Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ФАМ. іти, їхати, пливти /прв. Р. поганин; З.П. ЕТН. відьомський, дияволь­ський; (ворог) ПОЕТ. Р. ог­ляд. ПОДИХ, дихання, віддих, у фр. П. здобич, зиск, вигода, користь, г. У ФР. борг; & по­зичка. ПОЗИТИВНИЙ, (– відповідь) П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) П. прапор, скатертина, полог, (паперу) ЯК ІМ. небіж­чик, покійник; (– надію) З. П. похнюпий, мовчазний, неп­ривітний, насуплений, непривабливий; (– тишу) П. ру­їна. ПОПЕЛЯСТИЙ, (колір) П. всупереч, супротивно, наперекір. ПОПЕРЕЧНИК, (кола) Р. направа, ремонт, поправа; ЗАЛ. НЕГ. догідливий, запобіг­ли- вий; & прислужливий. ПОСЛУХ, покора, слухняність, послухнянство, послухання, зст. П. нічого не їсти, голодувати. ПОСТІЙНИЙ, сталий, безупинний, безпе­рестанний, безперервний, кн. З. брати до війська; (у брехуни) П. поведінка, поводження; 2. тлк. П. підбріхувати. ПОТАЛА, У ФР.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(– чутки) ширити­ся; ФАМ. іти, їхати, пливти /прв. повіль­но/; (– час) тягтися, минати повіль­но; (– ґрунт) зсу­ватися, сповзати; (– рослини) слатися.

ПОВИВАТИ, обвивати, (китайкою) огор­тати, (шию) обіймати; (у сповиток) сповивати, загортати; (плющем) обпліта­ти, (димом) оповивати, затягати, (мря­кою) поймати, (пахощами) обвівати, обда­вати, (страхом) переймати; (кучері) за­вивати.

ПОВИВАТИСЯ, (круг чого) обвиватися, плестися; (у що) вплітатися; (– річку) зви­ватися; (димом) оповиватися, (зе­лом) ук­ри­ватися, (мрякою) пойматися, огор­та­ти­ся; (угору гвинтом) здійматися, злітати, звиватися.

ПОВИДЛО, див. КОНФІТУРИ.

ПОВИННИЙ і ПОВИНЕН, У ФР. має, мусить /н. має бути/, мав, мусів /н. по­винен був ₌ мусів ₌ мав/; (ні в чім не) винний; як ім. повинна, див. каяття.

ПОВИННІСТЬ, див. ОБОВ’ЯЗОК; П.

по­сада.

ПОВИННО пр., належить, годиться; вар­то, слід треба; (із сл. бути) має, мусить.

ПОВИТУХА, див. АКУШЕРКА.

ПОВІВ, (вітру) подув, подих, подмух, повівання, р. порух, обр. хух, поет. віт­ровіння; (м’яти) запах, дух, пахощі; П. (таланту) ознака, прикмета, (ідей) ві­яння.

ПОВІВАТИ, (злегка) віяти, подихати, поду­вати; (– запах) ширитися сов. роз­носитися; (весною) П. дихати; (– пра­пор) майоріти, маяти; (чим) махати. ПОВІДОМЛЕННЯ, рапорт, реляція, звіт, (з місця) донесення, г. комунікат, звідом­лення; (– переговори) комюніке; (непевне) поголоска; (термінове) теле­грама, депеша; МН. інформація; ПОБ. спові­щення, оповіщен­ня; (дія) повідом­лян­ня, інформування.

ПОВІДОМЛЯТИ, сповіщати, давати зна­ти, доводити до відома, рапортувати,

г. за­­повідати; (– що) звітувати, доповідати; (новини) подавати, повідати; (та­ємно) доносити; (заднім числом) ста­ви­ти пе­ред фактом; (телеграфом) телегра­фува­ти; (се­крет) розповідати; ІР. казати.

ПОВІДЬ і ПОВІДДЯ, див. повінь.

ПОВІЗ, див. ЕКІПАЖ.

ПОВІК пр., завжди, вічно, постійно,

сил. повік-віки, повік-віків; до смерті;

(із запереченням) ніколи н. не змиєш

по­вік .

ПОВІЛЬНИЙ, (рух) тихий, не швидкий; (хто) неквапливий, млявий; (– дію) довгочасний, тягучий; (смерть) пос­туповий; (жест) плавкий, м’який, не різкий.

ПОВІЛЬНО пр., тихо, помалу, поволі, повагом, без поспіху; (йти) тихою хо­дою . ПОВІНЬ, повідь, повіддя, водопілля, сил. потоп; (чого) море, сила, тьма-тьменна.

ПОВІР’Я, див. ЛЕГЕНДА.

ПОВІРЯТИ, (у склепі) давати в борг; (гроші) довіряти; (секрет) сповіряти, звіряти, звірятися в; Р. перевіряти.

ПОВІСТКА, див. ОПОВІДАННЯ; сов.

по­вістка, оповістка, звістка, спові­щення; (до поїзда) сигнал, оповіщення.

ПОВІСТЯР, див. ЛІТЕРАТОР, пись­менник; Р. оповідач.

ПОВІТ, див. ОКРУГА.

ПОВІТКА, (без дверей) повіть, шопа,

(на сіно) сінник, (з дверима) сов. сарай; (на пасіці) катрага; (на 4-х стовпах) обо­ріг, накриття.

ПОВІТРОПЛАВАННЯ, див. АВІАЦІЯ. ПОВІТРЯ, зст. обвітря; (важке /в ха- ті/) жм. дух; (науки) як ім. найнеоб­хідніше ; П. (надземне) простір, атмо­сфера; (лихе) З. пошесть, епідемія.

ПОВІЯ, паплюга, лахудра, шльондра, підтіпанка, повійниця, діптянка, при­дзиґльованка, проститутка, р. роз­трибуха, розтіпаха, вул. лярва, з. пуб­-ліка, хльорка.

ПОВНИЙ і ПОВЕН, (ківш) наповнений, (ущерть) заповненій, (радості) спов­не­ний, (пахощів) насичений чим;(– зер­но) не порожній, буйний; (цвіт) пишний; (комплекс) увесь; (– ім’я) не скорочений; (звіт) вичерпний, док­ладний; (збіг) цілко­витий, абсолютний; (– свободу) необме­жений; (– перемогу) остаточний; (– швид­кість) максималь­ний, найвищий; (– косу) грубий, округ­лий; (– людину) огрядний, натоптува­ний, тілистий; & повненький, повнявий.

ПОВНІСТЮ пр., цілком, геть чисто, р. повнотою, згола, сил. цілком і повністю, з усією повнотою, в усій повноті; /з почат­ку/, до кінця; (до решти) до пня, до но­ги, дощенту, упень.

ПОВНОВАЖЕННЯ, (діяти) право, ком­петенція, доручення, г. повновласть.

ПОВНОВИДИЙ, повнолиций, вул. пика­тий, мордатий.

ПОВНОКРОВНИЙ, здоровий, повноси­лий, (вигляд) квітучий; (– життя) П. змістовний, насичений враженнями, ба­гатий на події.

ПОВНОЛІТНІЙ, див. ДОРОСЛИЙ.

ПОВНОЛІТТЯ, повнолітність, зрілість.

ПОВНОТА, (змісту) вичерпність; (жи­ття) змістовність, насиченість; (щастя) над­мір; (тіш) сов. огрядність; & повна, повнява.

ПОВОДЖЕННЯ, поведінка, поведен-ція, манери; (з ким) ставлення до, сов. обход­ження.

ПОВОДИР, поводатор, поводар, старчовід, як ім. повожатий; IP. проводир, вата­жок, керівник.

ПОВОДИТИСЯ, 1. тримати себе; (з ким) ставитися до, обходитися з, (з чим) ору­дувати чим; 2. (бути звичаєм) вестися; (погано) житися.

ПОВОЛІ пр., повільно, нехутко, нешвид­ко, потихеньку, повагом, неквапно, нек­вапливо, без поспіху, покволом, прокво­лом, спроквола, не поспішаючи/сь/, зві­льна; (їхати) тихо, ходою; (іти) ід. як не своїми ногами, мов неживий; (щось робиться) як мо­кре горить; (не одразу) поступово, з часом.

ПОВОРОТ і ПОВОРІТ, (дороги) заворот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зво­рот; (додому) повернення, вороття; (кру­тий) перелам, злам; (дія) повер­тання, за­вертання.

ПОВОРОТКИЙ, поворотний, в’юнкий, похапний, похватний, рухливий, впра­вний; П. спритний, меткий, моторний, проміт­ний.

ПОВОРОТНИЙ, (шлях) зворотний, ок. назадній; (пункт) переломний; (кран) розворотний.

ПОВСТАВАТИ, (на кого) вставати, пі­ді­й­матися, поет. підводитися, (про­ти ко­го) спинатися, бунтувати, обр. рвати кай­да­ни; (у побуті) протидіяти, чинити опір; Д. поставати, виникати.

ПОВСТАНЕЦЬ, партизан, заколотник, ін­сургент, бунтар; (з лав УПА) упівець, упіст.

ПОВСТАННЯ, заколот, бунт, збройний виступ; (вияв непокори) заворушення, за­воруха; (з мертвих) воскресіння

ПОВСТЬ зб., (найвищої якості) фетр; & повстина, (окремий шматок) пов­стянка.

ПОВСЮДИ, див. СКРІЗЬ, усюди.

ПОВСЯКДЕННИЙ, щоденний; (одяг) буденний, звичайний, (клопіт) злобо­денний, побутовий; (догляд) постійний, повсякчасний.

ПОВСЯКЧАС пр., постійно, завжди, повсякденно, повсякчасно; (хоч коли) будь-коли.

ПОВТОРЮВАТИ і ПОВТОРЯТИ, (сло­ва) казати /з чужого язика/, перека­зувати, (дію) робити /виконувати/ вдруге; (раз-у-раз) товкмачити, товкти, повторюватися, переливати з пустого в порожнє, співати тієї ж; (своє кредо) затягати своєї; (звуки) відтво­рювати; (рух) наслідувати, копі­ювати.

ПОВЧАТИ, НАПУЧУВАТИ, моралізувати читати мораль /лекцію, молитву, про­по­відь/, обр. вставляти клепку.

ПОВ’ЯЗУВАТИ, (рану) перев’язувати; (хус­тку) зав’язувати, накладати; (до­купи) сполучати, з’єднувати, злуча­ти; (з чим) поєднувати, узгоджувати.

ПОГАНЕЦЬ, мерзотник, мерзота;

Р. поганин; З.П. кривдник, супостат;

ЛАЙ. негідник, падлюка, паскуда.

ПОГАНИЙ, недобрий, кепський, паскуд­ний, неякісний, незадовільний, не вартий доброго слова, д. шпетний, ледачкий; (твір) недосконалий, невправний; (майстер) недо­­свідчений, невмілий; (сон) прикрий, (на­стрій) гнітючий; (талан) нещасливий, ще­рбатий; (хто) лихий, злий, недобро­зичливий; (вчинок) вар­тий /гідний/ осу­ду, осудний; (– лай­ку) непристойний, бру­тальний; (– сло­во) лайливий; (вплив) не­гативний; (образ) негарний, бридкий, по­ганкуватий, р. брудний, нечистий; (во­рог) не­нависний; ЛАЙ. плюгавий, нікче­мний, підлий; (з погляду релігії) бісів­ський, дия­вольський; ЯК. ІМ. поганин; & погане­нький, поганющий.

ПОГАНИН, нехристиянин, бусурмен, нех­рист, р. поганець, як ім. поганий.

ПОГАНИТИ, плюгавити; (місце) бруд­нити, (людей) паскудити, псувати; (ко­го) неславити, паплюжити, опоганювати, ганьбити; (що) ур. сквернити, оскве­рняти.

ПОГАНО пр., недобре, кепсько, негарно, зле; (орати) не так, як треба /слід/; (зна­ти) мало, не до кінця; ПР.СЛ. не­гаразд, варто осуду, не годиться, не до речі; ШК. незадо­вільно.

ПОГАНСЬКИЙ, нехристиянський, бусурменський; ЕТН. відьомський, дияволь­ський; (ворог) ПОЕТ. лихий, ненавис­ний, проклятий.

ПОГАНЯТИ, (батогом) підганяти,

жм. паняти, (коней) правувати /керу­вати/ ким, (ким) П. верховодити над; ЖМ. їхати.

ПОГАНЬ, (– їжу) покидьки; (– лю­дей) нечисть, набрід, негідь, шушваль, (– од­ного) нікчема, паскуда, поганець; ЗБ. па­скудство, плюгавство.

ПОГИБІЛЬ і ПОГИБЕЛЬ, (смерть) за­гибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) знищення, руїна, руйнація, руйнування,

у фр. пропасть; (кінець) зникнення.

ПОГІДНИЙ, (день) погожім /ясний, со­няшний /; (– море) тихий, спокійний, (– небо) безхмарний; (настрій) П. безтур­ботний, урівноважений; & погідливий.

ПОГІРШУВАТИСЯ, гіршати, іти на гір­ше, ставати гіршим, паршивіти, (– здо­ров’я) подаватися, сов. здавати.

ПОГЛИБЛЮВАТИ, (знання) удоскона­лювати, (радощі) збільшувати, (кризу) посилювати.

ПОГЛИНАТИ, ковтати, глитати, проков­тувати, пожирати; (у себе) вбирати, всотувати, абсорбувати; (звуки) заглу­шати; (очима) їсти; (увагу) поло­нити, захоплювати.

ПОГЛУМ, див. ГЛУМ.

ПОГЛЯД, (очей) позирк, позір, зір; (свій /на що/) розуміння чого, уявлення про; мн. погляди, переконання; світогляд.

ПОГЛЯДАТИ, позирати, зиркати, стрі­ля­ти /очима/, р. подивлятися, (сер­дито) блискати /очима/; (за ким) нагляда­ти, стежити.

ПОГОВІР, див. ПЛІТКА; (на кого) нес­лава, /недобра/ слава, р. поголоска.

ПОГОДА, (сприятлива) поліття;

(кеп­ська) негода; пор. година.

ПОГОДЖУВАТИ, узгоджувати,

коорди­нувати, г. узгіднювати.

ПОГОДЖУВАТИСЯ, давати згоду, не мати проти, (після умовлянь) дава­тися на підмову, піддаватися; (дохо­дити згоди) порозуміватися; (з ким) г. приз­навати ра­цію кому, (з чим) при­миря­тися, призви­чаюватися до.

ПОГОЖИЙ, див. ПОГІДНИЙ; ( воду) свіжий, чистий; (вітер) ходовий; (– долю) П. щасливий, безтурботний.

ПОГОЛОС і ПОГОЛОСКА, чутка;

пліт­ка, поговір; звістка; пор. плітка.

ПОГОНИЧ, візник, конюх, поганяйло,

машталір, кучер, як ім. їздовий.

ПОГОНЯ, гонитва, переслідування, у фр. здогін /н. на здогін /; (учасники пого­ні) гонителі, переслідувачі, д. погонці.

ПОГОРДА, зневага, презирство, звер­хність; (дія) зневажання, гордування;

& погордливість.

ПОГОРДЖУВАТИ, (ким) гордувати, гре­бувати, гребати; (чим) нехтувати

легкова­жити/ що; & погорджати.

ПОГОРДЛИВИЙ, гордівливий, гор­довитий, р. погордий; (погляд) знева­жливий, пре­зирливий, зверхній, згірд­ний, згірдливий; (бундючний) пихатий, гоноровитий, зарозумілий.

ПОГОТІВ пр., ід. і поготів, тим

біль­ше, тим паче, р. і потому, і потім.

ПОГРЕБНИЙ, похоронний, поховальний; & погребовий, погребальний, погрібний.

ПОГРІБ, ЛЬОХ; (у будинку)

підвал, пив­ниця.

ПОГРОЖУВАТИ, нахвалятися, похваля­тися, загрожувати, слати погрози, р. погрожати; (небезпекою) таїти /містити/ що; (кому) залякувати кого.

ПОГРОЗА, грозьба, грізьба, похвальба, нахвалка, похвалка, погрожування, за­ля­кування; (компрометації в разі неви­кона­ння вимог) шантаж.

ПОГРОЗЛИВИЙ, загрозливий, кн. загро­жуючий, погрожуючий, г. страшливий, застрашуючий, сил. грізний, страшний.

ПОГРОМ, розгром; (дикий) бешкет; П. розгардіяш, безладдя; & погромище.

ПОДАВАТИ, давати, передавати, (поміч) надавати, (на глум) віддавати; (руку) про­стягати; (на стіл) ставити; (старцям) да­вати милостиню, жерт­вувати; (карету) підганяти, підкочу­вати; (воду) доставля­ти; (назад) попи­хати, сов. здава­ти; (фак­ти) викладати, (образ) малюва­ти, (ідею) висловлювати; (знак) роби­ти; (ініціати­ву) виявляти; (приклад) служити чим; (те­леграму) висилати, надсилати; (новини) пові­домляти; (ве­личини) фіксувати /н.

час подають у секундах /.

ПОДАВАТИСЯ, (в дорогу) рушати, ви­рушати, йти, вибиратися, виряджатися; (назад) відступати, оступатися, точитися, сов. здавати, г. цофатися; (під тиском /кому/) піддаватися, поступатися, іти на поступки; (– здоров’я) погіршува­тися; (тілом) худнути, марніти, спадати з ті­ла; (в руки) даватися; У ФР. поривати­ся /н. подається йти/; док. по­датися, поман­друвати, нег. повіятися, потягти / ся /.

ПОДАННЯ, див. ПОДАЧА; (письмове) заява; (помочі) надання; (старцям) ми­лостиня, жертвування, з. даток, давання.

ПОДАРУНОК, див. ДАРУНОК.

ПОДАТЛИВИЙ, (мох) м’який, пругкий, не твердий, г. податний; (норов) згідли-вий, поступливий.

ПОДАТОК, д. подача, зап. подать, іст. да­нина, збір, чинш; (на кордоні) мито.

ПОДАЧА, (дія) подавання, подання; (м’яча) СПОРТ. кидок; Д. податок.

ПОДВИГ, самовідданий героїчний

вчи­нок; мн. подвиги, звершення, досягне­ння, успіхи; IP. пригоди.

ПОДВИЖНИК, аскет; (на якійсь ниві) невтомний трудар /робота?/; пор. ли­цар.

ПОДВІЙНИЙ, (гонорар) подвоєний; (ліжко) на двох; (зміст) двоїстий, дво­значний; (– люб’язність) надмірний, під­креслений.

ПОДВІР’Я, обійстя, двір, дворище, з. надвір’я; пор. садиба.

ПОДЕЙКУВАТИ, див. ГОВОРИТИ.

ПОДЕКОЛИ, див. ІНКОЛИ.

ПОДЕКУДИ пр., де-не-де, де-де, тут-і-там, то тут, то там; іноді, часом; (якоюсь мірою) почасти, частково; & декуди.

ПОДЕННИЙ, (– платню) денний, що­денний; (наймит) ЯК ІМ. поденник.

ПОДЗВІН, (дзвін по небіжчику) подзвіння, як ім. подзвінне.

ПОДИБУВАТИ, (що) знаходити, вияв­ляти, натрапляти /натикатися, сов. на­штовху­ватися/ на; (кого) зустрічати.

ПОДИВ, здивовання, здивування, зачудо­вання, зачудування, у фр.

диво; Р. ог­ляд.

ПОДИХ, дихання, віддих, у фр. дух, кн. вдих і видих; (вітру) подув, стру­мінь; (весни) ознака, прикмета, призвістка; (квітів) запах; (волі) П. вплив.

ПОДИХАТИ, 1. повівати, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, вул. помира­ти.

ПОДІБНИЙ, аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий /що ски­дається/ на, все одно, як хто, (око-в-око) викапаний; (цілком) однаковий, такий самий, тотожний, ідентичний, обр. з од­ного тіста; (якоюсь ознакою) спорідне­ний.

ПОДІЛ, (здобичі) дільба, паювання; (на групи) розподіл, розбиття, класифікація; (повторний) переділ; (на шкалі) по­ділка; (те, що ділить) кордон, межа; (дія) діле­ння, розподілення, розподілян­ня, розді­ляння, поділяння.

ПОДІЛКА, (на шкалі) позначка, поділ.

ПОДІЛЯТИ, (здобич) ділити, розділяти, паювати; (райони) розмежовувати, ро­з’єднувати; (між собою) розподіля­ти; (ма­йном) Б. З. наділяти; (на гру­пи) класи­фікувати, сортувати; (добро) ділитися чим, (горе) співчувати чому, ІД. співбо­літи; (погляд) мати спільний, солідаризу­ватися з чим, одним духом дихати‚ уболі­вати.

ПОДІЛЯТИСЯ, ділитися, розділятися, розподілятися; (– річку) розгалужувати­ся; (на частки) розпадатися, роз’єднува­тися; (поглядами) не збігатися, розрізня­тися; (думками) обмінюватися; (горем

/з ким /) повіряти кому що /.

ПОДІЯ, випадок, інцидент, оказія, р. тра­пунок; (незвичайна) пригода, приключка, сил. сенсація; (прикра) халепа; пор. бу­вальщина.

ПОДОБА, зовнішність, образ, кн. зов­ніш­ній вигляд; (між А і Б) подібність, схожість, подобизна; г. істота.

ПОДОБАТИ, (на кого) скидатися, бути схожим; тлк. 3 ос. подобає /подоба­ло/, годиться /годилось/, личить /личи­ло /, слід /слід було /.

ПОДОБАТИСЯ, припадати /бути/ до серця /вподоби, смаку, вподобання/, підпадати під мислі; (кому /чим/) ім­понувати; док. сподобатися, вподо­батися, впасти /запасти/ в око, при­па­сти

до душі, у подобі стати.

ПО-ДОБРОМУ пр., мирно, без сварки; (віддавати) добровільно, з доброго серця.

ПОДОЛАТИ док, (кого) перемогти, поду­жати, побороти, здолати, перебороти, скрутити роги кому; (відстань /піш­ки/) зміряти /ногами/.

ПОДОРОЖ, мандрівка, (далека) п.

дорога, путь, зн. вояж; (з поворотом) турне, тур, д. тура; (піша) ходка; мн.

по­дорожі, мандри; пор. рейс.

ПОДОРОЖАНИН, як ім. подорожній, суч. турист, р. подорожник, (партнер у дорозі) попутник, ок. подорожець; пор. мандрівник.

ПОДОРОЖНІЙ, (одяг) дорожній; (дяк) мандрівний, мандрований; (товариш) попутній; (хто) ЯК ІМ. подоро­жанин, р. проїзжачий, (піший) пере­хожий.

ПОДОРОЖУВАТИ, див. МАНДРУВАТИ; (шляхами) міряти що.

ПОДРОБИЦЯ, (події) деталь, факт, кн. окремість; Р. дріб’язок; мн. подроби­ці, (стосунків) тонкощі; У ФР. дрібниці /н. до найменших подробиць/.

ПОДРУГА, товаришка, приятелька, посес­тра, посестриця; (життя) друг; З. П. дружина, жінка, кохана, наречена; & подружка, подруженька, подружина, подру­жниця.

ПОДРУЖЖЯ, шлюбна пара, чоловік та жінка, г. панство; У ФР. шлюб, шлюб­не життя; (член шлюбної пари) дру­жина.

ПОДРУЖНІЙ, шлюбний, матримоніальний.

ПОДУВ і ПОДУВАТИ, див. повів і по­вівати.

ПОДУЖУВАТИ, див. ПЕРЕМАГАТИ; (науку) оволодівати чим, опановувати що.

ПО-ДУРНОМУ пр., нерозумно, необачно, необмірковано, (згинути) безглуздо; (без мети) даремно, марно.

ПОДУШКА, д. заголовок; (маленька, до­даткова) підголовок, подушечка; (кисне­ва) мішок, балон; (повітряна /під катером-ракетою/) простір; (шлакова) прошарок.

ПОДЯКА, вдячність, дяка; (сердечна) жм. спасибі.

ПОЕЗІЯ, поетична творчість, вірші; (одна) вірш, (довша) поема; (життя) роман­тика.

ПОЕТ, п. співець, пісняр, ур. піїт, бард, анал. скальд, зн. віршомаз, піїта.

ПОЕТИЗУВАТИ, романтизувати,

іде­алізувати, сов. оточувати ореолом.

ПОЕТИЧНИЙ, (твір) віршований, ліри­­чний; (– мрію) високий, піднесений;

(– душу) романтичний, чутливий, тон­кий, вразливий.

ПОЄДИНОК, двобій, герць, дуель,

турнір; УР. боротьба; П. змагання.

ПОЄДНУВАТИ, об’єднувати, сполучати, злучати; (серця) єднати, дружити, (у шлю­бі) одружувати; (А з Б) пов’язу­вати, суміщати; (з недолею) примиряти; док. поєднати, (робітника) З. до­мовити.

ПОЄДНУВАТИСЯ, з’єднуватися, сполу­чатися, зливатися, змішуватися; док. по­єднатися, згуртуватися; (– ко­ханих) злу­чити з’єднати/ серця; (у шлюбі) одружитися.

ПОЖАДЛИВИЙ, жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (– очі) заздрий; (лих­вар) зажерливий, корисливий, користолюбний.

ПОЖАР, див. ПОЖЕЖА.

ПОЖЕЖА, пожар, обр. червоний півень, д. пожога, погориджа, (велика)

пожарище.

ПОЖЕРТВА, (грошова) пожертвування; (власних вигід) самопожертва, самопос­вя­та.

ПОЖИВА, (людська) їжа, харч, наїдки, продовольство, провізія, провіант; (ху­доби) корм; П. здобич, зиск, вигода, користь, г. хосен; (для духу) матеріал, поживок.

ПОЖИВНИЙ, (харч) тривний, ситний, їс­тівний; (– середовище) біол. живильний.

ПОЖИЛЕЦЬ, мешканець, жилець, (плат­ний) квартирант, д. комірник;

Р. житель.

ПОЖИНАТИ, жати, вижинати; (сіяне) збирати; (плоди) тішитися /користува­тися/ чим.

ПОЖИРАТИ, жерти, поїдати; (вогнем) нищити, спалювати; (книги) поглинати; (відстані) долати; пор. їсти.

ПОЖИТКИ, див. МАЙНО, пожиток.

ПОЖИТОК, (харчі) споживок, обр. шма­ток хліба, хліб насущний; майно; П. користь, вигода; Д. проживання, мешкання; Г. пожива; мн. пожит­ки, гаразди, до­­статки.

ПОЗА, (тіла) постава, положення,

з. по­зитура; П. хизування.

ПОЗАОЧІ пр., заочі, заочно, за спиною

/спинами/, у відсутності, не в очі.

ПОЗАШЛЮБНИЙ, (син) нешлюбний, прижитний, кн. незаконнонароджений, незаконний; пор. безбатченко.

ПОЗБАВЛЯТИ, (прав) залишати без,

за­бирати /віднімати/ що, (тягару) звіль­няти від.

ПОЗБУВАТИСЯ, (чого) втрачати /губи­ти/ що, залишатися без; (тягару) звільнятися від, скидати з плечей що; (ворога) збуватися, р. позбавлятися; док.

ПОЗБУТИСЯ, спекатися, здихати­ся,

п. обігнатися.

ПОЗДОРОВЛЯТИ, (з чим) вітати, здо­­ровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати.

ПОЗЕМНИЙ, горизонтальний; (потік) надземний, понадземний; (політ) по-приземний, сов. бриючий.

ПОЗИВАТИ, (кого) подавати /учиняти/ позов на, подавати скаргу /до суду на, при­тягати до судової відповідальності, порушувати справу проти; & позивати

до суду.

ПОЗИВАТИСЯ, судитися,

тягатися по судах.

ПОЗИКА, кредит; У ФР.

борг; & по­зичка.

ПОЗИТИВНИЙ, (– відповідь) стверд­ний, ствердливий; (результат) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) похвальний; (відгук) схвальний; (за­ряд) додатній.

ПОЗИЦІЯ, (тіла) поза; (у танці) положення; (у громаді) становище, роль, ро­ля; (гро­ма­дянська) точка зору, ставлення до; (улюб­лена) місце, розташування, місцезнаходження, сов. розташування; (фігур у грі) розміщення.

ПОЗИЧАТИ, (у кого) брати в борг; (ко­му) давати в борг, випозичати; (дос­від) запозичати, переймати.

ПОЗІХАТИ, обр. дерти рота, р. зівати

Р. зітхати; (полум’ям) дихати; (– вітер) повівати, подихати; (пусткою) зяяти.

ПОЗЛІТКА, (на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна роз­кіш, штучна краса, облудний блиск.

ПОЗНАКА, ознака, прикмета, знак; (від чого) слід, відбиток; & позначка, познак.

ПОЗНАЧАТИ, значити, мітити, зазначати; пор. карбувати.

ПОЗНАЧЕННЯ, див. ПОЗНАЧКА.

ПОЗНАЧКА, вимітка, зазначка,

позначен­ня, (у тексті) ремарка.

ПОЗОВ і ПОЗВА, (на кого) позивання; (цивільний) /судова/ справа; пор. пре­тензія.

ПОЗОВНИК, позивальник, позивач; (віч­ний) позивайло, позивака, сов. сутяга.

ПОЗОЛОТА, пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія)

золочення.

ПОЇДАТИ, (їжу) їсти, з’їдати, споживати, сил. жерти, пожирати; У ФР. харчува­тися, годуватися; (іржею) роз’їдати; (ог­нем) поглинати; (поїдом) гризти, то­чити.

ПОЇЗД, (пасажирський) потяг; (карет)

валка; (весільний) процесія, похід, кортеж.

ПОЇТИ, див. НАПУВАТИ.

ПОЙМАТИ, (водою) заливати, затоп­лювати; (вогнем) охоплювати; (мрякою) оповивати, повивати, огортати, (млою) за­волікати; (холодом) проймати; (– гнів) опановувати, оволодівати; (– тугу) на­лягати на серце, огортати серце чим.

ПОКАЖЧИК, (на шляху) знак /стрілка, тичка/, р. показник; (теплоти) вимі­рю­вач; (у кінці книги) індекс; (бібліографі­чний) довідник.

ПОКАЗ, показування, (для окозамилення) показуха; (фільму) демонстрація; (жи­т­­тя) опис, зображення; мн. пока­зи, ЮР. свідчення; ТЕХ. ліні мірчих приладів.

ПОКАЗНИЙ, (вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) знач­ний; (– роль) великий; (пафос) уда­ваний, штучний, ненатуральний; Р по­казовий.

ПОКАЗНИК, (кризи) свідчення, доказ, ознака; Р. покажчик; мн. показни­ки, дані.

ПОКАЗОВИЙ, (факт) характерний, ти­повий, красномовний; (суд) привселюд­ний, для науки; (– школу) зразковий, взірцевий.

ПОКАЗУВАТИ, демонструвати, (п’єсу) давати, (місто) знайомити з; (як роби­ти) наочно навчати; (документи) сов. пре­д’являти; (приклад) подавати, бути за; (язи­ка) висолоплювати; (кулак) грозитися чим, (спину) обертатися чим, (пальцем) вказувати, фам. тикати; (на кону) зображати; (життя) описувати, змальовувати, відтворювати; (наміри) ви­являти, являти; (як на долоні) роз’яс­нювати, з’ясовувати; (лю­дям) відкривати, розкривати; (з нст. що) свідчити, бути доказом; (чим /на мапі /) позначати; (час) фіксувати; (на кого) давати покази; (з ч. не) не погикати, не навертати /н. очі/; док. показати, (кому) провчити кого, сил. показати, де раки зимують.

ПОКАЗУВАТИСЯ, (у далечі) з’являтися, вимальовуватися; (– сльози) виступати; (– горе) виявлятися; (куди) приходити, (на люди) потикатися, (на двір) вихо­дити; (на очі) потрапляти, навертатися; (дур­нем) справляти враження кого; (у товаристві) відзначатися; (кому) вида­ватися, здаватися, уявлятися, сил. привиджуватися, ввижатися; (на суді) з’я­совуватися, ставати очевидним.

ПОКАРАННЯ, кара, покара, (партійне) стягнення, рел. покута; (дія) пока­рання, накладання кари /покути/.

ПОКАЯННЯ, (перед пастирем)

сповідь; (дія) покаяння, каяття.

ПОКВАПНИЙ, див. КВАПЛИВИЙ.

ПОКИДАТИ, (речі) не брати /з собою/, (живих) залишати; (село) б. з. опускати; (тюрму) переступати поріг чого; (сиро­тою) лишати, сиротити; (діяти) припи­няти; (журбу) забувати; П. (– сили) вичерпуватися; нак. покиньте дай/те/ покій.

ПОКИДЬКИ мн. (сміття) покидь, пос­лід, сов. відходи; (їжі) недоїдки, (рідкі) помиї; (хто) зб. непотріб, негідь, потолоч, од. покидьок (він), покидька (вона).

ПОКИНУТИЙ і ПОКИНЕНИЙ, (людьми) забутий, ЯК ІМ. покидько; (на самоті) самотній; (– хату) залишений, з. опу­щений; (– справу) занехаяний, занед­баний.

ПОКІЙ, тиша, спокій, зст. мир;

У ФР. злагода, душевна рівновага.

ПОКІЙ, кімната; & покоїк; мн. по­­кої,

палати, хороми, апартаменти.

ПОКІЙНИК, див. НЕБІЖЧИК.

ПОКІРНИЙ і ПОКІРЛИВИЙ, неремсти-вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений.

ПОКЛАДИ лік., (соли) родовище;

(опти­мізму) П. запаси.

ПОКЛАДАТИ, (на кого) доручати кому, зобов’язувати кого; (надію) мати; (ду­шу) віддавати; (сили) витрачати; (ві­нок) класти; (з нст. що) накреслюва­ти, передбачати; (гріх на кого) припи­сувати кому, (із сл. собі) надумувати, вирішувати, приймати рішення; (і в го­лову не) ІД. не припускати думки.

ПОКЛАДАТИСЯ, (на кого) здаватися, зві­рятися, твердо довіряти /довірятися/ кому, з. упевнятися, сил. -_-, як на ка­м’яну гору; (– завдання) кластися на, доручатися кому, док. поклас­тися, (у ліжко) лягти, (– зморшки) залягти; пор. чис­лити.

ПОКЛИК, виклик, заклик, р. клик; ПОЕТ. відозва, гасло, сил. наказ, команда; У ФР. звук, крик, вигук; (до

чо­го) покликання, потяг, нахил.

ПОКЛИКАТИСЯ, (т що) посилатися.

ПОКЛІН, уклін; П. вітання, привіт; У ФР. прохання /н. прийти з поклоном/.

ПОКЛОНЯТИСЯ, вклонятися, робити поклін, вітатися; (через кого) перека­зувати вітання; (принижено) падати в ноги; (ко­му) боготворити /божествити, шанувати, як Бога/ кого, схилятися пе­ред; док. поклонитися, засвідчити повагу, вдарити чолом.

ПОКОЛІННЯ, генерація, ур. коліно; (нас­тупні) нащадки; Р. плем’я, рід,

родина.

ПОКОРА, покірність, покірливість, пос­тупливість, слухняність, послух, зст. смирення, послушенство; (рабська) смиренність; (долі) непротивлення, д. нео­гинання.

ПОКОРМ, їжа; материнське молоко.

ПОКОТОМ пр., (лежати) суцільно, без перерви, по всій поверхні, один біля од­ного; (класти) підряд, поспіль, один при однім; (посувати) Р. котом.

ПОКРАДОМА пр., г., крадькома,

крадьки, покрадьки, покрадці.

ПОКРАЩУВАТИ, поліпшувати, удоско­налювати; (показники) підвищувати; док. покращати, (кому) мое. стати краще; (з лиця) погарнішати, стати гарнішим.

ПОКРИВАЛО, покрив, покривка, поет. габа; (ліжка) покриття, покрівець, одя­гало; (жіночий одяг) пелерина, накидка; (коня) попона; (на голову) намітка; (на обличчя) анал. чадра; (з туману) запона, заволока, пелена; & покривальце.

ПОКРИВАТИ, накривати, закривати, ур. окривати; (тинком) оббивати, обшива­ти; (голову) одягати на, хусткою/ зав’язувати що; (іржею) вкривати, (різьбою) прикрашати, (снігом) устеляти, (травою) поростати, (хмарами) затягати, (цілунками) усип­ати, (рум’янцем) зали­вати; (у молитвах прв. нак.) УР. бо­ронити, обороняти, захищати; (видат­ки) оплачувати, відшкодовувати; (пот­реби) задовольняти, забезпечувати; (гріх) брати на свою голову, брати від­­повідальність за; (щось лихе) приховувати; (віддаль) долати, проходити; (зву­ки) заглушати, глушити, перекривати; (вів­цю) запліднювати; док.

ПОКРИТИ, (лайкою) ІД. вилаяти.

ПОКРИК, крик, зойк, вигук; Р. заклик.

ПОКРИТКА, зведениця; кн. нешлюбна

мати, суч. мати-одиначка.

ПОКРИТТЯ, (житла) покрівля, дах, (меблів) оббивка, (кожуха) верх; (ви

датків) оплата, відшкодування; (дія) накриття, накривання, покривання,

об­кладання.

ПОКРИШКА, накривка, покриття, накри­т­тя, з. покрива; (гумова) опона, шина.

ПОКРІВЛЯ, (житла) дах, покриття, (з соломи) стріха; П. притулок; Р. покри­вало.

ПОКРІПЛЮВАТИ і ПОКРІПЛЯТИ, зміцнювати, підкріплювати.

ПОКРІПНИЙ, (напій)

кріпучий, покріпущий.

ПОКРОВ, покрив, покриття, покрива­ло; (зелений) листя дерев ; П. за­пона, пелена.

ПОКРУЧ, мішанець, гібрид; (хто) ме­тис; ЗН. виродок, дегенерат; Р. потвора.

ПОКУТА, (за гріх) покарання, кара;

(дія) каяття, покаяння, покутування.

ПОКУТНІЙ, покаянний; (– місце в ха­ті) біля покуття.

ПОКУТУВАТИ, нести покуту, кару,

каратися, сов. відбувати кару, викуп­ляти вину.

ПОЛАПКИ, див. ПОМАЦКИ.

ПОЛЕ, (чисте) простір, рівнина, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плантація; (для ігор) стадіон; (стрільбище) полігон; (праці) арена, сфера, ділянка, царина; (картини) тло, фон; (зоши­та) берег, марґінес.

ПОЛЕГКІСТЬ, полегша, просвіток, полег­шення, жм. попуст, ослаба, г. облег­ша; (від кого) послаблення, поблажка, по­пуст.

ПОЛЕГШУВАТИ і ПОЛЕГШАТИ, (до­лю) облегшувати; (біль) послаблювати, зменшувати, звільняти від; (душу) облегшати.

ПОЛЕМІЗУВАТИ, вести полеміку, диску­тувати, диспутувати; пор. сперечати­ся.

ПОЛЕМІКА, диспут, дискусія, обговорен­ня; пор. суперечка.

ПОЛИВА, поливо, шкливо,

емаль, глязура, сов. глазур.

ПОЛИВАТИ, обливати; (город) зрошува­ти, зволожувати; (парфуми) кропи­ти, спорскувати, оббризкувати; (з кулемета) обстрілювати, стріляти; (поли­вою) покривати, глазурувати.

ПОЛИВ’ЯНИЙ, поливаний, покритий

по­ливою /поливом/, поглянсований,

глазурований.

ПОЛИСК, (сонця) світло, сяйво; (блис­кавки) спалах; (скла) лиск; (пожежі) відблиск; (волосся) відтінок, сов. відлив.

ПОЛІГЛОТ, див. ЛІНГВІСТ.

ПОЛІГОН, див. ПОЛЕ.

ПОЛІКЛІНІКА, див. ЛІКАРНЯ.

ПОЛІНО, дровина, (обрубок) оцупок;

& полінце, поліняка, зб. поліняччя.

ПОЛІПШУВАТИ, див. ПОКРАЩУВАТИ.

ПОЛІТ, (літака) лет, літ, рейс, (на війні) виліт; (через море) переліт; (на лещатах) СПОРТ. стрибок; (фантазії) П. злет, зліт.

ПОЛІТИК, політичний діяч, зн. політикан; (тонкий) дипломат; НЕГ. інтриган.

ПОЛІТИКА, політиканство, дипломатія.

ПОЛІТИЧНИЙ, (лад) державний, сус­пільний, громадсько-правовий; (в’я­зень) протидержавний; (хід) ЖМ. дипломатичний.

ПОЛІТТЯ, /гарна/ погода; (на жито) врожай, урожайне літо; Р. бур’ян; (дія)

поління, полоття.

ПОЛІФОНІЧНИЙ, багатоголосий,

ряснозвучний; & поліфонний.

ПОЛІЦАЙ, поліціянт, поліціант, г. поліцист, як ім. поліцейський, (в Англії) полісмен; (в СРСР) міліціонер, міліцейський, зн. мент, лягавий; & зб. поліцайня.

ПОЛК, г. реґімент; мн. полки, військо,

армія; (ворогів) легіони, нег. орди.

ПОЛОВИЙ, (колір) жовтявий, блідожовтий, пшеничний; (віл) світлорудий, яснорудий.

ПОЛОВИНА, (більше ніж) частина; З. П. рівна частина; (дня) середина; (моя) Ж. дружина /чоловік або жінка/.

ПОЛОВИНЧАСТИЙ, (– двері) стулко­вий, стулчастий; (– ставлення) П. не­ви­значений, двозначний, обр. і нашим і ва­шим.

ПОЛОВІТИ, див. ЖОВТІТИ.

ПОЛОГИ, д. родиво, злоги,

порід, родини, сов. роди.

ПОЛОГОВИЙ, породільний, г.

поліжничий, сов. родильний.

ПОЛОЖИСТИЙ, не крутий, спадистий,

р. згористий, припадистий, пологий.

ПОЛОЗ, великий вуж; (жовто­черевий)

жовтобрюх; & полозок.

ПОЛОН, полонення, бран; (єгипет­ський) неволя, рабство; (духовий) за­лежність; у фр. іст. ясир.

ПОЛОНЕНИЙ як ім., бранець, військово­полонений, р. полоненик, полоняник.

ПОЛОНИНА, див. ПАСОВИСЬКО, пор.

галявина.

ПОЛОНИТИ недок. і док., брати /захоп­лювати/ в полон; (світ) підкоряти, підбивати, загарбувати, завойовувати, здобувати; (уяву) заполонювати; (красою) зачаровувати, полонити серце, пор. при­чаровувати; тлк. док. (серце) заволодіти чим.

ПОЛОСКАТИ, (білизну) виполіскувати, прополіскувати, д. полокати; (зуби) промивати; (дощем) поливати, мочити.

ПОЛОСКАТИСЯ, (водою) плескатися; (на вітрі) тріпотати, лопотіти, майоріти, маяти.

ПОЛОТИ, (бур’ян) прополювати,

виполю­вати.

ПОЛОТНИЩЕ, П. прапор, скатертина, полог, (паперу) аркуш; (дороги) по­лотно.

ПОЛОТНІТИ, бліднути, біліти, ставати бі­лим, як полотно /стіна, крейда, смерть/.

ПОЛОТНО, (лляне) тканина; (маляра) картина; (епічне) твір; (дороги) полот­нище.

ПОЛОХАТИ і ПОЛОШИТИ, лякати, стра­хати, наполохувати, розполохувати, кн. вселяти страх, сил. сіяти паніку /неспо­кій/; (птахів) розганяти; & колош­кати, полошкати.

ПОЛОХЛИВИЙ, лякливий, полохкий,

(кінь) харапудливий; пор. боязкий.

ПОЛУДА, (на оці) більмо,

луда; пор. заволока.

ПОЛУМ’Я, вогонь, поет. жевриво; (бо­ротьби) вир, круговерть; (Любові) жар; (сердець) натхнення, наснага; & поет. полумінь, пломінь.

ПОЛУМ’ЯНИЙ, пломінкий; (оратор) палкий, пристрасний; (цілунок) гарячий, жагучий; (час) бурхливий; (колір) чер­воний; & полум’янистій полум’яніти, па­лати, братися по­лум’ям, палахкотіти, по­ломеніти; (– сонце) сяяти; (– обрій) червоніти; П. (на тлі чогось) зоріти; (жа­­ром) пашіти.

ПОЛУСТАНОК, див. СТАНЦІЯ. ПОЛУЧАТИ, див. З’ЄДНУВАТИ. ПОЛЮБЛЯТИ, (кого) подобати, любити, симпатизувати кому, (що) мати прис­трасть /нахил/ до.

ПОЛЮБОВНИЙ, (– згоду) взаємний,

обопільний; ПОЕТ. ласкавий, ніжний.

ПОЛЮБОВНИК, див. КОХАНЕЦЬ.

ПОЛЮВАННЯ, лови, влови, ловля, ло-витва, (гуртом загоничів) облава; (на відьом) переслідування кого; (на самоцвіти) гонитва за чим, пор. Мис­ливство. ПОЛЮВАТИ, (міро) цькувати, ловити;

(на кого) вистежувати кого.

ПО-ЛЮДСЬКИ і ПО-ЛЮДСЬКОМУ пр., як належить /лічить, подобає, годить­ся/, як слід, як треба, добре; (ставится) людяно.

ПОЛЮС, геог. бігун; П. /абсолютна/ протилежність.

ПОЛЯГАТИ, (– пашню) вилягати; (під косою) падати; (від реготу) лягати; тлк.

3 ос. ІД. (в тому) зводитись до; док.

ПОЛЯГТИ, (в бою) загинути, ляг­ти кістьми /трупом, головою, голова­ми/; (з ч. не /– славу/) не помер­кнути, не зникнути.

ПОЛЯРНИЙ, (– сяйво) північнім; (– зір­ку) поем. провідний; (ведмідь) білий; (по­гляд) /цілком/ протилежний.

ПОЛЬОВИЙ, (сторож) лановий; (– квіти) дикий; (– бригаду) рільни­чий; (– кухню) виїзний; (суд) вій­ськовий; (– пошту) фронтовий; (те­лефон) похідний.

ПОМАГАЙБІ, див. ДОБРИДЕНЬ.

ПОМАГАТИ, див. ДОПОМАГАТИ.

ПОМАЛУ пр. поволі, повільно, тихо, без поспіху, як мокре горить; поступово, не одразу; потроху; скромно, не спішно; & помалу-малу, помаленьку.

ПОМАРАНЧОВИЙ і ПОМАРАНЧЕВИЙ (колір) жовтогарячий, сов. оранжево-

чер­воний, оранжевий.

ПОМАЦКИ пр., навпомацки,

навполапки, полапки, полапцем.

ПОМЕРКЛИЙ, згаслий, змерклий; (пог­ляд) потьмарений, примерклий; пор. тьмяний.

ПОМЕРЛИЙ, покійний; ЯК ІМ. небіж­чик, покійник; (– надію) втрачений.

ПОМЕРТИ, див. ПОМИРАТИ.

ПОМЕШКАННЯ, приміщення;

З. П. жит­ло, квартира, кімната.

ПОМИЇ, див. ПОКИДЬКИ.

ПОМИЙНИЙ, (– яму) вигрібний.

ПОМИЛКА, (на письмі) неправильність,

похибка; (у діях) огріх, прогріх‚ хиба.

ПОМИЛКОВИЙ, (крок) хибний,

неправильний, р. схиблений; (вис-

новок) облудний.

ПОМИЛУВАННЯ, АМНІСТІЯ,

г. уласкавлення.

ПОМИЛЯТИСЯ, хибити, робити помилку, д. обмилятися, давати маху; (у кому) неправильно думати про; (у виснов­ках) плутатися; (впізнаючи когось) переплутувати; док. помилитися, огрішитися, з. огудитися; (дверима) зайти не тими дверима, не в ті двері потра­пити.

ПОМИНАТИ, 1. (словом) згадувати;

(ко­лишнє) пригадувати; (душу) молитися за; (небіжчиків) справляти поминки по;

2. минати, обминати, виминати, (– ку­лю) не зачіпати; (чаркою) обходити; (де­талі) випускати, пропускати; (докори) не зва­жати на, залишати без уваги, по­за увагою, не враховувати.

ПОМИРАТИ, умирати, гинути, вул. здихати, подихати, ід. простягати ноги, покидати білий світ; (– звук) завми­рати; (– державу) занепадати; док.

ПОМЕРТИ, переставитися, опрягтися, лягти на лаву, у р. скінчити /тернис­тий/ шлях, започити.

ПОМИСЛИВИЙ, занадто недовірливий

/ підозріливий/.

ПОМИШЛЯТИ, розмірковувати,

міркувати; думати, подумувати.

ПОМІРКОВАНИЙ, розважливий, обач­ний, обережний, розсудливий; (у ба­жаннях) скромний; (крок) не ризикований; (погляд) не крайній, не екстре­ма­льний.

ПОМІРНИЙ, (зріст) середній; (– дозу) дозволенний; (вітер) не сильний; (клі­мат) м’який; (крок) рівномірніш; (– ціну) дешевий.

ПОМІСТ, (з дощок) підвищення, підмостка, р. узвишшя; (для страти) ешафот; З. підлога; (театральний) сцена, кін.

ПОМІТНИЙ, примітний, прикметний; (вітрець) відчутний; (хто) непересіч­ний; (вплив) значний; пр. помітно,

слідно.

ПОМІЧ, див. ДОПОМОГА; (хірургу на операції) г. асистенція‚ ок асиста.

ПОМІЧАТИ, примічати, постерігати, зау­важувати, звертати увагу, закмічувати, накидати оком, брати в примітку, д. укмічати; (вухом) чути, (оком) бачити; (з нст. що) відчувати; (гріхи) вияв­ляти; док. помітити, р. назорити.

ПОМІЧНИЙ, допоміжний, ок. спомагавчий; (у грі) корисний; (– зілля) лі­ку­вальний, гойний.

ПОМІЧНИК, помагач, як ім. підручний, прв. нег. поплічник; (у великій справі) споборник, сподвижник; (ке­рівника) заступник, замісник.

ПОМІЩИК, див. ПАН.

ПОМПА, смок, сов. насос.

ПОМПЕЗНИЙ, (бенкет) пишний, (па­рад) занадто урочистий. (обід) занадто розкішний.

ПОМСТА і ПІМСТА, відплата, розплата, ур. мста, покара, ід. смерть за смерть, кров за кров; (квитування) реванш.

ПОМ’ЯКШУВАТИ, зм’якшувати; (гос­троту) зменшувати, (спеку) послаблю­вати; (пристрасті) утихомирювати, вга­мовувати; (незгоди) нівелювати, зглад­жувати; (кару) полегшувати; (звуки) лінг. палаталізувати.

ПОМ’ЯТИЙ, м’ятий, вим’ятий, зім’ятий; (папір) пожмаканий; (– лице) зморшкуватий, після сну пожований.

ПО-НАШОМУ пр., як у нас. за нашим звичаєм; (сказано) нашою /україн­ською/ мовою.

ПОНЕВІРЯННЯ і ПОНЕВІРЯТИСЯ,

див. від. злигодні і бідувати.

ПОНЕВОЛЕННЯ, (дія) уярмлення, закрі­пачення, підкорення; (стан) раб­ство, неволя.

  ПОНЕВОЛЮВАТИ, уярмлювати, закріпа­чувати, упокорювати, підкоряти, підби­вати, робити рабами, накидати ярмо, за­прягати в ярмо, сов. закабалювати. ПОНИЖУВАТИ, (міру вияву) знижувати, зменшувати, послаблювати; (голос) сти­шувати, (у чиїх очах) принижувати.

ПОНИЗЗЯ, див. НИЗ.

ПОНИКЛИЙ, (– голову) похилений;

(– траву) полеглий; (– гілля) звислий;

(– вигляд) пригнічений‚ гнітючий.

ПОНІ, див. КІНЬ

ПОНОВЛЮВАТИ і ПОНОВЛЯТИ, (дружбу) відновляти, відновлювати;

(сили) повертати.

ПОНОЧІ пр., (як) темно; (де) у

темряві, потемки, потемну; (коли)

затемна.

ПОНОЧІТИ, див. ВЕЧОРІТИ.

ПОНТОН, див. МІСТ, ПЕРЕПРАВА.

ПОНУРИЙ, (– позу) похилений; (виг­ляд) пригнічений, похнюплений, похму­рий; З. П. похнюпий, мовчазний, неп­ривітний, насуплений, непривабливий; (– тишу) гнітючий; (час) невеселий, безрадісний, нудний; & понуристий, понуруватнй.

ПОНЯТТЯ, розуміння, уявлення, філ. логічна категорія; У ФР гадка, думка.

ПООДИНОКИЙ, (випадок) окремий. осібний, одиничний, ізольований, відо­соблений; (постріл) одиночний; (– яви­ще) випадковий; & поєдинчий, поодинчий; тлк. мн. пооди­но­кі, (кущі) самотні, не часті; (з нас) декотрі, дехто; пор. спорадичний.

ПООДИНЦІ пр., по одному, не разом, один по одному /за одним/, порізно; (ро­сти) самітно, самотою; (ходити) окремо, без інших, самим по собі.

ПОПАДАТИ, (в задуму) впадати;

ЗАП. (у що) влучати, (куди) потра­пляти, (у пастку) ловитися, попа­датися, (кому) пе­репадати, дістава­тися; док, (під вплив) опинятися

під чим.

ПОПАСТИ, (кого) схопити,

спіймати, (що) вхопити, взяти;

(в халепу) уклепатися.

ПОПАС, пасовисько, випас; (дія) попасання, випасання; П. дармова пожива.

ПОПЕЛИЩЕ, купа попелу; (по пожежі) пожарище. згарище, погорі­лище; П. ру­їна.

ПОПЕЛЯСТИЙ, (колір) сірий, мишастий, сов. попільний; & попеластий, попельнастий.

ПОПЕРВАХ пр., спочатку, зразу, сов. на перших порах, насамперед, колись, давніш.

ПОПЕРЕД і ПОПЕРЕДУ пр., (де) спереду, попереді, на череді; (куди) вперед, наперед; (коли) спершу, зразу, спочатку, попервах, заздалегідь, колись, перед тим, раніше, у минулому, г. пере­дом; тлк. попереду, у майбутньому. ПОПЕРЕДЖАТИ і ПОПЕРЕДЖУВАТИ, застерігати, остерігати, перестерігати. сил. погрожувати; (аварію) запобігати чому, (схід сонця) передувати чому; (за­­дум ворога) випереджати, випереджувати.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ, засторога, осторога, пересторога, сил. погроза; (дія) застерігання і всі мож. пох. від поперед­жа­ти.

ПОПЕРЕДНИК, ур. предтеча; (бурі) про­вісник; мн. попередники, пра­щури, пре­дки.

ПОПЕРЕДНІЙ, кн. прелімінарний; (про- даж) завчасний; (захід) підготовчий, не остаточний; (темп) той самий, та­кий, як

і досі, дотеперішній, колишній, перед­ший, передніший; (обрахунок) пертий, приблизний.

ПОПЕРЕДНЬО пр., передше,

передніше, перше, попервах,

поперед.

ПОПЕРЕК, крижі; талія, перехват; пор.

спина.

ПОПЕРЕК пр., сторчма до довжини;

П. всупереч, супротивно, наперекір.

ПОПЕРЕЧНИК, (кола) діаметр;

Р. попе­речка, поперечина.

ПОПЕРШЕ пр., перше /одно/ те, (у кін­ці думки) це раз /н. я не спав, це раз ₌ поперше, я не спав/; передусім, попервах.

ПОПИВАТИ, див. ПИТИ. ПОПИСУВАТИ, див. ПИСАТИ.

ПОПИХАЧ, слуга, служник, наймит, ЗН. поштурховисько, помело, старший підмітайло, старший, куди пошлють.

ПОПІДТИННЮ пр., попід тинами, на

ву­лиці; П. без притулку хати, догляду.

ПОПІЛ, зола, (з жаром) присок; & по­пілець; пор. жужелиця.

ПОПЛІЧ пр., поруч, поряд; У ФР.

од­ночасно, водночас, заразом.

ПОПЛІЧНИК, помічник, підручний; (у борні) споборник; З. П. однодумець, прибічник; ЗН. спільник, посіпака, поплентач, вислужник, вислугач; пор. колабо­рант.

ПОПОВЗОМ і ПОПОВЗКИ пр., плазом, по-пластунськи, посувом, (навкарячки) рачки; П. дуже поволі.

ПОПОВНЮВАТИ, доповнювати; (сили) примножувати, набиратися чого; (лексику) збагачувати; (недостачу) ком­пенсу­ва­ти, (недоробку) надолужувати; (борг) повер­тати; (самогубство) Г. учиняти.

ПОПОЛОВИНІ, див. НАВПІЛ.

ПОПОЛОТНІТИ док., збліднути, збіліти, побіліти як стіна як полотно, як смерть.

ПО ПОЛУДНІ пр., по обіді, після обід,

після полудня, у другій половині дня.

ПОПОНА, див. ПОКРИВАЛО.

ПОПРАВА, (машин) направа, ремонт;

(людей) П. виправлення; & поправка.

ПОПРАВКА, виправлення, коректива;

Р. направа, ремонт, поправа; ЗАЛ. оклигання.

ПОПРАВЛЯТИ, (одяг) опоряджати; (хи­бу) виправляти; (хату) ремонтува­ти, направляти; (лампу) регулювати, реґу­лювати; (нирки) підліковувати; (діло) полагоджувати, лагодити, упорядко­ву­вати; (ситуацію) покращувати.

ПОПРИ пр., уздовж; (що) мимо /побі­ля, повз/ чого, (все) всупереч чому, не зважаючи на що, у фр. взяти та й /н. а він узяв та й прийшов/; Г. крім.

ПОПУЛЯРИЗУВАТИ, див. ПОШИРЮ­ВАТИ.

ПОПУЛЯРНИЙ, (стиль) зрозумілий,

доступний, дохідливий; (автор) широ­ковідомий, широкославний, загальновиз­наний; (– пісню) поширений; (– лі­ки) широко вживаний.

ПОПУРІ, див. МІШАНИНА.

ПОПУСК і ПОПУСТ, потурання, попус­кання. поблажливість, жм. поблажка. спуск, потур; тлк. попуст, полегшення,

ПОЛЕГКІСТЬ, послабления.

ПОПУСКАТИ, (ремінь) розпускати, пос­лаблювати, (поводи) відпускати; (крила) спускати, опускати; (гілля) схиляти; (ву­са) відрощувати; (– мороз) слаб­шати, змен­шуватися; (що) допускати, терпіти, дозволяти; (кому) потурати, виявляти поблажливість до; (провини) прощати; (на поталу) віддавати, по­ки­дати, лиша­ти; (з рук) випускати; (вгору) запускати; док. попу­стити, (місце) звільнити, поступи­тися чим; (себе) занедбати, занехаяти.

ПОПУТНИК, див. ПОДОРОЖАНИН.

ПОРА, див. ОТВІР.

ПОРА, час, період, (лиха) ур. година; (дитяча) вік, літа; (мирна) епоха, до­ба, ера; (року) сезон; (крайня) термін, строк, реченець.

ПОРАДА, рада, пропозиція, вказівка,

б. з. навід; (фахівця) консультація; П. повчання, напучення; У ФР. поміч /н. нема нізвідки поради/; ЖМ. розрада, втіха.

ПОРАДНИК, радник, дорадник; (книга) посібник, підручник; (лікаря) довід­ник; (туристам) путівник.

ПОРАЗКА, (армії) розгром; (у грі) невдача, неуспіх, програш; (у політи­ці)

фіаско; (повстання) придушення.

ПОРАНЕННЯ, (тіла)

ураження; (важ­ке) рана.

ПОРАТИ, (землю) обробляти, (ху-

добу) доглядати; пор. прибирати.

ПОРАТИСЯ, (коло чого) клопотатися, працювати, товктися; (в хаті) поряд­кувати, робити лад /порядок/; (на кухні) крутитися, метушитися; (на го­роді) порпатися; (коло машин) моро­читися, (– цілу групу) комашитися; (біля кого) упадати, доглядати /порати/ кого, піклуватися /дба­ти/ про, р. тупа­ти, тупцяти; (в чому) ритися, копатися, длубатися, копирсатися; (в чужій ко­морі) хазяйнувати.

ПОРИВ і ПОРИВАННЯ, (рух) р. ривок; (творчий) запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг; (душі) порух; (гніву) вибух; тлк. порив, (вітру) повів.

ПОРИВАТИ, 1. розривати, уривати, пере­ривати; 2. (руку) простягати; (рукою) хапати, схоплювати; 3. (за собою) тягти, тягнути; П. приваблювати, притягати; (ку­ди) вабити, манити; (до чого) спо­нукувати, штовхати; неос. кортіти, хо­тітися, підмивати, шпигати, муляти; (кого /чуття/) поймати, понімати, охоп­лювати, опановувати, оволодівати ким.

ПОРИВАТИСЯ, 1. (– стосунки) уривати­ся, припинятися, перериватися; 2. (впе­ред) линути, рватися, кидатися; (до чо­го) прагнути; (вгору) тягтися, (– дерева – ще) виганяти/ся/; (у путах) борса­тися; (– вітер) віяти, дути; (з душі) вириватися; (діяти) намагатися, силку­ватися, сікатися, док. порватися, (би­ти) кинутися.

ПОРИНАТИ, ПІРНАТИ, упірнати, зану­рюватися; (у сніг) вгрузати, загрузати; (в юрбу) мішатися з чим; (в чому) зникати, ховатися; (– звуки) тонути, потопати; (у що) П. заглиблюватися, (в сон) упадати; (у мрії) віддаватися чому, (стрілою) линути, пориватися, мчати, подаватися /про­жогом/, (у бій) кидатися; док. пори­нути, ринути, кинутися; (– дощ) уперіщити, сипонути, ушкварити, учистити.

ПОРІВНЮВАТИ, (з чим) зіставляти, проводили паралель; (до кого) прирів­нювати, рівняти, приміряти, ототожнювати з, док. порівняти, (усіх) зрівняти.

ПОРІГ, (останній) межа, грань; (чум носиш) границя; (життя) П. початок, переддень; мн. пороги, (на річці) скеляста гряда.

ПОРІДДЯ, рід, порода; (предків) поко­ління; ЗН. виплодки, виродки, кодло.

ПОРОДА, поріддя; (істот) тип, п. масть, (рослин) вид; (проста) П. поход­ження, рід; (пуста) ГІР. не руда.

ПОРОДИСТИЙ, чистопородний, пород­ний, порідний, (без домішок) чистокровний, (бугай) племінний; (– коней) завод­ський, д. расовий.

ПОРОДІЛЛЯ, роділля, г. поліжниця, породільниця.

ПОРОЖНЕЧА, порожній /безповітря­ний/ простір, порожнина, сов. пус­тота; (душевна) спустошеність; (в очах) бездумність, байдужість; (жит­тя) беззмістовність.

ПОРОЖНИНА, ПОРОЖНЕЧА; анат. дуплина; мед. каверна; (печі) черево; & порожнява.

ПОРОЖНІЙ, пустий, (степ) голий; (– вулицю) безлюдний; (стілець) віль­ний, (віз) незавантажений, (аркуш) незаписаний, незаповнений; (борщ) пісний; (– ду­шу) П. спустошений; (– голову) немудрий, незаклопотаний; (всередині) поро­жнистий, дуплинастий, сов. пустоті­лий; (по­гляд) тупий; (– життя) без­зміс­товний, убогий /змістом/; (звук) безвартісний; (хто) П. несерйозний, не­цікавий, нудний; & порожнісінький.

ПОРОЖНЬО пр., пусто, голо; безлюдно; П. нецікаво, нудно; (в серці) самотньо.

ПОРОЖНЯКОМ пр., порожнем, на по­рожню, впорожні, без вантажу, без па­сажирів.

ПОРОЗУМІВАТИСЯ, знаходити спільну мову, вносити ясність у взаємини, п. на­водити мости; (– що) домовлятися; (піс­ля сварки) миритися, відновлювати стосунки; (без слів) розуміти одне од­ного; (на мигах) спілкуватися, контактуватися.

ПОРОЗУМІННЯ, згода, взаєморозуміння; (у діях) погодженість, узгодженість; (без слів) спілкування, зв’язок, контакт.

ПОРОН, див. переправа, пор. міст.

ПОРОСТАТИ, (пухом) обростати, зарос­тати, вкриватися; (у пір’я) вбиватися; (буйно) розростатися, виростати; док. порости, (– дітей) дорости свого розуму, досягти повноліття.

ПОРОТИ, (шитво) розпорювати, розривати, розшивати; ЖМ. розрізати, розтинати; (різками) сікти, шмагати.

ПОРОХ, пил, жм. порохи; (на шляху) курява, пилюка, р. кушпела; П. ніщо, нуль, тлінь; (марний) ур. прах; & порошок, од. зб. порошина.

ПОРОХНЯ, потерть, труха,

трухли, по­рохно, трухлявина;

(– стару людину) ЗН. шкарбан;

Р. порох.

ПОРОХНЯВИЙ і ПОРОХНЯВИЙ,

(пень) трухлий, трухлявий, зотлілий;

(зуб) гнилий; Р. запорошений.

ПОРОША, див. СНІГ.

ПОРОШИТИ, (пилом) куріти, пилити, р. курітися; (очі) запорошувати; (– шлях) куритися; (– дрібний сніг) іти, сипати; (снігом) сніжити, засипати, вкривати, притрушувати, віхолити; (– листя) опадати, осипатися.

ПОРПАТИ, (землю) парпати‚

розгрібати, розрива­ти, гребти.

ПОРПАТИСЯ, (в землі) ритися,

бабратися; (в кишені) длубатися,

копирсатися; (у собі) сов. займатися

самоаналізом; (в саду) поратися,

працювати.

ПОРСКАТИ, (– іскри) прискати, бризка­ти, розлітатися; (на кого) обпорскувати /оббризкувати/ кого; (іскрами) сипати, розсипати /розкидати, викидати/ що, (смі­хом) вибухати, (зо сміху) пирхати; (– гілку з рук) вислизати; (в нору) шугати; док. порснути, метнутися; (врозтіч) кинутися, (вусебіч) розбігтися.

ПОРСЬКИЙ, (– дитину) жвавий,

мотор­ний, непосидющий; (кінь)

прудкий, баский; (– мило) слизький.

ПОРТ, див. МІСТО.

ПОРТАТИВНИЙ, малий,

але місткий /укладистий/,

малих розмірів.

ПОРТРЕТ, див. ОБРАЗ.

ПОРТФЕЛЬ, г. течка; (міністра) посада, пост; (редакції) схвалені до друку твори.

ПОРТЬЄРА, див. ЗАВІСА.

ПОРУКА, запевнення, гарантія; (успіху) запорука; (кругова) ІД. обітниця пок­ри­вати один одного.

ПОРУХ, (губ) рух, (вітру – ще) подув,

повів; (душі) поривання; Р. зам’ятня.

ПОРУЧ пр., поряд, побіч, обік; поблизу, (плече з плечем) пліч-о-пліч, плече-в-плече, попліч, опліч.

ПОРУЧЧЯ, (крісла) била, бильця, сов. підлокітник; (на мосту) парапет; & сов. поручні.

ПОРУШНИК, (закону) правопорушник, (порядку) бешкетник, баламут; пор. зло­чинець.

ПОРУШУВАТИ, (наказ) не додержувати чого; (закон) переступати; (істину) перекручувати, викривляти, спотворюва­ти; (слово) ламати, відступати від; (тишу) ґвалтувати; (рівновагу) виводити

з; (тему) підносити, зачіпати, (справу) розпочинати, заводити; (губами) вору­шити, рухати, (плечем) стискати; (душу) зворушувати, розчулювати; (лад) псувати, руйнувати, розладнувати; (зв’язок) переривати, (кло­по­тання) звертатися з; (думки) збуджувати, вик­ликати; (з ч. не) не чіпати, не торкати, не рушати; (кордон) перетинати, пере­ходити; & р. порушати.

ПОРФІРА, див. МАНТІЯ.

ПОРЦЕЛЯНА, фарфор.

ПОРЦІЯ, (хліба) пайка; (хар­чів)

норма; (горілки) чарка.

ПОРЯДКУВАТИ, (де) наводити /робити/ порядок, давати лад, пор. прибирати; (коло чого) поратися; (в чужій ха­ті) хазяйнувати; (чим) верховодити, орудувати, керувати, б. з. радити, сов. розпоряджатися.

ПОРЯДНИЙ, добропорядний, чесний, пу­тящий, путній, сил. доброчесний, кн. рес­пектабельний; (віз) непоганий, прис­тойний; (шмат) /досить/ великий, чималий, величенький, чималенький, добрячий, нічогенький; (ледар) стра­шенний, не абиякий.

ПОРЯДОК, лад; У ФР. добрий стан; З. П. злагодженість, узгодженість, організованість; (у війську) дисципліна; (абет­ковий) послідовність, черговість; (голосу­вання) спосіб, метода, сов. метод; (дер­жав­ний) устрій, система, режим; МАТ. категорія, розряд; ПР.СЛ. га­разд! мн. порядки, (сучасні) закони, правила, норми /поведінки/; (тамтешні) побут.

ПОРЯТУНОК, див. РЯТУНОК.

ПОСАГ, віно.

ПОСАДА, (на службі) пост, повинність, жм. місце, крісло; (міністра) п. пор­тфель; пор. служба.

ПОСАДНИК, ІСТ. намісник князя; (міс­та) г. голова, мер; р. поселенець, осадник.

ПОСВІДКА, (особи) посвідчення, г. виказка; (– щеплення) довідка. ПОСВІДЧЕННЯ, ПОСВІДКА; Р. свід­чення, доказ.

ПО-СВОЄМУ і ПО-СВОМУ пр., (чинити) на свій розсуд /копил, лад/; (мудрий) зі свого погляду, своєрідно; (говорити) рідною мовою, по-нашому.

ПОСВЯТА, (кому) присвята; (дія) пос­вячення, свячення, (у церкві – ще) посвячення; З. П. самопосвята, самопо­жертва.

ПОСВЯЧУВАТИ, (у церкві) освячувати, святити; (на кого) висвячувати; (себе /чому/) присвячувати; (що) Г. жер­тву­ва­ти чим.

ПОСЕЛЕНЕЦЬ, новоселець, поселянин, осельник, (перший) осадник, як ім. осадчий; (переселений) переселець, переселенець; ПОБ. пожилець; (карний) засланець.

ПОСЕРЕДНИК, ек. маклер, комісіонер, треті руки; (у спорі) арбітр, третя /без­сто­роння/ особа; (між держав) медіатор.

ПОСЕРЕДНІЙ, середній, пересічний, зви­чайний, не видатний, не блискучий, пор. нічогенький; (зв’язок) непрямий, кн. опосередкований; (– ланку) проміжний.

ПОСИЛАТИ, висилати, слати, надсилати; (телеграму) відбивати, бити; (на про цю) відряджати; (в науку) віддавати; (мяч) кидати, метати; (кулі) стріляти; (привіт) передавати, переказувати; (манну з неба) давати, дарувати.

ПОСИЛКА, див. ПАКУНОК. ПОСИЛЮВАТИ, (трохи) підсилювати; (визиск) збільшувати, побільшувати; (варту) зміцнювати, підкріплювати; (боротьбу) активізувати; (бажання) поглиблювати, загострювати; (контраст) підкреслювати; (увагу) напружувати. ПОСИПАТИ, сипати, обсипати, розсипати; (кого) висипати на; док. поси­па­ти, (з мішка) посипатися, висипа­тися; (сло­ва­ми) задріботіти, заторохкотіти, зацокотіти; (– дощ) линути; (– людей з приміще­ння) висипати.

ПОСІБНИК, див. ПОРАДНИК. ПОСІДАТИ, (що) мати, володіти чим; (чуже) заволодівати чим, (владу) діс­тавати; (місце) займати; (посаду) обіймати; (– думки) обсідати.

ПОСІДАЧ, див. ВЛАСНИК.

ПОСІПАКА, поплічник, прислужник, по­лигач, поплентач, жм. підпомагач, під­лигач; & сіпака; пор. прибічник.

ПОСЛАНЕЦЬ, гонець, вій. вістовий, жм. посланник; (держави) представник, посол; (на зліт) делегат; (правди) виразник, поборник; (весни) провісник; пор. вісник.

ПОСЛАННЯ, (до кого) лист, звернен­ня; (дія) надсилання, слання.

ПОСЛІД, (птахів) жм. попіл, кн.

екскре­менти; (зерна) вивійки; (хто)

див. покидьки; АНАТ. сов. плацента, /дитяче/ місце.

ПОСЛІДОВНИЙ, кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хро­нологічний; (– зміни) поступовий; (– думку) логічний, закономірний; (курс) цілеспрямований; (борець) вір­ний ідеалам, безкомпромісний, стійкий, непохитний, принциповий.

ПОСЛІДОВНИК, наслідувач; (теорії)

прибічник, прихильник, г. визнавець. ПОСЛІДОВНІСТЬ, (явищ) черговість, тяглість; (життя) лад, систематич­ність; (думок) логічність; (у бороть­бі) вірність ідеалам, цілеспрямованість, наполегливість, безкомпромісність.

ПОСЛУГА, (дружня) добрість, прислуга, г. чемність, жм. служба; мн. послу­ги, обслуговування, сервіс; (побутові) служби.

ПОСЛУГОВУВАТИСЯ, див. КОРИ­СТУ­ВАТИСЯ.

ПОСЛУЖЛИВИЙ, дуже чемний

/уваж­ний, привітний/, охочий до

послуг; НЕГ. догідливий, запобіг­ли-

вий; & прислужливий.

ПОСЛУХ, покора, слухняність, послухнянство, послухання, зст. послушенство.

ПОСМІХ, (хто) посміховисько, /по/смі­ховище; (дія) насміх, глум, наруга, у фр. потала.

ПОСМІХАТИСЯ, (з кого) глузувати, кепкувати, глумитися; (кому) Д. прв. сов. усміхатися.

ПОСМІХОВИСЬКО, див. ПОСМІХ. ПОСМІШКА, глузлива усмішка; сов. усмішка; (з кого) глум, насміх, пос­міх.

ПОСМІШЛИВИЙ і ПОСМІШНИЙ, пос­мішкуватий, насмішкуватий.

ПОСОБЛЯТИ, див. ДОПОМАГАТИ. ПОСОЛ, г. амбасадор; (від кого) посла­нець; Г. парламентар, депутат сейму. ПОСОЛЬСТВО, місія, г. амбасада;

(до кого) депутація.

ПОСПІВАТИ, 1. достигати, дозріва­ти; (– борщ) доварюватися; П. виз­рівати; док. поспіти, досягти повно­ліття, дорости свого розуму; 2. устига­ти; (за ким) потрапляти; (– жнива) надходити, наставати.

ПОСПІЛЬ пр., один за одним, вряд, під­ряд, безперервно; суцільно, повсюди, д. заспіль; (усі) усі чисто, усі без винят­ку; цілком, повністю; разом, укупі.

ПОСПІХ, хапанина, хапання, хапливість, квапливість, г. поквап, р. спіх.

ПОСПІХОМ пр., квапливо, хапаючись, ПОХАПЦЕМ, сквапно, хапливо; наспіх, нашвидку; пор. прожогом.

ПОСПІШАТИ і ПОСПІШАТИСЯ, квапи­тися, хапатися, спішитися; (за ким) ус­тигати, поспівати; (поперед батько в

пекло) лізти.

ПОСПІШНИЙ, швидкий, поквапливий, поквапний, квапливий; (висновок) передчасний, жм. скорохвацький.

ПОСТАВА, статура, постать, кн. будова тіла; З. П. поза; (горда) зовнішність; (п’є­си) постанова, постановка; З. частуван­ня.

ПОСТАВАТИ, виникати, з’являтися, утво­рюватися, організовуватися; (з руїн) воскресати; (перед ким) ставати; (пе­ред очима) виринати, відкриватися, витикатися, показуватися; (в уяві) привиджуватися, пригадуватися, уявлятися; (– мовчанку) наставати, западати; (над чим)

височіти, підноситися.

ПОСТАВЛЯТИ, див. ПОСТАЧАТИ.

ПОСТАВНИЙ, ставний, статурний, б.з. сановитий, жм. фігуристий; (вигляд) показний, презентабельний, імпозантний; пор. стрункий.

ПОСТАМЕНТ, див. П’ЄДЕСТАЛ.

ПОСТАННЯ, виникнення, поява, утворен­ня, (з руїн) воскресіння; (мови) по­ходження.

ПОСТАНОВА, 1. розпорядження,

дирек­тива; (зборів) ухвала, рішення,

резолюція; (суду) вирок; (уряду) дек­­рет; (п’єси) постава, постановка; 2. р. меблі, умебльованім, сов. обстановка; мн. ПОСТАНОВИ, (життя) обставини, умови; (тутешні) звичаї, правила, по­рядки.

ПОСТАНОВЛЯТИ, ухвалювати, вирішу­вати, приймати ухвалу, виносити ріше­ння, (судом) виносити вирок, присуджувати; док. поста­новити, (собі) покласти, розсудити, задумати, надумати; (пра­вило) установити, запровадити.

ПОСТАНОВНИК, (п’єси) режисер.

ПОСТАРІТИ док. постарітися, підтопта­тися; (дуже) спорохніти, ур. одряхліти.

ПО-СТАРОМУ пр., по-давньому, як ко­лись / досі, завжди/, без змін, за старим звичаєм, по-старосвітському.

ПОСТАТЬ, фігура; (кумедна) образ; П. статура, постава; (історична) особа.

ПОСТАЧАТИ, (що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим; (кому) наділяти кого.

ПОСТЕРІГАТИ, зауважувати, поміча­ти, примічати, сил. осягати розумом, ро­зуміти; (кого) стежити /простежува­ти/ за; док. постерегти, збагнути.

ПОСТИТИ, їсти пісне; П.

нічого не їсти, голодувати.

ПОСТІЙНИЙ, сталий, безупинний, безпе­рестанний, безперервний, кн. перманен­тний; (порядок) незмінний; (атри­бут) обов’язковий, неодмінний, конеч­ний; (міст) не тимчасовий, капіталь­ний; (клі­єнт) повсякчасний, штатний, присяжний, жм. завсідний; пр. пос­тійно, день і ніч, вдень і вночі, сил. день-у-день, рік-у-рік.

ПОСТІЛЬ, ліжко, ур. ложе, одр; (спаль­ні речі) спальна білизна; & постеля.

ПОСТРИГАТИ, стригти, підстригати; (під одну гребінку) рівняти; (в ченці) посвячу­вати, приймати, віддавати; З. брати до війська; (у брехуни) пошивати.

ПОСТРІЛ, обр. бах! бабах! бех!

бух! & стріл.

ПОСТУЛАТ кн., аксіома, незаперечна

іс­тина; (теорії) твердження.

ПОСТУП, хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, до­сягнення, крок /рух/ уперед; пор. роз­виток.

ПОСТУПАТИСЯ, (чим) відступати що, (місцем) звільняти /давати/ що, (про вам) відмовлятися від; (кому) попус­кати, робити поступку, іти на поступки /побла­жку, компроміс/, піддаватися, сил. підкорятися; (з ч. не /кому/) не бути гіршим від; ЗСТ. іти, ступа­ти; (назад) Б. З. відступати; док. пос­тупитися, (з місця) рушити.

ПОСТУПКА, (взаємна) компроміс;

(в ціні) знижка, опуст; (кому) у фр.

поблажка.

ПОСТУПОВИЙ, ступневий, повільний, кн. стадійний, еволюційний; (погляд) прогресивний, передовий.

ПОСТУПОВАННЯ, сов. поступуван­ня, 1. спосіб /манера, характер/ дій; П. поведінка, поводження; 2. тлк. посту­пу­вання р., поступ, прогрес.

ПОСУВАТИСЯ, пересуватися, рухатися, (важко) тягтися; (до кого) наближати­ся, (від кого) віддалятися; (вперед) поступати, ступати; (армією) просува­тися; (схи­лом) зсуватися; док. посу­нутися, посунути, (додолу) упасти,

зва­литися; ЖМ. поткнутися.

ПОСУД, ЗБ. начиння, р.

посуда; (окре­мий) посудина.

ПОСУДИНА, див. посуд, ур. чаша; (з прахом) урна; (чавунна) чавун; (кругла металева) таз; (варити чай) чайник; МОР. судно, човен, корабель.

ПОСУХА, засуха, бездощів’я,

жм. суша, суш.

ПОСУШЛИВИЙ, (клімат)

сухий; & по­сушний.

ПОТАЄМНИЙ, (– думку) заповітний, глибинний, затаєний /у серці/, глибоко інтимний; (– план) таємний, секретний, за­маскований, прихований; (– явище) таємничий, незбагненний, не розпізна­ний, не вивчений, не досліджений; (гур­ток) потайний.

ПОТАЙ і ПОТАЙКИ пр., (від кого) та­ємно, крадькома, по секрету, потихень-

ку; (не явно) приховано, не одверто; & потаємки, потайці, потайно. ПОТАЙНИЙ, (хід) секретний, замаскова­ний; (зв’язок) таємний; (– надію) затаєний, потаємний; (ворог) законспірований, підступний; (– вдачу) потайливий; (– явище) Р. таємничий; (гурток) негласний, підпільний, неле­гальний, конспіративний.

ПОТАКУВАТИ, підтакувати,

притакувати; П. підбріхувати.

ПОТАЛА, У ФР. знищення, п. посміх /н. дати на поталу/; ПОЕТ. лихо, ли­хо­ліття.

ПОТВОРА, страховище, страховисько, страхіття, страшидло, прочвара, кн. монстр, гідра; (– негарних) гидомир, покруч, почвара, /– жінку/ шерепа; (– лютих) недолюд, нелюд, недо­людок; пор. виродок.

ПОТВОРНИЙ, (на вроду) гидкий, брид­кий, почварний; (звір) страхітли­вий; (– явище) огидний, протиприрод­ний, жахливий, сов. кошмарний; (– стосунки) нелюдський.

ПОТЕМКИ, див. ПОНОЧІ, ТЕМРЯВА. ПОТЕНЦІЙНИЙ, (– можливості)

при­хований; (ворог) можливий; &

сов. потенціальний.

ПОТЕНЦІАЛ, (електричний) заряд;

(во­єнний) можливості, ресурси, засоби; (енергетичний) потужність, запаси, ре­зерви.

ПОТЕРПАТИ, боятися, побоюватися; (за кого) боліти /тліти/ серцем /душею/, убо­лі­вати, сов. переживати; (на віку) бідува­ти, поневірятися; (від чого) страждати, мучитися; (над чим) гибіти, пропадати; Р. терпнути, німіти, деревіти, ціпеніти.

ПОТЕРТЬ, (штучна) потеруха, потрух;

(природна) порохно, труха, порохня. ПОТИЛИЦЯ, карк, жм. гамалик, заши­йок; У ФР. шия; (у тварин) сов. загривок.

ПОТИСКУВАТИ і ПОТИСКАТИ, (руку) стискати, тиснути; (плечима) знизу­ва­ти, здвигати, стенати; (– мороз) дужчати, брати, кріпшати, лютішати; док. по­тиснути, натиснути; (юрбою) піти, посунутися (з позицій) відтиснути, жм. по­перти.

ПОТИХУ пр., помалу, тихо, стиха,

тихцем, нишком, нишком-тишком;

& потихеньку.

ПОТІК, струмок, струмочок, річечка, (дзюркотючий) бурчак; (повітря) струмінь; (людей) плав; (авт) валка, ланцюг, шнур; (слів) злива; & ок. потік; пор. річка; мн. потоки, (ди­му) маси, (сліз) патьоки, (гнівних слів) філіппіки.

ПОТІПАХА, див. розпусник.

ПОТІХА, забава; (єдина)

розрада, радість, утіха.

ПОТІШАТИ, розважати, веселити; (зір) милувати, тішити, радувати; (у горі) розраджувати, втішати; (себе думкою) обр. багатіти думкою; & р. потішувати. ПОТОМНИЙ, ПОТОМОК і ПОТОМ­СТВО, див. від. прийдешній, на­щадок і нащадки.

ПОТОП, велика повідь повінь;

& потопа; пор. навала.

ПОТОПАТИ, тонути, іти спускатися на дно; П. гинути; (у багні) загрузати; (у думах) поринати у що, (у зелені) ховатися, губитися, зникати; (у вирі часу) П. забуватися, іти в забуття.

ПОТОПЕЛЬНИК, утопленик, як ім.

утоп­лений, сов. потопаючий.

ПОТОЧНИЙ, (рік) біжучий, цей;

(– пре­су) сучасний; (– справи) по­всякденний.

ПОТРАВА, страва, їжа, (худобі)

корм, (худобою) ЗАП. спаш.

ПОТРАПЛЯТИ, влучати; (в око) попа­дати; (до хати) приходити, втрапляти, знаходити що, (у пастку) ловитися, опинятися де, (на адресу) діставатися, /важко/ продіставатися; (під ноги) попадатися, плутатися під чим,(на очі) потикатися, навертатися; (зроби­ти) вміти, могти; (за ким) встигати, поспівати; (з ч. не) не осягати розумом; (кому) догоджати, потрафляти; (в ногу) ІД. сту­пати, йти.

ПОТРЕБА, необхідність, потрібність, с. ко­нечність; мн. потреби, запити, вимоги.

ПОТРІБНИЙ, необхідний; (конче) конечний, –