Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Ломити, ламати Лопати, лопатися П. заселений, на­селений. ЛЮДНІСТЬ, населення, народ, люди, люд; ЗСТ. Р. людний. ЛЮДЯНІСТЬ, гуманність, гуманізм, люд­ськість, людолюбство, зст. Панна. маестро П. бадьорий, радісний, сонцелюбний, життєрадісний. МАЗАТИ, мастити; (глиною) ЯК ПР. /що/найбільше, мак­симально. МАКУЛАТУРА, паперовий брухту (–

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

(за кого) мати за, вважати за.

ЛОБ, чоло; (у предметах) перед‚ фронт, передок; ВУЛ. лобуряка, лобур. ЛОБОВИЙ, лобний; (– атаку) фрон­та­льний; (удар) прямий, прямоліній­ний; (деталь у машині) передній. ЛОБОТРЯС і ЛОБУР, мурло, мурмило, лобас, лобуряка, вул. лоб; & зб. лобурня.

ЛОВЕЛАС, див. ЗА­ЛИЦЯЛЬНИК.

ЛОВЕЦТВО, мисливство, звіроловство. ЛОВЕЦЬ, (звіра) мисливець, звіролов; (риби) рибалка, риболов; (княжий) лов­чий.

ЛОВЕЦЬКИЙ, мисливський, ловчий, звіроловчий.

ЛОВИ, полювання, ловитва, ловля;

(ри­­би) рибальство, риболовля; & влови. ЛОВИТИ, (на льоту) хапати; (звіра) розкидати тенета на; (рибу) виловлю-вати, (вудкою) вудити; (людей) схоп-лювати, лапати, г. ймити, (довгий час) переслідувати, ганятися за; (слухом) вловлювати; (на гарячому) застукувати, заставати, заскакувати; (момент) п. ви­користовувати; (на чому) ІД. присікуватися до чого.

ЛОГІКА, правила /наука/ мислення; (життя) закономірність; ПОБ. здоро­- вий глузд, розсудливість, послідовність /логічність, злагодженість/ думок; ЖМ. спосіб мислення /н. жіноча логіка/. ЛОГІЧНИЙ, розумний, послідовний, роз­судливий, злагоджений; (– фразу) стрункий, переконливий.

ЛОЖЕ, див. ЛІЖКО; (смертне) Божа

постіль, одр; (річки) підложжя, річище‚ сов. русло.

ЛОЖКА, (велика) ополоник; (як

міра) малі кількість, пор. крапля.

ЛОЗА бот, жм. різка, дубець (зарос­ті лози) лозняк, лозиння; & лозина.

ЛОЗУНҐ, (вислів) гасло, заклик, р. клик; (накреслений) плакат; & сов. лозунг.

ЛОКАЙ, лакей, лакиза, лакуза, слуга, вул. холуй П. підлабузник, прислуж­ник, вислужник, вислугач, поплентач. ЛОКАЛЬНИЙ, місцевий, тутешній;

(– значення слова) вузький, обме­жений.

ЛОКОН, кучерик, закруток.

ЛОКШИТИ, кришити, дрібно

сікти /рубати/.

ЛОМ, жм. залізяка; (металевий) брухт; (сухе гілля) сушняк, хмиз; жм. віт­ролом.

ЛОМАКА, див. дрюк.

ЛОМИТИ, ЛАМАТИ; (– сон) долати бо-

роти, налягати; (в костях) нити, боліти. ЛОМОТА, див. біль.

ЛОНО, (жіноче) груди, перса; (мате­ринське) утроба; (сім’ї) оточення, коло; (вод, трав) поверхня; У ФР. надра /н. в лоні землі/; (природи) тло.

ЛОПАТА, заступ, г. рискаль.

ЛОПАТИ, ЛОПАТИСЯ; (їсти) вул. трі­скати, уминати; г. стукати, грюкати. ЛОПАТИСЯ, луската, лускатися, тріс-кати, тріскатися; (– кору) репатися; (– бомбу) розриватися; (– струни) рва­тися;

(– одяг) розлазитися, рватися. ЛОПОТАТИ і ЛОПОТІТИ, (ногами)

ту­потати, тупотіти; (– одяг) шелестіти, шерехтіти; (– прапор) сов. плескатися; (крильми) хляпати; (язиком) ляпати, ІД. торохкотіти, базікати; (щось незрозумі­ле) лепетати, белькотати.

ЛОРНЕТ, монокль; (на паличці) оку­ляри.

ЛОСКІТ, лоскітка, лоскотання. ЛОСКОМ пр., безладно, жужмом, купою.

ЛОСКОТАТИ, д. лискотати; (нерви) збуд­жувати, (самолюбство) тішити. ЛОТОКИ мн., (у млині) канали,

жолоби; од. лотік, г. ринва.

ЛОЯЛЬНИЙ, законослушний, право-слушний, сов. законослухняний; (до влади) не опозиційний, відданий чому, (до кого) коректний, доброзичливий.

ЛУБОК, (кора) луб; (народний) П. кар­тинка, образок; (воза) короб, д. васаг, кузов; мн. лубки, віз /сани/ з луб­ковим коробом; (на зламі кісток)ши­ни, лещата.

ЛУГ, (ліс на низині) лужина; (заплав­ний) лука; хім. гідроксид металів; (для пран­ня) поб. попіл, зола.

ЛУДА, полуда, більмо; (на металі)

емаль, г. емаль; П. омана, брехня. ЛУЗАТИ, лускати, розлузувати, розкушу­вати, розгризати; (кукурудзу) лущити.

ЛУКА, оболонь, заплава, пасовисько, сіножать, сов. луг; (при садибі) левада.

ЛУКАВИЙ, хитрий, нещирий, єхидний, сил. підступний, зрадливий, криводуш­ний; (– очі) грайливий; (– помисли) грі­ховний, грішний, нечестивий.

ЛУКАВИТИ, хитрувати, лицемірити, кру­тити, г. лицемірствувати; (викру­чу­ва­тися) крутити хвостом. ЛУКАВСТВО, лукавість, хитрощі, лице­мірство.

ЛУНА, відголос, відгомін, відлуння,

від­гук, резонанс, відляск, відлунок,

виляс­ки; (добра) слава.

ЛУНАТИ, звучати, гучити, бриніти;

(далеко) розлягати­ся, розкочуватися; (дзвінко) дзвеніти; (різко) розтинатися;

(у пам’яті) не зникати, зберігатися.

ЛУНКИЙ, дзвінкий, голосний, гучний, го­мінкий; (оглушливий) ляский, ляску­чий; (спів) розложистий, розлогий, сов. розгонистий, розкотистий.

ЛУПА,(з насіння) лузга; (риб’яча) луска.

ЛУПАК, геол. сланець.

ЛУПАТИ, див. КЛІПАТИ.

ЛУПАТИ, колупати, відколупувати, від­дирати, відбивати, розбивати, ламати, розколювати, колоти.

ЛУПИТИ, (шкуру) здирати, облуплю­вати, білувати; (кукурудзу) лущити, лу­­зати; (ціну) дерти, правити; фам. луп­цювати; (– дощ) періщити, лі­пити, /у вікно/ тарабанити; (щось смачне) їсти, уминати; (очі) вилуплю­вати.

ЛУПЦЮВАТИ, тузати, давати лупки; див. ще бити.

ЛУСК і ЛУСКІТ, лускання, тріскання,

лопання, лущання; сов. тріск, тріскіт. ЛУСКА, (риб’яча) лупа, лушпа; (соняш­ника) лузга; П. блискітки; (оболонка чогось) шкаралуща, лушпиння; & лу­сочка.

ЛУСКАТИ, лускатися, тріскатися, лопатися, лопати, тріскати, репати, репатися, лущати; (горіхи) лузати; (батогом) ляскати.

ЛУТКА, (дверей) косяк; (під вікном)

підвіконня.

ЛУЧИТИ, цілитися; влучати.

ЛУЧИТИ, єднати, братати; з’єднувати,

злучати, сполучати, р. получати. ЛУШПА, (риб’яча) луска, лупа; (карто­пляна) лушпайки, лушпиння; (із цибулі) цибулиння; (з яйця) шкаралупа. ЛУШПАЙКА, лушпина, лушпанина; (яйця) шкаралуща, шкаралупа; пор. лушпа.

ЛУЩИТИ, лузати, розлущувати; П. би­ти; (гроші) Р. лупити; (ґрунт) розпушу­вати.

ЛЮБА, любас, любаска, любка,

любко, див. коханець і коханка. ЛЮБИЙ, (серцю) дорогий, близький; (друг) милий, б. з. люб’язний; (гість) приємний, жаданий; як ім. любий /люба/, коханий /кохана/, любчик /любця /, дуся.

ЛЮБИТИ, кохати, р. навидіти; (душі не чути) умирати за, боготворити, божес­твити, обожнювати; (мати потяг до) полюбляти що, кохатися в; (музику) ці­нувати, шанувати; (як сіль в оці) ІД. не любити, ненавидіти; док. полюби­ти, пристати душею.

ЛЮБИТИСЯ, кохатися, г. любуватися; (перелюбствувати) ділити ложе; (– дру­зів) товаришувати; Р. подобатися.

ЛЮБОВ, кохання, любощі, любість, д. лю­бі, любва; (любовні взаємини) роман, (інтимна) близькість, інтим­ність; інтри­ґа, фіґлі-миґлі, амури; (не інтимна) при-в’язаність, відданість, повага, пошана, ша­ноба; (до чого) цікавість, інтерес, по­тяг, пристрасть; ев. (предмет кохан­ня) симпатія, пасія, коханий, кохана, /у/люб­ленець, /у/люблениця.

ЛЮБОВНИЙ, з. любосний; (погляд)

за­коханий, ніжний, теплий; (– пригоди) романтичний, амурний; (– ставлення

/до кого/) сердечний, /до чого/ дбай­ливий; Р. полюбовний.

ЛЮБОЩІ, кохання, любов; (любування)

пестощі, милування.

ЛЮБУВАТИСЯ, (чим) милуватися, вті­шатися, б. з. любувати на що; (собою) пи­шатися; г. кохатися.

ЛЮБ’ЯЗНИЙ, любий, привітний, ласка­вий, уважний, кн. обхідливий; люб’яз-ний б. з, любий, милий.

ЛЮД, люди, народ, маси, населення, лю­д­­ність; поб. простолюд; пор. на­род.

ЛЮДИ мн. до людина, (залежно від оточення) селяни, робітники, парафія­ни, вірні, іст. кріпаки тощо.

ЛЮДИНА, людська істота, /жива/ душа; (окрема) особа., індивід, персона; У ФР. голова /н. гаряча голова/; (одна) чо­ловік, жінка; (з великої літери /він/) ур. Муж, /вона/ Жона; (печерна) неандерталець, троглодит.

ЛЮДНИЙ, велелюдний, багатолюдний, столикий, стоголовий; П. заселений, на­селений.

ЛЮДНІСТЬ, населення, народ, люди, люд; ЗСТ. людство.

ЛЮДОЖЕР, людоїд, канібал, кн. антро­пофаг, д. сироїд; & людожерець. ЛЮДСТВО, людське плем’я /рід, ж. код­ло/, усі люди /землі/, зст. людськість, людність.

ЛЮДСЬКИЙ, людяний, гуманний, циві­лі­зований; (одяг) пристойний, порядний.

ЛЮДСЬКИЙ, належний /властивий/ людям; народний; (– речі) чужий, не

свій; (залежно від оточення) селян­ський, кріпацький, громадський тощо. ЛЮДСЬКІСТЬ, людяність, гуманність,

гу­манізм; ЗСТ. людство.

ЛЮДЯНИЙ, гуманний /чуйний, добро­сердий, щирий, уважний/, людолюбний; Р. людний.

ЛЮДЯНІСТЬ, гуманність, гуманізм, люд­ськість, людолюбство, зст. чоло-віколюбство, людолюбність, сов. люди-нолюбство.

ЛЮК, отвір; (накривка отвору) ляда,

покришка, дверцята.

ЛЮЛЬКА, (дитяча) колиска, люля;

(на тю­тюн) г. файка; (мотоцикла)

сов. коляска.

ЛЮМБАҐО, (про поперек) гострий

біль, сов. простріл.

ЛЮПУС мед., (туберкульоз шкіри)

вовчак, вовчий лишай.

ЛЮСТРО, див. дзеркало; & люстерко. ЛЮТИЙ, (звір) хижий, злий, злющий‚ кровожерний; (біль) тяжкий, шалений; (доведений до люті) розлючений, роз-

гніваний; (хто) безжалісний, нещадний, жорстокий, жорстокосердий; (– міру ви-яву) страшенний /н. мороз/; (місяць) лю-тень.

ЛЮТУВАТИ, гнівати, сердити. ЛЮТИТИСЯ, СЕРДИТИСЯ; г. іритува-

тися; (– стихії) шаленіти, лютувати. ЛЮТУВАТИ, гніватися, лютитися; (ду­же) шаленіти, скаженіти, обр. рвати й метати.

ЛЮТЬ, гнів, злість, лютість, лютощі, роз­люченість, г. іритація; (дія) лютування.

ЛЮФА, (рушниці) дуло, сов. ствол. ЛЮЦИПЕР, сатана, диявол, демон, біс, дідько, нечистий, лукавий, лихий, кн. Мефістофель; (ворог) супостат; лай. не­люд, людожер.

ЛЯГАТИ, розпростиратися; (спати) вкла­­датися, д. ляговитися; (– покоси) па­да­ти; (– фарбу) накладатися; (– тінь) залягати; (– ніч) наставити; (до лі­карні) кластися; (на серце) обтяжувати що; (– шлях) тягну­тися, простелятися; (– відстань між А і Б) пролягати.

ЛЯДА, (на отворі) покришка, дверцята; (отвір) люк; (на скрині) віко; (від­кидна) полиця, сов. прилавок.

ЛЯК, страх, жах, сил. переляк.

ЛЯКАТИ, страхати, жахати, д. пудити; настрашувати, полохати, полошити, на­ганяти жаху /холоду, страху/; залякува­ти, переполошувати.

ЛЯКАТИСЯ, страхатися, жахатися, на­страшуватися, д. пудитися; (– тварин) полохатися, (– коней) харапудитися; (чо­го) боятися; док. злякатися, г. стхірити.

ЛЯКЛИВИЙ, боязкий, полохливий,

д. страшкий; (кінь) харапудливий.

ЛАЛЯ, див. ДИТИНА.

ЛЯЛЬКА, іграшка, цяцька, забавка; п. ма­ріонетка, знаряддя, виконавець чужої волі.

ЛЯЛЬКОВИЙ, іграшковий; П. маріонет­ковий.

ЛЯМІВКА і ЛЯМУВАТИ, див. обля­мівка і облямовувати.

ЛЯМКА, (рюкзака) шлейка, шлея; п. осоружна служба /праця/.

ЛАМПА, світильник; (електрична) лампа розжарювання, жарівка; (на

тичці) торшер.

ЛАМПАДА, (у побуті) каганець; поет.

світильник, світоч; & лампадка, лямпад­ка.

ЛЯПАС, ляпанець, поличник, лящ‚ вул.

намордень, п’ятериця, п’ятірня, /по/

мордас.

ЛЯПАТИ, хляпати, д. льопати; (– крап­лі) падати, (часто) ляпотіти; (на що) обляпувати /заляпувати/ що, (по чо­му) вдаряти; (ногами) лопотіти, тупо­тіти; (в доло­ні) плескати; (язиком) ляскати, бовкати.

ЛЯПІС. мед., пекельний камінь, нітрит

срібла.

ЛЯПСУС, помилка, промах, сов. упущен­ня, промашка.

ЛЯРВА, лахудра, шльондра, шльоха, шлюха, ман­дрьоха, повія.

ЛЯСКАННЯ, ляск, ляскіт, ляскотня, (часте) ляскотіння; ляпання, хляпання, цокання, клацання, виляск; (батогом) цвьохкання.

ЛЯСКАТИ, (часто) ляскотіти, (мето-дич­но) виляскувати; (в долоні) плескати, р. кляскати; (зубами) клацати, цикати; (– грім) гриміти; (– постріл) лунати; (язи-ком) ляпати, бовкати; (батогом) цвьо-хати, цьвохкати; док. ляснути, ФАМ. піти прахом, пропасти /н. гроші ляснули/.

ЛЯСКІТ, див. ляскання і лящання.

ЛЯСО, аркан.

ЛЯЧНИЙ р, страшний, жахливий, д. страшкий; переполошений; г. боязкий.

ЛЯЩАННЯ, ляск, ляскіт, (часте) ляс-котіння; клацання тріскотнява; (солов’я) щебетания, виспівування, тьохкання.

ЛЯЩАТИ, (– звук) лунати, пронизливо звучати, сил. розкочуватися, розлягатися; (у вухах) дзвеніти, віддаватися; (– лу­ну) відлунювати; (від сміху) заходи­тися /за-лягатися/ сміхом; (– солов’я) щебетати, тьохкати, виспівувати, сов. задивитися.

ЛЬОДОВИЙ, (– воду) дуже холодний, крижаний; & льодистий, льодовитий.

ЛЬОДОВНЯ, льодовник, льодівня,

льод­­ниця.

ЛЬОХ, погріб, д. келер; (на скарб) під- земелля; (тюрма) яма; (підвал) пив­ниця.

ЛЬОХА, /поросна/свиня, кн. свиноматка.



М

МАБУТЬ пр., певно, здається, видно, на­певне, очевидно, десь, либонь, жм. мать, г. відай, запевне.

МАВЗОЛЕЙ, усипальня; пор. наг­ро­бок.

МАВПА, (самець) мавпій; (найбільша) оранґутунґ, (орангутанг); (людино­подіб­на) шимпанзе; (хто) наслідувач; (гидкий образ) потвора, почвара, гидка личина; & малпа.

МАВПУВАТИ, передражнювати, пародіювати; наслідувати, копіювати.

МАВПЯЧИЙ, мавпиний.

МАГ, (вавілонський) жрець; (чаклун) чарівник, характерник; ПОБ. штукар, ілюзіо­ніст.

МАГІЧНИЙ, (вплив) непереборний,

чудодійний; (– коло) зачарова­ний‚

чарівний.

МАГІЯ, чари, чаклунство, чарівництво, кн. магізм; ПОБ. штукарство; (щось незрозуміле) темний ліс, темна ніч. МАГНЕТИЧНИЙ, вабливий,

притягальний.

МАГОМЕТАНИН, див. МУСУЛЬМАНИН.

МАҐАЗИН, (магазин), крамниця, гамазей, магазей, комора, склад, склеп.

МАҐІСТРАЛЬ, (магістраль), головний шлях; (найрухливіша вулиця) артерія; тех. головна лінія.

МАҐІСТРАЛЬНИЙ, (магістральний), (напрям) П. головний, основний, найважливіший.

МАҐІСТРАТ, (магістрат), міська управа, муніципалітет, анал. ратуша, ратуш.

МАҐНАТ, (магнат), вельможа, можновладець; ве­ликий землевласник /капіта­ліст/.

МАДМУАЗЕЛЬ, див. ПАННА. МАЕСТРО, див. МАЙСТЕР.

МАЄСТАТ г., величність, велич.

МАЄТНИЙ, багатий, заможний,

грошови­тий, суч. забезпечений,

зап. імущий.

МАЄТНІСТЬ, майно, зст. маєток,

землеволодіння.

МАЄТОК, (панський) зст. фільварок, еко­номія, посілість, р. маєтність; (ве­лике зем­леволодіння) латифундія; (власність) добро, майно.

МАЖОР муз., бадьорий лад /тон,

то­нальність/; П. бадьорий настрій;

(у житті) радість, бадьорість. МАЖОРНИЙ, у мажорі; П. бадьорий,

радісний, сонцелюбний, життєрадісний. МАЗАТИ, мастити; (глиною) обмазувати, підмазувати, розмазувати, пор. шпа­ру­вати; (на що) намазувати; (хату) біли­ти; (дитину) розпещувати, мазати зверху пирогом; (отвір) замазувати; жм. бруд­нити; (пензлем) квацяти, зап. мазюкати; (влучаючи) промахуватися.

МАЗАТИСЯ, (фарбою) фарбуватися, гримуватися; (брудом) бруднитися; (– фарбу) братися, липнути, прилипати, приставати; ФАМ. підлещуватися, ла­татися.

МАЗКИЙ, мазючий, беркий, беручкий, чіпкий, масткий, сов. маркий, приб. лип­кий.

МАЗУН, улюбленець, пестун, мазій, ма­мій, мамин синок, пестій; & мазунчик. МАЗЬ, масть; (до губів) помада. МАЙБУТНІЙ, прийдешній, ур. грядущий, зст. будучий; (– покоління) наступ­ний, потомний, завтрашній; як ім. май­бутнє, майбуття, майбутність, прийдешнє, прийдешність, завтрашній день, поет. майбуть, прийдешшя, ЯК ІМ. завтра, зст. будучина, будучність, будущина.

МАЙБУТНІСТЬ і МАЙБУТТЯ, див. май­­бутній.

МАЙДАН, площа; (для муштри) плац, пляц, (базарний) торжище; & майданчик.

МАЙЖЕ пр., мало /замало, трохи, ледве, заледве, безмаль/ не, чи не, р. сливе.

МАЙНО, добро, маєтність, власність, по­житок, мн. пожитки; (мізерне) манат­ки, манаття, мізерія; (нерухом) неру­хомість, (рухоме) рухомість. МАЙНУТИ док., (крилом) махнути;

(пе­ред очима) мигнути, блиснути; (в дум­ці) сяйнути; (– час) швид­ко минути, пролетіти; (стрілою) полетіти, помча­ти, побігти; (втекти) чкурнути; (– ві­тер) повіяти, війнути.

МАЙОНЕЗ, див. ПРИПРАВА.

МАЙОРІТИ, (у далині) маячити, мая­чіти, бовваніти, мріти; (перед очима) мигтіти, миготіти, мигати, мерех­тіти;

(– прапори) маяти, лопотіти.

МАЙСТЕР, (знавець діла) митець, мас­так, мистець, ід. золоті руки, сов. умі­лець, д. майстерник; (блискучий) вір­туоз, артист; прв. як зв. маестро.

МАЙСТЕРНИЙ, удатний, умілий, досвід­­чений, б.з. мисливий; (– руку) вправ­ний; (музика) віртуозний; (виріб) досконалий, мистецький, жм. мудрований, сил. філіґранний, філігранний, тон­кий, витончений.

МАЙСТЕРНЯ, г. робітня; (кравецька)

ательє; (мистецька) студія, малярия.

МАЙСТРУВАТИ, виробляти робити,

р. ла­годити; ЖМ. теслювати.

МАКІВКА, (у маків) голівка; П. вер­шок, верхівка, верхів’я, верховина, вер­шина; (храму) баня; (голови) щолопок, щолопо­чок, (гори – ще) р. щовб; пор. шпиль.

МАКІТРИТИСЯ, (у голові) паморочитися.

МАКЛЕР, посередник, фактор; пор. ко­мівояжер.

МАКСИМАЛЬНИЙ, /як/найбільший; (– тиск) найвищий; (на межі) гранич­ний, межовий.

МАКСИМУМ, найбільша величина /кіль­кість/; ЯК ПР. /що/найбільше,

мак­симально.

МАКУЛАТУРА, паперовий брухту (–

лі­тературу) писанина, базгранина; пор. мотлох.

МАКУХА, (олійна) вичавки; (хто) вай­ло, ні риба, ні м’ясо, зап. ні Богу свічка, ні чорту кочерга.

МАЛАХАЙ, батіг; (хутряний) шапка-вушанка.

МАЛЕНЬКИЙ, див. МАЛИЙ.

МАЛЕЧА зб., г. малеч; малята, малі діти, дрібнота, дробина; молодші школярі. МАЛИЙ і МАЛЕНЬКИЙ, невеликий, не­величкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпісінький; (– річку) недовгий, не­широкий, неглибокий; (на зріст) неви­сокий, низький; (гурт) нечисленний; (– дітей) малолітній; (дощ) нетрива­лий, несильний; (факт) дрібний, малознач-ний, неістотний, неважливий, другоряд­ний, (розум) бідний, нікчемний; & мале-сечкий, малесенький.

МАЛИНОВИЙ, (колір) темночервоний;

(дзвін) приємний.

МАЛІТИ, меншати, зменшуватися. МАЛО пр., небагато, трохи, не гурт, не­густо, небагацько, ід. по пальцях пере­лічити; (у діжці) на дні; (духу) об­маль, недосидь; (гнутий) незначно; (жити) недовго; (бувати) рідко, нечас­то; (з нст. ч. не) ледве /трохи, мало-то/ не /н. мало не вмер/; & мало­мало, малувато.

МАЛОЗНАЧНИЙ, неважливий,

не­істотний, дрібний, другорядний. МАЛОЛІТНІЙ, неповнолітній, недолітній, недорослий,