Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание БІОЛ. розмноження. РЕПУТАЦІЯ, реноме, укр. П. марнослів’я, теревені. РИТУАЛ, обряд, церемонія, ур. ФР. паритетний, рівний. РІВНЯТИ, вирівнювати, розрівнювати, (трохи) Р. цех; (письменника)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

зб. ремі­няччя.

РЕМІНЬ, (оброблена шкіра)

шевський товар; & реміння.

РЕМІСНИК, рукомесник; П. шаблонний виконавець, мистець без надхнення (нат­хнення) /вогню/.

РЕМОНТ, направа, лагодження,

ремонту­вання, р. поправа.

РЕМОНТУВАТИ, лагодити, направляти, рихтувати, усувати дефекти, виправляти пошкодження.

РЕМСТВО і РЕМСТВУВАТИ, див. нарі­кання і нарікати.

РЕНЕҐАТ, ренегат, перекинчик, зрадник, пере­вертень, відступник,

рел. віровідступник.

РЕНЕСАНС, (– епоху) Відродження;

П. розквіт, піднесення, відродження.

РЕНТАБЕЛЬНИЙ, прибутковий,

доцільний.

РЕПАНИЙ, потрісканий, ок. тріслий; (хто) некультурний, неписьменний.

РЕПАТИ і РЕПАТИСЯ, тріскати/ся/, лопати/ся/, лускати, давати тріщини; (– голову) розколюватися.

РЕПЕТ, крик, зойк; гамір,

галас; & репетування.

РЕПЕТУВАТИ, кричати, волати, лементу­вати, горлати, ґвалтувати, галасувати, вигукувати, зіпати, дерти пельку, крича­ти не своїм голосом /на живіт, на пуп/.

РЕПЕТИЦІЯ, (вистави) проба.

РЕПОРТАЖ, (з місця події) інформація,

повідомлення, розповідь.

РЕПОРТЕР, див. ЖУРНАЛІСТ.

РЕПРЕЗЕНТУВАТИ, (кого) сов. пред­ставляти, г. заступати; (собою) являти.

РЕПРЕСІЇ мн, утиски, гоніння,
пересліду­вання, нагінка.

РЕПРОДУКЦІЯ, (картини) відбиток, ко­пія; (дія) відтворення, віддзеркалення; БІОЛ. розмноження.

РЕПУТАЦІЯ, реноме, укр. слава; пор.

престиж, авторитет.

РЕСПЕКТ і РЕШПЕКТ, див. повага.

РЕСТАВРУВАТИ, (картину) відновлю­вати, (порядки) поновлювати, відроджу­вати.

РЕСТОРАН, кафе, кафетерія, (з естра­дою) кабаре, кафе-шантан, жм. шантан, іст. шинок; & ресторація.

РЕТЕЛЬНИЙ, старанний, запопадливий, ревний, сумлінний, пунктуаль­ний; (– під­­готівлю) ґрунтовний; (об­шук) пильний, прискіпливий; (запис) чіткий, акуратний.

РЕФЕРАТ, див. ДОПОВІДЬ.

РЕФЕРЕНДУМ, всенародний
пит /голо­сування/, плебісцит.

РЕФЕРЕНТ, доповідач, р. доповідинк;
(з якоїсь галузі) консультант.

РЕФЛЕКС, відрух; пор. реакція.

РЕФЛЕКТИВНИЙ, мимовільний;
& реф­лексивний, р. рефлекторний.

РЕФОРМА, (ладу) зміна, переформуван­ня, перетворення, перебудова.

РЕФОРМУВАТИ, (закон) міняти,
пере­робляти; (лад) перебудовувати,
пере­формовувати, робити реформи у.

РЕФРЕН, (у тексті) повторення,
кн. повтор; (у пісні) приспів.

РЕЦЕНЗІЯ, (на книгу) відгук,
відзив; пор. анотація.

РЕЦЕПТ і РЕЦЕПТА, припис; (страви) інструкція виготовлення; ЖМ. порада, вказівка; & зб. рецептура.

РЕЦИДИВ, вороття, поворот, (тифу) по­вернення, повторення; ЮР. повторне скоєння злочину; мн. рецидиви, (поган­ства) залишки, пережитки.

РЕЧЕНЕЦЬ, термін, зап. строк.

РЕЧНИК, виразник, сил. поборник; (уря­ду) представник; З. оратор; Р.
адвокат.

РЕШЕТО, див. СИТО; МУЗ. тамбурин.

РЕШТА, залишок, остача, останок; (судна) як ім. уціліле; (від продавця) здача; & рештка; пор. різниця.

РЕШТКИ мн, (тепла) сліди, залишки; (судна) решта; (рабства) пережит­ки; (небіжчика) останки; (ворогів) недобитки.

РЖА і РЖАВИЙ, див. іржа та іржа­вий.

РИБА, (на обід) рибна страва, як ім. рибне; (хто) П. ні риба, ні м’ясо; & рибка, рибонька, рибина, рибчина.

РИБАЛИТИ, ловити рибу, рибалчити,

г. рибалувати, ок. риболовити.

РИБАЛКА, рибар, риболов, д. рибак;

(з неводом) невідник; ОРН. чайка.

РИБ’ЯЧИЙ, рибний; ( серце) П. бай­дужий, холодний, безпристрасний,

(– очі – ще) невиразний, безбарвний.

РИДАННЯ і РИДАТИ, див. ПЛАЧ і

ПЛАКАТИ.

РИДВАН, див. КАРЕТА.

РИЗИКУВАТИ, наважуватися на ризик, наражатися на небезпеку, обр. лізти на рожен /чортові на роги/, гратися з вог­нем, спокушати долю; (чим) важити, ставити під удар що; (життям) під­да­вати ризикові що, підставляти голову /шию; коло смерті ходити; ід. ри­зикну­ти всім, густити на одчай душі.

РИКАТИ, див. РЕВІТИ, ГОВОРИТИ.

РИМУВАТИ, добирати рими; П.

віршу­вати, складати вірші.

РИНОК, базар, торг, торговиця, ур.

тор­жище; (світовий) сфера торгівлі.

РИНУТИ недок. і док., (– води) жбуха­ти, жбухнути, прориватися, прорватися; (– людей) сунути /посунути/ навалою, (– одного) рушити прожогом /стрі­лою/; (на кого) кидатися, кинутися, нападати, напасти; (у воду) пірнути, шубовснути; (– сльози) покотитися, потекти /политися/ струменем; (– промені) порснути; (з серця) вирива­тися, вирватися, лунати, про­лунати; (в небо) ПОЕТ. летіти, линути.

РИПАТИСЯ, (в хаті) ходити сюди-ту­ди; (з ч. не) не пориватися, не робити /вживати/ заходів, сидіти тихо; (сиді­ти і не) ІД. не виявляти активності.

РИСА, (олівцем) лінія; (вдачі)

жилка, струнка; мн.

РИСИ, (рота) контури, обриси,

лінії, (занепаду) оз­наки, прикме­ти,

особли­вості.

РИТИ, копати; (береги /водою/) розри­вати, розмивати; (моркву) викопувати;

(речі) ЖМ. перебирати, переривати; (про­ти кого) інтригувати; Р. ритися.

РИТМ, (життя) П. темп, пульс, р. клекіт.

РИТМІЧНИЙ, розміреній, рівномірний, (пульс) безперебійний; пор. регуляр­ний.

РИТОР, див. ОРАТОР.

РИТОРИКА, красномовство, ораторське

мистецтво; П. марнослів’я, теревені.

РИТУАЛ, обряд, церемонія, ур. дійство;

пор. ЦЕРЕМОНІАЛ.

РИТУАЛЬНИЙ, обрядовий, обрядний;

(танець) культовий.

РИФ, див. СКЕЛЯ; (на вітрилі)

петля, отвір.

РИХТУВАТИ/СЯ/, готувати /ся/;

(в до­рогу) збирати /ся/, споряджати /ся/; (дефект) направляти.

РИШТУНОК, спорядження, припас, при­паси, жм. причандалля; Р. риштування, риштовання.

РІВ, канава, траншея, д. фоса, зап. кювет; & рівчак, рівець; пор. яма.

РІВЕНЬ, г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загаль­ний) розвиток, освіченість; (ви­робниц­тва) культура; ТЕХ. ватерпас.

РІВНИЙ, гладкий; (як промінь) прямий, простий; (як стіна) крутий, стрі­м­кий; (стан) стрункий; (лоб) не опуклий; (пай) однаковий, такий самий; (з чим) ріновартий, рівноцінний, рівнозна­чний; (– дихання) рівномірний,

РИТМІЧ­НИЙ; (голос) однотонний; (серед ін­ших) рівноправний; У ФР.

па­ритет­ний; (– вдачу) П. врівноважений, спокійний; (рахунок) круглий.

РІВНИНА, (гірська) полонина,

плоскогір’я, (з крутими краями)

плато; & рівнява.

РІВНОБІЖНИЙ, паралельний.

РІВНОВАГА, (душевна) П. врівноваже­ний спокійний стан душі; (між А і Б) баланс, стійке співвідношення.

РІВНОВАРТИЙ, рівновартісний, рів­ноз­начний, рівноцінний, (силою) рівносиль­ний.

РІВНОМІРНИЙ, (стукіт) ритмічний; (обсяг) рівновеликий.

РІВНОПРАВНИЙ, з рівними правами;

У ФР. паритетний, рівний.

РІВНЯТИ, вирівнювати, розрівнювати, (трохи) підрівнювати; (до кого) порів­нювати, уподібнювати, ототожнювати з; (з чим) зіставляти, прирівнювати до; (А з Б) ставити в один ряд /на одну дошку/, зрівнювати, обр. стригти під одну гребінку; (по шнуру) шнурувати, шнуркувати.

РІГ, муз. ріжок; (вулиці) д. вугол; (сто­ла) край, кут; (берега) мис; (мі­сяця) кінчик; (якоря) сов. лапа; мн. роги, див. зраджувати.

РІД, родина, рідня, як ім. рідні; (кель­тів) клан, (царів) династія; Р. порода; (військ) тип, категорія, вид; У ФР ґа­тунок, сорт; пор. покоління, кодло.

РІДКИЙ, текучий, плинний, пливкий; (борщ) не густий; (птах) рідкісний; (ту­ман) розріджений; (– нагоду) не­частий; & ріденький, обрідкий, /об/ рід­куватий.

РІДКІСНИЙ, раритетний,

унікальний, рідкий.

РІДКІСТЬ, раритетність; (музейна)

ра­ритет; & рідкощі.

РІДКО пр., зрідка, мало коли, нечасто

і пол. від рідкий; (не вкупі) розки­дано.

РІДНИЙ, (брат) кровний, кров від крові, кість від кості; (– місто) родинний, родимий; (духом) близький, спо­ріднений; (– діло) улюблений; (звук) знайомий; (край) батьківський, ур. отецький, отчий; (– мову) матірній; мн. як ім. рідні, близькі роди­чі; & рідненький, ріднесенький.

РІДНЯ зб., родичі, родина, як ім.

кревні; (кому) родич, родичка.

РІЗАНИНА, П. кровопролиття,

душогуб­ство, г. мордерство, масакра.

РІЗАТИ, тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) кра­яти, розрізувати, розтинати, жм. па­нахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. оперувати, робити операцію; (труп) анатомувати; (душу) шматувати; (під серцем) пекти, колоти, (око) вра­жати; (на іспитах) провалювати; (правду) говорити відверто;

(– вітер) шмагати.

РІЗАТИСЯ, тятися і всі мож. пох. від

різати; (з ворогами) битися, рубати­ся, воювати; (– зуби) прорізатися; (у карти) /затято/ грати.

РІЗАЧКА, (біль) колька; ( хвороба) дизентерія, червінка, пронос, ж. прудка Настя, мед. дизенте­рія.

РІЗКА, пруток, прутик, пор.

прут; (кор­мів) січка; мн.

РІЗКИ, кара різками.

РІЗКИЙ, (вітер) шпаркий, пронизливий; (запах) загострий; (– світло) заяскравий; (– риси) виразний, чітко, окресле­ний, не розпливчастий; (прогрес) значний і раптовий; (контраст) разючіш; (рух) поривчастий, рвучкий, швидкий

(– манери) брутальний, сил. хам­ський; (осуд) категоричний; (вираз) гострий, не­приємний, шкарубкий.

РІЗНИЙ, несхожий, неоднаковий, відмін­ний, інший; (бік барикад) протилеж­ний; (– трави) різноманітний, всілякий; (з нст. сл. там) усякий.

РІЗНИТИ, (А від Б) відрізняти, розрізня­ти; (людей) роз’єднувати, розсварюва­ти.

РІЗНИЦЯ, 1. несхожість, відмінність, різ­ність; (цін) невідповідність; (погля­дів) розбіжність; (із сл. без) розрізнення, розмежування; МАТ. остача, решта, ре­зультат віднімання; (між дебетом і кредитом) ек. сальдо; 2. ревище, сов. бойня.

РІЗНО пр., неоднаково, по-різному, всяко, всіляко; різноманітно, по-вся­кому; у різні боки, врізнобіч; окремо, порізно, не разом.

РІЗНОБАРВНИЙ, різнокольоровий, стро­катий, рябий, обр. різношерстий, різно­мастий, сов. різноколірний; П. різно­манітний, неоднаковий; & різно­барвий.

РІЗНОВИД, видозміна, відміна, (в наслідок мутації) мутант; (мистецтва) жанр.

РІЗНОМАНІТНИЙ, різний, розмаїтий‚ різноликий, різнобарвний, обр. стодикий, стобарвий; (хист) багатогран­ний, рясногранний, різносторонній, різ­нобічний.

РІЗУН, див. УБИВЦЯ.

РІЙ, (комах) сім’я; (у війську)

сов. від­ділення; мн. рої, (кого)

зграї, маси.

РІК, 12 місяців, 52 тижні, 365 днів; мн. роки, літа, (дитячі) пора, період, (ре­волюції) епоха; П. /тривалий/ час.

РІЛЬНИЧИЙ, хліборобський, (– бригаду) сов. польовий; & рільницький, рільний.

РІНЬ, жорства, шутер, сов. гравій,

щебінь, галька; & нарінка, ріняк.

РІСКА, росинка; П. краплинка,

капелинка, капелиночка, д.

капелька; & рісочка.

РІСТ, (людей) зріст, сов. висота; П. зрос­тання, розвиток; ЗАП. лихва, відсоток. РІЧ, предмет, кн. реалія; У ФР. справа, діло /н. інша річ/; ЖМ. мова, розмова; мн. речі, майно, жм. манатки, причанда­ли, П. вчинки /н. за такі речі – суд/.

РІЧИЩЕ, (ріки) ложе, корито; (життя) П. напрям /ок/, курс, дорога; пор. фар­ватер.

РІЧКА, (мала) струмок, потік, г. звір, (ве­лика) ріка; (людей) маса, п. море;

& річечка.

РІЧНИЙ, (ярмарок) роковий,

щорічний; (– свято) з. рочистий.

РІЧНИЦЯ, роковини, знаменна

дата; (чиєїсь діяльності) ювілей.

РІШАТИ, (задачу) розв’язувати; (що ді­яти) вирішувати, надумувати, поклада­ти собі; (діло) завершувати, доводити до кінця, вінчати; (на раді) ухвалювати; (чого) позбавляти; (гроші) витрачати; док. рішити, розсудити, дійти висновку.

РІШЕНЕЦЬ, (суду) вирок, присуд, по­ста­нова, рішення, ухвала.

РІШЕННЯ, (збору) резолюція; (суду) рішенець; (проблеми) розв’язання, розв’язка; пор. ухвала.

РІШУЧЕ пр. категорично, твердо, без ва­гань; (відмовляти) сов. навідріз; (ді­яти) безстрашно, сміливо; див. ще усі пох. від рішучий.

РІШУЧИЙ, сміливий, безстрашний, р. наважливий, сил. відчайдушний; (про­тест) категоричний; (норов) незламний, непохитний; (– ходу) упевнений, твердий; (бій) безкомпромісний, завзя­тий, непримиренний, п. останній; (нас­туп) наполегливий; (поворот) пере­ло­м­ний, переломовий, вирішальний, кар­динальний.

РІШУЧІСТЬ, звага, сміливість

і всі мож. пох. від рішучий.

РОБИТИ, працювати; (сім діл за раз) ЖМ. розриватися; (по правді) чинити, діяти, поводитися; (зло) заподіювати, коїти; (своє діло) виконувати; (плу­ги) виробляти, виготовляти, продукува­ти; (фільм) працювати над; (знак) по­давати; (заходи) вживати чого; (свя­тим) обертати на; (паніку) створювати; (– шлунок) функціонувати; ІД. (трус) трусити, (вплив) впливати, (перев’яз­ку) перев’язувати і т.д.; ІД. (сучасним) усучаснювати, (наочним) унаочнювати і т. д.

РОБИТИСЯ, (чим) обертатися на; (душ­но) неос. ставати; (в хаті) чинитися, діятися, відбуватися, творитися, коїтися; (– діло) здійснюватися, виконуватися. РОБІТНИК, трудівник, трудар, жм. робо­тяга, кн. пролетар; ІСТ. наймит; (науки) працівник, діяч; мн. робітники, ро­біт­ництво, робоча сила, обр. роботящі руки, ок. роботарі.

РОБІТНЯ, майстерня, ательє,

Р. цех; (письменника) кабінет.

РОБОТА, праця, ур. труд; У ФР. заняття, діло; (шевця) виріб, твір, як ім. зроб­лене ким, (від замовця) замовлення.

РОБОТЯЩИЙ, працьовитий,

трудо­витий, працелюбний; (– руки)

хазяй­ський

РОБОЧИЙ, (стаж) трудовий, робітничий; (люд) трудящий; Р. роботящий; (день) будній; (трибок) ТЕХ. ходовий.

РОВЕСНИК, перевесник, одноліток, однорічник, рівня; жін. ровесниця,

однолітка.

РОДИНА, сім’я, фам. посімейство; (чия) ЖМ. родич, родичка; У ФР.

рід, по­коління.

РОДИНИ мн., пологи, родиво, д. злоги.

РОДИННИЙ, сімейний; (– річ) спадко­вий, успадкований; (привіт) душевний, теплий, сердечний; (– діла) домашній, хат­ній, приватний, інтимний; (– село) г. рідний.

РОДИТИ, народжувати, породжувати; (відвагу) П. будити, викликати; (– ни­ву) давати /приносити/ урожай /пло­ди/, кн. плодоносити; (на ґрунті) рос­ти, виростати.

РОДИЧ, як ім. кревний, рідний, близь­кий, д. свояк, кревняк; (далекий) деся­та вода на киселі, рябої кобили двоюріднє ярмо; & родак; мн. ро­дичі, жм. (мої) мої, (твої) твої тощо, пор. сват.

РОДОВИЙ, (герб) предківський, прадідний, прадідівський; (замок) спадковий, успадкований.

РОДОВИЩЕ, (руд) поклади, жм. зложи­ще, (золота) розсипище, розсипи.

РОДОВІД, генеалогія; (предків)

поход­ження, історія, жм. лінія.

РОДЮЧИЙ, урожайний, (ґрунт) плодю­чий, б. з. родовитий; & родющий.

РОЖЕВИЙ, (колір) ясночервоний, ру­м’я­ний; (настрій) П. радісний, світлий, нічим не затьмарений; (день) безхмар­ний, погожий; (– мрію) нереальний, нездійсненний.

РОЗБЕЩЕНИЙ, (морально) зіпсований, аморальний, сил. розпусний; (учень) не­дисциплінований, неслухняний,

РОЗ­ПЕРЕЗАНИЙ, розгнузданий.

РОЗБИВАТИ, (на шматки) дробити; (пута) розривати, рвати; (судно) роз­трощувати, трощити; (ніс) розквашу­вати, роз’юшувати, пускати кров з; (паралі­чем) паралізувати; (горем) зне­силювати, виснажувати; (серце) шма­тувати; (торг) перебивати; (ворога) перемагати,

РОЗГРОМЛЮВАТИ; (надії) руйнувати; (чари) знешкоджувати; (тишу) пору­шу­вати; (тугу) розвіювати; (по гру­пах) роз­поділяти, ділити, групувати, класифікувати; (сквер) розплановувати, (сад – ще) засаджувати; (гроші) ЖМ. міняти; (плесо вод) розтинати; (намет) напинати, ставити; (табір) розкидати.

РОЗБИВАТИСЯ, дробитися; (– хвилі) розбризкуватися; (– надії) розвіюва­тися;

(– промінь) розсіюватися; (упавши) вбиватися, гинути; (– плини) П. не здійснюватися, терпіти крах, ок. крахувати; (– нерви) псуватися; (на групи) ділитися, розділятися, розподіля­тися; (за ким) побиватися.

РОЗБИРАТИ, (з рук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, переби­рати; (діло) розглядати,

РОЗСЛІДУ­ВАТИ, вести слідство; (вчин­ки) аналізу­вати; (латину) розуміти; (ноти) ро­зучувати; (суть) розпізнавати, вгадува­­ти; (– сон) морити, хилити; (– цікавість) поймати; (– хміль) проймати; (кого) роздягати, скидати одяг з.

РОЗБИРАТИСЯ, (у чому) розбирати /аналізувати, піддавати аналізі/ що,

(на чому) розумітися, розуміти /усві­домлювати/ що, (в людях) орієнтува­тися, знати кого; (– одяг) роздягатися; док.

РОЗІБРАТИСЯ, ЖМ. зарозумітися.

РОЗБИТИЙ, (глек) побитий; (човен) потрощений; (чобіт) рваний; (– ар­мію) роз­громлений, переможений; (– ходу) нетвер­дий; (горем) пригнічений; (– тіло) безсилий, кволий; (голос) хрипкий, трем­тливий; (шлях) вибитий, вибоїстий; (– до­лю) занапащений, зні­вечений; (настрій) зіпсований, зіпсутий; і всі пох. від роз­бивати.

РОЗБИШАКА, розбійник, грабіжник, БАНДИТ, ХАРЦИЗ; (малий) сил. беш­кетник, задерій, шибеник, ши­бай­голо­ва, паливода, гайдабура.

РОЗБІЖНИЙ, (зміст) суперечливий, не­сумісний, (– вісті – ще) незгідний, неоднаковий, різний, ок. різнобіжний.

РОЗБІЙ, розбишацтво, грабіж, бандитизм, харцизство; & розбійство.

РОЗБІРЛИВИЙ, перебірливий, вимо­гливий; (суддя) проникливий; (почерк) зрозумілий, читабельний; (– читання) виразний; (звук) чіткий; & розбірний.

РОЗБРАТ, звада, розлад, чвари, розрух, іст. усобиці, міжусобиці, сил. ворожнеча; (між А і Б) незгода, незлагода; ЖМ. сварка; Р. паніка.

РОЗБРАТАТИ, див. РОЗ’ЄДНУВАТИ.

РОЗВАГА, забава, потіха, розривка, роз­важання, звеселяння, жм. сміхи;

(у горі) розрада.

РОЗВАЖАТИ, забавляти, веселити /сер­це/, звеселяти, потішати, розвеселяти, (дитя) тішити; (у горі) розраджу­вати, заспокоювати, втішати; (нудьгу) розвіювати, розганяти;