Практичний словник синонімів української мови
| Вид материала | Документы |
СодержаниеП. бруд, сміття. СМІТТЯ, виміт, покидьки; П. |
- Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
- План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
- Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
- Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
- Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
- Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
- Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
- Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
- Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
СЛУЖКА, див. СЛУГА.
СЛУЖНИЦЯ і СЛУГИНЯ, слуга, служебка, служебниця, служка, (в покоях) покоївка, (в гаремі) одаліска.
СЛУХАВКА, (телефонна) трубка;
(лікарська) стетоскоп.
СЛУХАТИ, вислухувати, прослухувати, (уважно) зазирати /заглядати/ в рот, ловити кожне слово, обертатися на слух; (напружено) дослухатися, прислухатися; (матір) слухатися кого, (справу в суді) розглядати; (доповідь) заслухувати; (лекції) відвідувати; (поради) брати до уваги, зважати на; (з ч. не /– руки/) не діяти.
СЛУХАТИСЯ, коритися, підкорятися, підпорядковуватися; (кого) слухати.
СЛУХАЧ, зст. послухач, послухатор; (курсів) студент, учень.
СЛУХНЯНИЙ, послухняний, не натуристий, не норовистий, не вередливий, без норову, злагідний, шовковий, сил. покірний; (– гальмо) піддатливий; (виконавець) сліпий.
СЛУШНИЙ, (закид) справедливий, правильний, обґрунтований; (час) відповідний, сприятливий, підхожий, зручний, вигідний, прийнятний.
СЛЬОЗА, & слізка, сльозина; мн. сльози, плач, ридання, у фр. патьоки; (людські) П. горе, страждання.
СЛЬОТА і СЛОТА, (дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, д. моква; (із снігом) хвища; (на дорозі) грязюка; (хто) П. іржа, смола.
СЛЬОТАВИЙ, непогожий; (день) сирий‚ із мжичкою; & сльотавий‚ сльотяний. сльотливий, сльотний.
СМАГА, спрага; (на губах) д. осуга; (в тілі) гарячка, жар; (від сонця) засмага.
СМАГЛЯВИЙ, (од сонця) завітрений, засмалений, за/смаглий, смаглолиций, смагловидий, смаглочолий; & смаглюватий, смаглястий; (– губи) пересохлий, потрісканий.
СМАЖЕНЯ, яєшня, яєчня.
СМАЖИТИ, пряжити; (горіхи) пропікати; (на вогні) пекти, підпікати; (– сонце) палити; (– губи) перепалювати, пересушувати.
СМАК, (ледь помітний) присмак; (до їжі) апетит; П. уподобання, У ФР. приємність, задоволення, вподоба, насолода; (чий) стиль, манера, копил; & смакота; ЯК ПР.СЛ. смачно.
СМАКУВАТИ, мати смак; (– їжу) бути апетитним; (кому) подобатися, припадати до смаку; (що) зазнавати насолоди від того; (наперед) ковтати слину; Р. смачити.
СМАЛИТИ, (свиню) обсмалювати; (вогнем) обпікати; (обличчя) засмалювати; (– сонце) пекти, палити, обпалювати, смажити, пряжити; (з кріса) кресати; (затято виконувати) шкварити, гатити, витинати, чухрати; (халявки) ІД. залицятися.
СМАЛЬКИЙ і СМАЛКИЙ, (вітер) шпаркий, пронизливий, різкий;
(день) палючий.
СМАЧИТИ, (страву) присмачувати, приправляти; пор. смакувати.
СМАЧНИЙ, такий, що пальчики оближеш; (шматок) ласий, зст. сласний; (запах) апетитний; (– жінок) ФАМ. пікантний; П. приємний; & смачненький, смаковитий.
СМАЧНО пр., у смак, з апетитом, охоче; (пахнути) апетитно; ПР.СЛ. смак, смакота.
СМЕРДІТИ, недобре пахнути; (чим) відгонити, пахнути; (кому) П. викликати огиду.
СМЕРДЮЧИЙ і СМЕРДЯЧИЙ, (запах) тухлий, гнилий, смородливий, кн. сморідний; П. огидний, бридкий; ЛАЙ. паскудний, падлючий.
СМЕРКАННЯ, смерк, сутінок, присмерк, примеркання; (цивілізації)
занепад.
СМЕРКАТИ і СМЕРКАТИСЯ, вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (– зорю) П. гаснути, меркнути, заходити.
СМЕРТЕЛЬНИЙ, (газ) смертоносний, убивчий; (– блідість) мертвотний; (кінець) мед. летальний; (– тишу) абсолютний; (бій) смертний; (світ) тлінний, минущий; (– міру вияву) несвітський, нелюдський, несосвітенний /н. жах/;
& з. смертяний.
СМЕРТНИЙ, СМЕРТЯНИЙ, (бій, жах) смертельний; (гріх) неспокутуваний, неспокутенний; (ворог) непримиренний, лютий; (чоловік) умирущий, тлінний.
СМЕРТЬ, скін, сконання, ід. смертельний сон, смертна година /мить, кінець, час/, фатальний /мед. летальний/ кінець, ур. вічний покій; (– вирок) смертна кара; П. загибель, (політична) банкрутство.
СМЕРЧ, укр. шуря-буря, анал. торнадо,
тайфун; пор. вихор.
СМИКАТИ, сіпати, шарпати, термосити, торгати, торсати, (поли) обсмикувати; (з чого) висмикувати, виривати; (з гілки) зривати; (– корчі) тіпати; (горілку) ВУЛ. дудлити, смоктати; (кого) не давати покою кому, пор. сотати. СМИРЕННИЙ, негордий, не гордовитий, лагідний, покірний, смирний, не натуристий.
СМИРЕННЯ, покірність, лагідність,
покора, зст. смиренство.
СМИРНИЙ, (хто) смиренний, тихий, п. шовковий; (віл) рахманний, не норовистий, з. плохий; (голос) спокійний. СМІЛИВИЙ, відважний, хоробрий, безстрашний, сил. дерзновенний, відчайдушний; (крок) рішучий; (у побуті) несоромливий, небоязкий; (проект) нетрафаретний, ориґінальний, оригінальний; & смілий; пор. мужній.
СМІТИ, наважуватися, зважуватися, насмілюватися, набиратися духу; (з ч. не) не мати права; пор. могти.
СМІТИТИ, насмічувати; (стало)
засмічувати, пор. забруднювати. СМІТНИК, звалище, вигрібна
яма; П. бруд, сміття.
СМІТТЯ, виміт, покидьки; П. непотріб; (хто) набрід; & сміттячко; пор. бруд.
СМІХ, хихітня, сил. регіт, реготня, регітня; У ФР. жарт; (хто) посміховище; ПР.СЛ. марна праця, кн. безкорисне заняття; & сміхотня, смішки; мн. сміхи,
веселощі, розваги; (з кого) глузування; ід. сміх сміхом, жарти жартами. СМІХОВИНА, анекдотична історія, кумедний випадок, сміховинка, анекдот, усмішка.
СМІХОВИННИЙ, гумористичний; (закид) сміху гідний, зап. сміхотворний, сил. безглуздий; пор. смішний, анекдотичний.
СМІХУН, смішко, сміхотвор, сміхотво-рець, комік, реготун, веселун, жартун, з. сміюн, сміхованець; пор. гуморист. СМІШИТИ, сміхотворити, викликати
сміх; пор. жартувати.
СМІШЛИВИЙ, сміхотливий, реготливий.
СМІШНИЙ, кумедний, комічний; (сюжет) гумористичний, анекдотичний; (закид) сміховинний; & смішненький, смішнуватий.
СМІШНО пр., кумедно і всі пох. від смішний; (кому) обр. /аж/ сміх бере
кого; як пр. сл. сміх, сміхота.
СМІЯТИСЯ, ід. лупити /скалити/ зуби, смішки справляти, фам. шкіритися, вишкірятися, р. хихотатися, сил. реготати /ся/, захлинатися .заливатися, залягатися, заходитися/ сміхом, лускати /лягати, падати, помирати/ зо сміху, хапатися за боки; док. насміятися, попосміятися. СМОК, див. ПОМПА.
СМОКТАТИ, ссати; (сік) висмоктувати; (вологу) всмоктувати, кн. АБСОРБУВАТИ; (горілку) цмулити; У ФР. засмоктувати; (пахощі) вдихати, тягнути в себе; (серце) мучити, колупати, краяти, роздирати, роз’ятрювати, пригнічувати; (під серцем) боліти, нити; & цмоктати. СМОЛИСТИЙ, див. СМОЛЯНИЙ. СМОЛОСКИП, світоч, світич,
сов. факел; П. дороговказ; маяк.
СМОЛЯНИЙ, (дим) смолистий; (деревину) смолястий; (линва сов. трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. смолянистий. СМОРІД, сопух, смердота, недобрий /смердючий/ запах /дух/, ур. смрад.
СМУГА, пасмуга, стяга, пруг, пас; (поперечна) попруга; (на воді) лінія; (гір) пасмо; (на тілі) шрам; (лісу)
зона, пояс; (життя) період, етап,
фаза; & смужка.
СМУГАСТИЙ, із смугами, укритий смугами, пасмистий, пасемистий, д. пасма-нистий, р. стовпатий, (гарбуз) перістий, (– полотно) пасистий; & смугнастий.
СМУГЛЯВИЙ = смаглявий.
СМУТИТИ, засмучувати, журити, завдавати смутку, наводити /наганяти,
накликати, навіювати/ смуток, обр. огортати серце сумом; док. засмутити, повити смутком.
СМУТНИЙ, сумний, журний, засмучений; (– дні) невеселий, безрадісний.
СМУТНО, сумно і всі мох. пох. від СМУТНИЙ; (з нст. сл. що) прикро.
СМУТОК, сум, журба, зажура, журбота, важкий настрій, р. жур., печаль, сил. туга, скруха, скорбота; (триваліш) сумування, побивання.
СНАГА, енергія, /внутрішні/ сили; (рослин) життєздатність; (творча)
наснага, запал, пристрасть; (душі)
жагучість, пристрасність; (до життя)
бажання, прагнення.
СНАСТЬ, знаряддя, приладдя, жм.
причандалля, (рибальська) справа; (воза) каркас; (– людину) кістяк /н.
сама снасть/.
СНИТИ, бачити уві сні; (білим днем) мріяти, (чим) марити, пор. маячити.
СНИТИСЯ, (уві сні) верзтися, привиджуватися; (білим днем) ввижатися,
маритися.
СНІГ зб., (неглибокий) пороша; У ФР. снігопад; & сніжок, од. зб. сніжина.
СНІГОВИЙ і СНІЖНИЙ, (дім) зі снігу; (колір) білий; (– зиму) сніговитий, сніжистий, заметистий.
СНІГОВИЦЯ, завірюха, метелиця,
сніговій, хуга, віхола; & сніжниця,
снігниця.
СНІДАТИ, див. ЇСТИ.
СНІЖНИЙ див. СНІГОВИЙ.
СНІП, (вимолочений) околіт, куль, д. приколоток; (світла) промінь; (іскор) пучок; (волосся) кучма; (квітів) оберемок, великий букет; & сніпок, зб. сніп’я.
СНОБ, див. ФЕРТ.
СНОВИГАТИ, ходити туди-сюди;
(без діла) вештатися, шастати;
(– очі) блукати.
СНОВИДА, причинна‚ сов. лунатик,
кн. сомнамбуліст, з. сноброда.
СНОВИДДЯ, сни, сонні
мари, сов. сновидіння.
СНОТВОРНИЙ, (порошок) насонний, снодійний, жм. сонний.
СНУВАТИ, (тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) рухатися, сновигати; (плани) складати, виробляти, сов. виношувати; (– хмари) пливти; (в голові /мрії/) роїтися, снуватися.
СОБАКА, пес, жм. гавкун, барбос, (самиця) сука, сучка; (мисливський)
хорт; (маленький) цуцик; (битий
/хто/) П. ФАМ. жак; (– злих людей)
злюка, сил. п. скорпіон; ЛАЙ. погань,
вислугач, сатрап, цербер; & собачка,
собацюра, зб. собачня.
СОБАЧИЙ, песій, псячий, песячий, песький; (– вдачу) як у собаки /холуйський або злий/; (– смерть) ганебний; (нюх) тонкий, доскіпливий; (– працю) П. тяжкий (голод) страшенний.
СОБІЧИТИ, див. привласнювати, присвоювати.
СОБОР і СОБІР, (церковний) з’їзд, збори; & соборище; тлк. собор, соборна /головна/ церква; (катедральний‚ кафедральний) катедра.
СОБОРНИЙ, (– відправу) у соборі;
(край) об’єднаний, єдиний, неподільний.
СОВАТИ, (до кишені) пхати, засувати;
(хабар) тицяти, сунути; (дрючки в колеса) вставляти; (ногами) дриґати, совгати; (чим) пересувати що.
СОВАТИСЯ, (з кулаками) кидатися, сікатися; (по землі) совгатися; (на лавці) крутитися, вертітися, вовтузитися.
СОВІСНИЙ і СОВІСТЬ, див. СУМЛІННИЙ І СУМЛІННЯ.
СОКОВИТИЙ, (дух) густий, сильний;
(– уста) свіжий, густочервоний; (колір) яскравий; (твір) мальовничий, колоритний; (– мову) барвистий, образний; & сочистий.
СОКОТАТИ і СОКОТІТИ, (– курей) сокорити, кудкудакати; (– сороку) скрекотати.
СОЛДАТ, укр. стрілець, вояка, боєць, воїн, сов. як ім. рядовий, д. комбатант, ІСТ. ратник, жовнір, (царський) служака, служба; (піший) піхотинець, флк.
пішаниця; (миру) П. поборник; & солдатик, зб. солдатня, солдатва; пор. армієць.
СОЛИТИ, (сіллю /страву/) посипати, приправляти, присолювати; (рибу) засолювати; (гроші) Ж. марнувати, не використовувати; (кому) насолювати. СОЛІДАРНІСТЬ, взаємопоміч, кругова порука, побратимство, дух товариськості /колективізму/, спільність інтересів.
СОЛІДНИЙ, (хто) статечний; (– ходу) впевнений; (заклад) авторитетний; (товариш) надійний; (реферат) ґрунтовний, глибокий; (– посаду) високий; (вік) зрілий; (– міру вияву) чималий, значний, добрячий, величенький; (арґумент) переконливий, вагомий, промовистий.
СОЛІСТ, див. СПІВАК, музика,
танцюрист.
СОЛОВЕЙ, (– пташку) соловейко;
П. поет, співець.
СОЛОВІТИ, (очі) тьмяніти; (від
горілки) п’яніти.
СОЛОДЕНЬКИЙ, солодкуватий, солодкавий, (– слова – ще) солодкомовний, медовий.
СОЛОДИТИ, засолоджувати, (трохи) присолоджувати, підсолоджувати, (цукром) кн. цукрувати; (душу) П. осолоджувати, давати насолоду чому, (гірку хвилину) полегшувати, сов. скрашувати.
СОЛОДІЙ, ласун, ласій; (– збоченця) онаніст, солодун.
СОЛОДКИЙ, не гіркий, (сир) не кислий,(– воду) прісний, не солоний; (до
нудоти) засолодкий, нудотний, нудносолодкий; ЖМ. смачний; (запах) приємний; (голос) ніжний, кн. солодкозвучний; (цілунок) п’янкій; (– життя) щасливий, сил. розкішний; (– слова) солоденький, улесливий, медосолодкий; (– зустріч) сердечний, щирий; (вірш) сентиментальний; (– мрії) спокусливий; & солоденький.
СОЛОДОЩІ, ласощі, з. хвиґи-миґи, кн. кондвироби; П. насолода, втіха, солоднеча.
СОЛОМ’ЯНИЙ, (бриль) із соломи; (– село) під стріхами; (колір) ясножовтий; (віл) годований соломою; (– згоду) П. нестійкий, неміцний.
СОЛОНИЙ, (– їжу) посолений, (вітер) морський, (– рибу) засолений; (жарт) непристойний, масний; (ґрунт) солонцюватий; & солоненький, солонуватий.
СОЛОПІЙ, див. РОЗЗЯВА.
СОМНАМБУЛІЗМ, сов. лунатизм,
укр. снобродство‚ причинна.
СОН, обр. обійми Морфея; (легкий) дрімота, півсон, флк. сон-дрімота; (ведмедя) сплячка; П. спокій, тиша; (чий) сновиддя, мрія, фантазія, нереальність, казка; У ФР. спання.
СОНЛИВІСТЬ, сонливиці, дрімливість, соннота, сонниці, сплячка, оспалість.
СОННИЙ, (красень) кн. сплячий; (сонливий) оспалий; (голос) заспаний, на-півсонний; (хто) П. пасивний, бездіяльний, млявий, малорухомий; (майдан) безлюдний; (ліс) нерухомий; (порошок) снотворний/
СОНЦЕ, світило дня, денне світило; У ФР. /сонячне/ світло, сонячна (соняшна) погода; (правди) світоч, провідна зоря; П. тепло, приязнь, людяність; (моє) ЯК ЗВ. щастя моє! зіронько моя! & соненько, сонечко.
СОНЯШНИЙ, сонячний (день) ясний, погожий, безхмарний; (усміх) П. щасливий, радісний; (– мистецтво) світлий; (колір) густожовтий, густозолотий, яскравожовтий; & р. сонцевий.
СОНЬКО, сплюх, спанько, сонюга.
СОПІЛКА, дудка, дуда, г. пищавка,
д. флора.
СОПІТИ і СОПТИ, (важко) сапати, дихати, сил. сопти, як ковальський міх.
СОПЛИВИЙ, шмаркатій, зашмарканий, соплякуватий; П. недосвідчений, зелений; ЯК ІМ. шмаркач, р. сопля, зап. сопляк.
СОПУХ, див. СМОРІД.
СОРОМ, стид, соромота, поет. осорома, д. встид, р. страм; (вічний) ганьба; У ФР. ганебний вчинок; ПР.СЛ. соромно; (!) сором! ганьба!
СОРОМИТИ, (кого) присоромлювати, докоряти /вичитувати, колоти очі/ кому, сил. ганьбити, неславити, осоромлювати, укривати соромом, р. стидати; (бентежити) засоромлювати, завдавати сорому, зап. конфузити; док. присоромити, утерти носа.
СОРОМІТНИЙ і СОРОМІЦЬКИЙ, (жарт) непристойний, плесковатий, масний, солоний, стидкий; (– очі) безсоромний; & кн. соромний.
СОРОМЛИВИЙ, сором’язливий, сором’язний, сил. вовкуватий; & соромляжий.
СОРОЧКА, (натільна) сорочина; (захисна) ТЕХ. оболонка, кожух; (серця) перикард.
СОРТ, ґатунок; (людей) категорія; (жита) різновид; пор. розряд, тип, масть.
СОРТУВАТИ, див. РОЗПОДІЛЯТИ, добирати.
СОС і СОУС, див. ПІДЛИВА.
СОСНИНА, (одна) сосна; ЗБ. соснова деревина; (ліс) сосняк, сосновий гай; ЖМ. соснова колода /гілка, д. патик/; & сосонка.
СОТАТИ, (з клубка) висотувати;
(жили) тягнути; (дулі) показувати.
СОТВОРЯТИ і СОТВОРІННЯ, див.
від. творити та істота.
СОТЕННИЙ, ЯК ІМ. сотник,
командир сотні /роти/.
СОТНЯ, (карбованців) сто; (у війську) сов. рота; мн. сотні, (ніг) безліч.
СОХНУТИ і СХНУТИ, висихати, обсихати, підсихати; (– ґрунт) протряхати, тряхнути; (– губи) смагнути, пересихати; (– клей) засихати; (– квіти) в’янути; (у скруті) марніти, худнути, виснажуватися, сил. гинути; (за ким /– коханих/) пропадати, умирати, страждати; (над чим) гнути спину.
СОЦІАЛЬНИЙ, див. СУСПІЛЬНИЙ.
СОЧЕВИЦЯ, (одна зернина) сочка;
(збільшувальне скло) П. лінза.
СОЧИТИСЯ, (краплями) сльозити,
витікати; (крізь що) просочуватися,
виступати; (– світло) продіставатися,
прозирати.
СОЮЗ, спілка, єдність; (військовий) альянс, коаліція; (держав) об’єднання.
СПАД, (гори) схил, похил, спадина. спадистість; (діяльності) спадання, послаблення, сил. завмирання; (температури) зменшення, падіння; Р. водоспад.
СПАДАТИ, падати, (на голову) звалюватися; (– листя) опадати, обсипатися; (– пил) осідати; (– волос) випадати; (– коси) звішуватися, звисати; (– води) литися, стікати; (– рельєф) западати; (– спеку) слабнути, іти на спад, меншати; (– звук) затихати; (– красу) зникати; (з голосу) губити що, (на силі) знесилюватися, втрачати що; (з ціни) ІД. дешевшати, знецінюватися; (з тіло) худнути; (на долю) припадати; (на серце) напливати; (на думку) збігати; (– сон /на кого/) поймати /брати/ кого, (ніч) насуватися; (кому) Р. діставатися у спадок. СПАДИСТИЙ, згористий, скотистий, положистий, припадистий; (– плечі) похилий; (– спинку крісла) нахилений.
СПАДКОВИЙ, (хист) вроджений, жм. родимий; (рибалка) родовий, родинний, з крові й кості, з діда-прадіда; (хутір) успадкований, спадкоємний; (житель) корінний.
СПАДКОЄМЕЦЬ, (на троні) наступник; (справи) продовжувач, послідовник.
СПАДКОЄМНИЙ, див. СПАДКОВИЙ.
СПАДКУВАТИ, (що) успадковувати, діставати у спадок, бути спадкоємцем чого.
СПАДЩИНА і СПАДОК, (по кому) майно, добро; (по батькові) батьківщина, (по дідові) дідизна, (по матері) материзна; (культурна) надбання /культури/; (письменника) доробок; (минулого) наслідки, тягар.
СПАЗМИ, корчі, конвульсії, судома; (радости) П. напад, наплив, приступ.
СПАЛАХ, (полум’я) зблиск; (гніву) П. напад, приступ; (віти) вибух; мн. спалахи, блимання, мигавка, сполохи.
СПАЛАХУВАТИ, займатися, загорятися; (– вогні) світити, сяяти, засвічуватися;
(– думку) осявати, зринати, з’являтися;
(– війну) вибухати; (від гніву) скипати, паленіти; (румянцем) заливатися,