Практичний словник синонімів української мови
Вид материала | Документы |
СодержаниеП. ганьба, безчестя; (публічний) ЖМ. дряпати; (ребра) п. ЗБ. худоба, товар, д. ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур. |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
СКАКАТИ, стрибати, плигати, (вгору) підскакувати, підлітати, (через що) перескакувати; (– тіні) мерехтіти; (перед очима) мигтіти; (за ким) бігти підстрибом; (– серце) сіпати, калатати; (коло кого) упадати; (гопки) танцювати; (в огонь і воду) іти; (у гречку) ІД. перелюбствувати; (– коня) басувати, бігти навскач.
СКАЛИТИ, (зуби) шкірити, щирити, вишкіряти, вищиряти, вискалювати, вишкірювати; пор. сміятися. СКАЛКА, тріска, скіпка, (якою світять) лучина; (бомби) уламок, сов. осколок, (у тілі) скабка, шпичка; ЖМ. більмо; мн. скалки, (на воді) полиски, (вогню) іскорки, (лою) блищики, блискітки.
СКАЛЬД, див. СПІВЕЦЬ.
СКАЛЬП, див. ТРОФЕЙ.
СКАЛЬПЕЛЬ, див. НІЖ. СКАЛЬПУВАТИ, здирати скальп; п.
нівечити, потворити, каструвати. СКАНДАЛ, ганебна подія, р.
осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) бешкет.
СКАНДАЛИТИ і СКАНДАЛІСТ,
див. бешкетувати і бешкетник.
СКАНДАЛЬНИЙ, (випадок) неподобний, сил. жахливий; (– подробиці) сенсаційний; (кінець) безславний; (матеріал) компрометаційний, очорнювальний, ок. знеславчий; (– вдачу) сварливий, звадливий; (– поведінку) ганебний.
СКАРБ, коштовності, гроші, цінні речі, флк. срібло-злото, золото-срібло; ЖМ. майно; мн. скарби, (землі) багатства /надр/, копалини; (культури) цінності.
СКАРБНИК і СКАРБІВНИЧИЙ, касир, іст. підскарбій; & скарбівннк, скарбничий.
СКАРБНИЦЯ, анал. фіск, казна; (державна) каса; (сховок цінностей) сейф; (поезії) надбання; & скарбівниця, скарбівня.
СКАРБНИЧКА, (на дрібні гроші) карнавка, скарбона, скарбонка, скарбунка.
СКАРГА, нарікання, ремство, зст. ламентація; (письмова) заява, апеляція,
з. супліка; (колективна) петиція, (касаційна) юр. касація.
СКАРЖИТИСЯ, нарікати, ремствувати, ід. співати Лазаря; (на кого) жалітися, д. кривдитися, /офіційно, подавати скаргу, оскаржувати кого.
СКАСОВУВАТИ, касувати, робити недійсним, кн. анулювати, сов. відміняти, г. уневажнювати, д. канцелювати; (звичай) ліквідувати.
СКАТЕРКА, обрус, настільник, д. стіль-ник; & скатерть, скатертина, скатірка.
СКВЕР, див. САД.
СКВЕРНИТИ, див. ПОГАНИТИ.
СКЕЛЯ, стрімчак, бескет, бескид, зб. бескеття; (підводна) риф; & скелище, скелля.
СКЕПТИК, невіра, обр. Хома з невірів, ок. сумнівака, сил. песиміст; пор. цинік.
СКЕПТИЧНИЙ, критично-недовірливий; (– прогноз) песимістичний; пор. цинічний.
СКЕРОВУВАТИ, спрямовувати, сов. направляти; (на ціль) націлювати, націляти; (очі) встромляти, док. уп’ясти; (увагу) зосереджувати.
СКИБА, (землі) пласту (хліба) скибка; (відрізана) ІД. хто пішов з родини.
СКИБКА, (хліба) шматок, (з краю буханця) окраєць, р. байда, партика, & скибочка.
СКИГЛИТИ, (– тварин) скімлити, скавучати; (– скрипку) плакати; (– вітер) вити; (– машини) скрипіти; (– дитину) нюнити; П. плакатися, канючити.
СКИДАТИ, (додолу) кидати, (кого)
спихати, тручати, (з літака) викидати;
(з поїзда /кого/) зсаджувати, /що/ вивантажувати; (з посади) виганяти, усувати, звільняти; (одяг) здіймати, знімати, стягати; (ярмо) звільнятися з; (на що) викидати, висаджувати; (руки) підносити; (очі) підводити; (на себе) одягати, накладати; (на кого) перекладати; (провину) спихати, звертати; (на купу) звалювати; (з рахунку) не брати в.
СКИДАТИСЯ, (на кого) бути схожим /подібним/, подобати; (від несподіванки) здригатися; (ким) обертатися, перекидатися; (очима) переглядатися; (грішми) складатися; док. скинутися, (– думку) промайнути; (– сміх) вибухнути.
СКИСАТИ, киснути, прокисати;
П. занепадати духом /на дусі/.
СКІН, див. СМЕРТЬ.
СКІНЧАТИ, завершувати,
закінчувати, кінчати; & р.
скінчувати.
СКІПЕТР, (символ влади) берло, булава.
СКЛАД, 1. (харчів) склеп, магазин, д.
гамазей; (керівний) персонал, штат; (злочину) зміст, юр. кримінал; (словниковий) приб. запас; 2. (тіла) комплекція, будова; (обличчя) форма, конфігурація; (психічний) р. стрій, ІД. ментальність.
СКЛАДАЛЬНИЙ, (цех) збиральний, монтажний.
СКЛАДАТИ, (речі) збирати; (папір) згортати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (машини) монтувати; (склади) читати; (словник) укладати; (твір) компонувати, писати; (копійку) збивати, нагромаджувати; (іспит) тримати, здавати; (текст /у друкарні/) набирати; (числа) додавати; (вирок) виносити; (покази) давати; (присягу) приймати; (надію) покладати; (повинність) перекладати; (колектив) утворювати, формувати.
СКЛАДАТИСЯ, (з двох слів) нараховувати що; (– фрази) утворюватися; (– пісню) створюватися; (– вдачу) формуватися, п. кристалізуватися, пор. усталюватися; (з ч. не) не вдаватися, не виходити; (в дорогу) збиратися; (по копійці) скидатися; (на кого) покладатися.
СКЛАДНИЙ, (інтегрований) зібраний, складений, збірний, скомплектований, скомпонований, змонтований; (– обставини) г. скомплікований; (процес) комплексний, комбінований; (– фігури) вигадливий, хитромудрий; (для розуміння) нелегкий, важкий; (ребус) морочливий, крутий, сил. нерозв’язний.
СКЛАДНЯ, див. СИНТАКСИС‚ синтакса.
СКЛЕП, (на цвинтарі) гробівець, ур. усипальня, мавзолей; Р. льох, погріб, підвал, г. пивниця; (на що) склад; крамниця; (опукла стеля) Р. склепіння.
СКЛЕПІННЯ, опукла стеля, р. склеп;
(брами) арка; П. накриття, покрив;
(шар гірської породи) сов. товща; (на цвинтарі) Р. склеп.
СКЛЕПЛЯТИ, (очі) стуляти, закривати, заплющувати; док. склепити, зімкнути.
СКЛЕЮВАТИ, зліплювати, ліпити, клеїти; (думки) П. складати, компонувати. СКЛИКАТИ, (людей) іззивати, кликати, запрошувати, збирати; (гостей) спрощувати.
СКЛО і ШКЛО, (у вікні) шибка; ЗБ. /скляний/ посуд, скляні вироби; (вищої якості) кришталь; & скельце. СКЛЯНИЙ, (високої якості) кришталевий; (погляд) П. нерухомий, застиглий. СКНАРА, скупій, скупердяга, загреба, жадюга, жаднюга, сил. жмикрут, п. жила.
СКНАРИЙ, див. скупий, пор. жадібний.
СКНІТИ, животіти, нидіти; (над чим) гнути спину, жм. пропадати; (з туги) нудитися, нудити світом; У ФР. нити /н. душа скніє/; (– рослини) чахнув марніти.
СКОВОРОДА, & сковорідка;
д. пательня, чара.
СКОКОМ пр., (– коня) скочки, навскач‚ чвалом, (– людей – ще) навскоки, вискоком, вистрибом; ІД. скоком-боком,
сов. в обхід, лавіруючи.
СКОЛОТИНИ, (від сколочування,
збивання масла) маслянка.
СКОЛОЧУВАТИ, (воду) каламутив (спокій) порушувати, збаламучував (масло) збивати; (напої) переколочувати, розколочувати, перемішувати, змішувати, бовтати.
СКОРБИТИ, СКОРБІТИ, див. ТУЖИТИ. СКОРБОТА, скруха, смуток, сум, туга, жаль, журба, р. печаль.
СКОРБОТНИЙ, тужний, тужливий сумний, жалісний, нерадісний (марш) жалобний; (– працю) тяжкий, безрадісний; & скорбний.
СКОРБУТ, цинга, укр.
гнилець, кн. авітаміноз.
СКОРИЙ, ШВИДКИЙ; (потяг) кур’єрський; ЖМ. моторний, спритний, (до
чого) охочий.
СКОРО пр., швидко, хутко, прудко,
бистро; (в скорім часі) незабаром.
СКОРОБРЕХА, див. БРЕХУН.
СКОРОДИТИ, боронувати; ЖМ. дряпати; (ребра) п. рахувати, лічити ФАМ. бити.
СКОРОМИНУЧИЙ, недовгий, нетривалий, недовгочасний, короткочасний, хвилинний, минущий, р. летучий, обр. перелітний, перебіжний.
СКОРОПИС, стенографія. СКОРОСТИГЛИЙ, скороспілий, кн. скороплідний, д. скорозрілий, скороздрий; П. квапливий, передчасний, обр. скороспечений.
СКОРОСТРІЛ, кулемет, р. скоропал. СКОРОЧЕННЯ, (штатів) зменшення; (дробу) МАТ. спрощення; (серця) биття; (назви) абревіатура; (в тексті) купюра.
СКОРОЧУВАТИ, зменшувати; (дріб) МАТ. спрощувати; (вік) вкорочувати; (з праці) звільняти.
СКОРПІОН, див. павук;
(хто) злюка, юхида‚ єхида.
СКОРЯТИ, див. ПІДКОРЯТИ.
СКОСА пр., скрива; (глянути)
косо, зизом.
СКОТ і СКОТАР, див. від. скотина і пастух.
СКОТИНА, ЗБ. худоба, товар, д. маржина, р. скот, (робоча) тягло; (одна /і як лайка/) товарина, скотиняка, худобина; & скотинка.
СКОТИНЯЧИЙ, скотинний, скотячий,
р. худоб’ячий, скотський.
СКОТИСТИЙ, р. скочистий;
див. спадистий.
СКРАШУВАТИ, (вади) нівелювати; (гірку хвилину) солодити; (надавати
привабливості прикрій новині) золотити /солодити/ пілюлю.
СКРАЮ пр., на краю, на кінці;
(чого) ЯК прий. край; & скраєчку.
СКРЕБТИ і ШКРЕБТИ, шкрябати, (бруд) вискрібати; (моркву) скромадити, чистити, г. скоблити; (потилицю) чухати; (душу) П. мучити, бентежити, тривожити.
СКРЕГОТАТИ, скреготіти;
(зубами) скрипіти.
СКРЕКОТАТИ, скрекотіти; (– сороку) сокотати, сокотіти, цокотати, цокотіти; (– кулемет) торохкотіти, строчити.
СКРЕС, (криги на річці)
скресання, сов. льодохід.
СКРИНЬКА, коробка;
(висувна /у столі/) шухляда.
СКРИП, скрипіт, скрипіння.
СКРИПАЛЬ, див. МУЗИКА; &
скриппак, скрипач, з. скрипник.
СКРИПІТИ, рипіти; (на скрипку) /зле/ ґрати; (пером) писати; ЖМ. П. животіти, скніти, нидіти; (– мороз) тріщати.
СКРИПУЧИЙ, скрипливий, скриплячий; (голос) неприємний; (мороз) тріскучий, лютий.
СКРІЗЬ пр., усюди, повсюдно, щокрок, на кожнім кроці, куди не кинь оком /поткнися/, в усіх кінцях, по всіх закутках /усюдах /, тут і там; ПРИЙ. Р. крізь.
СКРОМНИЙ, без претензій, непоказний, невибагливий; (– дівчину) цнотливий; (одяг) невигадливий, простий, звичайний; (обід) немудрий, непишний; (розмір) невеликий; (– видатки) незначний.
СКРОПЛЮВАТИ, спорскувати,
збризкувати, оббризкувати;
(кров’ю) зрошувати.
СКРУПУЛЬОЗНИЙ, надто акуратний, /пунктуальний, детальний/, сил. педантичний.
СКРУТ, див. ПОВОРОТ, скрута;
(кишок) Г. заворот; ОК. петля,
кільце, виток.
СКРУТА, труднощі, важкі обставини, скрутне становище, сил. безвихідь, р. скрут; (матеріальна) злидні, нестатки; (з чим) брак /нестача/ чого.
СКРУТНИЙ, (час) сутужний, тяжкий; (стан) важкий, складний, сил. безвихідний; (– хвилину) критичний; & скрутнуватий.
СКРУЧУВАТИ, звивати, (мокре прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; (голову) відривати; (докупи) зв’язувати; (в дугу) згинати; док. скрутити, (– хворобу) виснажити вкрай; (– біду) замучити; (кого) приборкати; (гордість) угамувати, побороти; (зерно на жорнах) змолоти; (фільм) накрутити; (діло) ФАМ. обкрутити, упорати; (собі голову) ІД. загинути.
СКУБТИ, скубати; (за чуба) смикати, сіпати, чубити; (траву) щипати; (ягоди) рвати, обривати; (курку) патрати, обскубувати; (голову) невміло стригти; П. гнобити, визискувати.
СКУМБРІЯ, укр. баламут.
СКУПЕРДЯГА, скупар, скупердяй,
скупій, скупиндя, скнара, загнибіда.
СКУПИЙ, скнарий, жадібний, ев. надто ощадливий /економний/, обр. у кого зимою снігу не дістанеш; (на що) нещедрий, (на слово) ІД. мовчазний; (лист) стислий, лаконічний; (– рослинність) бідний, рідкий; (заробіток) невеликий; (– вісті) недостатній; (– постріли) нечастий; (дощ) не рясний; (– міру вияву) скромний, слабкий, несильний, стриманий; & скупенький, скупуватий.
СКУПОВУВАТИ, скупляти; (тут
і там) купувати, закуповувати.
СКУПЧУВАТИ, купчити; (сили) нагромаджувати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, концентрувати.
СКУПЧУВАТИСЯ, збиватися, юрмитися, тиснутися і всі мож. пох. від скупчувати.
СЛАБИЙ, хворий, недужий; (силою, вдачею) слабкий; & слабенький,
слабовитий.
СЛАБКИЙ, недужий, несильний, неміцний, малосилий, слабосилий, кволий, немічний, недолугий, тендітний, жм. вутлий, хирний, хирлявий; (– вдачу)
нестійкій, невольовий, нетвердий; (–
сили) малий, незначний; (доказ) непереконливий; (вірш) недосконалий.
СЛАБУВАТИ, нездужати,
хворіти, недугувати, р. хиріти.
СЛАВА, широка популярність; (добра) ім’я, репутація; (козача) геройство, подвиги; (сцени) П. світило, зірка; (га небна) ганьба, безчестя, обр. лаври Герострата; У ФР. чутка, вістка, поговір; & прослава.
СЛАВЕТНИЙ, уславлений, славнозвісний, світової слави, славний на весь світ, широкославний, сил. легендарний, зап. знаменитий.
СЛАВИТИ, звеличувати, прославляти, співати осанну; (у піснях) оспівувати; (час) благословляти; (за лихі дії) ганьбити, знеславлювати; З. подейкувати.
СЛАВИТИСЯ, мати славу /популярність/, бути відомим /популярним/;
ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур.
нак. слався! благословенний будь!
СЛАВНИЙ, сил. СЛАВЕТНИЙ; (шлях) героїчний, звитяжний; (чим) відомий, знаний, сил. уславлений; (хлопець) П. гарний, симпатичний, приємний; пор. хвальний.
СЛАВНОЗВІСНИЙ, див. СЛАВЕТНИЙ. СЛАВОЛЮБСТВО, див. МАРНОЛЮБСТВО.
СЛАЙД, укр. прозірка, зап.
діапозитив, сов. діапозитив.
СЛАСНИЙ, (шматок) ласий,
смачний; (– вдачу) сов. хтивий; (жарт) масний.
СЛАТИ = ПОСИЛАТИ, надсилати, відсилати, присилати, пересилати; (кого) відряджати; (сватів) засилати; (шпигів) підсилати; (світло) випромінювати, спрямовувати.
СЛАТИ = ПРОСТЕЛЯТИ, див. стелити.
СЛЕБЕЗУВАТИ, див. ЧИТАТИ; (язиком) пащекувати, просторікувати; (перед ким) стелитися, упадати.
СЛЕНҐ, селенг див. ЖАРГОН.
СЛИВЕ, див. МАЙЖЕ.
СЛИЗЬКИЙ, ковзький, (в руках) порский /б. з. порський /, вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в’юнкий, непевний; ( очі) блудливий.
СЛИМАК, равлик, павлик, петрик,
д. п’явушник; (у ченців) З. служка,
послушник.
СЛИНЯВИЙ, ЯК ІМ. слинько; П. нікчемний, безхарактерний, безвільний. СЛІД, відбиток, знак; (од диму) хвіст. (від волоку) паволока; (по кому) пам’ять;
У ФР. натяк, тінь /н. слід невдоволення/; (чого) П. свідчення, свідоцтво; мн. сліди, (розкошів) рештки, залишки; пр. сл. треба.
СЛІДКУВАТИ, стежити, жм. зорити, назирати; (за чим) наглядати, д. сочити, придивлятися до; (що) спостерігати; ЖМ. іти назирці /слідом/.
СЛІДОМ пр., услід, назирці, слідком;
у погоню; (за ким) наслідуючи кого. СЛІДСТВО, розслідування, г. розслідження; ЖМ. розпити, розпитування; ЗБ. слідчі.
СЛІЗЛИВИЙ, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сентиментальний.
СЛІЗНИЙ, (канал) сльозовий; (лист)
П. перечулений; (тон) жалібний, благальний.
СЛІПАК, сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. сліпаки, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, балухи, баньки, сліпні.
СЛІПАТИ, (у мряці) недобачати, силкуватися бачити; (очима) мружити що. СЛІПИЙ, незрячий, невидющий, ЯК ІМ. сліпець; (з роду) сліпородний, ур. сліпорожденний, кн. сліпонароджений; (– любов) короткозорий, сліпоокий; П. неписьменний, неосвіченнй, темний, несвідомий, задурений, затурканий; (до чого) байдужий; (виконавець) тупий, безкритичний, бездумний, слухняний; (випадок) непередбачений, стихійний;
(– кулю) дурний, випадковий; (– ніч) глупий, непроглядний; (політ) автоматичний; (кут) глухий, безвихідний; (– вікно) замурований; & сліпенький, сліпуватий.
СЛІПИТИ, осліплювати; (очі) напружувати, псувати; (світлом) засліплювати, бити в очі; (красою) вражати, приголомшувати.
СЛІПМА пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. навмання; & сліпцем.
СЛІПУЧИЙ, яскравий, ок. засліпливий, сов. засліплюючий; (сніг) білим-білий; (– красу) разючий, вражаючий, розкішний; (усміх) чарівний, чарівливий. СЛОБОДА, див. СЕЛО; & слобідка. СЛОВЕСНИЙ, кн. вербальний; (– обіцянку) усний.
СЛОВО, (спеціальне) термін; (крилате) вислів, вираз, пор. афоризм; (чиєсь) висловлювання, думка, рішення; (наше) мова; У ФР. відповідь; (тверде) обіцянка; (на вічу) виступ, промова; (напутнє) напучення; (вуличне) ІД. вульгаризм; мн. слова, ур. словеса; (до музики) текст; (учені) вчена мова, (прості) проста мова, (солодкі) улеслива мова; (з перекладом) кн. вокабулі; & словечко, слівце.
СЛОВОТВІР, (дія) словотворення; (слово) новотвір, неологізм, нег. коване слово. СЛОЇК, банька, сов. банка; (з ліками) флакон.
СЛУГА, (в покої) камердинер, лакей, (в кабаре) локай; (у ченців) служка; жін. служниця; (закону) служитель; (царя) НЕҐ. сатрап; (Божий) священик; ЗН. сіпака.
СЛУГУВАТИ, бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройне /кому/) підпорядковуватися; (чим) прислужуватися; П. сприяти; (за що) правити, служити.
СЛУЖБА, служіння, з. офіція; (чия) обов’язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, слуги; (погоди) бюро, відомство, агентство, управління; (Божа) відправа, богослужба, (поминальна) реквієм; З. солдат. СЛУЖБІСТ, служака, вислужака,
вислугач; пор. педант.
СЛУЖБОВЕЦЬ, урядовець, як ім. службовий, б.з. урядник, р. посадовець, зст. чиновник; пор. канцелярист. СЛУЖБОВИЙ, (– папери) відомчий;
(– відрядження) у справах служби; (одяг) формений; (час) робочий; (–
особу) офіційний, посадовий; (– приміщення) спомагавчий, допоміжний, технічний.
СЛУЖИТИ, слугувати; (в уряді) працювати, зн. тягнути лямку; (ким) виконувати обов’язки /повинність/ кого;
(в наймах) наймитувати; (кому) коритися, підпорядковуватися, бути на
службі у