорога) передба­чатися, лежати, стелитися; & осмі­хатися.

УСМІШКА, усміх, д. осміх; (в газеті) П. гумореска, сміховинка, смішинка.

УСНИЙ, не писаний, переданий словами /на словах/; (звіт) словесний; (пе­ре­каз) почутий /записаний/ з уст, висловлений усно.

УСОБИЦЯ, міжусобиця, див. ЧВАРА.

УСОВІЩАТИ /ВСОВІЩАТИ/, присо­ромлювати, соромити; переконувати,

перевиховувати.

УСПАДКОВУВАТИ, діставати у спадок /спадщину/; (традиції) переймати, брати на озброєння; док. успадку­ва­ти, одідичити.

УСПІХ, удача, досягнення, сил. фурор, тріумф; (у змаганні) перемога, виг­раш; (книжки) визнання; мн. успіхи, (в науці) поступання, поступ; пор. щастя.

УСПІШНИЙ, вдалий, щасливий, сил. трі­умфальний; (виступ артиста) сил. блискучий.

УСТА і ВУСТА, див. губи, рот.

УСТАВ, див. СТАТУТ.

УСТАЛЕНИЙ, сталий, узвичаєний,

г. устійнений; (лад) узаконений; (– форму) устояний.

УСТАЛЮВАТИ/СЯ/, г. устійнювати -/ся/; (склад чого) встановлюва­ти/ся/;

(– традиції) узвичаювати /ся/; (– вдачу) формувати/ся/.

УСТАНОВА, заклад інституція, (гро­мадська) організація; ЖМ. прави­ло,

сил. закон.

УСТАНОВЛЮВАТИ /ВСТАНОВЛЮ­ВА­ТИ/ і установляти /вста­новляти/, (іс­тину) визначати, (за­кон фізики) відкривати; (антену) ста­вити, споруджувати, д. інсталювати.

УСТАТКОВАННЯ, обладнання, жм. ма­шинерія, пор. техніка.

УСТАТКОВУВАТИ /ВСТАТКОВУВА­ТИ/, див. обладнувати.

УСТАТКУВАННЯ, (дія) улаштування, упорядження, обладнання, зап. інста­ляція.

УСТЕЛЯТИ /ВСТЕЛЯТИ/ і устелю­вати /встелювати/, стелити; (землю) укривати; (столи) накрива­ти; (під ноги) розстеляти.

УСТРІЙ, (державний) лад, порядок,

ре­жим; (побутовий) уклад, триб.

УСТУП, (тексту) абзац, фраґмент, фрагмент, уривок.

УСТУП, (на схилі гори) виступ або ям­ка, пор. тераса; (у шахті) частина вибою.

УСТУПАТИСЯ /ВСТУПАТИСЯ/, (за ко­го) заступатися; (від кого) відходити, від­ступати/ся/; (кому) поступатися.

УСУВАТИ, (хиби) ліквідувати, /з тек­сту/ видаляти, вилучати, викидати; (ко­го) позбуватися; (з посади) звіль­няти, знімати, фам. виганяти, скидати.

УСЯК /ВСЯК/, зай. кожен, всякий; ПР. всіляко, всяко, по-всякому /н. бу­ває всяк/, жм. усяково, з. всіляково.

УСЯЧИНА /ВСЯЧИНА/, обр. все на сві­ті, і те, і се, і третє, і десяте; (з ми­нулого) випадки, пригоди, факти; пор. мішани­на, розмаїття.

УСЬОГОСВІТНІЙ /ВСЬОГОСВІТНІЙ /, див. ВСЕСВІТНІЙ.

УГ... крім наведених тут слів, див. ВТ...

УТАЄМНИЧУВАТИ /ВТАЄМНИЧУВА­ТИ/, (кого) відкривати таємницю кому, кн. вводити в таємниці; (від кого) Р. ута­ювати, ховати, тримати в секреті.

УТВЕРДЖУВАТИ, усталювати, вста­новлювати, (владу – ще) закріп­лю­ва­ти, зміцнювати.

УТВОРЕННЯ, (дія) творення, створення, формування; (наслідок) утвір, форму­вання.

УТВОРЮВАТИ, творити, створювати, (комісію) складати, формувати; (спілку) засновувати, організовувати, закладати; док. утворити, утнути, скоїти.

УТЕЛЮЩИТИ /ВТЕЛЮЩИТИ/ док., (проти волі) упхнути, всунути, пор. накидати; (в голову) втовкмачи­ти; (гроші) угатити, всадити, запла­тити

забагато, переплатити.

УТЕРТИЙ, (шлях) вторований, укоче­ний; (жарт) заяложений, ба­нальний.

УТИЛІЗАЦІЯ, (покидьків) використання.

УТИЛІЗУВАТИ, (що) знаходити застосу­вання чому, (покидьки) викорис­тову­вати.

УТИЛІТАРНИЙ, див. ПРАКТИЧНИЙ,

УТИСК, гнобительство, гноблення, сил. гніт, р. притиск; мн. утиски, перес­лі­ду­вання, гоніння, нагінка.

УТИСКАТИ і УТИСКУВАТИ, обмежува­ти в правах, переслідувати, сил. приг­ні­чувати, гнобити, наступати на горло /хвіст/.

УТИХОМИРЮВАТИ /ВТИХОМИРЮ­ВАТИ/, заспокоювати, (сердитих) ула­годжувати, (дітей) угамовувати, сил.

усмиряти, приборкувати; док. ути­хомирити, вкрутити хвоста. УТИХОМИРЮВАТИСЯ /ВТИХОМИ­РЮВАТИСЯ/, заспокоюватися, угамо­вуватися; (– бій) затихати, (– бурю) ущухати.

УТОМНИЙ /ВТОМНИЙ/, (день) труд­ний, стомливий, (– працю) важкий, сил. увередливий; & утомливий.

УТОПАТИ /ВТОПАТИ/, тонути; (в чо­му) поринати /заглиблюватися/ у що; (в снігу) загрузати; (в зелені) купати­ся; док. утонути, обр. піти раки ловити.

УТОПІЧНИЙ, нездійсненний, нереаль­ний, химерний; (світогляд) не нау­ко­вий; & утопійний; пор. фантас­тичний.

УТОПІЯ, фантазія, нездійсненна мрія, обр. казкові замки, химери, на вербі груші.

УТОПЛЕНИЙ /ВТУПЛЕНИЙ/ і утоп­ле­ник /втопленик/, див. пото­пельник.

УТОПТУВАТИ /ВТОПТУВАТИ/, (зем­лю) убивати, утрамбовувати; док. утопта­ти, (стежку) прокласти, про­топтати; пор. уторовувати.

УТОРОВУВАТИ, (шлях) укочувати, на­кочувати, уїздити, р. утирати; П. прок­ла­дати.

УТРАТНИЙ /ВТРАТНИЙ/, неприбутко­вий, збитковий, невигідний.

УТРИМУВАТИ /ВТРИМУВАТИ/, (ко­ня) стримувати; (від падіння) притри­мувати; (коло себе) не відпускати від (у своїх руках) затримувати, зберігати, залишати, не пускати з, не віддавати; (відсотки) стя­гати; (тварин) трима­ти, держати; (сі­м’ю) забезпечувати потреби чиї, обр. поїти-годувати.

УТРИМУВАТИСЯ /ВТРИМУВАТИСЯ/, (на ногах) зберігати рівновагу; (від чого) стримуватися; (– мороз) тримати­ся, не слабнути; (на праці) не зали­шати чого, (на зборах) не голосува­ти.

УТРОБА, нутрощі, ЖМ. живіт, черево; (моря) безодня; П. нутро, внутріш­ній світ.

УТРУДНЮВАТИ і УТРУДНЯТИ, ус­кладнювати; (кого) завдавати клопоту /труду/ кому.

УТЯМИТИ /ВТЯМИТИ/ док., збагнути, осягти розумом, зрозуміти, усвідомити; (собі) затямити, запам’ятати; (враз) здогадатися, зварити головою, зорієнтуватися.

УТЯМКИ /ВТЯМКИ/, див. впам’ят­ку.

УХ... крім наведених тут слів, див. ВХ... УХВАЛА, постанова, рішення, резолюція; (суду) вирок, присуд, кн. вердикт. УХВАЛЮВАТИ, постановляти, вирішу­вати, у рад жувати, кн. виносити ух­ва­лу, (порядок дня) затверджувати; Р. схвалю­вати; док. ухвалити, роз­судити.

УХИЛ, схил, нахил; (у школі) спеці­­алізація; (від курсу) відхилення. УХИЛЯТИСЯ, відхилятися, вивертатися, (різко) сахатися, г. цофатися, (від чого) уникати чого, (від відповідальності) обр. ховатися за чужу спину. УХИЛЬНИЙ, див. УНИКЛИВИЙ.

УХНАЛЬ і ВУХНАЛЬ див. цвях. УХОПИТИ /ВХОПИТИ/ док., схопити, впіймати, зловити, спіймати, злапати; (запах) вловити; (ляща) дістати; (суть) збагнути, утямити, зварити го­ловою; (чаю) сьорбнути, похапки за­жити; (– сум) пойняти, взяти, охопи­ти; (за душу) ІД. зворушити.

УХОПИТИСЯ /ВХОПИТИСЯ/ док., (ру­кою) взятися, схопитися; (за ідею) ви­явити глибоке зацікавлення чим, взяти на озброєння що, (за слово) вчепити­ся. УЦІЛИТИ /ВЦІЛЯТИ/, влучати; док.

вцілити, (в око) вділити.

УЧ... крім наведених тут слів, див. ВЧ... УЧАДІТИ /ВЧАДІТИ/ док.; отруїтися

чадом; П. очманіти, здуріти. УЧАСНИК, співучасник, спільник, (у ді­лі) партнер; (війни) ветеран; (експе­диції) член; (неодмінний /н. подоро­жей/) бувалець, товариш.

УЧАСТЬ, співучасть, співпраця,

г. уділ; (у ділі) партнерство.

УЧВАЛ /ВЧВАЛ/, див. навскач. УЧЕНЬ, школяр, обр. вихованець, (стар­ших класів) старшокласник, (випускного класу) випускник; (ви­щих шкіл) студент, (військового училища) курсант, іст. кадет; (П. Симиренка)

П. послідовник, визнавець.

УЧИНИТИ /ВЧИНИТИ/, чините роби­ти, (помсту) здійснювати, (волю) виконувати, (бучу) зчиняти, здіймати, (зло) коїти, укоювати, (честь) виявляти, (по­зов) давати, подавати, справляти. УЧИНЯТИСЯ /ВЧИНЯТИСЯ/, ставатися, відбуватися, чинитися, робитися, ко­ї­тися; (– галас) зчинятися, здіймати­ся; док. учинитися, (– якусь по­дію) по­­чатися.

УЧИТЕЛЬ /ВЧИТЕЛЬ/, педагог, викла­дач, р. викладовець, г. професор; (хто виховує) вихователь, навчитель, нап­равник, кн. метр.

УШ... крім наведених тут слів, див. ВШ... УШЕЛЕПАТИСЯ /ВШЕЛЕПАТИСЯ/ док., (у що) вскочити, втелющитися, (в халепу) втелепатися, уклепатися; & ушелепкатися.

УШКВАРИТИ /ВШКВАРИТИ/ док. (завзято зробити) утнути, втяти,

(го­­пака) ударити; (– дощ) уперіщити, хлюпонути; (лозиною) стьобонути,

цвьохнути, шмагонути, уперезати; вшкварнути.

УШКОДЖУВАТИ, завдавати шкоди, уражати; (здоров’я) псувати, підри­вати; (рану) роз’ятрювати; док. ушкодити, (себе) ІД. ушкодитися, скалічитися, дістати травму.

УЩ... крім наведених тут слів, див. ВЩ... УЩИПЛИВИЙ, (язик) колючий, (– сло­ва – ще) вразливий, уїдливий, їдкий, тер­пкий, ядучий, ядушливий, дош­куль­ний; (сміх) мефістофельський, сардонічний; (вітер) пронизли­вий, шпаркий.

УЩІЛЬНЮВАТИ, стискати, робити щіль­нішим; (землю) пресувати, убивати, утоптувати, утрамбовувати; (нормова­ний час) скорочувати.

УЩУХАТИ /ВЩУХАТИ/, (– стихії) слабшати, затихати, припинятися,