Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
СодержаниеП. відсталий, консервативний, п. НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (– очі) Ч. лише, виключно, всього-на-всього; ПР. |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
ТВЕРДИТИ, заявляти, стверджувати, висловлювати думку; (те саме) повторювати, правити /торочити, товкти, товкмачити/ своє.
ТВЕРДІСТЬ, (характеру) непохитність,
(у рішеннях) рішучість; & твердота.
ТВЕРДНУТИ, тужавіти, (– шкіру) шкарубнути, бучавіти, (– хліб) черствіти; & твердіти, твердішати, ок. твердшати.
ТВЕРДО пр., (казати) ясно, конкретно, рішуче; (спати) мулько; (стояти) непорушне, сил. /у бою/ на смерть і всі мож. пох. від твердий.
ТВЕРДОЛОБИЙ, тупоголовий, дубоголовий, тупорилий, упертий; П. відсталий, консервативний, п. зашкарублий; пор. дурний.
ТВЕРДЬ, (земна) суходіл; (небесна) склепіння, баня, сфера, ІД. небо; &
твердінь, тверджа.
ТВЕРЕЗИЙ, не п’яний; (стало) непитущий; (погляд) реалістичний, об’єктивний; (розрахунок) практичний; (розум) розсудливий.
ТВІР, витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніальний, ґеніальний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний /епічний/) епопея, полотно, /– любов/ роман; (на дану тему) ШК. композиція.
ТВОРЕЦЬ, ур. сотворитель; (світу) сві-тотворець, бог; (писань) автор, (музики) композитор, (машин) конструктор, (держави) засновник, основоположник, фундатор; & творитель.
ТВОРИТИ, створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, коїти; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, продукувати, (машини) конструювати, (музику) писати, компонувати, (плями)
накреслювати, (образ) малювати; (фігуру) утворювати; (як мистець) бути творцем; (державу) засновувати.
ТВОРЧИЙ, (– світотворення) світо-творчий; (стиль) мистецький, образотворчий; (вечір) авторський; пор. артистичний
ТЕАТР, У ФР. сцена; (легкого жанру) вар’єте; (воєнних дій) арена; ЖМ. вистава.
ТЕАТРАЛЬНИЙ, (сезон) сценічний, (–
мистецтво) драматичний, (– культуру) видовищний; (– позу) неприродний, награний, штучний, фальшивий, нещирий, вишуканий; (– пишність) помпезний.
ТЕЖ пр., також, так само У ФР. і /н. утік і дід = дід теж утік/
ТЕЗА, див. ТВЕРДЖЕННЯ
мн. тези, (доповіді) пункти,
точки, основні положення.
ТЕКА, (з паперами) папка,
течка; Б. З. портфель.
ТЕКСТ, словесний матеріал; (музичний) тканина; (пісні) слова; (друкований) як ім. надруковане; (листа) зміст; (на чім) напис; (під чим) підпис, ок. текстівка.
ТЕКТИ, (– річку) плисти, протікати, (у море) впадати; (– рідину) литися, струмувати, бігти, точитися, (потоками) пливти, (цівкою) дзюрити, юшити цебеніти; (– розмову) снуватися; (– час) минати, збігати; (– пісок) сипатися, (– пашню) обсипатися; (– дах) протікати.
ТЕКУЧИЙ, (– води) біжучий, проточний; (– рідину) рідкий, плинний.
р. течкий.
ТЕЛЕВІЗІЯ, телебачення; ЖМ. телевізор.
ТЕЛЕГРАМА і ТЕЛЕГРАФУВАТИ, див. повідомлення і повідомляти.
ТЕЛЕНЬКАТИ, (тихо) дзвонити, дзенькотіти; (язиком) ляпати, теліпати; (– серце) тенькати, тьохкати.
ТЕЛЕПЕНЬ, (у дзвоні) серце; (хто) П. бевзь, вайло, тюхтій, йолоп, бовдур,
бельбас, недотепа; пор. дурень.
ТЕЛЕФОНУВАТИ, див. ДЗВОНИТИ.
ТЕЛИТИСЯ, див. ПРИВОДИТИ.
ТЕЛІПАТИСЯ, мотатися, метлятися,
р. сотатися; (– поли одягу) тіпатися; (вусебіч) хитатися, коливатися, хилитатися; & телімбатися.
ТЕЛЬБУХИ, нутрощі, бебехи,
бельбахи, кишки.
ТЕМА, (розмови) предмет; (музичного твору) головний мотив, лейтмотив; (твору) про що йдеться у чому, (дослідження – ще) суть.
ТЕМБР, (звуку) забарвлення; (явища, твору) П. характер, особливість.
ТЕМНИЙ, не світлий, темрявий; (– ніч) невидний, сил. непроглядний; (– хату) неосвітлений, без світла; (колір) не ясний; (хто) смаглявий, темноволосий;
(– хмари) густий, безпросвітний, б. з. безпросвітній; (– думки) тяжкий, безрадісний, сумний; (– лють) злий, жорстокий; (– справу) заплутаний, (зміст) незрозумілий, неясний, (– почуття) неусвідомлений, невиразний; (– віки) давній, минулий, далекий; (без знань) неосвічений, неписьменний; (люд) недобрий, непорядний, підозрілий; (бік чогось) негативний; (хто) ЖМ. сліпий,
незрячий; & темненький, темнісінький, темнуватий, темнавий, теменний; пор. тьмяний.
ТЕМНИТИ, див. ЗАТЕМНЮВАТИ.
ТЕМНІТИ, темнішати; НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (– очі) похмурніти; (на світлому тлі) бовваніти, мріти, виднітися.
ТЕМНО пр., невидно і всі мож. пох.
від темний, сил. темно, хоч в око стрель /хоч оком світи, хоч око вийми/.
ТЕМП, швидкістю (життя) хід,
ритм, пульс; & темпо.
ТЕМПЕРАМЕНТ, див. НОРОВ; ЖМ. пристрасність, жагучість, обр. жар серця.
ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ, (хто) неврівноважений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий.
ТЕМРЯВА, пітьма, морок, мряка, жм. потемок, потемки, (напівморок) стума; П. відсталість, некультурність, неписьменність; & темнота, темінь, тьма. ТЕНДЕНЦІЙНИЙ, ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ’єктивний, з тенденцією, з певним ухилом. ТЕНДЕНЦІЯ, (розвитку) напрям, течія; (до чого) нахил, потяг; (діяти) прагнення, намір; (твору) ідея, провідна думка, спрямування; (у чому) упередження.
ТЕНДІТНИЙ, делікатний, витончений, ніжний; (– будову) тонкий, не масивний; (хто) крихкотілий, неміцний, слабкий; (– душу) діткливий, вразливий; (– міру вияву) ледь помітний /відчутний/. ТЕНЕТА, див. СІТКА.
ТЕНОР, див. ГОЛОС, пор. співак. ТЕОЛОГІЯ, див. БОГОСЛІВ’Я. ТЕОРЕТИЗУВАТИ, розвивати теорії; ЖМ. розумувати, мудрувати, розводити теорії.
ТЕОРЕТИЧНИЙ, не практичний, абстрактно-логічний; (обрахунок) математичний.
ТЕОРІЯ, (Дарвіна) вчення, учення; (недоведена) гіпотеза; мн. теорії, ЗН. ЖМ. вигадки, фантасмагорії.
ТЕПЕР, нині, зараз, за наших часів;
(саме зараз) отепер; У ФР. відтепер
/н. тепер я герой/; (з нст. сл. уже) на
цей раз /н. тепер уже заснув/; &
теперки, тепереньки, теперечки.
ТЕПЕРІШНІЙ, нинішній,
сьогоднішній; сьогорічний;
сучасний.
ТЕПЛИЙ, не гарячий і не холодний; (трохи) літеплий; (край) південний; (одяг) ок. зогрівущий; (– місце) нагрітий; (– хату) утеплений, опалений;
П.(погляд) привітний, приязний, доброзичливий; (– зустріч) душевний,
щиросердий; (– ставлення) дружній; (ледве) ІД. ледве живий; & тепленький,
теплесенький, теплуватий.
ТЕПЛИЦЯ, оранжерія, сов. оранжерея.
ТЕПЛИЧНИЙ, оранжерейний; (витвір) штучний; П. незагартований, зніжений, розніжений, пещений, жм. мазаний. ТЕПЛО, теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет, літепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; У ФР. тепле житло.
ТЕПЛОВИЙ, термальний, термічний.
ТЕРАПЕВТ, див. ЛІКАР.
ТЕРАСА, (на схилі гори) зап. уступ;
(похила) спадина, (прибудівка) кружґанок, веранда.
ТЕРЕБИТИ /г./, (овочі) очищати, оббирати; (горох) лущити; (у руці) м’яти; Р. термосити; (сало) ВУЛ. жерти; Д. торочити.
ТЕРЕВЕНИТИ, баляндрасити, теревені правити /розводити/, баляндраси правити /торочити, розпускати/, баляси
точити, д. талабанити; пор. базікати.
ТЕРЕВЕНІ, баляндраси, баляси; нісенітниці, дурниці; & теревені-вені. ТЕРЕЗИ і ТЕРЕМ, див. від. ваги і
башта.
ТЕРЕН = ТЕРИТОРІЯ, земельний простір; (села) земельне володіння /посілість/, у фр. межі, кордони; (ферми)
земельна власність, земля; (розселення /кого/) ареал, регіон, простір. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ, (діалект) місцевий, тереновий; (– води) прибережний.
ТЕРКОТІТИ, теркотати, торохтіти; (– комах) цвіркотіти, цвіркати, тирчати. ТЕРЛИКАТИ, див. ГРАТИ.
ТЕРМІН, 1. реченець, зап. строк; (вказаний) дата; 2. (спеціальний)
слово, вислів, вираз, кн. лексема. ТЕРМІНОВИЙ, див. НЕГАЙНИЙ
(– діло) шпаркий, екстрений.
ТЕРМІТ, див. МУРАШКА.
ТЕРМОМЕТР, тепломір, жм. градусник.
ТЕРНИСТИЙ, (шлях) устелений терням, П. важкий, трудний, хресний, страдницький, повен /труднощів /страждань/.
ТЕРНОВИЙ, з терну; (байрак) тернистий; (колір) густосиній; (вінок) мученицький.
ТЕРОР і ТЕРОРИЗУВАТИ, див. розправа і залякувати.
ТЕРПЕЛИВИЙ і ТЕРПЛЯЧИЙ, (верблюд) витривалий; (до вад) вибачливий, толерантний; (до мук) довготерпеливий, сил. стражденний; & терпливий.
ТЕРПЕНТИНА, укр. живиця,
сов. терпентин.
ТЕРПІННЯ, терпець, терпеливість,
терплячка, мн. страждання, муки.
ТЕРПІТИ, (що) витримувати, зносити, толерувати, допускати, миритися з чим; (від кого) зазнавати образ /кривди/, (від чого) зазнавати шкоди /злигоднів/; (нужду) зазнавати чого; (з ч. не /чого/) не допускати, /кого/ не переносити, не полюбляти, сил. ненавидіти, дихати чортом на; (за що) страждати, мучитися.
ТЕРПКИЙ, (смак) в’яжучий; (запах) різкий, гострий, їдкий; (вітер) шпаркий, пронизливий; (– слова) ущипливий, дошкульний; (біль) кн. щемливий; (– сльози) пекучий, гіркий; & терпкуватий.
ТЕРПНУТИ, дерев’яніти, німіти, ціпеніти; (– губи) стягатися; (– серце) завмирати, холонути; (зо страху) умлівати, зомлівати, р. обімлівати.
ТЕРПУГ, підпилок, (для дерева)
рашпіль; & терпужок.
ТЕРТИ, витирати, натирати, протирати, обтирати, перетирати; (тіло) розтирати, (шкіру) шмугляти, (підлогу) шарувати; (у пальцях) м’яти; (руки) затирати; (– чобіт) сов. муляти, тиснути.
ТЕРТИЙ, розтертий, протертий, перетертий; (– солому) потовчений, розім’ятий; (хто) ЗАП. бувалий, досвідчений.
ТЕРТИСЯ, обтиратися і всі пох. від терти; (коло ніг) лащитися; (між людьми) крутитися, обертатися; (коло кого) товктися, перебувати; (у нерішучості) вагатися, м’ятися, обр. тертися-м’ятися.
ТЕРТИЦЯ, див. ДОШКА; & тартиця. ТЕРТИ мн., П. непорозуміння, незгоди,
суперечки, сутички, чвари.
ТЕС, див. ДОШКА.
ТЕСАТИ, (колоду) обтісувати, (клепку)
витісувати, (стругом) стругати.
ТЕСЛЯ і ТЕСЛЯР, (тонких речей) столяр; (возових коліс) колісник, стельмах.
ТЕСТАМЕНТ, див. ЗАПОВІТ.
ТЕХНІКА, (заводська) обладнання, жм. машинерія; (перекладу) П. вправність, уміння, майстерність. ТЕХНІЧНИЙ, пов’язаний з. технікою;
(– с. г. культуру) промисловий; (персонал) допоміжний, спомагавчий, ок. обслуговчий; (– деталі плану) П. другорядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний.
ТЕЧІЯ, (річки) плин, д. плив, /швидка/ бистрина, /верхня/ верхів’я, /нижня/ пониззя, низ; ЖМ. струмок, течійка, річечка; У ФР. струмінь; (життя) перебіг, біг; (людська) потік; (політична) напрям; (підводна) таємна опозиція /напрям/.
ТИКАТИ, 1. (у що) встромляти, втикати, (в руку) сунути; (рогом) колоти; (пальцем) тицяти, штрикати, П. указувати; (носа) пхати; (дулі) показувати, сукати; (слова) ЖМ. прикладати; док. тикнути і ткнути, (куди) запхати, засунути, П. діти; (кулаком) вдарити;
2. говорити “ти”.
ТИМ БІЛЬШЕ ід., тим паче; (в кінці
думки) і того більше, і поготів. ТИМІЯМ, (речовина) ладан; П. гаряча
похвальба, лестощі, дифірамби. ТИМЧАСОВИЙ, нетривалий, несталий, непостійний, (– захоплення – ще) хвилинний, минущий, скороминущий; & часовий.
ТИН, див. ОГОРОЖА; & тинок, зб. тиння.
ТИНКТУРА, настоянка, сов. настій. ТИНЯТИСЯ, блукати, вештатися, валадатися, бродити, сновигати, швендяти, волочитися, д. валасатися, (заглядаючи кудись) никати; (без діла) огинатися; (селами) мандрувати; (по чужих хатах) р. тьопатися, ІД. жити в чужих людей.
ТИП, (машин) модель, зразок, марка; (у творі) герой, персонаж; (людей) ґатунок, категорія, сорт; (цікавий) індивід, індивідуум, екземпляр, (підозрілий) суб’єкт, д. фрукт.
ТИПОВИЙ, (образ) яскраво виявлений /окреслений/; (– рису) характерний, притаманний, властивий, природний; & р. типічний;
ТИПОВИЙ, див. стандартний.
ТИР, стрільбище.
ТИРАЖ, (лотереї) розигри сов.
розіграш; (книжки) наклад.
ТИРАН, див. ДЕСПОТ; (для кого) мучитель, (в родині) варивода, самодур. ТИРАНИТИ, див. МУЧИТИ. ТИРАНІЧНИЙ, деспотичний,
диктаторський, свавільний.
ТИРАНІЯ, деспотизм, сваволя; (в родині) самодурство; & тиранство.
ТИРСА, (від пиляння) трачиння;
(трава) ковила.
ТИСК, тиснення, г. нагніт; (шпак) натиск; (в юрбі) тиснява; (людей) здвиг, стовпище; У ФР. примус /н. під тиском/; (дія) натискання, стискання, стиск.
ТИСНУТИ, давити, натискати, надавлювати, (руку) стискати, здавлювати, здушувати, р. тискати; (на двері) напирати, налягати; П. гнобити, пригнічувати, утискати; (на кого) чинити тиск, тяжіти над; (ворога) зап. тіснити; (в собі) затамовувати, глушити, тлумити; (– чобіт) муляти; (морально) гнітити; пор. наполягати.
ТИСНУТИСЯ, (до кого) тулитися, притулятися; (до науки) тягнутися;
(в гурт) збиватися, скупчуватися;
(– думки) напосідати; (в юрбі) пробиратися, пхатися; (– дим) просочуватися, продіставатися; (– сльози) підступити, підкочуватися.
ТИСНЯВА, (в юрбі) тиск, штовханина,
р. товча, сов. товкотнеча; Р. тіснота.
ТИТАН і ТИТАНІЧНИЙ, див. велетень і величезний.
ТИТАР, див. СТАРОСТА.
ТИТУЛ, звання, ранг, чин, (духовний) сан, (науковий) ступінь; (книги) назва, заголовок, перша сторінка.
ТИТУЛУВАТИ, див. НАЗИВАТИ, іменувати; & р. титулувати.
ТИХИЙ, неголосний, негучний, ледве чутний; (степ) безгомінний, безмовний; (плач) глухий; (– повітря) непорушний, безвітрий; (– річку) тихоплинний, тиховодий; (– море) спокійний, без хвиль, штильовий; (– гавань) сонний, затишний; (сон) безтурботний; (– свято) не бучний, нелишний, скромний; (хто) лагідний, незлобивий, тихомирний, смирний, (– худобу) плохий; (– слово) приязний, доброзичливий; (вітер) слабкий, легенький, не буряний, тиховійний; (– світло) не різкий, не яскравий, тихосвітний, тихосяйний; (– ходу) повільний, нешвидкий, тихохідний; & тихенький, тихесенький, тихісінький.
ТИХНУТИ, затихати, стихати, мовкнути, замовкати; (– болі) слабшати, зникати.
ТИХО пр., неголосно і всі пох. від тихий, обр. тихо, як у вусі /хоч мак сій,
хоч би тобі слово/
ТИХЦЕМ, див. СТИХА.
ТИЦЯТИ, тицькати; (гострим) штирха-ти; штиркати, (пальцем) (недбало) (під ніс) тикати.
ТИЧКА, жердина, тичина, віха, (висока) щогла; (– всохлу рослину) стебло; (як знак) ціха.
ТИША, спокій, мовчанка, сил. мертва /первозданна/ тиша, тиша, як у вусі;
(на морі) штиль; (на війні) затишшя;
(в душі) П. кн. утихомирення.
ТІКАТИ, (від кого) бігти, утікати, ід. брати ноги на плечі, мазати п’яти салом, показувати потилицю, давати ходу, братися в ноги, жрг. нарізати, рвати кігті; (– армію) відступати, рятуватися втечею; (з ппр. сл. почати ІД. вдарити навтікача; (з дому) покидати що, (з неволі) визволятися; (до кого) приєднуватися, приставати; (від людей) цуратися кого; (діла) уникати, ухилятися від; (– туман) зникати, пропадати; нак. тікайте і забирай /те/ся!
ТІЛЕСНИЙ, (– кару) фізичний; (– втіхи) плотський; (колір) р. тілистий.
ТІЛИСТИЙ, див. ГЛАДКИЙ, тілесний.
ТІЛО, (геометричне) фігура; (небесне) планета, зірка, комета; (грішне) плоть; (мертве) труп; (дуба) стовбур; (тварини) туша; (судна) корпус; (гармати) люфа, обр. хобот, сов. ствол; (єдине) ІД. моноліт пор. тулуб.
ТІЛОГРІЙКА, (без рукавів) безрукавка; (з рукавами) фуфайка, ватянка, ватник.
ТІЛЬКИ, Ч. лише, виключно, всього-на-всього; ПР. щойно, тільки но, оце зараз; ледве, трохи /н. тільки мріє/; ЯК СП. але, проте, однак.
ТІНЬ, (затінене місце) затінок, холодок, тіньок, тінява; (вечірня) присмерк, сутінок, сил. темрява, морок; МИСТ. відтінок /н. класти тінь/; П. підозра, пляма /н. кидати тінь/; (між ким) непорозуміння; (чого /на виду/) відбиток, слід,
/у голосі/ натяк; (від кого) силюета, сов. силует, (небіжчика) привид, примара; (– худу особу) кістяк; мн. тіні, душі померлих, (минулого) образи, згадки.
ТІНЬОВИЙ, (бік) не сонячний; (бік чогось) П. зворотний, негативний, неґативний.
ТІПАТИ, трясти, стрясати; (головою)
хитати, махати; (тіло) смикати; (волос
вітром) тріпати, шарпати, розвівати; (губи) судомити; (у трясці) трусити.
ТІПАТИСЯ, хитатися, коливатися, гойдатися; (– поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, сіпатися, смикатися; (– серце) калатати, битися.
ТІСНИЙ, не просторий; (– вулицю)
не широкий, вузький; (день) короткий,
малий; (– кільце) щільний, зімкнений;
(– коло) обмежений; (зв’язок) міцний;
& тісненький, тіснуватий.
ТІСНИТИ, (ворога) тиснути, відтісняти, гнати, налягати /напирати/ на кого; П. гнітити, утискати; (груди) стискати, давити.
ТІСНО пр., щільно і пох. від тісний, ід.
ніде пальця просунути /яблуку впасти/.
ТІТКА, батькова /матірня / сестра, дядина, д. вуйна, г. тета; & тітуся, тітонька.
ТІЧКА, див. ЗГРАЯ.
ТІШИТИ, радувати (самолюбство)
підігрівати; (дітей) забавляти, бавити,
РОЗВАЖАТИ, пестити, доглядати;
(гостей) звеселяти; (у горі) втішати,
розганяти сум, розраджувати; ( думкою
себе) ІД. багатіти чим, плекати що.
ТІШИТИСЯ, (чим) втинатися, радіти з чого, зазнавати втіхи від кого; (надією) мати /плекати/ що; (з ким) бавитися, розважатися, веселитися; (славою) користуватися, мати що.
ТКАНИНА, див. МАТЕРІЯ; (вовняна) сукно, (лляна) полотно, (декоративна) плахта, (в’язана машиною) трикотаж, (прозора, мережчаста) тюль; & тканка, ткання.
ТЛІННИЙ, тимчасовий, минущий,
смертний, умирущий; (запах) трупний; (вплив) згубний, шкідливий, розтлівущий.
ТЛІНЬ, тління; (тлінні рештки) прах; (скінченність життя) тлінність; &