Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание П. живий труп. МЕРТИ, вмирати, помирите, гинути, кона­ти, (від мору) Р. метати; док. Храм. мешканець Мирянин, зст. П. убозтво, бідність, зст. П. ви­га­даний, фантастичний, нереальний, казковий. МІТЛА, помело, г. (хатня)

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

П. інертність, без­діяльність.

МЕРТВОТНИЙ, мертвий; (спокій)

мертвенний, безживний, заціпенілий; (вплив) мертвущий.

МЕРТВЯК, мрець, труп, ев. небіжчик, по­кійник, як ім. мертвий, померлий,

не­живий, мерлий, покійний; П. живий труп.

МЕРТИ, вмирати, помирите, гинути, кона­ти, (від мору) вимирати; (– серце) завмирати; (– тварин) здихати; док.

див. умерти, померти.

МЕРЩІЙ пр., хутчій, швидше, д. метчій; якомога швидше, негайно; (!) не гайся! не гайтесь! не барись /баріться/! повер­тайся швидше /повертайтесь/!

МЕСНИК, помститель, р. мстивець,

відомститель.

МЕСТИ, (мітлою) замітати, підмітати, об­мітати; (звідки) вимітати.

МЕТА, ціль; (для вправ) мішень; п.

задум, намір, план, (життя) зміст. МЕТАЛЕВИЙ, металічний; (голос) дзвін­кий; пор. залізний, сталевий. МЕТАТИ, кидати, вергати, жм. жбурляти, швиргати; (куди) закидати, викидати, (вгору) підкидати; (іскри) розсипати, роз­кидати.

МЕТАТИСЯ, борсатися, кидатися; (у ліжку) перевертатися, вертітися; (від вітру) хитатися, гойдатися; Р. метати; док. метнутися, (бігти) кинутися, пор­снути; (туди-сюди) мотнутися, збігати, злітати; (на кого) накинутися, напасти.

МЕТЕЛИК, (комаха) метіль; (летю- чка) листівка, прокламація; (книж-

чи­на) брошурка, книжечка; (предмет

туале­ту) краватка /на зразок банта/.

МЕТЕЛИЦЯ, заметіль, сніговійниця,

сні­говиця; (з вітром) хуртовина, заві­рюха, віхола.

МЕТЕОР, див. ЗІРКА; (яскравий) болід. МЕТИКОВАНИЙ, метикуватий, кміт­ливий, тямущий, тямовитий; (на чому) досвідчений у, практикований у.

МЕТИКУВАТИ, міркувати, думати,

міз­кувати, мудрувати, розмірковувати, роз­кидати головою /мізками /, фам. ку­мекати, микитити; (на чому) знатися /розумітися/; (прикидати в голові) обмірковувати, обдумувати.

МЕТИС, (суміш двох рас) мішанець, (на­півчорний) мулат, (суміш порід) гібрид.

МЕТКИЙ, проворний, моторний, спритний; (– рибу) рухливий; (швидкий) пруд­кий; (у скруті) кмітливий, бистрий на розум, вигадливий, винахідливий, про­мітний.

МЕТЛЯТИСЯ, (на вітрі) маяти, майоріти, сов. розвіватися; (в русі) погойдуватися; (хилитатися) теліпатися; (– дорогу) витися, гадючитися, кривуляти. МЕТОДИЧНИЙ, послідовний,

система­тичний.

МЕТРИКА‚ див. СВІДОЦТВО.

МЕТРОПОЛІТЕН, метро, підземка. МЕТРОПОЛІЯ, див. ДЕРЖАВА.

МЕТУШИТИСЯ, (хапливо рухатися) ша­мо­­татися, мотатися, мотлятися, бігати, га­сати, обр. крутитися як муха в окропі /сироватці/; (по хаті)товктися /як Марко у пеклі/; (біля чого) клопотатися, крути­ти­ся, комашитися.

МЕТУШЛИВИЙ, (в поведінці) неспокій­ний, неврівноважений, поквапливий; (– по­дію) безладний, хаотичний.

МЕТУШНЯ, (біганина) руханина, мота­нина, шамотня, д. ворушня, закрутанина, крутанина, заметушня, сил. паніка, со­дома, рейвах; (пуста) буря в склянці води; (в юрбі) штовханина, шарпани­на; & метушіння, метушливість.

МЕФІСТОФЕЛЬ, дух сумніву, демон, спокусник; див. ще диявол. МЕФІСТОФЕЛЬСЬКИЙ, див. ущипливий.

МЕХАНІЗМ, (невеличкий) прилад, прис­трій; (великий) машина; (державний) система, устрій; (війни) механіка; (мис­лення) процес; (реакції) ХІМ. перебіг.

МЕХАНІКА, П. будова, структура, (вза- ємин) закуліси, кухня, підклад, механізм.

МЕХАНІЧНИЙ, (жест) машиналь­ний; (підхід) механістичний, неглибо­кий, по­верховий.

МЕЧЕТ і МЕЧЕТЬ, див. ХРАМ. МЕШКАНЕЦЬ, (дому) жилець, пожи­лець, д. комірник, сов. квартирант; (краю) житель.

МЕШКАННЯ, (приміщення) житло, помешкання, квартира; (стале) домівка, оселя, господа, фам. кишло; (розкішне) хороми, палати, апартаменти; (місцепе­ребування) осідок; (дія) проживання. МЕШКАТИ, (у приміщенні) проживати, (безвиїзна) домувати, (на квартирі) квар­тирувати; (у країні) жити.

МЖИТИ і МЖИЧИТИ, імжити, мря­чити, д. мигичити, обр. сіяти /як крізь сито/.

МЖИЧКА, мжа, імжа, мрячка, д. мигичка.

МИГАВКА, (в небі) спалахи, сполохи,

блискавиця, сов. зірниця.

МИГИ, жести, жестикуляція, знаки, р.

пантоміми, жм. киви, морги, зб. міміка. МИГТІТИ, миготіти, миготати, р мелька­ти; (в очах) мерехтіти, ряхтіти, рябіти; (в думці) спалахувати; (– світло) блимати, блискати.

МИГЦЕМ пр., (бачити) краєм ока,

д. мелькома; Р. миттю.

МИКАТИ, (волосся) рвати, скубти;

(смикати) торгати, шарпати, сіпати. МИЛИЙ, хороший, симпатичний; (го­лос) приємний; (у стосунках) люб’яз­ний; (світ) дорогий, (серцю) коханий, любий, ЯК ІМ. солодятко; & миленький.

МИЛИЦЯ, костур, жм. куля.

МИЛІСТЬ, (до кого) прихильність, (з

боку дужого) ласка; (вияв милосердя)

помилування; (полегша) полегкість, зглядь; (милосердний вчинок) добро-чинство; Р. приємність; ЗСТ. любов,

кохання; & милость.

МИЛОВАРНЯ, милярня,

сов. завод миловарний.

МИЛОВИДИЙ, (– жінку) гарненький;

сов. миловидний, зап. милолиций. МИЛОСЕРДИЙ, милостивий; доброчин­ний, добродійний; жалісливий, співчут­ливий; & милосердний.

МИЛОСЕРДУВАТИ, милосердитися над, мати зглядь на; жалувати, жаліти, співчувати.

МИЛОСЕРДЯ, співчуття, жалість, жаль,

зст. милосердіє; (зглядь) милість, ласка. МИЛОСТИВИЙ, доброчинний, добродій­­ний, милосердий; (– долю) поблажли­вий, вибачливий; У ФР. ласкавий /н. будьте милостиві!/.

МИЛОСТИНЯ і МИЛОСТИНА, (же­бракові) б. з. давання, сов. подаяння,

халтур /а/, ід. ласкавий хліб /гроші/, у фр. простибіг; (як нагорода) сов. подач­ка, п. маслюк.

МИЛУВАТИ, жаліти, щадити, давати пільгу; (шибеника) прощати, дарувати життя кому.

МИЛУВАТИ, див. ГОЛУБИТИ;

(око) тішити, звеселяти, радувати. МИЛУВАТИСЯ, (– коханих) голубитися; (чим) любуватися; (у чому) кохатися. МИЛЬНИЙ, миляний; (колір) темносірий;

(– думку) помилковий.

МИМО прий., повз, побіля, попри; пр. попри, не зважаючи на, /н. мимо її ди-вацтва/; ід. мимо того, що, дарма що, не зважаючи на те, що.

МИМОЇЗДОМ пр., проїздом, наїздом. МИМОХІДЬ пр., по дорозі, проходом, ми­моходом; (бовкнути) між іншим; (по­чути) краєм вуха; (глянути) краєм ока. МИМОХІТЬ пр., несамохіть, мимоволі, не­нароком, мимовільно, підсвідомо, само собою; (проти волі) не хотівши, недоб­рохіть, ок. невласновільно, р. знехотя.

МИМРИТИ, харамаркати, слебезувати,

д. миркати; бубоніти.

МИНАТИ, (рухаючись) проминати, поми­нути, обминати, обходити стороною, ви­переджати; (лишати без уваги) про­пускати; (– час)минатися, збігати, спли­ва­ти, упливати, линути, летіти, проліта­ти; (– період часу) закінчуватися, кінча­тися /н. минає ніч/; (– літа) сповнятися; док. минути.

МИНАТИСЯ, (– час) минати; (– період часу) кінчитися, закінчуватися; (– гроші, харчі) витрачатися; Р. Г. помирити.

МИНУВШИНА, минулість, давні часи, як ім. минуле, колишнє; (близька) вчора­шній день; (далека) давнина, старови­на.

МИНУЛИЙ, колишній, давній, п. вчора-шній; (непам’ятний)давноминулий, дав­нєколишній; (факт) пережитий, /в ря­ду інших/ попередній; як ім. мину­ле, мину­в­шина.

МИНУЩИЙ, недовговічний; (вік) смер­тний, пор. тлінний; (час) плинний, скороминущий, швидкоплинний, поет. летучий.

МИР, 1. згода, злагода, лад; відсутність війни; (пакт) мирна угода, (тимчасовий – ще) перемир’я, замирення; (у природі, душі) тиша, спокій; 2. ЗСТ. світ; (хреще-ний) люди, громада, народ; цер. світське життя.

МИРИТИ, (ворогів) примиряти, замиряти.

МИРИТИСЯ, примирятися, замирятися, годитися, іти на мирову; (з чим) звика­ти­ся, толерувати що.

МИРНИЙ, (час) не воєнний; (– людність) цивільний; (– політику) миро­любний;

(– вдачу) сумирний, невойовничий, неаґресивний; (намір) миролюбний, не во­рожий; (– життя) спокійний, тихий; (– співжиття) дружній, злагідний.

МИРШАВИЙ, слабосилий, хворобливий, нездалий, (– людей – ще) непоказний, незугарний, плохий, недолугий; (пред­мет) поганенький, жалюгідний; (волос) рідкий, облізлий, (– рослинність – ще) заниділий, кволий; & миршавенький.

МИРШАВІТИ, марніти, худнути, мізерні­ти, в’янути, сохнути, чучверіти, чевріти; (– траву) засихати.

МИРЯНИН, ЗСТ. селянин, громадянин; цер. парафіянин, вірянин, г. парохіянин, як ім. вірний, сов. віруючий. МИСЛИВЕЦЬ, ловець, звіролов, (прв. на морського звіра) звіробій, зст. ловчий, як ім. мисливий; П. гонитель, пересліду­вач.

МИСЛИВСТВО, ловецтво; (полювання) лови, влови, звіроловство.

МИСЛИВСЬКИЙ, ловецький, ловчий, звіроловний.

МИСЛИТИ, думати, міркувати, розмір-ковувати, (глибоко) аналізувати; (мати намір) збиратися; Б. З. бажати; сов. уяв­ляти.

МИСЛЬ, див. ДУМКА.

МИСТЕЦТВО, ок. образотворчість, зст. штука; (уміння) майстерність.

МИСТЕЦЬ, митець, майстер, мастак, сов. умілець, (блискучий) артист, віртуоз, як зв. маестро.

МИСТЕЦЬКИЙ, сов. художній; (– вико­нання) артистичний, майстерний, сил. віртуозний; пор. образотворчий. МИТИ, промивати, обмивати, вимивати, відмивати, перемивати; (себе) умивати; (слізьми) поливати.

МИТИСЯ, вмиватися, обмиватися і всі мож. пох. від мити; (потом) обливати­ся.

МИТНИЦЯ, див. ЗАСТАВА.

МИТО, див. ПОДАТОК.

МИТРОПОЛИТ, Князь Церкви, Владика.

МИТТЄВИЙ, блискавичний; (– реакцію)

негайний, моментальний; & миттьовий. МИТТЮ пр., вмить, в один мент, в одну мить, блискавично, вмах, вдух, /од­ним/ духом, моментально, прожогом.

МИТЬ, мент, момент, зст. мет; (період

часу) секунда, хвилька, часинка.

МИША, & мишка, зб. мишва.

МИШАК, арсен, сов. миш’як. МИШАСТИЙ, (колір) сірий; (вигляд)

пацюкуватий.

МІГРАЦІЯ, міґрація, (істот)

переселення, (птахів) переліт,

(чого іншого) переміщення.

МІҐРЕНЯ, головний біль; & сов. міг­рень.

МІГРУВАТИ, міґрувати, переселятися, перелітати, переміщатися; пор. мігра­ція.

МІДНИЙ, (з жовтої міді) мосяжний, мусянжевий, сов. латунний; (колір)

червоножовтий; & мідяний.

МІДЯК, мідна монета; (щось маловар­те) гріш, копійка; мн. мідяки, дрібні монети, дрібняки, зб. мідь.

МІДЬ, (жовта) мосяж, сов. латунь; (звуки труб) дзвін; ЗБ. мідяки, дрібня­ки, мідні гроші.

МІЖ прий., межи, меж; (людей) серед,

поміж, помежи; (себе) проміж. МІЖГІР’Я, межигір’я; (вузьке й глибоке) ущелина, провалля, розколина, з. верте­па.

МІЖЗОРЯНИЙ, міжпланетний, космі­чний, д. міжпростірний. МІЖНАРОДНИЙ, міжнаціональний, ін­тернаціональний; (з’їзд) світовий, усес­вітній.

МІЗАНТРОП і МІЗАНТРОПІЧНИЙ, див. нелюд і нелюдський.

МІЗЕРІЯ, (– платню) гроші, копійки; (особисті речі) манатки, манаття, пожи­ток; П. убозтво, бідність, зст. мізерство, (жалюгідність) мізерність; (щось невар­те) дрібниця, дріб’язок; (хто) нікчема.

МІЗЕРНИЙ, дуже малий, манюній; (скарб) вбогий, злиденний; (– кількість) нез­начний; (зміст) неглибокий, пустий; (дух) жалюгідний, нікчемний, суєтний; (– тіло) малосилий, кволий.

МІЗЕРНІТИ, див. МИРШАВІТИ.

МІЗКУВАТИ, розмірковувати, мети­ку­­вати; (у чому) розуміти, тямити, ро­зу­мі­тися на.

МІКРОБ, бактерія, мікроорганізм, бацила.

МІКРОСКОПІЧНИЙ, (обсяг) украй ма­лий, малим-малий, жм. манюсінький, мацюпусінький; (– аналізу) проникли­вий, до найменших дрібниць, скрупульозний.

МІКСТУРА і МІЛЕДІ, див. від. суміш

і пані.

МІЛИНА і МІЛКОВИНА, мілководдя, мілковіддя, (при березі) обмілина, р.

обміль; як ім. мілке.

МІЛІЦІОНЕР, як ім. міліцейський,

жм. міліцій, г. міліціянт, зн. поліцай‚ жрг. мент, лягавий.

МІЛКИЙ, неглибокий, плиткий;

(– таріл­ку) плескатий, сов. плоский;

як ім. міл­ке, мілині, мілковина;

& мілкуватий.

МІЛКО пр., неглибоко, плитко,

обр. горобцеві по коліна.

МІЛКОВОДДЯ, див. МІЛИНА.

МІЛКОВОДИЙ, мілинний,

мілководний, неглибокий,

мілкий.

МІНА, 1. (обличчя) вираз, нег. ґримаса, 2. (вибухова) бомба, фуґас, (фугас); (пла­­вуча) торпеда; 3. (підземний хід) ката­ком­ба, 4. ІСТ. обмін, міньба.

МІНАРЕТ, див. ВЕЖА.

МІНИТИСЯ, мінятися, змінюватися; (ви­ходити з рівноваги) втрачати витрим­ку /самовладу/, д. пасіювати; (– світила) за­темнюватися, меркнути; (різними барва­ми) грати, вигравати, перлитися, полиску­вати, переливатися.

МІНІМАЛЬНИЙ, якнайменший, наймен­ший, дуже малий; (тиск) найнижчий.

МІНІМУМ, найменша величина /кіль­кість/; ЯК ПР. щонайменик, найменше, мінімально.

МІНІСТЕР, міністр, див. УРЯДОВЕЦЬ. МІНІАТЮРНИЙ, дуже малий, крихітний, манюній, малесенький.

МІНЛИВИЙ, непостійний, несталий, змін­ний, перемінний, хисткий; (– барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний.

МІНОР муз, журливий лад /тон,

тональ­ність/; П. сумний настрій.

МІНОРНИЙ, (тон) тихий, ніжний, сумо­витий; (настрій) смутний, журливий.

МІНУС, мат. знак віднімання; п.

вада, ґандж, недолік, г. недотягнення. МІНЯТИ, обмінювати, вимінювати; замі­няти, замінювати, (кадри) замі-щати; (переінакшувати) змінювати; (гроші) розмінювати; (наказ) жм.

пе­ретакувати.

МІНЬБА, обмін, г. виміна; іст. міна. МІРА, (вівса) мірка; (успіху) мірило,

критерій; (знань) рівень; (дія) міряння.

МІРИЛО, критерій, міра, ід. пробний камінь, р. мірка; (на мапі) масштаб. МІРКА, (одягу) розміри; (вівса) міра;

(у млині) мірчук; р. мірило, критерій.

МІРКУВАННЯ, (дія) думання, мети­кування; (наслідок дії) думка, переко-нання, погляд, мірковання. МІРКУВАТИ, МЕТИКУВАТИ, розмірковувати; думати, обмірковувати, ана­лізу­вати; жм. розуміти, усвідомлю­ва­ти.

МІРНИЙ, (прилад) мірчий, вимірюваль­ний; (рівномірний) розмірений, рит­мічний; (у виразах) стриманий, поміркований; (– якість) помірний, пересічний, середній.

МІРЧИЙ, див. МІРНИЙ.

МІРЯТИ, (що) виміряти, обміряти, зап. проміряти, заміряти; (взуття) приміряти; (оком) змірювати; (шлях) долати; (звіра) Г. ціляти.

МІРЯТИСЯ, (силами, якостями)

змагатися; Д. намагатися, при­бу­вати, силкуватися,

МІСИВО, (рідке) каша, кваша;

(густе) тісто, (на шляху) грязюка,

болото, баг­нюка.

МІСИТИ, (густу масу) вимішувати,

пе­ремішувати; ев. бити.

МІСІОНЕР, див. ПРОПОВІДНИК.

МІСІЯ, (лицарська) завдання, дору­чен­ня; (історична) призначення, відпові­да­ль­ність; (дипломатична) представни­цтво.

МІСТ, (примітивний) кладка, (на плаву) понтон; (над прірвою) віадук; п. (між на­родами) порозуміння, взаєморозуміння; Д. підлога, поміст; & місток.

МІСТЕР, див. ПАН.

МІСТИТИ, мати /крити/ в собі; б. з. розміщувати; (у пресі) вміщати, пуб­лікувати.

МІСТИТИСЯ, знаходитися; розміщу-ватися; (в голові) вміщатися, вкладати-ся; (у пресі) публікуватися. МІСТИФІКАТОР, див. ОКОЗАМИЛЮВАЧ.

МІСТИФІКУВАТИ, вводити в омину, за­милювати очі, забивати баки, г. пускати блахмана, пускати туман.

МІСТИЧНИЙ, таємничий, загадковий, незбагненний.

МІСТКИЙ, (дім) просторий, сов. ємний; (короб) укладистий; (і малий) порта­тивний.

МІСТО, д. город, ур. град, (головне) сто­лиця, центр; (портове) порт, /без­мит­ний/ порто-франко; & містечко.

МІСЦЕ, місцина (на землі) місцевість; (дії) арена; (тепле) посада; (мокре) пля­ма; (у тексті) уривок; (в інститу­ті) вакансія; (своє) становище; мн. кн. міс­ця, периферія, провінція /н. рапорти з місць/; & місцинка.

МІСЦЕВИЙ, тутешній, локальний,

мед. периферійний; (житель) тубі­льний, автохтонний, аборигенний; (вираз) діалектний.

МІСЯЦЬ, супутник Землі; (на небі)

ніч­ий світило, ж. циганське сонце; (новий) молодик; (у календарі) 30

днів; & місяченько, місячко.

МІТ, сов. міф, легенда; П. казка, вигадка, фантазія, нереальність, на вербі груші.

МІТИНҐ, (мітинг), збори, віче, схід, збірка.

МІТИТИ, значити, позначати, (надовго)

карбувати; (худобу) таврувати.

МАГІЧНИЙ, легендарний; П. ви­га­даний, фантастичний, нереальний,

казковий.

МІТЛА, помело, г. (хатня) віник;

(не­бесна) ЖМ. комета.

МІХ, мішок, лантух, торба;

(шкіряний /на воду/) бурдюк.

МІЦНИЙ, (союз) нерозрив­ний; (жм. кріпкий; фізично) витривалий, дужий, сильний; (будовою) кремезний; (духо­­в­но) стійкий, непохитний, несхитний,

нез­ломний; (голос) лункий; (– слово) твердий, надійний; (сон) глибокий, неп­робудний, з. товстий; (мороз) дошкуль­ний, цупкий; (розчин) насичений, кон-центрований; (запах) різкий, терпкий; (господар) заможний.

МІЦНІТИ, міцнішати, дужчати, жм. кріпшати, ід. набиратися сили /сил/,

вби­ватися в пір’я, обростати пір’ям. МІЦЬ, міцність; (фізична) сила, снага, зст. міч; (духова) стійкість, незламність, непохитність; УР. могутність, могуття. МІШАНИНА, суміш, мішанка, жм. мішка, ж. вінеґрет, (вінегрет), кн. конґломерат, (конгломерат), ід. трохи того, трохи сього, усього потроху; (з мов) п. суржик; (мелодій) попурі; (барв) мо­за­їка; (непорядок) безладдя, каша, плутанина; пор. гібрид.

МІШАТИ, розмішувати, вимішувати; (карти) переплутувати, перемішувати;

(плутати одне з другим) не розрізняти;

(з землею) змішувати; (кому) Д. заважати.

МІШЕНЬ, (стрілецька) ціль; (об’єкт кпин) козел відпущення, г. жертвенний козел.

МІШМА. пр., впереміш, вперемішку; пор. жужмом.

МІШОК, міх, лантух, торба, (для оброку) рептух; (дорожній) саквояж; (повіт­ря­ний) порожнина; (під оком) набряк;

вій. оточення.

МІЩАНИН, городянин, г. зн. міщух;

п. обиватель, філістер, зн. салогуб.

МЛА, імла, мряка, морок, темінь, темрява; (– погоду) мжичка, мрячка, туман; (від диму) серпанок; (вікова) п. ди­кість, дикунство, безкультур’я.

МЛИВО, (дія) молоття, помел; (змолоте

зерно) борошно, д. меливо.

МЛИН, (ручний) жорна; (вітряний)

віт­ряк; (водяний /з наливним колом/)

з. коречний млин, коречник, корчак,