Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание ЮР. опікунство. ОПІКАТИ, (вогнем) П. база; (теорії)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(чим) ору­дувати, маніпулювати, послуговуватися, (грішми) обертати.

ОПЕЦЬКУВАТИЙ, див. ПРИСАДКУВА­ТИЙ.

ОПЕЦЬОК, (дитя) оклецьок, бецман, (дорослий) кардупель, куцак; ЖМ. дитина.

ОПИНАТИСЯ, ОГИНАТИСЯ, змагатися, (словесна) сперечатися; Д. запинатися.

ОПИНЯТИСЯ, потрапляти; (коло кого) з’являтися; ЖМ. зупинятися; док. опи­нитися, знайтися /н. у кишені/

ОПИРАТИСЯ, СПИРАТИСЯ, (на кого) покладатися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися; (ставити опір) чинити

опір /г. спротив/, давати бій, протиді-

­яти, протиборствувати, огинатися, опинатися, ід. показувати роги, сил. упи­ратися руками й ногами, жм. комизити-ся, брикатися, скакати цапа, з. огурятися; (усталеній рутині) ід. пливти проти течії.

ОПИС, (словесний) зображення, опові­дання, (дія – ще) відтворення, змальо­вування, р. описування; (майна /акт/) список, перелік, реєстр, /дія/ облік, реєстрація.

ОПИСУВАТИ, (усно) оповідати, (пи-семно – ще) зображати, відтворювати, змальовувати, переносити на папір; (вдачу) характеризувати; (майно) списувати, реєструвати, /за борги/ накла­дати арешт, оцінювати; (коло) окрес­лювати.

ОПИТ, (дія) опитування, розпитування,

перепитування; Б. З. допит, сов. дізнання.

ОПИТУВАТИ, (людей) розпитувати, (по черзі) питати, перепитувати; (учнів) екзаменувати, робити іспит кому, (на допиті) допитувати, б. з. брати опит.

ОПІВДНІ пр., ополудні, опівдня, о 12 /го­дині/ дня, в обід.

ОПІВНОЧІ пр., опівніч, впівніч, впівночі, о 12 /годині/ ночі; пор. уночі. ОПІЗНЮВАТИСЯ, опізнитися, запізнюва­тися, спізнюватися, припізнюватися.

ОПІКА, опікування, піклування про, дог­ляд за; (дріб’язкова) контроль,

нагляд; ЮР. опікунство.

ОПІКАТИ, (вогнем) осмалювати,

обпалювати, (окропом) обпарювати, ошпарювати.

ОПІКУВАТИСЯ, піклуватися, дбати, дог­лядати, наглядати, контролювати,

сов. опікувати, опікати; (ким) протеґу-вати кому, (здійснювати опіку) опікунству­вати.

ОПІКУН, протектор, захисник, патрон,

(мистецтв) меценат.

ОПІНІЯ, (громадська) думка; (що) крапка зору, сов. точка зору, бачення, погляд; пор. позиція.

ОПІР, протидія, г. спротив; (сила опору)

відпорність, опірність; пор. опозиція. ОПІСЛЯ пр., згодом, потім, пізніше, д.

впісля, навпісля.

ОПЛАКУВАТИ, (що) обмивати слізьми; (небіжчика) плакати /побиватися/ за; (долю) нарікати на.

ОПЛАТА, (внесок) сплата, г. вплата; (за

що) плата, (встановлена урядом) тариф. ОПЛАЧУВАТИ, платити за; (податки)

сплачувати.

ОПЛЕСКИ, аплодисменти, аплодуван-

ня, (з вигуками схвалення) овація. ОПЛІТАТИ і ОБПЛІТАТИ, обмотувати, обвивати, (павутинням) обсотувати; (брехнею) обплутувати, обкручувати; (плотом) обгороджувати.

ОПЛУТУВАТИ і ОБПЛУТУВАТИ, обви­вати, обмотувати, оплітати, обсотувати, оповивати; (павутинням) обсновувати, ІД. узалежнювати; (хитрощами) ІД. вводити в оману.

ОПОВИВАТИ, обвивати, обкладати, огортати, (тісно) обтулювати; (шию) обіймати; (димом) обволікати, обгор-

та­ти, затягати; (мрякою) охоплювати; (поволокою) покривати; (пахощами) обвівати, обдавати; (– сон) поймати, брати, полонити; (дитину) сповивати. ОПОВІДАННЯ, (усне) розповідь, оповідь, оповість, опис, (почутого) переказ; (пи­сане) новела, б. з. повістка; (невели­чке) образок, шкіц, етюд, сильветка, новелет­ка, новелка; & оповіданнячко.

ОПОВІДАТИ, розповідати, розказувати, (почуте) переказувати, переповідати; (казку) казати, (байку) флк. баяти. ОПОВІДЬ, див. ОПОВІДАННЯ; (у цер-

кві) оголошення.

ОПОВІСНИК, провісник, вістун, провіститель, анал. герольд.

ОПОВІСТКА, оповіщення, повідомлення; (судова) сповіщення; (тривоги) сиг­нал; (– що) звістка; (усна) ЖМ. роз­по­відь.

ОПОВІЩАТИ, повідомляти, сповіщати, інформувати, р. ознаймляти, ур. благо-вістити, з. повіщати; (публічно) доводи­ти до відома, оголошувати; (ким) проголошувати; Р. розповідати. ОПОГАНЮВАТИ, опаскуджувати, паску­дити, поганити, обгиджувати, ур. осквер­няти; (ім’я) неславити, ганьбити, пап­люжити, очорнювати.

ОПОЗИЦІЯ, протидія, заперечення, незго­да, опір; (таємна) підводна течія; (хто) ЗБ. опоненти.

ОПОЛОНИК, див. ЛОЖКА. ОПОЛОНКА, (природна) пролиз, про­лизень, опар; (для дихання риби) про-духвина, продуховина; & полонка. ОПОНЕНТ, (у полеміці) супротивник,

(на виборах) конкурент, суперник; (іно-думець) дисидент; (непримиренний) антагоніст.

ОПОРТУНІСТ, угодовець, пристосува-

нець, ок. пристосованець. ОПОРЯДЖАТИ і ОПОРЯДЖУВАТИ, (давати лад) упорядковувати; (хату) чепурити, причепурювати, прибирати,

д. опрятувати, (меблями) меблювати; (стіл) сервувати, готувати; (зачіску) оправляти, поправляти; (речі) збира-

ти, складати; (в похід) споряджати;

(за­вершуючи працю) викінчувати,

наводи­ти блиск; & упоряджати. ОПОЧИВАТИ, див. СПОЧИВАТИ. ОПРАВА, (книжки) палітурка,

обкладинка; (картини) рамка,

оклад; (зброї) оздоба.

ОПРАВЛЯТИ, (книжку) робити оправу, (зачіску) поправляти, опоряджати, чепу­рити.

ОПРАЦЬОВУВАТИ, (дані) обробляти; (тему) досліджувати, розробляти; (план) обмірковувати, придумувати; (діалекти ) систематизувати, списувати; (переклад) поліпшувати, удосконалювати.

ОПРИЛЮДНЮВАТИ, див. ОПУБЛІКО­ВУВАТИ.

ОПРИТОМНЮВАТИ, див. ОПАМ’Я­ТОВУВАТИСЯ; (кого) опам’ятовувати. ОПРИШОК, опришко, повстанець, народний месник; п. розбійник, злодій,

ху­ліган.

ОПРІЧ прий., крім, без; за винятком.

ОПРОМІНЮВАТИ, осявати, освітлювати; (обличчя) оживляти, зігрівати; (іде­ями) надихати, наснажувати.

ОПТИМІСТИЧНИЙ, життєрадісний, сон­целюбний.

ОПТИЧНИЙ, (сигнал) світловий; (обман) зоровий.

ОПУБЛІКОВУВАТИ, публікувати; (кни­жки) друкувати, видавати; (прв. щось секретне) оприлюднювати.

ОПУДАЛО, (солом’яне) дід, чуперадло, страхопуд, г. опуда, опуд; (одоробало) страшидло, страховидло; (з птаха /для приваби інших птахів/) маняк.

ОПУКЛИЙ, опукий; (– очі) витріш­куватий; (годинник) округлий, куля­стий; (образ) виразний, чіткий, рель­єфний; & опукуватий.

ОПУСКАТИ, спускати; (віти) схиляти;

(у воду) зануряти; (до кишені) засу­вати;

(бомби) скидати; (школу) Б.З. залишати, покидати.

ОПУХ, пухлина, набряк, р. пухлятина; (дія) напухання, набрякання, опухання.

ОПУХАТИ, напухати, пухнути, запухати, набрякати, (прв. на обличчі) брезкнути.

ОП’ЯНЯТИ, див. П’ЯНИТИ.

ОРАКУЛ, ІСТ. жрець-віщун; П. /неза­перечний/ авторитет; (книга) порадник ворожбитства.

ОРАНЖЕРЕЯ, оранжерія, теплиця.

ОРАТИ, (землю) виорювати, обробляти, (ралом) ралити, виралювати, (чим ін­шим) розпушувати, рити, переривати; (пар) с.г. підіймати, (стерню) с.г. лу­щити.

ОРАТОР, промовець, з. ритор, (май-

стер говорити) красномовець; (пал-

кий) трибун.

ОРАЧ, плугатар, ур. ратай, оратай; п.

хлібороб, рільник, гречкосій.

ОРБІТА, (планети) шлях; (діяльності)

сфера, межі; АНАТ. очна ямка.

ОРГАН, (системи) елемент; (влади) ус­танова, організація; (гніту) засіб, зна­ряддя; (пресовий) публікація, видання /журнал, газета тощо/, (статевий) член.

ОРГАНІЗАТОР, (бунту) призвідник, призвідець; (перемоги) керівник; (хо­ру) засновник, фундатор; (мас) провідник, лідер.

ОРГАНІЗАЦІЯ, (спілка) об’єднання,

то­вариство, партія; (аматорів) клуб; (вірша) будова, структура; (дія) орга­нізування.

ОРГАНІЗМ, (живий) істота; (людини)

ід. душа і тіло; П. одне ціле, єство.

ОРГАНІЗОВУВАТИ, (армію) створювати, засновувати; (віче) влаштовувати, уряджати, (свято – ще) справляти, обряджа­ти; (людей) згуртовувати, об’єдну­вати; (ресурси) мобілізувати; (сто­сунки) налагоджувати, впорядковувати.

ОРГАНІЧНИЙ, (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (– потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв’язок) не­розривний.

ОРГІЯ, (на честь Бакха) святкування, бенкетування; (бучна) НЕГ. бенкет; (кривава) розправа, душогубство, г.

масакра.

ОРДА, (тюркська) держава, спілка

пле­мен; (татарська) військо; П. дике збіговище /стовпище, юрба, натовп, гур-ма, зграя, отара/; мн. орди, полчища.

ОРДЕН, (бойовий) відзнака, зн. бляха; (ченців) товариство, громада; & ор­де­нок.

ОРДЕР, (на арешт) розпорядження,

при­пис; (на квартиру) мандат; (на

одер­жання чогось) документ, зст. грамота.

ОРДИНАРНИЙ і ОРДИНАТОР, див. від. ЗВИЧАЙНИЙ і ЛІКАР.

ОРЕЛ, (гірський) беркут, (морський) ор­лан; ЖМ. герб; ЕВ. герой, звитяжець, козак, багатир, лицар, молодець.

ОРЕНДУВАТИ, брати в оренду; (хату) тримати в оренді, винаймати, д. ренту-вати.

ОРИҐІНАЛ, (оригінал), г. первопис, (твору) першотвір; (для копій) взірець; (хто) ди­вак, проява, химерник, феномен, ід. біла ворона, (один на світі)

унікум.

ОРИҐІНАЛЬНИЙ, (оригінальний), (текст) справжній, автентичний;

(твір) нетрафаретний, не епігонський,

самобутній, своєрідний, сил. феноме­нальний, унікальний; (– риму) свіжий.

ОРІЄНТАЛЬНИЙ, східній.

ОРІЄНТАЦІЯ, П. (на кого) покладення надій, курс, ставка; (дія) орієнтування.

ОРІЄНТУВАТИСЯ, (в ситуації) розби­ратися; (на що) тримати курс, пряму­вати; (на кого) брати приклад з, пок­ладати надію, робити ставку.

ОРКЕСТР, оркестра (муз. інструментів) ансамбль, музика; (колектив) музики, ор­кестранти.

ОРЛІЙ, (погляд) гордий, гострий, проник­ливий; (– акцію) відважний, безстраш­ний; & орлячий, орлиний, р. орловий.

ОРНАМЕНТ і ОРНАМЕНТУВАТИ, див. ОЗДОБА і ОЗДОБЛЮВАТИ.

ОРНИЙ, (– поле) рільничий, оброблюва­ний.

ОРФОГРАФІЯ, ортографія, правопис.

ОРТОДОКСАЛЬНИЙ, правовірний;

(у вірі) /неухильно/ послідовний; пор. ФАНАТИЧНИЙ.

ОРУДА, див. КЕРІВНИЦТВО.

ОРУДУВАТИ, (вправно) діяти, мані­пулювати; (знаряддям) користуватися, володіти, послуговуватися; (чим) роз­поряджатися /н. грішми/; (ким) ке­рув­ати.

ОСАД, (у діжці) оденки, поденки;

(у пляшці) гуща, фус, хуз; (на душі)

на­мул, іржа.

ОСАДЖУВАТИ, (нижче) садовити;

(на­хабу) присаджувати, давати відсіч; (запал) охолоджувати; (коня) зупиня­ти; (землю) заселяти; (з розчину) ТЕХ. ви-діляти.

ОСАННА, ІМ. слава, хвала; (!) Р. слава /хвала/ Богу!

ОСВІДОМЛЯТИ і ОСВІДОМЛЮВАТИ, розкривати очі; (людей) освічувати, про­­свічувати.

ОСВІДЧЕННЯ, (любовне) зізнання, при­­знання; (шлюбне) пропозиція, освідчини.

ОСВІТА, (процес) вчення; (рівень знань) освіченість; (заочна) навчання; (без пе­дагогів) самоосвіта; (народу) просвіта;

Р. письменність, грамотність.

ОСВІТЛЕННЯ, (вулиць) освітлювання,

д. посвіт; (слабке) світло; (подій) висвіт­лення, інтерпретація, тлумачення, г. нас­вітлення.

ОСВІТЛЮВАТИ, опромінювати, осявати; (шлях) світити, П. помагати долати, вказувати; & р. освітляти, освічувати.

ОСВІЧЕНИЙ, з освітою; (хто) письме­нний, грамотний, фам. стесаний, (само-ос­вічений) самоук; пор. культурний.

ОСВІЧУВАТИ, Р. освітлювати; (на­род) просвічувати, навчати, освідомляти.

ОСВЯЧУВАТИ, (воду) святити; (пра­цю) звеличувати, підносити; (дії) схва­лювати.

ОСЕЛ, ослюк, віслюк, анал. ішак; (напів­кінь) мул; (дикий) онагр; (хто)

ду­рень, упертюх; & ослик.

ОСЕЛЯ, садиба, двір, обійстя, селитьба, дворище, р. осад; (людська) житло, ев. Палестина; Г. селище, поселення.

ОСЕЛЯТИ, селити, поселяти; (край) за­селяти, осаджувати, обселяти.

ОСЕЛЯТИСЯ, селитися, поселятися, осад­жуватися, осідати, зн. окублюватися; (– комах) гніздитися; (в серці /– надію/) закорінюватися, з’являтися; & оселюватися; док. оселитися, обр. стати на якір.

ОСЕРЕДОК, центр, ядро, вузловий пункт; (організаційний) ланка, підрозділ; Р. середовище; (яблука) середина, нутро; Д. оселя.

ОСИКА, тремтяча тополя, (прв. одне

де­рево) осичина.

ОСИПАТИ і ОБСИПАТИ, обкидати, об­трушувати, посипати; (цвітом) укривати, устеляти; (листя) скидати, струшува­ти; тлк. обсипати, обсідати, оточу­вати.

ОСИРОТІТИ док., стати сиротою; (– міс­то) збезлюдніти, спорожніти, опустіти.

ОСІБНИЙ, див. ОКРЕМИЙ.

ОСІДАТИ, обсідати, оселятися;

(– росу) сідати; (на дно) спускатися; (у сейфах) збиратися, нагромаджуватися; (нижче) заглиблюватися, занурюватися, осаджуватися; (– спеку) спадати; (– сон­це) спускатися; (утихомирюватися) ід. підгортати хвоста; (– тварин) присідати; док. осісти, присмирніти; (пуститися берега) занедбати себе, см. опуститися. ОСІДЛАТИ док., (коня) окульбачити;

(когось) підпорядкувати, п. запрягти. ОСІДОК, резиденція, місце перебування, Р. місце проживання.

ОСІЛИЙ, який осів; (люд) некочовий,

немандрівний.

ОСІННІЙ, ок. вересневий, жовтневий, листопадовий; (– любов) пізній, запізнілий.

ОСКАЖЕНІЛИЙ, осатанілий, озвірілий, знавіснілий, охижілий; (розлючений) розлютований.

ОСКАРЖУВАТИ, звинувачувати, ви­ну­вати; (вирок) подавати скаргу на, апелювати.

ОСКВЕРНЯТИ, чинити наругу над, опоганювати; (рід) ганьбити, запля­мовувати.

ОСКІЛЬКИ сп., затим що, тому що, через те що; (з ппр. сп. а) а що /н. а що я спав ₌ а оскільки я спав/.

ОСЛАБАТИ, див. ОХЛЯВАТИ; (– зір) послаблюватися, притуплятися, ставати не тим.

ОСЛАБЛЯТИ і ОСЛАБЛЮВАТИ, (зір) послаблювати, притупляти; (силу вияву) зменшувати; (обійми) розслаблювати, розслабляти, попускати.

ОСЛАВЛЯТИ і ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, очорнювати. жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; З. прославляти; док. ославити, наробити слави кому, пор. оббріхувати.

ОСЛІН, див. ЛАВА; & ослінчик. ОСЛІПЛЕННЯ, осліп; (втрата глузду)

засліплення.

ОСМІВАТИ і ОСМІЮВАТИ, див. ВИС-

МІВАТИ.

ОСНОВА, (споруди) опертя, опора, підва­лина, фундамент, жм. основина;

П. база; (теорії) ядро. осердя; (моралі) засада, принцип, правило, наріжний камінь, сил. основа основ; (здоров’я) запорука; Б.З. заснування; мн. ос-

нови, (наук) елементи, початки, ази. ОСНОВНИЙ, головний, найважливіший, (– тему) чільний, провідний, визнача­льний, центральний; (– права) елемен­тарний; (– кількість) переважний. ОСОБА, індивід, особистість, індивідуум, індивідуальність; (висока) персона, фам. цабе, цяця, ІД. достойник; (чарів­на) жінка, дівчина; (дійова) персонаж, б.з. лицедій; ж. постать, тіло; (біологіч­на одиниця) особина.

ОСОБИСТИЙ, персональний, власний; (– стосунки) інтимний, приватний; (– рису) індивідуальний; (нагляд) безпосередній; (– справу) особовий.

ОСОБЛИВИЙ, незвичайний, винятковий; (запах) своєрідний, специфічний;

(– мі­ру вияву) надзвичайний; (відділ) спеціальний.

ОСОБЛИВО пр., надзвичайно і пох.

від особливий; (перш за все) перед­усім, насамперед; (любити) понад усе, найбільше, найпаче; (милий) дуже; (не так, як усі) інакше; У ФР. а надто /н. особливо діти ₌ а надто діти/. ОСОЛОДА, блаженство, насолода,

втіха; (дія) осолодження.

ОСОЛОДЖУВАТИ, підсолоджувати,

(негаразди) сов. скрашувати; П. тішити, потішати.

ОСОННЯ, відсоння, пригрів, ок. припека.

ОСОРОМЛЮВАТИ, уводити в сором, покривати соромом, соромити; (ім’я) ганьбити, віддавати давати на пота­лу; & осоромляти.

ОСОРУГА, прикрість, неприємність; (почуття) відраза, огида; осоружність.

ОСОРУЖНИЙ, остогидлий, немилий; огидний, гидкий; (ворог) ненависний, клятий.

ОСПІВУВАТИ, див. ВИХВАЛЯТИ. ОСТАВАТИСЯ і ОСТАВЛЯТИ, див.

залишатися і залишати.

ОСТАННІЙ, д. послідній; (волю) передсмертний; (шанс) єдиний; (бій) вирішаль­ний, остаточний; (промовець) попередній; (термін) крайній, найпізні­ший; (новину) найновіший; (у світі) найгірший, поганий, послідущий пор. упосліджений, (слова) непристойний,

(прв. із сл. цей) щойно згаданий.

ОСТАТОЧНИЙ, (варіант) кінцевий

(бій) останній, вирішальний, (– рішення) безповоротний, г. невідкличний, (роз- гром) повний, цілковитий.

ОСТАЧА, залишок, лишок, жм ощадок, (чого) Р. решта, рештка, МАТ. різниця.

ОСТЕРІГАТИ, застерігати, попереджати, перестерігати.

ОСТИГАТИ, вистигати, вихолоняти, холонути, охолод­жуватися, холодіти,

(– запал) спадати, (після збудження)

зас­покоюватися, вгамовуватися, р. прости­гати.

ОСТОБІСІТИ док, остогидіти, осо-ружитися, остогиднути, осточортіти, обриднути.

ОСТОВПІТИ, оціпеніти, окам’яніти, отер­пнути, одерев’яніти, ок. одебеліти, остовпеніти, (оніміти) отетеріти, сто-ропіти, оторопіти, оторопатіти. ОСТОГИДЛИЙ, обридлий, остобісілий, осточортілий, осоружний.

ОСТОРОГА, обережність, обачність, (попередження) пересторога, застереження.

ОСТОРОНЬ пр., (де) окремо збоку, (на віддалі) оподалік; (куди) вбік (кудою)

ОСТРАХ, СТРАХ побоювання (моторошність) несвітський жах. ОСТРІШОК, стріха, острішшя, (над тином) /солом’яний/ дашок, мн. ос­трішки (брів) віхтики, щетина. ОСТУПАТИСЯ, спотикатися, (на ві­ку) помилятися, хибити, збочувати, (назад) відходити, відступати, (геть) давати дорогу; (з дороги) сходити, (від чого) відступатися, (за ким) заступатися.

ОСУВАТИСЯ, сповзати, (– пісок) обсу­ватися, (– горб) осідати, (– одяг) об­висати, (– красу) марніти, пропадати, (на кого) наповзати, насуватися ОСУГА зб., (на воді) суга, од. зб.

блискітка, лелітка, (на губі) смага,

пор. наліт.

ОСУД, осудження, несхвалення, нагана, огуда, д. погудка, ЗСТ. засудження, засуд.

ОСУДЛИВИЙ, осудний, непохвальний, несхвальний, (обмовницький) огудний. ОСЯВАТИ і ОСЯЮВАТИ, (стало) сяяти (світлом) освітлювати, (обличчя) опромі­нювати, одухотворяти, (шлях) світити, вказувати, помагати долати, (– думку) стукати в голову, блискати, сов осіняти

ОСЯГАТИ, обіймати, охоплювати, (ро-зумом) усвідомлювати, пізнавати, розумі­ти, (зором) сприймати, схоплювати, (ме­ту) досягати, здобувати, (науку) опа­но­вувати, оволодівати чим.

ОСЯЙНИЙ,