Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание У ФР. не підходить /н. ЯК ІМ. негідник. НЕГІДНИК, див. ЯК ІМ. /старий/ парубок, сов ЛАЙ. телепень, не­до­те­па. НЕЗГРАБНИЙ, неповороткий, вайлу­ватий, неспритний; (– річ) ЯК ІМ. незнайомець; (– обставини) ЯК ІМ. нелюб; (гість) ПР.СЛ. нема як, годі, неможливо. НЕСИМПАТИЧНИЙ, незугарний, не-приємний, антипатичний; (малоціка ЯК ІМ. грішник, єретик, геретик, нехрист. НЕЧИСТИЙ, брудний, непомитий, не­вмитий, невимитий, нечищений, непри­браний; (з домішк

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(– оцінку) ШК. під­вищений.

НАТЯК, знак /н. нема й знаку/; (у роз-мові) закид; У ФР. камінець /у чий го-род/, тінь /н. найменша тінь/; (слід). наліт, пор. присмак; пр. натяками, див. натяком.

НАТЯКАТИ, закидати /навздогад

буря­ків/, (кому) кидати камінці у чий

го­род; док. натякнути, зст. наменути.

НАТЯКОМ пр., навтяки, наздогад /буряків/; (не в лоб) зокола, здалеку,

манівцями.

НАУКА, навчання, зст. ученіє; (кому) лекція, пам’ятка, урок; П. освіта, знання, досвід; ЖМ. напоумлення, пов­чання.

НАУКОВЕЦЬ, учений, муж науки, нау­ковий діяч, діяч /робітник, сівач/ на ниві науки, сов. науковий працівник, (ви­кла­дач вузу) жм. професор.

НАУЧАТИ, див. НАПУЧУВАТИ.

НАФТА, г. ропа, кип’ячка, олива,

текучка, ід. чорне золото; Г. гас.

НАФТОВИК, г. ріпник, р. нафтяр.

НАХАБА, нахабник, сил. хам, зухвалець; (причепа) зн. причепенда; З. напасть, халепа, нещастя, біда.

НАХАБНИЙ, (хто) безцеремонний,

без­пардонний, хамуватий; (чин) хамський, зухвалий.

НАХАБНІСТЬ, нахабство, безцеремон-ність, зухвальство, зухвалість, хамство.

НАХВАЛКА, див. ПОГРОЗА.

НАХВАЛЯТИСЯ, погоджувати, похваля­тися; хвальковито обіцяти /обіцятися/.

НАХИЛ, (до чого) потяг; (природний) здібність, схильність; (характеру) жил-ка; (стіни) похил, похилість, (ко­рабля) крен, (площини) схил, ухил; (дія) нахи-ляння, нагинання.

НАХИЛЕНИЙ, схилений, похилений, по­хилий, д. нахилий, сов. нагнутий.

НАХИЛЯТИ, похиляти, хилити, зст. кло­нити, (тулуб) нагинати, (човен) крени­ти; (до чого) схиляти, навертати, спря­мовувати.

НАХИЛЯТИСЯ, хилитися, похилятися, нагинатися, кренитися, схилятися.

НАХИЛЬЦЕМ, (пити) нахильці, навхиль­ці, нахилки; (робити) нахилившись.

НАХОДИТИ, (– настрій) набігати, нападати, оволодівати, охоплювати; (– лю­дей) сходитися; (– дощ) надхо­дити, насу­ва­тися, наближатися; (– день) наставати.

НАХОПЛЯТИСЯ жм., наставати, надхо­дити, наближатися; (на щось) натрап­ляти, натикатися; док. нахопитися, на­годитися.

НАХРАПОМ пр., по-хамському, нахабно і мож. пох. від нахабний; силою, г. пробоєм.

НАЦІЛЮВАТИ і НАЦІЛЯТИ, (рушницю) нарихтовувати, наводити, спрямовувати, наставляти; (на що) скеровувати до, напрям­­­ляти; (на пост) моститися, націлюва­ти­ся, пнутися.

НАЦІЛЮВАТИСЯ і НАЦІЛЯТИСЯ, (ру­шницею) прицілюватися; (ногою) замі­ря­тися, примірятися; (щось робити) ма­ти намір, збиратися, намагатися, планува­ти; (на посаду) націляти.

НАЦІНКА, див. НАБАВКА.

НАЦІОНАЛІЗУВАТИ, (майно) удержав­лювати, вивласнювати; пор. експро­прі­ація.

НАЦІОНАЛЬНИЙ, (одяг) народний (при­­­­буток) загальнонаціональний, державний; (референдум) всенародний; (район) сов. етнічний, г. меншинний, меншостевий.

НАЦІОНАЛЬНІСТЬ, нація; (серед чу­жинців) етнічна група; (особистості) національна приналежність /походжен­ня/; пор. народ.

НАЦІЯ, нарід, плем’я, народність; П. держава, країна; Ж. клан /н. жіноча нація/.

НАЦЬКОВУВАТИ, (собак) цькувати, на­силати; (проти кого) підбурювати, під­штрикувати, під’юджувати, підцько-вувати; док. нацькувати, р. надрочити.

НАЧАЛЬНИЙ, (ватажок) старший; (ре­дактор) головний, відповідальний.

НАЧАЛЬНИК, зверхник, керівник, про­відник, шеф, управитель, ір. патрон.

НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ, (тон) зверхній, зверхницький.

НАЧАЛЬСТВО, керівництво, провід,

на­чальники; ІР. начальник; П. влада.

НАЧЕ сп., неначе, начеб, начебто, мов.

НАЧИНЕНИЙ, наповнений, набитий, напхатий, напханий; (фаршем) нафар-шований, (шпіком) нашпікований.

НАЧИНКА, фарш.

НАЧИННЯ, (інструмент) знаряддя, зст. наряддя; (хатнє) посуд; пор. при­ладдя.

НАЧИНЯТИ, (ковбаси) наповнювати, на­бивати, напихати; кул. фарш/ир/увати, нашпіковувати.

НАЧИСТО пр., (писати) набілу остато-чно; (тяти) все /весь/ як є, зовсім, геть чисто, дочиста, до решти, під корінь; (мити) якнайчистіше, чисто-пречисто.

НАЧИТУВАТИ, читати, прочитувати; (за списком) зачитувати, г. відчиту­вати; (інструктувати) вичитувати.

НАЧІЛЬНИЙ, (– вікно) лицьовий,

фрон­товий, передній, фронтальний.

НАЧІПЛЮВАТИ, чіпляти, причіплю-вати (на гак) навішувати; ЖМ. (одяг)

на­цуплювати, натягати, накладати, на-дягати.

НАЧОРНО пр., не остаточно, не начи-сто, не набіло; (як-небудь) абияк, без ста­рання; (забруднювати) до чорноти.

НАЧУВАТИСЯ, стерегтися, берегтися, ос­терігатися; (лиха) чекати, очікувати, сподіватися.

НАШ зай., наський, свій,

вітчизняний, рід­ний.

НАШВИДКУ пр., на швидку руч, квап­ливо, поспіхом, похапки, на швидку руку; (недбало) стук-грюк аби з рук.

НАШЕПТ, намова, наговір, донос;

(знахаря) нашіптування.

НАШЕСТЯ, див. НАВАЛА.

НАШИВКА, (на одязі) латка; (мережа на /круг коміра/) жабо; (на погоні) личка.

НАШІПТУВАТИ, шептати, говорити по­шепки /тихо, на вухо/; (потай докладати) наговорювати, наклепувати, набріхувати, доносити; (підбивати) натуркувати; ЕТН. чаклувати.

НАШКРЯБУВАТИ, шкрябати; (дряпа­ти) надряпувати; (гроші) вишкрябува­ти, стягатися на; док. нашкрябати, на­писати /як курка лапою/, набазґрати, надряпати.

НАШОРОШУВАТИ, див. насторожу­вати.

НАШПИЛЮВАТИ, (шпилькою) приколю­вати; (на що) настромляти, натикати.

НАШТОВХУВАТИСЯ, натикатися,

наскакувати; (на кого) зустрічатися з, здибатися з; (на опір) натрапляти, на­ражатися, напорюватися.

НАШТРИКУВАТИ, див. НАСАДЖУВА­ТИ.

НАШУКУВАТИ, шукати, розшукувати. відшукувати, вишукувати, підшукувати. (ягоди – ще) прв. док. нашукати, знай-ти, назбирати.

НАЩАДОК, р. щадок, сов. потомок, пор. спадкоємець; мн. нащадки, внуки, правнуки, майбутні /прийдешні, потомні/ покоління, р. потомство, зн. кодло, жм. насіння.

НАЩУЛЮВАТИ, див. насторожу­вати.

НАЯВНІСТЬ (незгод) існування; (кого) присутність, г. приявність.

НЕ АБИЯК пр. надто, дуже; непогано, дуже добре.

НЕ АБИЯКИЙ, небуденний, непересіч­ний; (– справу) серйозний, поважний; (успіх) значний, великий; (майстер) досвідчений, здібний; & сов. неабия­кий.

НЕАКУРАТНИЙ, неохайний; (у пра­ці) байдужий, непунктуальний, неточний, сов. халатний.

НЕБАГАТИЙ, див. БІДНИЙ; (шляхтич) іст. ходачковий; (одяг) нерозкішний, непишний.

НЕБАГАТО пр., див. МАЛО; (опоряд­жений) нерозкішно, (убраний) непишно. НЕБАЖАНИЙ, непобажаний, невгодний, нежаданий; (хід) неприємний, неперед­бачений.

НЕБАЛАКУЧИЙ, див. МОВЧАЗНИЙ.

НЕБЕЗКОРИСНИЙ, див. КОРИСНИЙ.

НЕБЕЗПЕКА, небезпечність, зст. не-безпеченство, обр. чорні хмари; (війни) загроза; (катастрофи) можливість; (аварії) ризик, сов. риск. НЕБЕЗПЕЧНИЙ, (крок) ризикований, (клімат) нездоровий, шкідливий; (– си-туацію) загрозливий; (шлях) непевний;

(злодій) здатний на все; (– працю) д.

ва­рівкий.

НЕБЕЗПІДСТАВНИЙ, див. ОБҐРУНТО­ВАНИЙ.

НЕБЕЗСТОРОННІЙ, упереджений,

зацікавлений, необ’єктивний.

НЕБЕСНИЙ, (ангел) Божий; (апарат) ко­смічний; (– височінь) захмарний, над­хмарний; (колір) блакит­ний; (– тіла) астрономічний; П. неземний, богорівний, високий, чистий; (– красу) непереверше­ний, дивний, несказанний; (– царство) загробний.

НЕБИЛИЦЯ, див. НЕБУВАЛЬЩИНА. НЕБІЖ, племінник, д. синовець, (син бра­та) братанич, (син сестри) сестри-нець; як зв. небоже! хлопче! парубче!

не­бораче!

НЕБІЖЧИК, покійник, як ім. померлий, покійний; ЗСТ. бідолаха; пор. мер­твяк.

НЕБЛАГОРОДНИЙ, нешляхетний нелицарський.

НЕБО і мн. НЕБЕСА, небокрай, небовид, небозвід; (баня неба) намет неба, не­бе­с­на сфера /склепіння, ур. твердь/; ур. рай, потойбічний світ; П. Бог, сила не­бесна.

НЕБОГА, племінниця; З. неборачка, бідо­лаха, сердега, як ім. сердешна; як зв. НЕБОГО! дівчино! молодице!

НЕБОКРАЙ, небосхил, обрій, крайнебо; (намет неба) небесний намет, небо.

НЕБОРАК, бідолаха, нетяга, сердега, сіро­маха, сірома, як ім. нещасливий, безта­ланний, р. нещасливець.

НЕБОСХИЛ, див. НЕБОКРАЙ.

НЕБОСЯГ, (височезний будинок) хмаро­чос, хмародряп.

НЕБОЯЗКИЙ, див. БЕЗСТРАШНИЙ; сов. небоязливий.

НЕБУВАЛИЙ, небачений, нечуваний, не­виданий, незнаний, несвітній, неймо­вірний; (юнак) недосвідчений.

НЕБУВАЛЬЩИНА, (небилиця) неправ­да, вигадка, фантазія, казка; (несосві­тенність) нісенітниця, бредня; пор. брехня.

НЕБУТТЯ, безвість, непам’ять; (нереаль­ний світ) засвіти.

НЕВАЖЛИВИЙ, дрібний, другорядний, неістотний, малозначний, незначний.

НЕВАРТИЙ, негідний, зап. недостойний; маловартий.

НЕВБЛАГАННИЙ, (закон) непохитний, незламний, непорушний; (кат) жорсто­кий, немилосердний; (кінець) немину­чий, невідворотний; (поступ) нестрим­ний.

НЕВВІЧЛИВИЙ, нечемний, невихований,

некоректний, нетактовний, сил. гру­бий, неотесаний; (неґалантний) неґреч­ний.

НЕВГАВУЩИЙ, безугавний, неугавний, невгамовний, невтихомирний; & не­вга­вучий.

НЕВГАМОВНИЙ і НЕВГАВНИЙ, непо­гамовний, невгамований, непогамований, невгавущий; (непосидющий) невгамовниий, неспокійний; (– бажання)

нестримний.

НЕВГАРАЗД пр., невлад, пальцем у небо; (не так, як треба) недоречно, не до речі, недоладно, не до ладу, невлучно,

р. не до шмиги.

НЕВГОДНИЙ, див. НЕБАЖАНИЙ. НЕВДАЛИЙ і НЕВДАТНИЙ, (крок) без-усішний, нефортунний; (поет) нездалий; (виріб) поганенький, погано виконаний; (– життя) нещасливий, безталанний. НЕВДАХА, р. невдатник; пор. бідолаха.

НЕВДАЧА, (на війні) поразка, крах; (за­ходів) неуспіх, фіаско, провал, фам. про­мах, у фр. облизень; (брак форту­ни) не­талан.

НЕВДОВЗІ пр., див. НЕЗАБАРОМ. НЕВДОВОЛЕНИЙ, незадоволений, мар-

кітний; (на кого) сердитий, надутий. НЕВДЯЧНІСТЬ, невдяка, свинство,

сил. чорна невдячність.

НЕВЕЛИКИЙ, див. МАЛИЙ. НЕВЕСЕЛИЙ, безрадісний, сумний. НЕВЖЕ ч., хіба, хіба ж, чи, чи ж; невже

б, невже ж /таки /, невже то, невже та­ки, невжежто; ід. невже? справді? (з ч. та) та невже? не може бути! невибагли­вий, (без зайвих вимог) невимогливий, без пре­­тензій; (без хи­мер) невередливий, непри­м­хливий, не­перебірливий; (одяг) скромний, невишуканий, простий.

НЕВИГАДЛИВИЙ, немет­кий, невина­хідливий; (предмет) нехитрий, немуд­рий, нескладний, простий. НЕВИГІДНИЙ, неприбутковий, збитковий, утратний, нерентабельний; (пакт) нес­приятливий.

НЕВИГІДНИЙ і НЕВИГОДА, див. нез­ручний і незручність.

НЕВИГОЙНИЙ, див. НЕВИЛІКОВНИЙ. НЕВИДНИЙ, непомітний; (– ніч) темний, непроглядний, непрозорий; (діяч) непо­казний, сил. невидатний. НЕВИДЮЩИЙ, сліпий, незрячий, тем­ний; (– ніч) невидний; (погляд) скляний, непритомний.

НЕВИЗНАЧЕНИЙ, (час) невстановле­ний; (обрис) невиразний, нечіткий, неясний.

НЕВИЛАЗНИЙ, (– болото) непролаз-ний, непрохідний; (борг) невиплатний.

НЕВИЛІКОВНИЙ, невигойний, незціле-н­ний, р. невидужний, незгойний, (– хво- робу – ще) смертельний; (– рани) незагой­ний.

НЕВИМІРНИЙ, неосяжний, безмірний, НЕЗМІРНИЙ, незміренний.

НЕВИМОВНИЙ, (жаль) невимовлен-ний, несказанний, невисловний; (сло-вами) непередаваний, кн. неописанний.

НЕВИМУШЕНИЙ, (тон) природний, невдаваний, ненапружений, ненатягну­тий; (вчинок) незмушений, непримуше­ний; (– манери) щирий, натуральний, несилуваний.

НЕВИННИЙ і НЕВИНЕН, безвинний, невинуватий; (– душу) чистий, непо­роч­ний; (– дівчину) незайманий, непо­вин­ний, цнотливий; (– мрію) наївний; (зміст) не­шкідливий, безневинний; (за рішенням суду) виправданий, г. уневиннений.

НЕВИННІСТЬ, цнотливість, доброчесність, цнота, чеснота; (дівоча) незайма­ність; (непорочність) чистота, чистість; (зміс­ту) безневинність, нешкідливість.

НЕВИПЛАТНИЙ г., (борг) неоплатний; (боржник) неспроможний; (– жертви) невідплатний.

НЕВИПРАВДАНИЙ, (крок) необґрунто­ваний, (необгрунтований), невмотив­ова­ний; (– втрати) зайвий, непотрібний.

НЕВИРАЗНИЙ, неяскравий, непомітний, нечіткий, безбарвний; (погляд) каламутний; (звук) неясний; (обрис) туманний, блі­дий, тьмяний, розпливчастий; (індивід) непоказний, сірий.

НЕВИСОКИЙ, див. НИЗЬКИЙ; (– дозу) малий, невеличкий; (пост) незначний;

(– думку за когось) неґативний, (нега­тив­ний); (– по саду) другорядний.

НЕ ВИСТАЧАЄ неос, бракує, не стає. НЕВИХОВАНИЙ, див. НЕВВІЧЛИВИЙ. НЕВИЧЕРПНИЙ, невичерпанний, незгли­бимий; (– енергію) незмірний; (– дж­е­­рело) бездонний.

НЕВІГЛАС і НЕВІГЛАСТВО, див.

НЕУК і НЕУЦТВО.

НЕВІД, див. МЕРЕЖА. НЕВІДКЛАДНИЙ, див. НЕГАЙНИЙ. НЕВІДКЛИЧНИЙ г., див. неминучий, незмінний, обов’язковий, остаточ-ний.

НЕВІДОМИЙ, незнаний, небачений,

нечуваний, незвіданий, ур. недовідо-

мий; (автор) маловідомий, незнайо-

мий, непопулярний; (– число) МАТ. відшукуваний, шуканий, пошукуваний, розшукуваний.

НЕВІДОМО пр., не знати, хтозна; У ФР.

бозна-, казна-/, бозна-що, казна-що/. НЕВІДПОРНИЙ, (– силу) непереборний; (вплив) нездоланний; (арґумент) неза-перечний, неспростовний; (удар) невід-хильний.

НЕВІДСТУПНИЙ, (друг) нерозлучний,

невідлучний; (щодо мети) наполегли­вий, настирливий, упертий; (– горе) непозбутній, невідчепний; (– чекання) по­стійний.

НЕВІДХИЛЬНИЙ, невідворотний,

неми­нучий; (без ухилів) неухильний. НЕВІДЧЕПНИЙ, настирливий, надо­кучливий, причепливий, налазливий, прискіпливий, учепистий, уїдливий;

(– думку) невідступний.

НЕВІЛЬНИЙ, залежний, поневолений, позбавлений волі; д. несвобідний; (щось зробити) неспроможний.

НЕВІЛЬНИК, раб, іст. галерник;

(бра­нець) полонений; & невільник;

пор. в’язень.

НЕВІЛЬНИЦТВО і НЕВІЛЬНИЦЬКИЙ,

див. РАБСТВО і РАБСЬКИЙ.

НЕВІРА, (що) невірство, сов. невір’я; (хто) неймовіра, Хома невірний; (без­божник) атеїст, невірник, безвірник, недовірок; (нехристиянин) як ім. не­вір­ний.

НЕВІРНИЙ, (хто) ЗРАДЛИВИЙ; (слід) облудний, (шлях) небезпечний, непев­ний, (спосіб) нечесний; (– світло) тьмяний, блимкий; (погляд) помилко­вий, хибний, неправильний; недовірливий /н. Хома невірний/; ЯК ІМ. нех­ристиянин, нехрист.

НЕВЛАД пр., невгаразд, незлагоджено, негармонійно; У ФР. не підходить /н. коли моє невлад, то я своє назад/. НЕВМИРУЩИЙ, немрущий, вічно живий, безсмертний, несмертний; (– славу) вічний, незабутній; (незнищенний) нет­лінний.

НЕВМІЛИЙ, невправний, непрактико-ваний, п. безрукий; (рух) незграбний. НЕВОЛИТИ, приневолювати, примушу-ва­ти, змушувати, силувати, зневолювати.

НЕВОЛЯ, рабство, полон, ур. бран; (по­не­волення) ярмо, кормига; пор. ув’яз­нен­ня.

НЕВПАМ’ЯТКУ пр., не пам’ятається, не пригадується; & д. невпомку. НЕВПИННИЙ, безупинний, неспинний; (біль) постійний, сталий; (дощ) безпере­рвний; (потік) нестримний; (кінь) обр. крилатий; (– дітей) непо­сидющий.

НЕВПІЙМАННИЙ, невловний, зап. нев­ловимий.

НЕВПРАВНИЙ, див. НЕВМІЛИЙ (вірш)

неоковирний.

НЕВРАЗЛИВИЙ, недіткливий, грубо-шкірий; (форт) неприступний; (до об­раз) несприйнятливий.

НЕВРОЖАЙ, недорід, д. неврод. НЕВСИПУЩИЙ, недремний, поет. недрі­манний; (догляд) пильний, старанний, ретельний, ревний, неослабний, уважний; (робітник) невтомний, роботящий, зав­зятий, невгамовний, запопадливий; (дощ) безупинний, постійний;

(– жит­тя) кипучий, бурхливий; & невсипу­чий.

НЕВТІШНИЙ, безутішний, нерозважний; (висновок) безрадісний, сумний, маловті­шний.

НЕВТОМНИЙ, невтомленний, безутомний, невсипущий; (творець) пристрас­ний, палкий, завзятий; (пошук) напо­лег­ливий, невідступний; невпинний, постій­ний.

НЕВТРУЧАННЯ, невстрявання, (у війні) неучасть; (несприяння жодній стороні) нейтралітет.

НЕВТЯМКИ пр., невдогад; годі зрозуміти, незрозуміле.

НЕВЧАСНО пр., несвоєчасно, невпору;

(невгаразд) недоречно, невлад. НЕГАЙНИЙ, терміновий, невідкладний, екстрений, нагальний, наглий, пильний, шпаркий; (– реакцію) моментальний. НЕГАЙНО пр., як стій, моментально, жм. зараз /же/; екстрене і пох. від не­гайний.

НЕГАРАЗД пр., негарно, недобре, не так, як треба, погано, негоже, кепсько;

(у хаті) не все гаразд, сов. неблагопо­лучно.

НЕГАРНИЙ, невродливий; (– річ) по­ганий, неякісний; (– їжу) несмачний;

(– манери) непорядний, вартий осуду, осудний.

НЕГІДНИЙ, (раб) невартий, недостойний; (хто) підлий, нікчемний, мерзенний, безчесний, ниций, низький, паскудний, ЯК ІМ. негідник.

НЕГІДНИК, див. МЕРЗОТНИК.

НЕГІДЬ зб., непотріб, мотлох; (– людей)

набрід.

НЕГЛИБОКИЙ, МІЛКИЙ; (– знання)

поверховий, неґрунтовний, нетвердий. НЕГОВІРКИЙ, див. МОВЧАЗНИЙ. НЕГОДА, (погана погода) непогода, (з до­щем) сльота, р. негідь, чвиря; & него­донька.

НЕГОЖЕ пр., не годиться, не личить,

не слід; погано, негаразд, неприємно. НЕГОЖИЙ, поганий, недобрий, негарний; (– життя) непорядний, ганебний; (ні до чого /хто/) негодний, неспромож­ний, /що/ непотрібний, негодящий, неп­ридатний; Р. непогожий.

НЕГР, див. МУРИН.

НЕҐАТИВ, негатив, (у чім) чорний

бік; мн. не­гативи, вади, дефекти,

негаразди, зап. пороки.

НЕГАТИВНИЙ, не позитивний; (відгук) несхвальний, (вплив) шкідливий, (герой) неправедний, многогрішний; (резуль­тат) протилежний очікуваному, не та­кий, як гадалося; (– число) МАТ. від’ємний.

НЕҐОЦІАНТ, негоціан див. комерсант.

НЕДАВНІЙ, нещодавній; (друг) новий; (випадок) свіжий, останній; (– мину­ле) близький, недалекий.

НЕДАЛЕКИЙ, БЛИЗЬКИЙ; (– минулу подію) недавній; (хто) відсталий, обме­жений, немудрий, сил. недоумкуватий, бідний на розум.

НЕДАЛЕКО, див. БЛИЗЬКО. НЕДАРЕМНЕ пр., недарма, недурно,

не­марне, недаром.

НЕДБАЛИЙ, недбайливий, неретельний, сов. халатний, сил. ледачий; (одяг) не­охайний, неакуратний; (– ставлення) неуважний, (погляд) зневажливий; (рух) невимушений; пор. безтурботний. НЕДБАЛЬСТВО, недбання, недбалість,

сов. халатність; байдужість.

НЕДБАХА, недбалець, недбайливець, нед­байло.

НЕДІЙСНИЙ, (документ) неправомож­ний, неправосильний; (світ) уявний, нереальний.

НЕДІЛЬНИЙ, (обід) щонедільний; (одяг) святковий; & неділешній. НЕДОБАЧАТИ, погано бачити, сліпувати; (чого) не помічати, не зауважувати; док. недобачити, недогледіти, не розгледіти, не роздивитися, не додиви­тися.

НЕДОБРЕ пр., погано, негарно, зле; (чи­­нити) негаразд, неправильно; (вража­­ти) неприємно, прикро; У ФР. мож. пох. від недобрий.

НЕДОБРИЙ, (ставленням) недобро­зи­ч­ливий; (сон) недобровісний, зло­віс­ний, лиховісний; (час) важкий, несприятли­вий; (– тишу) гнітючий; (–славу) лихий; (хто) злий, поганий; (– розмову) прикрий, неприємний; (вчинок) осудний, несхваль­ний; (– спра­ви) кепський; (страва) не­сма­ч­ний.

НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ, незичливий,

неп­рихильний, недружній, неприязний, сил. ворожий.

НЕДОВГОВІЧНИЙ, недовгочасний,

короткотривалий, нетривалий; пор. ми­нущий.

НЕДОВІРОК, (відступник) ренегат; (релігійний) єретик; лай. виродок, нелюд.

НЕДОВІР’Я, недовіра, сумнів, підозра.

НЕДОГЛЯД, див. НЕДОЛІК.

НЕДОГОДА, невдоволення; З. невдача;

У ФР. не подобається, не так /н. все йому недогода/.

НЕДОЗВОЛЕННИЙ, див. НЕПРИПУС­ТИМИЙ.

НЕДОКРІВ’Я, див. АНЕМІЯ. НЕДОЛАДНИЙ, (фізично) непоказний, незграбний, неповороткий, невмілий, не­подобний, (розумом) непутящий, безго­ловий; (вірш) неоковирний, несклад­ний; (жарт) недоречний, не до речі, не до ді-ла, не до ладу; (жених) несо­лідний, непо­в­ажний, нестатечний, несерйозний, лег­ко­важний; (– думки) без­глуздий, аб­сурд­­ний.

НЕДОЛІК, (у праці) недогляд, хиба,

по­милка, прогріх, г. недотягнення, сов. промах, упущення; (дефект) вада, ґандж, щербина, мінус, порок; Р. недостача. НЕДОЛІТОК, підліток, малоліток,

недо­росток.

НЕДОЛУГИЙ, безсилий, слабкий, кво­лий, недолужний; (– працю) дрібний, ма­лозначний; (твір) невдалий, неоковир­ний.

НЕДОЛЮД, недолюдок; нелюд, кат, бузувір; (хто радіє з чужих мук) са­дист.

НЕДОЛЯ, лиха /щербата/ доля, безтала-ння, безголів’я, безголов’я, горе, нещас­тя, бездолля; важке життя.

НЕДОРЕЧНИЙ, невчасний, недоладний, невідповідний, неслушний, зайвий, не­по­­трібний.

НЕДОРІКА, (з дефектом мови) недомо­ва, заїка, як ім. недорікуватий; (хто ше­пелявить) як ім. шепелявий, (хто гугнявить) як ім. гугнявий.

НЕДОРІКУВАТИЙ, без’язикий, недорі­кий, недомовний, д. недомовлий; П. без­порадний; пор. недоріка.

НЕДОРОГИЙ, ДЕШЕВИЙ; (– ціну)

невисокий, невеликий.

НЕДОСВІДЧЕНИЙ, небитий, небувалий, нетертий, неспокушений, наївний,

з. недосвідний; непризвичаєний, нена­тренований.

НЕДОСТАЧА, (злидні) нестатки; (чого) брак, нестача, невистачка, дефіцит, сов. недохват, р. недолік; (у касі) розтрата.

НЕДОСЯЖНИЙ, г. недосяглий; (– небо) безмежний, незмірний; (хто) недоступ­ний; (для розуму) незрозумілий, незба­гненний; (– велич) неперевершений.

НЕДОТЕПА, нездара, нетяма, розтелепа, д. шелепа, невтьопа; Р. телепень.

НЕДОТЕПНИЙ, (у праці) невмілий,

нев­датний, нездібний; (вираз) невда­лий; (жарт) недоречний, недолугий, (пог­ляд) дурнуватий, тупий, дурний, недо­умкуватий.

НЕДОТОРКА, недотика, д. маця.

НЕДОТОРКАННИЙ, г. недоторкальний; (непідлеглий критиці) священний, сак­ральний.

НЕДОУМКУВАТИЙ, бідний на розум, дурноголовий, безголовий, пришелепува­тий, придуркуватий, нерозумний, обме­жений, недалекий, недорозвинений, дур­ненький, без клепки в голові, мішком прибитий, прибитий у /на/ цвіту; (– очі) тупий, безтямний; П. безпорід­ний /н. недоумкувата медицина/.

НЕДРЕМНИЙ і НЕДРІМАННИЙ, див. не­всипущий.

НЕДУГА, хвороба, нездужання, слабість, болість, хворість, неміч, жм. хороба.

НЕДУЖИЙ, хворий, нездужалий, нездо­ровий, р. болящий, недугий, недужний; Р. слабкий, безсилий.

НЕЖИВИЙ, мертвий; (окремий орган) відмерлий; (без сил) знесилений, знемо­жений; П. заціпенілий; (– приро­ду) неор­ганічний, (дім) безлюдний, спорожні­лий; (– мову) невиразний, необраз­ний, блідий.

НЕЖОНАТИЙ, неодружений, сов.

холос­тий; ЯК ІМ. /старий/ парубок,

сов. холостяк.

НЕЗАБАРОМ пр., невдовзі, трохи згодом; (у найближчому майбутньому) най­ближчим часом, не сьогодні-завтра, скоро, г. в скорім часі, жм. на носі, сил. от-от, & д. невзабарі, внезабарі, неза­бав­ом, незабавки, небавом, небавком.

НЕЗАБУТНІЙ, вікопомний, вічнопа­м’я­т­ний, сов. пам’ятний; (слід) не­витра­в­ний; (– славу) вічний, невмирущий, безсмертний.

НЕЗАДОВІЛЬНИЙ і НЕЗАДОВІЛЬНО,

див. поганий і погано.

НЕЗАДОВОЛЕНИЙ, невдоволений. НЕЗАЙМАНИЙ, неторканий, неторкну­тий, недоторканий, непочатий, нерозпочатий; (ліс) дикий, цілинний, (– землю – ще) неораний, обліжний, перелоговий; (– кра­су) свіжий; (– дівчину) невинний, цнотливий, чесний, неповинний, ур. непорочний; (– душу) /кришталево/ чис­тий; (– віру) непорушний.

НЕЗАКОННИЙ, (крок) протизаконний, сил. злочинний, беззаконний; (син) не-шлюбний.

НЕЗАЛЕЖНИЙ, непідлеглий, непідвлад­ний, самостійний, суверенний; (пан) сам собі.

НЕЗАМОЖНИЙ і НЕЗАМОЖНИК, див.

бідний і бідак.

НЕЗАПЕРЕЧНИЙ, очевидний, явний, безсумнів­ний, безперечний, (факт) не-спростовний, (арґумент) невідпорний, (закон) непорушний, (тон) безапеляцій­ний, категоричний.

НЕЗБАГНЕННИЙ, зст. недовідомий; нез­розумілий; (дивовижний) несосві­тен­ний; (– міру вияву) надзвичайний, страшен­ний, феноменальний.

НЕЗВИЧАЙНИЙ, незвичний, незвиклий, особливий, не абиякий, рідкісний, сил. винятковий; (як міра вияву) надзвичай­ний; (актор) видатний; (для даних об­ста­вин) нехарактерний, нев­ластивий, див­ний; З. неввічливий, непристойний.

НЕЗВОРУШНИЙ, (без руху) незрушний; (тон) спокійний, байдужий, холодний, холоднокровний; (– тишу) абсолют­ний, цілковитий, непорушний; (– серце) не­по­хитний.

НЕЗГАСНИЙ, невгасний, невгасущий, невигасний, непогасний, сов. невгасаючий, невгасимий, немеркнучий; (– надію) П. невмирущий, безсмертний. НЕЗГІРШИЙ, несогірший, не гірший; (за кого) подібний до; (хто) непога­ний, гарний.

НЕЗГОДА, незлагода, нелад, розлад, звада, сил. сварка, чвари, розбрат; (у

погля­дах) розбіжність, незгідність; (несхва­лення) відмова; мн. незгоди, знего­ди, труднощі, злигодні, з. незгодини; (у колективі) тертя; & незгодонька.

НЕЗГРАБА, незґраба, доробало, чвалій, товпига, тюхтій; ЛАЙ. телепень, не­до­те­па.

НЕЗГРАБНИЙ, неповороткий, вайлу­ватий, неспритний; (– річ) грубий, (одяг) недоладний, незугарний; (– мо­ву) неоковирний, нескладний; (– спро­бу) невмілий, невдалий.

НЕЗДАЛИЙ, нездатний, нездібний, невмі­лий; (вірш) бездарний, невдалий, не­досконалий, недовершений; Д. поганий, кепський, паршивий, ні до чого. НЕЗДАРА, НЕДОТЕПА, (до мови)

д.нестула.

НЕЗДАРНИЙ г., недотепний, (без здіб­ностей) нездібний, сов. бездарний. НЕЗДАТНИЙ, нездібний, неспроможний, незугарний; Р. непридатний, негодящий.

НЕЗДІБНИЙ, необдарований, неталано-витий, недотепний; (до чого) нездат­ний.

НЕЗДІЙСНЕННИЙ, незбутній; (задум) неможливий, нереальний, нежиттєвий, фантастичний, утопічний, химерний. НЕЗДОЛАННИЙ, непереборний, непере­можний, непоборний, неподоланний, нез­боримий, незборний, нескоримий, (го­лод) непогамовний, (герой) незвитяж­ний, (– силу) незламний.

НЕЗДОРОВИЙ, недужий; (підсоння) шкід­ливий; (вигляд) хворобливий; (факт) не­но­рмальний.

НЕЗДУЖАТИ, хворіти, хорувати, слабу­вати, кволитися, кволіти, р. недугувати. НЕЗЕМНИЙ, позаземний; (світ) потой-біч­ний, загробний; (– силу) надприрод-ний; (– любов) незвичайний, (– музику) ча­рівний, (– красу) несказанний, небес-ний, небачений, (біль) небувалий. НЕЗЛАГІДНИЙ, незлагідливий, затин-чивий, сварливий; нетовариський, неартільний.

НЕЗЛАГОДА, незгода; (душевна) неспо­кій, гризота, хвилювання, тривога; (брак злагоди) незлагодженість, сов. різнобій.

НЕЗЛАМНИЙ, (панцер) дуже міцний /твердий/; (опір) нездоланний; (у борні) наполегливий, завзятий, запек­лий; (характер) непохитний, стійкий; (– дру­ж­бу) непорушний, незмінний. НЕЗЛІЧЕННИЙ, незчисленний, без

ліку, без числа.

НЕЗМІННИЙ, такий самий; (– бажан­ня) сталий; (– сталу рису) неодмінний, обо­в’яз­ковий; (– посаду) беззмінний, постій­ний; (– рішення) г. невідкличний; (закон) непорушний, непохитний; (борець) не­зрад­ливий, вірний, відданий.

НЕЗМІРНИЙ, безмірний, незміренний, безмежний, невимірний, неомірний; & незміряний, незмірений.

НЕЗМОГА пр. сл., неспромога,

невправ­ка, несила.

НЕЗНАЙОМИЙ, невідомий, (з чим)

необізнаний ЯК ІМ. незнайомець;

(– обставини) незвичний.

НЕЗНАНИЙ, невідомий; (– силу) таєм­ничий; (– щастя) незазнаний; (злет) не­бувалий.

НЕЗНАЧНИЙ, (– шкоду) невеликий,

не­серйозний; (кількістю) мізерний, (значенням) неважливий; (твір) невидатний.

НЕЗНИЩЕННИЙ, р. невигубний незруй­новний, кн. невикорінний; (слід)

невит­равний; (дух) нетлінний. НЕЗРАДЛИВИЙ, див. ВІРНИЙ.

НЕЗРИМИЙ, невидимий; (до пори) ла-тентний, прихований; (– риси) невлов­ний; (– силу) таємничий, невідомий; (біг часу) непомітний.

НЕЗРІВНЯННИЙ, непорівнянний; (як мі­ра якості) неперевершений, чудовий.

НЕЗРОЗУМІЛИЙ, (текст) нечіткий, не­­ясний, туманний, невтямливий; (факт) дивний, загадковий; (– явище) незбагнен­­ний, непоясненний; (страх) безпід­став­ний, безпричинний.

НЕЗРУЧНИЙ, (без комфорту) невигід­ний, некомфортабельний, незатишний; (час) невідповідний, неслушний, непід­ходящий; (рух) незграбний, недоладний, невправний; (– становище) ніяковий. НЕЗРУЧНІСТЬ, (брак вигод) невигода;

(зніяковіння) ніяковість, зніяковілість. НЕЗУГАРНИЙ, нездатний; (вигляд) не­гарний, недоладний; (одяг) незграб­ний; (– манери) поганий.

НЕЗЧУТИСЯ, не помітити, не відчу­ти; не усвідомити, не збагнути. НЕЗ’ЯСОВНИЙ, непоясненний, г. неви-ясненний; (незрозумілий) незбагнен­ний.

НЕЙМОВІРНИЙ, невірогідний, г. неправ­доподібний; (факт) небувалий, сенсаційний; (– зусилля) нелюд­ський; (– силу вияву) надзвичай­ний, страшенний; (одяг) незвичайний, ексцентричний; (біль) нестерпучий, несвітський; З. недовірливий.

НЕЙТРАЛІТЕТ, невтралітет, див. невтру­­чання.

НЕЙТРАЛЬНИЙ, (у боротьбі) невтяг­нений, незаанґажований, неприєднаний; (спостерігач) безсторонній, незацікавлений; (терен) нічийний; (– тему) нехвилюючий, незлободенний; (стиль) блідий, безбарвний; (– сіль) ХІМ. неактив­ний; ЕЛ. ненаснажений, сов. не­заряджений.

НЕКРОПІЛЬ, див. КЛАДОВИЩЕ. НЕЛАД, безладдя, непорядок, рейвах; (чвари) незгода; (брак злагоди) розлад, НЕЛАСКА, неприхильність, р. неласка­вість, сил. неприязнь, нелюбов.

НЕЛЕҐАЛЬНИЙ, нелегальний, підпільний, конспіра­тивний; (крок) незаконний, заборонений.

НЕЛУКАВИЙ, щирий, правдивий, відвер­тий, нехитрий, чистий /простий/ сер­цем, щиросердий, сов. прямодушний. НЕЛЮБ, див. НЕЛЮБИЙ.

НЕЛЮБИЙ, немилий, нелюблений, ЯК ІМ. нелюб; (гість) неприємний, неба­жа­ний.

НЕЛЮБОВ, неприязнь, неприхильність,

сил. ненависть; (до чогось) нехіть. НЕЛЮД, недолюд; (людоненавис­ник) мізантроп; ЛАЙ. гаспид; пор. бар-бар.

НЕЛЮДСЬКИЙ, (не як у людей) несвіт­ський; (– зусилля) надлюдський; (біль) смертельний; (погром) жорсто­кий, немилосердний, деспотичний; (вчи­нок) ганебний; (ненависницький) мі­зантропічний; (– насолоду з мук)

са­дистичний.

НЕМА, немає, бігма, катма, чортма. НЕМИЛИЙ, обридливий, осоружний, (гість) небажаний; (чоловік) нелю­бий; (– пригоду) неприємний; (– лю­дей) несимпатичний.

НЕМИЛОСЕРДНИЙ, безжалісний, жор­­стокий, безсердечний; (– міру ви­яву) стра­шенний.

НЕМИНУЧИЙ, (– смерть) невідворот­ний, невідхильний, г. невідкладний. НЕМИНУЩИЙ, вічний, нетлінний;

(– вартість) г. непроминальний. НЕМІЧ, кволість, слабкість, слабосилля;

безсилля, р. немощі; ЖМ. недуга. НЕМІЧНИЙ, слабкий, безсилий, знеси­лений, з. нездолящий, сил. неду­жий;

(– рослину) зниділий; (у дії) безпорадний;

(– міру вияву) незнач­ний, слабенький, ледь помітний; (– світло) тьмяний; (твір) недосконалий.

НЕМОВ, див. МОВ.

НЕМОВЛЯ, пискля, писклятко;

& немов­лятко; пор. дитина.

НЕМОЖЛИВИЙ, нездійсненний; (неймовірний) неуявленний, сов. немис­лимий, ок. непомисленний; (– погоду) жахливий, украй поганий; (крик) страшенний; (– умови) /украй/ несприятли­вий; (– ціну) неприйнятний; (– вдачу)

нестерпний.

НЕМОЖЛИВО пр., нема як, ніяк, несила, неспромога, не можна і пох. од не­мож­ли­вий. немолодий, див. літній.

НЕМОРАЛЬНИЙ, аморальний.

НЕМУДРИЙ, нерозумний; (механізм) простий, нескладний, (обід) скромний, непишний.

НЕНАВИСНИЙ, зненависний, нена-видний, ненависливий; (кого ненави-дять) зненавиджений, осоружний. НЕНАВИСТЬ, нелюбов, ворожість, ворож­неча; & зненависть; пор. анта­гонізм.

НЕНАДІЙНИЙ, (хто) зрадливий, сумнівний, підозрілий; (– річ) неміц­ний, нетривкий.

НЕНАЖЕРА, прожера, обр. ненаситна ут­роба, р. пажера, ок. чреволюб; & нен­а­жеря.

НЕНАЖЕРЛИВИЙ, ненажерний, ненаїдний, ненаситний, невситимий, ненатлен­ний, ненатлий; (жадібний) зажерливий, прожерливий, пажерливий. НЕНАРОКОМ пр., без наміру, мимо­хіть, ненавмисне невмисне, незумисне; випадково, несподівано; (пошкодити) необережно, необачно; пор. несамо­хіть.

НЕНАСИТНИЙ, ненажерливий; (пог­ляд) жадібний; (– жагу) невситимий, не­втоленний, ненатленний, невтишимий. НЕНАСТАННИЙ, див. безнастанний. НЕНАТУРАЛЬНИЙ, (сміх) удаваний, штучний, роблений, нещирий, силува­ний, фальшивий; (рух) вимушений; пор. неприродний.

НЕНОРМАЛЬНИЙ, анормальний, ано­мальний; (сексуально) збочений; (пси­хі­чно) божевільний; як ІМ. ПОБ. псих, психопат.

НЕНЯ і НЕНЬКА, див. МАТИ. НЕОБАЧНИЙ, нерозсудливий, нерозва­ж­ливий, необережний; (вчинок) нероз­ва­жний; & необачливий. НЕОБМЕЖЕНИЙ, нелімітований; (– шан­си) безмежний; (– владу) без­контроль­ний, абсолютний, без меж /обме­жень/; (– до­віру) повний, цілковитий.

НЕОБХІДНИЙ, /конче/ потрібний;

філ. закономірний, невипадковий. НЕОБХІДНІСТЬ, див. ПОТРЕБА. НЕОГЛЯДНИЙ, див. НЕОСЯЖНИЙ.

НЕОДМІННИЙ, обов’язковий, конечний, доконечний; (атрибут) постійний, нез­мінний, сил. необхідний; (– рису) ха­рактерний; пр. неодмінно, рано чи пізно і всі пох. від неодмінний. НЕОДНОРАЗОВО, див. НЕ РАЗ. НЕОЗНАЧЕНИЙ, невизначений; (– ба­жання) нечіткий, неясний, невиразний. НЕОЗОРИЙ, див. НЕОСЯЖНИЙ. НЕОКОВИРНИЙ, непоказний, неприваб­ливий, незграбний, (вірш) недоладний; (хто) вайлуватий.

НЕОЛОГІЗМ лінг, новотвір. НЕОСІЛИЙ, (люд) кочовий, мандрівний. НЕОСЛАБНИЙ, див. НЕВСИПУЩИЙ;

(– увагу) напружений; (– зусилля) непослабний.

НЕОСУДНИЙ, г. невсудливий, невсудний.

НЕОСЯЖНИЙ, неозорий, неоглядний, не­­окраїй; & р. неозорний; пор. без­країй. НЕОТЕСА, див. НЕУК.

НЕОТЕСАНИЙ, (хто) некультурний, не­освічений, невихований.

НЕОФІТ, нововірець, як ім. новонавернений, новоохрещений; пор. новак.

НЕОХАЙНИЙ, нечепуристий, неакуратний, нечупарний, р. за­телепуватий, некукібний‚ нечепурний.

НЕОХОТА, див. НЕХІТЬ; У ФР. не хоче­­ться, нема охоти /бажання/ /н. нео­хота їсти/.

НЕОХОЧЕ пр., нерадо, без бажання, зне­­хотя, знехочу, нехотя, нехотячи, згнітив­ши серце; мляво, повільно. НЕОЦІНЕННИЙ, дуже коштовний /до­ро­гий, цінний/; (вклад) величезний, дуже великий.

НЕПАМ’ЯТЛИВИЙ і НЕПАМ’ЯТУЩИЙ,

див. забудькуватий.

НЕПАМ‘ЯТЬ, забуття; (безпам’ять) не­притомність.

НЕПЕВНИЙ, невпевнений; (голос) не­рішучий; (хто) зрадливий, сумнівний, підозрілий; (– форму) невиразний; (– дорогу) небезпечний; (час) неспо­кійний, тривожний; (– вістку) невіро­гідний; (із сл. щось, якийсь) незрозу­мілий, дивний.

НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ, неперейдений; (твір) досконалий; (як міра вияву) неповторний.

НЕПЕРЕМОЖНИЙ, див. нездолан­ний.

НЕПИСЬМЕННИЙ, неграмотний, тем­ний, безгра­мотний, малограмотний, не­осві­чений.

НЕПІДВЛАДНИЙ, див. НЕЗАЛЕЖНИЙ.

НЕПІДДАТЛИВИЙ, непіддатний; п. стій­кий, непохитний.

НЕПІДКУПНИЙ, див. вірний.

НЕПІДЛЕГЛИЙ, див. незалежний

(на службі) непідпорядкований.

НЕПЛІДНИЙ, (ґрунт) пісний, неродючий; (кущ) неплодоносний, неплодючий; (хто) безплідний.

НЕПЛОДЮЧИЙ, див. неплідний. НЕПОБОРНИЙ і НЕПОБОРИМИЙ, див.

не­здо­ланний.

НЕПОВАГА, непошана, неповажання, не­шанобливість, сил. зневага. НЕПОВНОЛІТНІЙ, див. МАЛОЛІТНІЙ. НЕПОВНОЦІННИЙ, меншовартий; пор.

дешевий.

НЕПОВОРОТКИЙ і НЕПОВОРОТНИЙ,

див. незграбний.

НЕПОГАМОВНИЙ, див. НЕВГАМОВНИЙ.

НЕПОГАНИЙ, див. ГАРНИЙ; (пристой­ний) нічогенький, порядний, незлий. НЕПОГАСНИЙ, див. НЕЗГАСНИЙ. НЕПОГІДНИЙ, негодяний, непогожий,

сльотавий, р. негожий.

НЕПОГРІШНИЙ, див. БЕЗГРІШНИЙ. НЕПОДОБНИЙ, (одяг) незугарний (вчи­нок) ганебний, обурливий, вартий осуду; П. безглуздий, нісенітний, нерозважли­вий, недоладний; (вираз) безсором­ний.

НЕПОДОБСТВО, свинство, сов. безчин­ство; (колотнеча) бешкет. НЕПОКАЗНИЙ, непривабливий, незугар­ний, неоковирний, мізерний, миршавий, безбарвний, непо­мітний, непрезентабельний, ординарний; (успіх) неви­датний, невизначний.

НЕПОКІРЛИВИЙ і НЕПОКІРНИЙ, но­ровистий, натуристий, з норовом; неслухняний.

НЕПОКОЇТИ, турбувати, бентежити, не давати покою, р. клопотати; (душу) хвилювати, тривожити, мулити серце.

НЕПОКОРА, непокірність, непокір­ли­­вість, норовистість; (неслухняність) непослух.

НЕПОМИЛЬНИЙ, непохибний, безпо­милковий.

НЕПОМІТНИЙ, (для ока) невидимий, прихований, малопомітний; (хто) пе­ресічний, непоказний, ординарний, жм. сірий, сов. рядовий.

НЕПОМІТНО пр., (крадьки) невидимкою; У ФР. годі помітити /н. вам непо­мітно, що/; пор. непомітний. НЕПОПРАВНИЙ, (злодій) невиправний; (– втрату) г. невіджалуваний.

НЕПОРОЗУМІННЯ, ( в житті) плутанина, неясність, помилка; (між людь­ми) незгода, суперечка.

НЕПОРОЧНИЙ ур., чистий, цнотливий, недоторканний, непогрішний,

незайма­ний.

НЕПОРУШНИЙ, нерухомий, г. непово­ру­ш­ний, обр. немов закляклий, поет. не­зрушний; (стійкий) міцний, непохит­ний, несхибний; (– істину) незмін­ний, сталий, постійний; (спокій) абсолютний, цілкови­тий, незворушний; пр. каменем, непору­шно.

НЕПОРЯДОК, див. НЕЛАД. НЕПОСИДА, непосидько, побігайло, побі­гайко, пострибун, вертун, дзиґа, р. пойда.

НЕПОСИДЮЩИЙ, (невсидливий) невсидючий, непосидливий, непосидящий; верткий, в’юнкий, вертлявий, порський.

НЕПОСЛУХ, неслухняність, неслухнян­ство, р. непослушенство; (владі) непо­кора.

НЕПОТРІБНИЙ, безпотрібний, зайвий,

ні до чого, обр. потрібний, як собаці п’ята нога /як п’яте колесо до воза/; (ви-раз) непристойний.

НЕПОХИТНИЙ, несхитний, стійкий, нес­хибний; (герой) твердий, незламний; (закон) незмінний; (мир) непорушний, міцний.

НЕПРАВДА, брехня, ур. лжа, олжа; п. несправедливість, беззаконня, сваволя.

НЕПРИВАБЛИВИЙ, малоцікавий, непри­надний; (– вигляд) НЕПОКАЗНИЙ, неприємний, несимпатичний; & непри­вабний.

НЕПРИДАТНИЙ, див. НІКУДИШНІЙ. НЕПРИЄМНИЙ, прикрий; (на слух) не­оковирний; (прогріх) досадний; (хто) непривабливий, незугарний, несимпатичний.

НЕПРИЙНЯТТЯ, відхилення,

заперечення.

НЕПРИМИРЕННИЙ, безком­проміс­ний, г. безкомпромісо­­вий; (погляд) відверто ворожий.

НЕПРИПУСТИМИЙ, недозволенний, не­п­рипущенний; (– порушення) кричу­щий.

НЕПРИРОДНИЙ, див. ШТУЧНИЙ;

(– смерть) не свій; б. з. несвітній,

нес­вітський.

НЕПРИСТОЙНИЙ, недобропристойний, безсоромний, сороміцький, (вираз – ще) неподобний, нецензурний, непотрі­бний, вуличний, базарний, вульгарний. НЕПРИСТУПНИЙ, недоступний, (форт) укріплений, захищений; (хто) гордо­ви­тий.

НЕПРИТОМНИЙ, зомлілий, знепритомні­лий, безпритомний, безпам’ятний, нетям­ний, несвідомий себе.

НЕПРИТОМНІСТЬ, безпам’ять, забуття,

безпам’ятство, зомління, непам’ять, нетяма.

НЕПРИТОМНІТИ, зомлівати, втрачати пам’ять /свідомість/, впадати в забуття /безпам’ять, непам’ять/, тратити тяму. НЕПРИЯЗНЬ, неприязність, неприхиль­ність, антипатія, сил. антагонізм, ворожість.

НЕПРОГЛЯДНИЙ, безпросвітний /б. з. безпросвітній/, непрозірний, непроник­ливий, непроникний, р. непрозорий; (мо­рок) суцільний.

НЕРАДО, див. НЕОХОЧЕ.

НЕ РАЗ пр., багато разів /раз/, кілька разів, часто-густо, неодноразово, багато­разово, кількаразово; & ок. нераз.

НЕРВ, п. центр, ядро, мозок /н. нерв

гос­подарства/.

НЕРВОВО пр., збуджено, роздратовано, жовчно, різко, гостре, гарячкове, запали­сто; (плакати) поривчасто, сил. гістерич­но, сов. істерично; (жити) напружено.

НЕРВУВАТИ, див. ДРАТУВАТИ. НЕРВУВАТИСЯ, нервувати, хвилювати­ся, г. денервуватися, фам. психувати.

НЕРІВНИЙ, 1. (– сили) неоднаковий;

2. (ряд) кривий, (рельєф) перетятий, (шлях) кривулястий, зиґзаґуватий; (по-

­дих) нерівномірний, переривчастий;

(ха­рактер) мінливий, не­постійний,

неврівноважений, несталий.

НЕРІШУЧІСТЬ, вагання, хитання,

нетвер­дість, нестійкість, хитливість. НЕРОБА, ЛЕДАР, гультяй, гульвіса,

р. нероб.

НЕРОБСТВО, ледарювання, байдику­вання, гультяювання, ледарство, гуль­тяйство, бездіяльність, р. нічев’я. НЕРОЗВАЖЛИВИЙ, нерозважний, нероз­судливий, непоміркований, легковажний.

НЕРОЗВИНЕНИЙ, недорозвинений, ма-

лорозвинений; (культурно) відсталий. НЕРОЗУМ, нерозсудливість, нерозважли­вість, нерозважність, нерозумність, ду­рість, недоумство, дурний розум.

НЕРУХОМИЙ, нерушний, непорушний, зст. недвижний; (погляд) скляний; р. не­рух­ливий.

НЕСАМОВИТИЙ, (сам не свій) як не свій, безтямний, нестямний, очманілий; (божевільний) біснуватий, навісний, зна­­віснілий; (регіт) дикий; (вітер) шалений, скажений, нестримний; (як міра вияву) страшенний /н. шквал/.

НЕСАМОХІТЬ пр., мимоволі, мимохіть, несвідомо, кн. спонтанно, ід. проти волі.

НЕСИЛА, безсилля, неміч, неспромога; ПР.СЛ. нема як, годі, неможливо.

НЕСИМПАТИЧНИЙ, незугарний, не-приємний, антипатичний; (малоціка-

вий) нудний.

НЕСИТИЙ, голодний; (ворог) жадіб­ний, ненажерливий, ненасит­ний.

НЕСКАЗАННИЙ, див. НЕВИМОВНИЙ;

(як міра вияву) страшенний /н. біль/. НЕСКІНЧЕННИЙ, (без меж) безкраїй, безмежний, безкрайній, безконеч­ний, не­осяжний.

НЕСЛАВА, погана слава /репутація/; сил. ганьба.

НЕСМІЛИВИЙ, боязкий, нерішучий; (соромливий) сором’язний, сором’язли­вий, сов. конфузливий. НЕСОСВІТЕННИЙ, несусвітній, несвіт­ський, несвітній, г. несотворенний /н. річ/; (як міра неґативної якості) неприторен­ний /н. злодій/.

НЕ СПАТИ, бути на ногах, не стуляти

очей; пор. пильнувати. НЕСПОДІВАНИЙ, непередбачений,

неж­даний, негаданий, неочікуваний,

д. нес­подіяний; (– смерть) раптовий,

наг­лий; (– зустріч) випадковий. НЕСПОДІВАНКА, (приємна) сюрприз;

(раптовість) несподіваність. НЕСПОДІВАНО, див. РАПТОМ. НЕСПОКІЙ, занепокоєння, тривога,

сил. паніка, зст. невпокій, непокій. НЕСПОКІЙНИЙ, (погляд) занепокоєний, стурбований; (час) невпокійний, тривож­ний; (характер) непосидющий, рух­ли­вий.

НЕСПОЛУЧНИЙ, (з чим) несумісний;

приб. невідповідний, незгідний. НЕСПРАВЕДЛИВИЙ, неправий, непра­ведний; (докір) кривдний, незаслуже­ний, даремний.

НЕСПРОМОЖНИЙ, нездатний, безсилий; (– тезу) непереконливий; (боржник) збанкрутілий.

НЕСТАЛИЙ, непостійний, змінний; (у поглядах) нестійкий, хиткий, хисткий; (настрій) мінливий.

НЕСТАТЕЧНИЙ, бідний; (характер)

легковажний, несерйозний, легкодумний.

НЕСТАТОК, брак, нестача, недостача;

мн. нестатки, злидні, нужда, бідність.

НЕСТАЧА, недостача, невистачка, брак.

НЕСТЕМЕННИЙ, див. ДОСТЕМЕННИЙ.

НЕСТЕРПНИЙ, нестерпучий, невтерпу­чий, зст. нестерпимий, ок. невитерпний.

НЕСТЕРПНО пр., нестерпуче; (кор­тить) до жаги.

НЕСТИ, переносити, переміщати; (куди) вносити, заносити; (нагору) виносити; (щось важке) тарабанити, перти; (їздця) мчати; п. розносити, ширити /н. пахо­щі/; (службу) виконувати; (яйця) класти, від­кладати; (збитки) приносити.

НЕСТРИМНИЙ, невтримний, неспинний, невпинний, безупинний; (потяг) шалений, невга­мовний;

(– овацію) бурхливий; (норов) неприборканий, ок. неприборканний.

НЕСТЯМА, крайня розгубленість /запаморочення, очманіння/; (шал)

несамо­витість; (втрата пам’яті)

безпам’ять, непритомність; & нестям, нетямка, натямок.

НЕСТЯМИТИСЯ, нетямитися, чманіти, чуманіти; док. нестямитися, знетямитися, сильно розгубитися, сил. сто­ропіти, остовпіти, обараніти, пор. нез­чутися.

НЕСТЯМНИЙ, несамовитий, без­пам’ятний, сил. божевільний. НЕСУМІСНИЙ, див. НЕСПОЛУЧНИЙ. НЕСХВАЛЬНИЙ, (погляд) неприхиль­ний; (крок) непохвальний, вартий осуду, осудний.

НЕТЕРПЛЯЧИЙ, нетерпеливий,

нетерпливий.

НЕТЕРПЛЯЧКА, нетерплячість,

кортячка, нетерпіння, нетерпець. НЕТЛІННИЙ, (дух) вічний, безсмертний, невмирущий, неминущий; (– красу) сов. неув’ядний, ок. незотлі­вущий.

НЕТРІ мн. (лісу) нетрища, хаща, хащі, р. негра, гущава, гущак; (тропічні) джунглі; (юань) глибини, лабіринти. НЕТЯМА, НЕПРИТОМНІСТЬ; (з радо­щів) захват, знетяма, екстаз; П. не­до­тепа, неук.

НЕТЯМУЩИЙ, недотепний, нетямовитий, нетямкий, некмітливий, недогадливий; ЯК ІМ. обр. тютя з полив’яним носом.

НЕУВАЖНО пр., (слухати) краєм вуха. НЕУК, невіглас, профан, нетяма, як ім. неписьменний, малописьменний, г. ан-альфабет, кн. ігнорант; (маловихова­ний) неотеса.

НЕУЦТВО, невігластво; необізнаність, не­знання.

НЕХІТЬ, небажання, неохота, знеохота;

(до чого) нелюбов, відраза.

НЕХЛЮЙ /він/ і НЕХЛЮЯ /вона/, (не­дбаха) розтелепа; (нечупара) не­чепура, зателепа, нескреба, замазура, задрипа, свиня; (тлк. він) задрипанець, шмаровоз; (тлк. вона) нетіпаха, неті­панка, задри­пан­ка, хвойда, д. нехтолиця, нечепуруха.

НЕХЛЮЙСТВО, недбальство; (неохай­­ність) задрипаність, занехаяність, д. нехарність, нехірство.

НЕХОТЯ пр., неохоче; мимоволі,

без наміру; пор. мимохіть.

НЕХРИСТ, нехристиянин, іновірець, поганин; безбожник, єретик; геретик, лай. нелюд.

НЕХТУВАТИ, (кого) ігнорувати; (що) гребати /гребувати, гордувати/ чим, з. нехаяти; (не звертати уваги) легкова­жити, недооцінювати, залишати без ува­ги.

НЕЧЕМНИЙ, неввічливий, невихо­ваний, нетактовний, грубий, неотесаний.

НЕЧЕСТИВИЙ, злочестивий, неправедний гріховний; ЯК ІМ. грішник, єретик, геретик, нехрист.

НЕЧИСТИЙ, брудний, непомитий, не­вмитий, невимитий, нечищений, непри­браний; (з домішкою) забруднений, не­однорідний; (– воду) каламутний; (– мо-ву) каліче­ний, неправильний; П. грі­хо­вний, амо­ральний; (– гру) нечесний; ЯК ІМ. дідько.

НЕЧИСТОТА, бруд, нечисть; мн.

не­чистоти, помиї, покидьки.

НЕЧИСТЬ, бруд, сміття, покидьки;

(не­чистий дух) дідько; П. паразити, набрід.

НЕЧУЛИЙ, нечуйний, байду­жий, нечутливий, сил. бездушний, безсердешний.

НЕШЛЮБНИЙ, неодружений; (– ди­ти­ну) позашлюбний, незаконний. НЕЩАДНИЙ, жорстокий, безжалісний, жорстокосер­дий, немилосердний, непри­миренний, безкомпромісний, (погляд) грі­з­ний.

НЕЩАСНИЙ, нещасливий, знедолений, безталанний; (день) злощасний; (вигляд) безпорадний, пригнічений; (– невдаху) бі­долашний, сердешний; ЯК ІМ. бідола­ха.

НЕЩАСТЯ, лихо, горе, біда, безго­ло­в’я, мн. злигодні, знегоди, сил. кара Божа; У ФР. удар долі; (нещасний випадок) аварія; (прикрість) хале­па; & нещастячко.

НИВА, поле, лан, (неорана) переліг; (на­у­кова) арена, сфера, галузь, п. фронт; & нивка, зб. нив’я.

НИДІТИ, животіти, нудити світом; (на самоті) нудьгувати; (над чим) гибіти; (слабнути) в’янути, сохнути.

НИЖНІЙ, долішній, спідній;

(ранг) ниж­чий.

НИЖЧЕНАВЕДЕНИЙ, нижчезгаданий, нижченазваний, нижческазаний, нижче-зазначений, нижчевикладений.

НИЗ, спід, діл; (зворотний бік) р. виво­ріт, спідка; (рельєф) низина; (річки) пониззя; мн. низи, простолюддя, /ши­рокі/ маси; муз. низькі ноти /звуки/.

НИЗАТИ, нанизувати, силяти; (слова)

добирати, тулити, /у віршах/ римувати;

(– холод) пронизувати, проймати, про­бирати; (плечима) здвигати, стенати, зводити; (очима) прошивати, їсти.

НИЗИНА, низовина, низькоділ,

поділля, поділ.

НИЗКА, силянка, (намиста) разок, (ри­би) метка, (цибулі) вінок, в’язка, д. коса; (об’єктів) ряд, лінія; & низочка.

НИЗЬКИЙ, невисокий, (хто) малий, при­­садкуватий, низькорослий, карлуватий; (лоб) вузький; (уклін) доземний; (ві­тер) низовий; (врожай) мізерний; (– міру вия­ву) незначний, неінтенсивний /н. тиск/, (– ціну – ще) помір­ний, дешевий; (– вда­чу) під­лий, негідний, ниций; (стан суспіль­­­­ний) прос­тий, непривілейований; (звук) густий, ба­совий; & низенький, низькуватий, низесенький.

НИНІ і НИНІШНІЙ, див. сьогодні й сьо­го­д­нішній.

НИРКОВОКАМ’ЯНА ХВОРОБА, поб. ка­мінь нирок.

НИТИ, (– зуб) боліти; неос. щеміти, скім­лити, ломити; (бідкатися) скиглити,

р. нудити, д. гдирити.

ВИТКА, (невидима) П. зв’язок, контакт, (думок) послідовність, напрямок, біг; У ФР. лінія, шнур, лінійка /н. по нит­ці/; & ниточка; пор. шворка.

НИЦИЙ, підлий, негідний, ганебний,

низький, падлючий.

НИЦЬ пр., ницьма, долілиць, лицем до

землі; (де) на животі, (куди) на живіт. НИШКНУТИ, замовкати, затихати,

тихнути, заспокоюватися, (у сховку)

при­чаюватися; (додолу) схилятися. НИШКОМ пр., (говорити) тихо, (сиді­ти) мовчки, притаєно; (діяти) крадько­ма, питай, потайки, потаємно, знишка;

& нишком-тишком, нищечком.

НИШПОРИТИ, (де) вишукувати, розшу­кувати, переривати що, п. мишкувати, д. нипати.

НИЩИТИ, знищувати, винищувати, плюндрувати; (організм) виснажувати, знесилювати; (до ноги) вигублювати, вибивати, стирати на порох /з лиця землі/, обертати на порох; (майно) руйнувати, палити, трощити, ламати; (терен) гра­бувати, пустошити, спусто­шувати.

НИЩІВНИЙ, (удар) руйнівний, знищу­вальний, розтрощувальний; (як міра

вияву) страшенний; (– критику) різ­кий, нещадний, непримиренний; (пог­ляд) убивчий.

НІБИ, нібито, мов; (на початку склад­них слів) кн. квазі- /н. квазічастинка/.

НІВЕЛЮВАТИ, визначати висоту земної поверхні; (площу) вирівнювати, рівняти, зрівнювати; (відмінності) усувати, лік­відувати, зводити нінащо.

НІВЕЧИТИ, (що) псувати, руйнувати, ни­щити; (кого) катувати, мучити, знущати­ся /глумитися/ з; (життя) ламати, (мову) калічити, потворити, перекручу­вати.

НІВРОКУ пр., нічого собі, непогано, так, як треба; ПРИК. нічогенький, непога­ний, такий, як треба; ВСТ. слава Богу, не взяв його /її, їх/ кат.

НІГІЛІЗМ, невизнання /заперечення,

відкидання/ канонів /традицій, правил/.

НІЖ, (великий) різак; (складаний) цизо-рик; (хірурга) скальпель; ев. товариш, побратим; & ножик, ножичок, ножака.

НІЖИТИ, пестити, голубити, милувати, пестувати, жм. мазати /пирогом/.

НІЖИТИСЯ, раювати, розкошувати,

сил. блаженствувати.

НІЖНИЙ, ласкавий, лагідний, голубли­вий, пестливий, любовний; (вітер) м’я­кий, нерізкий; (стан) виточений, ґраці­озний; (– риси) витончений, тонкий, делікатний; (голос) приємний, шовко­вий; (цвіт) тендітний, легко вразливий /діт­кливий/, тепличний, (– речі – ще) крихкий, неміцний.

НІЖНІСТЬ, ласка, лагідність, ласкавість, сердешність, сердечність, душевність, теплі почуття.

НІЗАЩО пр., ні в якому разі, ніколи, сил. ні за яку силу /скарби/ в світі, нізащо в світі; (карати) без підстави /при­чини/, ні за цапову дуту.

НІЗВІДКИ пр., нізвідкіля, нізвідкіль,

д. нівідки, нівідкіль, нівідкіля.

НІЗДРЮВАТИЙ, ніздрястий, (з дрібню­німи отворами) пористий; пор. діря­вий.

НІКОЛИ пр., нема коли, нема часу;

& ніколи і вгору глянуть ніколи пр., зроду, повік, зроду-віку, по­вік-віків,

обр. ні вдень, ні вночі, коли /як/ рак свисне, об Миколи та й ні­коли, сил.

ніколи в світі.

НІКУДИ пр., нема куди; нікуди

пр., ні в яке місце, ні туди, ні сюди. НІКУДИШНІЙ, непридатний, ід. ні до чого, негодящий, обр. ні в кут, ні в двері, ні Богові свічка, ні чортові кочерга, як з клоччя батіг.

НІКЧЕМА, ев. ніщо, нуль, обр. тля, хро­бак, слимак, гнида, п. пігмей, убожество, р. мізерія; & нікчемник, жін. нікчем­ни­ця.

НІКЧЕМНИЙ, жалюгідний, ур. стонегід­ний, жм. паршивий, шолудивий; (вірш) поганий; (закид) дрібний, несуттєвий; (зміст) пустий, маловартий, мізерний, зли­­­денний; (дух) безсилий, немічний, кволий.

НІКЧЕМНІТИ, див. ЗАНЕПАДАТИ. НІМБ, (святого) вінець, сяйво,

авреоля, ореол.

НІМЕЦЬ, зст. германець, герман, зн. ні­мак, німчай, німчак, німчик; ЗСТ. чу­жи­нець, іноземець; & зб. німота.

НІМИЙ, без’язикий, безсловесний; п. мов­чазний, тихий, безмовний; (– тишу –

ще) німотний; (свідок) неживий; (фільм) незвуковій, неозвучений.

НІМІТИ, губити мову, проковтувати язик, (– тім) терпнути, затерпати, замлівати, заклякати, ціпеніти; П. завмирати /н. душа німіє/; док. заніміти, поз­бутися мови /язика/.

НІМУВАТИ, див. МОВЧАТИ.

НІМФА, (водяна) наяда, укр. русалка.

НІС, жм. нюх, нюхало, (кирпатий) кирпа, (пияцький) д. кушка; (слона) хобот; (птахів) дзьоб; (судна) прова, мор. бак; & носик, носище, носяра.

НІСЕНІТНИЙ і НІСЕНІТНИЦЯ, див.

абсурдний і абсурд.

НІТРОХИ пр., жодною мірою, ніскільки, ні краплі, ні тіні; У ФР. ні на краплину /крихту, йоту/ /н. нітрохи не збрехав/; & анітрохи, нітрішки.

НІЧ, обр. козацька мати; & нічка,

ніченька.

НІЧИЧИРК, див. АНІ МУР-МУР.

НІЧЛІГ, ночівля; (притулок) нічліжка. НІЧОГЕНЬКИЙ, непоганий, досить добрий, нівроку; (– паній) гарненький, симпа­тичний, привабливий; (як міра розмі­ру) величенький.

НІЧОГО пр. сл., нема чого, не вар­то,

не треба, не випадає; зай. нема що.

НІЧОГО зай., (не знати) ні в зуб ногою; (не лишити) ЖМ. нітрохи, сил. аж ні-чого; ПР.СЛ. нічогенький; (із сл. со­бі) непогано, нівроку; & нічогісінько, нічогісько.

НІША, (у стіні) западина,

заглибина, заглиблення.

НІЯК пр. сл, нема як, неможливо.

НІЯК пр., жодною мірою, ніякою

силою, ні під яким оглядом; зовсім,

абсолютно.

НІЯКИЙ зай, жоден, ні один, нікоторий, нікотрий; (із запереченням) хай який, хоч який, /н. ніякий цар не зробить/; ЯК ПРИК. поганий, нічого не вартий.

НІЯКОВИЙ, соромливий, сором’яз­ли­вий, сором’язний; (– мовчанку) незруч­ний, обтяжливий.

НІЯКОВІТИ, нітитися, соромитися, гу­битися, не знати на яку ступити /де по-

діти руки/, сидіти /док. зостатися/ ні в сих, ні в тих, сов. конфузитися.

НОВАК, новий учень /студент, солдат тощо/, як ім. новоприбулий, новенький; (нововірець) неофіт; & новачок.

НОВИЙ, досі не бачений /не чуваний/;

(– річ) недавно зроблений; (одяг) нено­шений; (прилад) невживаний; (вік) сучасний, новітній, модерний; (рік) наступний; (звичай) нововведений, новомод­ний; (– почуття) незвіданий, невідомий, не­знаний; (зміст) інший, не той, що був, не­знайомий; (урожай) цьогорічний; (роз­діл) черговий; & новенький, новісінькій.

НОВИНА, /остання/ звістка, вість; (щось нове) нововведення, новація, новинка; (не­­орана земля) переліг, цілина; З. но­вий врожай.

НОВІТНІЙ, сучасний, новочасний, тепе­рішній, нинішній, сьогоднішній, сього­денний; (– ідеї) модерний, найнові­ший, модний; Р. новий, інший, не той, що був.

НОВОБРАНЕЦЬ, рекрут, д. некрут, сов. призовник.

НОВОВІРЕЦЬ, див. НЕОФІТ.

НОВОСІЛЛЯ, нова оселя; (святкуван­ня) входини, вхідчини; (дія) переїзд.

НОВОТВІР, лінг. неологізм, новоутворення.

НОГА, кн. /нижня/ кінцівка; (довга) жм. циба; (звіра) лапа; (стола) ніж­ка, опора; & ножище, мн. ноженята.

НОМЕНКЛАТУРА, ТЕХ. термінологія; сов. бюрократична /партійна/ еліта, бюрократія.

НОРА, (в землі) & нірка; п. /пога­не/ житло.

НОРЕЦЬ, нурець, (технічно екіпірова­ний) водолаз; (з аквалангом) аквалангіст.

НОРМА, (поведінки) правило; (мови)

стандарт; (харчів) порція, пайок; (пра­ці)

завдання; (визначена частка) кво­та;

спрт. комплекс вправ.

НОРМАЛЬНИЙ, звичайний, не збочений, не схиблений; (психічно) здоровий.

НОРОВ, вдача, характер, натура, темпера­мент; мн. норови, примхи, забаганки, дивацтва; & з. норів.

НОРОВИСТИЙ, (кінь) непокірний, нес­лухняний; (хто) норовливий, натуристий, упертий, примхливий, непокірливий, з норовом.

НОСАТИЙ, кирпатий; як ім.

носуля, носач.

НОСИТИ, нести; (одяг) ходити в; (слі­ди чого) свідчити про що, (надію) мати, плекати, голубити, зберігати, винищувати.

НОСИТИСЯ, див. ГАСАТИ; (у танці) кру­жляти; (– запах) розноситися, ширити­ся; (з чим, ким) панькатися, цяцькатися.

НОСІЙ, носильник; (ідей) виразник;

(за­рази) МЕД. спричинник, розповсюджу­вач.

НОСТАЛГІЯ, див. ТУГА; &

сов. нос­тальгія.

НОТА, (на папері) знак, значок; (у співі) звук; (у голосі) інтонація, тон; ДИП.

послання, лист, звернення, грамота.

НОТАТКА, запис, зазначка, сов.

помітка; (у газеті) допис.

НОТАТНИК, записник, блокнот.

НОТУВАТИ, записувати, робити нотатки; (у пам’яті) фіксувати, карбувати.

НОЧВИ, ночовки, нецьки.

НОША, (речі) багаж, (вантаж) вага,

тя­­гар; П. обов’язок, повинність; Д. одяг, мн. ноші, (криті) паланкін; (на мер­ця) мари.

НУД і НУДА жм, нудьга, нудота;

(хто) нудьга, нудьгар, нудяр.

НУДИТИ, неос. млоїти, вадити; (світом) нудитися; ЖМ. нарікати, скиглити, нити.

НУДИТИСЯ, нудьгувати, нудити /нуди­тися/ світом, нидіти, марудитися, сил. ну­дити нудом, вдаватися в тугу.

НУДНИЙ, нудливий; (– думки) набри­д­ливий, докучливий; (дух) нудотний;

(– книжку) нецікавий; (– життя) безрадісний, (хто) малоцікавий, сил. марудний; & нуднуватий; (– сер­це) сумний, зажурений; (– чуття) млосний, неспокійний.

НУДОТА, нудність, нуднощі, нудьга; (по­­тяг блювати) з. нуд, нуда, ну­ди, г. нудь.

НУДЬГА, сум, досада, нудота, жм.

за­нуда; (за родиною) туга, журба, (хто) нуда.

НУДЬГУВАТИ, НУДИТИСЯ; (за ким,

чим) журитися, жм. скучати.

НУЖДА, нестатки, злидні; У ФР. необ­хідність; (фізіологічна) потреба; Г. біда. НУЖДЕННИЙ, (народ) бідний; (виг­ляд) змучений, перемучений; (як міра якості) жалюгідний, мізерний, нікчемний; (одяг) злиденний, жебрацький.

НУЖНИК, убиральня, туалета, сортир, /ватер-/кльозет, г. виходок, сов. туа­лет.

НУЛЬ, з. оник, г. зеро; (хто) ніщо, ніхто,

нікчема.

НУМ і НУМО (!), нуте, нуте ж, нумте,

нумте ж, нумо ж, нубо, нубо ж.

НУМЕР, число, сов. номер; (у готелі) кімната; ЖМ. коник, вибрик; (естрад­ний) виступ; Г. цифра.

НУРТ, див. ВИР; П. натовп.

НУРТА, /морська, водна/ безодня /гли­бінь, стихія/, черево моря, сов. пучина; (чорторий) вир.

НУРТУВАТИ, див. ВИРУВАТИ.

НУТРО, нутрощі; (людське) П. при­рода, натура, душі, психіка, інтуїція. НУТРОЩІ, нутро, жм. печінки, кишки, зн. тельбухи, бельбахи, бебехи; (кавуна) м’якуш, м’ясо, внутрішність. НУТРЯНИЙ, внутрішній, нутрішній;

(го­лос) глухий, низький; (– чуття)

тва­ринний.

НЮАНС, (барви) відтінок; (голосу) ін­то­нація; мн. нюанси, (звуків) пере­ливи, переходи; (думок) коливання.

НЮНЯ, див. ПЛАКСІЙ.

НЮТА, сов. заклепка.

НЮХ, жм. ніс; п. проникливість, ін­ту­­їція, нутро, підсвідомість, чуття, пречуття, передчуття, хист, сил. собачий нюх.

НЮХАТИ, п. вистежувати, вишукувати, розвідувати, винюхувати; нюшкувати, нюшити, обнюху­вати, поводити носом; (прв. із ч. не) куштувати, прибувати, зазнавати, мати уявлення /н. пороху не ню­­хав/.

НЯНЯ, нянька, годувальниця, мамка.


О

ОАЗА, (в пустелі) зелений острів з

водою; П. райський куток, щаслива

гавань.

ОБАБИТИСЯ док, (– жінку) занедбати себе, постаріти; (– чоловіка) збабіти, за-бабіти, знікчемніти.

ОБАБІЧ пр., з обох боків, на обидва

боки, обіруч, по обидві руки, р. оба-

поли; прий. Р. обік, обіч, збоку.

ОБАПІЛ, див. ДОШКА.

ОБАРІНОК, бублик.

ОБАЧНИЙ, розсудливий, розважливий, (крок) розважний, обережний, р. огляд-ний; (передбачливий) завбачливий; & обачливий.

ОБАЧНО пр., обмірковано, помалу

і пох. від обачний; обр. оглядаючись

на задні колеса, з осторогою, з оглядом,

з озирками.

ОББИВАТИ, (нашарування) збивати, від­бивати; (горіхи) обтрушувати; (ма­терією) обпинати, обтягати.

ОББИРАТИ, (гусінь) знімати, очищати від; (картоплю) чистити, обчищати; (плоди) обривати; (кого) грабувати,

обкрадати, сил. дерти останню шкуру, док. обібрати, обголити, облупити, об­чистити, зоставити в одній сорочці.

ОББРІХУВАТИ, обмовляти, клепати /на­клепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати не­билиці/ на, п. обкидати болотом, р. об­говорювати.

ОБВАЖНІТИ док, набрати ваги, отяжіти; (– гілля) обвиснути, схилитися; (– істо­ту) набратися тіла, напасти тіло, вби­тися в тіло, погладшати.

ОБВАЛ, (сніговий) лявіна, сов. лавина; Р. круча; & обвалище.

ОБВАЛЮВАТИСЯ, (– споруду) завалю­ватися, (– ґрунт) обсуватися; (на льо­ду) западатися, провалюватися.

ОБВАРЮВАТИ, див. ОШПАРЮВАТИ; кул. обливати окропом.

ОБВИВАТИ, обмотувати, оплітати, обкру­чувати, оповивати; (павутинням) об­сновувати, обсотувати; (чим) огортати, обволікати, повивати, обвірчувати, (у що) замотувати; (шию) обіймати; П.

(– настрій) поймати, охоплювати.

ОБВИКАТИ, оговту­ватися, звикати, оббуватися, освоюватися, обізнаватися; (на­бувати досвіду) призвичаюватися.

ОБВИНУВАЧ, винуватель, винувач, р. обвинник; (в суді) прокурор, г. прокуратор.

ОБВИНУВАЧЕНИЙ, звинувачений, ос­каржений; недок. обвинувачуваний, ос­каржуваний.

ОБВИНУВАЧЕННЯ, звинувачення, оскар­ження; (на процесі) сторона-ви­нувач.

ОБВИНУВАЧУВАТИ, винувати­ти, винувата, звинувачувати, скаржити, оскаржувати; юр. притягати до відповідальності.

ОБВИСАТИ, звисати, спадати /додолу/; (– одяг) висіти; (над чим) нависати, виснути; (на чому) зависати, повисати;

(– гілля) док. обвиснути, обваж­ніти.

ОБВІВАТИ, овівати, обдувати, зап. об­давати; (віялом) обмахувати, опахувати.

ОБВІД, обід; (очей) лінія; (лиця) кон­тури, обриси; (огруддя) периметр.

ОБВІТРЮВАТИ, обвівати, овівати; (шк­і­ру) пересушувати, зашкарублювати.

ОБВОДИТИ, вести округ; (гравця /у футболі/) обмотувати, оминати; (коси) обв’язувати, б. з. об’язувати; (тином). ОТОЧУВАТИ; (рукою) окреслювати; (візерунком) оздоблювати; (– шахраїв) ошукувати, обдурювати, обр. обводити круг пальця.

ОБВОЛІКАТИ, огортати, оповивати, обви­вати, обкутувати; (– настрій) по-ймати, охоплювати, обіймати.

ОБВОРОЖУВАТИ, див. ЗАВОРОЖУВАТИ.

ОБГАНЯТИ, (мух) відганяти; (ростом) переганяти; (в русі) випереджати, об­бі­га­ти.

ОБГОВОРЕННЯ, обмін думками, з. обра­да, недок. обговорювання і всі мож. пох. від обговорювати; пор. на­рада.

ОБГОВОРЮВАТИ, обмінюватися думка­ми, обмірковувати, аналізувати, ра­дитися, жм. жувати, перебирати язиком /язиками/, ок. обмислювати; (кандида­тури) розглядати; Р. оббріхувати; док.