Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ФР кош­ти, засоби. СПРОМОЖНИЙ, здатний, здібний, годний, який /хто/ може. СПРОСОННЯ пр. Срібло, зб. КН. незмінний, постійний. СТВЕРДЖУВАТИ, (засади) ЛАЙ. мерзотник, негідник. СТЕРЕГТИ, сторожити, оберігати, охоро­няти, берегти; (кого) Стовбичити, стирчати

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

Р. прожо­гом.

СПРОКВОЛА пр., нешвидко, пова­гом; (говорити) з протягом; (рости) пома­лу, поступово, не відразу; & спро­кво­лу.

СПРОМАГАТИСЯ, могти, бути годним; (діяти) добирати способу, знаходити спосіб /можливість/; (на візит) зна­ходити час; док. спромогтися, (на що) стягтися, здобутися, розжитися.

СПРОМОГА, спроможність, здатність; змога, можливість; У ФР кош­ти, засоби.

СПРОМОЖНИЙ, здатний, здібний, годний, який /хто/ може.

СПРОСОННЯ пр., спросонку, зі сну, фам. не продерши очей, з непродертими очима.

СПРОСТУВАННЯ, (текст, що запере­чує неправду) заява; (дія) спросту­вання.

СПРОСТОВУВАТИ, (що) відкидати,

за­перечувати, відхрещуватися відма­гати­ся від.

СПРОЩУВАТИ, (доступ) полегшувати; (текст) адаптувати; (зміст) примітизувати; (дріб) МАТ. скорочувати.

СПРЯМОВУВАТИ, скеровувати, спровад­жувати, справляти, г. унапрямлювати; (у прірву) штовхати; (рушницю) наводити, націлювати; (очі) встромляти, втуплю­вати; (на що) орієнтувати; (увагу) зо­середжувати; (кошти) призначати.

СПУСК, (східчастий) сходи; (рушниці) курок, цинґель; (кому) У ФР. по­пуск, пільга; (дія) спускання, (літа­ка) знижен­ня, (з гори) з’їзд; (овець) парування.

СПУСКАТИ, (на землю) опускати, (у во­ду) занурювати, (на очі) напускати, на­сувати, (гілля) звішувати; (човен /на воду/) стягати; (на берег /людей/) висаджувати; (деревину) сплавляти; (голо­ву) вішати; (план /підлеглим/) надсилати; (курок) натискати на; (з ланцюга) звільняти, відпускати; (хор­тів) нацьковувати; (кров) випускати; (ціну) знижувати; (вагу) зганяти; (гроші) розтринькувати; (з рук) збу­вати; (кому) попускати; (провину) про­щати; (овець) парувати, злучати.

СПУСКАТИСЯ, опускатися; (з печі) злазити; (з гори) сходити, з’їздити;

(на стілець) сідати; (у воду) занурю­ватися, пірнати; (– літак) знижува­­тися; (– туман) спадати; (– косу) зви­сати, звішуватися; (– руку) обвисати, виснути; (річкою) пливти за водою;

(на кого) П. покладатися; док. спус­титися, (– кару) П. впасти.

СПУСТОШЕННЯ, (дія) руйнування,

нищення, руйнація; (стан душі) спус­тошеність.

СПУСТОШЛИВИЙ, руйнівний, руїн­ний; & спустошувальний.

СПУСТОШУВАТИ, пустошити, розоряти, плюндрувати, сил. сіяти смерть; (комо­ру) випорожнювати; (душу) П. кас­трувати; пор. руйнувати, нищи­ти.

СП’ЯНІТИ док, оп’яніти, захмеліти, під­пити; (від успіху) запаморочитися.

СРІБЛИСТИЙ і СРІБЛЯСТИЙ, (колір)

сіруватобілий; (волос) сивастий, сивува­тий; (звук) мелодійно-дзвінкий; (сон) ПОЕТ. світлий; & сріблявий, срібнястий.

СРІБЛО, ЗБ. срібний посуд /речі, гро­ші/; (волосу) сивина; П. сіруватобі­лий колір; (олімпійське) срібна медаль‚ медаль; (– звук) дзвінкість, мелодій­ність; (з нст. сл. золотой) срібло-золото, багатство, скарб.

СРІБНИЙ, (колір) сіруватобілий; (волос) сивий, із сивиною; (звук) чистий, ме­ло­дійно-дзвінкий; (сон) світлий; & срібненький, срібляний, сріберний.

СРІБНЯК, (срібна монета) срібник, сріб­ляк, сов срібляник; пор. гроші.

ССАТИ, див. СМОКТАТИ.

СТАБІЛІЗУВАТИ, усталювати, унормову­вати; (ситуацію) нормалізувати.

СТАБІЛЬНИЙ, сталий, незмінний, стійкий; (підручник) однотипний, стандартний.

СТАВАТИ, вставати, (– волос) настов­бурчуватися; (в позу) приймати /при­би­рати/ що, (до праці) братися, роз­почи­на­ти що, (під присягу) складати що, (на зміну) заступати; (до помочі) надавати що, (в дорозі) спинятися, зу­пинятися, (– дощ) припинятися, перес­тавати; (– річку) замерзати; (до лав) вливатися; (між ким) уклинюватися; (на ніч) розташовуватися, (на службу) найматися; (проти кого) виступати, (на кого – ще) обставати; (на захист) брати під; (на ката) повстава­ти; (за своє) обстоювати що, (на облік) записуватися; (перед зором) пос­тавати, ви­ринати, з’являтися; (– зиму) наставати, (– базар) відбуватися; (– вік) сповнятися; (з ч. не) пропадати /н. мишей не стало/, гинути /н. брата не стало/; (– вартість ви­трат) кош­тувати, обходитися; (чим) роби­­­­тися, (ким) обертатися на, перекидатися; (за сина) заступати /заміняти/ кого, ІД. (на заваді) перешкоджати, (на коліна) уклякати, (навшпиньки) спинатися, (на прю) починати що, НЕОС. виходити, ста­ватися /н. по-моєму стало/, вистачати р. виставати /н. не стає сил/; док. стати, почати /н. став їсти/; (з май. часом) бути /н. стане їсти/.

СТАВАТИСЯ, траплятися, приключатися, мати місце, відбуватися, діятися, роби­тися, чинитися, коїтися, творити­ся; (– задум) збуватися /н. ска­зали, і сталось/.

СТАВИТИ, (на ноги) становити, зводити, р. ставляти; (за кого) призначати, нас­тавляти; (до стінки) приставляти; (на пости) розставляти; (на ніч) роз­квар­тировувати; (у скрутне становище) заводити; (намет) розбивати; (на стіл) подавати; (пиво) частувати чим; (дрючки в колеса) стромляти; (мо­тор) установляти; (хату) будувати, споруджати; (шини) накладати, (печатку) прикладати; (бал) ШК. вис­тавляти; (підпис) виводити; (в заслугу) кваліфікувати як; (високо) цінува­ти; (на перший план) висувати; (за мету) мати, покладати; (став­ку /у грі/) робити; (діло) налагоджувати, організовувати; (дослід) проробляти; (п’єсу) показувати, розігрувати; (пере­пони) П. створювати; (опір) чинити; (ви­моги) заявляти; (на голосування) виноси­ти; (питання) порушувати; (до ладу) ІД. урухомлювати.

СТАВИТИСЯ, (до кого) поводитися об­ходитися з ким, ЖМ. гордувати, пи­шатися, гнути кирпу; Р. будуватися. СТАВКА, ВІЙ. штаб; (у картах) куш, внесок; (шефа) платня; (на кого) орі­єнтація.

СТАВНИЙ, поставний, стрункий, статур­ний, р. сановитий; (– жінок) фігуристий.

СТАДІЙНИЙ, (розвиток) ступневий, по­етапний.

СТАДІЯ, період, етап,

фаза, щабель, сту­пінь.

СТАДО, (корів) череда, (коней) табун, (овець) отара, ватага; (птахів) зграя;

П. юрба, натовп; пор. гурма, гурт. СТАЙНЯ, (на коні) конюшня, (на худобу) хлів, (на корови) короварня, телятник, (на воли) воловня, корівник.

СТАЛЕВИЙ, крицевий, булатний, ур. ха­ралужний, (меч) дамаський; (колір) ясносірий; (м’яз) П. міцний, могутній;

(– волю) незламний; (голос) залізний, твердий, безапеляційний; (крок) впев­нений, карбований; (– очі) холодний. СТАЛИЙ, постійний, незмінний, з. станівкий; (врожай) стійкий; (характер) врівноважений; (зв’язок) тривалий, без­перервний, не тимчасовий; (– думку) усталений.

СТАЛИТИ, (наварювати сталлю) наста­лювати; гартувати, загартовувати. СТАЛЬ, криця, дулевина, (дамаська) бу­лат; (якої не бере іржа) сов. нержа-війка.

СТАН, 1. торс, тулуб; (тонкий) талія, пе­рехват, пояс; 2. табір, стоянка, кіш; (ворожий) сторона, угруповання, сере­довище; с. г. стійло; 3. (економічний) ста­новище, ситуація; (правовий) юр. статус; (суспільний) соціальна вер­ства, з. стать, кондиція; (облоги) ре­жим.

СТАНДАРТ, (мовний) норма; (ми­с­лення) п. стереотип; П. трафарет,

шаблон, штамп.

СТАНДАРТНИЙ, (дім) однотипний, сте­реотипний, (проект) типовий, уніфі­­кований, стандартизований; (вираз)

тра­фаретний, штампований, шаблонний, шаблоновий.

СТАНОВИЙ, (привілей) груповий,

касто­вий, клановий.

СТАНОВИТИ, (на ноги тощо) стави­ти; (рекорд) установляти; (виняток) яв­ляти собою, бути чим; (себе) Д. вис­тав­ля­ти; (частку цілого) р. складати. СТАНОВИЩЕ, (тяжке) обставини, умо­ви, умовини; (на війні) ситуація; (чиє) роль, місце; (воєнне) стан, ре­жим; (своє) позиція, точка зору; (до чого)

ставлення.

СТАНЦІЯ, д. станиця, г. стація; (залізнична) перестанок, /мала/ полу-станок, будова вокзал, г. двірець; (телефонна) підприємство; (дослід­на) пункт.

СТАРАННИЙ, ретельний‚ дбайливий‚ пильний‚ сил. ревний‚ (у праці) загар­ливий; д. старливий; пор. акуратний.

СТАРАННЯ, ретельність, дбайливість,

дбання; (великі) мн. зусилля. СТАРАТИСЯ, намагатися, силкуватися, докладати зусиль, сил. із шкури лізти; (– що) дбати, турбуватися; (– чого) роз­добу­ва­ти; (на що) стягатися.

СТАРЕЦЬ, сліпець жебрак; рел.

пустельник, самітник; & старцюга. СТАРЕЧИЙ, (розум) р. старчий; (виг­ляд) старкуватий, пристаркуватий, жм. бабкуватий; (хліб) жебрацький, старча­чий, старцівський.

СТАРИЙ, (вік) немолодий, У ФР. похилий; (світ) не новий; (друг) давній; (– тему) давно відомий; (абсцес) задавнений; (вояк) досвідчений; (– вино) багаторічний, витриманий; (одяг) зношений; (– сало) несвіжий; (кви­ток) недійсний; (– часи) колишній; (фасон) застарілий, старомодний; (за­мок) старовинний; (урожай) торішній; (– місце) той самий; (порядок) старо­режимний; (– історію) стародавній, ЯК ІМ. стариган, стара голова; & ста­ресенький, старенький, старуватий, ста­ренний, старезний. СТАРІТИ, старітися, старішати, роби­тися старим /старшим /; застарівати. СТАРОВИНА, старі часи /епоха/, /сива/ давнина, предковіччина, дідівщи­на.

СТАРОВИННИЙ, дідівський, предків­ський, (– час) минулий, давній; (зви­чай) стародавній; (стиль) зас­тарілий, старомодний, старосвіт­ський.

СТАРОДАВНІЙ, дуже старий /давній/, прадідівський, прадідній, старовин­ний; (не сучасний) старожитній, ста­росвітський, ір. допотопний. СТАРОСВІТСЬКИЙ, не сучасний, старо­модний, старожитній, старосвітній, ста­родавній.

СТАРОСТА, сват; (церковний) титар;

(сільський) голова, війт, г. солтис. СТАРЦЮВАТИ, див. ЖЕБРАКУВАТИ.

СТАРШИНА, ЗБ. (в армії) офіцерство, кн. командний склад, командування; П. верхівка, начальство, еліта; (один) ко­мандир, офіцер, зверхник. СТАРШИНУВАТИ, старшувати,

верхово­дити, мати зверхність.

СТАТЕВИЙ, сексуальний. СТАТЕЧНИЙ, поважний, розважливий, розсудливий, серйозний; (вигляд) со­лід­ний, презентабельний, імпозантний, показний; (господар) заможний; (чо­ловік) літній; (дім) /добро/пристой­ний. СТАТИСТ, див. АКТОР.

СТАТОК, достаток, багатство; майно, власність; худоба, товар; мн. стат­ки, достатки, прибутки, засоби існуван­ня.

СТАТТЯ, (газетна) публікація, (пере­дова) передовиця, (– смерть) некролог, (закону) параграф, розділ, пункт; (ім­пор­ту) складова частина; & статійка, статейка.

СТАТУРА, постава, будова

тіла, р. стать; фігура, постать.

СТАТУС, див. СТАН.

СТАТУТ, (організації) збірка правил

/приписів/, устав; ІСТ. кодекс.

СТАТУЯ, укр. р. маняк.

СТАТЬ, (жіноча) жіноцтво; (чоловіча) чоловіки; (коня) будова тіла; Р. пос­тать, фігура; (духовна) стан; ЖМ. манір, ма­нера‚ кшталт, копил /н. все на одну стать/.

СТАЦІОНАРНИЙ, (театр) не пересув­ний; (хворий) не амбулаторний, клініч­ний; (двигун) нерухомо встановлений,

не переносний; КН. незмінний, постійний.

СТВЕРДЖУВАТИ, (засади) встановлю­вати, усталювати; (словесна) твердити, запевняти, заявляти; (правильність) підтверджувати; (рахунок) затверджу­вати.

СТВОЛ сов. (рушниці) цівка, люфа; (гарматній) обр. тіло, хобот, (шахти) стовбур.

СТВОРІННЯ, див. ІСТОТА. СТВОРЮВАТИ, творити; (пісню) скла дати; (продукт) виробляти, виготовляти, (гібрид) виводити; (партію) засновувати; (підпілля) формувати; (ілю­зію) викликати, утворювати; (в уяві) малювати, вимальовувати; & кн. сотворяти.

СТЕБЛО, (одне) бадилина, билина; & стеблина, стебельце; зб. стебелля, гичка, стовбуриння, бадилля, р. ботвиння.

СТЕЖИТИ, слідкувати, мати на оці,

р. зирити, (стало) не спускати з очей; (очима) п. пасти; (за чим) спостеріга­ти; (за ким) наглядати, д. сочити; (за собою) дивитися, дбати про свій вигляд; (звіра) вистежувати, іти /ходити/ на­зирці /слід-у-слід /; (з метою викрит­тя) шпигувати.

СТЕЖКА, (у траві) доріжка, (в горах) плай; (наукова) П нива, поле діяльності, шлях, ур. стезя; & стежечка, стежина.

СТЕЛИТИ, слати, простеляти, простилати, (ліжко) застеляти, застилати, (під ноги) розстеляти, розстилати; (підлогу) нас­теляти, настилати.

СТЕЛИТИСЯ, слатися, розстелятися, роз­стилатися; (– шлях) простягатися;

(– ніч) насуватися; (понад землею) припадати до чого; (перед ким) П. плазувати.

СТЕЛЬМАХ, колісник, возороб,

з. карет­­ник; тесля, тесляр.

СТЕНАТИСЯ, здригатися; (– серце) стрепехатися; док. стенутися, збен­тежитися, розгубитися, жахнутися; (– дерева) /з/ворухнутися; (бігти) ки­ну­тися, порватися.

СТЕНОГРАФІЯ, скоропис.

СТЕП, див. ПОЛЕ; (у Півд. Америці) пампаси, (у Півн. Америці) прерії, (у Півд. Африці) савана.

СТЕРВО, падло, дохлятина, труп

тварини; ЛАЙ. мерзотник, негідник. СТЕРЕГТИ, сторожити, оберігати, охоро­няти, берегти; (кого) пильнувати, гля­діти, стежити за ким; (здобич) підсте­рі­гати.

СТЕРЕОТИП і СТЕРЕОТИПНИЙ, див. від. стандарт і стандар­тний; пор. трафарет.

СТЕРИЛІЗУВАТИ, (живі істоти)

ва­лашати, каструвати; (харчі, медичні

інструменти) знезаражувати.

СТЕРНИЧИЙ, СТЕРНОВИЙ, СТЕРНО і СТЕРНУВАТИ, див. керманич, кер­мо і кермувати.

СТИГЛИЙ і СТИГНУТИ, див.

від. спі­лий і достигати.

СТИД, див. СОРОМ; & встид, стидовище.

СТИДАТИСЯ, соромитися, засоромлюва­тися, ніяковіти, сов. конфузитися; (щось робити) не наважуватися; & встидатися.

СТИДКИЙ, непристойний, сороміць­кий, безсоромний; (хто) гидкий, пот­ворний.

СТИКАТИСЯ, (з ким) натикатися на

ко­го; (з чим) торкатися, дотикатися

чого; (лице-в-лице) зустрічатися, стикатися; (з життям) знайомитися /пізна­вати що/ впритул; ( – дві армії ) стинатися, г. зударятися; (по лісах) блукати, ти­нятися.

СТИЛЕТ, див. КИНДЖАЛ.

СТИЛЬ, (одягу) фасон, мода, крій; (письма) манера, з. штиб; (праці)

ха­рактер, п. почерк.

СТИМУЛ, заохота, заохочення, поштовх, імпульс, спонука; пор. при­чина.

СТИМУЛЮВАТИ, заохочувати, спо­нукувати; (розквіт) підштовхувати, при­скорювати.

СТИПЕНДІЯ, див. ПЛАТНЯ. СТИРЧАТИ, стовбичити, (– волос) настов­бурчуватися; (з чогось) витикатися; (мі голові) сидіти; (над душею) стояти, виснути; (вдалині) стриміти, височіти. СТИСКАТИ, ущільнювати; (термін) ско­рочувати; (в обіймах) здушувати; (груди) здавлювати; (військо) затиска­ти, оточувати; (морозом) сковувати; (руку) тиснути, потискати; (плечем) здвигати, стенати, зводити, порушувати; (зуби) зціплювати, (губи, кулаки) сту­ляти,

(бро­ви) супити, стягати.

СТИСКАТИСЯ, ущільнюватися; (об­сяг) зменшуватися; (– губи) стулятися; (людину) зіщулюватися; (в купу) збиватися; (– груди) здавлюватися.

СТИСЛИЙ, лаконічний, небагатослівний, лапідарний; (звіт) короткий; пор. точ­ний.

СТИСЛО пр., у двох словах, коротко

і всі мож. пох. від стислий.

СТИХА пр., тихо, потихеньку, тихцем, не­голосно, півголосом; крадькома, потай, тихою сапою; без поспіху, поволі; (тиснути) легко, несильно; & стихенька.

СТИХАТИ, затихати, тихнути, замовкати; (– бурю) ущухати, р. залягати; (– міру вияву) спадати, зменшуватися; (– біль) угамовуватися; (– емоції) утихомирю­ва­тися, осідати, нишкнути.

СТИХІЙНИЙ, (– силу) неконтрольований, нестримний, непогамований; (рух) хаотичний, неорганізований; (нена­висть) неусвідомлений, підсвідомий; пор. анархічний.

СТИХІЯ, сила природи; (рідна) П. се­редовище, оточення, сфера, (улюблена) заняття, закохання; (неорганізована) хаос, анархія; мн. стихії, (ворожі) сили.

СТІЙКА вій., пост, варта, сов. караул.

СТІЙКАР, стійчик, як ім. стійковий,

вар­товий, сов. караульний.

СТІЙКИЙ, не хисткий, тривкий; (вро­жай) сталий; (– рівновагу) непоруш­ний;

(у скруті) витривалий; (– вда­чу) твердий, незламний, пор. стоїч­ний.

СТІКАТИ, (додолу) текти; (звідки) витіка­ти, виливатися; (– час) збігати, мина­ти; (кров’ю) спливати, сходити.

СТІЛ, (шкільний) парта; (княжий) прес-тіл, трон; (адресний) бюро; П. харчі, їжа, страви; (дієтний) харчування; (круг­лий) ІД. співбесіда, нарада; & столик.

СТІЛЕЦЬ, г. крісло, (без спинки) ослін, (прв. на трьох ніжках і з гвинтом) дзиґлик; (у храмі) аналой; & стіль­чик.

СТІНА, (кам’яна) мур; (в хаті) стінка; (на судні) переборка; (гори) стрімкий схил; (непереборна перешкода) п. прірва; (лісу) громаддя; (людей) щільна лава; мн. стіни, (замку) вали, мури; (шко­ли, бурси тощо) ІД. шко­ла, бурса тощо.

СТІС і СТОС, (паперу) сов. стопа; (дров) штабель; (краму) пака, тюк; мн. стоси, купи, п. гори.

СТОВБИЧИТИ, СТИРЧАТИ, обр. стояти, як стовп; (над душею) стояти, виснути, стриміти; (без діла) байдикувати; пор. бовваніти, маячити.

СТОВБУР, (дерева) цівка; (від пня до

гілок) відземок, окорінок, окоренок; (рослини) стебло; (хто) ЛАЙ. пень,

одоробало.

СТОВП, колона, підпора, (у паркані) шу­ла; П. підвалина, опора, основа; (ди­му) клуб; (чисел) колонка, сповпець; (живого срібла) стовпчик; Б. З. основ­ний капітал; мн. стовпи, (науки) ви­датні діячі.

СТОВПЕЦЬ, тумба; (рядків) шпальта, (цифр) колонка, стовп; & стовпчик.

СТОВПИЩЕ, (людей) збіговисько, збіго­вище, тиск, здвиг, натовп, юрба, юрма, юрмище, кн. сонм, сонмище; (хмар) скупчення, згромадження.

СТОГІН, охання, охкання, скиглення; (птахів) квиління; П. плач.

СТОГНАТИ, скиглити, охати, охкати;

(– птахів) квилити; П. скаржитися, нарікати; (в ярмі) страждати, поневі­ря­ти­ся.

СТОДОЛА, див. КЛУНЯ.

СТОЇЧНИЙ, П. стійкий,

витривалий, мужній.

СТОЛИЦЯ, див. МІСТО.

СТОЛІТНІЙ, сторічний; (дуб) віковий, багатолітній; П. дуже старий /давній/.

СТОЛІТТЯ, сторіччя, вік, сто літ,

сто ро­ків.

СТОЛЯР, див. ТЕСЛЯР.

СТОМЛЮВАТИ/СЯ/, заморювати/ся/, наморювати/ся/, натомлювати/ся/, зму­чувати/ся/, натруджувати /ся/, мордувати/ся/, сил. перевтомлювати/ся/, виснажувати/ся/.

СТОНІГ, стонога, стоніжка, мокриця.

СТОПА, ступня, поет. нога; П. слід; (гори) підошва, підніжжя; (віршова) розмір.

СТОРІНКА, (зошита) аркуш, картка; (історії) П. доба, етап, період; мн. сто­рінки, (даного твору) текст; У ФР. твори.

СТОРІЧНИЙ і СТОРІЧЧЯ, див. століт­ній і століття.

СТОРОЖ, вартівник, як ім. вартовий, ур. страж, нег. цербер;