Практичний словник синонімів української мови

Вид материалаДокументы

Содержание


У ФР. /здоровий/ глузд, розум, розсудливість; (Божий)
Ёсокирою) жм. зн.
Русий; як ім.
Здоровкатися. рушати
Подобный материал:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   68
див. продаж і продавати.

РОЗПРОСТУВАТИ, розпростовувати, роз­правляти, розпрямлювати, розрівнювати, розгладжувати; (крила) розкидати, розпростирати.

РОЗПУКА, див. РОЗПАЧ.

РОЗПУСК, (партії) ліквідація, /без примусу/ саморозпуск; (учнів) звіль­нення /від школи/; (вісток) Р. роз­голос.

РОЗПУСКАТИ, (учнів) відпускати, не тримати, звільняти; (партію) ліквіду­вати; (язика) давати волю чому, (гілля) розкидати, простягати; (пояс) попускати, послабляти; (плетиво) розмотува­ти, розплітати; (вітрила) напинати, розгортати; (пазурі) показувати; (хвіст) розправляти; (дитину) розбещувати; (запах) ширити; (сажу) розсівати, роз­сіювати; (чутки) розносити; (сніг) топити, розтоплювати, (сіль) розводи­ти, (ва­пно) гасити; (шво) розпорюва­ти; (гроші) циндрити.

РОЗПУСКАТИСЯ, розпукати/ся/, роз­криватися; (– клубок) розмотуватися, розплітатися; (– парасолю) розгортати­ся; (– запах) розсіюватися, ширитися;

(у воді) розчинятися; (морально) П. розбещуватися, док. розпуститися, розволочитися.

РОЗПУСНИЙ, розпутній, блудливий, блудний, кн. аморальний; (– манери)

содомский; (– пісню) непристой­ний; пор. розбещений.

РОЗПУСНИК, блудник, потіпаха, волоцю­га, з. публіка, як ім. придзиґльований.

РОЗПУСНИЦЯ, блудниця і всі пох. від розпусник; вул. халява.

РОЗПУСТА, блудство, блуд, розпутство, розпусність, Содома й Гоморра; & роз­пуст.

РОЗРАДА, 1. потіха; (для душі) втіха, розвага; 2. сварка, розбрат.

РОЗРАДЖУВАТИ, потішати, заспокою­вати, розважати /тугу/, заговорювати /втирати/ сльози, солодити душу, роз­га­няти сум; (від чого) відраджувати, жм. відраювати; (закоханих) розсуд­жувати, жм. розраювати.

РОЗРАХОВУВАТИ, вираховувати, обра­ховувати, обчислювати; (крок) зважу­вати, оцінювати, обмірковувати; (слу­жа­ку) звільняти; (з нст. що) припус­кати, гадати; (на що) сподіватися чого; (на кого) важити, покладати надію, ро­бити став­ку, числити.

РОЗРАХУНОК, обрахунок, обчислення; (за працю) виплата; (з праці) звіль­нен­ня; (за кривду) П. відплата, пока­ра, помста; У ФР. припущення, здогад, /н. за моїм розрахунком/, сподівання /н. це був розрахунок ворога/; (гос­подарський) вигода.

РОЗРИВАТИ, 1. /док. розірвати/ рвати, дерти, роздирати; (пакет) розпечатувати, відкривати; (здобич) загри­зати, шма­тувати; (вибухом) розносити, розсаджувати; (хмари) розтинати, про­ривати; (ти­шу) порушувати, перерива­ти; (стосунки) припиняти; (з чим) поривати; 2. /док. розрити/ рити, розкопувати, виривати, викопувати; (гній) розгрібати.

РОЗРИВАТИСЯ, рватися, розпадатися

і всі пох. від розривати; (– бомбу) вибухати; (в роботі) лізти із шкіри, робити сім діл, надсаджуватися, надри­вати­ся; (– зв’язок) П. перериватися, припинятися.

РОЗРІВНЮВАТИ, розгладжувати, вирів­нювати, випростувати, розпросту­вати.

РОЗРІЗ, розтин, переріз, перетин;

(сук­ні) розрізка; (вугільний) ГІР. кар’єр.

РОЗРІЗНЯТИ і РОЗРІЗНЮВАТИ, 1. (сті­ною) відокремлювати; (з ким) розлу­ча­ти; 2. (звуки) вирізняти, розпізнава­ти; (А від Б) відрізняти.

РОЗРІЗУВАТИ, РОЗТИНАТИ, перетина­ти, перерізувати; (дерево) розпилювати; (гори прірвою) роз’єднувати; (чом змор­шками) різати, рити; & сов. роз­різати.

РОЗРОБЛЯТИ і РОЗРОБЛЮВАТИ, (руди) добувати; (проект) виробляти, випрацьовувати; (тему) опрацьовува­ти; (те­орію) розвивати, вдосконалювати.

РОЗРУХ, біганина, метушня, рейвах, сил. переполох, паніка, заколот, завору­шення; (між А і Б) розбрат, незгоди.

РОЗРЯД, 1. категорія, ранг/а/; (пер­ший) ступінь, ґатунок; 2. (електричний) іскра.

РОЗСИПАТИ, (рінь) висипати, сипати, посипати чим; (зерно) розсівати; (по кишенях) насипати в; (загони) розосе­реджувати; (гроші) розкидати, витра­чати, циндрити, розтринькувати; (пер­ла красномовства) ІД. вправлятися у кра­с­номовстві; (звуки) видавати.

РОЗСИПИЩЕ, див. РОДОВИЩЕ; мн. розсипища, розсипи, П. багатства, розмаїття.

РОЗСИПЧАСТИЙ, (чай) сипкий;

(– бульбу) крихкий; (звук) розкоти­стий, уривчастий.

РОЗСІДАТИСЯ, (на лаві) розсаджувати­ся; (у кріслі) розвалюватися; (на час­тки) репати, розколюватися, розпада­тися, розскакуватися, тріщати по всіх швах; (зо сміху) лускати; ЖМ. по­селя­тися; док. розсістися, розташу­ватися, розміститися.

РОЗСЛАБЛЮВАТИ, див. розголошу­вати, розхвалювати.

РОЗСЛІДЖУВАТИ і РОЗСЛІДУВАТИ, досліджувати, вивчати; (злочин) вести слідство; (причини) з’ясовувати, розби­ратися у, докопуватися до.

РОЗСМАКУВАТИ док, розкуштувати, П. зрозуміти, розкумекати, відчути, збагнути.

РОЗСТАВАННЯ, прощання, розстання; (надовго) розлука.

РОЗСТАВАТИСЯ, прощатися, розходити­ся, (надовго) розлучатися; (з ким) роз­ривати стосунки, покидати /залишати/ кого.

РОЗСТАВЛЯТИ, (чати) ставити; (лю­дей по місцях) розподіляти; (на постій) розміщати; (слова) робити паузи між; (руки) розводити; (ширму) роз­сувати; (тенета) розкидати, наставляти; док.

РОЗСТАВИТИ, (вуха) розпустити, наставити.

РОЗСТЕЛЯТИ, розстелювати, розстилати; (килим) стелити, простеляти; (сіно) розсипати, розтрушувати.

РОЗСТРІЛЬНЯ вій., сов. розсипний стрій.

РОЗСТРОЮВАТИ, (лави) розладнувати; (нерви) псувати; (скрипку) розладжу­ва­ти; (родинне життя) руйнувати; (настрій) погіршувати.

РОЗСТУПАТИСЯ, роботи прохід; (пе­ред ким) давати дорогу кому, (– пашню від бігу живих істот) розляга­тися; док. розступитися, (– зем­лю) розійтися, роз­верзтися.

РОЗСУВАТИ, (юрбу) розштовхувати; (гілля) розводити, розхиляти; (вікон ниці) розтуляти; (межі) розширювати, по­ширювати.

РОЗСУД, рішення, висновок; У ФР. /здоровий/ глузд, розум, розсудливість; (Божий) суд; (справи в суді) розгляд.

РОЗСУДЖУВАТИ, (сварку) суди­ти; (забіяк) визначати винних і невин­них; ЖМ. думати, міркувати; (сон) розгадувати; (закоханих) розраджува­ти, пор. розлучати; док. розсуди­ти, вирішити, дійти висновку.

РОЗСУДЛИВИЙ, розважливий, розміркований; (крок) розумний, обґрунтова­ний, вмотивований.

РОЗСУДЛИВІСТЬ, /здоровий/ глузд.

РОЗТАВАТИ, танути, топитися, р. розга­сати; (– сіль) розчинятися, розпуска­тися; (– туман) /помалу/ зникати, розвіюватися; (– запаси) кінчатися, вичерпуватися, виходити, видихати­ся; (– натовп) П. розсіюватися, роз­пливатися; (– серце) лагідніти, добрі­шати, розчулюватися.

РОЗТАЛЬ і РОЗТАНЬ, див. відлига.

РОЗТАШОВУВАТИСЯ, займати місце, розміщуватися, розселятися; (на возі) вмощуватися; (на мапі) лежати, знахо­дитися, міститися.

РОЗТИНАТИ, розрізувати, перетинати, перерізувати; (шаблею) розрубувати; (воду) розбивати; (тишу) різати; (небо) розкраювати, розпанахувати; (труп) ана­томувати; (щось на частки) ділити, переділяти.

РОЗТІК, (річки) розтока, відгалуження, рукав; (доріг) роздоріжжя, перех­рестя.

РОЗТІКАТИСЯ, (всюди) текти; (на папе­рі) розпливатися, розходитися; (– за­пах) ширитися; (– звук) линути, розля­гатися; (– чутки) поширюватися, розповсюджуватися; (тілом) проймати що, (– істот) П. розходитися, розла­зитися;

(– гроші) витрачатися.

РОЗТОВКМАЧУВАТИ, розтлумачувати, витлумачувати, роз’яснювати, тлу­мачити.

РОЗТОПЛЮВАТИ, (кригу) топити; (душу) П. розчулювати; (сумнів)

розвівати, роз­ганяти.

РОЗТОПТУВАТИ, (ногами) витоптувати, затоптувати, топтати; (взуття) розход­жувати, (трохи) підтоптувати; док.

РОЗТОПТАТИ, розтолочити, (дружбу) позбиткуватися з.

РОЗТРАЧУВАТИ, витрачати, тратити, пе­ревитрачати, (добро) переводити, (умис­но) розбазарювати; (гроші) циндрити, розтринькувати, проциндрювати.

РОЗТРОЩУВАТИ, (на друзки) ламати, розбивати, трощити; (ворогів) розгром­лювати, громити; (перетни) ліквідувати, нищити, руйнувати.

РОЗТЯГАТИ, витягати, простягати, тяг­нути; (час) затягати, відтягати; (майно) розволікати, розкрадати, потай розноси­ти; (забіяк) розбороняти, розводити.

РОЗУМ, глузд, розсуд, кн. інтелект; (тварини) ЖМ. норов; У ФР мис­лення, свідомість, доцільність, розсудливість.

РОЗУМАКА, як ім. дуже розумний, (со­бі на користь – ще) IP. мудраґель, обр. ро­з­уму, палата, всі розуми поїв, сов. розум­ник; & розумаха; пор. еру­дит.

РОЗУМІТИ, осягати /сприймати/ розу­мом, жм. кумекати, брати до тями /втям­ки/; (ролю) усвідомлювати, зда­вати собі справу з; (з півслова) схоп­лювати; (ду­шею) відчувати; (щось од­не) визнавати; (по-своєму) оцінювати, розцінювати, ква­ліфікувати; (під чим) мати на увазі що; (у чому) розумі­тися; (ціну) знати. РОЗУМІТИСЯ, (на чому) знатися, знати що, розуміти /тямити, розбиратися, ма­ти досвід, знати силу чи смак, жм. петрати, шнипорити / у чому, (між со­бою) порозуміватися; вст. розумі­ється, звичайно, безперечно, річ ясна; ЯК Ч. так, авжеж.

РОЗУМНИЙ, тямущий, кмітливий, голо­ватий, з головою, р. кебетливий, кебет­ний, сов. мізкуватий, сил. мудрий; (ду­же) ЯК ІМ. IP. розумака; ЖМ. освічений, вчений, досвідчений; (– ді­тей) слухняний; (– руки) вправний, умілий; (пес) беручкий; (– книжку) глибокий, змістовний; (розподіл) до­цільний; пор. роз­суд­­ливий.

РОЗУМОВИЙ, (розвиток) інтелектуаль­ний; У ФР. абстрактний, теоретичний. розумувати, думати, міркувати, роз­мірковувати, роздумувати; IP. мудрувати.

РОЗХВАЛЮВАТИ, вихваляти, дуже хвалити, розславлювати, сил. прос­ла­вляти.

РОЗХИТУВАТИ, вихитувати, хитати; (уявлення) розстроювати; (лад) роз­ладнувати, розладжувати; (здоров’я) підривати; (човен) розгойдувати, розколисувати; (чим) розмахувати; (голо­вою) похитувати; док. розхитати, розторсати.

РОЗХЛЮПУВАТИ, вихлюпувати,

роз­пліскувати, випліскувати,

роз­бризкувати.

РОЗХОДИТИСЯ і РОЗІХОДИТИСЯ, (по хатах) іти; (до завтра) розста­ватися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (– землю) розверзатися, розступатися; (– шви) розлазитися; (– вінчаних) розлучати­ся;

(– друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, різнитися чим; (ціною) не сходитися; (– обсяг) розши­рюватися, побільшуватися; (– шлях) розгалужуватися; (по воді) поширюва­тися, розпливатися; (– звуки) лунати; (по тілу) розтікатися; (– славу) шири­тися, розповсюджуватися; (– то­вар) розкуповуватися; (– дим) розсіювати­ся, зникати, розтавати; (– змор­шки) розгладжуватися, розправлятися; (– сіль) танути, розчинятися; (– гро­ші) витрачатися; (– дощ) припускати, дужчати, посилюватися.

РОЗХРИСТАНИЙ, незастебнутий, роз­стебнутий; (– груди) оголений; П. недисциплінований, неорганізований, незібра­ний, сил. відчайдушний, розгнузда­ний, розперезаний, нестриманий; (день) без­ладний; (– думки) непослі­довний; (сніп) розшарпаний, розкошла­ний; (– хмари) пошматований, роздер­тий, подертий.

РОЗЦВІТАТИ, розквітати, зацвітати;

(– цвіт) розпукати/ся/, розпукувати­ся, розпускатися; П. процвітати, просперувати, розвиватися; (– хист) розкриватися.

РОЗЧАРОВУВАТИСЯ і РОЗЧАРУ­ВАННЯ, див. зневірятися і зневіра.

РОЗЧИНЯТИ, 1. (двері) відчиняти, роз­хиляти, (навстіж) розчахувати; (рота) розтуляти, роззявляти; (труп) анатому­вати, розгинати; (рибу) патрати; 2. (сіль) розпускати, розводити; (тісто) учиняти.

РОЗЧОВПАТИ, див. РОЗКУМЕКАТИ.

РОЗЧУЛЮВАТИ, зворушувати, роз­ворушувати, р. розжалоблювати, розжаляти; док. розчулити, (плачем) пробити сльозою.

РОЗШАРІТИСЯ док,. зашарітися, розчер­вонітися, розрум’янитися, зайтися за­литися рум’янцем; пор. червоніти.

РОЗШИРЮВАТИ і РОЗШИРЯТИ, (пло­щу) збільшувати; (знання) поглиблю­вати; (вплив) поширювати, посилювати; (виробництво) розгортати, розвивати.

РОЗШИФРОВУВАТИ, (шифр) відчиту­вати, розбирати; (натяк) розгадувати; (шпигуна) викривати.

РОЗШУК, див. ПОШУК. РОЗШУКУВАТИ, шукати, вишукувати, робити /здійснювати/ розшук /по­шук/; (друзів) відшукувати, віднахо­дити; (щось більш відповідне) підшу­кувати.

РОЗ’ЯСНЮВАТИ, пояснювати,

з’ясо­ву­ва­ти, вносити ясність, розтлумачува­ти, ід. розжовувати

/і в рот класти/, г. вияснювати;

(дім) освітлювати.

РОЗ’ЯТРЮВАТИ, (рану) ятрити, роз­троюджувати, троюдити, розвереджува­ти, розворушувати, подразнювати, трав­мувати, сипати соли на; (горе) вору­ши­ти; (душу) хвилювати; (бажання) загострювати, підсилювати; П. роздрато­ву­вати.

РОЇТИСЯ, (– людей) купчитися, грома­дитися; (роями) літати; (– сніжинки) кружляти; (– думки) П. снувати. РОКОВИНИ мн, річниця, знаменна

дата; пор. ювілей.

РОЛЬ, роля; (уособлювана артис­том) образ, (текст) слова ролі; (ше­фа) обо­в’язки, повинність; (хворого) становище; (мас) значення, вага, вплив.

РОМАН, див. ТВІР; (з ким) ЖМ. лю­бовний зв’язок /афера, стосунки/.

РОМАНС, див. ПІСНЯ; (під

вікном ко­ханої) анал. серенада.

РОМАНТИКА, романтизм; (борні) геро­їка, поезія, (професії) привабливість.

РОМАНТИЧНИЙ, мрійний, емоційно-піднесений; (– подорож) екзотичний; (фах) героїчний; (одяг) не стандартний; (– стосунки) любовний, поетичний.

РОМБ, див. ПАРАЛЕЛОГРАМ.

РОСИТИ, (– дощ) накрапати, іти; (слізь ми) поливати, обливати, змочувати; (землю) ПОЕТ. зрошувати.

РОСЛИННІСТЬ, кн. флора, ЖМ.

зе­лень, зело, поет. розмай; (на

тілі) волосся.

РОСТИ, (– дітей) підростати, виростати, розвиватися; (зріти) доходити літ, до­ростати розуму, сов. дорослішати;

(– зелень) наливатися соками, (буйно) буяти, (вгору) виганятися, іти вгору;

(– на­ріст) наростати; (– чуття) чимраз більшати /дужчати, міцніти/; (– напруження) зростати, посилюватися; (– сла­­ву) ширитися; (у всі боки) розростатися.

РОСТИТИ, вирощувати, розводити; (ді­тей) виховувати, кохати, викохувати; (злобу) плекати.

РОТ, губи, уста, фам. писок, вул. хавка, кн. ротова порожнина /дуплина /; (пта­ха) дзьоб; (тварин) паща, паще­ка; (зай­вий) П. їдець, душа, член сім’ї, утриманець.

РОТА вій., сотня.

РОТНИЙ як ім., командир

роти; укр. со­тенний, сотник.

РОЯЛЬ, див. ФОРТЕПІАНО

РУБ, див. РЕБРО; (на тканині) рубець.

РУБА пр., ребром, вертикально; (сіпавший питання) категорично,

принципово.

РУБАТИ, Ёсокирою) жм. зн. цюкати; (навпіл) розрубувати, перерубувати; (ополонку) вирубувати; (дрова) коло­ти; (голову) відрубувати, стинати, вти­нати; (ліс) класти під сокиру, сов. ва­лити; (слова) карбувати; (крок) відби­вати; (вугілля) вирубувати; (хату) ставити, будувати; (з плеча) ІД. гово­рити /діяти/ рішуче.

РУБЕЦЬ, (на тілі) шрам; (кухля) край­ка; (башти) зубець; (шитва) шво.

РУБІЖ, лінія, межа, кордон, (що таїть певні наслідки) рубікон; П. грань.

РУБРИКА, (газети) розділ; (у реєс­трі) графа; У ФР. назва.

РУБ’Я, рам’я, лахміття, дрантя,

обр. лат­ка на латці, рубець на рубці.

РУДА, іржаве багно /болото/,

рудка; ЯК. ПРИК. кров; прв.

мн. руди, копалини.

РУДИЙ, (колір) червоножовтий; (хто) рудоволосий, золотоволосий, золотоко­сий; (віл) рудошерстий; & рудень­кий, ру­давий, рудявий; пор. русий.

РУДНЯ, копальня, рудокопня, рудокопальня, сов. рудник; З. П. шахта.

РУЇНА, руйновище, румовище; (у країні) розвал, розруха; (економічна) занепад,

розор; (дія) руйнування, руйнація зміщення; мн. руїни, (замку) залиш­ки, ре­штки.

РУЇННИЙ, руйнівний, руїнницький,

спус­тошливий, спустошувальний,

деструк­тивний.

РУЇННИК, руйнівник, спустошувач,

ни­щитель, пустошитель.

РУЙНУВАТИ, плюндрувати, розруйнову­вати, обертати на руїну, обр. не лишати каменя на камені; (привілеї) скасову­вати, ліквідувати; (економіку) занапа­щати, розоряти; (щастя) знищувати; (гніз­до) спустошувати.

РУКА, фам. лапа; (права) правиця, ур. десна, П. найближчий помічник; (лівр) лівиця, шульга; (листа) почерк; (заліз­на) влада; ЖМ. протекція, блат; мн. РУ­КИ, робоча сила, робітники; & рученя, рученька, ручища, ручка.

РУКАВ, (дитячого одягу) рукавча;

(рі­ки) розтік; (пожежний) кишка, шланг.

РУКОБЛУДСТВО, онанізм.

РУКОПАШ пр., руками, рукою, р.

руч, кн. ручним способом, сов. вручну.

РУКОПИС, манускрипт, (на пергамені) пергамен, (на папірусі) папірус, (на за­тертому) палімпсест, палимпсест; (авторський) автограф; & рукописання.

РУЛОН, сувій, звій.

РУМ’ЯНИЙ, з рум’янцем, у рум’ян­цях; (цвіт) рожевий, червоний; (– барву) рожевочервоний, багряний, обр. кров з молоком; (овоч) червонобокий.

РУНА, ВРУНА; густа зелень.

РУПОР, (посилювач звуку) мегафон,

г. голосник; ЖМ. гучномовець; (ідей) виразник.

РУРА і РУРКА, див. ТРУБА.

РУСАЛКА, водяна німфа, д. берегиня,

міт. наяда; (лісова) мавка, міт. дріяда.

РУСИЙ, (волос) яснокаштановий, (ще яс­ніший) русявий, білявий, ясноволосий; & русоволосий, русокосий, русоголо­вий.

РУСИФІКУВАТИ, московщити,

обмосковщувати, російщити.

РУСЯВИЙ, див. РУСИЙ; ЯК ІМ. блондин, білявець; жін. русява, блондинка, білявка.

РУСЬКИЙ іст., український;

& д. ру­синський, руснацький.

РУТИННИЙ, шаблонний, шаблоновий,

неориґінальний; неоригінальний пор. трафаретний.

РУХ, (мимовільний) відрух; (безлад­ний) руханина; У ФР. хід /н. пускати в рух/; (вічний) розвиток, (матерії) ФІЛ. зміни, перетворення, метаморфози; & рухання.

РУХАТИ, переміщати, пересувати, ок. штовхати; (млин) урухомлювати, спри­чиняти рух чого; (з місця) рушати; (ким) керувати, окриляти ко­го; (з ч. не) не чіпати.

РУХАТИСЯ, пересуватися, переміщатися, перебувати в русі; (ледве) ворушитися; (вперед) ІД. розвиватися, прогресу­вати, поступати.

РУХЛИВИЙ, мобільний, динамічний; (хто) жвавий, моторний, непосидющий, побігущий, сил. верткий, П. діяльний, енергійний; (м’яз) ворухливий, воруш­кий, ворушливий.

РУХОМИЙ, (вітрячок) пересувний; (наголос) несталий; (– обличчя, м’яз) рухливий.

РУЧИТИСЯ, ручити і ручатися, (за кого) поручатися, давати поруку ко­му; (за що) гарантувати що, (за себе) відповідати.

РУЧКАТИСЯ, див. ЗДОРОВКАТИСЯ. РУШАТИ, (в дорогу) вирушати; (з міс­ця) зрушувати; (– поїзд) відходити, відправлятися; (– судно) відпливати; (за ким) іти /їхати/ слідом, жм. слід­кувати; (чуже) /за/ чіпати, займати, ру­хати, торкати; док. рушити; (бурю) здійнятися.

РУШІЙ, двигун, мотор;