Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. ганьба, безчестя; (публічний) ЖМ. дряпати; (ребра) п. ЗБ. худоба, товар, д. ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

ур. ректи, проректи, (не до речі) ляпнути, бовкну­ти, (влучно) як в око вліпити; (у від­повідь) відповісти, (– що) висловитися; (мамі) пожалітися; (слово) виголосити; (казку) розповісти; (що діяти) пора­дити; (що робити) звеліти, наказати, загадати, запропонувати; (наперед) про­вістити, передбачити; (на кого) нагово­рити, донести; (свою думку) викласти.

СКАКАТИ, стрибати, плигати, (вгору) підскакувати, підлітати, (через що) пе­рескакувати; (– тіні) мерехтіти; (пе­ред очима) мигтіти; (за ким) бігти підстрибом; (– серце) сіпати, калатати; (ко­ло кого) упадати; (гопки) танцюва­ти; (в огонь і воду) іти; (у гречку) ІД. перелюбствувати; (– коня) басува­ти, бігти навскач.

СКАЛИТИ, (зуби) шкірити, щирити, вишкіряти, вищиряти, вискалювати, вишкірювати; пор. сміятися. СКАЛКА, тріска, скіпка, (якою світять) лучина; (бомби) уламок, сов. осколок, (у тілі) скабка, шпичка; ЖМ. більмо; мн. скалки, (на воді) полиски, (вогню) іскорки, (лою) блищики, блискітки.

СКАЛЬД, див. СПІВЕЦЬ.

СКАЛЬП, див. ТРОФЕЙ.

СКАЛЬПЕЛЬ, див. НІЖ. СКАЛЬПУВАТИ, здирати скальп; п.

ні­вечити, потворити, каструвати. СКАНДАЛ, ганебна подія, р.

осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) беш­кет.

СКАНДАЛИТИ і СКАНДАЛІСТ,

див. бешкетувати і бешкетник.

СКАНДАЛЬНИЙ, (випадок) неподобний, сил. жахливий; (– подробиці) сен­саційний; (кінець) безславний; (мате­ріал) компрометаційний, очорнювальний, ок. знеславчий; (– вдачу) сварливий, звадливий; (– поведінку) ганебний.

СКАРБ, коштовності, гроші, цінні речі, флк. срібло-злото, золото-срібло; ЖМ. майно; мн. скарби, (землі) багатства /надр/, копалини; (культури) цінності.

СКАРБНИК і СКАРБІВНИЧИЙ, касир, іст. підскарбій; & скарбівннк, скарб­ничий.

СКАРБНИЦЯ, анал. фіск, казна; (дер­жавна) каса; (сховок цінностей) сейф; (поезії) надбання; & скарбівниця, скарбівня.

СКАРБНИЧКА, (на дрібні гроші) карнавка, скарбона, скарбонка, скарбунка.

СКАРГА, нарікання, ремство, зст. ламентація; (письмова) заява, апеляція,

з. супліка; (колективна) петиція, (каса­ційна) юр. касація.

СКАРЖИТИСЯ, нарікати, ремствувати, ід. співати Лазаря; (на кого) жалітися, д. кривдитися, /офіційно, подавати скаргу, оскаржувати кого.

СКАСОВУВАТИ, касувати, робити недій­сним, кн. анулювати, сов. відміняти, г. уневажнювати, д. канцелювати; (зви­чай) ліквідувати.

СКАТЕРКА, обрус, настільник, д. стіль-ник; & скатерть, скатертина, скатірка.

СКВЕР, див. САД.

СКВЕРНИТИ, див. ПОГАНИТИ.

СКЕЛЯ, стрімчак, бескет, бескид, зб. бес­кеття; (підводна) риф; & скелище, скелля.

СКЕПТИК, невіра, обр. Хома з невірів, ок. сумнівака, сил. песиміст; пор. цинік.

СКЕПТИЧНИЙ, критично-недовірли­вий; (– прогноз) песимістичний; пор. ци­ніч­­ний.

СКЕРОВУВАТИ, спрямовувати, сов. нап­равляти; (на ціль) націлювати, на­ціля­ти; (очі) встромляти, док. уп’яс­ти; (увагу) зосереджувати.

СКИБА, (землі) пласту (хліба) скибка; (відрізана) ІД. хто пішов з родини.

СКИБКА, (хліба) шматок, (з краю бухан­ця) окраєць, р. байда, партика, & скибочка.

СКИГЛИТИ, (– тварин) скімлити, ска­вучати; (– скрипку) плакати; (– ві­­тер) вити; (– машини) скрипіти; (– дитину) нюнити; П. плакатися, ка­нючити.

СКИДАТИ, (додолу) кидати, (кого)

спи­ха­ти, тручати, (з літака) викидати;

(з поїзда /кого/) зсаджувати, /що/ ви­вантажувати; (з посади) виганяти, усу­вати, звільняти; (одяг) здіймати, знімати, стягати; (ярмо) звільнятися з; (на що) викидати, висаджувати; (руки) підносити; (очі) підводити; (на себе) одягати, накладати; (на кого) перекла­дати; (про­вину) спихати, звертати; (на купу) звалювати; (з рахунку) не брати в.

СКИДАТИСЯ, (на кого) бути схожим /подібним/, подобати; (від несподіван­ки) здригатися; (ким) обертатися, пе­рекида­тися; (очима) переглядатися; (грішми) складатися; док. скинути­ся, (– думку) промайнути; (– сміх) вибухнути.

СКИСАТИ, киснути, прокисати;

П. зане­падати духом /на дусі/.

СКІН, див. СМЕРТЬ.

СКІНЧАТИ, завершувати,

закінчувати, кінчати; & р.

скінчувати.

СКІПЕТР, (символ влади) берло, булава.

СКЛАД, 1. (харчів) склеп, магазин, д.

га­мазей; (керівний) персонал, штат; (злочину) зміст, юр. кримінал; (словни­ковий) приб. запас; 2. (тіла) ком­плекція, будова; (обличчя) форма, кон­фігурація; (психічний) р. стрій, ІД. мен­тальність.

СКЛАДАЛЬНИЙ, (цех) збиральний, монтажний.

СКЛАДАТИ, (речі) збирати; (папір) згор­тати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (ма­шини) мон­тувати; (склади) читати; (словник) укладати; (твір) компону­вати, писати; (копійку) збивати, нагромаджувати; (іспит) тримати, здавати; (текст /у друкарні/) набирати; (числа) додавати; (ви­рок) вино­сити; (покази) давати; (при­ся­гу) приймати; (надію) покладати; (по­вин­­ність) перекладати; (колектив) утво­рю­вати, формувати.

СКЛАДАТИСЯ, (з двох слів) нарахову­вати що; (– фрази) утворюватися; (– пісню) створюватися; (– вдачу) фор­мува­тися, п. кристалізуватися, пор. ус­талю­ватися; (з ч. не) не вдавати­ся, не виходити; (в дорогу) збира­тися; (по копійці) скидатися; (на ко­го) покладатися.

СКЛАДНИЙ, (інтегрований) зібраний, складений, збірний, скомплектований, скомпонований, змонтований; (– обставини) г. скомплікований; (процес) комплексний, комбінований; (– фігури) вигадливий, хитромудрий; (для розуміння) нелегкий, важкий; (ребус) мо­рочливий, крутий, сил. нерозв’язний.

СКЛАДНЯ, див. СИНТАКСИС‚ синтакса.

СКЛЕП, (на цвинтарі) гробівець, ур. усипальня, мавзолей; Р. льох, погріб, підвал, г. пивниця; (на що) склад; крамниця; (опукла стеля) Р. скле­піння.

СКЛЕПІННЯ, опукла стеля, р. склеп;

(брами) арка; П. накриття, покрив;

(шар гірської породи) сов. товща; (на цвинтарі) Р. склеп.

СКЛЕПЛЯТИ, (очі) стуляти, закрива­ти, заплющувати; док. склепити, зімкнути.

СКЛЕЮВАТИ, зліплювати, ліпити, кле­ї­ти; (думки) П. складати, компонувати. СКЛИКАТИ, (людей) іззивати, кликати, запрошувати, збирати; (гостей) спро­щу­вати.

СКЛО і ШКЛО, (у вікні) шибка; ЗБ. /скляний/ посуд, скляні вироби; (ви­щої якості) кришталь; & скельце. СКЛЯНИЙ, (високої якості) криштале­вий; (погляд) П. нерухомий, застиглий. СКНАРА, скупій, скупердяга, загреба, жадюга, жаднюга, сил. жмикрут, п. жила.

СКНАРИЙ, див. скупий, пор. жадіб­ний.

СКНІТИ, животіти, нидіти; (над чим) гнути спину, жм. пропадати; (з туги) нудитися, нудити світом; У ФР. нити /н. душа скніє/; (– рослини) чахнув марніти.

СКОВОРОДА, & сковорідка;

д. пательня, чара.

СКОКОМ пр., (– коня) скочки, навскач‚ чвалом, (– людей – ще) навскоки, виско­ком, вистрибом; ІД. скоком-боком,

сов. в обхід, лавіруючи.

СКОЛОТИНИ, (від сколочування,

збивання масла) маслянка.

СКОЛОЧУВАТИ, (воду) каламутив (спо­кій) порушувати, збаламучував (ма­сло) збивати; (напої) переколочувати, розколочувати, перемішувати, змішувати, бов­тати.

СКОРБИТИ, СКОРБІТИ, див. ТУЖИТИ. СКОРБОТА, скруха, смуток, сум, туга, жаль, журба, р. печаль.

СКОРБОТНИЙ, тужний, тужливий сумний, жалісний, нерадісний (марш) жалобний; (– працю) тяжкий, безрадісний; & скорбний.

СКОРБУТ, цинга, укр.

гнилець, кн. авітаміноз.

СКОРИЙ, ШВИДКИЙ; (потяг) кур’єр­ський; ЖМ. моторний, спритний, (до

чого) охочий.

СКОРО пр., швидко, хутко, прудко,

бистро; (в скорім часі) незабаром.

СКОРОБРЕХА, див. БРЕХУН.

СКОРОДИТИ, боронувати; ЖМ. дряпати; (ребра) п. рахувати, лічити ФАМ. бити.

СКОРОМИНУЧИЙ, недовгий, нетривалий, недовгочасний, короткочасний, хви­линний, минущий, р. летучий, обр. пе­ре­літний, перебіжний.

СКОРОПИС, стенографія. СКОРОСТИГЛИЙ, скороспілий, кн. скороплідний, д. скорозрілий, скороздрий; П. квапливий, передчасний, обр. скороспечений.

СКОРОСТРІЛ, кулемет, р. скоропал. СКОРОЧЕННЯ, (штатів) зменшення; (дробу) МАТ. спрощення; (серця) бит­тя; (назви) абревіатура; (в тексті) ку­пюра.

СКОРОЧУВАТИ, зменшувати; (дріб) МАТ. спрощувати; (вік) вкорочувати; (з праці) звільняти.

СКОРПІОН, див. павук;

(хто) злюка, юхида‚ єхида.

СКОРЯТИ, див. ПІДКОРЯТИ.

СКОСА пр., скрива; (глянути)

косо, зизом.

СКОТ і СКОТАР, див. від. скотина і пастух.

СКОТИНА, ЗБ. худоба, товар, д. маржина, р. скот, (робоча) тягло; (одна /і як лайка/) товарина, скотиняка, худо­бина; & скотинка.

СКОТИНЯЧИЙ, скотинний, скотячий,

р. худоб’ячий, скотський.

СКОТИСТИЙ, р. скочистий;

див. спа­дистий.

СКРАШУВАТИ, (вади) нівелювати; (гір­ку хвилину) солодити; (надавати

привабливості прикрій новині) золо­тити /солодити/ пілюлю.

СКРАЮ пр., на краю, на кінці;

(чого) ЯК прий. край; & скраєчку.

СКРЕБТИ і ШКРЕБТИ, шкрябати, (бруд) вискрібати; (моркву) скромади­ти, чистити, г. скоблити; (потилицю) чухати; (душу) П. мучити, бентежити, тривожити.

СКРЕГОТАТИ, скреготіти;

(зубами) скрипіти.

СКРЕКОТАТИ, скрекотіти; (– сороку) сокотати, сокотіти, цокотати, цокотіти; (– кулемет) торохкотіти, строчити.

СКРЕС, (криги на річці)

скресання, сов. льодохід.

СКРИНЬКА, коробка;

(висувна /у столі/) шухляда.

СКРИП, скрипіт, скрипіння.

СКРИПАЛЬ, див. МУЗИКА; &

скриппак, скрипач, з. скрипник.

СКРИПІТИ, рипіти; (на скрипку) /зле/ ґрати; (пером) писати; ЖМ. П. животі­ти, скніти, нидіти; (– мороз) тріщати.

СКРИПУЧИЙ, скрипливий, скриплячий; (голос) неприємний; (мороз) тріскучий, лютий.

СКРІЗЬ пр., усюди, повсюдно, щокрок, на кожнім кроці, куди не кинь оком /поткнися/, в усіх кінцях, по всіх закутках /усюдах /, тут і там; ПРИЙ. Р. крізь.

СКРОМНИЙ, без претензій, непоказний, невибагливий; (– дівчину) цнот­ливий; (одяг) невигадливий, простий, звичайний; (обід) немудрий, непишний; (розмір) не­ве­ликий; (– видатки) нез­начний.

СКРОПЛЮВАТИ, спорскувати,

збризку­вати, оббризкувати;

(кров’ю) зрошувати.

СКРУПУЛЬОЗНИЙ, надто акуратний, /пунктуальний, детальний/, сил. педан­тичний.

СКРУТ, див. ПОВОРОТ, скрута;

(ки­шок) Г. заворот; ОК. петля,

кільце, ви­ток.

СКРУТА, труднощі, важкі обставини, скрутне становище, сил. безвихідь, р. скрут; (матеріальна) злидні, нестатки; (з чим) брак /нестача/ чого.

СКРУТНИЙ, (час) сутужний, тяжкий; (стан) важкий, складний, сил. безвихід­ний; (– хвилину) критичний; & скрут­нуватий.

СКРУЧУВАТИ, звивати, (мокре прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суг­лоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв’язува­ти; (в дугу) згинати; док. скрути­ти, (– хворобу) виснажити вкрай; (– біду) замучити; (кого) приборкати; (гордість) угаму­вати, побороти; (зерно на жорнах) змолоти; (фільм) накру­тити; (діло) ФАМ. об­крутити, упорати; (собі голову) ІД. загинути.

СКУБТИ, скубати; (за чуба) смикати, сіпати, чубити; (траву) щипати; (ягоди) рвати, обривати; (курку) патрати, обску­бувати; (голову) невміло стригти; П. гно­бити, визискувати.

СКУМБРІЯ, укр. баламут.

СКУПЕРДЯГА, скупар, скупердяй,

ску­пій, скупиндя, скнара, загнибіда.

СКУПИЙ, скнарий, жадібний, ев. надто ощадливий /економний/, обр. у кого зимою снігу не дістанеш; (на що) нещедрий, (на слово) ІД. мовчазний; (лист) стислий, лаконічний; (– рос­линність) бідний, рідкий; (заробіток) невеликий; (– вісті) недостатній; (– постріли) нечастий; (дощ) не ряс­ний; (– міру вияву) скром­ний, слабкий, несильний, стриманий; & скупенький, скупуватий.

СКУПОВУВАТИ, скупляти; (тут

і там) купувати, закуповувати.

СКУПЧУВАТИ, купчити; (сили) нагро­маджувати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, концен­тру­вати.

СКУПЧУВАТИСЯ, збиватися, юрмитися, тиснутися і всі мож. пох. від скупчу­вати.

СЛАБИЙ, хворий, недужий; (силою, вдачею) слабкий; & слабенький,

слабовитий.

СЛАБКИЙ, недужий, несильний, неміц­ний, малосилий, слабосилий, кволий, не­мічний, недолугий, тендітний, жм. вут­лий, хирний, хирлявий; (– вдачу)

нес­тійкій, невольовий, нетвердий; (–

сили) малий, незначний; (доказ) непе­рекон­ливий; (вірш) недосконалий.

СЛАБУВАТИ, нездужати,

хворіти, неду­гувати, р. хиріти.

СЛАВА, широка популярність; (добра) ім’я, репутація; (козача) геройство, под­виги; (сцени) П. світило, зірка; (га небна) ганьба, безчестя, обр. лаври Геро­страта; У ФР. чутка, вістка, поговір; & прослава.

СЛАВЕТНИЙ, уславлений, славнозвісний, світової слави, славний на весь світ, широкославний, сил. легендарний, зап. зна­менитий.

СЛАВИТИ, звеличувати, прославляти, співати осанну; (у піснях) оспівувати; (час) благословляти; (за лихі дії) ганьбити, знеславлювати; З. подейкувати.

СЛАВИТИСЯ, мати славу /популяр­ність/, бути відомим /популярним/;

ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур.

нак. слався! благословенний будь!

СЛАВНИЙ, сил. СЛАВЕТНИЙ; (шлях) героїчний, звитяжний; (чим) відомий, знаний, сил. уславлений; (хлопець) П. гарний, симпатичний, приємний; пор. хвальний.

СЛАВНОЗВІСНИЙ, див. СЛАВЕТНИЙ. СЛАВОЛЮБСТВО, див. МАРНОЛЮБ­СТВО.

СЛАЙД, укр. прозірка, зап.

діапозитив, сов. діапозитив.

СЛАСНИЙ, (шматок) ласий,

смачний; (– вдачу) сов. хтивий; (жарт) масний.

СЛАТИ ₌ ПОСИЛАТИ, надсилати, відси­лати, присилати, пересилати; (кого) відряджати; (сватів) засилати; (шпи­гів) підсилати; (світло) випромінюва­ти, спрямо­вувати.

СЛАТИ ₌ ПРОСТЕЛЯТИ, див. стели­ти.

СЛЕБЕЗУВАТИ, див. ЧИТАТИ; (язи­ком) пащекувати, просторікувати; (пе­ред ким) стелитися, упадати.

СЛЕНҐ, селенг див. ЖАРГОН.

СЛИВЕ, див. МАЙЖЕ.

СЛИЗЬКИЙ, ковзький, (в руках) пор­ский /б. з. порський /, вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в’юнкий, непевний; ( очі) блудливий.

СЛИМАК, равлик, павлик, петрик,

д. п’явушник; (у ченців) З. служка,

послуш­ник.

СЛИНЯВИЙ, ЯК ІМ. слинько; П. нік­чемний, безхарактерний, безвільний. СЛІД, відбиток, знак; (од диму) хвіст. (від волоку) паволока; (по кому) пам’ять;

У ФР. натяк, тінь /н. слід невдоволення/; (чого) П. свідчення, свідоцтво; мн. слі­ди, (розкошів) реш­тки, залишки; пр. сл. треба.

СЛІДКУВАТИ, стежити, жм. зорити, на­зирати; (за чим) наглядати, д. сочити, придивлятися до; (що) спостерігати; ЖМ. іти назирці /слідом/.

СЛІДОМ пр., услід, назирці, слідком;

у погоню; (за ким) наслідуючи кого. СЛІДСТВО, розслідування, г. розслідження; ЖМ. розпити, розпитування; ЗБ. слідчі.

СЛІЗЛИВИЙ, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сентиментальний.

СЛІЗНИЙ, (канал) сльозовий; (лист)

П. перечулений; (тон) жалібний, бла­гальний.

СЛІПАК, сліпець, як ім. сліпий; (гри­зун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. слі­паки, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, ба­лухи, баньки, сліпні.

СЛІПАТИ, (у мряці) недобачати, сил­куватися бачити; (очима) мружити що. СЛІПИЙ, незрячий, невидющий, ЯК ІМ. сліпець; (з роду) сліпородний, ур. сліпорожденний, кн. сліпонароджений; (– любов) короткозорий, сліпоокий; П. неписьменний, неосвіченнй, темний, несвідомий, задурений, затурканий; (до чого) байдужий; (виконавець) тупий, безкритичний, бездумний, слухняний; (випадок) непередбачений, стихійний;

(– кулю) дурний, випадковий; (– ніч) глу­пий, непроглядний; (політ) автома­ти­ч­ний; (кут) глухий, безвихідний; (– вікно) замурований; & сліпенький, сліпу­ватий.

СЛІПИТИ, осліплювати; (очі) напружу­вати, псувати; (світлом) засліплювати, бити в очі; (красою) вражати, приго­лом­шувати.

СЛІПМА пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. навмання; & сліп­цем.

СЛІПУЧИЙ, яскравий, ок. засліпливий, сов. засліплюючий; (сніг) білим-білий; (– красу) разючий, вражаючий, розкіш­ний; (усміх) чарівний, чарівливий. СЛОБОДА, див. СЕЛО; & слобідка. СЛОВЕСНИЙ, кн. вербальний; (– обі­цянку) усний.

СЛОВО, (спеціальне) термін; (крилате) вислів, вираз, пор. афоризм; (чиєсь) висловлювання, думка, рішення; (на­ше) мо­­ва; У ФР. відповідь; (тверде) обіцянка; (на вічу) виступ, промова; (напутнє) на­пучення; (вуличне) ІД. вульгаризм; мн. слова, ур. сло­веса; (до музики) текст; (учені) вчена мова, (прості) проста мова, (солодкі) улеслива мова; (з перекладом) кн. во­кабулі; & словечко, слівце.

СЛОВОТВІР, (дія) словотворення; (сло­во) новотвір, неологізм, нег. коване слово. СЛОЇК, банька, сов. банка; (з ліками) флакон.

СЛУГА, (в покої) камердинер, лакей, (в каба­ре) локай; (у ченців) служка; жін. служниця; (закону) служитель; (царя) НЕҐ. сатрап; (Божий) свя­щеник; ЗН. сіпака.

СЛУГУВАТИ, бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройне /ко­му/) підпорядковуватися; (чим) прис­лужуватися; П. сприяти; (за що) пра­ви­ти, служити.

СЛУЖБА, служіння, з. офіція; (чия) обо­в’язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, аген­тство, упра­вління; (Божа) відправа, богослужба, (поминальна) реквієм; З. солдат. СЛУЖБІСТ, служака, вислужака,

вислугач; пор. педант.

СЛУЖБОВЕЦЬ, урядовець, як ім. служ­бовий, б.з. урядник, р. посадовець, зст. чиновник; пор. канцелярист. СЛУЖБОВИЙ, (– папери) відомчий;

(– відрядження) у справах служби; (одяг) формений; (час) робочий; (–

осо­бу) офіційний, посадовий; (– при­міщення) спомагавчий, допоміжний, технічний.

СЛУЖИТИ, слугувати; (в уряді) пра­цювати, зн. тягнути лямку; (ким) ви­конувати обов’язки /повинність/ кого;

(в наймах) наймитувати; (кому) кори­тися, підпорядковуватися, бути на

служ­­бі у