Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. опоганювати, ур. Р. кров. ПАСТА, див. ЗН. канонізований, офіційно визна­ний /н. ЖМ. порося, жм. МІТ. боги домашнього вогнища. ПЕНЗЕЛЬ, квач, квачик; & пензлик. ПЕНСІЯ, див. П. проминати; (– пристрасті)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

г. параліж.

ПАРАСОЛЯ і ПАРАСОЛЬ, укр. хо­лодок; & парасолька, парасолик;

ок. роз­чипірчик.

ПАРАФІЯ, г. парохія, приходство;

(цер­ковна) округа.

ПАРАШУТИСТ, г. спадун.

ПАРДОН (!), вибачте! пробачте! да­руйте! прошу пробачення! пере­прошую!

У ФР. прощення н. просити пар­дон/.

ПАРИТЕТ, рівність, рівноправність

сто­рін/.

ПАРИТИ, розпарювати; (тіло) гріти, виг­рівати; (чим гарячим) обпікати; (– сон­це) пекти; (лозою) П. шмагати, сікти, шпарити.

ПАРІ, (на гроші) заклад.

ПАРІЯ, як ім. упосліджений, знева­жений, погорджений, забутий Богом і людьми; (суспільства) обр. пасинок. ПАРК, див. САД; (зоологічний) зоопарк,

звіринець; (транспортних машин) депо.

ПАРКАН, огорожа, баркан; (частокіл) палісад, (живий) живопліт; & парканець.

ПАРКЕТ, див. підлога; (одна дощана)

паркетина.

ПАРНИЙ, (– число) подільний на два. ПАРНИЙ, паркий, душний, задушливий.

ПАРОКСИЗМ, (хвороби) напад, загос­трення, сов. приступ; (почуття) збуд­ження, вияв, прояв, спалах.

ПАРОЛЬ, гасло, умовний знак

/слово/, г. кличка.

ПАРОСТЬ, паросток, паросль, паріст,

ПА­ГІН, молоде стебло, р. зеленець; (відгалуження) галузь, гілка; (чия) нащадок.

ПАРОТЯГ, паровіз, паровоз, паровик, локомотив.

ПАРТАЧИТИ, капарити, сяк-так ліпити /тулити/, халтурити, псувати роботу, жм. паскудити, ляпати, (на письмі) б

азґрати, дряпати; пор. партолити.

ПАРТИЗАН, див. ПОВСТАНЕЦЬ;

(УПА) упівець, упіст.

ПАРТІЯ, (політична) організація,

спілка; (геологічна) загін, відділ,

група; (това­рів) серія, комплект; (шахова) одна гра; (балетна) роль; (майбутнього шлюбу) пара, Р. шлюб. ПАРТНЕР, (у ділі) співучасник, ком­паньйон, товариш, жм. напарник;

(гри) гравець.

ПАРТОЛИТИ, (їжу) готувати

недбало; (справу) фабрикувати.

ПАРУБКУВАТИ, парубочити, ж.

козаку­вати; (з жінками) женихатися.

ПАРУБОК, молодий чоловік, юнак, молодик, г. леґінь; (молодий) парубій,

па­рубійко, парубіка, паруб’я, півпару- бок, виросток; як ім. неодружений; &

па­рубчак, паруб’яга, парубчина, па­рубчисько, зб. парубоцтво, парубота.

ПАРУВАТИ, 1. випаровувати;

2. добирати пару, єднати /в па-

ру/; (голубів) зводи­ти, злучати;

3. (– поле) бути під паром.

ПАРУС, вітрило.

ПАРФУМИ мн., з. амбра, сов. духи

/оде­колон, г. колонська вода/; (запахи) аромат.

ПАРХАТИЙ, шолудивий, паршивий.

ПАРШИВИЙ, пархатий; (вигляд)

паскудний, поганий, плюгавий; (хто) гидкий, огидний.

ПАС, пояс /ремінь, шнур/; (матеріалу) смуга, окрайка, крайка; & пасок; ПР.СЛ. відмовляюсь, (у картах) не граю /н. я пас/.

ПАСАЖ, коридор, прохід, перехід; (у тексті) уривок, фраза; П. несподіванка.

ПАСАЖИР, (на поїзді, літаку) подоро­жанин, як ім. подорожній; пор. ман­дрі­вець.

ПАСИВНИЙ, не активний, не енер­гійний, бездіяльний, інертний, байдужий.

ПАСИНОК, пасерб, пасербок, (рослини) пагін, зб. пасиння; (суспільна) парія.

ПАСІЧНИК, бджоляр, бортник.

ПАСІЯ, любов, пристрасть; (об’єкт

ко­хання) коханий, кохана; Д. гнів.

ПАСКВІЛЬ і ПАШКВІЛЬ; див. наклеп.

ПАСКУДА, паскудник, мерзота,

поганець, плюгавець, лайдак; (повія) шльондра.

ПАСКУДИТИ, бруднити, каляти, (руки) поганити; П. опоганювати, ур. осквер­ня­ти; (кого) ганьбити, соромити, очорню­­вати; (що) псувати.

ПАСКУДНИЙ, запаскуджений, забруд-жений; (вираз) непристой­ний, (– річ) нікчемний; (морально) недоброчесний, нецнотливий, розпусний; ЛАЙ. брид­кий; (на вроду) негарний, гидкий; (– якість) поганий, мерзенний, зіпсутий.

ПАСМО, (волосся) жмут, жмутик, жму­ток, жм. пелех; (сіна) віхоть, віхтик, р. верчик; (світла) промінь, пучок; (ту­ману) смуга, клапоть; (гір) кряж.

ПАСОВИСЬКО, випас, попас, паша,

(за селом) вигін, (на облозі) толока,

(в огоро­жі біля хати) пастівень, пастівник, (у горах) полонина; & пасовище, р. пасовиця.

ПАСОКА, сукровиця, сукроватиця,

ропа; Р. кров.

ПАСТА, див. КРЕМ.

ПАСТВА зб., парафіяни, миряни,

ок. віряни, ім. вірні, сов. віруючі,

г. парохіяни.

ПАСТИР, пастух; (духовний) душ-пастир, священик, духівник.

ПАСТКА, д. капкан, г. пасть, (дерев’яна) ступиця; (на вовка) вовківня, (на ми­шу) мишоловка; (на рибу) ятір, верша.

ПАСТОР, див. СВЯЩЕНИК.

ПАСТУХ, пастир, (череди) чередник, (табуна) стадник; (овець) чабан, вівчар, р. гайдар, ватажник; (свиней) свинопас;

(скотарство) скотар; & пастушок.

ПАСУВАТИ, 1. (до чого) годитися, відпо­відати чому; (до лиця) личити, (до місця) випадати; 2. (у карти) не гра­ти; П. (перед чим) відступати, д. пательня, д. чара, сковорода, сковорідка.

ПАТЕНТ, (на щось) право; (документ)

свідоцтво /на право/.

ПАТЕНТОВАНИЙ, (винахід) зареєстро­ваний, захищений патентом; (засіб) ап-робований, рекомендований, дозволений; ЗН. канонізований, офіційно визна­ний /н. поет/.

ПАТЕРИЦЯ і ПАТИК, див. ПАЛИЦЯ ПАТИНОК, див. ПАНТОФЕЛЬ. ПАТЛАТИЙ, кудлатий (– вовна) кошлатий; (– квіти) лапатий, пиш­ний; (– хмари) лахматий, кучерявий.

ПАТЛИ, кудли, пелехи; (тварин) /дов-

га/ шерсть.

ПАФОС, урочистість, піднесеність, патос, підне­сення, патетика; (творчості) велич­ність, високість; (фальшивий) пишно­мовність, високомовність; пиха.

ПАТРАТИ, тельбушити, (рибу) розчиняти; ВУЛ. анатомувати, оперувати; (пір’я) скубти.

ПАТРИЦІЙ, див. АРИСТОКРАТ. ПАТРІАРХ, (в роду) голова; цер. вла­дика, первосвященик; (довгожитель) обр. сива борода, як ім. найстарший; (науки) корифей, засновник /школи/. ПАТРІАРХАЛЬНИЙ, (лад) старосвіт­ський, віджилий, не сучасний; (одяг) застарілий, старомодний; (– стосунки) простий, нехитрий.

ПАТРОН, 1. опікун, заступник, захисник, сил. хлібодар; (фірми) бос; ЖМ. зверхник, начальник; (міста) як ім. святий; 2. гільза, набій.

ПАТРУЛЮВАТИ і ПАТРУЛЬ, див. ОХОРОНЯТИ і ОХОРОНА.

ПАТЯКАТИ, базікати, варнякати, верзя­кати, пащекувати, плескати /ляпати, мо­лоти, клепати/ язиком, теревенити, ляси точити, просторікувати, нісенітниці плести, грішити язиком.

ПАХНУТИ, пахтіти, духмяніти, р. душіти, (недобре) тхнути, (злегка) відгонити; (скандалом) скидатися виглядати на, (– дорогу) лежати, передбачатися.

ПАХОЩІ, див. АРОМАТ.

ПАХТІТИ, 1. пахнути; 2. (люлькою)

пахкати.

ПАХУЧИЙ, пахкий, пахущий, пахнючий, пахнющий, пашистий, аромат­ний; напахчений.

ПАЦЮК, щур; ЖМ. порося, жм. паця; (– людину) ЗН. гладун.

ПАЦЬОРКИ, див. НАМИСТО (на хус­тці) торочки; (– волосся) пасма.

ПАЧКАР, контрабандист, д. перемитник. ПАШІТИ, (жаром) жахтіти, (– щоки) го­ріти, сил. палати, палахкотіти.

ПАШНЯ, (на тлі) хліби, хліба; (хліб

у зерні) зерно, збіжжя; & пашниця. ПАСПОРТ, свідоцтво, посвідчення,

до­кумент, г. виказка, пашпорт.

ПАЩА, пащека, р. зявище, пастка; (люд­ська) НЕГ. рот; П. отвір. ПАЩЕКУВАТИ, патякати, тереве­нити; (розпускати плітки) плести /плескати/ язиком, слебезувати. ПАЩЕКУВАТИЙ, див. ЯЗИКАТИЙ. ПАЮВАТИ, див. ДІЛИТИ.

ПЕВНИЙ і ПЕВЕН, (крок) твердий, чіт­кий; (факт) достеменний, безсумнів­ний, вірогідний; (день) визначений; (за кого) спокійний, впевнений; (чоло­вік) вірний, надійний, незрадливий; (успіх) гарантований, забезпечений; (крах) неминучий; (час) якийсь, деякий.

ПЕВНО і ПЕВНЕ пр., достеменно і всі пох. від певний; ВСТ. мабуть, оче­ви­дно, ід. коли подивлюсь; звичайно, певна річ, напевно, запевне.

ПЕДАГОГ, див. УЧИТЕЛЬ.

ПЕДАЛЬ, г. педаля; б.з. ступир, під­ніжка.

ПЕДАНТ, формаліст, акуратист, сил. дог­матик, догматист; пор. службіст, сухар.

ПЕДАНТИЧНИЙ, дріб’язковий, дрібничковий, прискіпливий, скрупульозний.

ПЕЙЗАЖ, краєвид, ландшафт, ландшафт; (твір мистецтва) картина, малюнок.

ПЕКЕЛЬНИЙ, (– умови) жахливий,

нес­терпний, як у пеклі, (– муки – ще)

нелюдський; (– спеку) страшенний; (намір) підступний, злий, зловорожий;

& стопекельний.

ПЕКЛО, (біблійне) геєна, гієна, /вогненна/, г. гегена, кн. тартар;

П. спека, вар; З. П. жах, кошмар,

нестерпні /жахливі/ умови безладдя,

гамір, крик; (бою) вир, кру­говерть;

(в душі) муки, страждання, тор­тури;

ЗБ. сили зла /темряви/, злі духи.

ПЕКТИ, (хліб) випікати, (що інше) П. робити, виготовляти; (– сонце) палити, смалити, припікати, пекти вогнем; (за­лізом) катувати; (душу) непокоїти, тур­бувати, сил. мучити, шматувати; (ко­го) дошкуляти кому, (– бажання) НЕОС.

хотітися, муляти, кортіти, шпигати. ПЕКУЧИЙ, палючий, палкий, жаркий, /дуже/ гарячий; (мороз) лютий, шипу­чий, тріскучий; (біль) гострій, різ­кий;

(– чуття) важкий, болісний, нес­терпний;

(–слова) дошкульний, враз­ливий, тер­пкий; (– сльози) гіркий; П. (– потр­ебу) на­гальний, невідкладний; (– проблему) актуальний, злободенний.

ПЕЛЕХАТИЙ, патлатий; (джміль) волохатий; (волос) скуйовджений, розпатланий, кошлатий; (– рослину) пишний, густолистий, рясновітий; (– цвіт) лапатий; (– хмари) кучерявий, розплив­частий.

ПЕЛЬКА, горло, горлянка, ВУЛ. рот, сов. глотка.

ПЕНАТИ, родина, рідна хата, домашнє

вогнище; МІТ. боги домашнього вогнища.

ПЕНЗЕЛЬ, квач, квачик; & пензлик. ПЕНСІЯ, див. ПЛАТНЯ.

ПЕНЯ, штраф, стягнення; ЗСТ. скар­га;

У ФР. наклеп, провина; Б.З. на­пасть.

ПЕРВАК, первісток, перша дитина; ШК. першокласник; (самогону) перша проба; & первачок.

ПЕРВИННИЙ, перший, первісний, почат­ковий, первородний; (пращур) найдав­ніший; (осередок) низовий;

(– обробку) ТЕХ. чорновий.

ПЕРВІСНИЙ, первовічний, первинний, сов. первозданний; (– красу) чистий, незайманий, цілинний; (– людей) пер­ший, доісторичний, печерний.

ПЕРВІСТОК, див. ПЕРВАК. НЕРВУВАТИ, вести перед, грати першу скрипку, задавати тон, тримати першість /пальму першості/.

ПЕРҐАМЕН, див. ПАПІР; ІСТ. шкіра

для письма, рукопис на шкірі, сувій з рукописом; & сов. пергамент, г. пер­ґамен.

ПЕРЕБЕНДЯ, балаклій, базікало; вередун.

ПЕРЕБИВАТИ, (усіх) вибивати, перевбивати; (ламати) переламувати, тро­щити; (посуд) товкти, розбивати; (сон) пе­репиняти; (діяти) перешкоджа­ти, за­ва­жати; (мову) переривати, переба­ран­ча­ти; (звук) заглушати; (голод) вгамо­вувати; (торг) розбивати; (подушку) збивати; (зображення) переводити.

ПЕРЕБИВАТИСЯ, трощитися, ламати-

ся; (долати злидні) перемагатися, пе­ре­буватися.

ПЕРЕБИРАТИ, (що) переглядати, со­рту­вати, відсортовувати; (піч) пере­клада­ти, пересипати; (в голові) згад­увати по черзі; (женихами) вередувати; (міру) перевищувати, переборщувати, переливати через край; (хмільного) перепиватися; (команду) брати на себе; (спадщину) брати, при­ймати, одержувати; (у що) переодягатися.

ПЕРЕБИРАТИСЯ, (через що) переходи­ти, переправлятися; (на квартиру) пере­їз­­ди­­ти, переселятися; (за кого) переодягатися.

ПЕРЕБІГ, (чого) біг, хід, розвиток, (подій /у творі/) канва, ІД. сюжет; (думок)плин; (дія) перебігання.

ПЕРЕБІГАТИ, (через що) бігти, про­бігати; (думками) перебирати; (очима) нишпорити, оглядати; (кого) виперед­жати; (до ворога) перекидатися; (по обличчю) ковзати, прокочуватися; (– час) минати, збігати, спливати.

ПЕРЕБІЙ, прв. мн. ПЕРЕБОЇ, перерви, павзи, паузи (серця) мед. аритмія; (у праці) затримки, зупинки.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, гіпербола,

г. пересада, сов. натяжка.

ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ, переборщувати, гі­перболізувати, брати через край, робити з мухи слона; (трохи) прибільшувати; (у грі актора) пересолювати, переперчувати, передавати куті меду.

ПЕРЕБІР, (надмір) зайвина, сов.

надлишок; (у виборі) вередування;

дія) сортування, перебирання.

ПЕРЕБІРЛИВИЙ, вибагливий,

вередливий, примхливий.

ПЕРЕБОРЮВАТИ, перемагати, брати

гору, (опір) долати, г. поборювати; (гнів) пересилювати, (себе) переламу­вати, бра­ти в руки, опановувати, оволодівати собою.

ПЕРЕБУВАТИ, бути, знаходитися; (усю­ди) побувати; (біду) переживати, перечікувати.

ПЕРЕВАГА, (у чому) вищість, першість, верх, зверхність, п. козир, плюс, жм. си­ла /н. не ніша сила/, кн. переважання; (пра-вова) привілей; мн. переваги, вигоди; пор. пріоритет.

ПЕРЕВАЖАТИ, мати перевагу, перевер­шувати, перевищувати; (вагою) перева­жувати, перетягати; (у свідомо­сті) до­мінувати, превалювати; (силою) пере­силювати.

ПЕРЕВАЖНО пр., здебільшого, здебільш /е/, в основному, головним чи-

ном, у переважній більшості, г. головно.

ПЕРЕВАЛЮВАТИ, перекидати, перекла­дати, перевантажувати; (кряж) долати, переходити, переїжджати; (– літа) пе­рескакувати /н. перескочило за сто/.

ПЕРЕВАРЮВАТИ, (другий раз) варити, (шлунком) перетравлювати, (розумом) осягати, засвоювати; (з ч. не) сов. не

терпіти, не зносити.

ПЕРЕВЕРТАТИ, (на бік) повертати,

(віз) перекидати, валити набік, (сіно)

ворушити, перегрібати; (шукаючи) перетрушувати, переривати; (жит-

тя) переінакшувати, змінювати, трансф-ормувати; (у душі) колотити, (душу) розчулювати, розжолоблювати; (у ко-

го) обертати, пе­рекидати, перетворю-вати.

ПЕРЕВЕРТЕНЬ, зрадник, перекинчик, ре­негат, відступник, яничар; (вампір) вовкулака, вовкун.

ПЕРЕВЕРТОМ пр., перекидом, перекидь­ки, уперекидь, шкереберть; (догори но­гами) сторчака, сторч, сторчки, сторчма, жм. стовбула, фам. догори раком.

ПЕРЕВЕРШУВАТИ, (славою) затьма­рювати, перевищувати, лишати позаду, стояти на голову вище; (якістю) жм. перескакувати, перепльовувати; (споді­вання) р. переходити; (рекорд) перек­ривати, побивати, док. утерти носа, заткати за пояс, (келих) переповнювати; (план) перевиконувати.

ПЕРЕВИЩУВАТИ, перевершувати; (міру) перебирати; (владу) надужи-вати чим.

ПЕРЕВІРКА, (у війську) переклик,

г. апель; (дія) контроль, перевіряння.

ПЕРЕВІРЯТИ, робити перевірку; (якість) випробовувати; (готовість) пересвід­чуватися /переконуватися/ у; (устано­ву) контролювати, обстежувати; пор. цензу­рувати.

ПЕРЕВОДИТИ, (через що) переправля-

ти, перепроваджувати, перекидати; (на службі) переміщати; (малюнок) пере­бивати; (на жарт) обертати; (гроші

поштою) переказувати, пересилати,

пе­редавати; (слідство) здійснювати;

(в життя) запроваджувати; (думки)

переключати, скеровувати; (стрілку)

пересувати; (очі) відводити; (добро)

псувати, марнувати, нищити, марнот­ратити; (вік) занапащати. ПЕРЕВОДИТИСЯ, (на службі) перехо­дити, переноситися; (– час) Р. минати; (нінащо) обертатися, (звиродніючи) пе­рероджуватися, вироджуватися; (– гос­подарство) занепадати, марнуватися; (помалу микати) вигибати, гинути, ви­мирати, (– істоту) нікчемніти; (– доб­ро) витрачатися, псуватися, нищитися, сходи-ти на пси.

ПЕРЕВОРОТ, революція; (військовий) путч; (у свідомості) перелам, злам; (лі-така) переверт; (дія) перевертання. ПЕРЕВ’ЯЗУВАТИ, (ще раз) в’язати; (речі) обв’язувати, б. з. об’язувати; (ра­ну) перевивати; (усіх) зв’язувати; (по­раненого) робити перев’язку кому. ПЕРЕГАНЯТИ і ПЕРЕГОНИТИ, (через що) гнати; (у русі) випереджати; (авта) переправляти; (через машину) перепускати; (кров) ганяти; (на спирт) переробляти.

ПЕРЕГИН, (у праці) надужиття, край­ність; (дія) перегинання, (місце зламу) згин.

ПЕРЕГИНАТИ, згинати, гнути, (папір уд­воє) перегортати; (коліна) згинати; П. надто старатися, впадати у край­ність, брати через край, передавати куті меду, перегинати палицю.

ПЕРЕГІН, зал. дистанція, ЖМ. станція; (мостовий) прогін; (з молока) сколо­тини.

ПЕРЕГЛЯД, (дія) переглядання;

(філь­му) огляд, ознайомлення з. ПЕРЕГЛЯДАТИ, (усіх) оглядіти, (га­зети) передивлятися, продивлятися, проглядати, знайомитися з; (світли-

ни) розглядати; (погляди) ревізувати, переоцінювати.

ПЕРЕГЛЯДАТИСЯ, перезиратися, об­мінюватися /перекидатися/ поглядами, зустрічатися /скидатися, поводити/ очима, зглядатися, ззиратися.

ПЕРЕГОВОРИ, (телефоном) розмови, спілкування; (дипломатичні) з. перет­рактації.

ПЕРЕГОВОРЮВАТИ, перебалакувати, говорити; док. переговорити, перегомоніти.

ПЕРЕГОДОМ пр., перегодя, /трохи/ зго­дом, за деякий час; (невдовзі) незабаром.

ПЕРЕГОНИ, ок. випередки, сов.

гонки, (кіньми) верхогони.

ПЕРЕГОРОДКА, переділка, сов.

перебірка; (низька) бар’єр; (у скри-

ні) перетинка.

ПЕРЕГОРТАТИ, (обертати) перекида-ти, перевертати, повертати; (сторінки) гортати, (у пам’яті) перебирати; (удвоє) згинати, перегинати; & перегортувати.

ПЕРЕГОРЯТИ, згоряти; (– життя)

П. проминати; (– пристрасті) минати, зникати, осідатися, док. перебродити;

(– молоко матері) псуватися. ПЕРЕГУКУВАТИСЯ, перекликатися,

р. перегукатися; (– луну) відгукуватися, відлунювати; (з чим) гармоніювати, відповідати чому, скидатися на.

ПЕРЕД ім., фронт, лице; (на возі)

передок.

ПЕРЕДАВАТИ, віддавати, подавати, до­ручати; (справи) передоручати; (ефі­ром) транслювати; (у спадок) залиша­ти, (досвід) поширювати, (вість) повідомляти, інформувати, розповідати, пе­реказувати, переповідати; (привіт) по­силати; (енергію) пересилати; (мовою) малювати, відтворювати, зображати, описувати, змальовувати,

ПЕРЕДАЧА, (ефіром) трансляція, пере­силання; (тюремна) пакунок; (у механізмах) трансмісія; (дія) передавання.

ПЕРЕДБАЧАТИ і ПЕРЕДБАЧУВАТИ,

завбачати, завбачувати, бачити /вгаду­вати, припускати/ наперед; (поліпшен­ня) чекати на; (логічно) висновувати, робити висновок; (погоду) прогнозувати; (щось робити) планувати, проектувати.

ПЕРЕДБАЧЛИВИЙ, завбачливий, дале­коглядний, далекозорий, далекосяжний.

ПЕРЕДВІЧНИЙ, споконвічний, відвічний; ур. божественний, ЯК ІМ. Бог; (ліс) правічний, предковічний; (– плем’я) стародавній, давній, прадавній.

ПЕРЕДДЕНЬ, (свята) день перед чим, (подій) сов. переддвер’я,