Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. під­ла­щу­ватися. ПІДКАЗУВАТИ, г. Р. підмочувати. ПІДЛИЙ, (непорядний) П. шпи­гу­ва­ти. ПІДСМІЮВАТИ, підсміхатися, під­смі­ху­ватися, посмішкувати/ся/, зап. У ФР. заміна, підміна /н. МАТ. сума; (діяльності) П. бандит, гангстер. ПІРНАТИ, занурюватися, поринати, упір­­нати; (у щось м’яке)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(на хит­рощі) вда­ва­тися до; 2. (вгору) підноситися, підно­си­ти; ( – настрій) поліпшуватися; ( – ку­ряву) здійматися; ( – чуття в душі) ви­ринати; (–ціну) підвищуватися; (–хату) споруджува­тися, зводитися; (з руїн) ви­ро­стати, (до рівня – ще) зростати; (– зе­лень) рости, виганятися; (– гори) висо­чі­ти.

ПІД’ЇЗДИТИ, під’їжджати, над’їз­ди­ти, над’їжджати, наближатися; П. під­ла­щу­ватися.

ПІДКАЗУВАТИ, г. підповідати; (акто­рам) суфлювати, суфлерувати, д. суф­лі­рувати.

ПІДКИДАТИ, (м’яч гілкою) підгилюва­ти; (на возі) трусити; (дитину) жм. гуца­ти, (старшого) сов. качати; (до чого) додавати, добавляти, (дрова – ще) під­кладати, докладати; (слова) вставляти, (жару) піддавати, підсипати.

ПІДКІП, & підкоп; мн. підкопи, ін­три­ги, підступи, сил. диверсія, саботаж.

ПІДКЛАДАТИ, (під що) класти; (до чо­го) докладати; (тіпай) підкидати, підсу­вати.

ПІДКЛАД, (під що) підставка, підстил­ка; (одягу) підбивка, підбійка, підбій, під­­кладка, підшивка, (тканини) другий бік, виворіт, опак; П. підґрунтя.

ПІДКОРЯТИ і ПІДКОРЮВАТИ, (народ) завойовувати, поневолювати, уярмлюва­ти, ставити на коліна; (природу) ско­ря­ти, запрягати, загнуздувати; (своїй волі) під­порядковувати, ід. брати в шори, жм. під­хиляти /підвертати/ під себе.

ПІДКОРЯТИСЯ, коритися, виявляти по­кору, підпорядковуватися, слухатися, ід. танцювати під чиюсь дудку, підставляти шию під ярмо; (обставинам) пливти за течією /водою/.

ПІДКРАДАТИСЯ, крастися, підби­ратися, скрадатися; (– зиму) набли­жатися, наставати, надходити.

ПІДКРЕСЛЮВАТИ, (у викладі) П. на­голошувати, акцентувати, робити ак­цент /наголос/ виділяти, вирізняти, ставити кра­пки над “І”, з’ясувати; (зневагу) ви­яв­ля­ти; (риси) увиразнювати, відтіня­ти.

ПІДКРІПЛЮВАТИ, (їжею) підживляти, (ресурсами) підсилювати, посилювати; (си­ли) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати.

ПІДКУПЛЯТИ, підкуповувати; (кого) підплачувати /підмазувати/ кому.

ПІДЛАБУЗНИК, підлабуза, підлиза, під­лизник, підлизень, підшивайло, запобі­га­йло, зн. підніжок, вул. підчихвіст, (тон­кий) підлесник; (жінка) підлизуха.

ПІДЛАБУЗНЮВАТИСЯ, див. ПІДЛЕ­ЩУВАТИСЯ.

ПІДЛАЩУВАТИСЯ, підмазуватися, лащитися, стелитися листом; підле­щуватися.

ПІДЛИВА, підлева, поливка,

підливка, соус.

ПІДЛЕГЛИЙ, підпорядкований, підвлад­ний, іст. підручний, сил. під’яремний, уярмлений, сов. підневільний.

ПІДЛЕСЛИВИЙ, улесливий, облесли­вий, підлесний, лестивий; (голос) під­лазистий.

ПІДЛЕСНИК, облесник, лестун, під­лабузник, г. підхлібник.

ПІДЛЕЩУВАТИСЯ, підлабузнюватися, підлизуватися, піддобрюватися, підсипа­тися, р. примилятися, д. підлипати, ід. зви­ватися в’юном, світити в очі, жм. під’їздити, підкочуватися, (– жінок) під­­гортатися; (запобігати) гнути коліна, ли­зати руки /халяви/; (лащитися) підла­щуватися.

ПІДЛИВАТИ, доливати; (рослини)

по­ливати; Р. підмочувати.

ПІДЛИЙ, (непорядний) безчесний, ни­ций, мерзенний, низький; (вчинок) не­гідний, ганебний, підлотний; (намір) ПІДСТУПНИЙ, злочинний; лай.

падлючий, паскудний.

ПІДЛІТОК, півпарубок, підпарубок,

па­рубчак, ур. сов. отрок, р. виросток, (во­на) піддівок.

ПІДЛОГА, (з дощок) б. з. поміст, (пар­кетна) паркет, (глиняна) долівка, діл.

ПІДЛОЖНИЦЯ, сов. наложниця, (в гаре­мі) одаліска; пор. повія.

ПІДЛОТА, підлість, безчестя, мерзота; пор. підлий.

ПІДЛЯГАТИ, (залежати) підкорятися, підпорядковуватися; (суду) підпадати під.

ПІДМАЗУВАТИ, (мастю) підмащувати, підмаслювати, шмарувати; (хабаром) під­купляти, підмогоричувати, підпла­чу­вати, підсипати, (чим іншим) під­доб­рювати; (ха­ту) підбілювати, (щоки) під­мальовувати, підфарбовувати.

ПІДМАЛЬОВАНИЙ, підфарбований, під­мазаний; (образ) підкрашений, при­кра­шений.

ПІДМАНЮВАТИ, див. піддурювати, спокушати.

ПІДМАЩУВАТИ, див. ПІДМАЗУВАТИ.

ПІДМИВАТИ, (зі споду) мити; (берег) розмивати, П. руйнувати; неос. сов. кортіти, поривати, тягнути, шпигати, муляти.

ПІДМОВЛЯТИ, підохочувати, умовляти, підцьковувати, підбурювати, закли­кати до.

ПІДМОГА, див. ДОПОМОГА; д. під­собка; (грішми) субсидія, жм. підіг­рів; (бойова) підкріплення, підпомога.

ПІДМУР і ПІДМУРОК, фундамент, під­валина; & підмурівок, підмур’я, підму­рів­ка, підмурів’я.

ПІДНЕСЕНИЙ, (вгору) піднятий, підій­нятий, знесений, ур. вознесений; (тро­хи) підвищений; (настрій) збуджений, (спів) натхненний, окрилений, кн. одухо­творений, одуховлений, г. взнеслий; (стиль) високий, високомовний.

ПІДНЕСЕННЯ, злет, збудження, запал, натхнення, ентузіазм; (стан) піднесе­ність.

ПІДНІЖЖЯ, (гори) підошва, стопа; (ста­­туї) п’єдесталь‚ п’єдестал; (приступ­ка) підніжок.

ПІДНІЖОК, (для ніг) підставка; (ваго­на) приступка, підніжжя; (хто) підла­бузник, плазун, холоп.

ПІДНІМАТИ/СЯ/, див. ПІДІЙМАТИ­/СЯ/.

ПІДНОСИТИ, (куди) доносити, прино­си­ти; (страву) подавати, (дулю) давати, по­ка­зу­вати; (руку) підіймати, (очі) зво­дити, (крик) здіймати; (до небес) ІД. зве­ли­чу­вати; (– гілля) витя­гати, вига­няти; (тем­пи) нарощувати, підвищувати, збільшу­ва­ти, посилювати; (душу) нади­хати, окриляти, бадьорити; (тему) пору­шувати.

ПІДНОСИТИСЯ, див. ПІДІЙМАТИСЯ.

ПІДОЗРА, підозріння, д. призра, у фр. тінь /н. кинути тінь/; здогад, припу­щення.

ПІДОЗРІВАТИ, підозрювати, мати підоз­ру; здогадуватися, припускати.

ПІДОЗРІЛИЙ, (на підозрі) д. підо­зре­ний, кн. підозренний; (непевний) нена­дійний, сумнівний, небезпечний; (хто підозрює) запозирливий, підоз­ріливий.

ПІДОЙМА, підвага, важіль; п.

стимул; (в будинку) ліфт.

ПІДОПЛІЧКА, підопліччя, підопліка.

ПІДОХОЧУВАТИ, заохочувати, додава­ти /піддавати/ охоти, сил. підбурюва­ти.

ПІДОШВА, (ноги) стопа, п’ята; (гори) підніжжя, обніжжя, підніжок; (друга

/на взутті/) підметка; (греблі) фун­да­мент; (канави) дно; пор. основа.

ПІДПАЛЮВАТИ, (вогонь) запалювати, (грубу) розпалювати; П. дратувати; (ро­би­ти підпал) пускати /червоного/

півня.

ПІДПИРАТИ, (стелю) підтримувати, (на­мір – ще) сприяти чому, (кого – ще) помагати кому, (боки) братися в.

ПІДПИС, (власноручний) автограф; (ли­ше літери) ініціали; (під картиною) напис.

ПІДПІЛЬНИЙ, див. КОНСПІРАТИВНИЙ, секретний, таємний.

ПІДПОРЯДКОВУВАТИ, див. ПІДКОРЯ­ТИ.

ПІДРАХОВУВАТИ, див. ЛІЧИТИ, РАХУ­ВАТИ.

ПІДРАХУНОК, обрахунок, рахунок; (дія)

обчислення, (собівартості) каль­куляція.

ПІДРИВАТИ, висаджувати /в повітря/;

(дружбу) розладнувати, послаблювати,

шкодити чому, г. підважувати, підміно-

вувати; (віру) руйнувати, (здоров’я –

ще) надривати; док. підірвати, (коня)

за­гнати.

ПІДРИВНИЙ, шкідницький, диверсій­ний, саботажницький.

ПІДРІЗУВАТИ, підтинати, надрізувати, обрізувати, зрізувати, різати, фам. під­чик­рижувати; (поли) вкорочувати, (во­лос) підстригати; & сов. підрізати.

ПІДРОБКА, (річ) фальшивка, імітація, вул. липа; (дія) підробляння, підроб­лен­ня, (грошей) фальшування.

ПІДРОБЛЕНИЙ, несправжній, ненату­ральний, штучний; (паспорт) фальши­вий, фальшований; (доказ) фальсифіко­ваний, спартолений.

ПІДРОБЛЯТИ, (гроші) фальшувати; (на стороні) підзаробляти; & підроблю­ва­ти.

ПІДРОЗДІЛ, (військ) частина, одиниця; (ад­міністративний) ланка, підвідділ; (ста­тті за­кону) параграф.

ПІДРОСТАТИ, виростати, рости, зро­стати; (мужніти) доростати /доходити/ літ, жм. підхоплюватися, сов. доро­слі­шати.

ПІДРУЧНИЙ, ЯК ІМ. помічник,

прв. зн. поплічник, р. підручник; (коваль) ок. спо­­­­магавчий, сов. під­собний; (матеріал) ШК. навчальний,

допоміжний; (кінь) орчиковий, під­пряжний; ІСТ. підлег­лий; пор. по­мічний.

ПІДРЯД пр., поспіль, без перебору; пос­лідовно, по черзі, по порядку; (кілька днів) без перерви; (з ппр. сл. усе) усе без винятку, геть чисто все.

ПІДСВІДОМИЙ, (процес) інстин­ктив­ний, не усвідомлений; поет. недосві­до­мий.

ПІДСИЛЮВАЛЬНИЙ, покріпний,

ок. покріпущий, підпирущий. ПІДСИЛЮВАТИ, див. ПОСИЛЮВАТИ,

підкріплювати.

ПІДСИПАТИ і ПІДСИПАТИСЯ, див.

відповідно підмазувати і підле­щу­ватися.

ПІДСКАКУВАТИ, підстрибувати, під­­пли­­гувати, (з місця) підхоплюватися; (на ви­бо­ях) підлітати; (– ціни) підвищу­ватися, під­но­ситися, рости; (до кого) прискакувати, скакати; док. підскочи­ти, (– гарячу пору) П. надійти, настати.

ПІДСКОКОМ пр., підстрибом, підстриб­цем, підскакуючи, підстрибуючи, в під­скоки.

ПІДСЛІПИЙ, підсліпуватий, сліпуватий; (– світло) тьмяний, неяскравий.

ПІДСЛУХУВАТИ, підслуховувати, під­­слухати, ходити на підслухи; П.

шпи­гу­ва­ти.

ПІДСМІЮВАТИ, підсміхатися, під­смі­ху­ватися, посмішкувати/ся/, зап. підсмі­юватися; див. ще кепкувати.

ПІДСОБНИЙ зап., допоміжний,

підруч­ний, ок. спомагавчий.

ПІДСОЛОДЖУВАТИ, солодити, засолоджувати.

ПІДСОННЯ, осоння, сов. клімат.

ПІДСПІВУВАТИ, (хорові) підтягати; (ко­­му) П. потурати, підтакувати, при­та­ку­вати, (в розмові) підпрягатися до кого.

ПІДСПІВУВАЧ і ПІДСПІВАЧ, (у хорі) підголосок; П. підтакачка, підбрехач, підтакувач.

ПІДСТАВА, (під що) підставка; П. при­чина, привід, резон, претекст, мотив; У ФР. заміна, підміна /н. узяв його на під­ставу/.

ПІДСТАВЛЯТИ, (під що) ставити; (до чо­го) приставляти; (кишеню) наставля­ти; (го­лову) ІД. наражатися на небезпеку /ризик/.

ПІДСТАРКУВАТИЙ, літній, немолодий, в літах, пристаркуватий, фам. підтопта­ний, д. доходжалий.

ПІДСТАРШИНА, підофіцер, сов. молод­ший командир.

ПІДСТЕЛЯТИ, (під що) стелити, класти;

& підстилати.

ПІДСТЕРІГАТИ, див. ЧИГАТИ.

ПІДСТІЛКА, підстилка, підклад, підкладка.

ПІДСТРИБУВАТИ, див. ПІДСКАКУ­ВАТИ.

ПІДСТРИГАТИ, див. СТРИГТИ, підрі­зува­ти.

ПІДСТРІЛЮВАТИ, (літак) підбивати;

(дичину) ранити.

ПІДСТУП, підступність, підступництво, хитрощі, лукавство; мн. підступи, ін­три­ги, каверзи, підкопи; (до міста) сов. підходи.

ПІДСТУПАТИ, підходити, набли­жа­ти­ся; (час) наставати.

ПІДСТУПНИЙ, хитрий, лукавий, віро­ломний, криводушний, єхидний; (план) демонічний, диявольський; пор. зрад­ли­вий.

ПІДСУДОК, сов. засідатель.

ПІДСУМОВУВАТИ, підбивати баланс /підсумок/, підводити підсумки; П. уза­га­льнювати, робити висновки /під­су­мки/.

ПІДСУМОК, МАТ. сума; (діяльності)

наслідок, результат, ур. апотеоза.

ПІДТАСОВУВАТИ, (факти) підганяти, пристосовувати, препарувати, викривля­ти, перекручувати.

ПІДТВЕРДЖУВАТИ, стверджувати, по­тверджувати; (ділом) підкріплювати, під­кріпляти; (істину) засвідчувати, свід­чити про.

ПІДТИНАТИ, підрізувати, підрубува­ти, підсікати, (косою) підкошувати; (ву­са) вкорочувати; (сили) підривати, (кого) виснажувати, нищити.

ПІДТОПТАНИЙ, (горем) побитий,

заму­чений; (чобіт) зношений; (хто) підстар­куватий

ПІДТРИМКА, (у біді) підпертя, підпора, д. піддержка; (грішми) допомога, (чим іншим) сприяння; пар. протек­ція.

ПІДТРИМУВАТИ, (що) підпирати, д. піддержувати; (кого) бути на боці, дер­жати руку чию, тягти руку за ким, спри­яти /підставляти плече/ кому, (ідеї) по­діляти, солідаризуватися з; (грішми) по­магати, субсидіювати, фінансувати; (во­гонь) зберігати, догля­дати, утримувати.

ПІДТЮПЦЕМ пр., тюпцем, тюпки; (коми) труськом; пор. бігма.

ПІДТЯГАТИ, (до чого) тягнути; (вгору) підіймати; (пояс) затягати, (струну) на­тя­гати; (війська) стягати; (співцю) під­співувати; (учня) підучувати, репе­ти­ру­вати.

ПІДУПАДАТИ, (– рід) занепадати, не ро­з­виватися, переводитися; (– здо­ров’я) гіршати, погіршуватися; (– настрій) псу­ватися; (– пам’ять) притуп­лятися; (на ду­сі) сов. падати чим. підупалий, зане­па­лий, ослаблий, заниді­лий, охлялий, зми­ршавілий, знесиленій, зачучверілий, зачучвірений, обр. спорох­нявілий; (край) збіднілий, зубожілий; (рід) здрібнілий.

ПІДХІД, (до людей) ключ; мн. підхо­ди, див. підступи. підхмарний, підне­бес­ний; (височезний) захмар­ний, П. недо­ся­ж­ний.

ПІДХОДИТИ, наближатися, надходити; (– поїзд) прибувати; (до чого) стави­тися; (до кого) підступати, приступати; (– по­ру) наставати; (кому) личити, пасувати, відповідати, приставати; (до теми) впи­суватися у; (під смак) Р. підроблятися; (ті­сто) підійматися.

ПІДХОЖИЙ, придатний, сов. підходя­щий, підходященький; (– людей) відпо­відний; (час) слушний; (пост) вигідний, прий­нятний, можливий.

ПІДХОПЛЮВАТИ, (руками) хапати, брати; (на лету) ловити; (з собою) при­хоплювати; (пісню) продовжувати, (по­чин – ще) наслідувати, копіювати; (хво­робу) діставати, док. підхопити, спіймати.

ПІДШТАНКИ, підштаники, кальсони,

як ім. спідні.

ПІДШТОВХУВАТИ, підпихати, штов­хати; (активність) стимулювати, (на

що) спонукувати, підмовляти.

ПІДШТРИКУВАТИ, колоти, підколю­вати (словом) дошкуляти, допікати; П. підцьковувати, підбурювати.

ПІДШУКУВАТИ, шукати, вишукувати; (працю) напитувати; (спосіб) добира­ти, відшукувати, віднаходити.

ПІД’ЮДЖУВАТИ, див. ПІДБУРЮВАТИ. під’яремний, (віл) яремний; (– лю­дей) поневолений, уярмлений, підлег­лий.

ПІЖОН, дженджик, жевжик, ферт, хлюст.

ПІЗНАВАТИ, (дійсність) осягати /розу­мом/, (життя) узнавати, знайомитися

з; (на собі) зазнавати; (кого) упізнавати, роз­­пізнавати; (горе) переживати.

ПІЗНАННЯ, зрозуміння, осягнення, ок. пізнаття; (себе) самопізнання; (кого) упі­з­нання, розпізнання, ок. упізнаття; г. зна­йомство.

ПІЗНІЙ, неранній; (обід) запізнілий, спізнений; (гість) нічний, вечірній; (кохан­ня) обр. осінній; пр. пізно, у свинячий го­лос, голоси.

ПІЙМАТИ док., зловити, спіймати, за­попасти, д. пійняти; (на льоту) схопити, під­хопити; (ляпаса) дістати; (втіка­ча) затримати, заарештувати; (на гаря­чому) застукати, (на злодійстві) вик­рити /вия­ви­ти/ що,(звук) сприйняти, вловити; (по­гляд) перехопити.

ПІКАНТНИЙ, (– смак) гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандаль­ний; (жарт) малопристойний, масний, сов. сальний; (– жінку) фам. смачний, апетитний.

ПІКЕТ, (військовий) стежа, сов. дозор;

(страйкарів) застава; пор. варта.

ПІКЛУВАННЯ, турбота, догляд; (у шпи­талі) доглядання.

ПІКЛУВАТИСЯ, дбати, доглядати, опі­ку­ватися, турбуватися, непокоїтися, кло­по­татися.

ПІЛЬГА, привілей, з. вільгота; (полег­шення) полегкість, полегша; (в торгів­лі) заохочення, сприяння; мн. піль­ги, іст. вольності.

ПІНА, (на рідині) шум, шумовиння; (на

губах) слина.

ПІНИТИ і ПІНИТИСЯ, вкриватися піною; (– вино) шумувати, іскритися; тлк.

ПІНИТИСЯ, (– людей) говорити /кри­чати, лютувати/ з піною в роті.

ПІНЯВИЙ, пінястий, пінливий,

пінний, (напій – ще) іскристий,

шумний, шум­ли­вий.

ПІОНЕР, ІСТ. перший поселенець;

П. новатор, зачинатель, засновник.

ПІП, див. СВЯЩЕНИК.

ПІРАМІДА, (фараонів) гробниця,

уси­пальня; пам’ятник; (подушок)

го­ра, ку­па.

ПІРАТ, корсар, морський розбійник /роз­бишака, грабіжник/; П. бандит,

гангстер.

ПІРНАТИ, занурюватися, поринати, упір­­нати; (у щось м’яке) опускатися, вгру­зати; (в кущі) ховатися, зникати де; (з головою /у що, ) заглиблюватися, від­даватися чому, захоплюватися чим, док. ПІРНУТИ, шубовснути, гулькнути, піти

з головою.

ПІСЕННИК, співаник, збірка пісень.

ПІСЛЯ пр., опісля, потім, пізніше, за де­який час; прий. по; г. за, згідно з.

ПІСЛЯМОВА, післяслово; пор. епілог.

ПІСНИЙ, не скоромний; (борщ) безжир­ний, (ґрунт) неродючий, бідний; (хто) ну­дний, нецікавий.

ПІСНЯ, співанка, (солов’я) спів; (урочис­та) гімн, г. гимн, славень, (духовна) пса­лом, псальма, хорал, (сумна) плач, (весе­ла) шумка, (в 4

рядки) коломий­ка, (рома­нтична) романс, серенада; (в опері) арія;

(епічна) дума; У ФР. справа /н.

це інша пісня/, відомі речі /н. це

стара пісня/.

ПІСОК, (– землю) піщуга; (грубий)

рінь, г. ріняк, сов. гравій.

ПІСТОЛЬ, пістоля, сов. пістолет.

ПІСТРЯК, мед. канцер, сов. рак.

ПІТИ док, обр. почвалати, почухрати, нег. повіятися, (поволокти ноги) поплен­та­тися, пошкандибати, (прожогом) чкур­нути, шморгнути; (з хати) вийти, (до ха­ти) зайти, увійти; (від кого) відійти, по­кинути /залишити/ кого; (військом) ру­ши­ти; (проти) виступити; (вгору) під­нестися, здертися, злізти; (світ-заочі) податися; (на вигадки) вдатися до; (за ким) підпорядкуватися кому, (за кого) вийти заміж, побратися /од­ружитися, взя­­ти шлюб/ з ким, (в ді­ло) здатися, ви­ко­ристатися; (– крам) продатися; (– за­пах) поширитися, (– регіт) пролунати, (– сла­­ву) розійтися; (– час) минути; (на ліню) по­­вернути; (вперед) просунутися, зро­би­ти /ступити/ крок, ступнути; (– дощ) по­чати падати /йти/; (від чого) взяти поча­ток, зро­дитися, постати, виникнути; (– го­дин­ник) запрацювати; (у грі) зробити хід; піти в ріст, почати рости.

ПІТНІТИ, упрівати, пріти, обливатися по­том; (– скло) запотівати, жм. плакати.

ПІТЬМА, темрява, мряка, р. тьми; П.

нео­свіченість, безкультур’я, неуцтво.

ПІХОТА і ПІХОТИНЕЦЬ, див. військо

і вояк.

ПІЧ, (кімнатна) груба, (як вогнище) ко­минок, сов. камін; (кухонна) плита; (до­менна) домна, (мартенівська) мартен; & пічка.

ПІШАК, див. МАРІОНЕТКА.

ПІШИЙ, ЯК ІМ. пішоходець, поет. пі-шаниця, піший-пішаниця; (полк) піхот­ний; (заробітчанин) безкінний.

ПІШКИ пр., пішака, піхотою, піхтурою, піхою, піхом, своїм ходом, ж. їхати на 11 номері /трамваю/; & пішечки, флк. піша­­ницею.

ПІШОХІД, тротуар, хідник; р.

пішохо­дець.

ПІШОХОДЕЦЬ, див. ПІШИЙ.

ПЛАВАЛЬНИЙ, (басейн) купальний;

(сезон) г. плавецький.

ПЛАВАННЯ, плавба, поет плав;