Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. атрибути; & причандалля. ПРИЧАРОВУВАТИ, (кого) П. невдача, поразка; (часу) ЖМ. зміна на краще. ПРОГРЕСИВНИЙ, проґресивний, передовий, поступо­вий; (– техніку) П. виявлятися, простежуватися, сов. П. усвідомлювати істину; (схо­ване) ЖМ. проходити, проїздити, пролітати; (хату)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

пр., (коли) смерком;

(де) в сутінках, поночі.

ПРИСОК і ПРИСК, жар, р. грань;

пор. попіл.

ПРИСПІВ, (у пісні) рефрен; & прис­півка, пор. прислів’я.

ПРИСТАВАТИ, ( – тісто) прилипати;

( двері) прилягати, (– одяг) обтягати;

(– пісню) запам’ятовуватися; (хворобу) чіплятися; (з чим) присіку­ватися; (з ножем до горла) ІД. напосідатися; (до бе­рега) причалювати; (до гурту) приєднуватися, прибивати­ся; (на життя) оселятися, (в русі) зупинятися; (на що) давати згоду, по­годжуватися з; (до лиця) пасу­вати, личити, (до вдачі) відповідати чому, (від праці) стомлюватися, сил. зне­силювати­ся; (з ким) З. водитися, при­ятелювати; неос. (прв. з ч. не) пристає /прис­тало/, годиться, слід.

ПРИСТАНОВИЩЕ, укриття, притулок, прихилище, п. дах, покрівля, прис­тань, причал; (злодіїв) п. тирло; (ос­таннє) ІД. могила; & пристання, пристановисько.

ПРИСТАНЬ, (невелика) причал; П. при­становище; (тиха) гавань, заводь, затишок.

ПРИСТОЙНИЙ, не сороміцький; (хто) добро/ порядний, добропристой­ний; (дім) добрий, добрячий; (– гроші) не абиякий; (вік) поважний, зрі­лий; (зріст) немалий.

ПРИСТОСОВУВАТИ, прилаштову­ва­ти, приладжувати, припасо­вува­ти, г. достосовувати.

ПРИСТОСОВУВАТИСЯ, (до умов) при­звичаюватися, звикати, принату­рюватися, приладжуватися, прилаш­товуватися, г. достосовуватися; (де) моститися, присусіджуватися; (до вимог) підроб­лятися, зважати на, ра­хуватися з. вра­ховувати що.

ПРИСТОСУВАННЯ, прилаштовувати, пристрій‚ прилад‚ механізм, б.з. пристосовання; (дія) усі мож. пох. від присто­совуватися.

ПРИСТРАСНИЙ, (хто) гарячий, жагучий, палкий /серцем/, сил. шалений (пошук) бурхливий, напружений, г. ентузіастич­ний; (вік) кипучий, буремний. ПРИСТРАСТЬ, жага, пасія, палке нес­тримне/ почуття; П. палка любов; (рево­люційна) запал, ентузіазм; (до чого) потяг, інтерес, захоплення; мн. пристрасті, шалені почуття, емоції.

ПРИСТРІЙ, див. ПРИЛАД.

ПРИСТУП, (у бою) атака, штурм; (ка­ш­лю) напад, припадок; (до кого) доступ.

ПРИСТУПНИЙ, доступний; (стиль) до­хідливий, зрозумілий; (хто) не заро­зу­мі­лий, не гордовитий, привітний. ПРИСУД, вирок; (збору) ухвала, рішення; П. оцінка, відгук; (дія) присудження.

ПРИСУДЖУВАТИ, виносити вирок; (ка­ру) встановлювати; (громадою) ухва­лю­ва­ти, вирішувати; (звання) надава­ти; (приз) нагороджувати чим. ПРИСУСІДЖУВАТИСЯ, (біля кого) сі­дати, підсідати; (до гурту) приставати; (до кого) зближатися з; (до чужих лаврів) п. лататися, свататися.

ПРИСУТНІЙ, г. приявний, д. притомний; (– гумор у творі) наявний. ПРИСЯГА, клятьба, обіт, урочиста обі­цянка, р. присягання; пор. обіцянка. ПРИСЯГАТИ і ПРИСЯГАТИСЯ, давати складати, приносити, приймати при­сягу, ставати під присягу; (на хрест) цілувати хрест, заприсягатися на хресті; (не роби­ти) зарікатися, складати зарік; (давати обіт) обітувати, обіцяти, з. зак­линатися; (з нст. що) запевняти; (мо­лодих) ЖМ. він­чати; & заприсяга­ти/ся/.

ПРИСЯЖНИЙ, присяглий, заприсяжений; як ім. присяглий суддя /засіда­тель/; (відвідувач) постійний, неодмін­ний; (кри­тик) Ж. штатний.

ПРИТАМАННИЙ, властивий, характерний, прикметний; пор. питомий.

ПРИТИСК, (рух) притискання; (у мові) наголос; Р. утиск, гнобительство, гніт.

ПРИТИЧИНА жм., перешкода, перепона, завада; (з ким) пригода; (в чому) при­чина.

ПРИТОРК і ПРИТОРКАТИСЯ, див. ДО­ТИК і ДОТОРКАТИСЯ.

ПРИТРИМУВАТИ, підтримувати, утримувати, тримати; (в льоху) приберігати; (рух) затримувати, сповільняти, гальму­ва­ти; (ходу) притишувати.

ПРИТУЛОК, захисток, пристанови­ще; (звіра) тирло.

ПРИТУЛЯТИ і ПРИТУЛЮВАТИ, при­тискати, пригортати; (до очей) набли­жати; (до стіни) приставляти; (двері) причиняти; (приказку) прикладати; (без­домного) давати притулок кому, по­­се­ляти; (на краю) примощувати; (на посаду) влаштовувати; (до чого) додавати, долучати, дотуляти; док. приту­лити, (го­лову) прихилити.

ПРИТЧА, приповість, байка, кн. парабола, алегорія, жм. причта; ПОБ. розповідь.

ПРИТЯГАТИ, підтягати, тягти; (мотуз­ком) стягати, зав’язувати; П. зацікав­лю­ва­ти, привертати увагу, вабити, при­ваб­лювати, манити, заманювати, (до чо­го) за­лучати, привертати; (до суду) ІД. пози­вати.

ПРИТЬМОМ і ПРИТЬМА пр., дуже швидко, поспіхом, прожогом; негайно, без затримки, умить; неодмінно, конче, обов’яз­ково; настирливо, наполегливо, рі­шу­че; дуже, надто, надзвичайно; зовсім, абсолютно, геть чисто, повністю, до кінця; достеменно, напевно; раптом, несподівано.

ПРИХИЛЯТИ, (голову) нахиляти, хилити, нагинати, гнути, спускати, опускати; (до се­бе) пригортати, притуляти, П. прива­блювати, привертати; (двері) причиняти; (на свій бік) перетягати; (до чого) заохочувати.

ПРИХИЛЬНИЙ, доброзичливий, зичливий, приязний, ласкавий, б. з. люб’язний; (до чого) схильний, сил. відданий чому, (серцю) приємний, милий, симпатичний; (відгук) схвальний; (до чужого горя) чутливий, чулий, чуйний.

ПРИХИЛЬНИК, прибічник, послідовник, (теорії) визнавець; (таланту) шану­валь­ник.

ПРИХОВАНИЙ, (від ока) схований; П. та­ємний, негласний; (процес) мед. латентний.

ПРИХОВУВАТИ, ховати, заховувати; (кого) переховувати; (від очей) прибирати; (секрет) таїти, затаювати, замов­чувати; (талант) не показувати, не виявляти; (думки) маскувати, прикрива­ти, тримати в секреті; (радість) стриму­вати, гамувати; (красу) скрадати; (гріх) покри­вати; (гроші) складати, за­ощаджувати.

ПРИХОДИТИ, прибувати /пішки/, обр. притупувати, притьопувати придибувати; (до кого) потикатися, відвідувати кого, показувати /появляти / очі кому, (додому) повертати/ся/; (близько) підхо­дити; (– вісті) надходити; (– час) наставати, набли­жатися; (на світ) з’яв­лятися, народжуватися; (– думки) ви­ринати; (на думку) спадати; (в екстаз) впадати; (на поміч) надава­ти що; (до влади) брати що; (на шлях) ста­вати; (лег­ко) діставатися; неос.

ПРИХОДИТЬ, випадає, (до діла) дохо­дить; док. прийти, обр. притарабанитися, прич­валати, пришкандибати.

ПРИХОДЬКО і ПРИХІДЬКО, див. при­блуда; & приходець, приходень, прихода.

ПРИЧАЛ, див. ПРИСТАНЬ; (для чов­нів) стоянка; П. пристановище, приту­лок, га­вань; (линва) Р. мор. швартов; (дія) причалювання.

ПРИЧАЛЮВАТИ, приставати, ставати на причал, швартуватися; (судно) шварту­вати.

ПРИЧАНДАЛИ мн, (робочі) знаряддя, приладдя, припас, припаси; (риболов­ні) справа, снасть; П. атрибути; & причандалля.

ПРИЧАРОВУВАТИ, (кого) прилюбляти; (до себе) привертати, приворожувати; (сер­це) полонити.

ПРИЧАЩАТИСЯ, приймати причастя; (до чого) П. прилучатися, приєднува­тися, п. підпрягатися; док. причас­тити­ся, запричаститися.

ПРИЧЕПА, варивода, гарикало, обр. іржа, сльота, смола.

ПРИЧЕПУРЮВАТИ/СЯ/, чепурити /ся/, виряджати /ся/, прибирати /ся/; П. опоряджати /ся/ прикрашати /ся/.

ПРИЧЕТ, клір; (достойника) почет; П. оточення.

ПРИЧИНА, (дій) мотив, жм. приключка, притичина; (поважна) підстава, привід; У ФР. вина; З. горе, нещастя, напасть, хале­па; причини, (свої) мірку­вання.

ПРИЧІЛОК, фронтон; бокова стіна.

ПРИЧТА, пригода, випадок, історія; ЖМ. притча.

ПРИШЕЛЕПУВАТИЙ, нетямущий, недо­умкуватий, придуркуватий; & шелепуватий.

ПРИШИЙ-КОБИЛІ-ХВІСТ, кн. людина без певних занять, п. десята спиця в ко­лесі, п’яте колесо до воза.

ПРИШИЙХВІСТ, підлабуза, підлабузник, сил. поплентач, поплічник.

ПРИЩЕПЛЮВАТИ і ПРИЩЕПЛЯТИ, (де­рева) щепити, (вічком) очкувати;

(ідеї) навіювати, накликати, надихати, вселяти, кн. вносити у свідомість.

ПРИЩІПЛЮВАТИ, прищикувати, при­щипувати.

ПРИЯЗНИЙ, прихильний, дружній, при­вітний, доброзичливий; П. приємний.

ПРИЯЗНЬ, прихильність, доброзичливість, симпатія, дружба, любов; товаришування.

ПРИЯТЕЛЬ, ПРИЯТЕЛЬСТВО і ПРИЯ­ТЕЛЮВАТИ, див. друг, дружба і дру­жити.

ПРІЛИЙ і ПРІЛЬ, див. гнилий і гниль.

ПРІОРИТЕТ, (на що) першість, примат; У ФР. КН. перевага н. мати пріори­тет.

ПРІРВА, провалля, безодня, урвище, кру­ча, р. провал, д. відхлань, як ім. з. пропас­на; (між А та Б) розбіжність, нез­года, не­подоланна суперечність; (на во­ді) чорторий; (греблі) вирва; вул. пель­ка; (хто) ФАМ. ненажера.

ПРІСНИЙ, не солоний; (смак) не гос­трий; (корж) не кислий; П. нецікавий, нудний.

ПРІТИ, див. ГНИТИ.

ПРОБА, випробування, перевірка, ок. випроба; (п’єси) репетиція; (для досліду) зразок, взірець; (золота) якість, вміст; (пера) спроба; (їжі) з. куштунок.

ПРОБАЧАТИ і ПРОБАЧАТИСЯ, див. вибачати і вибачатися.

ПРОБИВАТИСЯ, прокладати собі дорогу; (назовні) прориватися, виринати, просо­чуватися, П. виявлятися; (до мети) іти пробоєм; (– сивину) з’являтися, показуватися, витикатися, сов. проступати; (– звуки) долинати; (в люди) вибиватися; (з дня на день) перебуватися, перебиватися.

ПРОБИРАТИ, (моркву) прополювати, полоти; (місце) очищати, звільняти; (до кісток) проймати, пронизувати, дошкуляти; ЖМ. вичитувати, шпетити.

ПРОБІ! ґвалт! рятуйте! каравул! ПР.

ґвал­том, нахабно, настирливо.

ПРОБІЙ, (діра) пролом, пробоїна, про­вал; (кернер) пробоєць, пробійник, пробійчик.

ПРОБЛЕМА і ПРОБЛЕМАТИЧНИЙ,

див. від. питання і сумнівний.

ПРОБОЄМ пр. на пробій, навально, на­хабно, силою, нахрапом, протоптом, р. напропуд, сов. напролом.

ПРОБУВАТИ, випроб /ов/ увати, (сили) перевіряти, (перо) робити пробу того;

(на язик) куштувати; (діяти) нама­га­ти­ся, силкуватися; (одяг) Р. при­міряти.

ПРОВАЛ, (стелі) завал, обвал; (отвір) пробій, пролом; Р. провалля; П. нев­дача; (підпілля) викриття, розконспірування; (пам’яті) втрата; (у пам’яті) прогалина.

ПРОВАЛЛЯ, прірва, г. розвір; (у мурі) пробій, вирва, пролом, сов. про­боїна.

ПРОВАЛЮВАТИ, (лід) проломлювати; (справу) завалювати, доводити до нев­дачі; (на іспитах) зарізувати; док. про­валити, (на виборах) забалотувати, обр. провезти на вороних.

ПРОВАЛЮВАТИСЯ, западати, западатися, падати, завалюватися; (– лід) проломлюватися, увалюватися; (у сніг) вгру­зати; (у фотель) пірнати; (– дах) обвалю­ватися; док. провалитися, ЖМ. зникнути. пропасти; (на іспиті) сісти в яму.

ПРОВИНА, див. ВИНА; П. гріх. вада, недолік, зап. порок.

ПРОВІД, керівництво, воєводство, верхо­водство, оруда; (небіжчика) проводи; дріт, шнур, кабель; Р. супровід, акомпанемент, акомпаньямент.

ПРОВІДНИЙ, (знак) вказівний; (– зорю) путівний; (– течу) головний, основний; (фахівець) чільний, досвід­чений, жм. підкутий, ведучий; (– роль) керівний.

ПРОВІДНИК, проводир, керівник, вата­жок, вожак; (держави) лідер; (ту­рис­­тів) ґід, гід; (у поїзді) кондуктор; (слі­пих) поводатар, повожатий, поводир.

ПРОВІЗІЯ, харчі, провіант, /харчові/ продукти, їстівні припаси, продоволь­ство.

ПРОВІЗОР, див. АПТЕКАР.

ПРОВІНЦІЙНИЙ, загумінковий;

(уряд) місцевий, регіональний; &

провінціальний.

ПРОВІНЦІЯ, (у державі) земля, терито­рія, терен, область, регіон; П. периферія.

ПРОВІСНИК, віщун, оракул; (правди) опо­вісник, вісник, анал. герольд; (змін) П. при­кмета; пор. проповідник.

ПРОВІЩАТИ, пророкувати, віщувати, прорікати, призвіщати, ур. вістити; (правду) проповідувати; (зміни) про­видіти, передбачати; (нову добу) УР. сповіщати про.

ПРОВОДЖАТИ, супроводити, супровод­жувати; (небіжчика) проводити; (у похід) виряджати, відпроваджувати; (кого /очи­ма/) стежити за.

ПРОВОКАТОР, див. ПІДБУРЮВАЧ і АГЕНТ.

ПРОВОКУВАТИ, (на щось) підбурю­ва­ти; (конфліктну ситуацію) вик­ликати, розпалювати, створювати.

ПРОВУЛОК, див. ВУЛИЦЯ.

ПРОВЧАТИ, (за що) карати, обр. підко­вувати на всі чотири; & р. проучувати; док. провчити, ід. дати пам’ятною /па­м’яткового.

ПРОГАЛИНА, (у мурі) діра, (у дошках) щілина; (між А та Б) П. про­міжок; (у лісі) галявина; (на снігу) тал, таловина; (у кризі) пролиз, пролизина; (у пам’я­ті) про­вал; (в нау­ці) пропуск, упущення, біла пля­ма; & прогалинка, прогалявина.

ПРОГІН, (між зупинками) перегін; (для дверей) проріз, отвір; (між опорами мосту) проміжок, відстань; (кола) Б. З. діаметр.

ПРОГНОЗ, прогноза; (погоди) передбачення.

ПРОГОНИЧ, шворінь, швірень, сов. болт.

ПРОГРАВАТИ, зазнавати поразки /нев­дачі, розгрому/, не мати успіху, ж. док. сісти в калошу; (в суді) не вигравати; (у карти) фам. продувати, просаджу­вати; (у зовнішньому вигляді) втрачати, губити.

ПРОГРАМА, (дій) план; (партії) платфор­ма, курс; (концерту) перелік вис­ту­пів /номерів/, /друкована/ програм­ка; (на­­вчання) обсяг знань; (комп’ю­тера) закодований ряд команд.

ПРОГРАШ і ПРОГРА, як ім. програна;

П. невдача, поразка; (часу) втрата.

ПРОГРІХ, див. ВЧИНОК, провина, гріх.

ПРОГУЛЯНКА, прохід, прохідка, погу­ляння, (піша) промашка, моціон, ж. про­менад; (з обідом на природі) пікнік; & прогулка, прогуляння; пор. ек­скурсія.

ПРОҐАВИТИ док, упустити рака з рота; (шанс) пропустити, не скористатися з; (подію) прогледіти, проморгати; (ко­хан­ня) втратити.

ПРОҐРЕС, прогрес, поступ, рух вперед, розвиток; ЖМ. зміна на краще.

ПРОГРЕСИВНИЙ, проґресивний, передовий, поступо­вий; (– техніку) новітній, модерний; (податок) пропорційно збіль­шуваний.

ПРОДАВАТИ, (що) торгувати чим. ек. ре­алізувати; (все) розпродувати, випро­ду­вати, розпродавати; (за гроші) віддавати; (віру) зраджувати, запродувати; (себе) ІД. продаватися; (зуби) ЖМ. шкірити.

ПРОДАВАТИСЯ, (ворогам) запродувати­ся; (– повію) торгувати тілом, прода­вати себе; (з торгів) іти /з молотка/.

ПРОДАЖ, продавання; (усього) розпро­даж, г. випродаж; У ФР. торгівля, гендель, купівля-продаж; & спродаж.

ПРОДАЖНИЙ, (– душу) запроданський, підкупний; пор. зрадницький.

ПРОДИВЛЯТИСЯ, див. ПЕРЕГЛЯДАТИ.

ПРОДОВЖУВАТИ, діяти далі /н. про­до­вжувати їсти ₌ їсти далі/; (кару) збіль­шу­вати; (довжину) подовжувати; (чию працю) іти /ступати/ у чий слід; док. продовжити, (віку) доточити, не вкоротити.

ПРОДУКТ, виріб; (доби) П. витвір, твір; мн. продукти, харчі; провізія, (кон­се­р­вовані) консерви.

ПРОДУКТИВНИЙ, (– працю) плідний, плодотворний, (процес) результативний; (суфікс) лінг. словотворчий; & продукцій­­­ний.

ПРОДУКУВАТИ, (товари) виробляти, виготовляти, випускати; (гормони) ут­во­рювати.

ПРОДУХ, отвір, щілина, діра, д. люфт; У ФР. провітрювання, вентиляція; & про­­духовина, продухвина.

ПРОЕКТ, задум, намір; (будівлі) план;

(закону) начерк, законопроект. ПРОЕКТУВАТИ, складати /розробляти/ проект; (машини) конструювати; (ак­ції) планувати, накреслювати; (на пло­щину) МАТ. зображати на чім; (на екран) переносити.

ПРОЖОГОМ пр., стрілою, дуже швидко, миттю, притьмом, стрімголов, стрім­ко; за­раз же, одразу, негайно; одним духом; пор. спрожогу.

ПРОЗА, не поезія; (життя) П. сірість,

одноманітність, рутинність, мн. будні. ПРОЗАЇК, повістяр; пор. ПИСЬМЕННИК. ПРОЗАЇЧНИЙ, (твір) прозовий; (епізод) не поетичний, не романтичний; П. одно­манітний, буденний, звичайний, сірий.

ПРОЗИРАТИ, проглядати, виднітися;

П. виявлятися, простежуватися, сов. просту­пати; (темряву) протинати про­шива­ти/ зором; (розумом) про­­зрівати; (у суть) заглиблюва­тися, сов.

вникати; (вперед) зазирати; (майбутнє) прови­діти.

ПРОЗОРИЙ, прозираний, проглядуваний, ок. крізький; (– воду) чистий-пре­чис­тий; (як сито) ажурний, ажуровий, прозористий; (– небо) світлий, ясний, не затьмарений; (– шкіру) який сві­титься, восковий; (звук) мелодійний, чистий; (смуток) П. малопомітний, ледве відчутний; (стиль) зрозумілий, дохідливий; (на­тяк) неприхований, відвертий; & прозірний, прозірчастий, прозорчастий.

ПРОЗРІВАТИ, ставати зрячим /видю­щим/; П. усвідомлювати істину; (схо­ване) добачати; (події) передбачати, про­видіти, прозирати.

ПРОЙДА і ПРОЙДИСВІТ, авантюрист, авантюрник, аферист, шарлатан, жм. су­ціга; (не промах) проноза, пролаза, сов. хлист; пор. дурисвіт.

ПРОЙМАТИ, (списом) протинати, прос­тромлювати, проштрикувати; (– струм) пронизувати; (– запах) охоплювати, насичувати; (очима) прошивати; (всю істоту) опановувати; (морозом) про­бира­ти; (словом) зворушувати, розчу­лювати, глибоко вражати; (відразою) викликати що; (творчість) П. спов­нювати, характеризувати.

ПРОКАЗА, лепра; (на совісті) П. ґандж, недолік, виразка, болячка, гріх. ПРОКИД, пробудження, у фр. просип; (не остаточний) напівсон, у фр. просоння.

ПРОКЛАДАТИ, (водогін) укладати, клас­ти; (канал) будувати, споруджувати; (бо­розну) проорювати; (ручку на ко­совиці) прокошувати; (шлях) розчищати, відкривати, торувати; (курс) накреслю­вати.

ПРОКЛИНАТИ, піддавати прокляттю; (долю) клясти, лаяти, осипати /обкла­да­ти/ прокльонами, посилати /слати, сипати/ прокльони кому.

ПРОКЛІН, прокляття; (що тяжіє над ким) П. тягар; прв. мн. прокльо­ни, лайка.

ПРОКЛАМАЦІЯ, див. ЛИСТІВКА. ПРОКЛЯТИЙ, клятий, сил. трикля­тий;

& проклятущий; ЛАЙ. падлю­чий.

ПРОКЛЯТТЯ, проклін‚ прокльон; (Цер­кви) анафема; прв. мн. прокльони, клятьба, кляття; (на кому) обов’язок; (!) про­кляття! грім би мене /тебе, Вас/ побив!

ПРОЛОГ, (твору) зачин, зав’язка; (до опери) увертюра; П. початок, вступ.

ПРОЛОМ і ПРОЛОМИНА, (у стіні) діра,

пробій, прогалина, р. провалля, провал.

ПРОМАХ, ляпсус; (у ділі) недолік, по­мил­ка; (неуспіх) невдача; (з ч. не) про­ноза.

ПРОМЕНИСТИЙ, (– світло) осяйний, поет. світосяйний; (– зорю) блиску­чий; (день) сонячний; (– людину) сонцелюбний, життєрадісний, сов. ся­ючий; (– долю) радісний, щасливий; (– слово) проникливий; (– красу) сліпучий; (– зморшки) сов. про­менеподібний; (– енергію) про­мене­вий; & променястий.

ПРОМИНАТИ, 1. поминати, минати ЖМ. проходити, проїздити, пролітати; (хату) обминати, не заходити до; (з ч. не) не забувати, не лишати без уваги; (навмисне) уникати, пропускати; 2. (льон) м’яти; (ногу) розмішати, розрухувати.

ПРОМИСЕЛ, (звіра) ловля, полювання на; (різьбярський) ремесло, заняття; (кон­сервний) промисловість.

ПРОМІЖОК, (часу) інтервал, відтинок, сов. відрізок, (між А і Б ще) прога­ли­на; (між биками мосту) прогін.

ПРОМІНЬ, (світла) жмут, пук,