Практичний словник синонімів української мови

Вид материала

Документы

Содержание Об’єднання. корпус Будинок. котирувати Р. покривало. КОЦЮБА, див. Д. квітка, (на Б.З. родовитий, родовий /н У ФР. банкір. КРЕЙСЕР, див. Р. арештант; & зб.

Подобный материал:

• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.
• Т. Шевченка Професор І. П. Ющук уроки української мови, 4582.07kb.
• Рекомендації викладачам української мови та літератури, 491.29kb.
• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• Плани-конспекти вступних уроків української мови, 578.69kb.
• Для практики роботи з тестовими завданнями, 432.05kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 151.19kb.
• Анотований перелік тем, рекомендованих для обговорення на засіданнях шкільного методоб’єднання, 107.65kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.

П. недалекоглядний, непроникли­вий.

КОРОТКОЧАСНИЙ, недовгочасний, скороминучий, нетривалий, короткий. КОРПАТИ, колупати, копирсати;

пор. довбти.

КОРПАТИСЯ, порпатися, колупа-

тися, ко­пирсатися, довбтися, длуба-

тися, ритися; Р. поратися; (зволіка-

ючи) баритися.

КОРПОРАЦІЯ, див. ОБ’ЄДНАННЯ. КОРПУС, (тіла) тулуб; (машини) тіло, станина; (у групі будівель) будинок, будівля; (дипломатичний) представни­­ки; (кадетський) ЗСТ. училище.

КОРСАР, пірат, морський грабіжник.

КОРТЕЖ, почет; (назирці за достой­ником) процесія, пор. похід.

КОРТИК, див. КИНДЖАЛ.

КОРТІТИ, бажатися, хотітися; неос. кортить, (кого) муляє, шпигає, пече під п’яти, аж дрижить хто.

КОРЧ, (не в землі) пень; (у землі) прв. мн. коріння; Р. кущ; & корчик, корчака, корчомаха.

КОРЧИТИ, судомити, коцюрбити, кан-дзюбити; (лице) кривити; (копіювати когось) сов. прикидатися кимось, г. корчувати.

КОРЧІ, судома, мед. конвульсії; (об­личчя) мишка; (у тварин) перелоги; & корчій.

КОРЧМА, заїзд, шинок, анал. таверна, д. оранда; & коршма.

КОРЧУВАТИ, викорчовувати,

викоріню­вати, г. корчити.

КОРЯК, ківш, черпак; (маленький)

ко­рець.

КОСА, (волосся) & косиця, кіска, мн. косенята; (знаряддя) /неякісне/ лускавка, /на очерет/ різак; (піщана смуга) сов. пересип.

КОСИЙ, непрямий, похилий; (предмет) скривлений, перекошений, кривобокий; (– очі) зизий, зизоокий, р. косоокий; (по­гляд) недобрий, неприязний, заздрий.

КОСИТИ, (траву) тяти, тнути, зрізувати, стинати, обр. класти покоси; (– чуму) класти трупом, убивати, нищити.

КОСМІЧНИЙ, позаземний, поет. зорес-вітній; (політ) міжпланетний, міжзоря­ний, (апарат) зореплавний, д. міжпростірний; (– швидкість) незбагненно швидкий.

КОСМОНАВТ, астронавт, зореплавець.

КОСМОС, всесвіт, світ Божий, як ім. під­небесна.

КОСООКИЙ, зизоокий, зизий, косий.

КОСТЕЛ і КОСТОПРАВ, див. від. храм

і хірург.

КОСТРУБАТИЙ, шорсткім, шкарубкий; (волос) кошлатий, розкуйовджений, на­стовбурчений; (стиль) незграбний, неоко­­вирний, невправний, недоладний.

КОСТУР, (інвалідний) милиця; (пали­ця) ЦІПОК, ключка, клюка, ковінька.

КОСТЮМ, (чоловічий) штани й жакет; (жіночий) жакет і спідниця; (націо­наль­ний) убрання, одяг, стрій; (спальний) пі­жама.

КОСЯКА пр., навкоси, навскоси; діагонально.

КОТЕДЖ, див. БУДИНОК. КОТИРУВАТИ, див. ОЦІНЮВАТИ. КОТИТИ, сунути /пересувати/ котом;

(на колесах) везти, рухати; Ж М. їхати; (– місяць, хмари) котитися; (– річку) Р. текти.

КОТИТИСЯ, сунутися /пересуватися/ котом, котити; (– віз) їхати; (– зву­ки) розлягатися, ширитися; (– зорі) па­дати;

(– сльози) текти; (– туман) клуботатися; (– голови /в бою/) ле­тіти з пліч; (– котів) приводити ко­шенят, (– овець) ягнитися.

КОТКОМ пр., котом, р. покотом.

КОТРИЙ, КОТРИЙ-БУДЬ, котрий-небудь, котрийсь, див. який, який-будь, який-небудь, якийсь.

КОХАНЕЦЬ, полюбовник, любчик,

любас, любко, кн. фаворит, жм. бахур,

з. милодан, ласкавець; (друг серця) коха­ний, солодятко, дуся; жм. пес­тун; & коханок.

КОХАНИЙ, любий, милий, дорогий, най­­дорожчий, ур. лицар серця, флк. ладо.

КОХАНКА, полюбовниця, любка, анал. куртизанка, зст. метреса; (подруга сер­ця) кохана, люба, мила, солодятко, дуся, ж. дульцинея; ЖМ. пестуха.

КОХАННЯ, любов, д. люба, (любовне за­хоплення) закохання; (із сл. моє) ЯК ЗВ. коханий, кохана; & коханнячко.

КОХАТИ, любити, кохатися з ким; (ді­тей) викохувати, виховувати, ростити, пестити, ходити коло; (рослини) виро­щувати; (думки) виношувати, плекати.

КОХАТИСЯ, любитися; (у чому) захоп­люватися /милуватися/ чим, віддавати­ся чому, (– дітей) виховуватися, рости.

КОЦ і КОЦЬ, 1. килим, ліжник; 2. рядно, укривало; Р. покривало.

КОЦЮБА, див. КОЧЕРГА.

КОЦЮБНУТИ, клякнути, заклякати; (тверднути) ціпеніти, дубіти, дерев’я­ніти.

КОЦЮРБИТИСЯ, корчитися, гнутися, карлючитися, кандзюбитися; (– дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися.

КОЧЕРГА, коцюба; & кочережка; мн. кочерги, (місце на кочерги) кочереж­ник.

КОЧОВИЙ, (спосіб життя) мандрівний, неосілий, циганський.

КОЧОВИК, кочівник, г. кочовник; мн. КОЧОВИКИ, (стародавні) номади.

КОЧУВАТИ, переїздити, переїжджати; ЖМ. мандрувати; (– птахів) перелі­тати.

КОШАРА, (овеча) хлів, овечник, р. вів­чарня, (без даху) загорода; (людська) ЖМ. казарма.

КОШИК, (великий) кіш, кошіль, короб; (з лубу) козуб, луб’янець; (соняшни­ка) с. г. суцвіття.

КОШЛАТИ, кошлатити, куйовдити, кос­трубачити, кудлати, кустрати, кучмити, р. колошкати.

КОШЛАТИЙ, волохатий, патлатий, куд­латий, кострубатий, кустратий, пелеха­тий, кучматий, розчухраний; (килим) сов. ворсистий.

КОШЛАТИТИ, див. КОШЛАТИ.

КОШМАР сов., (у сні) страшний сон, стра­ш­­на мара; П. жах, жахи /Господні/, стра­хи, страховиддя, страхіття, д. стра­хіть.

КОШОВИЙ, див. ОТАМАН.

КОШТ, У ФР. видаток, витрата, вартість; (власний) рахунок; (державний) утри­мання, забезпечення; мн. кошти, гро­ші, фінанси, фонди, капітал; пр. кош­­том, на кошт, за рахунок, коштами, (– видання) накладом.

КОШТОВНИЙ, дорогоцінний, неоцінен­ний, дуже дорогий.

КОШТУВАТИ, мати ціну, вартувати; (дорого) обходитися.

КОЩАВИЙ, див. КІСТЛЯВИЙ.

КПИНИ і КПИТИ, див. глузи і глу­зувати.

КРАВЕЦЬ, кравчиня; (жінка)

кравчиха, поб. модистка.

КРАДІЖ, злодійство; (твору) плаґіат, (плагіат); (чого) привласнен­ня; (коней) конокрадство; (сталий) розкрадання.

КРАДІЖКА, крадіж; (літ. твору) плаґіат, (плагіат); (украдена річ) як ім. кра­дене.

КРАДІЙ, злодій; (державного майна) сов. розкрадач.

КРАДЬКИ і КРАДЬКОМА пр., нишком, тихенько, потай, потайки, тайкома; & покрадьки, г. покрадома.

КРАЄВИД, пейзаж, кн. ландшафт.

КРАЇНА, край, держава; (місцевість)

земля, сторона.

КРАЙ, кінець; (у посуді) вінець; (міс­та) околиця; (рідний) країна, земля, ІД. бать­ківщина; р. жм. шматок; прий. край, біля, коло, при; накрай.

КРАЙКА, (жіночий пояс) окрайка, р.

окравка; (смужечка на краю чогось) краєчок, пруг, пружок, облямівка.

КРАЙНЕБО, див. НЕБОКРАЙ, обрій.

КРАЙНІЙ, кінцевий; (у ряду) останній; (– міру вияву) страшенний, гранич­ний;

(– заходи) найсуворіший, найрі­шучіший; (– потребу) сов. пекучий, нагальний, ви­нятковий; (випадок) най­гірший; (погляд) найрадикальніший, найнепримирен­ні­ший, екстремістський.

КРАЛЯ, зст. королева, цариця;

(у кар­тах) сов. дама; ір. красуня.

КРАМ, товар; жм. матерія, ткани­на;

б. з. крамниця.

КРАМАР, гендляр, комерсант, неґоціант, торговець, зап. купець; (у ятці)

яточник, (у склепі) склепар.

КРАМАРСТВО, (низькопробне) гендель, (дія) крамарювання, тор­гівля, гендляр­ство, гендлювання, спекуляція; (крама­рі) зб. купецтво.

КРАМАРЮВАТИ, торгувати, д. крамува­ти; (прв. нечесно) гендлювати, спеку­лювати.

КРАМНИЙ, не доморобний, фабричний, кра­­мовий; (– міру якості) якісний, кра­щий.

КРАМНИЦЯ, г. склеп, б. з. крам, крамарня, см. магазин; (м’ясна) м’ясарня; (книжкова) книгарня.

КРАПАТИ, купати; (часто) крапотіти;

(– дощ) накрапати.

КРАПКА, (плямка) цятка, ляпка, капка, р. крапля; П. кінець /н. на цьому крапка/.

КРАПЛЯ, жм. капка, мед. капля; (чо­го) дрібка, дрібок, крихта, крихітка; & кра­пелька.

КРАПЧАСТИЙ, (покрапкований) цятко­ваний, краплистий, у крапочку.

КРАСА, (людська) врода, вродливість,

р. ліпота; (усе гарне) як ім. прекрас­не; П. велич, блиск; (літератури /хто/) оздоба, прикраса; (– жінку) красуня. КРАСЕНЬ, красунь, вродливець, красюк, хорошун, р. миловид, д. гарнюк. КРАСИТИ, прикрашати, здобити,

оздоб­лювати.

КРАСІТИ, див. КВІТНУТИ, красу­ватися; Г. червоніти, шарітися.

КРАСКА, рум’янець; Д. квітка, (на

жи­тах) цвіт; бар. фарба.

КРАСНИЙ, прекрасний, прегарний, чудо­вий; (– вроду) гарний, гожий, вродли­вий, красовитий, миловидий; (– літа) най­кращий, щасливий, радісний; (– ці­ну) най­вищий; (– слово) влучний, до­тепний, ефек­тний; (– мову) барвис­тий; (– сонце) яскравий; ід. крас­не письменство, мистецька /сов. художня/ література.

КРАСНО пр., (говорити) пишномовно, доладне, ж. кучеряве; (дякувати) щи­ро, сердечно, уклінно; (вітатися) чем­но, люб’язно & красненько. КРАСНОМОВНИЙ, пишномовний, рито­ричний, ур. велеречивий, красний, ж. кучерявий; (жест) промовистий, про­ре­чистий, виразистий, переконливий.

КРАСНОМОВСТВО, красномовність, пиш­номовність, г. елоквенція, зст. ритори­ка, кн. вітійство.

КРАСНОПИС, каліграфія.

КРАСТИ, злодіячити; (чуже) тягти, тягнути, жм. цупити, підцуплювати, під-

цапувати, жрг. жухати; (з чого) запус­кати лану у що, (стало) розкрадати; (лю­дей) викрадати, потай полонити; (з кишень) лазити по кишенях; (сило­міць) гра­бувати.

КРАСТИСЯ, (непомітно зближатися) підкрадатися, підбиратися; (– страх тощо) закрадатися; (всупереч заборо­ні) прокрадатися.

КРАСУВАТИСЯ, (вабити зір) викра-шатися, красіти, красувати; (бути на

вид­ноті) маячіти, видніти; (гордо) пи­шатися, пишати, д. пишніти; (– рослини) квітувати.

КРАСУНЯ і КРАСУЛЯ, вродливиця, жм. красючка, красуха, ж. краля, п. кра­са, грація, сил. богиня, королева.

КРАСУНЬ, див. КРАСЕНЬ.

КРАШАНКА, (великодня) писанка;

д. яйце.

КРАЩАТИ, поліпшуватися, покращува­тися; (на вроду) гарнішати.

КРАЩИЙ, ліпший, д. луччий; як ім. краще, покращання, краще життя /умови/.

КРАЯНИН, земляк, одноземець, одноплемінець, одноплемінник, кн. співвітчиз­ник.

КРАЯТИ, різати, тяти, розрізувати, розти­нати, перерізувати; (у кравецтві) кроїти; (серце) шматувати, розривати. КРАХ, розор, банкрутство, загибель;

(по­разка) провал, невдача, катастрофа. КРЕВНИЙ, рідний, кровний; (– сльози, працю) гіркий, важкий, кривавий; Б.З. родовитий, родовий /н. дворянин/; як ім. мн. кревні, родичі.

КРЕДИТ, позика; мн. кредити, ек. аси-

ґнування, (асигнування).

КРЕДИТОВИЙ, кредитний, позичковий. КРЕДИТОР, позикодавець, лихвар, позичайло; У ФР. банкір.

КРЕЙСЕР, див. СУДНО.

КРЕКТАТИ, (– жаб) кумкати, крекота­ти; (– качок) кавкати.

КРЕМ і КРЕМА, (косметичний) масть, мазь, лосьйон; (губний) помада; (для взуття) паста, вакса.

КРЕМЕЗ, крем’язень, здоровань, здорови­ло, обр. Геркулес; пор. атлет. КРЕМЕЗНИЙ, (хто) дебелий, широко­плечий, дужий, міцний, здоровий жм. кріпкий; (– руки) сильний, жилавий;

(– вдачу) Р. твердий; (дуб) могутній. КРЕМЕНИСТИЙ, кремінкуватий, кременястий, кремінний, крем’яний, кре­м’я­нистий.

КРЕМІННИЙ, кременистий; (укри­тий камінням) кам’янистий; (ха­рак­тер) твердий.

КРЕМІНЬ, (мінерал) кварц; (викре­шу­вати іскри) кресало; (силань) кремез; (хто) камінь, & кремі­нець, кремінчик, зб. креміння.

КРЕМСАТИ, обрубувати, обтісувати, об­тинати, сов. рубати.

КРЕМ’ЯХ, г. креймах; ЛОБ. камінець. КРЕСАТИ, (іскри) добувати; П. бити, сікти; (– танці) жм. витинати; (– бли­ски) блискати, спалахувати.

КРЕС­ЛЕННЯ, сов. рисунок, р. креслю­нок; (рота) П. обрис, контур.

КРЕСЛИТИ, сов. рисувати; (планувати)

на­креслювати; (зайве у тексті) викрес­лювати, закреслювати, перекреслювати, г. скреслювати.

КРЕТИН, див. ІДІОТ.

КРИВАВИЙ, закривавлений; (колір) червоний, багряний, кров’яний, кровис-тий; (бунт) кровопролитний; (інкві­зи­тор) жорстокий, тиранічний, немило­сердний, безжалісний; (переказ) жах­ливий; (– сльози) кревний; (заробіток) тяжко /кров’ю, кривавими мозолями/

зароблений; (– працю) тяжкий, вис­на­ж­ливий; & кривавистий.

КРИВАВИТИ, спливати кров’ю, кривави­тися; (кого) закривавлювати, кро­в’я­нити; (забарвлювати) червонити. КРИВДА, неправда, несправедливість,

ок. брехня, ур. лжа; (кому) образа, р. шкода.

КРИВДИТИ, чинити кривду, ображати, наступати на хвіст, д. окривджати, зобиджати.

КРИВДНИЙ, несправедливий;

(– по­чут­тя) прикрий, неприємний. КРИВИЙ, не прямий, витнутий, покруче­ний; (несиметричний) перекушений, викривлений, кривобокий; (усміх) нещирий; (– люстерко) об­лу­д­ний; (пог­ляд) підозрілий, неприязний;

(– сло­во) пекучий, кривдний, неправдивий; (шлях життя) хибний, помилковий, неправильний; (на око) сліпий;

(на ногу) кульгавий, кривоногий; як ім. мат. крива, непряма лінія; & кри­венький.

КРИВИНА, косина, жм. кандзюба. КРИВИТИ, викривляти, викривлювати, (губи) скривлювати, скривляти; (слова­ми) перекривляти, передражнювати. КРИВИТИСЯ, викривлятися, зап. переко­шуватися; (з болю) корчитися, скрив­лятися; (на виду) кривити губи /ус­та/; (з кого) перекривляти /перед­ражнювати/ кого.

КРИВІТИ, (на ногу) кульгавіти; (на

око) сліпнути.

КРИВОДУШНИЙ, підступний, нещирий, лукавий, лицемірний; пор. двоє­душ­ний.

КРИВОПРИСЯГА, фальшива присяга,

кривосвідчення.

КРИВОПРИСЯЖНИК, кривосвідок, фальшивий свідок; П. наклепник. КРИВОПРОРОК, псевдопророк, сов. лже­пророк.

КРИВОСВІДЧЕННЯ, фальшиве

свідчення, кривоприсяга; наклеп. КРИВУЛЯ, звивина, закрут; (хто) куль­га; (– літеру) карлючка, закарлючка.

КРИВУЛЯТИ, рухатися зиґзаґами;

(– шлях) звиватися; (ногою) куль­гати, шкутильгати.

КРИГА, лід, зб. крижини; (тонким ша­­ром) шерех, шуга, сало; (одна брила) крижина.

КРИЖ, зст. хрест; анат. крижова кіс­тка; мн. крижі, поперек.

КРИЖАНИЙ, льодовий, льодяний; (ві­тер) холодний, пронизливий; (голос) невблаганний; (спокій) незворушний, непорушний.

КРИЖЕМ, див. ДОЛІЛИЦЬ.

КРИЗА, злам, загострення; (душевна) розлад; (економічна) крах, банкрут­ство; (політична) розрух; (хвороби) поворот­ний пункт, перелам; (з харча­ми) нестача чого.

КРИЇВКА, схованка, захисток;

(місце схову) сховок.

КРИК, галас, гамір, ґвалт, (гвалт),

лемент, репет, гармидер, шарварок,

волання, кричання; (дикий) ревище; (пронизливий) вереск, виск; (у розпачі) зойк, йойк; (нервоз­ний) зик; (окремий) вигук; (супереч­ка) сварка, лайка; &

крикнява.

КРИКЛИВИЙ, галасливий, горлатий, гор­ластий, ротатий; (з виском) верескли­вий; (хто) сварливий, лайливий; (що б’є в очі) строкатий, екстраваґан­тний, (ек­стравагантний), шпаркий.

КРИКУН, горлань, зіпака, горлопан, га­рикало, д. верлань; (писклявий) вере­ща­ка, верескун; (фразер) базіка.

КРИЛАТИЙ, криластий, окрилений; (вислів) поширений, жм. ходячий; П. надихущий.

КРИЛО, (у риб) г. плавець; (вітряка) лопать; (над колесом) дашок; П. опі­ка, захист; (у партії) фракція; (фронту) фланг; & крильце.

КРИМІНАЛ, юр. склад злочину;

жм. /карний/ злочин; р. в’язниця,

тюрма.

КРИМІНАЛЬНИЙ, карний; злочинний; (роман) детективний.

КРИМІНАЛЬНИК, злочинець, жм.

кри­міналіст; Р. арештант; & зб. кримі­нальщина.

КРИНИЦЯ, колодязь; (некопана) дже­рело, р. криничовина; (знань) скарбни­ця, праджерело; & криничка, крини­ченька.

КРИНИЧНИЙ, (– воду) джерельний, криничаний; (жолоб) колодязний.

КРИСАНЯ г., бриль, капелюх; & крисак.

КРИСЛАТИЙ, (дуб) гіллястий, розлогий, розложистий, розгільчастай, вітластий; (бриль) крисатий, крисастий.

КРИСТАЛІЗУВАТИ, кришталізувати, П. (вдачу) вироб­ляти, відшліфовувати, удосконалювати, формувати.

КРИТЕРІЙ, мірило, мірка.

КРИТИ, укривати, устеляти; (дах) пок­ривати; (в собі) таїти, приховувати, хо-

вати; (хмарами) затягати, оповивати;

(від лиха) оберігати, берегти, рятувати, хоронити; (у картах) бити; (за що) сов. критикувати, картати, лаяти.

КРИТИКА, коментар, судження, оцінка, аналіз; (на чиюсь адресу) докір, дорікан­ня; (себе) самокритика; (нега­тивна) осуд.

КРИТИКУВАТИ, коментувати, судити, оцінювати, аналізувати; (кого) докоря­ти /дорікати/ кому, сил. брати в роботу, роз­но­сити, засуджувати, жм. розпу­шувати; (в газеті) протягати.

КРИТИСЯ, ховатися, таїтися; (з чим) приховувати /таїти/ що; (від небезпе­ки) переховуватися; (туманом тощо) укриватися.

КРИТИЧНИЙ, (погляд) запитливий; (ро­зум) аналітичний, д. аналізуючий; (вік) трудний, переломний, переломо­вий; (стан) складний, небезпечний, тяжкий, скрутний.

КРИХКИЙ, ламкий, ламучий, хрусткий; (дуб) трухлявий; (хто) крихко­тілий.

КРИХКОТІЛИЙ, тендітний, крихкий; (як пундик) пухкий, опасистий, пух­кень­кий.

КРИХТА, крихтина, криха, кришка, ок­рушина, у фр. ріска /н. ні ріски в роті/;

(– кількість) дрібка, крапля; & кри­хітка.

КРИЦЕВИЙ, сталевий; (колір) світлосі­рий; П. твердий /міцний/, незламний, як криця, стійкий; & крицяний.

КРИЦЯ, сталь; (загартована) дулевина, булат; ЖМ. кресало.

КРИЧАТИ, волати, галасувати, ґвалтува­ти, (гвалтувати), горлати, р. желіпати, зіпати, ід. кри­ком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп, кричати на все гор­ло, дерти горло; (збуд­же­но) ле­менту­вати, репетувати; (вигукува­ти) гука­ти; (пронизливо) верещати, ви­щати; (ко­ротко) гиркати, гарикати, гри­мати; (гнів­но) зикати; (з йойком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревти; (на кого) сваритися, сварити кого.

КРИЧУЩИЙ, неприпустимий, обурливий.

КРИШИТИ, локшити, (капусту – ще) шаткувати; (на капусту) П. сікти, ру­бати, тяти.

КРИШТАЛЕВИЙ, (як кришталь) про­зорий, ясний, блискотливий; (хто) пра­ведний, високоморальний, бездоганно чистий; (звук) мелодійний, дзвінкий,

чистий.

КРИШТАЛЬ, див. СКЛО.

КРІЗЬ прий. через, почерез, д. проз. КРІЙ, (одягу) фасон, модель, форма.

КРІЛЬ, трусь; & крілик, кролик.

КРІМ прий, окрім, за винятком,

опріч, опроче, зст. опрічно.

КРІПАК, кріпацтво, кріпаччина,

див. раб, рабство.

КРІПИТИ, скріплювати; (линви) мор.

закріплювати; р. сов. зміцнювати. КРІПИТИСЯ, (виявляти витримку)

три­матися, держатися.

КРІПКИЙ,