Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. відста­лий, консервативний, п. НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (– очі) Ч. лише, виключно, всього-на-всього; ПР.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

див. ФОРТЕЦЯ; іст. замок; П. цитадель, опліт, оплот; з. тверджа.

ТВЕРДИТИ, заявляти, стверджувати, висловлювати думку; (те саме) пов­то­рювати, правити /торочити, товкти, товкмачити/ своє.

ТВЕРДІСТЬ, (характеру) непохитність,

(у рішеннях) рішучість; & твердота.

ТВЕРДНУТИ, тужавіти, (– шкіру) шка­­рубнути, бучавіти, (– хліб) черствіти; & твер­діти, твердішати, ок. твердшати.

ТВЕРДО пр., (казати) ясно, конкретно, рішуче; (спати) мулько; (стояти) непорушне, сил. /у бою/ на смерть і всі мож. пох. від твердий.

ТВЕРДОЛОБИЙ, тупоголовий, дубоголо­вий, тупорилий, упертий; П. відста­лий, консервативний, п. зашкарублий; пор. дурний.

ТВЕРДЬ, (земна) суходіл; (небесна) склепіння, баня, сфера, ІД. небо; &

твер­дінь, тверджа.

ТВЕРЕЗИЙ, не п’яний; (стало) непиту­щий; (погляд) реалістичний, об’єктив­ний; (розрахунок) практичний; (ро­зум) розсудливий.

ТВІР, витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніальний, ґеніальний) шедевр; (науко­вий) трактат; (літера­турний /епіч­ний/) епопея, полотно, /– любов/ ро­ман; (на дану тему) ШК. композиція.

ТВОРЕЦЬ, ур. сотворитель; (світу) сві-тотворець, бог; (писань) автор, (музи­ки) композитор, (машин) конструктор, (дер­жави) засновник, основоположник, фундатор; & творитель.

ТВОРИТИ, створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, коїти; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, продукувати, (машини) конструювати, (музику) писати, компонувати, (плями)

накреслювати, (образ) малювати; (фігу­ру) утворювати; (як мистець) бути твор­цем; (державу) засновувати.

ТВОРЧИЙ, (– світотворення) світо-творчий; (стиль) мистецький, образот­ворчий; (вечір) авторський; пор. ар­ти­стичний

ТЕАТР, У ФР. сцена; (легкого жан­ру) вар’єте; (воєнних дій) арена; ЖМ. вистава.

ТЕАТРАЛЬНИЙ, (сезон) сценічний, (–

мистецтво) драматичний, (– куль­туру) видовищний; (– позу) непри­родний, награний, штучний, фальшивий, нещирий, вишуканий; (– пишність) помпезний.

ТЕЖ пр., також, так само У ФР. і /н. утік і дід ₌ дід теж утік/

ТЕЗА, див. ТВЕРДЖЕННЯ

мн. тези, (доповіді) пункти,

точки, основні поло­ження.

ТЕКА, (з паперами) папка,

течка; Б. З. портфель.

ТЕКСТ, словесний матеріал; (музичний) тканина; (пісні) слова; (друкований) як ім. надруковане; (листа) зміст; (на чім) напис; (під чим) підпис, ок. текстівка.

ТЕКТИ, (– річку) плисти, протікати, (у море) впадати; (– рідину) литися, струмувати, бігти, точитися, (потока­ми) пливти, (цівкою) дзюрити, юшити цебеніти; (– розмову) снуватися; (– час) ми­нати, збігати; (– пісок) сипатися, (– пашню) обсипатися; (– дах) протікати.

ТЕКУЧИЙ, (– води) біжучий, про­­точний; (– рідину) рідкий, плинний.

р. течкий.

ТЕЛЕВІЗІЯ, телебачення; ЖМ. телеві­зор.

ТЕЛЕГРАМА і ТЕЛЕГРАФУВАТИ, див. повідомлення і повідомляти.

ТЕЛЕНЬКАТИ, (тихо) дзвонити, дзень­котіти; (язиком) ляпати, телі­пати; (– серце) тенькати, тьохкати.

ТЕЛЕПЕНЬ, (у дзвоні) серце; (хто) П. бевзь, вайло, тюхтій, йолоп, бовдур,

бельбас, недотепа; пор. дурень.

ТЕЛЕФОНУВАТИ, див. ДЗВОНИТИ.

ТЕЛИТИСЯ, див. ПРИВОДИТИ.

ТЕЛІПАТИСЯ, мотатися, метлятися,

р. сотатися; (– поли одягу) тіпатися; (вусебіч) хитатися, коливатися, хили­татися; & телімбатися.

ТЕЛЬБУХИ, нутрощі, бебехи,

бельбахи, кишки.

ТЕМА, (розмови) предмет; (музичного твору) головний мотив, лейтмотив; (твору) про що йдеться у чому, (дос­лідження – ще) суть.

ТЕМБР, (звуку) забарвлення; (явища, твору) П. характер, особливість.

ТЕМНИЙ, не світлий, темрявий; (– ніч) невидний, сил. непроглядний; (– ха­ту) неосвітлений, без світла; (колір) не ясний; (хто) смаглявий, темново­лосий;

(– хмари) густий, безпросвіт­ний, б. з. безпросвітній; (– думки) тяжкий, безрадісний, сумний; (– лють) злий, жор­стокий; (– справу) заплутаний, (зміст) незрозумілий, неясний, (– почуття) неусвідомлений, невиразний; (– віки) давній, минулий, далекий; (без знань) неосвічений, не­письменний; (люд) недобрий, непорядний, підозрілий; (бік чогось) нега­тивний; (хто) ЖМ. сліпий,

незрячий; & темненький, темнісінький, темнува­тий, темнавий, теменний; пор. тьмя­ний.

ТЕМНИТИ, див. ЗАТЕМНЮВАТИ.

ТЕМНІТИ, темнішати; НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (– очі) похмурні­ти; (на світлому тлі) бовваніти, мрі­ти, виднітися.

ТЕМНО пр., невидно і всі мож. пох.

від темний, сил. темно, хоч в око стрель /хоч оком світи, хоч око вийми/.

ТЕМП, швидкістю (життя) хід,

ритм, пульс; & темпо.

ТЕМПЕРАМЕНТ, див. НОРОВ; ЖМ. пристрасність, жагучість, обр. жар серця.

ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ, (хто) неврівно­важений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий.

ТЕМРЯВА, пітьма, морок, мряка, жм. потемок, потемки, (напівморок) стума; П. відсталість, некультурність, непись­менність; & темнота, темінь, тьма. ТЕНДЕНЦІЙНИЙ, ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ’єктивний, з тенденцією, з певним ухилом. ТЕНДЕНЦІЯ, (розвитку) напрям, течія; (до чого) нахил, потяг; (діяти) праг­нен­ня, намір; (твору) ідея, провідна думка, спрямування; (у чому) упе­редження.

ТЕНДІТНИЙ, делікатний, витончений, ніжний; (– будову) тонкий, не масив­ний; (хто) крихкотілий, неміцний, слабкий; (– душу) діткливий, вразли­вий; (– міру вияву) ледь помітний /відчутний/. ТЕНЕТА, див. СІТКА.

ТЕНОР, див. ГОЛОС, пор. співак. ТЕОЛОГІЯ, див. БОГОСЛІВ’Я. ТЕОРЕТИЗУВАТИ, розвивати теорії; ЖМ. розумувати, мудрувати, розводити теорії.

ТЕОРЕТИЧНИЙ, не практичний, аб­страктно-логічний; (обрахунок) мате­матичний.

ТЕОРІЯ, (Дарвіна) вчення, учення; (не­доведена) гіпотеза; мн. теорії, ЗН. ЖМ. вигадки, фантасмагорії.

ТЕПЕР, нині, зараз, за наших часів;

(са­ме зараз) отепер; У ФР. відтепер

/н. тепер я герой/; (з нст. сл. уже) на

цей раз /н. тепер уже заснув/; &

те­перки, тепереньки, теперечки.

ТЕПЕРІШНІЙ, нинішній,

сьогоднішній; сьогорічний;

сучасний.

ТЕПЛИЙ, не гарячий і не холодний; (трохи) літеплий; (край) південний; (одяг) ок. зогрівущий; (– місце) наг­рітий; (– хату) утеплений, опалений;

П.(погляд) привітний, приязний, доб­розичливий; (– зустріч) душевний,

щиросердий; (– ставлення) дружній; (ледве) ІД. ледве живий; & теплень­кий,

теплесенький, теплуватий.

ТЕПЛИЦЯ, оранжерія, сов. оранжерея.

ТЕПЛИЧНИЙ, оранжерейний; (витвір) штучний; П. незагартований, зніжений, розніжений, пещений, жм. мазаний. ТЕПЛО, теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет, лі­тепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; У ФР. теп­ле житло.

ТЕПЛОВИЙ, термальний, термічний.

ТЕРАПЕВТ, див. ЛІКАР.

ТЕРАСА, (на схилі гори) зап. уступ;

(похила) спадина, (прибудівка) кружґанок, веранда.

ТЕРЕБИТИ /г./, (овочі) очищати, оббирати; (горох) лущити; (у руці) м’яти; Р. термосити; (сало) ВУЛ. жерти; Д. торочити.

ТЕРЕВЕНИТИ, баляндрасити, теревені правити /розводити/, баляндраси пра­вити /торочити, розпускати/, баляси

точити, д. талабанити; пор. базіка­ти.

ТЕРЕВЕНІ, баляндраси, баляси; нісе­нітниці, дурниці; & теревені-вені. ТЕРЕЗИ і ТЕРЕМ, див. від. ваги і

башта.

ТЕРЕН ₌ ТЕРИТОРІЯ, земельний прос­тір; (села) земельне володіння /посі­лість/, у фр. межі, кордони; (ферми)

земельна власність, земля; (розселен­ня /кого/) ареал, регіон, простір. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ, (діалект) місце­вий, тереновий; (– води) прибереж­ний.

ТЕРКОТІТИ, теркотати, торохті­ти; (– комах) цвіркотіти, цвіркати, тирчати. ТЕРЛИКАТИ, див. ГРАТИ.

ТЕРМІН, 1. реченець, зап. строк; (вказа­ний) дата; 2. (спеціальний)

слово, вис­лів, вираз, кн. лексема. ТЕРМІНОВИЙ, див. НЕГАЙНИЙ

(– ді­ло) шпаркий, екстрений.

ТЕРМІТ, див. МУРАШКА.

ТЕРМОМЕТР, тепломір, жм. градусник.

ТЕРНИСТИЙ, (шлях) устелений терням, П. важкий, трудний, хресний, страд­ницький, повен /труднощів /страж­дань/.

ТЕРНОВИЙ, з терну; (байрак) тернис­тий; (колір) густосиній; (вінок) му­чени­цький.

ТЕРОР і ТЕРОРИЗУВАТИ, див. роз­права і залякувати.

ТЕРПЕЛИВИЙ і ТЕРПЛЯЧИЙ, (вер­блюд) витривалий; (до вад) вибачли­вий, толерантний; (до мук) довготер­пеливий, сил. стражденний; & терпливий.

ТЕРПЕНТИНА, укр. живиця,

сов. тер­пентин.

ТЕРПІННЯ, терпець, терпеливість,

тер­плячка, мн. страждання, муки.

ТЕРПІТИ, (що) витримувати, зносити, то­лерувати, допускати, миритися з чим; (від кого) зазнавати образ /кривди/, (від чого) зазнавати шкоди /злигод­нів/; (ну­ж­ду) зазнавати чого; (з ч. не /чого/) не допускати, /кого/ не переносити, не полюбляти, сил. ненави­діти, дихати чортом на; (за що) страждати, мучитися.

ТЕРПКИЙ, (смак) в’яжучий; (запах) різ­кий, гострий, їдкий; (вітер) шпар­кий, про­низливий; (– слова) ущипли­вий, дошкульний; (біль) кн. щемли­вий; (– сльози) пекучий, гіркий; & терпкуватий.

ТЕРПНУТИ, дерев’яніти, німіти, ціпеніти; (– губи) стягатися; (– серце) завми­рати, холонути; (зо страху) умлівати, зомлівати, р. обімлівати.

ТЕРПУГ, підпилок, (для дерева)

раш­піль; & терпужок.

ТЕРТИ, витирати, натирати, протирати, обтирати, перетирати; (тіло) розтира­ти, (шкіру) шмугляти, (підлогу) шару­вати; (у пальцях) м’яти; (руки) зати­рати; (– чобіт) сов. муляти, тиснути.

ТЕРТИЙ, розтертий, протертий, перетер­тий; (– солому) потовчений, розім’я­тий; (хто) ЗАП. бувалий, досвідче­ний.

ТЕРТИСЯ, обтиратися і всі пох. від тер­ти; (коло ніг) лащитися; (між людь­ми) крутитися, обертатися; (коло ко­го) товктися, перебувати; (у нерішучості) вагатися, м’ятися, обр. тертися-м’ятися.

ТЕРТИЦЯ, див. ДОШКА; & тартиця. ТЕРТИ мн., П. непорозуміння, незгоди,

суперечки, сутички, чвари.

ТЕС, див. ДОШКА.

ТЕСАТИ, (колоду) обтісувати, (клепку)

витісувати, (стругом) стругати.

ТЕСЛЯ і ТЕСЛЯР, (тонких речей) сто­ляр; (возових коліс) колісник, стель­мах.

ТЕСТАМЕНТ, див. ЗАПОВІТ.

ТЕХНІКА, (заводська) обладнання, жм. машинерія; (перекладу) П. вправність, уміння, майстерність. ТЕХНІЧНИЙ, пов’язаний з. технікою;

(– с. г. культуру) промисловий; (пер­сонал) допоміжний, спомагавчий, ок. обслуговчий; (– деталі плану) П. дру­горядний, не головний, формальний; (термін) спеціальний.

ТЕЧІЯ, (річки) плин, д. плив, /швидка/ бистрина, /верхня/ верхів’я, /ниж­ня/ пониззя, низ; ЖМ. струмок, те­чійка, річечка; У ФР. струмінь; (життя) перебіг, біг; (людська) по­тік; (політична) на­прям; (підводна) таємна опозиція /на­прям/.

ТИКАТИ, 1. (у що) встромляти, втикати, (в руку) сунути; (рогом) колоти; (па­льцем) тицяти, штрикати, П. указу­вати; (носа) пхати; (дулі) показу­вати, сукати; (слова) ЖМ. приклада­ти; док. тикнути і ткнути, (куди) запхати, засунути, П. діти; (кулаком) вдарити;

2. говорити “ти”.

ТИМ БІЛЬШЕ ід., тим паче; (в кінці

думки) і того більше, і поготів. ТИМІЯМ, (речовина) ладан; П. гаряча

похвальба, лестощі, дифірамби. ТИМЧАСОВИЙ, нетривалий, несталий, непостійний, (– захоплення – ще) хви­линний, минущий, скороминущий; & часовий.

ТИН, див. ОГОРОЖА; & тинок, зб. тиння.

ТИНКТУРА, настоянка, сов. настій. ТИНЯТИСЯ, блукати, вештатися, валадатися, бродити, сновигати, швен­дяти, волочитися, д. валасатися, (за­гля­даючи ку­дись) никати; (без діла) оги­натися; (селами) мандрувати; (по чужих ха­тах) р. тьопатися, ІД. жити в чужих людей.

ТИП, (машин) модель, зразок, марка; (у творі) герой, персонаж; (людей) ґатунок, категорія, сорт; (цікавий) ін­дивід, індивідуум, екземпляр, (підозрі­лий) су­б’єкт, д. фрукт.

ТИПОВИЙ, (образ) яскраво виявлений /окреслений/; (– рису) характерний, притаманний, властивий, природний; & р. ти­пічний;

ТИПОВИЙ, див. стандартний.

ТИР, стрільбище.

ТИРАЖ, (лотереї) розигри сов.

розіграш; (книжки) наклад.

ТИРАН, див. ДЕСПОТ; (для кого) му­читель, (в родині) варивода, самодур. ТИРАНИТИ, див. МУЧИТИ. ТИРАНІЧНИЙ, деспотичний,

диктатор­ський, свавільний.

ТИРАНІЯ, деспотизм, сваволя; (в ро­дині) самодурство; & тиранство.

ТИРСА, (від пиляння) трачиння;

(тра­ва) ковила.

ТИСК, тиснення, г. нагніт; (шпак) на­тиск; (в юрбі) тиснява; (людей) здвиг, стовпище; У ФР. примус /н. під тиском/; (дія) натискання, стискання, стиск.

ТИСНУТИ, давити, натискати, надавлю­вати, (руку) стискати, здавлювати, зду­шувати, р. тискати; (на двері) напи­рати, налягати; П. гнобити, пригнічу­вати, утискати; (на кого) чинити тиск, тяжіти над; (ворога) зап. тіснити; (в собі) затамовувати, глушити, тлуми­ти; (– чобіт) муляти; (морально) гнітити; пор. наполягати.

ТИСНУТИСЯ, (до кого) тулитися, приту­лятися; (до науки) тягнутися;

(в гурт) збиватися, скупчуватися;

(– думки) напосідати; (в юрбі) проби­ратися, пхатися; (– дим) просочува­тися, продіставатися; (– сльози) підступити, підкочуватися.

ТИСНЯВА, (в юрбі) тиск, штовхани­на,

р. товча, сов. товкотнеча; Р. тіснота.

ТИТАН і ТИТАНІЧНИЙ, див. веле­тень і величезний.

ТИТАР, див. СТАРОСТА.

ТИТУЛ, звання, ранг, чин, (духовний) сан, (науковий) ступінь; (книги) назва, заголовок, перша сторінка.

ТИТУЛУВАТИ, див. НАЗИВАТИ, іме­нувати; & р. титулувати.

ТИХИЙ, неголосний, негучний, ледве чутний; (степ) безгомінний, без­мов­ний; (плач) глухий; (– повітря) непорушний, безвітрий; (– річку) тихоплинний, тиховодий; (– море) спокійний, без хвиль, штильовий; (– гавань) сонний, затишний; (сон) безтурботний; (– свято) не бучний, нелишний, скромний; (хто) лагідний, незлобивий, тихомирний, смирний, (– худобу) плохий; (– слово) прияз­ний, доброзичливий; (вітер) слабкий, легенький, не буряний, тиховійний; (– світло) не різкий, не яскравий, тихосвітний, тихосяйний; (– ходу) по­вільний, нешвидкий, тихохідний; & тихенький, тихесе­нький, тихісінький.

ТИХНУТИ, затихати, стихати, мовкнути, замовкати; (– болі) слабшати, зника­ти.

ТИХО пр., неголосно і всі пох. від ти­хий, обр. тихо, як у вусі /хоч мак сій,

хоч би тобі слово/

ТИХЦЕМ, див. СТИХА.

ТИЦЯТИ, тицькати; (гострим) штирха-ти; штиркати, (пальцем) (недбало) (під ніс) ти­кати.

ТИЧКА, жердина, тичина, віха, (висока) щогла; (– всохлу рослину) стеб­ло; (як знак) ціха.

ТИША, спокій, мовчанка, сил. мертва /первозданна/ тиша, тиша, як у вусі;

(на морі) штиль; (на війні) затишшя;

(в душі) П. кн. утихомирення.

ТІКАТИ, (від кого) бігти, утікати, ід. бра­ти ноги на плечі, мазати п’яти салом, показувати потилицю, давати ходу, братися в ноги, жрг. нарізати, рвати кігті; (– армію) відступати, рятуватися втечею; (з ппр. сл. почати ІД. вда­рити навтікача; (з дому) покидати що, (з неволі) визволя­тися; (до кого) при­єднуватися, приставати; (від людей) цуратися кого; (діла) уникати, ухи­лятися від; (– туман) зникати, про­падати; нак. тікайте і забирай /те/ся!

ТІЛЕСНИЙ, (– кару) фізичний; (– вті­хи) плотський; (колір) р. тілистий.

ТІЛИСТИЙ, див. ГЛАДКИЙ, тілесний.

ТІЛО, (геометричне) фігура; (небесне) планета, зірка, комета; (грішне) плоть; (мертве) труп; (дуба) стовбур; (тва­ри­ни) туша; (судна) корпус; (гарма­ти) лю­фа, обр. хобот, сов. ствол; (єди­не) ІД. моноліт пор. тулуб.

ТІЛОГРІЙКА, (без рукавів) безрукавка; (з рукавами) фуфайка, ватянка, ватник.

ТІЛЬКИ, Ч. лише, виключно, всього-на-всього; ПР. щойно, тільки но, оце за­раз; ледве, трохи /н. тільки мріє/; ЯК СП. але, проте, однак.

ТІНЬ, (затінене місце) затінок, холодок, тіньок, тінява; (вечірня) присмерк, сутінок, сил. темрява, морок; МИСТ. від­ті­нок /н. класти тінь/; П. підозра, пляма /н. кидати тінь/; (між ким) непорозуміння; (чого /на виду/) від­биток, слід,

/у голосі/ натяк; (від ко­го) силюета, сов. силует, (небіжчика) привид, примара; (– худу особу) кіс­тяк; мн. тіні, душі померлих, (минулого) образи, згадки.

ТІНЬОВИЙ, (бік) не сонячний; (бік чогось) П. зворотний, негативний, неґативний.

ТІПАТИ, трясти, стрясати; (головою)

хи­тати, махати; (тіло) смикати; (волос

вітром) тріпати, шарпати, розвіва­ти; (губи) судомити; (у трясці) трусити.

ТІПАТИСЯ, хитатися, коливатися, гой­датися; (– поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, трусити­ся; (від гніву) здригатися, сіпати­ся, смикатися; (– серце) калатати, битися.

ТІСНИЙ, не просторий; (– вулицю)

не широкий, вузький; (день) короткий,

малий; (– кільце) щільний, зімкнений;

(– коло) обмежений; (зв’язок) міц­ний;

& тісненький, тіснуватий.

ТІСНИТИ, (ворога) тиснути, відтісняти, гнати, налягати /напирати/ на кого; П. гні­тити, утискати; (груди) стиска­ти, давити.

ТІСНО пр., щільно і пох. від тіс­ний, ід.

ніде пальця просунути /яб­луку впасти/.

ТІТКА, батькова /матірня / сестра, дяди­на, д. вуйна, г. тета; & тітуся, тітонь­ка.

ТІЧКА, див. ЗГРАЯ.

ТІШИТИ, радувати (самолюбство)

підігрівати; (дітей) забавляти, бавити,

РОЗВАЖАТИ, пестити, доглядати;

(гос­тей) звеселяти; (у горі) вті­шати,

розга­няти сум, розраджувати; ( думкою

себе) ІД. багатіти чим, плека­ти що.

ТІШИТИСЯ, (чим) втинатися, радіти з чого, зазнавати втіхи від кого; (наді­єю) мати /плекати/ що; (з ким) ба­витися, роз­важатися, веселитися; (сла­вою) ко­ристуватися, мати що.

ТКАНИНА, див. МАТЕРІЯ; (вовняна) сукно, (лляна) полотно, (декоративна) плахта, (в’язана машиною) трикотаж, (прозора, мережчаста) тюль; & ткан­ка, ткання.

ТЛІННИЙ, тимчасовий, минущий,

смер­тний, умирущий; (запах) трупний; (вплив) згубний, шкідливий, розтліву­щий.

ТЛІНЬ, тління; (тлінні рештки) прах; (скінченність життя) тлінність; &